Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія



Скачати 153.89 Kb.
Дата конвертації16.01.2018
Розмір153.89 Kb.
ТипПрограма

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЇ, ЕКОЛОГІЇ,

ПРИРОДОЗНАВСТВА ТА ОСНОВ ЗДОРОВ'Я

в 2015 – 2016 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

В 2015/2016 н.р. продовжується поступове впровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти і нових навчальних програм з природничих дисциплін. Актуальними залишаються питання впровадження особистісно-орієнтованих технологій, компетентнісного та діяльнісного підходів у навчально-виховний процес, організації допрофільної та профільної підготовки з біології, удосконалення змісту навчальних програм, форм і методів навчання та виховання на основі компетентнісного і діяльнісного підходів, формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової, екологічної культури, здорового способу життя, ціннісних орієнтацій на гармонійну взаємодію людини і природи, а також ідей сталого розвитку.

Біологія, екологія, природознавство у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 н.р. вивчатимуться за такими навчальними програмами:

6-7 клас – Нова редакція програми «Біологія. Навчальна програма для 6 - 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (затверджена наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 06.06 2012 р. № 664 «Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня»; http:// www.mon.gov.ua);

8-9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія.

7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005;

10-11 класи – Програми для профільного навчання учнів
загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011;

8-9 класи – Програма для 8-9 класів з поглибленим вивченням біології (Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009).

екології:

10-11 класи – Навчальна програма для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Профільний рівень;

11 клас – Навчальна програма для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту, академічний рівень.

природознавства:

5 клас – Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Природознавство; Біологія. 5 – 9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.

основ здоров'я:

5 - 7 класи – Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Основи здоров'я.

5- 9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013;

8-9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи здоров’я. 5 – 9 класи. – К.; Ірпінь: Перун, 2005.

Кількість годин, передбачених програмами для вивчення тем або розділів, є орієнтовною і може бути змінена вчителем. Резервні години можуть бути використані для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, коригування знань, контролю навчальних досягнень учнів. Навчальні програми передбачають проведення шкільних екскурсій. Учитель має право самостійно обирати час їх проведення, використовуючи для цього резервні години або години навчальної практики.

Для забезпечення реалізації варіативної складової навчальних планів дозволено використовувати Програми факультативів і курсів за вибором із біології та екології, природознавства, основ здоров'я, рекомендовані Міністерством освіти і науки, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах.



Зміст програм курсів за вибором і факультативів як і кількість годин, що передбачена у програмах, є орієнтовними. Учитель може творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально-матеріальної бази школи.

Необхідно зазначити, що навчальні програми курсів за вибором можна використовувати також для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати для впровадження курсів за вибором.

Із метою навчання учнів здоровому способу життя рекомендуємо впроваджувати у 9 - 11 класах навчальний курс «Формування здорового способу життя та профілактика ВІЛ/СНІДу» (авт. Т. В. Воронцова, В. М. Оржеховська, В. С. Пономаренко).

На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 06.02.2015 № 100 «Про розвантаження навчальних програм для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» до навчальної програми з біології у 7 класі внесено зміни, спрямовані на розвантаження змісту програми, врахування вікових особливостей розвитку дитини, відповідність сучасному розвитку науки і технологій. Після громадського обговорення та розгляду Колегією Міністерства наказом МОН України: № 585 від 29.05.2015 «Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня» затверджено зміни та надано гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки».

Навчальна програма зі змінами розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України. Програма позбавлена жорсткого поурочного поділу, вчителі можуть обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу.

Зміст курсу біології 7 класу спрямований на те, щоб учні навчились визначати характерні ознаки основних груп тварин, об'єднувати організми на основі різноманітних фізичних та поведінкових особливостей, пов'язувати основні біологічні процеси, які необхідні для підтримання життя з будовою та функціями органів, характеризувати взаємодію організмів між собою і середовищем життя.

Пріоритетними у вивченні біології тварин є функціональний і порівняльний підходи. Формування системи знань про тваринний світ здійснюється «від загального, через конкретне, до загального», що відповідає дидактичним вимогам щодо конструювання змісту навчальної програми. Так, у вступі вивчаються ознаки, які властиві усім тваринам і відрізняють їх від інших груп організмів (рослин, грибів, бактерій). Зміст теми «Різноманітність тварин» передбачає ознайомлення з характерними ознаками основних груп тварин (молюсків, комах, риб, птахів тощо). Групи тварин відібрано з урахуванням чуттєвого досвіду дітей цього віку. Увага зосереджується на особливостях, які відрізнять тварин певної групи від інших. Ознайомлення з тваринами певної групи має розпочинатись з вивчення способу їхнього життя. Особливості будови та процесів життєдіяльності представників групи тварин вивчаються з метою з'ясування пристосування тварин до середовища існування, способу життя, взаємозв'язків з іншими організмами. Звертаємо увагу, що вивчення цієї теми має бути позбавлено надмірної деталізації про внутрішню будову та систематику тварин. Програмою передбачено лише ознайомлення з класифікацією тварин на рівні уявлення. Вивчення різноманітності тварин необхідно здійснювати переважно на місцевих видах. Такий підхід дозволить уникнути перевантаження учнів і підтримуватиме пізнавальний інтерес до вивчення курсу.

У темі «Процеси життєдіяльності тварин» продовжується формування в учнів поняття про процеси життєдіяльності та їх значення для організму. Розгляду підлягають найбільш загальні закономірності функціонування тваринного організму з акцентом на функціональному значенні органів та фізіологічних систем у забезпеченні основних процесів життєдіяльності. Практичні роботи даної навчальної теми спрямовані на здійснення учнями порівняльного аналізу будови систем органів тварин різних груп у взаємозв'язку з ускладненням їхніх функцій як результатом адаптації та еволюційного розвитку. Зміст теми є пропедевтичним і створює підґрунтя для засвоєння курсу біології 8 класу, що важливо, оскільки новою програмою з біології передбачена менша кількість годин на вивчення біології людини (70 годин проти 105 годин за навчальною програмою 2004 року).

У процесі вивчення біології учні 7-х класів мають набути знання про світ тварин, опанувати уміння самостійного вивчення природи, навчитись застосовувати знання у нетипових ситуаціях, для розв'язання завдань, що пов'язані з власною життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні судження, виявляти ставлення до тваринного світу та живої природи.

За результатами навчання учні повинні впізнавати тварин на малюнках та розпізнавати у природі, спостерігати за тваринами, давати означення наукових понять, описувати організми, процеси життєдіяльності, ілюструвати факти конкретними прикладами, застосовувати знання, що потребує уміння порівнювати, протиставляти, класифікувати, давати пояснення тощо.

Дослідженнями вчених встановлено, що розділ шкільної програми «Біологія тварин», у порівнянні з іншими навчальними курсами, викликає в учнів стійкий інтерес. Учителю варто скористатись цим і продовжувати розвивати пізнавальний інтерес у школярів, пропонуючи самостійну роботу з різними джерелами інформації: науково-популярною літературою, відео- матеріалами, ресурсами Інтернету тощо. Позитивно мотивують навчальну діяльність школярів і різноманітні методи навчання: фауністичні спостереження, дослідження у природі, виконання елементарних дослідів, розв'язання проблемних завдань, створення міні-проектів.

Розподіл годин у програмі є орієнтовним. Учитель може аргументовано вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою на вивчення окремих тем, змінювати послідовність вивчення питань у межах теми, пропонувати власну тематику проектів, лабораторних досліджень.

Лунає чимало нарікань на перевантаження змісту шкільної біологічної освіти. Найчастіше це відбувається через нехтування учителями вимог щодо рівня підготовки учнів, які визначені у правій частині програми. Бажаючи якомога повніше розкрити зміст програми, вчителі не звертають уваги, на якому рівні учні мають засвоїти той чи інший навчальний матеріал. Наприклад, у 6 класі у темі «Клітина» вивчення будови клітини на електронно- мікроскопічному рівні передбачено лише на рівні ознайомлення, оскільки поняття є тільки у змістовій частині програми і не відображено у частині вимог програми. Так само на рівні уявлень у 7 класі розглядається питання щодо класифікації тварин. Ще раз звертаємо увагу вчителів біології на аналіз Державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, що прописані у програмі.

Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством освіти і науки до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства. Дозволяється використовувати підручники, що видані у попередні роки і мають відповідний гриф Міністерства, враховуючи при цьому зміни у програмах. Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати таку, що найкраще реалізовує його методику навчання. Разом з тим, слід пам'ятати, що одним із шляхів підвищення результативності навчання біології, екології, природознавства, формування у школярів якісних знань є використання різноманітних засобів навчання - предметів, що використовуються в навчальному процесі та виконують певні дидактичні функції, є носіями інформації і служать для сприймання, усвідомлення та оперування нею, сприяють формуванню в учнів системи знань, умінь і навичок її застосування у практичній діяльності.

У системі засобів навчання навчальна література представлена навчально-методичним комплектом, до якого відносяться підручник, зошити з друкованою основою, збірки тестових завдань, довідники тощо. За своїм функціональним призначенням підручники і зошити з друкованою основою є взаємодоповнюючими засобами навчання. їхня відмінність полягає в тому, що текст підручників, перш за все, спрямований на висвітлення навчального матеріалу, тоді як зошити з друкованою основою призначені для його усвідомлення, а тому містять систему орієнтирів для поетапного формування розумових дій. Теорія поетапного формування розумових дій вказує на необхідність створення попередньої орієнтовної основи. Учні по-різному сприймають і засвоюють знання. Одним достатньо пояснення вчителя, іншим необхідні додаткові відомості у вигляді інструкцій. Тобто, для одних учнів достатньо загальних вказівок, для інших новий матеріал повинен бути деталізований у вигляді алгоритму. Все це ставить нові, більш високі вимоги до професійно-педагогічної підготовки вчителів біології. Немає сумніву в тому, що підвищення якості знань учнів значною мірою залежить від рівня науково-педагогічної кваліфікації вчителя. Процес підготовки і формування високоосвіченого, творчого вчителя, учителя, здатного протягом всього життя удосконалювати свої знання та вміння, що становлять основу його професії, нелегкий. Реалізація даних завдань передбачає вдосконалення системи методичної роботи, яка повинна сприяти формуванню творчої індивідуальності вчителя біології, відповідати його інтересам та потребам, бути максимально наближеною до особистості, індивідуалізованою та варіативною. Вирішення проблеми змісту методичної підготовки учителя біології дозволить у багато дечому подолати протиріччя, які виникли в умовах реформування освіти, між запитами сучасної школи та рівнем професійної підготовки вчителя.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-7 здійснюється відповідно до орієнтовних вимог до оцінювання, затверджених наказом Міністерства від 21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Оцінювання навчальних досягнень учнів 8-11 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог до оцінювання, затверджених наказом Міністерства «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми, відповідно до вимог навчальних програм з урахуванням поточних оцінок за різні види навчальних робіт, у тому числі лабораторні (практичні) роботи, творчі та ін.

Тематична оцінка виставляється у класному журналі в колонці з написом «Тематична» без зазначення дати на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми (модуля) з урахуванням поточних оцінок за різні види навчальних робіт (лабораторні, практичні, самостійні, творчі, ін. роботи) та підсумкового письмового контролю, яким учитель може охоплювати не всіх учнів, а лише тих, які не мають достатньої кількості оцінок з теми, або які бажають підвищити (підтвердити) свої знання. Тематичний контроль може бути частиною (10-15 хв.), а не цілим уроком. Проведення окремого уроку для здійснення тематичного контролю є недоцільним (наказ МОН України від 03.06.2008 №496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»). З метою об'єктивного семестрового оцінювання, яке здійснюється на підставі тематичних оцінювань, доцільно використовувати різні форми для проведення перевірки навчальних досягнень з різних тем: усне опитування, виконання самостійних робіт, тестування (письмове, комп'ютерне), тематична контрольна робота.

З біології проводиться дві тематичні контрольні роботи: у першому і другому семестрах. Контрольні роботи оформляються в зошиті для тематичного і семестрового контролю знань або на окремих проштампованих аркушах паперу. Зберігаються роботи в кабінеті біології протягом навчального року. Відпрацювання пропущених учнем лабораторних, практичних, контрольних робіт є недоцільним. Оцінка за ведення зошитів не виставляється. Залишаються чинними інструктивно-методичні рекомендації МОН України за 2014-2015 н.р. щодо оцінювання практичних робіт, лабораторних робіт, досліджень, проектів.

Оцінювання фенологічних спостережень рекомендуємо проводити за порами року як різновид поточного оцінювання.

Звертаємо увагу педагогічних працівників на лист МОНмолодьспорту України від 01.02.12 № 1/9-72 про інструктивно-методичні матеріали «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладах», у яких зазначено, що відповідно до Положення про порядок проведення навчання з питань охорони праці, інструктажі з безпеки життєдіяльності з учнями проводять завідувачі кабінету (лабораторії), учителі (викладачі).

На початку навчального року перед початком занять у кожному кабінеті, лабораторії проводиться первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності. Мета проведення первинного інструктажу - формування відповідального ставлення учнів до особистої безпеки та безпеки тих, хто оточує, свідоме розуміння необхідності захисту та збереження свого власного здоров'я, дотримання правил безпечної поведінки в умовах виникнення екстремальних ситуацій, у тому числі аварій, і уміння надати першу допомогу і самодопомогу у разі нещасних випадків. Реєстрація такого інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності, який зберігається в кожному кабінеті (лабораторії). Перед початком вивчення навчальної теми, виконання завдань, пов'язаних з використанням різних матеріалів, інструментів, приладів, на початку уроку, заняття, лабораторної, практичної роботи тощо також проводиться первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності.

На початку уроку проводиться інструктаж з безпеки життєдіяльності, якщо на уроці виконуються завдання, пов’язані з використанням різних матеріалів, інструментів, приладів, моделювання ситуацій. У журналі обліку навчальних занять на сторінці предмета в розділі змісту уроку робиться запис: «Інструктаж з БЖД». (Наприклад: 5-7 класи – Інструктаж з БЖД. Моделювання ситуацій надання невідкладної допомоги та самодопомоги при спортивних травмах); 8–9 класи – Інструктаж з БЖД. Практична робота. Моделювання ситуації евакуації з класу, школи).

Про проведення такого первинного інструктажу в журналі обліку навчальних занять на сторінці предмета в розділі змісту уроку, заняття робиться запис: «Інструктаж з БЖД». Учні, які інструктуються, не розписуються про такий інструктаж.

Позаплановий інструктаж з учнями проводиться у разі порушення ними вимог норм і правил, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо, при зміні умов виконання навчальних завдань (лабораторних, практичних робіт тощо), у разі нещасних випадків за межами навчального закладу (екскурсії, подорожі тощо). Реєстрація позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів.

Під час проведення позанавчальних заходів у кабінетах (лабораторіях) природничо-математичного напряму (конкурси, олімпіади, турніри з предметів, екскурсії, подорожі) або заходів навчального призначення (прибирання приміщення, дослідна робота на навчально-дослідній ділянці, в куточку живої природи тощо) з учнями проводиться цільовий інструктаж. Реєстрація проведення цільового інструктажу здійснюється в журналі реєстрації інструктажів.

Біологія - ключ до гармонійного існування природи й людини, що є обов'язковою умовою не тільки сталого розвитку сучасної цивілізації, а й існування людства, панування в серцях людей любові до своєї Батьківщини та гордості за свою державу. Щоб зберегти себе і наступні покоління, мусимо повернутися до своїх правічних джерел - відновити народові його ж духовні традиції у ставленні до природи як джерела буття. Використання на уроках біології літературної спадщини відомих українських поетів і письменників сприятиме формуванню в учнів екологічної культури як риси характеру юного українця. Наприклад, при вивченні біології у 7 класі варто звертати увагу на цікаві розповіді про різноманітність, поживу і значення тварин для життя людини у романах «Вічник», «Горянин», «Світован» відомого закарпатського письменника сучасності Мирослава Дочинця, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка. Прикладом поєднання біологічного, історичного, соціального і патріотичного є вивчення птахів-символів України. Це широка сфера діяльності, де об'єктами досліджень є окремі види птахів: соловейко, жайворонок, сокіл, лебідь, лелека, голуб, синичка, ластівка - істині символи із своїми легендами, переказами, повір'ями.

На уроках біології доцільно також організовувати народознавчі хвилинки, де учні готують народні приказки, прислів'я, прикмети, пов'язані з тваринами і рослинами. Вивчають природу школярі і під час екскурсій в поле, в ліс, на берег озера чи річки, які збагачують духовне життя учнів, стимулюють бажання більше побачити, більше зробити. Спостерігаючи мальовничі куточки природи, діти вчаться розуміти красу, в них розвивається любов до рідної природи, до України. Наприклад, під час проведення екскурсій «Різноманітність тварин свого краю» або « Пристосованість рослин і тварин до сумісного життя в природному угрупуванні» звертається увага учнів на своєрідну красу природи, скориставшись художніми образами з творів Володимира Сосюри, Максима Рильського, Павла Тичини, Ліни Костенко. Лише при спілкуванні з природою можна збагатити фізичне, психічне та духовне здоров'я, задовольнити естетичні потреби особистості.

Робота методичних служб у 2015-2016 н.р. має спрямовуватись на формування системного підходу в роботі з обдарованими школярами. Важливим компонентом системного підходу є робота учителя по залученню школярів до участі у природничих конкурсах, турнірі юних біологів, олімпіадах різних етапів, конкурсах-захистах Малої академії наук тощо.
З метою підвищення якості роботи районних (міських) методичних об’єднань вчителів біології та екології пропонуємо:

Керівникам методичних об’єднань:

До тематики засідань міських методичних об'єднань учителів на наступний начальний рік обов'язково включити питання з теоретичних основ курсу «Біологія», питання аналізу результатів ДПА та ЗНО;

Урізноманітнювати форми роботи творчої майстерності вчителів (наприклад: участь у науково-практичних конференціях, постійно діючих семінарах, роботі творчих груп, авторських школах, школах вищої педагогічної майстерності);

Проаналізувати результати участі школярів району в олімпіадах ІІІ етапу, ІІ етапу конкурсу-захисту МАН, кількісні і якісні показники конкурсу «Колосок»;

Проводити моніторинг якості біологічної освіти на міському рівні; природничої освіти - у школах міста за результатами аналізу контрольних робіт, моніторингових досліджень, ДПА, ЗНО.

Учителям необхідно:

Постійно працювати над підвищенням власного рівня теоретичної підготовки з біології,екології, природознавства;

Впроваджувати інноваційні педагогічні технології у навчальний процес з природничих предметів, опановувати комп'ютерні технології навчання;

Використовувати матеріали Всеукраїнського соціального проекту «Вільний доступ до науково-популярних джерел інформації», мережі Інтернет як під час уроків, так і в роботі з обдарованими учнями;

Сприяти осучасненню матеріально-технічної бази кабінетів біології, забезпеченню безпеки життєдіяльності учнів.

Методистам біології, екології міських методичних кабінетів рекомендовано:

1.Активізувати роботу методичних угрупувань з питань упровадження нового Стандарту базової та повної загальної середньої освіти, програми «Біологія» 7 клас;

2.Організувати консультаційні пункти для вчителів, які викладатимуть біологію у 7 класі.

3.Взяти на контроль виконання практичної частини програм з природничих предметів,використання у навчально-виховному процесі зошитів з друкованою основою, практикумів лише з відповідним грифом МОН України;

4.Забезпечити системно-діяльнісний підхід у роботі з обдарованими учнями;

5.Сприяти популяризації Міжнародного природничого інтерактивного учнівського конкурсу « Колосок»;

6.Пропагувати необхідність поширення сучасної фахової літератури для учителів природничих предметів;



7.Систематично проводити моніторингові дослідження якості природничої освіти.
Обласний етап ХІУ Всеукраїнського турніру юних біологів відбудеться 07-08 жовтня 2015 року. Турнір буде проведено відповідно до вимог Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності (із змінами), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22 вересня 2011 р.;1009, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2011 р. №1318/20056.

Скачати 153.89 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка