В. Ф. Шаталов одним із перших зрозумів, що сьогодні основна функція педагога не стільки бути джерелом знань, скільки організувати процес пізнання, створити таку атмосферу в класі, в якій неможливо не вивчитися, І в



Скачати 110.51 Kb.
Дата конвертації12.10.2018
Розмір110.51 Kb.
ТипУрок

Конструювання уроків через упровадження сучасних навчальних та здоров`язберігаючих технологій

Глина, з якої ти зліплений, висохла і затверділа

і вже ніхто і ніщо на світі не зуміє

збудити в тобі музиканта, що заснув,

або поета, або астронома,

який, мабуть, жив у тобі колись.

Антуан де Сент-Екзюпері

Сучасну систему освіти можна порівняти з шорстким природним каменем з безліччю гострих граней, западин і опуклостей, який відточується річкою часу для того, щоб оптимально виконати соціальне замовлення щодо формування функціонально грамотного випускника.

Відповідно до соціального замовлення формуються мета і задачі роботи кожної школи, кожного педагога, що відображають пропозицію освітніх послуг з розвитку здібностей дітей. Здібності є в кожній дитині. Складність вчительської праці в тому, щоб знайти шлях до кожного учня, створити умови для розвитку цих здібностей і тим самим оволодіти новітніми технологіями педагогічної професії.

Оперативне впровадження і використовування педагогічних технологій в навчальному процесі значно зростає в сучасних умовах для вирішення освітніх проблем суспільства, саме вони сприяють «збудити» в наших дітях музикантів, що заснули, поетів, астрономів.

В.Ф. Шаталов одним із перших зрозумів, що сьогодні основна функція педагога не стільки бути джерелом знань, скільки організувати процес пізнання, створити таку атмосферу в класі, в якій неможливо не вивчитися, і в цьому нам допомагають педагогічні технології, які ми застосовуємо на кожному уроці – головній складовій частині навчального процесу.

«Урок – це сонце, навкруги якого, як планети, обертаються всі інші форми навчальних занять.» Головна продукція педагога – урок. За час своєї професійної діяльності дає більше 25 тисяч уроків. Урок є найскладнішим психолого-педагогічним процесом, актом учительської творчості, до якої пред`являються сотні різних вимог – обґрунтованих і не дуже. Традиційний урок триває 40-45 хвилин, або 2700 секунд, і на кожному з цих відрізків часу можуть народжуватись як інтерес до предмету, так і смертна нудьга. Клас може об`єднатися навкруги захоплюючої серця дітей думки, але також легко стає групою, що вдається до небезпечного неробства. Цінність і значення «урочистих секунд», хвилин, годинника, років у долі дітей визначають кваліфікацію вчителя, ефективність його праці. Для вчителя будь-який урок – важка робота, що означає 40-45 хвилин концентрації уваги і напруги. Після доброго уроку можна відчувати втомленість, але в той же час задоволення і радість. Уроки в демократичній школі вимагають гігантської підготовчої роботи, великих знань, готовності душі, моральності. У багатьох відношеннях урок – це центр, навкруги якого обертаються і до якого повертаються всі думки і дії вчителя. Структура уроку і форми його організації мають принципове значення, оскільки впливають на результати навчальної роботи школяра. Типи уроків різноманітні. Найбільш часто використовується класифікація уроків за метою організації занять, характером змісту матеріалу, що вивчається. Навчальна діяльність учителя й учнів значною мірою зосереджена на уроці. Урок, з одного боку, виступає як чинник руху навчання в цілому, з іншого – як форма організації навчання, зумовлювана основними вимогами до організаційної побудови уроку вчителем.

Конструювання будь-якого починається з усвідомлення і правильного визначення його кінцевої мети(чого вчитель хоче добитися? що допоможе йому в досягненні мети?), а також визначення способу (як учитель діятиме?). Вчитель повинен чітко визначити для себе мету; визначите місце в навчальному курсі; спланувати навчальний матеріал і відібрати той, який служить рішенням поставлених задач; підібрати літературу. Дуже важливо підібрати навчальні завдання, метою яких є пізнавання нового матеріалу, відтворення, застосування знань у новій ситуації, творчий підхід до знань ; упорядкувати навчальні завдання відповідно до принципу «від простого до складного»; скласти три набори завдань: завдання, що підводять учня до відтворення матеріалу, завдання, що сприяють осмисленню матеріалу учнем, завдання, закріпленню матеріалу учнем; продумати «перчинку» уроку; спланувати контроль за діяльністю учнів на уроці, для чого потрібно подумати: що контролювати, як контролювати, як використовувати результати контролю; підготувати унаочнення для уроку, продумати домашнє завдання.

Як вибрати з великої кількості технологій саме, яка потрібна на твоїх уроках? Як вирішити для себе, що вибрати у систему своєї роботи – технологію повністю або окремі її елементи, методи і прийоми? Адже по-різному оцінюють зараз нові ідеї колеги. Ті, хто старше, скептично усміхаються, колеги молодше «закохуються» в інновації і, гнані вітром змін, ідуть в атаку на старі.

Багаторічний досвіт роботи в школі дозволив мені на уроках географії спочатку пропускати через себе все, але оглядаючись, а потім використовувати те, що підходить, щось відкидати, відточувати, застосовувати ще глибше, тобто створювати свою систему і тим самим розвивати допитливість учнів, природні здібності дітей. У своїй роботі використовую принцип, який постійно повторюю дітям : « Не обов’язково бути ходячою енциклопедією, треба розвивати в собі енциклопедичну допитливість». Усі використанні мною технології направлені на пізнавальну і творчу діяльність учнів, вирішують головну задачу – формування людини з новим рівнем свідомості.

Для того щоб організувати пізнавальну і творчу діяльність учнів на уроках, застосовую у своїй роботі технологію інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу, де прагну використовувати сигнальні загадки, які можуть привести до складення конспекту у вигляді схем і знаків, я їх називаю сигнальними схемами, складенню опорних схем – «шпаргалок». Робота із сигнальними знаками сприяє розвитку мови учнів, оскільки опори, позначенні в них, створюють у пам’яті ланцюг асоціацій і служать сигналом для відновлення розповіді, яка в цих опорах закодована. Саме сигнальні схеми і загадки на уроках географії є особливим видом наочності, що в стислому вигляді визначає певний зміст матеріалу, що вивчається. З їх допомогою програмується навчальна діяльність учнів, упорядковується засвоєння і аналіз матеріалу, що вивчається, підвищується ефективність його запам’ятовування і полегшується творче застосування, що тим самим допомагає вчителю ефективно використовувати урочний час.

Наступна технологія, якої сьогодні вимагають реалії нашого часу, - це інтерактивна технологія кооперативного навчання і колективно-групового навчання, що представляє роботу в малих групах, побудована таким чином, що основна відповідальність лежить на самих учнях. На уроках застосовую наступні методи кооперативного навчання6 « Творча лабораторія», «Карусель», «Акваріум», ротаційні трійки, дискусія, «Мозковий штурм», круг ідей, « Пошук інформації», «Синтез думок», сумісний проект, «Мікрофон», «дерево рішень». Інтерактивні технології ефективно впливають на формування цінностей, умінь та навиків, створення атмосфери співпраці, взаємодії, дають можливість педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу. За допомогою книги Л. Д. Назарової «Приготовтесь не скучать» я знайшла вправи, які неодноразово перевірялися в роботі і давали добрі результати при створенні дружньої атмосфери співпраці і взаєморозуміння в класі.

Вправа перша (сприяє об’єднанню групи) : всі в класі (у тому числі і вчитель) стають в один великий круг на відстані 20-30 см один від одного; ліва рука направлена у бік сусіда зліва і повернена долонею вгору; права рука відповідно – управо долонею вниз; долоні сусідів повинні «зависати» одна над іншою на відстані 3-5 см. Усі закривають очі і руками «слухають» своїх сусідів: від когось іде тепло, від когось віє холодом, у деяких починається приємне поколювання в долонях.

Вправа друга (сприяє встановленню довіри): клас розбивається по парам(спочатку за симпатією, потім, можливо, і за антипатіями), в яких одна людина виконує роль сліпого, а інший – поводиря. Гра проходить у тиші. Неодмінною умовою є те, що «сліпий» не повинен ні об що ударятися, таким чином, між «поводирем» і «сліпим» встановлюється система тактильних сигналів, що допомагають безпечно огинати перешкоди. Потім діти міняються ролями. Гра, як правило, викликає захоплення і породжує у дітей масу емоцій і відкриттів. Виграють обидві сторони: діти – в повному захваті від того, що в багатьох (сумісних) вийшло; вчитель від того, що мав нагоду побачити і розподіл симпатій, і спонтанну сумісність і несумісність, що в подальшій роботі допоможе успішне формування групи для роботи на уроках.

Проблема розвитку мислення в процесі навчання займає в даний час центральне місце. Доведено, що розвиток творчого мислення можливий тільки за допомогою проблемного навчання. С. Л. Рубінштейн писав: «Мислення завжди починається з проблеми або питання, здивування або подиву, з суперечності. Цією проблемною ситуацією визначається залучення особи до розумового процесу». Тому обов`язково на практиці застосовую технологію проблемного навчання. Цьому сприяє сама суть предмета, його практичне призначення. Цьому сприяє сама суть предмета, його практичне призначення. Проблемне навчання не залишає учнів байдужими, активізує розумову і пізнавальну діяльність, підвищує інтерес до знань взагалі, і учні є свідками того, що зміст навчальних програм з географії не відірваний від реального життя людини і навколишньої дійсності.

На уроці проблема може бути виражена у формі проблемного питання, проблемного завдання, проблемної задачі. Всі методи і прийоми проблемного навчання забезпечують максимальний розвиток активного самостійного творчого географічного мислення. Слід зазначити, що ефективність проблемного навчання визначається його системністю. Тому намагаюся на кожному уроці географії застосовувати проблемні ситуації і різні форми вираження проблеми.

Вирішення проблеми розвитку учнів самостійності, творчого ставлення до справи, звички до навчання протягом усього життя покладається на метод проектів, тобто впровадження навчальних проектів у навчальний процес. Метод проектів складає основу технології проектного навчання, зміст якого полягає в самостійному освоєнні учнями навчального географічного матеріалу і створенні конкретного продукту, що дозволяє учням пережити ситуації успіху, самореалізації.

Використовуючи цю технологію у своїй практиці, помітила, що учні із задоволенням опановують комплекс географічних умінь (пізнавальних, практичних, оцінних), вчяться опановувати нові знання, а також інтегрувати їх, розширюють свій географічний кругозір.

Особливо важливо, я вважаю, щоб вивчення предмета спиралося на ігрові технології навчання. Ігрові методи сприяють залученню учнів до творчої діяльності і спілкування, припускають особовий підхід в ігровій ситуації, стимулюють пізнавальну активність учнів. У процес ігри учні самі прагнуть подолання труднощів, ставлять задачі і вирішують їх. Саме в грі будуються невимушені відносини між учнем і вчителем, коли вчитель орієнтований не тільки на шкільний предмет географії і на функції учня, але і на особистість дитини в цілому. Рольові ігри сприяють організації групової форми роботи учнів, у дітей формуються і закріплюються уміння працювати з картою, текстом підручника, дидактичним матеріалом.

Початковий курс географії – це перша сходинка, від якої багато в чому залежить успіх подальшого вивчення предмета, хоча відкриття світу географії ми починаємо з 5 класу. Якщо в 5 і 6 класах пізнавальний інтерес до навчання не з`явиться, то наївно вважати, що він з`явиться в більш старших класах, тому я хочу запропонувати гру в 6 класі «Відкриття світу географії», яка проходить через усі уроки червоною ниткою, вирішує певні задачі і має кінцеву мету, яка завершує учбовий рік літнім походом або цікавою, пізнавальною навчальною практикою.

Для того щоб діти наочно уявляли собі навчальні задачі, в кабінеті вивішена карта, за якою кожного уроку учні проходять певні етапи в оволодінні необхідними географічними знаннями й уміннями. Ігрове відкриття на кожному уроці починається з «Долини сумнівів», яка дає поштовх певної пізнавальній активності учні в протягом уроку. Школярі із задоволенням намагаються підкорити піки « Я знаю» , « Я умію» , на цій ігровій карті учні бачать своє оцінювання за допомогою сигнальних ліхтариків (червоний - «10 - 12 балів» , «зелений – «7 – 9 балів» , зелений – «4 – 6 балів» , чорний – «1 – 3 бали»).

Будь яка подорож або підхід вимагає певних знань і вмінь, тому обов`язково в 6 класі на завершальному етапі уроку завжди відвожу місце відпочинку на « Привалі туристів», де ознайомлю учнів з елементарними знаннями, які потрібно знати, на «Привалі туриста» учні самі мають нагоду ділитися особистими враженнями, знаннями й уміннями. На цьому етапі я відвожу час на бесіди за краєзнавчим матеріалом, за екологічною пам`яткою, застосовую матеріал цікавого характеру з даної теми, розширювального характеру.

Найважливішою складовою частиною інформаційної культури сучасної людини є комунікативна культура з використанням сучасних інформаційних технологій. О сприяють кращій адаптації учнів до самостійного життя після школи, що важливо в даний час. Саме використання у своїй практиці на уроках географії комп`ютерних технологій дозволило зробити висновок про те, що ця технологія впливає на розвиток інтересу учнів до предмета, що вивчається, а також дозволяє розв`язати проблему уваги учнів протягом усього уроку. Наочність, можливість змінювати темп і форми вивчення матеріалу, його образно-художній супровід – усе це робить комп`ютер незамінним помічником учителя. Працюючи з програмою Microsoft Power Point, створюю комп`ютерні презентації до уроків. Фрагменти уроків часто будую у вигляді серії слайдів, які допомагають представити матеріал уроку образно-художньо. Ці заняття побудовані таким чином, що кожний з трьох типів сприйняття людини: візуальний, аудіальний і кінестичний. Відеоролик або відеоряд демонструє учню ті операції або функції ,які він виконуватиме на комп’ютері ,таким чином,працює зорове сприйняття. Якщо разом з відеорядом голос диктора коментує те що відбувається на екрані, включається слухове сприйняття в дитини. Після перегляду і прослуховування учень переходить до спеціальних прав, які самостійно виконує, отже , тактильний апарат закріплює отриману інформацію уроку.

Програма Microsoft Word дає можливість складати завдання, що підводять учня до відтворення матеріалу, завдання, що сприяють осмисленню матеріалу учнем (навчальні),завдання, що закріпленням матеріалу учнем (контролюючі)

Для успішного застосування технологій у викладанні предмета використовую прийоми розподілу навчального матеріалу на окремі невеликі частини –опорні блоки , управляючи блоки, блоки самоперевірки, заглиблюючи блоки , цікаві блоки, контрольно-узагальнюючи блоки. Завдання упорного блоку активізують завдання й уміння учнів з попередніх курсів, показують логічний зв'язок між раніше вивченим и новим матеріалом. Тут використовую наступні прийоми и методи освітніх технологій: «Мозковий штурм» , «Географічний мозаїка», прийоми « Так – ні», « Вірю-не вірю», «Географічний крос»( з м’ячиком), «Мікрофон», «Шпаргалка», географічний диктант «Географічна естафета», гра « раз-два-три», сигнальні загадки ,пантоміма проблемні питання ,проблемні ситуації ,художня піктограма, географічні загадки художні загадки «Асоціативне дерево», «Ромашка» , експрес-тести, «Незакінчена пропозиція», бліц-турніри, «Ланцюжок» ,прийом «Що»).

В управляючий блок включаю завдання на організацію пізнавальної діяльності, стійкий інтерес до навчального матеріалу .Питання спонукають учня до активної розумової діяльності,а при самостійній роботі з текстом служать цільовій установці(«Творча лабораторія», «Карусель», «Акваріум», гра «Екобізнес»,робота в парах, різного роду подорожі, «Кути», «Театралізування», складання опорних схем – «Шпаргалка», походи, «Пошук інформації», «Синтез думок», «Два – чотири – всі разом», «Чомучка»).

Завдання блоку самоперевірки допомагають учням перевірити засвоєння матеріалу. Їх мета – виділити головне. Цей блок виконує також функцію регулювання темпу проходження навчального матеріалу («Мікрофон», експрес-тести, прес-інтерв`ю, «Чомучка», прийоми «Так-ні», «Вірю – не вірю», «Міні-практикум», «Світлофор», «Знайди помилку», «Взаємоопитування» і «Взаємоперевірка»,прес-конференція).

Завдання розширювального блоку носять творчий характер, вимагають глибоких знань матеріалу ,умінь використовувати їх у новій навчальній ситуації. Виконання окремих завдань припускає залучення додаткової літератури (проекти рефератів, сигнальних загадок, вірші визначення, географічні загадки, кросворди, вірші , географічні піктограми).

Цікавий блок включає завдання, мета яких в розвитку і поглибленні пізнавального інтересу до географії , допитливості «визначення-рисунки», тематичні схеми, логічні ланцюжки, сигнальні загадки).



Завдання контрольно-узагальнюючого блоку дозволяють визначити рівень засвоєння основного змісту теми, тих завдань і умінь, формування яких визначається вимогами програми, задачами уроку. Завдання такого характеру дозволяє дати дитині впевненість у тому, що в навчанні вона доб`ється успіху ,учить її вчитися (інформаційно-пізнавальні семінари, прес-конференції, уроки-подорожі, уроки – туристичні походи, КВК, творчі звіти за вивченими темами, теми-вірші, творчі форми практичних робіт, навчально-дидактичні ігри.
Каталог: uploads -> editor -> 2380 -> 403640 -> sitepage 143 -> files
editor -> Литература Д. Наливайко стр. 6-14 читать, стр. 14 пис ответить на вопросы 1-3
editor -> Стратегія сталого розвитку України
editor -> Випускна творча робота Назва проекту: «Формування екологічних цінностей, здоров’язберігаючих факторів в умовах випереджаючої освіти для сталого розвитку»
editor -> Новинки психолого-педагогічної літератури Психолого-педагогічне забезпечення навчально-виховного процесу в школі дуже актуально
403640 -> Урок програма телепередач у 7 класі Тема. Узагальнення І систематизація знань з теми "Дієприкметник "

Скачати 110.51 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка