Степанська публічно-шкільна бібліотека для дорослих разом із пунктами видачі села Мельниця та шкільним відділом колегіуму обслуговує 3347 книгокористувачів



Скачати 50.27 Kb.
Дата конвертації28.02.2019
Розмір50.27 Kb.


«Краєзнавча діяльність,

збереження та розвиток традицій

народної культури»

(з досвіду роботи ПШБ смт.Степань для дорослих)

Бережи своє рідне, бережи, щоб не виродитися,

щоб не забути народу з якого вийшов.

Бережіть свою віру, звичаї, свою мову

й тим збережете національну істоту свою.

Іван Огієнко.
Степанська публічно-шкільна бібліотека для дорослих разом із пунктом видачі села Мель-ниця та шкільним відділом колегіуму обслуговує 3347 книгокористувачів. Книжковий фонд книго-збірні становить 52942 примірників книг та періодичних видань. Працюємо згідно річного та місяч-ного планів роботи, в яких враховані основні дати та події поточного року.

Вся робота нашої книгозбірні спрямована на популяризацію української історії та культури;

збереження та піднесення української мови – одного з головних чинників незалежності нашої держа-

ви, національних традицій, звичаїв та обрядів, що сприяє відродженню національної самосвідомості

українського народу; популяризацію літератури письменників-ювілярів та наданню допомоги школя-рам у вивченні та засвоєнні шкільної програми.

Особливе значення в своїй роботі приділяємо збиранню, вивченню та систематизації мате-ріалів та інформації з краєзнавства; ознайомленню читачів зі сторінками історії, розвитку рідного краю, його етнографічними особливостями; життєвим та творчим шляхом народних умільців та ви-датних земляків – майстрів прозового та поетичного слова.

Рідний край! У ньому простір степів, велич лісів, тиха пісня Горині; у ньому пам’ять про своїх предків – козаків, селян, тих, хто стояв у нелегкому бою з гнобителями, захищаючи свій народ. Минуле Степаня – це історія міста з давньою і цікавою історією. Степань належить до найдревніших поселень Волинського Полісся, добре укріплене княже місто часів Київської Русі, торговий і куль-турний центр протягом багатьох століть. Розташований він був на дуже вигідному торговому шляху – «молочній дорозі руських і литовських князів». З усіх-усюд з’їжджалися на степанські ярмарки купці, везучи сюди заморські товари, а в Степані купували біле, як перкаль, полотно, чарівні роботи міських вишивальниць, вироби гончарів, бондарів, зброярів.

Вся історія нашого селища збережена не лише в архівних документах, переказах і легендах, а й відтворена в картинах місцевого самодіяльного художника Степана Чуприни. Саме любов до рід-

ного містечка, до багатющої історії лягли в основу написання більш як півсотні картин, які на сього-нішній день знаходяться в колегіумі, будинку молоді та в бібліотеці для дорослих.

З метою популяризації літератури краєзнавчого характеру в книгозбірні постійно діють такі книжкові виставки: «Шануй той край, де серця рідна пристань», «Степань – легенда жива»; в коле-гіумі – «Мій рідний край – моя земля» та тематичні полички «Пишуть наші земляки» та «Свята, обряди, традиції». Оформлений фотоальбом «Історія рідного селища» та папки «Символи Степаня», «Краєзнавчі нариси» (за матеріалами рукопису колишнього вчителя місцевої школи Ю.К.Кудрі), «Перекази та легенди рідного краю», «Культові споруди Степаня», «Наші земляки», «Свята і обряди Степанщини», «Довідка про осередок степанської «Просвіти», «Історія медицини в 50-ті роки в Степані», «Лікарські рослини Степаня», «Уроки по краєзнавству» та «Свята та обряди Степанщини». Всі ці матеріали в електронному варіанті знаходяться на сторінках комп’ютера і користуються знач-ним попитом у книгокористувачів.

Постійно поновлюється «Краєзнавча картотека» та «Картотека народних умільців Степа-ня», роботи яких щорічно виставляються на день Незалежності. Складений краєзнавчий інформацій-ний список літератури. В ньому відображені усі друковані видання, де згадується Степань, починаю-чи з 1882 року.

Щоб краще знати історію свого краю, читачі колегіуму активно включились в експедицію

«Моя земля – земля моїх батьків». Нині відвідують історичні місця – урочище Писариха та хутір Гут-вин, вивчаючи історичні пам’ятки.

Наші читачі брали участь в обласному турі Всеукраїнського конкурсу «Легенди рідного краю» й були відмічені за активну пропаганду усної та письмової народної творчості рідного краю.

Більше десяти років при нашій книгозбірні діє літературно-музична вітальня «Світлиця».

Нашими гостями були і багатодітні мами, і жінки-ветерани, і солдатські вдови, і учасники національ-но-визвольних змагань. Засідання були приурочені і святам за народним календарем – святу Варвари та Дню Матері. Був проведений також цикл літературних зустрічей «Таланти рідної Степанщини»,

присвячених творчості наших місцевих літераторів – Тамари Кирдій, Миколи Пінчука, Валерія Вой-товича. Гостями нашої «Світлиці» були поет-гуморист Леонід Куліш, майстер по виготовленню скрипок Сергій Поліщук, майстриня – вишивальниця бісером Катерина Мойсеєць.

Однією із форм роботи по краєзнавству для молоді є години народознавства. Зокрема, бу-ли проведені такі, як: «Зимові релігійні свята в Степані», «Зелені свята в Степані», «Коровайні моти-ви Степанщини», матеріали для яких були зібрані спільно з працівниками БК.

А нещодавно бібліотека відкрила свої гостинні двері для членів клубу «Надвечір’я». Голо-ва клубу та його постійна ведуча Ольга Шур, енергії і щирості якої позаздрить кожен , довго виношу-вала ідею про його створення. Метою заснування клубу є бажання подарувати людям , які перебу-вають на заслуженому відпочинку радість спілкування, відчуття, що недаремно прожили життя. Усю душу, великий життєвий досвід вчителька-пенсіонерка вкладає в кожну зустріч з постійними завсід-никами «Надвечір’я». А було їх вже чимало. «Материнська доброта», «Уклін тобі, жінко», «Укра-їнські пісні – пісні мого народу» - це далеко не всі назви засідань клубу. Члени клубу завжди вдячні організаторам за спілкування, за можливість передавати свій досвід, мудрість наступним поколінням.

Цікавими, повчальними та змістовними були зустрічі з авторами документальних романів

«Стежками лихоліття» Степаном Кир’яхом та «Степань» Максимом Будьком. 35 років років Степан

Кир’ях збирав матеріали для написання свого роману. Широко і колоритно відзеркалено в ньому по-дії 30-60 років минулого століття на Рівненщині, зокрема про національно-визвольний рух на Сте-панщині.

Уже стало традицією в колегіумі проводити уроки літератури рідного краю, присвяче-них творчості краєзнавця, письменника, дослідника вчителя Миколи Пінчука. Не забувають свою школу й колишні випускники – відомі тепер на всю Україну люди – письменник Петро Велесик та художник, літератор, краєзнавець Валерій Войтович, які є частими гостями в колегіумі.

Зустрічі з поетами-земляками, краса рідного краю спонукала дітей нашого колегіуму до написання власних віршів. «Проба пера» - так називається папка де зібрані їх перші несміливі твори.

«Поезія кохання» - перша збірка творів молодої поетеси, випускниці нашого колегіуму, що побачила світ і була презентована нещодавно для своїх ровесників.

Ми, степанці, горді тим, що можемо вивчати історію рідного краю, завдяки творчості



наших земляків.

Т.Крот, Г.Вахнюк
Скачати 50.27 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка