Програма интегрованого курсу «Російська мова І література»



Сторінка1/6
Дата конвертації25.10.2017
Розмір1.16 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6



проект
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРОГРАМА интегрованого курсу

«Російська мова і література»

10 – 11 класи

для загальноосвітніх навчальних закладів

з навчанням російською мовою

(рівень стандарту)

2017 рік

Авторський колектив:

Курач Л.І., кандидат педагогічних наук, завідувач відділу методики навчання мов національних меншин і зарубіжної літератури Інституту педагогіки НАПН України (керівник колективу);

Фідкевич О.Л. кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу методики навчання мов національних меншин і зарубіжної літератури Інституту педагогіки НАПН України;

Снєгірьова В. В., кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник відділу методики навчання мовам національних меншин і зарубіжної літератури Інституту педагогіки НАПН України

Пояснювальна записка

Розвиток мов національних меншин є важливим фактором культурного взаємозбагачення і консолідації громадян України. Процес навчання мов національних меншин, в тому числі і російської мови, сприяє розвитку громадського взаєморозуміння в умовах полікультурного ситуації в Україні.


Навчання російської мови в старшій школі спрямоване на досягнення спільної мети базової загальної освіти, яка полягає в розвитку і соціалізації особистості учнів, формуванні їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок та навичок життєзабезпечення.
Випускник школи є патріотом України, поважає її історію, культуру і культуру інших народів, вільно володіє державною і рідною (у разі відмінності) мовами, спілкується мінімум однією іноземною мовою, має бажання і здатність до самоосвіти, активний і відповідальний в суспільному та особистому житті, заповзятливий і ініціативний, має уявлення про устрій світу, береже природу, безпечно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.

Шкільний курс «Російська мова та література» в 10-11 класах є інтегрованим предметом, призначеним для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання (рівень стандарту). Програма розроблена відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 № 1392, та положень концепції «Нова українська школа» (2016 р.).

Інтегрований курс «Російська мова та література» для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою направлено на розвиток особистості учнів, формування предметної, філологічної (галузевої) і ключових компетентностей, які сприятимуть ефективній соціалізації старшокласників.

Інтеграція в програмі здійснюється не механічним поєднанням двох предметів, а передбачає їх взаємодію, основою якого є формування загальних для філологічної галузі ключових компетентностей, що дозволить створити в учнів цілісне уявлення про світ; про навчальні курси як взаємозалежні елементи системи шкільної освіти.

Такий підхід до навчання мови та літератури створює нові умови діяльності учнів, надаючи можливості для їх самовираження, творчості; активізує розумову діяльність учнів, оптимізує навчальний процес. 

Компетентнісний потенціал інтегрованого курсу «Російська мова і література» представлено у таблиці.







Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною мовою і рідною (у разі відмінності)


Уміння:

  • сприймати, розуміти, аналізувати інформацію на мові, яка вивчається;

  • виступати з усним повідомленням, уміти задавати і відповідати на питання; коректно вести діалог, дискусію;

  • використовувати різні види читання: ознайомлювальне, вибіркове, навчальне тощо;

  • складати письмові висловлювання різних типів і стилів мовлення;

  • використовувати українознавчий компонент у різних видах мовленнєвої діяльності;

  • толерантно спілкуватися у полікультурному, поліетнічному суспільстві.

Ставлення:



  • готовність використовувати мову як спосіб пізнання світу, культури, засіб міжнаціонального спілкування;

  • бажання популяризувати Україну, її досягнення в сфері науки, культури;

  • розуміння необхідності вдосконалення своїх комунікативних умінь;

  • готовність до міжкультурного діалогу.

Навчальні ресурси:



  • тексти різних стилів і типів, підручники, посібники; довідники;

  • онлайн-курси; онлайн-бібліотеки;

  • проектна діяльність



2

Спілкування іноземними мовами

Уміння:

  • читати та розуміти зміст текстів іноземною мовою за умови вивчення відповідної іноземної мови в школі;

  • зіставляти оригінальні тексти з перекладами російською мовою (з урахуванням рівня володіння іноземною мовою)

Ставлення:

  • усвідомлення необхідності вивчення декількох мов з метою розширення інформаційного поля; знайомства з різними культурами.

  • готовність до толерантного міжнаціонального спілкування, міжкультурного діалогу.

Навчальні ресурси:

  • підручники, посібники, словники;

  • онлайн перекладачі;

  • тексти мовою оригіналу та їх переклади російською мовою.

3

Математична компетентність

Уміння:

  • встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, виділяти головну і другорядну, нову і відому інформацію;

  • структурувати інформацію, групувати матеріал за певною ознакою;

  • на основі спостережень формулювати визначення;

  • представляти інформацію в різних формах (текст, таблиця, схема);

  • працювати за алгоритмом, створювати власні алгоритми дій;

  • складати плани різних видів до текстів.

Ставлення:

  • усвідомлення закономірності як суттєвого, такого, що повторюється взаємозв'язку між об'єктами;

  • прагнення до чіткого і логічного поданням інформації;

  • усвідомлення залежності ефективності дій від постановки мети і чіткого планування;

Навчальні ресурси:

  • навчальні таблиці, схеми, алгоритми, плани;

  • тексти різних типів.

4

Основні компетентності в природознавчих науках і технологіях

Уміння:

  • аналізувати і оцінювати діяльність людини, його вплив на навколишній світ;

  • задавати питання до спостережуваних фактів, відшукувати причини явищ;

  • проводити пошукову діяльність;

  • ставити пізнавальні завдання і висувати ідеї; вибирати умови здійснення проекту;

  • описувати результати, формулювати висновки;

  • представляти результати свого дослідження з використанням комп'ютерних засобів і технологій;

Ставлення:

  • інтерес до нових технологій, готовність до опанування ними;

  • усвідомлення важливості дослідницької діяльності для вирішення суспільно важливих завдань.

Навчальні ресурси:

  • різні джерела інформації: книги, підручники, довідники, карти, енциклопедії, каталоги, словники, Інтернет;

  • інформаційно-цифрові пристрої;

  • інноваційні технології навчання (інтерактивні, інформаційно-комунікативні).

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння:

  • використовувати нові інформаційно-цифрові засоби для ефективного отримання і передачі інформації;

  • знаходити потрібну інформацію в різних джерелах, як на паперових, так і на електронних носіях, різними мовами;

  • визначати ступінь достовірності інформації шляхом порівняння з інформацією з інших джерел і ставити її під сумнів,

  • ефективно використовувати отриману інформацію відповідно до поставлених цілей і завдань, сфери використання.

Ставлення:

  • задоволення пізнавальних інтересів в сучасному інформаційному просторі;

  • прагнення дотримуватися правил спілкування в сучасному інформаційному просторі;

  • критичне осмислення інформації, отриманої з різних джерел;

  • інтерес до нових інформаційних технологій

Навчальні ресурси:

  • різні інформаційно-цифрові пристрої;

  • електронні презентації;

  • електронні бібліотеки, навчальні сайти;

  • телепередачі; навчальні фільми;

  • алгоритми, інструкції, плани тощо);

  • записи в соціальних мережах і коментарі до них.

6

Уміння вчитись протягом всього життя

Уміння:

  • визначати мету навчальної діяльності, способи її досягнення;

  • планувати і організовувати власну навчальну діяльність;

  • адекватно оцінювати свої результати, свій внесок в роботу групи;

  • швидко адаптуватися до нових вимог і ситуацій;

  • користуватися різної довідковою літературою.

Ставлення:

  • прагнення до отримання нових знань протягом усього життя;

  • відповідальне ставлення до свого навчання;

  • розуміння ролі читання в процесі особистісного розвитку, отримання потрібної інформації.

Навчальні ресурси:

  • різні інформаційно-цифрові пристрої;

  • навчальні тренінги (в тому числі й онлайн тренінги, навчальні онлайн курси);

  • інструкції з самооцінювання;

  • елективні шкільні навчальні курси;

  • довідкова література;

  • бібліотеки, електронні мережеві бібліотеки.

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння:

  • представляти власні ідеї й ініціативи, доречно використовуючи мовні та немовні ресурси;

  • активно й ефективно працювати в команді, використовуючи принципи співробітництва;

  • використовувати адекватні поставленим цілям та ситуації комунікативні стратегії;

  • прогнозувати результати своєї діяльності

Ставлення:

  • готовність брати на себе відповідальність;

  • розуміння взаємозв'язку особистої активності, відповідальності та навчальної, професійної успішності;

  • усвідомлення ролі комунікативних умінь у досягненні поставлених цілей.

Навчальні ресурси:

  • тексти офіційно-ділового, публіцистичного та наукового стилів;

  • презентації, зразки реклами;

  • художні тексти, в яких представлені моделі ініціативної, активної життєвої позиції.

8

Соціальна й громадянська компетентність

Уміння:

  • визначати своє місце та роль в навколишньому світі, сім'ї, державі;

  • вести дискусію, діалог, аргументовано та грамотно висловлювати власну позицію з приводу суспільно-політичних питань, устрою громадянського суспільства;

  • знаходити ненасильницькі рішення в конфліктних ситуаціях;

  • відстоювати права особистості на захист своєї честі та гідності;

  • критично аналізувати інформацію соціально-політичного характеру

Ставлення:

  • усвідомлення особистих інтересів в нерозривному зв'язку з інтересами суспільства;

  • прагнення до активної ролі в суспільстві, наполегливість та рішучість у досягненні цілей;

  • повага до закону та правових норм, зокрема щодо українського та європейського законодавства у мовній сфері.

Навчальні ресурси:

  • тексти різних видів та стилів, у яких обговорюються важливі соціально-політичні питання, моделі демократичного державного устрою;

  • проекти соціально-політичної спрямованості.

9

Обізнаність та самовираження у сфері культури

Уміння:

  • використовувати досліджувану мову як засіб пізнання національної та світової культури, як засіб культурного самовираження;

  • дотримуватися норм мовного етикету;

  • оцінювати твори мистецтва, ділитися своїми враженнями від них;

  • створювати тексти публіцистичного, художнього стилів, висловлюючи в них свої почуття та оцінки навколишнього світу.

Ставлення:

  • потреба в читанні як джерелі естетичного задоволення й емоційної рефлексії;

  • відкритість до міжкультурної комунікації;

  • інтерес до творів мистецтва.

Навчальні ресурси:

  • твори різних видів та жанрів мистецтва;

  • виставки, презентації, в тому числі й онлайн виставки;

  • проекти культурологічної та мистецтвознавчої спрямованості.

10

Екологічна грамотність і здоровий спосіб життя.

Уміння:

  • сприймати та розуміти інформацію екологічної тематики, правильно її оцінювати та використовувати в конкретній ситуації;

  • оцінювати вплив своїх дій на навколишнє середовище;

  • дбайливо ставитися до природи - джерела життя й істотної умови гармонійного розвитку особистості;

  • дотримуватися правил здорового способу життя (особиста гігієна, режим дня, раціон харчування, фізичні вправи);

Ставлення:

  • прагнення до усвідомлення цілісності світу, його взаємозв'язків для розуміння перспектив розвитку суспільства;

  • готовність берегти природні ресурси для життя теперішнього і майбутнього поколінь;

  • ставлення до свого здоров'я як до значущої цінності.

Навчальні ресурси:

  • навчальні тексти та завдання до них, презентації, онлайн-курси з екологічної тематики; здорового способу життя;

  • художні та публіцистичні твори (фрагменти творів), в яких розкривається тема «Природа та людина»)

Головними цілями інтегрованого шкільного курсу «Російська мова і література» (10-11 класи) є:

– формування творчої особистості з гуманістичним цілісним світоглядом, здатної до толерантного міжкультурного спілкування, самоорганізації та самовдосконалення, яка вільно орієнтується в інформаційному просторі;

– формування комунікативної компетентності, яка передбачає вільне володіння російською мовою в усіх видах мовленнєвої діяльності, в різних сферах і ситуаціях спілкування;

–  формування читацької і літературної компетентності;

Досягнення цих цілей передбачає вирішення наступних завдань:

– розвиток позитивної мотивації до вивчення російської мови і літератури в контексті полікультурної ситуації в Україні;

– удосконалення вмінь, необхідних для слухання, розуміння текстів, читання вголос і мовчки, складання усних і письмових висловлювань у різних ситуаціях і сферах спілкування;

– розвиток умінь аналізувати текст як цілісну структуру в єдності його змісту і форми;

– розвиток умінь використовувати мовні засоби в залежності від функціональних стилів мови;

– удосконалення культури мовлення, згідно з нормами російської літературної мови (лексичних, граматичних, а також орфоепічних і орфографічних);
– підвищення інтересу учнів до самостійного читання творів художньої літератури та публіцистики;

– розвиток художньо-емоційного і образного сприйняття літературних творів;

– розвиток потреби в читанні як джерелі естетичного задоволення і емоційної рефлексії;

– удосконалення вмінь викладати і обґрунтовувати свою думку з приводу твору літератури; порівнювати літературні твори з точки зору їхньої теми, ідеї, проблеми, художніх засобів;

– засвоєння соціокультурної інформації, культурно-ціннісних понять і уявлень, вербальних і невербальних засобів комунікації, необхідних для толерантного міжособистісного і міжнаціонального спілкування в різних сферах діяльності;

– удосконалення загальнонавчальних умінь і навичок (організаційних, загальнопізнавальних, контрольно-оцінювальних).

Головним методологічним принципом програми є його комунікативна практична спрямованість. Формування комунікативної компетентності в контексті цієї програми передбачає вдосконалення володіння всіма видами мовленнєвої діяльності, цілеспрямоване формування культури усного та писемного мовлення, умінь використовувати мовні засоби в залежності від функціонального різновиду мови, готовність до співпраці і ефективної комунікативної взаємодії в різних ситуаціях, що відповідають досвіду, інтересам і психолого-віковим особливостям учнів старшої школи; розвиток умінь будувати свою промову відповідно до конкретної мовної ситуацією, визначати мету спілкування, враховувати тип і наміри адресату мовлення, вибирати ефективні моделі спілкування, оцінювати власне мовлення і бути готовим до його осмисленої корекції.

Зміст навчання реалізується за допомогою мовленнєвої, мовної, соціокультурної і діяльнісної (стратегічної) ліній, які інтегруються у цьому курсі з літературною лінією. У сукупності вони формують комунікативну компетенцію особистості.

Навчальна програма представлена ​​в таблиці, яка складається з двох частин. У лівій частині таблиці представлені очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів, а в правій її частині – зміст навчання.
При плануванні навчальної діяльності, постановці цілей і завдань навчання вчитель співвідносить зміст навчання і його результати з завданнями формування ключових компетентностей, які охарактеризовані в таблиці в пояснювальній записці.

Мовленнєва лінія. Матеріал мовленнєвої лінії забезпечує формування та вдосконалення умінь і навичок за основними видами мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння та письма, необхідних для сприйняття, розуміння та інтерпретації мови і для складання власних висловлювань.
Мовленнєвої лінія в програмі виділена в окрему таблицю і передбачає як розвиток репродуктивних, так і продуктивних мовленнєвих умінь.
Зміст цієї роботи при плануванні має бути розподілений таким чином, щоб всі види мовленнєвої діяльності були представлені в достатній мірі.
Робота з формування мовленнєвої компетентності проводиться на кожному уроці, однак учитель може виділяти для цієї роботи і окремі уроки. Начало формы

Робота з удосконалення читання повинна бути спрямована на розуміння прочитаного, вдосконалення техніки читання вголос і мовчки, формування інтересу до систематичного читання. У навчанні читання вголос важливо мати на увазі комунікативний аспект даного виду читання і необхідність розвитку в учнів уміння співвідносити своє читання (його швидкість, чіткість вимови, виразність) з можливостями, інтересами, потребами слухача. У навчанні читання мовчки акцент робиться на швидкість і розуміння (на швидкість розуміння) прочитаного.


Особлива увага в програмі приділяється вдосконаленню різних типів читання в залежності від комунікативних цілей, ступеня проникнення в зміст тексту (ознайомлювальне, оглядове, критичне) читання.

Важливою є і робота з книгою: вміння користуватися змістом, знаходити в тексті потрібний фрагмент, відбирати матеріал з декількох джерел для усного або письмового висловлювання тощо.


Головна мета роботи з розвитку продуктивних видів мовленнєвої діяльності - говоріння та письма – вдосконалення умінь висловлювати свої думки усно і письмово, продумуючи мету висловлювання, плануючи його, зіставляючи мету і результат, враховуючи ситуацію і сферу спілкування.
У організації цієї роботи враховується ситуативність мовлення. На уроках рекомендується створення навчальних комунікативних ситуацій, які реалізуються в процесі взаємодії учнів в парах або групах з урахуванням їхніх мовленнєвих можливостей і пов'язані з реальним досвідом школярів.

Необхідно формувати в учнів уміння співвідносити зміст і форму висловлювання з певною ситуацією спілкування, враховуючи при цьому основні компоненти комунікативної ситуації (учасники спілкування (їхні відносини, соціальні ролі, мотив спілкування, комунікативний намір), місце і час спілкування, засоби спілкування (мовні і позамовні)).

Важливе місце в процесі навчання займає самостійна робота учнів: складання плану, тез, конспекту, анотації, рецензії, самостійний аналіз тексту, цілеспрямовані виписки, творчі роботи в жанрі есе тощо..

Мовленнєва лінія, як і всі інші змістові лінії програми, уміщує в собі літературний компонент, що забезпечує інтеграцію курсу, і реалізується перш за все за допомогою широкого використання текстів художнього і публіцистичного стилів у процесі роботи над різними видами мовленнєвої діяльності.


У інтегрованому курсі «Російська мова та література» принцип текстоцентризму є чільним, тому тексти, підібрані для аудіювання / читання, повинні бути основою для організації значної частини роботи на уроці і використовуватися для заучування напам'ять, переказу, складання діалогу, читання, списування, роботи над вимовою, значенням слова, його зображально-виразними можливостями тощо.

Для аудіювання і читання пропонуються тексти, що належать до різних родів літератури, жанрів; типів і стилів мовлення; тексти, що містять монологічне і діалогічне мовлення. Ступінь складності текстів відповідає запланованій навчальній задачі і рівню реальної підготовки учнів. Відбір текстів здійснюється з урахуванням змісту роботи по інших розділах програми – як мовної (лексика, граматика), так і мовленнєвої її частин (аудіювання. читання, діалог, монологічне усне і письмове зв'язне висловлювання).

Робота з реалізації мовленнєвої лінії програми здійснюється за кількома напрямками, головними з яких є читання і аналіз текстів, розгляд художньо-мовних засобів, різноманітні види роботи з текстом в усній і письмовій формах, самовираження і літературна творчість учнів, публічне мовлення. Така систематична робота долучає учнів до літератури як виду мистецтва і в той же час розвиває, збагачує мовлення учнів, дозволяє їм усвідомити творчу індивідуальність письменника, збагнути таємниці його майстерності.

Пріоритетним видом роботи в контексті інтегрованого курсу російської мови і літератури є комплексний філологічний аналіз текстів, який передбачає, як аналіз ідейно-образного, морального змісту, композиції, характеристики персонажів, осмислення образу автора, так і його художньої форми, індивідуального стилю письменника, мовних засобів його вираження.

Такий підхід принципово важливий з точки зору повноцінного сприйняття художнього твору і водночас більш глибокого розуміння ролі мовних засобів у художньому творі.

Аналіз літературних текстів, систематичний розгляд їх зображально-виражальних засобів, поєднується з роботою зі збагачення, вдосконалення мовлення учнів і передбачає обговорення прослуханого / прочитаного в ході діалогів і складання монологічних висловлювань учнів, підготовки розгорнутих відповідей, есе. У процесі роботи необхідно заохочувати самостійні оцінки змісту тексту, його смислу, вчити школярів уважно ставитися до різних точок зору, зіставляти їх, аргументовано відстоювати свою думку, уникаючи зайвої категоричності.

Літературний компонент реалізується також через проектну діяльність, у процесі якої учні досліджують різні джерела, збирають матеріали, що стосуються біографії і творчості письменників, цікавих фактів з історії літератури і культури, складають доповіді, присвячені різним літературним темам; готують презентації за підсумками проектів;

У програмі виділяються і окремі години для читання та обговорення літературних творів. Планується, що невеликі за обсягом твори художньої літератури, їхні фрагменти учні будуть читати і аналізувати на уроці. На таких уроках повинна проводитися і робота з додатковою інформацією (аналіз біографічних відомостей і світогляду письменника), приналежність до певного літературного напряму, роду, жанру, особливість тематики і проблематики, основного пафосу і художньо-естетичної своєрідності. Однак головним пріоритетом в цій роботі повинні бути рефлексія учнів на проблеми, що розглядаються в тексті, вміння оцінити їх, висловити свою позицію в усній і письмовій формі. Обстановка в класі повинна сприяти спілкуванню, бажанню у школярів висловлювати власну думку, уважно і доброзичливо вислуховувати інших, зіставляти свою позицію з іншими точками зору в ході дискусії.

У програму також включено список літератури для домашнього читання та подальшого обговорення в класі. Твори відбиралися з урахуванням близької сучасним учням проблематики, їх культурологічної та художньо-естетичної цінності, без суворого дотримання історико-літературного принципу. Список не обмежує самостійності вчителів і учнів у виборі творів. У цьому випадку враховується тематика соціокультурної лінії програми і літературні вподобання учнів.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка