Рівненський економіко-правовий ліцей Оксана Матчук запитання та завдання



Скачати 440.09 Kb.
Дата конвертації10.06.2019
Розмір440.09 Kb.



Рівненський економіко-правовий ліцей

Оксана Матчук

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

З КАРТОГРАФІЇ

ТА ТОПОГРАФІЇ ДО ПРАКТИЧНИХ РОБІТ З КУРСУ «ЗАГАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ» (11 КЛАС)

Запитання та завдання з картографії та топографії до практичних робіт з курсу «Загальна географія світу» (11 клас)


З метою вдосконалення методичного забезпечення вивчення курсу “Загальна географія світу ” (11 клас) розроблено комлекс теоретичних запитань і практичних завдань, який охоплює теми, пов'язані з картографією та топографією, згідно з навчальною програмою, затвердженої Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (Розділ ІІ. Карта – мова географії), структурований відносно основних її розділів, уніфікований відповідно напрямків перевірки знань і умінь учнів, дозволяє здійснити індивідуальний підхід до оцінки рівня знань учнів, є базою для виконання практичних робіт.
До посібника увійшли запитання, які допомагають учням розібратися в

особливостях роботи з топографічними картами та аерознімками, навчитися їх читати та аналізувати, виконувати топографічні знімання (проводити польові роботи та камеральну обробку результатів), а також працювати з топографічними приладами та інструментами.
До кожної теми окрім теоретичних питань подано перелік практичних завдань. Більшісь таких завдань типові, тому для їх вирішення слід лише самостійно виконати графічно-розрахункові роботи..Окремі завдання – дещо ускладнені, щоб їх вирішити слід звернутися до додаткової літератури. Завдання такого типу розраховані на учнів, що захоплюються топографією, уміють вирішувати складні задачі і мають гарні успіхи з предмету.
Учні часто стикаються з труднощами при визначенні того чи іншого поняття, тому в кінці посібника представлено короткий словник основних топографо- геодезичних термінів, складений за існуючими в Україні ДОСТами термінів та понять з топографії та картографії (1, 2), за рекомендованим підручником та словником топографо-картографічних термінів (5) .


Схвалено до друку методичною радою Рівненського економіко-правового ліцею (протокол №3 від 30.01.2012 р.)

Тема “МАСШТАБИ”
Теоретичні питання
1. Що називають масштабом карти?
2. Дайте визначення величини масштаба.
3. Що називають точністю масштаба?
4. Які задачі вирішуються за допомогою масштаба?
5. Який масштаб називають нормальним сотенним масштабом?
6. Назвіть масштабний ряд вітчизняних топографічних карт .
7. Топографічні карти яких масштабів відносяться до велико-, середньо- і

дрібномасштабних?


8. Що називають горизонтальним прокладенням (проекцією) лінії?
9. Що означає вираз “виміряти довжину лінії на карті”?
10. Назвіть форми вираження масштабів.
11. Дайте визначення графічного масштаба.
12. Що називають основою графічного масштаба?
13. Що називають чисельним масштабом?
14. Що називають пояснюючим масштабом? З якою метою вказують його?
15. Вкажіть переваги і недоліки лінійного масштаба?
16. Перерахуйте переваги і недоліки поперечного масштаба?
17.Як визначити чому дорівнює найменша поділка поперечного масштаба?
18.Перерахуйте способи визначення масштабу за топографічною картою.

Практичні завдання
1. Визначити величину і точність масштабів - 1:25 000, 1:5 000, 1:100 000.
2. Як читаються масштаби 1:2 000; 1:50 000; 1:1 000 000 ?
3. Як називаються плани і карти за масштабами: 1:25 000; 1:1 000; 1:500; 1:500 00?
4. Розставити вказані масштаби в порядку збільшення детальності карт: 1:10 000 ,

1:100 000, 1:10 000, 1:50 000, 1:1 000 000 .


5. Який із двох масштабів буде меншим : 1:2 000 чи 1:10 000 ?
6. Який із двох масштабів буде більший : 1 :100 000 чи 1:300 000 ?
7. Побудувати лінійний масштаб і оцифрувати його в масштабі 1:1 5 000.
8. Побудувати поперечний масштаб і оцифрувати його в масштабі 1:30 000.
9. Довжина лінії місцевості 3258,4 м. Знайти довжину відповідного горизонталь ного прокладення цієї лінії на карті масштаба 1:50 000, коли кут нахилу становить - 4º 30´.
10. За топографічною картою знайти довжину горизонтального прокладення лінії, заданної вчителем.

11. Користуючись масштабною лінійкою відкласти відрізок 1238.4 м в масштабах 1:10 000, 1:20 000, 1:25 000, 1:50 000.


12. Користуючись масштабною лінійкою відкласти відрізок 1238.4 м в масштабі 1:200 000.
13. Довжина лінії на карті 4,28 см, масштаб карти 1:25 000. Знайти довжину

горизонтального прокладення цієї лінії на місцевості.


14. Визначити довжину горизонтального прокладення лінії місцевості, коли в масштабі 1:50000 вона дорівнює трьом двосантиметровим основам, чотирьом десятим основи і

шести сотим основи.


15. Відстань між лініями кілометрової сітки, які проведені через 2 см, дорівнює 2 км. Визначити масштаб карти.
16. Визначити масштаб карти, коли його точність 10 м.
17. Визначити масштаб карти, коли його величина 500 м.
18. Відстань між двома населеними пунктами на карті , масштаб якої невідомий 12,1 см.

Ця ж відстань на карті 1:200 000 дорівнює 4,7 см. Який масштаб першої карти ?


19. Назвіть масштаби топокарт, розміри трапеції яких дорівнюють:
За довготою За широтою
6˚00′ 4˚00′
0˚40′ 1˚00′
0˚20′ 0˚30′
20. Назвіть масштаби топокарт, аркуші яких мають таку номенклатуру:
К-34-117; L-23; V-F- 38; D-45-69- А-б-3.
21. Назвіть масштаби топокарт за відомими перерізами рівнинного рельєфу: 20м; 5м; 10м.
22. Назвіть масштаби топокарт, якщо 1 см ²на карті відповідає на місцевості: 25га;

100км².


23. Масштаб однієї карти 1:25 000, а іншої 1:50 000. Який масштаб крупніший? Яка із двох карт охоплює більшу територію місцевості і в скільки разів ?
24. Масштаб карти 1:50 000 який масштаб вдвічі крупніше даного , а який вп ятеро

дрібніший ?


25. Одному сантиметру карти на місцевості відповідає відстань більше 1 км. Визначити,

крупніший чи дрібніший масштаб даної карти, ніж масштаб карті 1:100 000.


26. На картах масштабів 1:10 000 і 1:50 000 відображені ділянки двох річок. Річка з якої

карти на місцевості буде ширшою, якщо на картах їх ширина приблизно однакова ?


27. Ділянка луків прямокутної форми має розміри 500 , 375м. Які розміри цієї ділянки

відповідно на картах масштабів 1:25 000 та 1:10 000 ? На якій карті площа цієї ділянки

(в квадратних сантиметрах) буде більшою і вскільки разів ?


Тема “УМОВНІ ЗНАКИ”
Теоретичні питання
1. Дайте визначення умовних знаків .
2. Назвіть функції умовних знаків.
3. Які існують групи умовних знаків ? Приведіть приклади.
4. Які умовні знаки називають позамасштабними ? Приведіть приклади.
5. Дайте визначення заповнюючих умовних знаків. Приведіть приклади.
6. Які умовні знаки належать до групи лінійних умовних знаків? Приведіть приклади.
7. Назвіть види пояснюючих умовних знаків. Приведіть приклади.
8. Які основні властивості умовних знаків ?
9. Перерахуйте вимоги до умовних знаків.
10. Назвіть основні переваги умовних знаків над іншими видами зображень.
11.Яку інформацію несе на карті колір, як засіб зображення?
12.Яку інформацію можна відобразити на картах умовними знаками ?
13. Скільки затверджено умовних знаків для топографічних карт України і де вони зібрані?
14.Який порядок подачі умовних знаків в легендах топографічних карт ?
15.Яким умовним знаком на сучасних картах відображають рельєф ?
16.Якими способами відображався рельєф на дореволюційних картах ?
17. Що називають головною точкою позамасштабних умовних знаків ? Приведіть приклади.
18.Якими елементами відрізняються між собою графічні знаки ? Приведіть приклади.
19. Для чого на картах використовують буквенні позначення ?
20. Яке інформаційне навантаження мають цифрові позначення ? Приведіть приклади.
21. Які умовні знаки належать і до заповнюючих, і до позамасштабних ? Приведіть

приклади.


22. Яка лінія умовного знаку, що зображує дорогу, відповідає її точному місцеположенню

на місцевості ?


23. Якими умовними знаками зображають на картах населені пункти ?
24. Якими факторами зумовлений показ на карті планування населеніх пунктів ?
25. Як на картах зображають тип населеного пункта, його політико-адміністративний

статус, людність населених пунктів? Приведіть приклади.


26. Які об‟єкти обов‟язково зображають на топокартах в межах населених пунктів?

Приведіть приклади.


27. Якими умовними знаками зображають промислові, сільськогосподарські, соціально - культурні об‟єкти ?
28. Які об‟єкти належать до групи сільськогосподарських об„єктів? Приведіть приклади.
29. Які об‟єкти належать до групи соціально -культурних об‟єктів? Приведіть приклади.
30. Якими умовними знаками відображають на картах шляхи сполучення?
31. За якими показниками на картах характеризують залізниці? Приведіть приклади.
32. За якими ознаками класифікують на картах грунтові дороги і стежки? Приведіть

приклади.


33. Які додаткові елементи видображають вздовж доріг? Приведіть приклади.
34. Яким кольором зображують на картах гідрографічні об‟єкти? Приведіть приклади.
35. Які елементи довкілля обов‟язково відображають на картах прибережних смуг морів?
36. Які особливості відображення на картах озер, ставків та інших водойм, що виражаються в масштабі карти ?
37. Які природні характеристики річок вказують на картах ? Приведіть приклади.
38. Як відображають на картах гідротехнічні споруди та об‟єкти водного транспорту?

Приведіть приклади.


39. На що вказують шрифтові особливості назв гідрографічних об ‟єктів? Приведіть приклади.
40. Як відображають на топографічних картах колодязі? Приведіть приклади.
41. Які форми рельєфу належать до природних ? Які особливості їх відображення?

Приведіть приклади.


42. Які форми рельєфу належать до штучних? Приведіть приклади і вкажіть особливості

їх відображення.


43. Назвіть основні елементи окремих форм рельєфу. Приведіть приклади.
44. Назвть характерні лінії рельєфу і скажіть, чи завжди вони відображаються на топокартах ?
45. Що називають висотою перерізу рельєфу?
46. Вкажіть фактори, які впливають на вибір висоти перерізу рельєфа.
47. Яка існує відмінність між термінами “закладання” і “закладання схилу” ?
48. Дайте визначення горизонталей.
49. Які горизонталі називають основними? Приведіть приклади. Якій величині кратні позначки висот основних горизонталей?
50. Що називають позначкою висоти? Приведіть приклади.
51. Яка різниця між поняттями “висота” і “абсолютна висота” ?
52. Що називають рівневою поверхнею ?
53. З якою метою на картах використовують потовщені горизонталі ?
54. В яких випадках викреслюють напівгоризонталі (допоміжні горизонталі) ?
55. Що називають стрімкістю схилу ?
56. Як назвають показчики напрямку схилу?
57. Як викреслюють горизонталі в місцях карти, де зображені території з великою крутістю схилів ?
58. Яким способом на картах масштабів 1:500 000 та 1:1 000 000 зображають рельєф ?
59. Як підписують позначки горизонталей ? Чому саме так ? Покажіть це на карті.
60. Як на картах відображають деревну рослинність (чагарники, трав ‟яну рослинність)? Приведіть приклади
61. Які характеристики грунтів відображають на картах ? Приведіть приклади.
62. Які кольорові відміни існують при відображенні рослинності і грунтів? Приведіть приклади.
63. Як на картах показують об ‟єкти рослинності, що не відображаються в масштабі карти? Приведіть приклади.
64. Якими умовними знаками відображають на топографічних картах кордони, границі, межі, огорожі?
65. Які об‟єкти відносяться до пунктів геодезичної сітки?
66. За якими ознаками здійснюють класифікацію опорних пунктів?
67. Якими умовними знаками зображають опорні пункти ?
Практичні завдання
1. Викресліть непрохідне болото глибиною 1,5 м .
2. Викресліть вдосконалену грунтову дорогу.
3. Викресліть виноградник.
4. Викресліть забруднену хімічними речовинами ріллю.
5. Викресліть недіючу вугільну шахту.
6. Викресліть вітряний млин.
7. Опишіть місцевість на півночі озера Чорного.
8. Опишіть місцевість вздовж р. Білички на відстані 100 м вліво і вправо від русла.
9. Знайдіть на карті сосновий бір.
10. Визначте, який із берегів р. Каменка є крутішим ? Доведіть це.
11. За умовними знаками визначте масштаб карти, запропонованої вчителем.
12. Знайдіть на карті яри, обриви, промоїни.
13. Визначте за картою приблизний вік лісу “Північний”.
14. Як на вашу, думку площа басейну якої річки більша: р. Біличка чи р. Каменка ? Обгрунтуйте свою відповідь.
15. Обгрунтуйте доцільність розташування кожного із антропогенних об‟єктів, розміщених вздовж грунтової дороги, що з‟єднує радгосп Біличі із залізницею.
16. Викресліть яр , глибиною два метри і шириною на верху яру шість метрів.
17. Викресліть вишневий сад.
18. Викресліть лісосмугу
19. Викресліть цегельний завод і вкажіть місцеположення головної точки знака.
20. Викресліть заболочену луку.
21. Викресліть судноплавну річку.
22. Назвіть висоту перерізу рельєфу на карті масштаба 1:10 000, яка складена для гірської території.
23. Знайдіть на топографічній карті чагарники.
24. Приведіть приклад позамасштабного умовного знака, в якому положенню на місцевості відповідає точка в центрі умовного знака.
25. Приведіть приклад позамасштабного умовного знака, в якому положенню на місцевості відповідає точка посередині основи умовного знака.

Тема “НОМЕНКЛАТУРА І РОЗГРАФКА ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ ”
Теоретичні питання
1. Дайте визначення топографічної карти.
2. Що називають номенклатурою карти ?
3. Що називають розграфленням топографічної карти ?
4. Назвіть два основні принципи складання номенклатури карт.
5. На розграфленні і номенклатурі якої карти грунтується розграфлення і номенклатура вітчизняних топокарт ?
7. З чим збігаються межі аркуша карти мільйонного масштаба ?
8. Що називають колоною карт ?
9. Як ведеться рахунок колон ?


  1. Що називають рядом (поясом ) ?

11. Як позначаються ряди ?


12. Як за номенклатурою аркуша визначити , в якій півкулі: західній (східній), північній (південній) знаходиться місцевість, що зображена на карті ?
14. В яких широтних рамках аркуші подвоюються за довготою ?
16. Як здійснюється розграфлення карт масштабів: 1:500 000, 1:300 000, 1:200 000 ?
17. Як здійснюється розграфлення карт масштабів: 1:50 000, 1:25 000, 1:10 000 ?
18. Як встановити межі аркушів масштабів: 1:5 000, 1:2 000 ?
19. Які аркуші називають вихідними ?
20. Для чого використовується цифрова номенклатура ?
21. В яких випадках використовується прямокутне розграфлення ?
22. Як здійснюється розграфлення аркушів масштабів 1:1 000, 1:500 ?
23. Як за номенклатурою визначити масштаб карти ?
24. В якому місці аркуша карти вказується номенклатура карти ?
25. Де вказується номенклатура суміжних аркушів ?
26. Що означає слово вказане справа від номенклатури карти ?
Практичні завдання
1. Визначити масштаб аркуша карти, коли його номенклатура К-38-12-Б.
2. Визначити, для яких півкуль складена карта з номенклатурою SN-15-38 ?
3. Вказати масштаб аркуша, який являється вихідним для розграфлення аркуша з номенклатурою К-42-25-(15) .
4. Визначити номенклатуру аркуша масштаба 1:50 000, в межах якого знаходиться точка з координатами = 28 25 31 ,8 Пн.ш.; = 120 34 28 ,2 Сх.д. Оцифруйте рамки трапеції.
6. Розмір аркуша топографічної карти становить: по широті 0 20 , по довготі 0 30. Визначити масштаб аркуша карти.
7. Викреслити схему утворення номенклатури аркуша масштаба 1:25 000.
8. Викреслити схему утворення номенклатури аркуша масштаба 1:2 000.
9. Привести приклади номенклатури аркушів масштабів: 1:200 000;1:100 000; 1:50 000.
11. Оцифрувати рамки аркуша карти з номенклатурою М-40-15-А-в. Визначити номенклатуру суміжних аркушів.
12. Номенклатура суміжних аркушів карти: М-33-72-Б; М-33-72-Б; М-33-72; М-34-61-А. Встановити номенклатуру даної карти.
13. Записати цифрову форму номенклатури, коли її буквенно-цифрова форма : К-38-102-В.
14. Скільки аркушів карти масштаба 1:2 000 знаходиться в аркуші вихідного масштаба?
15. Вкажіть ( в градусах) розмір аркуша карти масштаба 1:300 000.

Тема “ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧ ЗА ТОПОГРАФІЧНОЮ КАРТОЮ”
Теоретичні питання
1. Які величини називають координатами ?
2. Що встановлює система координат ?
3. Які системи координат набули найбільшого застосування в геодезії і топографії ?
4. Які елементи утворюють географічну систему координат ?
5. Які величини являються географічними координатами ?
6. Чим утворена картографічна сітка ?
7. Що називають меридіаном ?
8. Що називають паралеллю ?
9. Що називають екватором ?
10.Які координати називають астрономічними, а які геодезичними ?
11. Дайте визначення асторономічної довготи і асторономічної широти.
12. Дайте визначення географічної довготи і географічної широти. Приведіть малюнок.
13. В яких межах змінюється довгота ?
14. В яких межах змінюється широта ?
15. Дайте визначення плоских прямокутних геодезичних координат.
16.Які лінії являються вихідними напрямками в системі прямокутних координат ?

17.Як нумеруються чверті системи прямокутних координат в геодезії ?


18. Де застосовують систему плоских прямокутних координат ?
19. Що називають зональною прямокутною системою координат ?
20. Перерахуйте переваги і недоліки зональної та геграфічної систем координат ?
21. Дайте малюнок зональної прямокутної системи координат.
22. Назвіть координати початкової точки зональної системи координат.
23. Що називають осьовим меридіаном зони ?
24. Скільки існує геодезичних зон і в якому напрямку ведеться їх відрахунок ?
25. Вкажіть, в якій проекції створюються вітчизняні топографічні карти ?
26. В яких межах проходять границі зон ?
27. За якими формулами визначають довготу меридіанів, що обмежують 6-градусну зону та

довготу середнього меридіана зони у східній півкулі ?


28. За якими формулами визначають довготу меридіанів, що обмежують 6-градусну зону та

довготу середнього меридіана зони у західній півкулі ?


29. За якою формулою визначають довготу осьового меридіана 3-градусної зони ?
30. Як створюється координатна сітка в межах кожної зони ?
31. Чому і на скільки зміщено початок відліків в прямокутній зональній системі

координат ?


32. Які координати називають перетвореними (умовними, приведеними) ?
33. Що означає координата Х ?
34. Що означає координата Y ?
35. Як перейти від умовних до дійсних координат ?
36. Що називають вертикальними лініями кілометрової сітки?
37. Що називають горизонтальними лініями кілометрової сітки?
38. За яким кутом квадрата кілометрової сітки вказують його координати ?
39. Вкажіть на відмінність між повними і скороченими координатами квадрата

кілометрової сітки ?


40. Що називають смугою перекриття зон? Які її розміри ?
41. Коли затверджено зональну систему координат ?
42. Що називають зближенням меридіанів ?
43. В яких межах змінюється зближенння меридіанів ?
44. Які напрямки являються вихідними при орієнтуванні ?
45. Назвіть кути орієнтування, які використовують в геодезії та топографії ?
46. Дайте визначення азимута ?
47. Які відмінності і що спільного між магнітним та географічним азимутами ?
48. Чи можна визначити географічний (магнітний) азимут шляхом безпосереднього

вимірювання за картою ? Обгрунтуйте свою відповідь.


49. Дайте визначення схилення магнітної стрілки.
50. Як змінюється схилення магнітної стрілки ?
51. Що називають дирекційним кутом ?
52. Як визначають за картою дирекційний кут? Як його позначають ?
53. Як найбільш точно визначити за топокартою дирекційний кут ?
54. Що називають румбом ?
55. Які бувають румби ?
56. Яка існує залежність між румбами та дирекційними кутами чи азимутами ?
57. За якими формулами визначають зворотний озимут ?
58. За якими формулами визначають зворотний дирекційний кут ?
59. За якими формулами визначають зворотний румб ?
60. Які задачі вирішують за топографічною картою без горизонталей ?
61. Що називають кутом нахилу місцевості ?
62. Що називають похилом місцевості ?
63. Що відображає графік закладень ?
64. Чому на картах графік закладень іноді складається із двох частин ?
65. Дайте визначення профіля місцевості.
66. Що називають основою профіля ?
67. Що називають умовним горизонтом і як його вибирають ?
68. Як будують профіль?
69. Які елементи відображають на плані місцевості ?
70. Які рамки карти ви знаєте ?
71. Які функції несе рамка карти ?
72. Які лінії утворюють внутрішню рамку ?
73. Яка інформація представлена мінутною рамкою ?
74. Які функції зовнішньої рамки ?
75. Які елементи належать до позарамкового оформлення ?
76. Перечисліть елементи математичної основи карт. Знайдіть їх на карті.
77. Перечисліть додаткові елементи карт. Знайдіть їх на карті.
78. Перечисліть допоміжні елементи карт. Знайдіть їх на карті.
79.Перечисліть задачі, які вирішуються за топографічними картами з горизонталями ?


Практичні завдання
1. За топографічною картою визначити географічні координати точки, вказаної вчителем.
2. За топографічною картою визначити прямокутні координати точки, вказаної вчителем.

3. Нанести на топографічну карту точку, за вказаними вчителем географічними координатами .


4. Нанести на топографічну карту точку, за вказаними вчителем прямокутними координатами.
5. За топографічною картою визначити відстань (горизонтальне прокладення) між точками, вказаними вчителем.
6. За топографічною картою визначити дирекційний кут (румб) лінії, вказаної вчителем.
7. Нанести на топографічну карту лінію, за вказаним вчителем дирекційним кутом.
8. За топографічною картою визначити географічний азимут лінії, вказаної вчителем.
9. За топографічною картою визначити географічний румб лінії, вказаної вчителем.
10. Нанести на топографічну карту лінію, за вказаним вчителем географічними азимутом.
11. Нанести на топографічну карту лінію, за вказаним вчителем географічними румбом.
12. За топографічною картою визначити магнітній азимут лінії, вказаної вчителем.
13. За топографічною картою визначити магнітній румб лінії, вказаної вчителем.
15. За топографічною картою побудуйте профіль місцевості за напрямком, заданим вчителем.
16. Визначити кути нахилу лінії, заданої вчителем.
17. Визначити похил лінії, заданої вчителем.
18. Визначити абсолютну висоту точки, заданої вчителем.
19. Визначити перевищення між точками, заданими вчителем.
20. Визначити зворотній дирекціцний кут лінії, заданої вчителем.
22. Визначити масштаб карти за кілометровою сіткою.
23. Визначити масштаб карти за довготою мінутної рамки.
23. В межах заданої на карті ділянки визначити положення самої високої та самої низької точки місцевості.
24. Визначити чи є на місцевості взаємна видимість між двома точками позначеними на карті (точки знаходяться на горизонталях).
25. Позначка висоти точки 1 становить 217,8м. Визначити позначки найближчих до неї горизонталей, якщо висота перерізу рельєфа становить 5м.
26. Позначка вершини горба становить 258,5м. Визначити позначку ближчої до неї

горизонталі, коли висота перерізу рельєфа становить 2,5м.


27. Визначити напрямок стоку води з джерела, вказаного на карті вчителем.

Тема “ВИЗНАЧЕННЯ ПЛОЩ ДІЛЯНОК”
Теоретичні питання
1. Що означає вислів виміряти площу ділянки на карті?
2. При вимірюванні площі на карті визначають площу фізичної чи геометричної поверхні? Обгрунтуйте свою відповідь.
3. Які способи визначення площ ви знаєте?
4. Як виготовляють квадратну палетку?
5. Як виготовляють точкову палетку?
6. Як виготовляють паралельну палетку?
7. Як визначають ціну поділки квадратної палетки?
8. Як визначають ціну поділки точкової палетки?
9. Як підраховують кількість поділок квадратної палетки ?
10.Як підраховують кількість поділок точкової палетки ?
11.Як проводять перевірку результатів вимірювання?
12.Яка допустима точність визначення площ квадратною палеткою?
13.Яка допустима точність визначення площ точковою палеткою?
14. Для визначення площ яких ділянок рекомендується застосовувати квадратні палетки?
15.Який основний недолік при визначенні площ ділянок квадратною палеткою?
16.Чому імовірність помилок зменшується при використанні лінійчатої палетки?
17. Для вимірювання площ яких контурів не використовують паралельні палетки?
18. В чому заключається суть графічного способу визначення площ?
19. В яких випадках слід використовувати графічний спосіб визначення площ?
20. В якому випадку використання графічного способу дозволяє отримати найбільш точні результати?

21. Яка точність графічного способу визначення площ?


22. На чому базується використання механічного способу визначення площ?
23.. В чому полягає суть аналітичного способу визначення площ ?
24. Від яких факторів залежить точність аналітичного способу визначення площ ?
25. Який із способів визначення площ (графічний, механічний, аналітичний) найбільш точний і чому ?
Практичні завдання
1. Сторона квадрата квадратної палетки 2 мм, масштаб карти 1:25 000. Визначити ціну поділки квадратної палетки (в га).
2. Площа ділянки визначена палеткою становить 32 248 м². Чому дорівнює площа цієї ділянки в гектарах ?
7. Використовуючи квадратну палетку, визначити площу контура, заданого вчителем.
8. Використовуючи точкову палетку, визначити площу контура, заданого вчителем.
9. Використовуючи лінійчату палетку, визначити площу контура, заданого вчителем.
10. Графічним способом визначити площу контура, заданого вчителем.

Тема “НІВЕЛЮВАННЯ”
Теоретичні питання
1. Що називають нівелюванням?
2. Які прилади входять до нівелірного комплекту?
3. Які види нівелювання ви знаєте?
4. Яке нівелювання називають геометричним?
5. Що називають тригонометричним нівелюванням?
6. В чому полягає суть барометричного нівелювання?
7. Дайте визначення нівеліра.
8. Які типи нівелірів ви знаєте ?
9. Для чого використовують нівелірні рейки ?
10. Яка будава нівелірної рейки ?
11. Які є види нівелірних рейок ?
12. Назвіть переваги лазерних нівелірів.
13. Якими методами створюють державну нівелірну сітку?
14. Яка загальна схема розвитку геодезичних сіток?
15. На якій відстані закріпляють на місцевості лінії нівелювання?
16. Назвіть постійні нівелірні знаки ?
17. Що називають репером?
18. Що називають маркою?
19.Чи мають знаки нівелювання індивідуальні номери і чому ?


Практичні завдання

1. Перевищення між точками А і В становить +2815, абсолютна висота точки А 104.56м. Визначити абсолютну висоту точки В.


2. За допомогою нівеліра Н3К визначити абсолютну висоту точки, вказаної вчителем.
Тема “АЕРОФОТОГЕОДЕЗІЯ”
Теоретичні питання
1. Дайте визначення аерофотогеодезії.
2. Назвіть стадії аерофотогеодезичних робіт.
3. В чому полягає суть льотно-знімальних робіт ?
4. Що називають фокусною відстанню ?
5. Дайте класифікацію аерофотоапаратів за фокусною відстанню.
6. Які відмінності між маршрутним та площадковим зніманням ?
7. Які роботи називають фотографічними?
8. З якою метою до комплекта аерофотоапарата включають командний прилад ?
9. Дайте визначення аерознімка.
10. Назвіть способи визначення масштабів аерознімків.
11. Що називають базисом аерознімка?
12.Як вибирають базиси аерознімка?
13. Дайте визначення головної точки (центра) аерознімка?
14. Дайте визначення робочої площі аерознімка?
15.Чому в процесі складання плану чи карти використовують не всю площу аерознімка?
16.Які аерознімки називають плановими?
17.Які аерознімки називають перспективними?
18.Які знімки одержують в результаті фотографічних робіт?
19. Які параметри має аерознімок ?
20. На якій стадії аерофототопографічних робіт одержують фотосхеми?
21. На якій стадії аерофототопографічних робіт одержують фотоплани ?
22. Чим відрізняються трансформований аерознімок і фотоплан від плана місцевості ?
23. Який порядок топографо-геодезичних робіт ?
24. Як здійснюється прив‟язка аерознімка ?
Практичні завдання
1. Масштаб аерознімка 1:3 550, фокусна відстань 1,10м. Визначити висоту польота літального апарата.
2. Визначити робочу площу аерознімка.


СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТОПОГРАФО-КАРТОГРАФІЧНИХ ТЕРМІНІВ
1. Абрис – схематичне креслення ділянки місцевості.
2. Аерознімок – матеріал аерозйомки, що являє собою центральну проекцію земної поверхні.
3. Аерознімок перспективний – аерознімок, одержаний в результаті перспективних аерофототопографічних знімань.
4. Аерознімок плановий – аерознімок, одержаний в результаті планових

аерофототопографічних знімань.


5. Аерознімок трансформований – плановий чи перспективний аерознімок приведений до горизонтального внаслідок трансформування.
6. Аерофототопографія – розділ топографії, що вивчає методи створення топографічних карт за матеріалами аерофотозйомки.
7. Азимут географічний – кут, що відлічується від північного напрямку географічного меридіана за ходом годинникової стрілки до орієнтованої лінії.
8. Азимут геодезичний – двогранний кут між площиною геодезичного меридіана даної точки та площиною, що проходить через нормаль у ній і вміщює заданий напрям, відлічуваний від напряму на північ за ходом годинникової стрілки.
9. Азимут магнітний – кут, що відлічується від північного напрямку магнітного меридіана за ходом годинникової стрілки до орієнтованої лінії.
10.Алідада – лінійка з ноніусами (верньєрами) або мікроскопами на кінцях, що обертається навкруги осі, яка проходить через центр кутомірного лімба в астрономічних чи геодезичних приладах; служить для відліку кутів.
11.Альтитуда наближена –значення висоти точки, за умови одинакової щільності

температур та пропорційної зміни тиску з висотою.


12.Атлас – систематизований збірник карт, обєднаних спільною програмою в єдиний цілісний картографічний твір.
13.Базис аерознімка – виміряний на аерознімку відрізок між двома пунктами розпізнаними на аерознімку та ідентифікованими на карті або місцевості.
14.Барометр – прилад для вимірювання атмосферного тиску.
15.Башмак нівелірний – опорний круг із сферичним виступом, на який ставиться рейка при нівелюванні для запобігання осідання.

16.Величина масштаба – довжина горизонтального прокладення лінії місцевості в метрах, яка на карті відповідає одному сантиметру.


17.Вертикальні лінії кілометрової сітки -
18.Висота – відрізок прямовисної лінії від рівневої поверхні до даної точки.
19.Висота геодезична – висота точки над поверхнею земного еліпсоїда.
20. Висота перерізу рельєфа – задана відстань між сусідніми січними рівневими поверхнями при зображенні рельєфу горизонталями.
21. Вихідна (початкова) точка – точка, координати якої заздалегідь визначені або задані.
22. Вихідний аркуш – аркуш карти певного масштаба, який являється основою для розграфлення аркушів карт крупніших масштабів.
23. Відмітка висоти – числове вираження висоти точки відносно вихідного рівня.
24. Геодезія – наука про виміри на земній поверхні, що проводяться з метою вивчення форм і розмірів Землі, зображення всієї Землі, або окремих її частин на картах, планах і профілях, а також вирішення різноманітних інженерних задач на місцевості.
25. Геоїд – фігура Землі. Утворена рівневою поверхнею, яка співпадає з поверхнею Світового океану в стані повного спокою і рівноваги водяних мас і уявно продовжена під материками.
26. Глобус – картографічне зображення на поверхні кулі, що зберігає геометричну подібність контурів та співвідношення площ.
27. Головна точка аерознімка – точка, яка знаходиться в основі перпендикуляра, опущеного із центра проектування на площину аерофотознімка.
28. Головна точка умовного знака – точка, що знаходиться в межах позамасштабного

умовного знака і за якою визначається точне мсцезнаходження об єктів місцевості.


29. Горизонталь – слід, отриманий від перерізу земної поверхні рівневою поверхнею. Це замкнута крива лінія, що зображує геометричне місце точок земної поверхні з однаковими висотами.
30. Горизонтальне прокладення лінії – проекція лінії місцевості на горизонтальну площину.
31. Горизонтальні лінії кілометрової сітки - лінії кілометрової сітки проведені

паралельно осі YY.


32. Горизонт приладу – висота візирного променя прилада.
33. Графік закладень – графік, призначений для визначення стрімкості схилів.
34.Дешифрування знімків – метод дослідження території по її фотографічних зображеннях, що полягає в розпізнавання та виявленні обєктів, визначенні їх якісних та кількісних характеристик і відображенні їх умовними знаками.
35.Довгота геодезична – двогранний кут між площинами геодезичного меридіана даної точки і початкового геодезичного меридіана.
36.Довгота географічна – двогранний кут між площинами початкового географічного меридіана та географічного меридіана даної точки.
37. Екватор – умовна лінія перетину земної поверхні площиною, що проходить через центр Землі перпендикулярно до осі її обертання.
38. Еккер – прилад, що служить для побудови на місцевості прямих кутів.
39. Екліметр – портативний геодезичний прилад для виміру кутів нахилу на місцевості.
40. Еліпсоїд земний – еліпсоїд, який характеризує форму та розміри Землі.
41. Задача геодезична (обернена) – визначення довжини та напрямку лінії за координатами її початкової та кінцевої точок.
42. Задача геодезична (пряма) – визначення координат кінцевої точки лінії за її довжиною, напрямом та координатами початкової точки.
43. Закладання – віддаль на карті чи плані між двома сусідніми горизонталя-ми в заданому напрямі.
44. Закладання схилу – лінія найбільшої стрімкості схилу або закладання в напряму, нормальному до горизонталей, тобто перпендикулярному до кожної з них.
45. Зближення меридіанів – кут у заданій точці між її меридіаном і лінією, параллельною до осьового меридіана чи осі абсцис.
46. Земна вісь – пряма, навкруги якої відбувається добове обертання Землі, проходить через центр Землі та перетинає земну поверхню в географічних полюсах.
47. Знак геодезичний – пристрій чи споруда для позначення положення геодезичного пункту на місцевості.
48. Знімання – процес польових вимірів, які виконуються з метою складання карт, планів та профілів.
49. Знімання висотне –комплекс робіт, які проводять для визначення висот точок горизонтального знімання з метою отримання знімального оригіналу.
50. Знімання горизонтальне – роботи, які виконують для отримання знімального оригіналу ситуації.
51. Знімання бусольне – геодезичне знімання місцевості бусоллю з метою одержання контурного плану.
52. Знімання мензульне – топографічне знімання, що виконується за допомогою мензули та кіпрегеля.
53. Знімання тахеометричне – топографічне знімання, що виконується за допомогою кругового або номограмного тахеометра.
54. Знімання теодолітне – геодезичне знімання місцевості теодолітом з метою одержання контурного плану.
55. Знімання топографічне – комплекс робіт, які виконуються з метою одержання знімального оригіналу топографічної карти або плану, а також отримання топографічної інформації в іншій формі.
56. Зона геодезична – частина поверхні еліпсоїда, що обмежується меридіанами, відстань між якими становить 6 .
57. Зональна прямокутна система координат – система координат утворена в межах

кожної геодезичної зони екватором та осьовим меридіаном зони.


58. Іксова точка – точка, яка встановлюється на трасі поздовжнього нівелювання у випадку коли різниця позначок двох суміжних точок перевищує довжину рейки, відстань до іксової точки не визначається.
59. Калька висот – документ на кальці, чи її заміннику, призначений для зберігання отриманої в процесі топографічного знімання інформації про рельєф.
60. Калька контурів - документ на кальці, чи її заміннику, призначений для зберігання

отриманої в процесі топографічного знімання інформації про ситуацію.


61. Карта – зменшене, побудоване в картографічній проекції, узагальнене і виконане в

певній системі умовних позначень зображення поверхні Землі, іншого небесного тіла

чи позаземного простору з розміщеними на них об єктами.
62. Карта географічна – карта поверхні Землі або будь-якої її частини.
63. Карта топографічна – детальна карта місцевості, за допомогою якої можна визначити планове і висотне положення точок земної поверхні.
64. Картографія – галузь науки, техніки та виробництва, що охоплює вивчення, створення та використання картографічних творів.
65. Кіпрегель – геодезичний прилад для прокреслювання напрямків та визначення відстаней і перевищень при мензульній зйомці.
66. Колона карт - шестиградусні смуги між двома сусідніми меридіанами з довготами, кратними 6 і відраховані від меридіана 180 проти ходу годинникової стрілки.
67. Координати географічні – кутові величини – широта і довгота, які визначають положення точки на земній поверхні відносно еквотора та початкового меридіана.
68. Координати плоскі прямокутні – прямокутні координати на площині, на якій за певним математичним законом відображена поверхня земного еліпсоїда.
69. Кроки – схематичне креслення, яке виконується при огляді місцевості перед проведенням тахеометричного знімання.
70. Кут вертикальний – кут, який лежить у прямовисній площині.
71. Кут горизонтальний –двогранний кут, ребром якого є прямовисна лінія, що проходить через задану точку.
72. Кут дирекційний – кут, відлікований вд північного напрямку осьового меридіана або паралельної йому лінії, за ходом годинникової стрілки до напрямку на предмет.
73. Кут нахилу – вертикальний кут, утворений заданим напрямом і горизонтальною площиною.
74. Легенда карти – зведення умовних знаків і пояснень до них, що розкривають зміст

карти.
75. Лімб – плоске кільце з нанесеними на боковій поверхні штрихами, які ділять коло на рівні частини (градуси, гради та ін.).


76. Марка – деталь центра геодезичного пункта, що має мітку, до якої відносяться висотні координати точки.
77. Масштаб графічний – масштаб у вигляді графіка призначений для переводу довжин горизонтальних прокладень відрізків, виміряних на місцевості, у відповідні відстані на плані чи карті і навпаки.
78. Масштаб іменований – масштаб довжин, в якому числа, що стосуються відповідних довжин на карті і в натурі, записуються словами.
79. Масштаб карти – відношення, яке показує у скільки разів зменшені лінійні розміри

еліпсоїда або кулі при їх зображенні на карті.


80. Масштаб числовий – дріб, чисельник якого одиниця, а знаменник – число, яке вказує, у скільки разів зменшені лінійні величини на карті.

81. Мензула – польовий креслярський столик, який складається із планшета, штатива та скріплюючої її підставки.


82. Меридіан – умовна лінія, слід перерізу еліпсоїда площиною, що проходить через дану точку і вісь обертання Землі.
83. Меридіан вісьовий – меридіан, принятий за вісь якої-небудь системи плоских прямокутних координат.
84. Меридіан географіний – умовна лінія перетину поверхні земної кулі площиною, проведеною через яку-небудь точку земної поверхні та вісь обертання Землі.
85. Меридіан магнітний – проекція вільно підвішеної магнітної стрілки в даній точці на рівневу поверхню.
86. Мережа геодезична – мережа закріплених точок земної поверхні, положення яких визначено в спільній для них системі геодезичних координат.
87. Монтаж накидний – безперервне зображення місцевості, складене із робочих площ

аерознімків.


88. Нев'язка кутова – різниця між сумою кутів виміряних і теоретично зімкнених або розімкнених теодолітних ходів або полігонів.
89. Нев'язка в периметрі – абсолютна величина незімкнення периметра.
90. Нев'язка лінійна – різниця між обчисленим і теоретичним значенням в сумі приростів координат.
91. Нівелір – геодезичний прилад для визначення перевищень точок місцевості.
92. Нівелірний хід – хід, прокладений на місцевості за допомогою нівеліра з метою визначення перевищень і висот точок.
93. Нівелювання – визначення висот точок земної поверхні відносно деякої вибраної точки або над рівнем моря ; визначення перевищень.
94. Нівелювання барометричне – нівелювання , яке базується на залежності між висотою і атмосферним тиском і виконується за допомогою барометрів.
95. Нівелювання геометричне – нівелювання за допомогою геодезичного приладу з горизонтальною візирною віссю.
96. Нівелювання (горизонтування) прилада – установка горизонтальної вісі прилада паралельно рівневій поверхні.
97. Нівелювання (просте) –нівелювання, в процесі якого перевищення між двома точками місцевості одержують в результаті однієї установки нівеліра.
98. Нівелювання (складне) – нівелювання, яке виконують з кількох станцій.
99. Нівелювання тригонометричне - нівелювання за допомогою геодезичного приладу

з похилою візирною віссю та визначенням відстаней.


100. Номенклатура аркушів карти – система позначення окремих аркушів

багатоаркушевої карти.


101. Номограма – графік, побудований з урахуванням визначених математичних залежностей, з допомогою якого можна отримувати наближені значення рівнянь або функцій.
102. Опознак (пізнавальний знак) – будь-яка контурна точка, розпізнана на аерознімку і на місцевості, координати якої визначені геодезичним способом.
103. Опорна геодезична мережа – система закріплених на місцевості точок, планове положення і висота яких визначені на основі геодезичних вимірів в одній системі координат.
104. Орієнтир-бусоль – прилад, призначений для орієнтування планшетів, геодезичних приладів і карт за магнітним меридіаном.
105. Орієнтування – визначення спостерігачем свого місцезнаходження на місцевості відносно сторін світу.
106. Орієнтування карти –умовне присвоєння бокам аркуша карти відповідних назв сторін світу.
107. Основа знімальна – геодезична мережа, яку використовують під час

топографічного знімання.


108. Основа графічного масштаба – відрізок, який відкладається вліво від нуля графічного масштаба і, як правило, дорівнює цілому числу сантиметрів.
109. Основа профіля – горизонтальна лінія, уздовж якої відмічають положення точок, необхідних для побудови профілю.
110. Паралель географічна – умовна лінія, слід перетину земної кулі або еліпсоїда обертання площиною, паралельною площині екватора.
111. Перевищення – різниця висот точок.
112. Перетворені координати – координати утворені в результаті зміщення початку відліку системи координат.
113. Пікутна відстань – відстань між сусідніми пікетами.
114. Пікетна точка – точка траси, призначена для закріплення даного інтервалу, здебільшого в 100 м.
115. Пікетаж траси – система позначення і закріплення точок траси.
116. План топографічний – великомасштабне картографічне зображення на площині в

ортогональній проекції обмеженої частини місцевості, при якому не враховується

кривизна земної поверхні.
117. Плюсова точка – точка вигину схилу чи повороту лінії траси нівелювання.
118. Поверхня рівнева – поверхня, в точках якої потенціал сили ваги Землі скрізь має одне і теж саме значення.
119. Позначка фактична – існуюча висота точки.
120. Помилка абсолютна – різниця між результатом виміру та точним значенням вимірюваної величини.
121. Помилка відносна – відношення помилки до виміряної величини.
122. Помилка гранична – найбільше щодо абсолютної величини значення випадкової помилки, яке ще може з явитися за даних умов вимірів.
123. Профіль місцевості – проекція сліду перерізу місцевості вертикаль-ною

площиною заданого напряму на цю площину.


124. Профіль траси поздовжній – профілю місцевості уздовж осі проекто-ваної споруди.
125. Профіль траси поперечний – профіль місцевості по лінії, перпендику-лярній до осі траси проектованої споруди.
126. Пояс (ряд) – чотириградусні смужки мільйонної карти між сусідніми паралеллями з широтами, кратними 4 , на північ та південь від екватора.
127. Пункт геодезичний – пункт геодезичної мережі.
128. Пункт геодезичний вихідний – геодезичний пункт, відносно якого визначаються відповідні характеристики положення других геодезичних пунктів.
129. Рамка карти – лінія або декілька ліній, що оконтурюють карту.
130. Рекогностування – попередній огляд місцевості з метою уточнення меж ділянки, яка підлягає зніманню.
131. Репер – геодезичний знак, закріплюючий пункт нівелірної сітки.
132. Робоча площа аерознімка -
133. Розграфлення карти – поділ багатоаркушевої карти на окремі карти за певною системою.
134. Румб – кут відлікований від найближчого напряму меридіана, змінюється в межах від 0 до 90 .
135. Румд географічний - кут відлікований від найближчого напряму географічного меридіана, змінюється в межах від 0 до 90 .
136. Румб магнітний - кут відлікований від найближчого напряму магнітного меридіана, змінюється в межах від 0 до 90 .
137. Серія карт – ряд карт різної тематики, що мають спільні ознаки: єдину математичну та географічну основи, єдині методи відображення та позначення одних і тих же елементів змісту, єдині принципи та ступінь генералізіції картографічного зображення, уніфіковане оформлення тощо.
138. Сітка географічна – сітка меридіанів та паралелей на математичній поверхні Землі і на глобусі.
139. Сітка картографічна – зображення сітки меридіанів та паралелей на карті.
140. Сітка кілометрова – координатна сітка, лінії якої проведені на карті через інтервали, що дорівнюють прийнятому для даної карти числу кілометрів.
141. Смуга перекриття зон – двоградусна смуга, що включає координатні лінії двох сусідніх координатних зон.
142. Створ – вертикальна площина, що проходить через кінцеві точки даної лінії.
143. Стереопара – сукупність двох зображень одного і того ж об єкта, отриманих з двох різних точок зйомки.
144. Стереоскоп – бінокулярний оптичний прилад для розглядання стереопар; дозволяє бачити зображення об ємним.
145. Стрімкість схилу – кут утворений напрямом схилу з горизонтальною площиною

в даній точці.


146. Стрічка мірна – стрічка, призначена для виміру відстаней на місцевості.
147. Схилення магнітної стрілки – кут між географічним і магнітним меридіанами в

даній точці земної поверхні.


148. Тахеометр – геодезичний прилад з горизонтальним і вертикальним кутами, а також нитковим далекоміром, призначений для виконання тахеометричної зйомки

місцевості.


149. Теодоліт – геодезичний прилад, призначений для виміру на місцевості горизонтальних та вертикальних кутів, далекомірних віддалей, магнітних азимутів або румбів.
150. Теодолітний хід – хід, що прокладається на місцевості за допомогою теодоліта технічної точності і мірної стрічки для вимірювання горизонтальних кутів, магнітних азимутів або румбів і довжин ліній.
151. Теодолітний хід вільний – теодолітний хід, не прив язаний до пунктів геодезичної

сітки.
152. Топографія – географічне та геометричне вивчення місцевості шляхом проведення зйомочних робіт (наземних, з повітря, з космосу) і створення на їх основі топографічних карт.


153. Точка знімальна – точка, з якої виконуютьзнімання.
154. Точність масштаба – довжина горизонтального прокладання лінії місцевості, яка

на плані чи карті відповідає довжині відрізка 0,1 мм.


155. Трилатерація - метод побудови геодезичної мережі у вигляді трикутників, в яких

виміряні всі їхні сторони.


156. Тріангуляція – метод побудови геодезичної мережі у вигляді трикутників, в яких виміряні їхні кути і деякі із сторін.
157. Умовний горизонт – точка (лінія), від якої починають будувати шкалу висот профіля.
158. Умовні знаки – графічні символи для позначення на картах різноманітних об єктів і явищ, а також їхніх якісних і кількісних характеристик.
159. Умовні знаки заповнюючі – картографічні умовні знаки, що використовуються для заповнення площ об єктів, які виражаються в масштабі карти.
160. Умовні знаки лінійні – картографічні умовні знаки, що використовуються для зображення об єктів лінійного характеру, довжина яких виражається в масштабі карти.
161. Умовні знаки позамасштабні - – картографічні умовні знаки, що

використовуються для зображення об єктів, які не виражаються в масштабі карти.


162. Умовні знаки пояснювальні - умовні знаки, за допомогою яких передаються додаткові якісні та кількісні характеристики об єктів.
163. Ухил місцевості – тангенс кута нахилу лінії місцевості в даній точці.
164. Фокусна відстань – відстань від головного фокуса лінзи до її оптичного центра.
165. Фотографічні роботи – коплекс робіт, що проводяться для отримання аерофотознімків.
166. Фотокарта – карта, що поєднує елементи загальногеографічної карти з фотографічним зображенням місцевості.
167. Фотоплан – група аерознімків, приведених до одного масштаба, виправлених за кутами нахилу (трансформованих) і змонтованих на єдиній основі; дає точне

планове зображення місцевості.


168. Фотосхема – група аерознімків, суміщених за відповідними контурами і змонтованих на єдиній основі; не являється точним плановим зображенням.
169. Фототриангуляція – метод визначення положення опорних точок (опознаків) способом вимірів аерофотознімків на фотограметричних приладах (просторова фототриангуляція, що дає всі три координати точок), або способом графічних побудов (планова фототриангуляція).
170. Хід – геодезична побудова у вигляді ламаної лінії з виміряними її елементами.
171. Центрування – суміщення вертикальної осі геодезичного приладу з прямовисною лінією, що проходить через центр геодезичного пункта або точки.
172. Ціна поділки – величина найменшої поділки, виражена в лінійній або кутовій мірі.
173. Широта геодезична – кут, утворений нормаллю до поверхні земного еліпсоїда в даній точці і площиною його екватора.
174. Широта географічна – кут, утворений прямовисною лінією в даній точці і площиною еквотора.
175. Юстировка – виправлення приладів в цілях встановлення правильної взаємодії і розміщення деталей та вузлів і додержання умов, яким вони повинні задовольняти.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. ДСТУ 2393-94. Геодезія. Терміни та визначення. - Чинний від 01.01.95.-

К.:Держстандарт України, 1994. – 62 с.


2. ДСТУ 2757-94.Картографія. Терміни та визначення. - Чинний від 01.01.96.-

К.:Держстандарт України, 1994. – 94 с.


3. Божок А.П., Барановський В.Д., Дрич К.І. Топографія з основами геодезії:

Підручник. – К.: Вища школа., 1995. – 275с.


4. Земледух Р.М. Картографія з основами топографії: Навч. посібник. – К.: Вища шк.,

1993.- 456 с.


5. Крохмаль Є.М., Левицький І.Ю., Благонравіна Л.О. Пятимовний словник основних

термінів і визначень з геодезії, фотограмметрії та картографії. – Харків, 1995. – 146 с.


6. Кузьмин Б.С., Герасимов Ф.Я., Молоканов В.М. и др. Топографо-геодезические

термины: Справочник.- М.: Недра, 1989.– 261 с.


7. Условные знаки для топографических планов масштабов 1:5 000, 1:2 000, 1:1

000,1:500.- М.: Недра, 1989. – 286 с.





Скачати 440.09 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка