Розвиток літератури на харківщині в умовах складних та неоднозначних історичних процесів ХІХ століття



Скачати 138.87 Kb.
Дата конвертації09.06.2019
Розмір138.87 Kb.
ТипУрок

«Про мій Харків – моїм учням»

ТЕМА: РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ НА ХАРКІВЩИНІ В УМОВАХ СКЛАДНИХ ТА НЕОДНОЗНАЧНИХ ІСТОРИЧНИХ ПРОЦЕСІВ ХІХ СТОЛІТТЯ

Урок проведено в 9-му класі

Курс «Харківщинознавство»

Провів: вчитель історії

Харківської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів № 168

Харківської міської ради

Харківської області



Мотузка Світлана Миколаївна,

спеціаліст вищої категорії,

вчитель-методист


2012

ТЕМА: РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ НА ХАРКІВЩИНІ В УМОВАХ СКЛАДНИХ ТА НЕОДНОЗНАЧНИХ ІСТОРИЧНИХ ПРОЦЕСІВ ХІХ СТОЛІТТЯ.

МЕТА: створення атмосфери довіри і відкритості на уроці

познайомити учнів з умовами та особливістю розвитку культури на Слобожанщині, зокрема в місті Харкові, в період ХІХ – початок ХХ століття;



  • охарактеризувати політику русифікації на Харківщині на основі документальних фактів;

  • охарактеризувати творчість видатних представників літературної Харківщини даного періоду;

  • розвивати вміння учнів пошуку і відбору необхідної інформації, вміння працювати з джерелами та здійснювати їх аналіз;

  • розвивати пізнавальні інтереси, мислення і творчі здібності учнів, активізувати самостійну роботу школярів через використання лекційних комп’ютерних презентацій на різних етапах уроку;

  • виховувати в учнів повагу до минулого свого краю, до людей, які створювали і примножували красу та велич нашого міста.

ОБЛАДНАННЯ: мультімедійна установка, музичний центр, інформаційні носії для показу комп’ютерних презентацій, виставка літератури, присвячена даній темі, витяги з документів, портрети представників літературної Харківщини, роботи учнів.

Інтегрований урок з використанням знань учнів з історії України, всесвітньої історії, української літератури, художньої культури, образотворчого та музичного мистецтва, інформатики.

ЕТАПИ УРОКУ

І. Вступ. Мотиваційний етап: визначення ключових питань, актуальність теми уроку.

ІІ. Умови та особливості розвитку культури ХІХ – початок ХХ століття. Політика русифікація та тенденція національного відродження.

ІІІ. Видатні представники літературної Харківщини.

ІV. Узагальнюючий етап: оцінка власних досягнень, висновки, враження.

«Харкiвщина - один iз наймальовничiших куточкiв благословенної землi, iм'я якiй Україна» (Г.С. Сковорода)

"Що може бути дороцінніше, ніж щодня входити в спілкування з мудрішими людьми світу"

ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ: (показ слайдів «На Харків мій ніяк не надивлюсь»)

Ми живемо в місті з цікавою історією, з різноманітним мистецьким життям. Саме Харківщина стала батьківщиною багатьох художників, композиторів, письменників та поетів. Харків здавна славиться іменами людей, які посідають визначне місце в літературному житті України.

У розвитку культури на Харківщині значну роль відігравала література.

Представниками літературної Харківщини ХІХ століття були видатні письменники та поети Петро Петрович Гулак-Артемовський, Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко, Амвросій Лук’янович Метлинський, Яків Іванович Щоголєв, Андрій Михайлович Бобенко – саме їхній творчості ми присвячуємо сьогоднішній урок.

З точки зору історії швидкими темпами відбувається бурхливий розвиток промисловості, будівництво залізниць, фабрик, заводів, що потребувало великої кількості робочих рук, процес урбанізації, велика хвиля переселенців з Росії. Російський уряд розпочав активний наступ на українську культуру.

Учитель: У багатовіковій історії України ХІХ століттю належить особлива роль. Попри всі інші духовні й культурні здобутки, що ними збагатилася українська нація в ХІХ столітті, це період, упродовж якого здійснилося перехід усього духовного й культурного життя нації на живу, потенційно потужну й багату мову, що доти як розмовна функціонувала в народному середовищі. Мова простолюду, котрий її беріг – у пісні, в думі, в казці й легенді, в усній оповіді, взагалі в людській розмові протягом століть своєї драматичної історії, – ця мова в ХІХ столітті поступово, але неухильно стала мовою по суті всіх освічених верств українського народу, принаймні всі ті, хто почував свій зв'язок із народом, убачали в ній нову, одну з найвиразніших ознак національної ідентичності, набула статусу мови літературної.

Слобожанщина – один з кількох регіонів України, що утворився на роз­доріжжі Дикого степу між непевними політичними кордонами трьох держав – Росії, Речі Посполитої та Кримського ханства протягом XVII — XVIII ст. Довгий час проміжне становище між лісом і степом, осілою і кочо­вою людністю, на перехрестях старовинних трактів, відкритих як для торгівлі, дипломатії, так і для страхітливих, спустошливих розбоїв, робили цей край зоною інтенсивних контактів і взаємовпливів різних цивілізацій і культур.

У ХІХ столітті у культурному житті на Харківщині відбувались складні та неоднозначні процеси. Швидкими темпами здійснюється русифікація населення нашого краю, і, в першу чергу, губернського міста Харкова.

І ПИТАННЯ:

Питання до учнів:


  • Коли і в наслідок яких подій Харків став Губернським містом, яке значення цей статус мав для Харкова та харків’ян?

  • З чим пов'язаний процес русифікації?(порівняно недавнє заселення краю, постійний вплив російського уряду, наявність російськомовних закладів освіти).

  • Згадати з історії України: Який рух, протилежний русифікації, розгортався на території України і Слобожанщина не є виключенням? (Протилежна тенденція – залучення населення краю до руху за українське національне відродження)

  • Назвіть ім’я видатного дослідника історичного минулого краю? (Д.І.Багалій)

Д.І.Багалій описував явище русифікації так: «Протягом усього ХІХ століття, коли йшла русифікація Харкова і України, коли од українського народу, який проживав поселам Харківщини, де він складав і досі складає з себе переважно значну більшість, одірвалися цілі стани, як дворянство, чиновні люди, купецтво, взагалі інтелігенція – у сі ж самі часи почали виявлятися з сієї самої інтелігенції окремі особи, котрі щиро любили український нарід і хотіли приблизитися до його , ознайомитися з його життям, з безмірними багатствами його поезії, з його побутом, його мовою».

Про що йдеться мова в праці Д.І.Багалія?

Саме на Харківщині в 1892-1893 роках розгорнулась активна діяльність членів таємної організації «Братство тарасівців», біля витоків якої стояли харківські та київські студенти.

(На екрані фото учасників організації, цитата з програмного документу тарасівців: «Кожен з нас, свідомих українців, має …популяризувати вкраїнську ідею, відрізняти свою націю від інших і підносити національне питання і право вкраїнської нації скрізь, де тільки можливо».)

Перша група учнів опрацьовує матеріал за темою «Братство тарасівців», його роль у розвитку українського національно-визвольного руху на Харківщині»)



  • З курсу історії України згадайте, як тарасівці втілювали в життя свої ідеї?

  • Як і чому саме так склалась доля учасників гуртка?

  • Ч ому молоді люди, «зодягнені в кольорові або малоросійські сорочки з тужурками нарозпаш» лякали органи управління містом?

Підсумок: У ХІХ столітті в житті Харківщини в наявності були дві протилежні тенденції: русифікаторська та національна. Як і на всій території підросійської України активізується боротьба за відродження національної свідомості українців. Під жорстоким тиском великодержавної політики російського уряду Харків – столиця краю – набуває виразних рис російського губернського провінційного міста.

ІІ ПИТАННЯ: (опрацьовується в групах)

Учитель:

Але не були б ми, мабуть,справжніми харків’янами, як і наші предки, якби не відстоювали свою свободу, свою культуру, свою національну самобутність.

Ми живемо в мiстi з цiкавою iсторiєю i рiзноманiтним мистецьким життям. Це тут, на Харкiвщинi, ми можемо знайти «...слiди, не змитi вiчностi дощами, мандрiвника Сковороди». Так сказав М. Рильський про наш край.

Учень:


Я Харків слухаю. Я чую, як він диха…

На камінь падає і відпливає стиха

Зелена хвилька сивого прибою,

Відкотиться – і стане голубою.

Й від щастя можна прямо оп’яніти,

Здається: камінь – харківські граніти.

Я Харків слухаю. Я чую, як він диха.

Терена харківські, як материнські руки

Міцні обійми, що виховують народ.

Неначе пісні доленосні звуки,

Що створюють життя швидкий коловорот.

Наш Харків – наша впевненість і доля,

Ми – харків’яни, нездоланий люд.

Нестримна сила, загартованість і воля

Нам змогу існувати в світі цім дають.

Учень: Саме завдяки творчості харківських письменників і поетів про нього заговорили як про значний культурний і науковий центр.

УЧЕНЬ:


Утворена переселенцями духовна і матеріальна культура увібрала в себе найрізноманітніші прояви обох культурно-національних стихій. Символи історичного буття на цій території – оспівана в художній літературі і мистецтві чудова природа, геній Г. С. Сковороди, блискуче су­зір'я літераторів, викладачів і вихованців Харківського університету – однаково дорогі і зрозумілі серцю українця і росіянина. Занепад або зникнення будь-якої з цих культур мали б фатальні наслідки для іншої.

Дослідження історичного минулого краю налічує майже 200-літніо тради­цію. Воно гідно представлено іменами І. І. та Г. Ф. Квіток, І. І. Срезневського, О. Філарета, П. Головінського, А. С. Лебедева, Є. О. Альбовського, В. Я. Данилевського та багатьох інших.



Друга група опрацьовує матеріал щодо творчості П.П.Гулака-Артемовського за планом:

  • біографія, місце навчання;

  • розвиток «блискучої кар’єри» як викладача;

  • які проблеми та питання історичного характеру порушуються в його творах;

  • Гулак-Артемовський – поет з великим художнім природнім обдаруванням;

  • оцінка творчості літературного діяча Харківшини його сучасників та нащадків.

(Під час відповідей учнів здійснюється показ слайдів: а) Гулак- Артемовський – студент, викладач французької мови в Харківському інституті шляхетних дівчат;б) обкладинка журналу «Украинский весник»; в)фрагменти спектаклів «Пан та собака», «Солопій та Хівря»; г) фото могили письменника).

ВИСНОВОК: П.П.Гулак-Артемовський проявив себе поетом з великим художнім природнім обдаруванням.

Російська мова не була рідною, і художні образи його творчості вилилися з усією яскравістю, силою та оригінальністю таланту в рідній для нього українській мові.

Його твори були написані чудовою, яскравою народною слобідсько-українською говіркою, пройняті гарячим співчуттям та любов’ю до простого народу.

«Его произведения пробуждали в обществе интерес и любовьк южно-русской народности». (Г.А. Неслуховський)

«Чины, ордена и награды следовали друг за другом. С 1820 по 1846 он занимает кафедру русской истории., с 1841 по 1849 год состоял ректором Харьковского университета». (Д.І. Багалій)

Третя група опрацьовує матеріал щодо творчості Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка.


  • біографія, навчання;

  • Квітка-Основ’яненко – основоположник художньої прози в новій українській літературі, фундатор національного театру;

  • як автор відображає дійсність;

  • Значення діяльності літературного діяча.

(Показ слайдів а) Григорій Федорович на вулиці С. Основа, б) фото в театрі; в) фото фрагментів театральних постановок; г) обкладинка «Малоросійських повістей»)

ВИСНОВОК: Вся доля та діяльність письменника пов’язана з Харковом. Він був немов живим українським літописцем, істориком і етнографом, став основоположником художньої прози в новій українській літературі, фундатором національного театру.

Г. Квітка-Основ’яненко «не тільки любив українську народну мову, він сам думав на сій мові і писав на ній свої найкращі твори», відзначав Д.І. Багалій. Він правдиво змальовував життя слобідсько-українського селянина з великою щирою прихильністю до нього, з великим знаннм його побуту, його мови, його історії.

Діяльність письменника була різнобічною:

Не надивлюся я, Создатель,

Какой к нас мудрёный век:

Актёр, поэт и заседатель –

Один и тот же человек.

Учитель: учні кожної групи повинні обов’язково характеризувати особливості розвитку культури в даний період, історичні явища, що впливали на розвиток їхньої творчості.

Згадайте з історії України:

Які сумнозвісні документи були прийняті російською владою, про що йдеться в цих документах? Чи могла в цих умовах нормальна розвиватися українська література?(Валуєвський циркуляр, Емський указ)

УЧЕНЬ:

Харків’янам немає потреби приписувати собі чужі заслуги. Історія нашого міста, області та її мешканців так грандіозна, що варто написати велику книгу про місто та його знаменитих самовідданих мешканців з моменту його становлення до наших днів. Вивести цілу портретну галерею вчених, будівельників, аграріїв та багатьох інших людей, хто створював міць і славу нашого краю.мохна ще довго і плідно говорити про творчість видатних харків’ян, літературних діячів, а саме: Ббенко А.М, Метлинський А.Л., Щоголів Я.І. та багато інших, про яких повинен дізнатись весь світ, а головне, щоб про них пам’ятали ми, нащадки.



УЧЕНЬ:

Хочеться навести слова Бобенка А.М.:

Здається, скоро я покину

Все, що любив, для чого жив,

Сім’ю, народ, свою Україну,

Все, чим на світі дорожив.

А вам, брати мої і діти,

Даю маленький заповіт:

Шукайте всюди правди- світ,

Бо в світі правда, в правді світ.



(Показ слайдів видатних місць Харківщини)

УЧЕНЬ: Моя Батьківщина – це Харківщина.

Нехай пам’ятають і діти, й онуки,

Що Харківщина – найкраща місцина

Для гідної праці, культури, науки!

УЧИТЕЛЬ:

Сьогодні на уроці ми спробували перенестися в ХІХ століття, період боротьби за національну самобутність , період русифікації українського народу, період діяльності видатних літературних діячів Харківщини, основоположників художньої прози та національного театру, борців за відродження української мови в жорстоких історичних умовах.

Рідна мово, рідна мово!

Мов замер без тебе я!

Тільки вчую рідне слово,

Обізвалась мов сім’я

Ці рядки Метлинського були гаслом творців українського слова на Харківщині.



(Під музику виходять учасники етнографічного гуртка, представляють уривок постановки «Сватання на Гончарівці»)

(Показ слайдів театрів, де здійснювались постановки харківських літературних діячів ХІХ століття).

Кожна країна, кожне місто, кожне село пишаються видатними особистостями, що народилися, навчалися або працювали в них.



Iмена промовляють сивими вiками

Все минає, але любов пiсля всього зостається. / Г. Сковорода /

Список літератури:

· Рідний край: Навчальний посібник з народознавства/ За ред. І. Ф. Прокопенка. – Х.: Основа, 1993. – 582с.

· Історія міста Харкова: Навчальний посібник/ Упорядн. О. Є. Кононенко. – Х.: Торнадо, 2001. – 128с.

· Харків – моя мала Батьківщина: Навчальний посібник з народознавства / За ред. І. Ф. Прокопенка. – Х.: ОВС, 2003. – 544с.

· Багалій Д. І. Історія Слобідської України. – Х.: Дельта, 1993. – 256с.

· Зайцев Б. П. та ін. Історія рідного краю (Харківщинознавство). Ч. І.: Навчальний посібник. – Харків, 2001. – 88с.

· Зайцев Б. П. та ін. Історія рідного краю (Харківщинознавство). Ч. ІІ.: Навчальний посібник. – Харків, 2001. – 180с.

· Шкодовский Ю. М. и др. Харьков вчера, сегодня, завтра. – Х.: Фолио, 2002. – 206с.

· Гильборг Р. Г. География родного края. Харьковская область: Учебное пособие для 5-9 классов. – Х.: Каравелла, 1999. – 304с.

· Садкіна В. І. Географія рідного краю. Харківська область: Навч. посібн. для 5 кл. – Х.: Скорпіон, 1999. – 144с.

· Шульженко Л. С. Географія Слобідського краю: Регіональний підр. для 5 кл. – Х.: Ранок, 1999. – 144с.

· Харьковская область: Природа, население, хозяйство / Под ред. А. П. Голикова, А. Л. Сидоренко. – Х.: “Бизнес Информ”, 1997. – 288с.

· Україна: Енциклопедичний довідник / Заг. ред. В. П. Пустовойтенко. – К.: ТД “Потенціал”, 2002. – 464 с. – (С. 312–325)

· Украина туристская: Фото-путеводитель / Сост. С. С. Павловский. – К.: Мистецтво, 1986. – 448с. – (С. 355–370)

· Гринева Т., Прядкина Л. Наш Харьков. Юным харьковчанам о родном городе. – Х.: Фолио, 1997. – 20с.

· Лаврів П. І. Історія Південно-Східної України. – К.: ”Українська Видавнича Спілка”, 1996. – 208с.

· Видатні постаті в історії України (ІХ–ХІХ ст.): Короткі біографічні нариси: Довідн. видання / В. І. Гусєв та ін. – К.: Вища школа, 2002. – 359с.

· Астахова О. В. Ми – харків’яни, нам є чим пишатися! – Х.: Торсінг, 2003. – 176с.

· Літературна Харківщина: Довідник / Заг. ред. М. Ф. Гетманець. – Х.: “Майдан”, 1995 – 367с.

· Письменники Харкова: Довідник / Післямови Р. Мельникова, С. Сапеляка. – Х.: Майдан, 2003. – 352с.

· Хрестоматія з літератури рідного краю / Упорядн. Т. В. Баратова та ін. – Х.: Східно–регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2001. – 416с.

· Кеворкян К. Э. Первая Столица. – Х.: Фолио, 2002. – 282с.

· Московський район м. Харкова: становлення, розвиток, сьогодення: Довідник / Ю. Я. Кроль та ін. – Х.: Регіон-Інформ, 1997. – 116с.

· Новиков А. О. Слобожанський драматичний театр. Нариси історії. – Х.: ХДПУ, 2002 – 109с.

· Исаев Л. А. В конце тоннеля – свет / Литер. Запись А. Ковалевского. – Х..: Прапор, 2000. – 288с.

· Книга Пам'яті України. Харківська область. – Харків, 1994. – 704с. – Т. 1

· Книга Пам'яті України. Харківська область. – Харків, 1994. – 768с. – Т. 2

· Берлин В. Д. Приглашение к тайне. – Х.: Око, 1995. – 128с.

· Исаев С. И., Левченко В. Н. Герои – освободители Харьковщины. – Х.: Прапор, 1988. – 316с.

· Харків сьогодні: Альбом. – Харківське книжкове видавництво, 1960. – 248с.

· Бондаренко Б. А. Каменная летопись. История градостроительства и архитектура Харькова/ Путеводитель. – Х.: Прапор, 1978. – 72с.

· Борисова Т. М. и др. Историко-революционные памятники Харьковщины: Очерки. – Х.: Прапор, 1976. – 200с.

· Орленко И. А. Туристу о Харькове: Путеводитель. – Х.: Прапор, 1986. – 167с.

· Дьяченко Н. Т. Улицы и площади Харькова: Очерк. – Х.: Прапор, 1977. – 272с.

· Рижская А. Л., Шабалтас Н. Д. Харьковский зоопарк: Очерк-путеводитель. – Х.: Прапор, 1972. – 120с.

· Ярещенко А.П. Український Фенікс. – Х .: Прапор, 1999. – 176с.

· Кононенко О.Є. та ін. Харківщинознавство: Навчальний посібник для учнів ЗОНЗ. – Х.: Гімназія, 2002. – 304с.

· Погорелова С.М. та ін. Природа Харківщини. – Х.: Ранок, 2003. – 192с.

· Рідне місто. Нарис з історії рідного краю. Для учнів 4 кл. – Х.: Торнадо, 2004. – 48с.

· Харьков. 350 лет. Атлас. Информационно-справочное картографическое издание. Юбилейный выпуск. – Харьков, 2004. – 160с.

· Журнал “Губернія” №7/8, 2004р. Голова ред. ради Є.Кушнарьов. – Х.: ПП “ВПК Друкарня Шульца”, 2004. – 140с.

· Харків. Фотоальбом / В.Царан, В.Бисов та ін. – Х.: Золоті сторінки, 2003. – 160с.

· Харків. 350 років. Фотоальбом / В.Царан, В.Бисов та ін. – Х.: Золоті сторінки, 2004. – 344с.

· Можейко И.Ю. и др. 100 знаменитых харьковчан. – Х.: Фактор, 2004. – 172с.

· Історія міста Харкова ХХ століття / Ярмиш О.Н. та ін. – Х.: Фоліо; Золоті сторінки, 2004. – 686с.

· Позднякова Н. и др. Харьков. Путеводитель. – Х.: Золотые страницы, 2004. – 176с.

· Лейбфрейд А.Ю. и др. Харьков. От крепости до столицы. – Х.: Фолио, 2004. – 335с.

· Скоробогатов А.В. Харків у часи німецької окупації (1943-1945р.р.). – Х.: Прапор, 2004. – 368с.

· Харків, місто моє. Література рідного краю. Збірка віршів поетів ХХ-ХХІ ст. про Харків. – Х.:ХОНМІБО, 2005. – 100с.



· Неизвестный Харьков. Из истории города. (Видеоканал «Первая столица», сценарии). – Х.:ОАО «Книжная фабрика им. М.В.Фрунзе», 2006. – 270с.
Каталог: uploads -> editor -> 4101 -> 567476 -> sitepage 137 -> files
editor -> Формування критичного мислення на уроках інформатики Методика підготовки уроків з розвитку критичного мислення
editor -> Мистецька розминка
editor -> Індивідуальний характер перевірки
editor -> Литература Д. Наливайко стр. 6-14 читать, стр. 14 пис ответить на вопросы 1-3
editor -> Стратегія сталого розвитку України
editor -> Випускна творча робота Назва проекту: «Формування екологічних цінностей, здоров’язберігаючих факторів в умовах випереджаючої освіти для сталого розвитку»
editor -> Новинки психолого-педагогічної літератури Психолого-педагогічне забезпечення навчально-виховного процесу в школі дуже актуально

Скачати 138.87 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка