В. Я. Лісняк,вихователь Донецького вищого училища олімпійського резерву імені Сергія Бубки. Світ українських традицій та пісень



Скачати 208.68 Kb.
Дата конвертації10.01.2018
Розмір208.68 Kb.

В.Я.Лісняк ,вихователь Донецького вищого училища

олімпійського резерву імені Сергія Бубки.


Світ українських традицій та пісень

( виховній захід , 8 – 11 клас )

Передмова

З глибин віків розвивалась сповнена чарівної краси, високої моралі розмаїта народна творчість: пісенна, музична, танцювальна, декоративно-прикладна та інша. Багатогранна за змістом і формою народна творчість була могутнім джерелом поповнення ідей, засобів, методів і прийомів самобутнього виховання.

Всі компоненти духовності українського народу, як і його матеріальної культури, становлять національні цінності, які є серцевиною освіти і виховання. Матеріальні та духовні надбання пізнаються, шануються і примножуються працею рук, зусиллям мозку і енергією серця, теплотою і багатством душі кожного учня – господаря своєї долі, всієї країни, діяча історії і культури рідного народу. Рідна народна і професійна культура, наука, духовність та кращі здобутки культур інших народів становлять основний національний та загальнолюдський зміст освіти і виховання підростаючих поколінь...


Мета :

методичнапоказати методику застосування активних

методів виховання при проведенні виховних заходів ;



дидактична – викликати в учнів інтерес до вивчення

традицій , звичаїв , обрядів , усної народної творчості

та пісень українського народу ; - закріпити набуті

знання шляхом використання на практиці , творчого

застосування для вирішення життєвих проблем ;


  • розвивати вміння логічно та аналітично мислити ,

робити висновки, формувати національну самосвідо –

мість та повагу до національної української культури;



  • розвивати артистичні здібності та таланти учасників

виховного заходу ;

виховна формувати в учнів свідоме ставлення до

історії та культури українського народу ; - виховувати

почуття національної гідності ; - підвищити гнучкість

виховання шляхом розширення свободи дій виховате-

ля та вихованців за допомогою інтерактивних методів

та технологій ; - формувати життєво – зберігаючіком-

петентності , направлені на збереження психічного ,фі-

зичного , соціального та духовного здоров я учнів.


Обладнання:

  • віночок з паперовими квіточками (на кожному лис-

точку написане слово);

  • ДUД диск з орієнтованим списком народних прика-

зок та прикмет , а також - з кросвордом на тему

« Фольклорні жанри» , з питаннями вікторини « На-

родно – пісенна творчість українського народу»;


  • українські вишиті рушники, вишиванки, витинанки, писанки з дерева, предмети національного одягу, паляниця;

  • аудіо касети та СД – диски з українськими національними

народними піснями та мелодіями ;

  • чисті аркуші паперу, олівці та ручки ;

  • магнітофон ;

  • мультимедійний проектор з великим екраном ;

  • українські національні костюми ;

  • персональні комп ютери .


Зміст та хід виховного заходу.

1.Організаційна частина.
Привітання вихователя.

В усіх народів світу існує повір’я, що той хто забув своїх батьків, карається людьми й Богом. Він никає світом як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку та пристановища, бо він загублений для свого народу...

Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї та традиції, що вироблялися протягом багатьох століть і освячені часом. Звичаї, традиції, обряди – це втілені в рухи й слова світовідчуття, світосприймання та взаємини між людиною та природою, між людиною і людиною. А ці взаємини та світовідчуття безпосередньо впливають на духовну культуру народу.

Звичаї народу – це ті прикмети, за якими розпізнається народ не тільки на сучасному етапі, а й у його історичному минулому. Це ті неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших усе національних справах, у повсякденні та у святкові дні. Це ті найміцніші елементи, що об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю .Сьогодні ми також зібрались ,щоб віддати шану українській різножанровій народній пісні. Бо саме вона через віки проносить свою невянучу молодість . бенте –

жить душу , вона вічна , як душа народу …

Українська пісня оспівує красу рідного краю , його неповторність і багатство та возвеличує могутній український народ!

Вихователь оголошує план проведення виховного заходу та проводить

психологічне налаштування вихованців на роботу.


2.Актуалізація опорних знань та мотивація навчально-виховної

діяльності.

Поетична хвилинка.

Перший учень читає вірш О. Онищенка:
Наш оберег ішов з землі ,

Коли нас скіфами ще звали.

І талісман той берегли,

І щастя в доленьці шукали.

Або коли була війна,

І ворог йшов на схил Дніпровий,

Чи то котилася чума,

Чи хтось був дуже тяжко хворий.


Другий ученьчитає вірш :
Хай лине пісня соловїна

Про нашу рідну Україну .

І доки в грудях серце б ється ,

Хай пісня українська ллється .


Третій учень читає вірш :
Розквітай прекрасна Україно ,

Рідна земле , матінко моя ,

Хай лунає мова солов їна ,

Пісня неповторная твоя.


3. Тема виховного заходу.

Тема виховного заходу – світ українських традицій та пісень.


4. Вивчення нового матеріалу.

Слово вихователя.

Жодне свято в наших предків не обходилося без речей ,що не лише

символізували певні почуття , уявлення тощо , але й були покликані за-

хистити від злих чар , забезпечити здоров я , добробут та спокій в родині. Це – так звані обереги …

Для наших прабабусь та бабусь великодня крашанка , весільний рушник , паляниця , витинанка та вишиванка, обручка , пучечок певного

зілля - були не просто побутовими предметами , а - й знаками добра і

сили , заступниками від нещасть – вони були оберегами !
Вихователь пропонує учням ознайомитися з новим матеріалом

у формі виступу учнів – читців.


Виступ учнів – читців.

1 –ий учень. Що вишивка на Україні була відома з незапам’ятних часів, свідчать навіть кам’яні «скіфські» баби, на яких добре видно схематичне зображення вишивки на уставках, подолі, манжетах рукавів.

Зображені кружки, зубці, ромби, зигзаги давніх орнаментів нині сприймаються нами як абстрактні лінії. Проте, наші праматері не тільки зображали їх, але й «читали»: це була складна абстрактно знакова система, що давала змогу пізнавати навколишній світ і навколишню дійсність. Ці знаки символізували зображення землі й води, людей й тварин, птахів і рослин.

Вишиванка – символ здоровя, краси, щасливої долі, родової пам’яті, любові, святості, оберіг. Народ ставився до вишиванок як до святині!
2-ий учень. Витинанка символізує вічне прагнення українців відзначати певне свято, пам’ятний день або просто прикрасити своє життя.

На свята українці відповідно виготовляли різні витинанки: у вигляді сніжинок – зірочок, хреста, у вигляді барвінку чи постатей ангелів. Витинанка – хрест несла охоронно-символічне значення. ЇЇ чіпляли на сволок, бо там висіла дитяча колиска.

У вигляді серветок з ажурно вирізаними краями вони прикрашали полиці буфетів та тумбочок, служили замість фіранок на вікнах навіть у містах у важкі для держави часи, особливо після війни.

Свій розвиток витинанка започатковує з прикрас, що з давніх – давен у різних народів нашивалися на одяг та на взуття, а також прикрашали житло.

Коли папір став досить дешевше (середина ХІХ століття) і ним могли користуватися вже всі верстви населення, прикраса – витинанка надовго входить у побут міщанства та селянства. Іноді вона навіть замінювала собою настінні малюнки, тим самим перетворившись на прикрасу українського житла, набувши широкого розвитку й розповсюдження!

3-ій учень. Чи є у Вашій оселі вишитий рушник? Адже він – старовинний оберіг дому та родини, атрибут народних свят: весілля, хрещення, зустрічі та проводів гостей, похорону тощо.

Знакова природа рушника не обмежується його орнаментом... У дохристиянські роки рушники виконували роль, схожу на ту, що надалі перейшла до ікон. Аж до наших часів збереглося ритуальне використання рушників. Вони були необхідним складником наших традицій і прикрашалися своєрідним орнаментом, пов’язаним з культом сонця, місяця і зір. Рушники, що були оберегом, розвішували на покуті, над вікнами та на стінах. На більшості рушників зустрічаємо орнаменти, створені з трикутників, ромбів, квадратів, а також стилізованих людських постатей, птахів, звірів та дубового листя. Кольори і розміщення мотивів на рушниках залежать від того, з яких околиць України вони походять.

Як декоративна оздоба рушник надавав хаті святковості, урочистості, національного колориту.

«Хай стелиться Вам доля рушниками!» - кажуть, бажаючи людям щастя, добра, миру, злагоди та любові.


4-ий учень. Як і в українській вишиванці, різні магічні знаки набували свого відображення в орнаменті писанки. Яйце – це символ Всесвіту, за давніми віруваннями наших пращурів.

Історія писанки сягає сивої давнини і пов’язана з поганським культом уславлення вічного закону весняного пробудження усього живого на землі.

Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, - це знаки Всесвіту та Сонця, а також зображення хвильки («безконечника»). Усі магічні знаки та символи воскресіння природи були невипадковими на писанках. Вони уславлювали життєдійні сили – сонце й воду, від яких залежали життя й добробут наших пращурів.
5-ий учень. Оберегами від злих сил вважалися в народі й рослини, що мали чудодійні властивості. Це полин, часник, верба, а також широколисті дерева, гілками яких замаювали оселі під час зелених свят. Побутувало повір’я, що в той час, коли на полях квітує збіжжя, активізується всілякі ворожі сили: русалки, відьми, утопленики... Особливо чудодійною силою володіла осика. Вона вважалася заклятим деревом, оскільки, за християнською легендою, на ній повісився Іуда – зрадник Христа.

Полин захищав від русалок. Дівчата вплітали в свій весільний вінок цвіт барвінку та калини.

Роль оберегу виконував і часник. Калиновими гронами прикрашали весільний каравай, гілки калини ставили на стіл перед молодими, бажаючи їм міцного кохання та вічної краси.
6-ий учень. Серед домашніх оберегів найпочесніше місце посідав хліб. Наша українська паляниця має круглу форму – символ життєдайного Сонця. У християнстві хліб символізує тіло Ісуса Христа. Під час останньої вечері з учнями Він узяв хліб, розламавши його, дав кожному та сказав: «Це є тіло Моє, яке за Вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене». Жодне свято, жоден обряд не обходився без святого хліба. Коли народжувалася дитина, провідували її з хлібом, під час весілля батьки благословляли молодих теж хлібом, в останню путь проводжали людину – на віку домовини клали хліб... У кожній українській хаті на столі завжди під рушником лежав хліб, як символ нашої гостинності. Гостя пригощали, і, скуштувавши «хліба й солі», він уже не мав морального права заподіяти господарям якесь зло.

Він вічний і святий, цей житній хліб.

Чи в паляниці на столі у хаті,

Чи зв’язаний в важкий тужавий сніп,

Де колоски шепочуться вусаті.
7-ий учень. В усі часи оберегом для українця був одяг. Він прикрашав не лише від холоду, а й від недоброго ока.

Раніше вишивалися комір сорочки, низ і манжети рукавів. Таким чином, вишивка ніби обрамляла тіло людини й захищала її від зла. Це ж стосується й головного убору: для дівчат – віночок, для жінок – хустка, очіпок, намітка. За давніх часів люди уявляли світ у трьох вимірах... Верхній світ – небесний, світ богів. І головний убір ставав наче посередником між людиною та вищим світом.

Для дівчат оберегом від зла був вінок, що плели дівчата. У повному українському вінку було дванадцять квітів, кожна з яких була символом: безсмертник – символом здоровя; деревій – нескоренності; барвінок – життя та безсмертя людської душі; цвіт вишні та яблуні – символ материнської відданості; любисток та волошка – вірності в коханні; ромашка – дівочої чистоти та цноти; ружа, мальва та півонія – віри, надії та любові; хміль – гнучкості та розуму.

До віночка в’язали кольорові стрічки. Посередині світло-коричнева стрічка - символ землі-матінки; зліва та справа дві жовті – символ сонця; світло зелена й темна – символ живої природи, краси та юності; далі йдуть синя та блакитна – символ неба й води; потім з одного боку оранжева – символ хлібу; з іншого фіолетова – символ розуму; малинова – символ щирості; рожева – символ богатства; по краях вінка в’язали білі стрічки – символ чистоти, на лівій внизу вишивали сонце, на правій – місяць.

Оберегом був у давнину і пасок. Про це свідчить обряд «зав’язування пояса» для хлопчиків, які досягли трьох років. А про людину, яка поводиться не так, як слід, негідно, у нашому народі кажуть: «Він зовсім розперезався!».
5.Узагальнення.

Слово вихователя.

Найсильнішим оберегом в усі часи вважалося слово. «Споконвіку було Слово, а Слово було в Бога, і Богу було Слово», - читаємо в Євангелії від Івана.

Наші предки знали силу слова і вірили в неї. Слово супроводжувало людину в будні та свята, в радості і в горі, на війнах і підчас хвороб .

Творче домашнє завдання «Сила слова мого народу».

Вихователь нагадала учням про домашнє завдання, яке вони отримали перед канікулами, та запросила зачитати зібрані ними народні мотиви, обереги, замовлення, заклички та настанови… Учні по черзі розповідають або зачитують зібраний на канікулах матеріал та пояснюють, як його використовують їх родичі та знайомі у повсякденному житті.



Виступ учнів-читців.

1-ий учень. В селах Лохвицького району Полтавської області, щоб у дитини не боліли зуби і росли міцними, читають таке замовлення на молодий місяць:

- Молодик, молодик, де ти був?

- На тім світі.

- Що ти бачив?

- Мертвих людей.

- Що вони роблять?

- Лежать.

- У них зуби не болять?

- Не болять.

- Щоб і в тебе не боліли, народжений, молитвяний (ім’я дитини).



2-ий учень. В селах Першотравневого району Дніпропетровської області, щоб «очистити» і захистити дім, використовують таку настанову: «Сію мак перший в світі, птиця не з’їсть, ворог не переможе», і освяченим у церкві маком посипають поріг.

3-ій учень. На Чернігівщині до слова звертаються з метою вплинути на успішне ведення господарства: зберегти посіви, викликати дощ, дати силу пшениці тощо. Ось, дитячі заклики, що дійшли до нас із тих часів:

Іди, іди, дощику,

Зварю тобі борщику

В полив’янім горщику.

Ой вилинь, вилинь, гоголю!

Винеси літо із собою,

Винеси літо, літечко,

І зеленіє житечко,

Хрищатенький барвіночок

І запашний васильочок!


4-ий учень. Чимало замовлень – оберегів спрямовується на задоволення високих духовних потреб у коханні, у створенні сприятливих родинних стосунків. У селах Сульського району Сумської області найчастіше звертаються до сонця, місяця, зірок: «Місяцю-Володимире, ти високо літаєш, ти все бачиш, ти все чуєш, як невільниці та невільники плачуть за батьком і матір’ю, за дітьми маленькими, як корова за телям, як ослиця за ослям. Дай же, Господи, щоб за мною, народженою, хрещеною, молитовною рабою Божою (ім’я), так (ім’я) плакав».
5-ий учень. Жодне свято не обходилося без обрядових пісень, замовлень, настанов тощо. Так, в селах Машівського району Полтавської області, благословляючи молоде подружжя на щасливе життя, примовляють:

Щоби ся мав, як свята земля.

Щоби Вас щастя ся тримало.

Най Вам Бог споможе.

Най Вас Бог благословить.

Дай, Боже, здоров, я.

Дай, Боже, щастя.

На щастя, на здоров, я, на щасливу долю.




6-ий учень. У селах Варвинського району Чернігівської області, щоб позбутися поганого сновидіння, читають таку настанову: «Святий Соломоне, забери в мене сон, якщо добрий залиш, якщо поганий, забери!», і до півдня нікому цей сон не розповідають.
Слово вихователя.

Ви знаєте, що буде, коли розсипеш сіль ?

А чому не можна їсти з ножа?

Чому у релігійні свята не можна працювати , поки люди

не вийдуть з церкви ?

Ви знаєте, що буде, якщо показувати на жабу пальцем?

Іноді ми навіть не замислюємося над цими «чому?», настільки міцно вони ввійшли в наш побут. Кожна людина з дитинства й до старості перебуває в полоні традиційних уявлень народу, висловлених в піснях, казках, легендах і переказах, прислів’ях та приказках, загадках, прикметах і повір’ях…

В них вчуваємо відгомін далеких епох, сонцепоклонницьких звичаїв та вірувань, нашарування елементів християнства. Та головніше: в повір’ях закріплена здобута досвідом система знань народу. Повір’я передають уявлення народу про природу, її явища, час, пори року, про людину та її різноманітну діяльність на основі своєрідного національного світогляду з елементами міфологічного мислення, віри, табу (заборони) й передбачення. Це переважно короткі вислови, що енциклопедично стисло висвітлюють життя природи та людини.

В українського народу збереглося багато повір їв, приказок та прикмет про воду, вогонь, місяць, різні явища природи, тварин, птахів, пори року тощо. Про деякі з них ітиметься далі …

Творче завдання «Народні повір’я та прикмети з «віночку» пізнання».

Вихователь передає по групі віночок з паперовими різнокольоровими квіточками, на яких написані опорні слова:

хліб місяць вихор

півень зорі дощ

ранок вогонь веселка

жаба вода хмари

земля грім мороз

гора гроза крига

небо блискавка сніг

сонце вітер град

В додаток до «віночка» вихователь передає орієнтований список народних повір’їв та прикмет.

Кожен учень, зірвавши листок, має добрати до опорного слова, яке написано на ньому .повір’я або прикмету з цього списку і пояснити його своїми словами.


Орієнтований список народних повір’їв та прикмет:

1. Землю не можна буком бити, і пастушкам батьки наказували, щоби не били, бо землі болить.

2. Не можна плювати на сонце, бо язик отпаде.

3. Не можна пальцем указувати на місяць, бо палиць усохне.

4. Якщо в господі півня не мати, то сатана заведеться.

5. Як їсти хліб, то не можна лишати недоїдка, бо в ньому вся сила.

6. Якщо іде дощ зранку – виходь на полянку, бо в обід вже буде сонечко.

7. Не показуй на жабу пальцем, бо заболить спина.

8. Гори, провалля й кургани виникли від потопу.

9. Небо – величезне покривало. Небо служить житлом для чистих духів.

10. Падає зірка та щезає, не досягши землі, - це відьма підхопила її та сховала в глечик.

11. На вогонь не можна плювати: хто буде плювати, той буде на тому світі лизати розпечену сковороду.

12 .Не можна увечері води виливати, тому що як виллєш та вступиш у цю воду, то будеш хворий.

13. Грім буває здебільшого тоді, коли небо вкрите хмарами; це тому, що цього часу чорти особливо люблять дражнити Бога: гасають дорогами, зривають дахи й ін.

14. Під словом «блискавка» розуміють розрив хмар, що відбувається задля того, щоб архангел Гаврііл бачив, де ховається чорт і стежив за напрямом пущеної стріли.

15. Не можна їсти під грозу, бо влуче стрілою.

16. Якщо надворі зірветься сильний вітер або велика хуртовина, то кажуть, що народилася або померла лиха людина.

17. Вихор, за повір’ям буває тоді, коли помре самогубець.

18. Коли дощ вже іде, не можна бігти, бо сильніший буде йти.

19 .Веселка – це зігнута труба, що своїми кінцями всмоктує воду з морів, рік, озер і виливає у хмари.

20. Чорти збирають хмари по маленькому клаптику та заносять до одного місця – так і утворюється величезна хмара.

21. Морозові, що буває в квітні і в травні, а також – ранньою осінню, приписують діяння відьми, зимові морози – діяння природи.

22. Якщо крига весною не спливає і не йде за водою, а тоне під водою, то багато буде тої весни і літа мерців.

23. Сніг падає від того, що ангели прочищають на небі дорогу.

24. Град вважається карою Божою за гріхи, його випускають «відьмаки» із криниць.
Вихователь пропонує в процесі відгадування та підбору повір їв і

прикмет використовувати матеріали з мережі Інтернету за допомогою персональних комп’ютерів …



Слово вихователя.

Народну творчість ще називають фольклором, що в перекладі з англійської мови означає мудрість народу. Прекрасні казки і балади, легенди і перекази, прислів’я і приказки, думи й різножанрові пісні – це є фольклор, незліченні скарби словесного мистецтва українського народу.

З’явилися ці твори задовго до того, як люди навчилися писати. Поширювалися вони усно, і важко тепер виявити, хто перший склав той чи інший твір. А тому, що творцями цих творів було дуже багато людей – народ, ми й називаємо їх народними. Та ще й тому ці твори є народними, що цілі покоління українців їх сприймали як щось найрідніше, заповнили ними свою душу і пронесли як найдорожчий скарб через усі віки...

На хліб та пісню щедра українська земля. Хлібом і піснею славиться наш родовід орлів-орачів. Тому й не дивно, що в барвистому вінку усної народної творчості найчисленнішими є пісні!

Українська народна пісня – це високий небесний політ мистецького слова України, це поетична душа її народу. За змістом українські народні пісні різноманітні. Велику групу становлять історичні та ліричні пісні, календарно-обрядові, які нерозривно пов’язані з певною порою року, звичаями та сільськогосподарськими роботами (жниварські, зажинкові, обжинкові пісні, веснянки, колядки, щедрівки тощо).

Конкурс ерудитів № 1 .Кросворд «Фольклорні жанри».

Вихователь ділить групу на чотири підгрупи і передає по підгрупах кросворд «Фольклорні жанри» ( дивись додаток ). Кожна підгрупа повинна відповісти на питання кросворду і заповнити його відповідями. Перемагає та підгрупа, яка перша виконає це завдання. Члени журі оцінюють швидкість заповнення кросворду , при цьому дозволяється учням користуватися персональними комп ютерами та мережею Інтернету



Запитання кросворду.

По горизонталі: 1. – близький до прислів’я влучний, афористичний іноді римовий вислів без повчального змісту; 2. – пісня, що виконується здебільшого матір’ю для заколисування дитини; 3. - подібне до легенди усне оповідання про видатні події минулого, але більше достовірне; 4. – вид фольклорного чи літературного твору; 5. – великий пісенно-розповідний твір переважно героїчного змісту; 6. – народний переказ про життя якоїсь особи чи незвичайну подію, оповитий фантастикою, казковістю; 7. – оповідання усталеною побудовою про вигадані та фантастичні події; 8. – короткий влучний часто заримований народний вислів повчального змісту; 9. – невеликий ліричний вірш переважно інтимного характеру, часто покладений на музику для сольного співу під акомпанемент гри на фортепіано; 10. – обрядова величальна пісня, що співалася протягом тижня після Різдва перед Новим роком; 11. – стисле гумористичне оповідання про характерний випадок у побутовому чи сімейному житті з несподіваним і дотепним закінченням.

По вертикалі: 1. – невеликий ліричний вірш, що має куплетну побудову і виконується співом; 2. – коротка пісенька, що має два чотирнадцятискладові рядки, часто виконується як приспівка до танцю; 12. – пісня, що співається під час весняних обрядів; 13. – стислий часто алегоричний опис предмета чи явища, які треба відгадати, виявляючи кмітливість і розум; 14. – вірш, у якому перші букви рядків, прочитані згори вниз, утворюють слово або цілий вислів.

Відповіді на запитання кросворду розміщені у додатку .


Слово вихователя.

Найдавніші народні пісні виникли ще в первісному суспільстві, коли людина жила в повній гармонії з природою. Тоді ж вона повірила в існування багатьох божеств: Перуна – бога блискавки та грому, Стрибога, що «керував» вітрами, Коляди – бога зимового сонця та веселих ігрищ на його честь, Ярила – бога весняного сонця і народження життя, Дажбога, який посилав людям щастя, добро і достаток. Це був дохристиянський період буття, час духовного єднання наших предків із Всесвітом. Щоб задобрити богів, людина вдавалася до різних магічних дій – обрядів, які супроводжувалися піснями, іграми, замовляннями. У кожну пору господарського року українці дотримувалися певних звичаїв, які супроводжувалися відповідними обрядами й піснями. Найважливіші серед них – колядки, щедрівки, веснянки, купальські, русальські, жнивні пісні.


Конкурс ерудитів № 2. Вікторина «Народнопісенна творчість українського народу».

Вихователь читає запитання вікторини, а кожна підгрупа впродовж 2 –х хвилин якнайшвидше й коротше дає відповідь на кожне з запитань.



Запитання вікторини:

1. Хто така Маруся Гордіївна Чурай?

2. Коли в українських селах співали жнивні пісні?

3. Хто з українських письменників використав головну думку балади «Лимерівна» у своїй творчості?

4. Обрядова пісня, що виконується під час свята Івана Купала.

5. Кого з українських народних кобзарів називали «Гомером в українській свитині?»

6. Великий пісенно-розповідний твір переважно героїчного змісту.

7. Пісня, що виконується здебільшого матір’ю для заколисування дитини.

8. Невеликий ліричний твір переважно інтимного характеру, часто покладений на музику для сольного співу під акомпанемент.

9. Коротка пісенька, що має два чотирнадцятискладові рядки.

10. Пісня, що співається тільки під час весняних обрядів.

11.Обрядова величальна пісня, що співається вечором під Новий рік на Щедрий вечір.

12. Обрядова пісня, що виконувалася під час Русалій на Зеленому тижні.

13. Невеликий ліричний вірш, що має куплетну побудову і виконується співами.

14. Закінчіть назву найвидатнішої з щедрівок: «Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ...».

15. На вірші якого видатного українського поета народ написав найбільше пісень?

В кожній підгрупі є комп ютер , який підключений до мережі Інтернету …Відповіді на запитання вікторини розташовані у додатку.
Члени журі оцінюють відповіді підгруп , Голова журі підсумовує результати та нагороджує переможців.

6.Заключне слово вихователя.

Таким чином, світогляд українців має три основні історичні пласти: демологічний, міфологічний та християнський. Перший – більш глибинний, притаманний найдавнішим часам, коли люди персоніфікували як надзвичайні природні явища, так і конкретні предмети оточуючого світу, вбачаючи в них демонів.

Другий пласт зароджувався із появою владних суспільних структур, які потребували належного освячення. В основі цього пласта лежало обожнювання природних, переважно небесних стихій, уособлених в образах богів. Міфологія вже відтворює їх певну ієрархічність.

Християнська релігія абсолютизувала цю ієрархічність, разом із тим намагаючись якщо не зруйнувати стару світоглядну систему, то максимально пристосовувати її до своїх потреб. Результатом такого протиборства ідей став релігійний дуалізм (довіря), котрий відчувається і нині! Сповідаючи ту чи іншу християнську віру, ми, як правило, залишаємося язичниками: віримо в лісовиків, русалок, нечисту силу тощо. У це природно, бо в основі сучасних вірувань лежить могутній шар архаїчних демонологічних уявлень.

Українські народні повіря та пісні є яскравими свідченнями всього сказаного вище. Вони еклектичні, дивовижні, захоплюючі, багатошарові .
Додаток.

Відповіді на запитання кросворду «Фольклорні жанри».



По горизонталі: 1. – приказка; 2. – колискова; 3. – переказ; 4. – жанр; 5. – дума; 6. – легенда; 7. – казка; 8. - прислів’я; 9. – романс; 10. – колядка; 11. – анекдот.
По вертикалі: 1. – пісня; 2. – коломийка; 12. – веснянка; 13. – загадка; 14. – акростих.
Відповіді на запитання вікторини «Народнопісенна творчість українського народу».

1. Українська співачка, авторка багатьох пісень.

2. Під час жнив.

3. М. Старицький.

4. Купальська пісня.

5. Остапа Вересая.

6. Дума.

7. Колискова.

8. Романс.

9. Коломийка.

10. Веснянка.

11. Щедрівка.

12 .Русальна пісня.

13. Пісня.

14. Ластівочка.

15 .Т.Г. Шевченко.



додаток.jpg


Література.
1. Всё об этикете. Книга о нормах поведения в любых жизненных ситуациях. – Ростов-на-Дону: Издательство «Феникс», 1966. – 512 с.
2. Єрмаков І.Г., Пузіков Д.О. Життєтворчі компетенції особистості: Практико-зорієнтований посібник. – Донецьк: Каштан, 2007. – 242 с.
3. Матвеев Б.Р. Развитие личности подростка: программа практических занятий. Методическое пособие. – СПб.: Издательство «Речь», 2005. – 176 с.
4. Православный календарь до 2017 года. – Харьков: «Книжный клуб», 2007. – 501 с.

5. Українська література. Універсальна хрестоматія. У 2-х т. Т. 1 (За загальною редакцією професора А.П. Загнітка. – Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 1999. – 640 с.


6. Шкода М.Н. Традиції і свята українського народу. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2009. – 384 с.
7. Яворонская И.А. Полная энциклопедия праздников. - Ростов-на-Дону: Издательский дом «ПРОФ-ПРЕСС», 2004. – 800 с.
8. Н.В.Детинич. Люблю я пісню українську. «Виховна робота в школі»,

№ 2 (  99 ) , лютий 2013. - 37-40 с.




Каталог: attachments
attachments -> Профтехосвіти у луганській області
attachments -> Загальна характеристика доби Відродження
attachments -> “ Історія виникнення комп'ютерної мишки ” Загадки про комп'ютерну мишку
attachments -> М. Донецьк-2012. Формування, розвиток і реалізація соціально активної особистості
attachments -> Настилання підлог керамічними плитками
attachments -> Обладнання
attachments -> Урок засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь і навичок
attachments -> С. О. Рачкова, А. М. Кушнірчук Методичний посібник Система роботи школи щодо формування навичок здорового способу життя

Скачати 208.68 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка