Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2017 р. №275-р cередньостроковий план пріоритетних дій Уряду до 2020 року



Сторінка1/29
Дата конвертації20.01.2018
Розмір5.39 Mb.
ТипРозпорядження
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29


ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 3 квітня 2017 р. № 275-р

CЕРЕДНЬОСТРОКОВИЙ ПЛАН


пріоритетних дій Уряду до 2020 року

Вступна частина

Незважаючи на зовнішні і внутрішні виклики, протягом останніх трьох років Україна продовжує рухатися в напрямі глибоких і структурних реформ, що сприяло формуванню позитивних тенденцій в економіці у 2016 році.

У 2016 році більшість економічних показників, які були одними з найнижчих у 2015 році, мали тенденцію до зростання. Це свідчить про те, що країна долає економічну кризу, спричинену макроекономічним дисбалансом у минулих роках. Великий дефіцит державного бюджету, зростання зовнішнього боргу, банківська криза, девальвація гривні, зростання індексу споживчих цін (в середньорічному вимірі) на 48,7 відсотка та зменшення валового внутрішнього продукту на 9,8 відсотка — лише деякі з труднощів, з якими Україна зіткнулася у 2015 році. Проте бюджетна стабілізація, жорстка грошова політика та міжнародна фінансова підтримка значною мірою сприяли досягненню макроекономічної стабілізації.



Показник

2013

2014

2015

2016

Зміна валового внутрішнього продукту, відсотків до попереднього року

0

-6,6

-9,8

2,3

Валовий внутрішній продукт на душу населення (за паритетом купівельної спроможності), доларів США

8629,7

8683,6

7939,6




Індекс промислового виробництва, відсотків до попереднього року

95,7

89,9

87

102,8

Індекс сільськогосподарського виробництва, відсотків до попереднього року

113,6

102,2

95,2

106,1

Питома вага валового нагромадження основного капіталу (ВНОК) у валовому внутрішньому продукті, відсотків

16,9

14,2

13,5

15,2

Облікова ставка Національного банку, відсотків:













максимум

7,5

14

30

22

мінімум

6,5

6,5

14

14

Міжнародні резерви (станом на кінець року), млрд. доларів США

20,4

7,5

13,3

15,5

Рівень безробіття населення у віці 15—70 років за методологією Міжнародної організації праці, відсотків до економічно активного населення відповідного віку

7,3

9,3

9,1

9,3

Середньомісячна заробітна плата працівників, брутто, гривень

3265

3480

4195

5183

Середній розмір пенсії, гривень

1526

1582

1700

1828

Індекс споживчих цін, відсотків (у середньому до попереднього року)

99,7

112,1

148,7

113,9

Частка бідного населення за відносним (національним) критерієм, відсотків

24,8

23,4

22,9

23,2

(січень—вересень)



Коефіцієнт концентрації (індекс Джині)

0,237

0,226

0,227

0,248

(січень—вересень)



Дефіцит зведеного бюджету, відсотків валового внутрішнього продукту

4,2

4,5

1,6

2,3

Дефіцит бюджету ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, відсотків валового внутрішнього продукту




5,5

0,9

0

Частка загальних державних доходів у валовому внутрішньому продукті, відсотків

43,3

40,3

41,9

38,4

Частка загальних державних витрат у валовому внутрішньому продукті, відсотків

48,1

44,8

43

40,6

Державний і гарантований державою борг, відсотків валового внутрішнього продукту

39,9

69,4

79,1

81

Валовий зовнішній борг, відсотків валового внутрішнього продукту

74,6

93,9

131,3

121,8


Сальдо рахунку поточних операцій, відсотків валового внутрішнього продукту

-10

-3,4

-0,2

-4,1

Чистий приріст прямих іноземних інвестицій, млн. доларів США

3909

299

3012

3268

Відновлення економіки у 2016 році відбулося насамперед в результаті нарощування інвестиційної активності, а також приватного споживання. Зростання значно пришвидшилося у IV кварталі, коли реальний валовий внутрішній продукт збільшився на 1,9 відсотка порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактора) та на 4,8 відсотка порівняно з IV кварталом 2015 року. За підсумками 2016 року відбулося збільшення валового внутрішнього продукту на 2,3  відсотка, що значно перевищило очікування багатьох українських експертів та прогнози міжнародних організацій.

Слід зазначити, що економічне зростання в Україні ще є нестійким. Протягом років незалежності не були побудовані інститути сучасної ринкової економіки, здатні забезпечити стале та інклюзивне економічне зростання. Наявність таких вад економічних відносин, як неналежний рівень захисту прав власності, монополізація ринків, нерівні “правила гри” в економіці, її сировинний характер та низький рівень інвестицій у створення нових виробничих потужностей дає змогу констатувати системну кризу існуючої економічної моделі розвитку країни.

У цій ситуації перед Урядом стоїть величезний виклик — здійснити очікування громадян у створенні вільного і демократичного суспільства, дієздатної ринкової економіки та поліпшенні якості життя в Україні.

Після свого призначення Кабінет Міністрів України у стислі строки розробив і затвердив план пріоритетних дій Уряду на 2016 рік. Його прийняття і виконання забезпечили початок системної роботи з проведення Урядом структурних реформ у різних сферах державної політики.

Вжито дієвих заходів, спрямованих на забезпечення економічного зростання, зокрема на розвиток ділового та інвестиційного клімату і розбудову інфраструктури, лібералізацію газового ринку України згідно з європейськими нормами, реформування ринку електроенергії. Запровадження в обов’язковому порядку електронних закупівель через електронну систему “ProZorro” для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів соціального страхування та державних підприємств відкрило для бізнесу величезний ринок державних закупівель.

Започатковано реформу системи управління державними фінансами, що дасть змогу запобігти виникненню кризи у майбутньому. Урядом схвалено Стратегію реформування державного управління на 2016—2020 роки. Саме її реалізація є запорукою успішного проведення структурних реформ у всіх сферах суспільного життя.

Підвищення добробуту громадян стало основною метою, на досягнення якої спрямовувалися зусилля Уряду. Збільшення прожиткового мінімуму у 2016 році становило 16,1 відсотка. З 1 січня 2017 р. вдвічі підвищено розмір мінімальної заробітної плати — до 3 200 гривень.

Зміни, що були внесені до податкового та бюджетного законодавства у зв’язку із проведенням децентралізації влади в Україні, визначили успішну фінансову основу діяльності органів місцевого самоврядування. У 2016 році власні доходи місцевих бюджетів збільшилися на 41,7 відсотка порівняно з 2015 роком, а їх частка у загальних доходах зведеного бюджету — з 18,5 до 21,8 відсотка.

Україні вдалося протидіяти агресії з боку Російської Федерації та відновити боєздатність Збройних Сил — започатковано їх трансформацію в сучасну та ефективну армію, що функціонуватиме за стандартами НАТО.

Забезпечується повноцінне функціонування новоутворених органів із запобігання та протидії корупції. Найважливішим антикорупційним заходом стало електронне декларування, успішно проведене у вересні — жовтні 2016 року.

Підвищення рівня довіри суспільства до поліції свідчить про ефективність реформи правоохоронних органів. Новосформована система органів внутрішніх справ спроможна забезпечити своєчасне реагування на порушення прав і свобод громадян, громадський (публічний) порядок.

Наступним кроком у забезпеченні системної роботи Уряду є виконання середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року (далі — середньостроковий план), який розроблено відповідно до положень Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

Середньострокове планування послідовних та комплексних реформ, зокрема тих, що визначені Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, Стратегією сталого розвитку “Україна — 2020”, Стратегією реформування державного управління України на 2016—2020 роки, Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі — Угода про асоціацію), Меморандумом про економічну і фінансову політику в межах спільної з МВФ програми в рамках Механізму розширеного фінансування (далі — Меморандум з МВФ), Національною стратегією у сфері прав людини, Національним планом дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2020 року та Коаліційною угодою, є запорукою стійкого економічного зростання, досягнення європейських стандартів життя населення.

Залишаючись відданим європейським цінностям, Уряд здійснюватиме всі можливі кроки для забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний та правовий простір.

Середньостроковий план, що визначає основні цілі і напрями діяльності Уряду протягом 2017—2020 років, є основою середньострокового бюджетного планування, щорічних операційних планів дій Уряду, стратегічних планів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, плану законодавчого забезпечення реформ, запровадження посад фахівців з питань реформ та фокусування донорської допомоги.

Запровадження інтегрованого із системою стратегічного планування держави середньострокового бюджетного планування забезпечить ефективне фінансування стратегічних напрямів діяльності, реформ та чіткий взаємозв’язок обсягів фінансування з результатами реалізації відповідної політики.

Це дасть змогу покращити систему стратегічного планування, моніторингу та оцінювання, включаючи засади оцінювання результативності діяльності міністерств та інших державних органів у реалізації запланованої політики.

Під час формування документа застосовувалися такі підходи:

системність (обрано пріоритетні дії, які матимуть найбільш відчутний вплив на соціально-економічний розвиток країни, будуть рушієм змін в інших напрямах);

реалістичність (закладені лише ті цілі, які можливо реалізувати);

досяжність (визначено чіткі механізми та етапи реалізації);

простота та прозорість оцінки досягнення цілей (встановлено зрозумілі та вимірні критерії оцінки);

наступність розвитку (взаємозв’язок з розпочатими реформами та стратегічними документами).



Мета та цілі Уряду

Метою Кабінету Міністрів України є забезпечення зростання рівня життя громадян і підвищення його якості в результаті сталого економічного розвитку.

Середньостроковий план сфокусовано на поліпшенні всіх аспектів життя громадян шляхом досягнення таких цілей:

економічне зростання;

ефективне врядування;

розвиток людського капіталу;

верховенство права і боротьба з корупцією;

безпека та оборона.

Економічне зростання передбачає створення сприятливого інвестиційного клімату та утримання макроекономічної стабільності шляхом продовження фіскальної консолідації. У результаті буде забезпечено створення нових робочих місць, підвищення доходів і зниження рівня бідності.

Ефективне врядування передбачає проведення реформи державного управління, децентралізації і реформи державних фінансів, спрямованих на підвищення якості публічних послуг і рівня контролю суспільства над державними коштами.

Розвиток людського капіталу шляхом проведення реформи системи охорони здоров’я, освіти, поліпшення надання державної соціальної підтримки, розвитку культури і спорту дасть змогу забезпечити поліпшення якості життя, освіти і зростання продуктивності праці.

Верховенство права і боротьба з корупцією шляхом підтримки ефективного функціонування інститутів боротьби з корупцією, забезпечення рівного доступу до правосуддя та ефективного захисту прав власності сприятиме забезпеченню функціональної справедливості і рівності.

Безпека та оборона передбачає захист суверенітету та територіальної цілісності держави, а також найважливіші аспекти безпеки громадян, що дасть змогу забезпечити формування у громадян України відчуття захищеності їх життя і свободи.
ЦІЛЬ 1 – ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ

Визначення цілі

Динамічне, стале та інклюзивне зростання на базі структурної модернізації економіки, покращення умов ведення бізнесу та ефективності публічного сектору має важливе значення для майбутнього України. Формування сильної та сучасної економіки є базовою передумовою для створення нових робочих місць та підвищення доходів громадян і відповідно для підвищення якості життя кожного українця.

Запорукою економічного зростання є створення рівних, прозорих та передбачуваних правил ведення бізнесу, включення України до регіональних та глобальних ланцюгів створення доданої вартості, створення умов для розвитку високотехнологічних виробництв, прискорення залучення інвестицій в економіку України та розвиток експортного потенціалу українських виробників.



Ключові пріоритети

Сприятливі умови для розвитку бізнесу є необхідною передумовою для досягнення Україною більш високого рівня економічного розвитку та інтеграції до спільного ринку ЄС.

Україна посідає 80 місце (серед 190 країн) у рейтингу Doing Business 2017. Німеччина у зазначеному рейтингу займає 17 місце, Польща — 24, Франція — 29, Італія — 50. Легкість ведення бізнесу — це шлях до залучення інвестицій в економіку (як іноземних, так і внутрішніх) та поштовх для відповідного збільшення валового внутрішнього продукту, а також вирішальний чинник для детінізації економіки країни.

Уряд продовжуватиме спрямовувати зусилля на створення сприятливих умов оподаткування, оптимального регуляторного режиму, функціонування та розвиток добросовісної конкуренції, розвиток малого і середнього підприємництва, активізацію процесів приватизації, зміну системи управління державними підприємствами, реформування системи публічних закупівель, захист інтелектуальної власності та розширення зовнішньоекономічних зв’язків.

Уряд забезпечуватиме імплементацію норм права ЄС у національне законодавство, створення відповідних адміністративних та інституціональних засад у сфері технічного регулювання, стандартизації, ринкового нагляду, акредитації та робіт з оцінки відповідності, а також здійснення санітарних і фітосанітарних заходів з метою підвищення якості товарів і послуг та спрощення доступу до ринку ЄС та інших ринків.

Високий рівень інвестиційної активності є також важливим для забезпечення високих темпів економічного зростання та розвитку, зокрема для створення продуктивних потужностей в економіці.

Рівень інвестицій (валового нагромадження основного капіталу) в Україні є низьким, у 2016 році він становив 15,2 відсотка валового внутрішнього продукту. Достатнім для забезпечення швидких темпів економічного зростання можна вважати рівень інвестицій, що становить 20—25 відсотків валового внутрішнього продукту. Зусилля Уряду будуть зосереджені на створенні максимально сприятливого інвестиційного клімату, в якому рівень інвестиційної активності буде достатньо високим для швидкого та сталого розвитку України.

Уряд також забезпечить інклюзивність економічного зростання, що передбачає отримання вигоди від збагачення країни кожним громадянином і відповідно зменшення соціальної нерівності та напруги в суспільстві. Політика Уряду буде спрямована на забезпечення використання кожним громадянином можливостей, які надає швидкий економічний розвиток.

Ключові показники ефективності досягнення цілі до 2020 року

Ключові показники, які визначають ефективність досягнення цілі до 2020 року:

місце в рейтингу Doing Business — не нижче 30;

питома вага валового нагромадження основного капіталу у валовому внутрішньому продукті — 23 відсотки;

коефіцієнт Джині — не вище 35 (за методологією Світового банку);

підписання та набрання чинності Угодою про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (АСАА) відповідно до статті 57 Угоди про асоціацію для трьох секторів (2017 рік) та поступове розширення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (АСАА) для 27 секторів, законодавство в яких повинно бути гармонізовано із законодавством ЄС відповідно до додатка III до Угоди про асоціацію (протягом п’яти років з дня набрання чинності Угодою про асоціацію);

взаємне визнання сертифікатів електронних підписів між Україною та державами — членами ЄС;

прийняття Підкомітетом з управління санітарними та фітосанітарними заходами між Україною та ЄС рішення щодо визнання еквівалентності рівня санітарного та фітосанітарного захисту між Україною та ЄС;

прийняття Комітетом асоціації у торговельному складі між Україною та ЄС рішення щодо поетапного взаємного надання доступу до ринків державних контрактів на закупівлю робіт і послуг, щодо набуття повного режиму внутрішнього ринку у сфері фінансових послуг, телекомунікаційних послуг, поштових та кур’єрських послуг, послуг з міжнародних морських перевезень;

наявність національного законодавства про державну допомогу та незалежного органу, який має повноваження, передбачені статтею 267 Угоди про асоціацію, відповідність схем державної допомоги критеріям, визначеним у статтях 262, 264 і 267 Угоди про асоціацію, а також функціонування реєстру, передбаченого Законом України “Про державну допомогу суб’єктам господарювання” та статтею 267 Угоди про асоціацію.



ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ

Проблеми

Пріоритетні дії

Короткий опис

Взаємозв’язок з міжнародними зобов’язанням

1. Структурна модернізація економіки, покращення умов для ведення бізнесу

нестійка макроекономічна стабільність; високий рівень “тінізації” економіки; низький рівень розвитку конкуренції, несприятливий діловий клімат; низька продуктивність праці та низька міжнародна конкурентоспроможність економіки, відсутність інвестицій

1) спрощення адміністрування податків

спрощення адміністрування податків, створення простих і прозорих правил оподаткування, розмежування сервісної та правоохоронної функцій фіскальної служби, оптимізація структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу із злочинами у сфері фінансів, усунення дублювання їх функцій

відповідає зобов’язанням України перед МВФ




2) реформа митниці як інструмент покращення інвестиційного середовища

поліпшення якості, забезпечення прозорості та підвищення ефективності роботи митниці шляхом удосконалення законодавства; посилення інституціональної спроможності відповідно до кращих європейських практик та керівних принципів ЄС, прискорення експорту та імпорту товарів і спрощення процедур торгівлі

зобов’язання відповідно до Угоди про асоціацію;

відповідає зобов’язанням України перед МВФ;

відповідає Угоді СОТ про спрощення процедур торгівлі








3) реформування та розвиток фінансового сектору

створення фінансової системи, що здатна забезпечувати сталий економічний розвиток у результаті ефективного перерозподілу фінансових ресурсів в економіці; розроблення комплексної стратегії розвитку державних банків з метою підвищення конкурентоспроможності та ефективності їх діяльності

зобов’язання відповідно до Угоди про асоціацію;

відповідає зобов’язанням України перед МВФ










4) створення системи моніторингу та контролю державної допомоги суб’єктам господарювання

створення ефективної системи моніторингу та контролю державної допомоги суб’єктам господарювання, що сприятиме створенню рівних умов для діяльності суб’єктів господарювання на товарних ринках України, запровадженню прозорого механізму витрачання ресурсів держави та місцевих ресурсів, усуненню вибірковості заходів державної підтримки окремих суб’єктів господарювання, забезпеченню обґрунтованості заходів підтримки підприємницької діяльності

зобов’язання відповідно до Угоди про асоціацію;

відповідає Договору про заснування Енергетичного Співтовариства









5) дерегуляція і розвиток підприємництва та конкуренції

створення належних умов для ведення бізнесу, обмеженого та прогнозованого регуляторного поля, забезпечення доступу до ресурсів

відповідає цілям Угоди про асоціацію;

відповідає зобов’язанням України перед МВФ









6) управління державною власністю та приватизація

забезпечення усунення втручання політиків у господарську діяльність державних підприємств з метою мінімізації політичної корупції, підвищення конкуренції у відповідних секторах економіки, що позитивно позначиться на добробуті споживачів та рівні конкурентоспроможності економіки в цілому; збільшення надходжень від продажу державних підприємств, активів, а також від сплати податків державними підприємствами, що залишаться у державній власності і стануть ефективними

зобов’язання відповідно до Угоди про асоціацію;

відповідає зобов’язанням України перед МВФ









7) розвиток публічних закупівель

побудова простої, прозорої та справедливої системи публічних закупівель, що ґрунтується на взаємодії ділових кіл, влади та громадськості і забезпечує проведення закупівель з оптимальним співвідношенням “ціна/якість”

зобов’язання відповідно до Угоди про асоціацію







8) розвиток інновацій та реформа у сфері інтелектуальної власності

створення передумов для розвитку та широкого впровадження інновацій в усіх галузях економіки, а також подальшого переходу до цифрової економіки, зокрема вдосконалення нормативно-правової та регуляторної бази у сфері інновацій, інтелектуальної власності та цифрової економіки, вдосконалення державної політики у цих сферах та запровадження програм, спрямованих на стимулювання та підтримку інноваційного розвитку

відповідає цілям Угоди про асоціацію








9) розвиток промислового виробництва та залучення інвестицій

створення умов для збільшення обсягу інвестицій у промисловість, забезпечення модернізації виробництва та інфраструктури, створення передумов для розвитку і диверсифікації експорту, включення вітчизняних підприємств у світові ланцюги доданої вартості

відповідає цілям Угоди про асоціацію








10) розвиток експорту та розширення зовнішньоекономічних зв’язків

забезпечення пошуку нових ринків та переорієнтації зовнішньоекономічних зв’язків України на альтернативні ринки реалізації вітчизняної продукції, розвиток експорту товарів і послуг

відповідає цілям Угоди про асоціацію








11) регіональний економічний розвиток

створення ефективної системи планування регіонального розвитку та забезпечення стабільного фінансування програм і проектів регіонального розвитку; підвищення інституціональної спроможності на центральному та місцевому рівні щодо розроблення та відбору проектів регіонального розвитку з урахуванням підходів ЄС

відповідає цілям Угоди про асоціацію








12) сприяння продуктивній зайнятості, реформа ринку праці


проведення активної політики зайнятості для прискорення повернення безробітних до трудової діяльності, створення умов для зниження рівня неформальної зайнятості, підвищення рівня доходів працюючих громадян, дерегуляція взаємовідносин роботодавця та працівника

відповідає Конвенціям № 81, 129 і 173 Міжнародної організації праці




неефективне використання конкурентних переваг країни та природних ресурсів

13) земельна реформа

законодавче забезпечення створення земельного ринку за моделлю, визначеною шляхом національного обговорення, спрощення процедури реєстрації земельних ділянок

відповідає зобов’язанням України перед МВФ







14) удосконалення механізмів стимулювання розвитку агропромислового комплексу

забезпечення продовольчої безпеки, прогнозованості і стабільності товарних ринків шляхом підвищення конкурентоспроможності малих і середніх сільськогосподарських виробників, збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції з високою доданою вартістю та диверсифікації бізнес-можливостей в агропромисловому секторі, наближення секторального законодавства до регуляторних стандартів ЄС

відповідає цілям Угоди про асоціацію








15) забезпечення якості і безпечності харчових продуктів

приведення національного законодавства у сфері ветеринарної та фітосанітарної безпеки у відповідність з директивами та регламентами ЄС, підвищення безпечності та якості харчових продуктів у результаті впровадження європейських стандартів та підвищення інституціональної спроможності відповідних органів виконавчої влади

зобов’язання відповідно до Угоди про асоціацію







16) розвиток органічного ринку

забезпечення здійснення належного державного контролю у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, що спростить вихід вітчизняної органічної продукції на зарубіжні ринки, надасть можливість розвивати експортний потенціал у зазначеній сфері

зобов’язання відповідно до Угоди про асоціацію







17) підвищення енергетичної незалежності

нарощування власного виробництва енергетичних ресурсів; модернізація енергетичної інфраструктури, диверсифікація джерел постачання енергоресурсів; перехід енергетичного сектору України на ринкові принципи функціонування, запровадження стандартів системи європейської енергетичної безпеки з акцентом на кібербезпеку і безпеку постачання енергоресурсів; збільшення регулюючих маневрових потужностей гідроелектростанцій і гідроакумулюючих електростанцій

відповідає цілям Угоди про асоціацію








18) впровадження принципів Третього енергетичного пакета ЄС

забезпечення надійного постачання електроенергії та природного газу споживачам за конкурентними цінами шляхом приведення вітчизняного законодавства в електроенергетичній та газовій сфері у відповідність з вимогами Третього енергетичного пакета ЄС, що сприятиме реформуванню та подальшому розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу, стимулюватиме надходження приватних інвестицій, створить рівні умови для всіх учасників ринку та сприятиме розвитку системи захисту споживачів; забезпечення можливості інтеграції об’єднаної енергетичної системи України в європейську енергетичну систему

зобов’язання у рамках членства в Енергетичному Співтоваристві;

зобов’язання України перед МВФ;



відповідає цілям Угоди про асоціацію








19) реформа вугільної галузі

забезпечення економічної ефективності (самоокупності) вугільної галузі шляхом переходу на ринкові принципи функціонування ринку вугільної продукції, запровадження електронних біржових торгів вугіллям, залучення приватних інвестицій у галузь та приватизації вугільних шахт; забезпечення ефективної реструктуризації галузі та соціальної підтримки шахтарів

відповідає цілям Угоди про асоціацію








20) розвиток відновлюваної енергетики

збільшення частки енергоносіїв, вироблених з відновлюваних джерел енергії, у структурі загального кінцевого енергоспоживання

відповідає цілям Угоди про асоціацію та Договору про заснування Енергетичного Співтовариства







21) забезпечення енергоефективності та енергозбереження

забезпечення зменшення обсягів споживання енергоресурсів, впровадження сучасних енергоефективних технологій; стимулювання здійснення заходів щодо підвищення енергоефективності, забезпечення економного використання енергетичних ресурсів населенням, підвищення рівня життя населення в результаті зменшення витрат на оплату енергетичних ресурсів, раціональне використання коштів державного та місцевих бюджетів, які спрямовуються на компенсацію витрат, пов’язаних з використанням енергетичних ресурсів

відповідає Договору про заснування Енергетичного Співтовариства







22) підвищення ефективності виробництва та постачання теплової енергії

покращення фінансового стану підприємств галузі теплопостачання, залучення інвестицій для модернізації технічної бази, підвищення операційної ефективності та зменшення обсягу споживання енергоресурсів

відповідає Договору про заснування Енергетичного Співтовариства







23) розвиток житлово-комунального господарства

досягнення ефективного управління житловим фондом та створення ринку управління житлом

відповідає цілям Угоди про асоціацію







24) розвиток мінерально-сировинної бази

задоволення потреб національної економіки у мінеральних ресурсах за рахунок власного видобутку; зменшення або повна ліквідація залежності України від імпорту мінеральних ресурсів та збільшення експортного потенціалу країни за рахунок власного видобутку корисних копалин, що мають великий попит на світовому ринку; залучення на ринок України геологорозвідувальних компаній

відповідає цілям Угоди про асоціацію







25) забезпечення ефективного та безпечного поводження з відходами

перехід до європейської практики поводження з відходами; зменшення ризиків, пов’язаних з об’єктами накопичення і зберігання відходів, насамперед небезпечних; впровадження дієвих механізмів стимулювання мінімізації обсягів утворення відходів та зниження рівня їх небезпечності; перетворення сфери поводження з відходами на самостійний рентабельний сектор економіки; запровадження новітніх технологій утилізації відходів

відповідає цілям Угоди про асоціацію




застаріла інфраструктура; незадовільна система транспортних послуг і міжнародних зв’язків

26) реформа регулювання транспортної галузі

створення вільного та конкурентного ринку транспортних послуг шляхом реформування системи державного управління галуззю, гармонізації національного законодавства та стандартів з нормами ЄС, визначення пріоритетів розвитку транспорту та створення умов для залучення приватних інвестицій

відповідає цілям Угоди про асоціацію







27) забезпечення якості та ефективності транспортних сервісів

запровадження нових підходів до надання транспортних сервісів на ринковій основі з прозорими механізмами фінансування соціально важливих пасажирських перевезень

відповідає цілям Угоди про асоціацію







28) залучення коштів у транспортну галузь

залучення приватних інвестицій у транспортну галузь шляхом створення ринкових умов для її функціонування та механізмів державно-приватного партнерства, упорядкування державних видатків на розвиток інфраструктури

відповідає цілям Угоди про асоціацію







29) запровадження сучасної системи безпеки на транспорті

здійснення комплексу регуляторних заходів, спрямованих на удосконалення системи безпеки на транспорті та приведення її у відповідність із стандартами ЄС

зобов’язання відповідно до Угоди про асоціацію







30) забезпечення міської мобільності та регіональної інтеграції

розвиток транспорту на регіональному та місцевому рівні шляхом розвитку локальної інфраструктури, децентралізації залізничних перевезень та спрощення регуляторних норм

відповідає цілям Угоди про асоціацію

Каталог: document
document -> Департамент освіти, науки та молоді миколаївської облдержадміністрації
document -> Оскарження І опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення
document -> В. О. Сухомлинського наукова бібліотека українська та зарубіжна література постмодерної епохи Науково-допоміжний бібліографічний покажчик Миколаїв 2014
document -> Безпека життєдіяльності
document -> Методичні рекомендації " Перлини Волинського Полісся" 2010 рік смт. Маневичі "Перлини Волинського Полісся"


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка