Тема досвіду : Розвиток інтересу до навчання розв’язуванням та моделюванням значущих в дослідницькому та творчому плані проблем за матеріалами опрацьованої художньої та науково-популярної літератури з досвіду роботи вчителя біології та хімії



Скачати 164.64 Kb.
Дата конвертації05.02.2019
Розмір164.64 Kb.

Варварівська середня загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

Юр’ївського району, Дніпропетровської області.


Тема досвіду :

Розвиток інтересу до навчання

розв’язуванням та моделюванням

значущих в дослідницькому та творчому плані проблем

за матеріалами

опрацьованої художньої та науково-популярної літератури
З досвіду роботи

вчителя біології та хімії Н.Г. Бузовської
по підготовці, організації та проведенню

позакласного навчально-пізнавального заходу

«Суд над вовком» за матеріалами книги

Ігоря Івановича Акімушкіна «Мир животных»


Матеріали надруковані в науково-методичному

журналі «Біологія. Позакласна робота»

10, 2014р.


Постійно постають проблеми підвищення інтересу школярів до процесу навчання, виховання індивідуальної та колективної відповідальності, закріплення навичок пошукової та дослідницької роботи, набуття компетенції в різноманітних видах діяльності, що сприяло б розвитку інтелектуального потенціалу особистості, підготовці до життя в соціумі. Переконана, що саме мобільність обраних методів та засобів у спілкуванні «вчитель-учень» сприятимуть подоланню ізольованості школи від суспільного життя, залученню школярів до розв’язання актуальних проблем сьогодення. Одне з життєдайних джерел розуму людини – книга.

Тому, працюючи над даною проблемою, одним з шляхів її реалізації був розвиток у школярів зацікавленості до читання художньої, науково-популярної літератури, пошуків інформації для складання дослідницьких проектів, моделювання процесів та явищ в житті рослинного та тваринного світу, формування у них навичок встановлення причинно-наслідкових зв’язків

Напередодні літніх канікул учням пропонується перелік природничо-наукових проблем та списки літератури, прочитавши яку, вони могли б їх розв’язати.

Особливо значна увага зосереджується на проблемах охорони природи та збалансованого її використання, виявленню внутрішньовидових, міжвидових взаємовідношень та відношень людина-природа.

У вересні школярі обмінюються своїми враженнями від прочитаного, складають постер своїх думок, а на протязі навчального року ми проводимо позакласні заходи за сторінками прочитаних книг(диспути, конференції, «Круглі столи», симпозіуми, презентації тощо). Допомагаю у виборі завдань для учасників проекту з врахуванням їх інтересів, навчаю плануванню проектної діяльності. Один із спільних з моїми юними дослідниками проектівце «Суд над вовком», основний матеріал для якого взято з книги Ігоря Івановича Акімушкіна «Мир животных», вид. «Молодая гвардия», 1971, с.99-130 .


Позакласний захід «Суд над вовком»

Цілі заходу: ознайомити учнів із різноманітністю хижих звірів, особливостями їх співіснування в природі на прикладі поширеного в даній місцевості представника; формувати вміння ставити проблемні питання, шукати шляхи та засоби їх вирішення; обговорити важливість досліджень причинно-наслідкових зв’язків у природі для збалансованого природокористування та своєчасного врегулювання екологічної ситуації; розвивати комунікативні навички; посилити зацікавленість предметом та інтерес до пошуків інформації.

Місце проведення та оформлення: Актовий зал - кімната судових засідань; на стіні – постерна сесія ( І – «Народ скаже, як зав’яже» - висловлювання про вовка;

ІІ – «Вовча рідня» - дитячі малюнки та фото поведінкової характеристики вовків) Дійові особи:



судді, прокурор, адвокат, свідки у справі, кореспонденти місцевих редакцій, Червона шапочка, криміналіст.

Хід заходу

Вчитель. Хижі тварини мешкають в усіх країнах світу. На Землі, за останніми підрахунками, існують близько 250 видів хижих звірів.. Багато з них урізноманітнюють свою тваринну дієту плодами і навіть травою, а деякі, як велика панда, і зовсім, здається. вегетаріанець.

Довго людина дивилась на хижих звірів, як на найлютіших своїх ворогів, і знищувала їх безжалісно. Проте наукові дослідження довели, що хижаки в живій природі не тільки корисні, але й просто необхідні.

Творча група природодослідників пропонує для вашого міркування різні факти з життя вовків, з дитинства знайомого нам із казок «вовчика-братика». Вам вирішувати: користь від нього чи шкода?

То ж запрошуємо до зали судових засідань, де й буде вирішуватись доля цих звірів.



Суддя. На лаві підсудних сьогодні – вовки. Розглядаються справи:

№1. Знищення вовками диких тварин.

№2. Знищення домашніх тварин.

№3. Розповсюдження небезпечних хвороб, зокрема сказу.

№4.Нападання на людину.

Для опису портрету злочинця слово надається слідчому – криміналісту.



Криміналіст. Портрет злочинця. (Використовуються слайди)

Як відомо, вовк сірий. Проте слово «сірий» необхідно розуміти відносно. В сіро-коричневій тундрі вовк сіро-бурий, на сріблястому сніжкові і шерсть його сріблиться. А на фоні білих з чорним березових стовбурів він так маскується! Його шкіра рябіє, як кора. Маскування розраховане на швидкість. Його ефект полягає в тому, що вже буквально за хвилинку спостерігач втрачає уявлення про відстань до вовка. Та при всьому своєму прагненні до камуфляжу вовки великі модники. Якщо один носить стримано-аристократичний сірий костюм, то інший урізноманітнить його сріблястим комірцем, або ж краваткою на грудях. А то ще на спині різної форми чорні візерунки.

Шуба є шуба. Зимою вона повинна гріти, а влітку, раз її неможливо зняти, то нехай вона стане легшою. Так в них і буває. До морозів вони запасаються підшерском, та таким щільним, що зимові сердиті вітри і морози в 50 градусів витримують! А весною линяють…

І…лапи! Особливої уваги заслуговують задні, вони на диво сильні. На них вовк може підстрибнути свічкою, та до того ж так високо! Це так званий «стрибок спостерігача». Сліди ступні також не переплутаєш із собачими. Для них характерні зібрані разом пальці. А головне - їх розміри: у молодого вовка – як у великої собаки, у дорослого - 14 сантиметрів довжина і 8 – ширина!

Адреса за даними відомого вовчатника Георгія Васильовича Кольцова:

«Среди валежин, меж корнями,

Отрывши яму для жилья,

Росла волчиная семья…»



Прокурор. Панове судді, прошу не гаяти час, так як небезпека від вовків дуже велика!

Адвокат. Можливо ж не всі вовки – злочинці? Чи є інші свідчення портретів мого підзахисного?

Суддя. Так, звичайно. Слово мисливцеві.

Мисливець. Європейські, американські та азіатські вовки відрізняються лише тим, що попадає їм на обід, всі інші ознаки спільні. І все ж двох в усьому подібних вовків не буває. Вовк росте дуже швидко і вже до першого року набирає 40-45 кілограмів ваги. А вже з третього року його вага може досягати іноді й до 70 кілограмів! В цей самий час вони набувають і своєї, властивої тільки, їм постави. Це як статура в людини: у кожного своя. Так що досвідчений вовчатник, який хоча б один раз бачив цього вовка, ніколи його ні з яким іншим не переплутає.

Вовка люди можуть прийняти за собаку. Та вовк, якщо не брати до уваги малоліток (це така інфантильна публіка!) значено більший за собаку. Крім того – хвіст! Якщо побачите в лісі «собачку», то зверніть увагу на його хвіст! Він ніколи не буває закрученим. Хвіст або опущений вниз,або ж красиво-красиво майорить по горизонталі…



Прокурор. Так це ж коли у вовка гарний настрій, а він у нього хіба буває в доброму настрої? Наполегливо прошу перейти до розгляду справ.

Суддя. Розглядається справа №1. Знищення вовками диких тварин.

Прокурор. Недаремно говорять «Вовчий апетит»…

Адвокат. Та ні ж! Це зовсім не так! Вовк їсть дуже-дуже повільно, бо в нього досить таки вузькі щелепи. Якщо ж доводиться поспішати, він болісно давиться й так жалібно стогне…

Прокурор. А зуби! Про ведмедя говорять «задрав». Про вовка «зарізав». Йому нічого не варто розполосувати наполовину, до хребта, шию оленя або ж прокусити бік до самої печінки!

Адвокат. Та ці ж самі зуби здатні проробляти дивні дії: (читається текст)

З записів відомої дослідниці вовків Лоїс Крейслер.

«Приручена вовчиця зубами досить таки обережно ( було відчуття слабенького-слабенького поколювання голочкою) відкривала їй повіки. Уявляєте, що за унікальний інструмент ці зуби? Ювелірний!»

Прокурор. В такому разі прошу долучити до справи зафіксовані на відео кадри про жорстокість вовків. (Демонстрація уривків відеофільму)Вовчі сліди… В тундрі на традиційних шляхах міграції північних оленів ви завжди знайдете їх. А якщо підете цими шляхами, то побачите на них тривожні докази: трупи оленів. Вовк не в силах з’їсти свої жорстокі здобутки, а стільки горя приносить оленячому роду!

Адвокат. Але ж цією здобиччю будуть годуватись і ворони, і сороки, і песці, і росомахи… То, можливо, слід зменшити вину вовка, адже він таким чином спасає їх

від вірної погибелі? Прошу, вельмишановні, взяти це до уваги.



Прокурор. Вовки невгамовні й ненаситні. Що ж їх захищати!? Ось свідчення:

(Демонстрація відеокадрів)Аляска, тундра. Тисячі мігруючих оленів. І вовки тут, як тут. Двоє кидається за стадом - навпростець, досить таки різким алюром. Стадо не дрімає, на ходу перестроюється, не міняючи напрямку, розтягується. Гучніше стукають копита, й хвилювання проходить по оленячих рогах. Ні, вовкам їх не наздогнати! Навіть тонконогі малі оленята біжать швидко.. Впевнившись в безнадійності погоні, вовки швидко відстають – навіщо витрачати сили?

Але ось іще група оленів. І знову наполегливий швидкий вовчий рейд, знову та ж реакція оленів, і раптом… Далі епізод, який не для слабо нервових.



Адвокат. Але ж тут зовсім інша ситуація. ( Демонстрація відеокадрів)В’язка маса стада немов витискує з себе каплю - хроменького, махаючого головою самця. Його товариші швидко йдуть вперед, а він чогось затримується, і вовки швидко його наздоганяють. То ж один із стада - хворий. Очевидно, що, з одного боку, цей факт– страшенне злочинство. Але необхідно тут враховувати фізіологічний стан жертви. Тому прошу вислухати вердикт медексперта.

Медексперт. (Зачитує історії хвороби жертв вовків)

Історія хвороби №1. Переднє копито в оленя відсутнє, замість нього – лахміття.

Історія хвороби №2. Легені вражені стьожковими червами і вже наполовину роз’їдені.

Історія хвороби №3. Кишечник поїдений фенолом та індолом, отруйними речовинами кишечних інфекцій.

Історія хвороби №4. Серце смертельно хворе!

Адвокат. Панове судді! Вовків не судити за це треба, а нагороджувати, адже вони вчинили, як справжні санітари лісу! Нехай, залишився б один хворий олень жити: Він ходячий розсадник хвороб. Ну знайде він собі самку, народиться в них маленьке оленятко з нестійкою до хвороб спадковістю. Оленятко виросте і теж принесе хворобливого нащадка. І що, я вас запитую? Ну що з того!? Стадо приречене на вимирання із-за хвороб, що передаватимуться з покоління в покоління. Прошу заслухати свідка, який прибув з Аляски.

Свідок з Аляски. Був час, коли в Нельчинському заповідникові перебили всіх вовків. Чотири тисячі оленів могли спокійно жити. Вже через десять років їх стало 42 тисячі. І величезне стадо, з’ївши й витоптавши ввесь лишайник на пасовищах, стало катастрофічно швидко вимирати. Так що прийшлось на допомогу звати вовків. Вони з статусу «поза законом» переведені були в статус звірів, що охороняються законом.

Адвокат. (Відеозапис) Вовк – головний куратор лісу, тундри степу. Якщо немає великих тварин, він їсть дрібних гризунів – шкідників сільського господарства. Знову ж таки – користь від вовка! Весною він ловить щук в ополонках, а іноді змушений їсти навіть ягоди і комах. Так що вовк – невибагливий звір!

Cуддя. Переконливо! Ну, що ж… Тоді я з хвилювання переходжу до справи №2

Звинувачення у знищенні домашніх тварин.

Прокурор. Сільське господарство – основа будь-якого суспільства. Віками воно було малопотужним. Відняти в селянина вівцю, корову або коня – означає залишити його без хліба, образно кажучи, приректи на голодну смерть. Так вовк стає вбивцею не лише тварини, а й людини. Вовки нападають на домашніх тварин і бувають досить жорстокими: замість однієї вівці, яку можуть утягнути, гонять і на бігу ріжуть десяток, або й більше. (Мініатюра на байку Л.Глібова «Вовк та ягня»)

Адвокат. Та цей приклад - алегорія на стосунки, які, часом, не секрет, виникають в людському суспільстві. І, на нещастя вовка, саме його використав автор твору, хоча вовк цього не заслуговує! Вустами народної мудрості: «Не прав вовк, що вбив вівцю, так не права й вівця, що в ліс пішла!» Так в чому ж вина мого підзахисного? Прошу дати слово психологу.

Психолог. Це можна пояснити психологією вовка:

1. В його характері, яким наділила природа – нервозність.

2. Присутність людини сприяє збільшенню його агресивності. Він пасує перед силою людини, йому стає ніяково і він намагається таким агресивним способом довести й свою силу.

3. Природа, на жаль, наділила його такою звичкою – він просто не може втриматись від знищення слабого.



Адвокат. (перебиває)Так в чому ж вина мого підзахисного?

Cуддя. Прошу дотримуватись порядку й не втручатись у свідчення. Продовжуйте.

Психолог. І ще одне. Взимку прогодуватись важче. А люди всіх зарізаних вовком овець не зберуть, вовки ж їх під снігом знайдуть і будуть довго ситими. Це так розпорядилась сама Цариця природи – Фауна…

Адвокат. Ну й в чому ж тут вовча вина? В наш час велике тваринницьке господарство майже гарантоване від нападання вовків, навіть коли вони є поблизу. Прошу долучити до справи свідчення доктора П.Т.Боуда: «Если исследовать рацион нескольких койотов, то окажется, что они убили домашней птицы и скота на сумму в 500 долларов. В основном же пища их состояла из мишей и крыс, которые, если бы они не были сьедены волками, уничтожили бы зерна на 700 долларов. Вывод, кажется , ясен: благодаря нескольким волкам мы получили 200 долларов прибыли».

Та невже ж у знищенні свійських тварин винні одні лише вовки? Прошу запросити до зали суду ще одного свідка зі сторони захисту.



(мініатюра за байкою «Пастух»: «У Саввы, Пастуха(он барских пас овец)

Вдруг убывать овечки стали…»

Cуддя. Так. Це правда, що багато злочинів безпідставно списують на вовків. Переходимо до розгляду справи №3. Розповсюдження небезпечних хвороб.

Прокурор. Про хвороби, які переносить вовк. Їх досить таки багато. В вовчому калі - яйця надзвичайно небезпечного паразита, тільки вдихни і з них розвинуться дрібні личинки, які попадуть в мозок і перетворяться в цисту. Звичайно, з роковими наслідками не лише для нього, а й для людини – смерть!

Найрізноманітніші глисти, всякі бактерії - чого тільки не носить в собі вовк!



Адвокат. Так невже ми не з повагою відносимось до лікаря, який,висмоктує з горла дитини дифтерійні плівки, ризикуючи життям? Невже ми не схиляємо голову перед тими, хто прищеплює собі небезпечну хворобу, щоб, дослідивши її, спасти від неї людство? А вовк сам, грудьми приймає хвороби, послані природою нам..

Чому ж ми не знищуємо корову? Вона переносить бруцельоз? Кішка, звичайна кішка - ми її гладимо. А вона ж начинена цілою обоймою захворювань1 На жаль, про інших тварин можна говорити те ж саме. Ми ж їм не виносимо страшний вирок.



Прокурор. Ще один із самих найбільших злочинів вовка – сказ. В розтріпаній шкурі, з опущеним хвостом, поглядаючи мутними очима, він бродить, не вибираючи дороги. Але все ж ослабленими щелепами хоче когось вкусити, сіє страх.

Адвокат. Але ж і собаки бувають скаженими, і лисиці, і вівці, і летючі миші… Очевидно, всі ссавці мають сприйнятливість до цієї хвороби, до вірусу сказу.

Таким чином, виходячи з цього звинувачення, слід боротися не з вовком, а з скаженим вовком і з сказом взагалі.



Cуддя. Переконливо. Що ж переходимо до розгляду справи №4.

Нападання на людей (Танцювальна мініатюра за казкою «Червона шапочка»)

Прокурор. Вовки безжалісно нападають на людей, не милують навіть дітей.

Адвокат. Та це ж казка! Нісенітниці про нападання на людей! Художня література багата на фантазії. І що цікаво, чим менше стає вовків, тим більше друкується книжок про них, як про людоїдів. Ось у мене десяток таких книжок, та фактом тут і не пахне! (Звертається до стенду з літературою про тварин).

Cуддя. Слово бібліографу..

Бібліограф. Володимир Іванович Даль, відомий знавець російської мови, в своєму всесвітньовідомому словнику на слово «вовк» зібрав декілька сторінок прислів’їв про вовка. Така неприглядна картина…, але жодного слова про його людоїдство!

Адвокат. В мене також є докази, які спростовують дане звинувачення. (Використовується текст з книги «Українська народна творчість. Прислів’я та приказки», К.,Наукова думка. 1989. С.199-208.)

Чи почули ви тут хоча б одне слово про нападання вовків на людину?



Прокурор. І все ж. я прошу не знімати дане звинувачення, так як все ж описуються приклади, коли зграї вовків нападали на поодиноких людей і в санях, хоча й було це давно й взимку, коли їх було багато і вони збирались у великі зграї. Але ж було!

Адвокат. Проте, є й протилежні приклади. Погортайте сторінки оповідань Пришвіна і ви переконаєтесь в цьому. (Читає). Ось один цікавий приклад. «Вагітну жінку оточила зграя вовків. Вони не чіпали її, а навіть допомогли дійти додому в їх оточенні, бо ж надворі було холодно і вітряно. Вовки поважають материнство!».

Cуддя. Переконливо. Природа так стукає в душу,

Плаче, благає вона,

А я все це дотерпіти мущу,

Бо в душі – страшенна вина.

Всім дякую. Все почуте викликало у нас сумніви відносно обвинувачень вовка, тим більше що ми маємо ще докази в його оправдання - листи до місцевої газети «Рідний край» (Зачитуються листи). Тому прохаю присяжних допомогти вирішити питання : винен – не винен?

(Колективне обговорення проблеми).

Вчитель Людина в світ прийшла любити

Великі звірі і малі.

Любіть цей світ, щоб жити!

Добро творіть ви на Землі!

Звертаюся до совісті людської:

«Збережемо рослинку, збережемо тваринку!»





e:\изображение 103.jpg



Слово має розгніваний

прокурор



e:\изображение 105.jpg


Адвокат впевнено виступає

на захист вовків



e:\изображение 108.jpg


«Вовк – головний куратор лісу,

степу…Так в чому ж вина

мого підзахисного?»



e:\изображение 111.jpg


«Мініатюра на байку

«Вовк та ягня»



e:\изображение 116.jpg



Мініатюра

на байку «Пастух»
«У Саввы, Пастуха,

вдруг убывать овечки

стали…»


e:\изображение 117.jpg



«…А ест овец-то - Савва!»


e:\изображение 120.jpg


Мініатюра

за кзкою «Червона Шапочка»


e:\изображение 122.jpg



Бібліограф:

«Художня література

багата на фантазії!»


e:\изображение 110.jpg



Суддя:

«Любіть цей світ, щоб жити!

Добро творіть ви на Землі!»

Позакласний захід



«Суд над вовком»

за книгою Ігоря Івановича Акімушкіна

«Мир животных»

вид. «Молодая гвардия», 1971, с.99-130 .






e:\изображение 125.jpg





Скачати 164.64 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка