Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 Пояснювальна записка



Сторінка1/7
Дата конвертації10.01.2018
Розмір1.42 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6   7

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА МОВА

59 класи

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів1
Пояснювальна записка
Програма відображає засадничі ідеї Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392), ідеї концепції «Нова українська школа» (2016 р.).

Мета базової загальної середньої освіти— розвиток і соціалізація особистості учнів, формування їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник основної школи — це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.



Метанавчанняукраїнської мови в школі (предметна) — формування компетентного мовця, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості.

Відповідно до поставленої мети головними завданнями навчання української мови в основній школі є:



  • виховання стійкої мотивації й свідомого прагнення до вивчення української мови;

  • формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу й людства загалом;

  • формування у школярів компетентностей комунікативно доцільно й виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях і сферах спілкування з дотриманням норм українського етикету;

  • ознайомлення з мовною системою й формування на цій основі базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних і правописних умінь і навичок; здатності учня до аналізу й оцінки мовних явищ і фактів;

  • формування вмінь розрізняти, аналізувати, класифікувати мовні факти, оцінювати їх з погляду нормативності, відповідності ситуації та сфери спілкування; працювати з текстом, здійснювати пошук інформації в різноманітних джерелах, використовувати її в самостійно створених висловленнях різних типів, стилів і жанрів.

Визнання компетентнісного підходу провідним у навчанні передбачає формування не лише предметної, а й ключових компетентностей, зміщення акцентів зі знаннєвого на діяльнісний освітній результат. З огляду на суть зазначеного підходу, знання мають бути інструментом урозв’язанні життєвих проблем, засобом особистісного розвитку, соціалізації учнів, успішного професійного становлення та облаштування особистого життя. Тому зміст навчального матеріалу визначено з огляду на корисність, потрібність його за межами школи.

Скорочення обсягу теоретичного матеріалу на користь практичної діяльностізбільшує можливості для формування предметних і ключових компетентностей.Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльностісформулювано в термінах компетентнісного підходу: знаннєвий компонентучень/ученицяназиває, формулює, записує, наводить приклади тощо; діяльнісний учень/ученицярозпізнає, розрізняє, описує, аналізує, порівнює, планує, застосовує тощо; цінніснийучень/учениця усвідомлює, критично ставиться, оцінює, обґрунтовує, робить висновки, висловлює судження тощо.



Можливості предмета «українська мова» у формуванні ключових компетентностей




Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною мовою

.


Уміння: використовувати українську мову як державну для духовного, культурного й національного самовияву; володіти всіма видами мовленнєвої діяльності; усно й письмово тлумачити поняття, факти; висловлювати думки, почуття, погляди;оцінювати й осмислювати ситуацію спілкування; реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ (у школі, громадських місцях, удома, на дозвіллі); здійснювати адекватний змістові й умовам спілкування добір мовно-виражальних засобів; володіти засобами української мови — її стилями, типами, жанрами; правильно вимовляти й писати слова, творити їх граматичні форми; конструювати речення й тексти; дотримувати норм етикету під час спілкування.

Ставлення:поцінування української мови як державної; усвідомлення її як державотворчого чинника та чинника національної ідентичності; свідоме послуговування українською мовою в усіх царинах життя; захоплення красою, естетичною довершеністю, багатством виражальних засобів української мови; сприйняття спілкування як цінності; усвідомлення значення ефективного спілкування; ціннісне ставлення до співрозмовників; у виборі рішень керування системою цінностей, схвалених суспільством.

Навчальні ресурси: текстоцентризм, діалог, дискусія, проект щодо ролі державної / рідної мови.

2

Спілкування іноземними мовами


Уміння: виявляти в текстах запозичення з інших мов; пояснювати лексичне значення, правопис та особливості вживання слів іншомовного походження;обговорювати прочитані або прослухані мовою оригіналу та в перекладі українськоюфольклорні та літературні твори.

Ставлення: розуміння ролі іноземної мови як засобу пізнання іншого світу та збагачення власного культурного досвіду; розуміння потреби популяризувати Україну у світі засобами іноземних мов; готовність до міжкультурного діалогу, відкритість до пізнання різних культур.

Навчальні ресурси: перекладні словники, тексти українськомовних перекладів літературних творів та оригінали.

3

Математична компетентність


Уміння: оперувати абстрактними поняттями; виокремлювати головну й другорядну інформацію; установлювати причинно-наслідкові зв’язки;чітко формулювати визначення та будувати гіпотези; формулювати тезу й добирати аргументи; перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (схему, таблицю, діаграму); доцільно й правильно використовувати в мовленні числівники.

Ставлення:прагнення висловлюватися точно, логічно, послідовно; бережливе ставлення до часу.

Навчальні ресурси: тексти, що містятьроздум; текст виступу, у якому наявна гіпотеза та її обґрунтування; тексти, у яких наявні таблиці, схеми, діаграми тощо.

4

Компетентності

в природничих науках

і технологіях


Уміння: швидко й ефективно шукати інформацію про довкілля, використовувати різні види читання для здобуття нових знань; критично оцінювати відображені в наукових, художніх і публіцистичних текстах результати людської діяльності в природному середовищі; змістовно, логічно, послідовно, точно описувати процес власної діяльності; спостерігати, аналізувати, проводити мовні експерименти; словесно оформлювати результати досліджень; визначати роль природи в житті людини; використовувати сучасні технології.

Ставлення: сприйняття природи як цінності; готовність захищати довкілля, зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутніх поколінь;готовність до опанування новітніх технологій.

Навчальні ресурси: науково-пізнавальні й навчальні тексти природничого та технологічного змісту;аналіз текстів (фрагментів) природничо-екологічного змісту, опис експерименту, усні / письмові презентації в рамках дослідницьких проектів.

5

Інформаційно-цифрова компетентність


Уміння:діяти за алгоритмом, зокрема здійснювати пошукову діяльність та аналіз мовних явищ; створювати інструкцію та діяти за інструкцією; складати план тексту;впевнено й водночас критично застосовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією з навчальною метою та в приватному спілкуванні; грамотно й безпечно комунікувати в інформаційному просторі; розпізнавати маніпулятивні технології та протистояти їм;розвивати медійну грамотність; переводити навчальну інформацію в інший формат.

Ставлення: задоволення пізнавального інтересу; прагнення до гармонійного спілкування у віртуальному інформаційному просторі, критичне сприйняття інформації, поданої в ЗМІ; прагнення додержувати правил роботи з інформацією (дотримання авторського права тощо).

Навчальні ресурси:дописи в соціальних мережах і коментарі до них;інструментальні тексти (алгоритми дій, інструкції тощо);план тексту; медійні тексти.

6

Уміння вчитися впродовж життя



Уміння:визначати мету навчальної діяльності та способи її досягнення; планувати й організовувати власну навчальну діяльність; читати, використовуючи різні види читання (ознайомлювальне, вибіркове, вивчальне та ін.); постійно поповнювати власний словниковий запас; користуватися різними джерелами довідкової інформації (словниками, енциклопедіями, онлайн-ресурсами); здійснювати самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексію; застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети та ситуації спілкування.

Ставлення: сприйняття освіти, навчальних досягнень, зокрема у вивченні мови, як цінностей, готовність удосконалювати знання мови і власне мовлення впродовж життя, розвивати мовне чуття; розуміння ролі читання для власного розвитку; усвідомлення потреби вчитися з метою самовдосконалення й самореалізації.

Навчальні ресурси:довідкова література, зокрема пошукові системи;електронні мережеві бібліотеки; інструкції з ефективного самонавчання.

7

Соціальні та громадянські компетентності


Уміння: аргументовано і грамотно висловлювати власну громадянську позицію в суспільно-політичних питаннях; співпрацювати з іншими на результат, запобігати конфліктам і розв’язувати їх, досягати розумних компромісів.

Ставлення:сприйняття людської гідності як найвищої цінності; повага до законів України, зокрема до норм українського мовного законодавства; повага до правових норм; усвідомлення необхідності конструктивної участі у громадському житті.

Навчальні ресурси:тексти соціально-політичного змісту; інтерактивні технології навчання.

8

Підприємливість


Уміння:презентувати власні ідеї та ініціативи зрозуміло, грамотно, використовуючи доцільні виражальні мовні засоби; використовувати ефективні комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій;самоорганізовуватися;оцінювати економічні ініціативи та економічну діяльність.

Ставлення: готовність брати на себе відповідальність; розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри.

Навчальні ресурси: тексти, які містять моделі ініціативності; ділові папери (план роботи, звіт, резюме, заява тощо),самопрезентація, зразки реклами.

9

Загальнокультурна грамотність


Уміння:використовувати українську мову для духовного й культурного самовиявлення; дотримуватися норм української літературної мови та мовленнєвого етикету;використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях; створювати тексти, виражаючи власні ідеї, досвід і почуття та використовуючихудожні засоби; добирати літературу для читання з метою одержання насолоди та користі від прочитаного.

Ставлення: сприйняття літературного твору як засобу збагачення особистого емоційно-чуттєвого досвіду, отримання естетичного задоволення від творів мистецтва; зацікавленість світовими культурними набутками, повага до розмаїття культурного вираження різних народів.

Навчальні ресурси: твори мистецтва; тексти, що містять описи творів мистецтва; дослідницькі проекти.

10

Екологічна грамотність

і здорове життя


Уміння: дотримуватися здорового способу життя;враховувати вплив слова на психічне здоров’я людини; відповідально використовувати мовні виражальні засоби; застосовувати комунікативні стратегії для протистояння деструктивним та маніпулятивним впливам, що є загрозою здоровому способу життя; виявляти толерантність до різних поглядів, співчувати;конструктивно спілкуватися в різних соціальних середовищах, досягнення соціальної захищеності, сімейного щастя тощо; бережливо ставитися до природи.

Ставлення: сприймання здоров’я як загальнолюдської цінності; бажання дотримуватися здорового способу життя; усвідомлення значення навколишнього середовища для життя і здоров’я людини; готовність зберігати природні ресурси.

Навчальні ресурси: тексти, які сприяють гармонізації психоемоційного стану;художні твори, які містять моделі досягнення соціальної захищеності, кар’єрного зростання.

З метою увиразнення ключових компетентностей уведено поняття наскрізних ліній: «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізна лінія «Екологічна безпека і сталий розвиток»(НЛ-1) підсилює ключові компетентності, спрямовує діяльність учителя й учнів на формування соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, усвідомлення ідеї сталого розвитку як нового типу еколого-економічного зростання, щозадовольняє потреби всіх членів суспільства за умови збереження й поетапного відновлення природного середовища, готовності брати участь у розв’язанні питань довкілля та розвитку суспільства; конкретизує роботу зі збереження й захисту довкілля.

Наскрізна лінія «Громадянська відповідальність»(НЛ-2) забезпечує розвиток соціальної й громадянської компетентностей, розкриває суть поняття «відповідальний громадянин», визначає вектори його діяльності.

Реалізації здоров’язбережувальної ключової компетентності сприяє наскрізна лінія «Здоров’я і безпека» (НЛ-3), орієнтуючи на формування учня як духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінного громадянина, що дотримується здорового способу життя, активно долучається до облаштування безпечного для життя й діяльності середовища.

Метою наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» (НЛ-4) є навчання молодого покоління українців ощадливості, раціонального використання коштів, планування витрат, стимулювання лідерських ініціатив, прагнення успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Наскрізні змістові лінії спільні для всіх шкільних предметів, є засобом інтегрування навчального змісту, вони корелюються з окремими ключовими компетентностями і сприяють формуванню ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях. Упровадження наскрізних змістових ліній у навчальний предмет передбачає розв’язування завдань реального змісту, виконання міжпредметних навчальних проектів, роботу з різними джерелами інформації.

Концептуальна структура програми, її змістове наповнення забезпечують можливості для формування предметної і ключових компетентностей, право вибору (для вчителя та учня), ураховують особливості сучасного інформаційно-комунікативного середовища.

Відповідно до чинного Державного стандарту базової й повної загальної середньої освіти навчальний матеріал програми розподілено за змістовими лініями.



Мовна змістова лінія містить перелік питань, обов’язкових для засвоєння теорії мови, що сприятиме формуванню системних знань про мову й на їхній основі життєво важливих умінь.

Призначення мовленнєвоїзмістової лінії полягає в забезпеченні цілеспрямованого формування вмінь і навичок, що є базовими для предметної і ключових компетентностей. Її зміст реалізують на кожному уроці, що дає змогу зробити процес розвитку мовленнєво-комунікативних умінь і навичок ефективним.



Синхронізація мовної та мовленнєвої змістових ліній виявляється у виконанні учнями різних видів усних і письмових робіт з метою використання виучуваного теоретичного матеріалу.

Крім обов’язкових, мовленнєва змістова лінія містить рекомендовані види робіт, теми якихскеровано на формування в учнів ключових компетентностей.Рекомендовані види творчих робіт представлено актуальними для школярів жанрами, серед яких допис до веб-сайта чи соцмережі, стаття певного змісту до Вікіпедії,план роботи над проектом, реклама шкільного творчого конкурсу тощо. Значна частина рекомендованих робіт має виразно практичний характер (складання інструкції щодо користування електронними мовними словниками, переліку необхідних для родини закупівель на поточний місяць і т.ін.) Деякі з рекомендованих видів робіт передбачають використання самостійно дібраної учнями з різних джерелінформації.

Творчим роботам надано виразно практичного характеру. Виконуючи їх, учень має не лише виявити мовні знання та застосувати мовні вміння, а й замислитися над ціннісними настановами. Мета таких робіт — формування життєвих компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в житті, навчанні та праці.

Серед рекомендованих видів робіт учитель може обирати ті, які вважає найбільш актуальними й корисними, до того ж він може змінювати теми висловлень залежно від інтересів і потреб кожного класу. Якщо обов’язкові види робіт мають проводитися на уроках розвитку мовлення, то рекомендовані — на аспектних уроках.

Через теми обов’язкових та рекомендованих робіт реалізується соціокультурназмістова лінія програми. Створення висловлень має сприяти утвердженню ієрархії цінностей, формуванню світогляду учнів, становленню їх як громадян України, а також слугувати орієнтиром у спрямуванні навчання на оволодіння ключовими компетентностями.

Необхідність діяльнісної змістової лінії зумовлена метапредметним характером знань і доцільністю їх відпрацювання в різних видах діяльності, у процесі яких учні набувають суб’єктного досвіду, опановують різні стратегії мовленнєвої діяльності.


Авторський колектив першого варіанта програми (2012 р.): Шелехова Г. Т., Пентилюк М. Я., Новосьолова В. І., ГнатковичТ.Д., Тараннік-Ткачук К. В., Коржова Н. Б.

У розвантаженніпрограми (2015 р.) брали участь: Шелехова Г. Т., Голуб Н. Б., Новосьолова В. І., Сидоренко В. В., Тарасенко О. О., Усатенко Г. О., Оперчук О. П., Мельник М. М., Ткачова Г. В., Глазова О. П., Панасенко Н. М.

В оновленні програми брали участь: Глазова О. П., Романенко Ю. О., Голуб Н. Б., Кондесюк Т. В., Котусенко О. Ю., Мельниченко О. М., Михайловська Н. А., Панченков А. О., Пчеляна Л. В.

5-й клас

(122 год, 3,5 год на тиждень)

(10 год – резерв годин для використання на розсуд учителя.

Контрольні роботи проводяться за рахунок годин, указаних у таблиці)




Очікувані результати

навчально-пізнавальної діяльності учнів

К-сть годин

Зміст навчального матеріалу

К-сть годин

Мовна змістова лінія

88 год

Мовленнєва змістова лінія

24 год


Учень (учениця):

Знаннєва складова

розуміє значення й роль мови

в житті людини й суспільства;



пояснює функції мови: комунікативну, мислетворчу, пізнавальну, об’єднувальну;

знає і пояснює зміст 10-ї статті Конституції України;

знає і розуміє значення української мови як державної

в житті Української держави та її громадян.



Діяльнісна складова

порівнює мовні і немовні засоби спілкування, які люди використовують у повсякден ному житті;

визначає мову як основний засіб спілкування, формування думки й пізнання.

Ціннісна складова

усвідомлює права та мовні обов’язки учня як громадянина своєї держави;

обґрунтовує необхідність вільного володіння державною мовою;

робить висновки щодо того,

як мають ставитися

до державної мови громадяни України, для яких державна мова не є рідною.



1

Вступ.

Значення мови в житті людини й суспільства. Українська мова — державна мова України.



Рекомендовані види роботи.

Відповіді на питання за змістом прослуханих висловлень.

Розкриття значення прослуханих та прочитаних прислів’їв, афоризмів, влучних висловів про роль мови в житті людини і суспільства тазначення державної мови для громадян України (усно).

Записування речень, висловлень.







Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає і пояснюєзміст понятьмовлення, види мовленнєвої діяльності, спілкування усне й писемне, монолог, діалог, адресат мовлення;

знає типи мовлення (розповідь, опис, роздум, оцінка (предмета, явища), наводить приклади відповідних висловлень;

знає вимоги до мовлення, основні правила спілкування, найпоширеніші етикетні формули.

Діяльнісна складова

володіє всіма видами і типами мовленнєвої діяльності;

сприймає й опрацьовує інформацію, подану в різних формах (текстовій і графічних: схеми, таблиці та ін.);

розрізняє типи мовлення (розповідь, опис, роздум);

визначає належність тексту (фрагменту) до певного типу мовлення;

визначає мету спілкування, адресата мовлення;

розрізняє офіційну й неофіційну ситуацію мовлення;

застосовує на практиці основні правила спілкування.

Ціннісна складова

усвідомлює потреби в спілкуванні, знанні правил спілкування та вмінні дотримуватися їх;

усвідомлюєпотребу уважного й поважливого ставлення до співрозмовника;

аналізує й здійснює внутрішній самоконтроль за дотриманням правил спілкування;

розпізнає маніпулятивне спілкування й оцінює його як небезпечне й небажане;

прогнозує можливі наслідки маніпулятивного впливу;обґрунтовує необхідність протистояння маніпулятивним впливам.







Теоретичний матеріал.

Загальне уявлення про мовлення як діяльність; види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), їх особливості. Різновиди мовленнєвого спілкування: усне й писемне, монологічне й діалогічне. Мета спілкування й адресат мовлення; основні правила спілкування: ввічливість, привітність, доброзичливість, уважність до співрозмовника, стриманість, тактовність (практично).



Обов’язкові види роботи.

Складання й розігрування діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної з життєвим досвідом учнів (діалог етикетного характеру з використанням етикетних формул).



Рекомендовані види роботи.

Читання мовчки та вголос. Відповіді на запитання за змістом прочитаного.

Складання висловлення за ілюстрацією (або коміксом).

Продовження висловлення за поданим початком.

Складання розповіді на тему, пов’язану з життєвим досвідом учнів (орієнтовні теми: «Де і як я провів(ла) літні канікули», «Чим запам’яталося мені літо»).

Колективне складання словничка найпоширеніших етикетних формул (привітання, прощання, вибачення, висловлення вдячності та ін.).

Складання й розігрування діалогів (телефонних розмов), що передбачають уникання небажаного й небезпечного спілкування, протистояння маніпулятивним впливам.


2

_______

1



Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає і пояснюєпоняттяслово, речення, текст;

розуміє й пояснює відмінності між словом і реченням, реченням і текстом;

знає вивчені правила написання слів, вимови їх, творення граматичних форм, конструю-вання речень, творення текстів;

пояснює лексичне значення слів;

наводить приклади слів – різних частин мови.

Діяльнісна складова

визначає й формулює тему й основну думку прочитаного та прослуханого тексту, добирає до нього заголовок;

складає простий план тексту;

складає текст, висловлення, речення певного змісту;

визначає належність слова до певної частини мови;

помічає й виправляє орфографічні та пунктуаційні помилки (у межах вивченого).

Ціннісна складова

усвідомлює красу, багатство виражальних засобів української мови;

обґрунтовує необхідність знання української мови та вміння висловлюватися чітко, точно, грамотно.

2

Повторення вивченого

в початкових класах.

Текст. Речення. Слово.

Усні й письмові висловлення, текст.

Зміст, заголовок тексту. План тексту.

Поділ зв’язного висловлення (тексту) на речення. Інтонація речень, різних за метою висловлення. Розділові знаки в кінці речення.

Слово як компонент речення.Лексичне значення слова. Слово як частина мови. Добір слів для доповнення речення. Складання речень певного змісту.


Рекомендовані види роботи.

Добір заголовка тексту. Колективне складання простого плану прослуханого або прочитаного тексту.

Складання висловлення (тексту) за змістом прислів’я.

Складання тексту-розповіді про свою школу (клас) із використанням запропонованих (самостійно дібраних) прислів’їв.

Доповнення речення самостійно дібраними словами.

Складання речень за опорними словами.







Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає визначення тексту, називає основні ознаки його;

розуміє відмінності тексту від висловлення;

пояснює особливості будови тексту;

знаєособливості будови опису предмета (тварини).

Діяльнісна складова

визначає тему та основну думку готового тексту;

складає план тексту (простий);

визначає ключові слова в тексті;

аналізує будову тексту, виділяє зачин, основну частинутакінцівку;

розрізняє тексти (уривки) за належністю до певного типу мовлення;

складає текст, додержуючи змістової та композиційної єдності;

здійснює вибірковий переказ тексту визначеного типу мовлення за колективно складеним планом.

Ціннісна складова

оцінює та обговорює зміст тексту;

висловлює судження щодо порушених у тексті питань;

обговорює відповідність тексту переказу необхідним вимогам

(у межах вивченого).








Теоретичний матеріал.

Текст. Змістова й композиційна єдність, зв’язність тексту.

Тема, основна думка тексту, мікротема. Простий план тексту.

Будова тексту (зачин, основна частина, кінцівка); абзац. Ключові слова в тексті.

Усна й письмова форми тексту (висловлення). Типи мовлення: розповідь, опис, роздум, оцінка предмета (явища).

Особливості будови опису предмета (тварини).



Обов’язкові види роботи.

Усний вибірковий переказ художнього тексту, що містить опис предмета, за колективно складеним планом.



2

_______

1

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає, що вивчає лексикологія;

розуміє й витлумачує лексичне значення слів; зокрема синонімів та антонімів;

наводить приклади слів, що належать до різних за значенням груп: синонімів, антонімів, омонімів;

пояснює лексичні значення багатозначних слів, омонімів і паронімів з урахуванням контексту.

Діяльнісна складова

розрізняє пряме й переносне значення багатозначних слів, правильно використовує такі слова в мовленні;

визначаєв реченнях (текстах)і самостійно добирає синоніми, антоніми,

використовує доцільно й правильно синоніми, антоніми в усному й писемному мовленні;

користується тлумачним словником; а також словникамисинонімів, антонімів, омонімів і паронімів;

використовує синоніми як засіб зв’язку речень у тексті та для уникнення невиправданих повторів слів;

помічає та виправляє лексичні помилки у своєму мовленні.

Ціннісна складова

усвідомлює багатство виражальних засобів української мови, зокрема багатство її лексичного складу;

оцінює роль у мовленні слів, ужитих у переносному значенні, синонімів та анонімів;

критично ставиться до власного мовлення, усвідомлює необхідність використання мовних словників;

усвідомлює й обговорює шляхи вдосконалення власного мовлення, зокрема збагачення словникового запасу;

робить висновки щодо необхідності дотримання здорового способу життя, занять фізкультурою (спортом) (ЗБ);

прагне успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі(НЛ-4).

8

+1 на повтор.

Лексикологія.


Лексичне значення слова. Однозначні й багатозначні слова (повторення). Використання багатозначних слів

у прямому й переносному значеннях (повторення).

Лексична помилка та умовне позначення її (практично).

Тлумачний словник.



Групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми (повторення й поглиблення). Пароніми. Ознайомлення зі словниками антонімів, синонімів, омонімів, паронімів.



Рекомендовані види роботи.

Аудіювання й читання тексту,у якому використано слова, вжиті в переносному значенні.

Складання й розігрування діалогу-розпитування про корисність різних видів спорту (правила користування шкільною бібліотекою, правила користування мобільним телефоном та ін.) з використанням запропонованих (або самостійно дібраних) синонімів, антонімів.

Складання й розігрування діалогуетикетного характеру з використанням синонімічних етикетних формул вітання, прохання, вдячності (у музеї, бібліотеці, магазині, спортзалі та ін.) з урахуванням віку та статусу співрозмовника.

Робота з деформованим текстом (заміна повторюваних слів синонімами, використання синонімів як засобу зв’язку речень у тексті).

Складання усного описупредмета (квітки, куща калини, осіннього листя і т.ін.) за картиною. __________________________



Обов’язкові види роботи.

Докладний усний переказ розповідного тексту художнього стилю з елементами опису тварини, що містить синоніми та антоніми (за колективно складеним простим планом).

Докладний письмовий переказ тексту розповідного характеру з елементами опису предмета (тварини), що містить синоніми та антоніми (за колективно складеним планом).

Аналіз письмового переказу.




3

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає значущі частини слова;

наводить приклади різних форм слова та спільнокореневих слів;

пояснює правопис значущих частин слова правилами (у межах вивченого).

Діяльнісна складова

виділяє у слові значущі частини;

розрізняє форми слова та спільнокореневі слова, змінні й незмінні слова;

складає речення й мікротексти зісловами, що маютьсуфікси та префікси, якінадають їм емоційного забарвлення й виразності;

використовує доцільно слова, що містять антонімічні суфікси та префікси.

записує правильнословаз вивче-ними орфограмами в значущих частинах ,обґрунтовує написання їх правилами;

знаходить і виправляє орфографічні помилки на вивчені правила;

використовує спільнокореневі слова як засіб зв’язку речень у тексті.

Ціннісна складова

усвідомлюєбагатство виражальних засобівукраїнської мови;

робить висновки щодо важливості удосконалення власного мовлення, зокрема збагачення словникового запасу словами різної будови.

9

+1 на повтор.

Будова слова. Орфографія.


Основа слова (корінь, суфікс, префікс) і закінчення — значущі частинислова(повторення й поглиблення відомостей).

Спільнокореневі слова й форми слова.

Незмінні й змінні слова.

Правопис значущих частин слова (повторення). Написання префіксів пре-, при-, прі-.



Рекомендовані види роботи.

Редагування речень, що містятьспільнокореневі слова й форми одного слова.

Визначення в реченнях (текстах)і добір слів, що містять антонімічні суфікси та префікси.

Аудіювання текстів фольклорних творів (колискових пісень, забавлянок, утішок), що містять слова із суфіксами, які надають слову значень зменшуваності й пестливості.

Створення казки, текст якої містить слова, що надають слову значення збільшеності та згрубілості.

Конструювання речень-компліментів (для привітання з днем народження, святом) з використанням слів із префіксом пре-.

Складання опису тварини для Вікіпедії та опису тварини як героя оповідання (усно). Порівняння складених висловлень.

Створення розповіді про відвідування зоопарку з використанням незмінних слів (назв тварин).



Обов’язкові види роботи.

Письмовий твір-опис предмета (тварини) з використанням слів із суфіксами та префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення й виразності (у художньому стилі).

Аналіз письмового твору-опису предмета (тварини).



2

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає, що вивчає фонетика, графіка, орфоепія, орфографія;

знає українську абетку;

розумієта пояснює співвідношення між звуками й буквами;

знає засоби милозвучності української мови;

знає правила переносу слів із рядка в рядок;

записує правильно слова з вивченими орфограмами;обґрунтовує написання слів відповідними орфографічними правилами;

знає й пояснює особливості будови розповіді та елементарного роздуму.

Діяльнісна складова

розрізняє у словах тверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні, ненаголошені й наголошені голосні звуки;


пояснює звукове значення букв я, ю, є, ї та щ;

поділяє слова на склади, правильно переносить з рядка в рядок;

вимовляє звуки в словах відповідно до правил орфоепії;


використовує логічний наголос для виділення слів зі смисловим навантаженням;

дотримуєтьсячергувань голосних і приголосних звуків;

користується орфографічним словником і словником наголосів;

помічає й виправляє орфоепічні й орфографічні помилки, керуючись вивченими правилами;


розпізнає у словах явища уподібнення, спрощення, чергування звуків.

Ціннісна складова

усвідомлює красу, естетичну довершеність української мови, зокрема її милозвучність і мелодійність;

виявляє відкритість до пізнання різних культур через мови.

30

+2 на повтор.

Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія.

Звуки мови й звуки мовлення.

Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді й м’які, дзвінкі й глухі (повторення); вимова звуків, що позначаються літерамиґ і г.


Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт (абетка, азбука). Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї та щ (повторення).

Склад. Наголос. Орфоепічний словник і словник наголосів. Орфоепічна помилка (практично).

Вимова наголошених і ненаголошених голосних. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом. Позначення на письмі ненаголошених голосних [е], [и] та [о] перед складом з наголошеним [у] в коренях слів.

Орфографічний словник.

Орфограма (практично).

Орфографічна помилка (практично), її умовне позначення.

Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків.

Вимова і правопис префіксів роз-, без-Спрощення в групах приголосних.



Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків (практично).

Чергування [о] – [а], [е] – [і], [е] – [и]; [о], [е] з [і]; [и] – [і] після [ж], [ч], [ш], [шч] та [г], [к], [х] у коренях слів; [г], [к], [х] – [ж], [ч], [ш] – [з′], [ц′], [с′].

Основні випадки чергування у – в, і – й, з – із – зі (правила милозвучності).

Вимова і правопис префіксів



з- (зі-, с-), роз (розі-).

Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я.

Основні правила переносу.

Правила вживання знака м’якшення (повторення й поглиблення).

Правила вживання апострофа.


Рекомендовані види роботи.

Виразне читання текстів з дотриманням правил орфоепії.

Виявлення й аналіз помилок у наголошуванні слів у своєму мовленні та мовленні інших людей.

Складання й розігрування діалогів з використанням слів, у вимові яких часто трапляються помилки (випадок, черговий, вимова, запитання, завдання та ін.).

Колективне укладання переліку часто вживаних слів, у наголошуванні яких трапляються помилки.

Проговорювання скоромовок, виконання артикуляційних вправ.

Запис аудіолиста-привітання з дотриманням правил орфоепії.

Складанняречень і мікротекстів, що містять слова, у вимові яких трапляються помилки.

Укладання пам’ятки щодо дотримання найпоширеніших чергувань приголосних звуків.

Упорядкування за абеткою імен героїв улюблених мультфільмів.



Теоретичний матеріал.

Особливості будови розповіді та елементарного роздуму.



Обов’язкові види роботи.

Докладний усний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму.

Письмовий твір-роздум на тему, пов’язану з життєвим досвідом учнів, у художньому стилі за колективно складеним планом (орієнтовні теми: «Чому людина має бути чемною», «Чому потрібно захищати слабших», «Чому потрібно вивчати іноземну мову»).

Аналіз письмового твору.

Есе (розмірковування в довільній формі) про красу й милозвучність української мови.




6

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає,що вивчає синтаксис і пунктуація;

знає та формулює визначення словосполучення та речення;

пояснює відмінність між словосполученням і реченням;

наводить приклади словосполучень, речень, що належать до різних видів за метою висловлення та емоційним забарвленням;

знає головні члени речення;

наводить приклади двоскладних й односкладних речень.

Діяльнісна складова

відрізняє словосполучення від слова й речення;

визначає у словосполученні головне й залежне слова;

розпізнає види речень за метою висловлення, інтонацією, емоційним забарвленням;

визначає частини складного

речення, що мають будову простих;

правильно інтонує речення;

розставляє таобґрунтовує розділові знаки в кінці речення;

визначає в реченні головні члени;

помічає й виправляє пунктуаційні помилки (у межах вивчених правил);

критично мислить, аналізує моральні дилеми, виходячи з досвіду власного життя.

Ціннісна складова

усвідомлює багатство виражальних засобів української мови, зокрема її граматичну досконалість;

представляє й аргументує свою позицію в шкільному ЗМІ, додержує таких правил етики, як правдивість, дотримання прав людини;

усвідомлюєсуть понятьпатріотизм, відповідальність за долю батьківщини(НЛ-2);

обґрунтовує необхідність збереження та відновлення природного середовища (НЛ-1).


6

+1 на повтор.

Відомості із синтаксису

й пунктуації.

Словосполучення. Відмінність словосполучення від слова й речення. Головне й залежне слово в словосполученні..

Речення, його граматична основа (підмет і присудок). Речення з одним головним членом (загальне ознайомлення).

Види речень за метою висловлення; за емоційним забарвленням: окличні й неокличні (повторення).

Пунктуаційна помилка та її умовне позначення (практично).


Рекомендовані види роботи.

Складання висловлення з використанням опорних словосполучень (наприклад: улюблені книжки, відповіді на запитання, запам’ятаю назавжди).

Створення тексту інформації для шкільного веб-сайта або шкільної газети про цікавий випадок із життя класу з використанням різних за метою висловлення речень.

Аудіозапис для шкільної радіогазети повідомлення, що містить окличні й неокличні речення.



Обов’язкові види роботи.

Письмовий твір-роздум за колективно складеним планом у художньому стилі (орієнтовні теми: «Чому необхідно знати історію свого народу», «Чому потрібно знати звичаї свого народу», «Чого не можна купити за гроші», «Чому потрібно берегти природу»).

Аналіз письмового твору.



2

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає другорядні члени речення;

формулює визначення додатка, означення, обставини.

Діяльнісна складова

розрізняєдодатки, означення, обставини, визначає їх у реченні;

будує речення, поширюючи їх додатками, означеннями, обста-винами;

складає речення з урахуванням мети й ситуації спілкування;

використовує виражальні можливості другорядних членів речення у своєму мовленні.

Ціннісна складова

усвідомлює багатствовиражальних засобів української мови;

робить висновки щодо значення будови речення для точності висловлення думки.

5

Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина.


Рекомендовані види роботи.

Діалог-розпитування (орієнтовні теми: «Домашня тварина, про яку ти мрієш» (з використанням реплік-речень, що містять означення), «Твоє улюблене заняття» (з використанням реплік-речень, що містять додатки), «Як пройти до музею» (з використанням реплік-речень, які містять обставини).







Учень (учениця):

Знаннєва складова

пояснює роль однорідних членів речення, звертань, вставних слів (словосполучень, речень)у мовленні;

формулює правила вживання розділових знаків у реченнях, ускладнених однорідними членами, звертаннями та вставними словами (словосполученнями).



Діяльнісна складова

розпізнаєоднорідні члени речення, узагальнювальні слова при них, звертання, вставні слова в реченні та складні речення;

складає речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами й складні речення та використовує їх у власному мовленні;

будує діалоги на визначені теми й відповідно до запропонованої ситуації, доцільно використовуючи однорідні члени речення, звертання і вставні слова;

інтонуєправильно речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами й складні речення;


розставляє розділові знаки між однорідними членами, при звертаннях і вставних словах, між частинами складного речення, обґрунтовує їх уживаннявідповідними правилами;

знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;

складає висловлення з урахуванням адресата мовлення, використовуючи різні за будовою (прості й складні) речення.

Ціннісна складова

усвідомлює значення однорідних членів речення, звертань, вставних слів у мовленні;

цінує співрозмовника (адресата листа), виявляє до нього увагу та повагу;

визнає право кожного мати й вільно висловлювати власну думку;

робить висновки щодо необхідності виявляти у спілкуванні делікатність, тактовність, уміти уникати конфліктів та домовлятися;

усвідомлює потребу в цінностях, зокрема родинних;

усвідомлює наслідки, що можуть бути спричиненінепорозумін-нями між рідними людьми, обґрунтовує необхідність їх уникання.

10

Речення з однорідними членами (без сполучників і зі сполучниками а, але, і). Кома між однорідними членами. Узагальнювальне слово в реченні з однорідними членами. Двокрапка й тире при узагальню­вальних словах у реченнях з однорідними членами.
Звертання. Непоширені й поширені звертання. Розділові знаки при звертанні (повторення).
Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами та сполученнями слів (практично). Виділення вставних слів на письмі комами.
Складні речення з безсполучниковим і сполучниковим зв’язком.

Кома між частинами складного речення, з’єднаними безсполучниковим і сполучниковим зв’язком.




Рекомендовані види роботи.

Аудіюванняуривка з твору сучасної дитячої літератури, що містить однорідні члени речення.

Формулювання відповідей на запитання за змістом прослуханого уривка з використанням однорідних членів речення.

Складання висловлення «Мої улюблені квіти» («Шкільний сад», «Що ми побачили в лісі») з використанням узагальнювальних слів при однорідних членах речення.

Складання тексту вітальної листівки з нагоди Дня матері з використанням звертань.

Складання інформації до шкільного веб-сайта про цікавий випадок з життя класу (з використанням вставних слів і словосполучень).



Обов’язкові види роботи.

Письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму, що містить однорідні члени речення.

Аналіз письмового переказу.

Лист до рідної людини з використанням звертань та вставних слів.



Ділові папери. Оформлення конверта (або адреси на поштовій листівці).



5

Учень (учениця):

Знаннєва складова

пояснює відмінності між прямою та непрямою мовою;

наводить приклади речень із прямою мовою;

записуєправильно речення з прямою мовою в різних щодо слів автора позиціях;

записує правильно текст, що містить діалог.

Діяльнісна складова

розрізняє слова автора й пряму мову в реченні з прямою мовою;

правильно інтонує речення з прямою мовою;

ставить розділові знаки при прямій мові й діалозі, обґрунтовує їх правилами;

знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;

складає тексти, використовуючи речення з прямою мовою, діалогом.

Ціннісна складова

усвідомлює роль прямої мови в реченнях і текстах;

цінує досвід старших поколінь, поважаєдосвід і дослухається порад старших членів родини.

6

Пряма мова.Діалог.

Розділові знаки в реченнях із прямою мовою.

Тире при діалозі.


Рекомендовані види роботи.

Складання розповіді «Мудрі батькові поради» («Улюблені пісні моєї мами», «Чого навчив мене мій тренер») з використанням речень, що містять пряму мову.

Інсценування байки, текст якої містить діалог.








Учень (учениця):

Знаннєва складова

знаєгрупи слів за значенням,

будову слова, основні правила вимови та правопису слів, основні відомості із синтаксису та пунктуації.



Діяльнісна складова

класифікує й систематизуєвивчені відомості;

узагальнює поняття, закономірності, правила;

застосовує здобуті знання, уміння, навички й досвід у нових навчальних та життєвих ситуаціях.

6

Повторення й узагальнення вивченогов кінці року.


Лексикологія.

Будова слова й орфографія.

Фонетика й графіка. Орфоепія й орфографія.

Синтаксис і пунктуація.





Рекомендовані види роботи.

Тлумачення лексичного значення ужитих у реченнях (текстах) слів, добір синонімів, антонімів.

Читанняречень (текстів)з дотриманням правил вимови слів та інтонування речень.


Написанняречень і текстів з поясненням написання слів та вживання розділових знаків.




Каталог: wp-content -> uploads -> 2017
2017 -> Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи самостійна робота студентів
2017 -> Навроцька Юлія Вячеславівна, доцент кафедри цивільного права та процесу, кандидат юридичних наук, доцент робоча програма
2017 -> Навроцька Юлія Вячеславівна, доцент кафедри цивільного права та процесу, кандидат юридичних наук, доцент робоча програма
2017 -> Зарубіжна історіографія
2017 -> Навчально-методичний комплекс
2017 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів
2017 -> Програма навчальної дисципліни
2017 -> Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни «основи екології»


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка