Розвиток творчих компетентностей учнів через використання інтерактивних методик І технологій навчання



Сторінка1/4
Дата конвертації25.10.2017
Розмір0.5 Mb.
  1   2   3   4

Відділ освіти Тернівського міськвиконкому

Комунальний заклад «Середня загальноосвітня школа №4 з класами вечірньої очної форми навчання м. Тернівки»




Розвиток творчих компетентностей учнів через використання інтерактивних методик і технологій навчання






З досвіду роботи керівника міського МО

вчителів математики

ДАНИЛОВОЇ В.І.

2011

В роботі розкрито досвід використання інтерактивних методик і технологій навчання на уроках математики. Робота містить практичні додатки інтерактивних завдань, прийомів, які допоможуть учителю зробити навчання цікавим, різноманітним.

Стане у пригоді вчителям математики.

Що цінніше всього для людини? “Здоров'я”- не замислюючись, скаже кожний. Мені хочеться додати: “Думка”. Готуючись до уроку, учитель так підбирає матеріал форми роботи, щоб забезпечити розумову діяльність кожного учня щохвилини. Розв’язком проблеми активізації навчальної діяльності учня є використання методів активного навчання, які сприяють необхідність розвитку мислення, пізнавальної активності, пізнавального інтересу.

Кістяком підходів до активного навчання є інтерактивні вправи й завдання, які виконуються учнями. Основна відмінність інтерактивних вправ і завдань від звичайних у тому, що вони спрямовані не тільки й не стільки на закріплення вже вивченого матеріалу, скільки на вивчення нового. Сучасна педагогіка багата цілим арсеналом інтерактивних підходів, серед яких можна виділити наступні:


  • Творчі завдання

  • Робота в малих групах

  • Навчальні ігри (рольові ігри, імітації, ділові ігри й дидактичні ігри)

  • Використання суспільних ресурсів (запрошення фахівця, екскурсії)

  • Соціальні проекти й інші позакласні методи навчання (соціальні проекти, змагання, газети, фільми, виставки, пісні й казки)

  • Розминки

  • Вивчення й закріплення нового матеріалу (інтерактивна лекція, робота з наочними приладдя, відео - і аудіо матеріалами, «учень у ролі вчителя», «кожний учить кожного», мозаїка (ажурна пилка), використання питань, Сократівський діалог)

  • Обговорення складних і дискусійних питань і проблем («Займи позицію (шкала думок)», Попс-Формула, проективні техніки, «Один — удвох — усі разом», «Переміни позицію», «Карусель», «Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу», дебати)

  • Розв’язання проблем («Дерево рішень»,«Мозковий штурм»,«Аналіз казусів», «Переговори й медіація», «Сходинки й змійки»)

  • Рефлексія

Під творчими завданнями розуміють такі навчальні завдання, які вимагають від учнів не простого відтворення інформації, а творчості, оскільки завдання містять більший або менший елемент невідомості й мають, як правило, кілька підходів. Творче завдання становить зміст, основу будь-якого інтерактивного метода. Творче завдання надає зміст навчанню, мотивує учнів. Невідомість відповіді й можливість знайти своє власне «правильне» рішення, засноване на своєму особистому досвіді і досвіді свого друга, дозволяють створити фундамент для співробітництва, взаємонавчання, спілкування всіх учасників освітнього процесу, включаючи вчителя. Вибір творчого завдання сам по собі є творчим завданням для вчителя, оскільки потрібно знайти таке завдання, яке відповідало б наступним критеріям:

  • не має однозначної й односкладової відповіді або розв'язку;

  • є практичним і корисним для учнів;

  • пов'язане з життям учнів;

  • викликає інтерес в учнів;

  • максимально служить меті навчання.

Щоб привчити учнів працювати творчо, слід поступово вводити спочатку прості вправи, а потім усе більш складні завдання.

Пропоную кілька прийомів, які я використовую на уроках залежно від віку учнів, матеріалу, теми, особливостей класу. Усі запропоновані прийоми народжувалися поступово протягом багатьох років роботи, частина з них запозичена з досвіду роботи інших учителів, частина із книг, методичних посібників, Інтернету. Вони пройшли перевірку часом, подобаються учням і мені, як учителеві.



  • Розминка (відкриваємо «скриньку мудрості»).

Замінює організаційний момент. Головна функція — створення сприятливого мікроклімату для творчості. Один з підходів до організації — обговорення девізу уроку, а найчастіше — «крилатих фраз», які можуть не бути пов'язані з темою уроку. Активізує спілкування не тільки вчителя й учнів, а особистостей.

Приклад розминки:

Сегодня на уроке геометрии мы будем работать вместе, и я рассчитываю на вашу поддержку и помощь. Каждому из вас я хочу пожелать, чтобы вы на этом уроке были:

«У» - улыбчивыми,

«С» - спокойными,

«П» - прогрессивными,

«Е» - естественными,

«Х» - храбрыми


  • «Базовий аркуш»

Це необхідний атрибут при вивченні нового матеріалу.

На першому ж уроці він вивішується на стенд. У ньому перелічені основні поняття, формулювання, і формули, які зобов'язано повинен знати кожний учень. У старших класах роблю його «двоповерховим».  Перша половина -  обов'язковий мінімум для всіх.  Друга, відділена рисою, містить додаткові питання для претендентів на 10-12 балів і тих, хто готується здавати ЗНО.



Приклад   використання   прийому   на уроці алгебри в 11класі під час вивчення теми «Похідна».


Визначення похідної

Похідною функції    у точці  називається число, до якого прагне відношення

                  

при   , що прагне до нуля



Правила обчислення похідних.

, де с – постійна.

Похідні тригонометричних функцій









Рівняння дотичної 

 

Формула Лагранжа




Якою формулою можна доповнити цей перелік?

 Аналіз - це вихідна розумова операція, з якої починається процес мислення. Для його здійснення потрібно розкласти ідею або об'єкт на складові частини.

Наприклад учням 8 класу було запропоновано завдання:

За якою ознакою розбили рівняння на групи?




1

2

3

2х2 + 6х = 6;

3 х2 - 5х + 19 = 0;

2х - 4х2 + 1 = 0.


х2 + 4х - 7 = 0;

-1 + 5х + х2 = 0;

3х + х2 – 2 =0.


7 х2 - 14 = 0;

х2 - 13х = 0;

3 х2 = 0.




Прийом «Інсерт».

При читанні тексту проти кожного абзацу учні на полях олівцем розташовують позначки. Учні знають, що позначки повинні бути наступні:

«v» якщо те, що вони читають, відповідає тому, що вони знають;

«-»якщо те, що вони читають, суперечить тому, що вони вже знали, або думали, що знали;

«якщо те, що вони читають, є для них новим;

«?» якщо те, що вони читають, незрозуміло, або вони хотіли б одержати докладніші відомості з даного питання.

Даний прийом вимагає від учня не звичного пасивного читання, а активного і уважного. Він зобов'язує не просто читати, а вчитуватися в текст, відстежувати власне розуміння в процесі читання тексту або сприйняття будь-якої іншої інформації. На практиці учні просто пропускають те, що не зрозуміли. І в даному випадку маркувальний знак «питання» зобов'язує їх бути уважними і відзначати незрозуміле. Використання маркувальних знаків дозволяє співвідносити нову інформацію з наявними уявленнями.

Як показує досвід, учні легко відзначають, що відоме їм зустрілося в прочитаному, і з особливим задоволенням повідомляють, що нового і несподіваного для себе вони дізналися з того або іншого тексту.

Знак мінус (учень думав інакше) при роботі із старшокласниками працює нечасто. І все-таки від нього не слід відмовлятися.

Дуже цікавим в цьому прийомі є знак «питання». Автори підручників ставлять перед учнями самі різні питання, вчитель на уроці вимагає відповідей на них, а ось місця для питань самих учнів ні в підручниках, ні на уроках немає. Адже відомо, що в поставленому питанні міститься вже половина відповіді. Саме тому знак «питання» дуже важливий в усіх відношеннях. Питання, задані учнями по тій або іншій темі, привчають їх усвідомлювати що знання, одержані на уроці, не кінцеві, що багато чого залишається «за кадром». А це стимулює учнів до пошуку відповіді на запитання, зверненню до різних джерел інформації: можна запитати у батьків, що вони думають із цього приводу, можна пошукати відповідь в додатковій літературі, можна одержати відповідь від вчителя на наступному уроці.

При читанні тексту проти кожного абзацу учні на полях олівцем розташовують позначки. Учні знають, що позначки повинні бути наступні:

« якщо те, що вони читають, відповідає тому, що вони знають;

«-» якщо те, що вони читають, суперечить тому, що вони вже знали, або думали, що знали;

«якщо те, що вони читають, є для них новим;

« якщо те, що вони читають, незрозуміло, або вони хотіли б одержати докладніші відомості з даного питання.

Даний прийом вимагає від учня не звичного пасивного читання, а активного і уважного. Він зобов'язує не просто читати, а вчитуватися в текст, відстежувати власне розуміння в процесі читання тексту або сприйняття будь-якої іншої інформації. На практиці учні просто пропускають те, що не зрозуміли. І в даному випадку маркувальний знак «питання» зобов'язує їх бути уважними і відзначати незрозуміле. Використання маркувальних знаків дозволяє співвідносити нову інформацію з наявними уявленнями.

Як показує досвід, учні легко відзначають, що відоме їм зустрілося в прочитаному, і з особливим задоволенням повідомляють, що нового і несподіваного для себе вони дізналися з того або іншого тексту.

Знак мінус (учень думав інакше) при роботі із старшокласниками працює нечасто. І все-таки від нього не слід відмовлятися.

Дуже цікавим в цьому прийомі є знак «питання». Автори підручників ставлять перед учнями самі різні питання, вчитель на уроці вимагає відповідей на них, а ось місця для питань самих учнів ні в підручниках, ні на уроках немає. Адже відомо, що в поставленому питанні міститься вже половина відповіді. Саме тому знак «питання» дуже важливий в усіх відношеннях.

Питання, задані учнями по тій або іншій темі, привчають їх усвідомлювати що знання, одержані на уроці, не кінцеві, що багато чого залишається «за кадром». А це стимулює учнів до пошуку відповіді на запитання, зверненню до різних джерел інформації: можна запитати у батьків, що вони думають із цього приводу, можна пошукати відповідь в додатковій літературі, можна одержати відповідь від вчителя на наступному уроці.



  • «Маркувальна таблиця».

З метою дослідження фактів, доказів, формування вміння висловлюйте свої пропозиції, думки, ідеї, а також з метою виховання поваги до думки однокласників застосовую такий прийом як «Маркувальна таблиця».

Аналізувати учні можуть по декільком напрямкам: “це я вже знаю”, “це я чув”, “це не знаю”. Інший приклад: “це я розумію й поясню іншому”, “це я розумію, але пояснити не зможу”, “це я не розумію”.



v

+

(-)

?

 

 

 

 

Підсумкова таблиця має вигляд:

 Приклад   використання   прийому   «Маркувальна таблиця» на уроці алгебри в 11класі по темі «Статистика».

У ході підготовки до уроку ви збирали інформацію, користувалися різними термінами. Зараз вам буде запропонована таблиця. Укажіть, які слова в  ній відносяться до статистичних термінів. Для цього  використовуйте позначки «+», «-», «?», «v», які будуть означати відповідно:

«+» - да


«-» -  немає

«?» - сумніваюся

«v» - не знаю, чи   ставиться це слово до статистичної інформації:




Чи статистичний це термін?

Відповідь

(+,-,?,v)



1

Розмах

 

2

Конкуренція

 

3

Співробітництво

 

4

Мода

 

5

Середнє арифметичне

 

6

Частота

 

7

Прибуток

 

8

Кредит

 

9

Інтервальний ряд

 

10

Репрезентативність

 

Для більш швидкого підрахунку даних заповните, будь ласка, таблицю частот знаків:




Таблиця частот

+

-

?

v
















  • Прийом «Асоціативний кущ»

Асоціація спонукає до вільного і відкритого мислення.

При складанні асоціативного куща учні дотримуються таких правил:



  • Записують в центрі ключове слово чи фразу, виділяють її певним образом.

  • Записують будь-які слова чи фрази, які спадають на думку.

  • Ставлять знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість.

  • Записують всі ідеї, які з’являються.

  • Після заповнення «куща» учні визначають проблеми чи теми, для розгляду яких необхідна додаткова інформація.

Це педагогічний прийом, який розвиває варіантність мислення, здатність установлювати всебічні зв'язки й відносини досліджуваної теми (поняття, явище, подія). Використовую на початку вивчення теми з метою актуалізації знань та вкінці – для систематизації знань, на етапах актуалізації і рефлексії, а також під час групової роботи.

 Приклад   використання   прийому   «Асоціативного куща»   на уроці геометрії   в 8 класі під час вивчення теми «Середня лінія трикутника».

Ключовим словом «Асоціативного куща» є середня лінія трикутника. Учні по черзі заповнюють «гілочки» куща. Потім розкривають зміст.


Теорема Фалеса и её связь с треугольником



Свойства

Определение



Средняя линия треугольника



Задачи на построение



Задачи на вычисление

Задачи на доказательство


  • Прийом «Своя опора»

Пропоную учням скласти опорний конспект теми, яку вивчаємо. Іноді провожу конкурс на кращу «шпаргалку».

  • Прийом “Ромашка” Блума

Застосовую при вивченні нового матеріалу. Пропоную учням, як варіант домашнього завдання, скласти по темі питання, враховуючи їх призначення.

Прийоми «Своя опора» і «Ромашка» Блума допомагають учням краще опанувати тему, яку вивчаємо.

З метою усвідомлення і осмислення знань застосовую прийом «Концептуальна таблиця»

Приклад   використання   прийому   «Концептуальна таблиця» на уроці алгебри в 9 класі під час вивчення теми «Функції»

Пропоную учням заповнити таблицю, працюючи в групах. Потім провести обговорення й порівняння результатів.




Вид функції

Область визначення

Область значень

Зростання

спадання


Парність

Нулі функції

y = kx +b

 

 

 

 

 

y = ax2+bx+c

 

 

 

 

 



 

 

 

 

 



 

 

 

 

 




  • Побудова структурно-логічної схеми досліджуваного матеріалу.

Використовую як на уроці, так і в якості домашнього завдання (особливо в старших класах).

Приклад використання на уроці алгебри в 8 класі під час вивчення теми «Квадратні рівняння»

  • Прийом «Розумовий куб»

Для застосування цього прийому використовую пластиковий кубик з дитячого конструктора, ребро якого 10см. На кожній грані кубика записую одне з питань, на які треба дати відповідь. Учень кидає кубик і відповідає на питання, яке йому випало на певній грані. Така робота надає мені можливість створювати ігрові моменти. Застосовую цей прийом під час індивідуального чи фронтального опитування, а також при груповій роботі. Використовую різні підказки для мислення:

  • опишіть це,

  • зрівняєте це,

  • дайте асоціацію цьому,

  • проаналізуйте це,

  • застосуєте це,

  • дайте аргументи за або проти цього

Приклад   використання   прийому   «Кубик» на уроці геометрії в 10 класі під час вивчення теми «Паралельність площин». На гранях кубика в стислому виді написано:

  • означення паралельних площин,

  • ознака паралельних площин,

  • існування площини,паралельної даній площині,

  • побудова паралельних площин,

  • властивості паралельних площин,

  • своя задача

Таким чином, на уроках математики можна перевірити «кубуванням» усі математичні поняття.
  1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка