Програма для дошкільних навчальних закладів, що працюють за вальдорфською педагогікою



Скачати 112.25 Kb.
Дата конвертації14.01.2019
Розмір112.25 Kb.
ТипПрограма

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ПОІППО ім. М. В.  Остроградського щодо організації

навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах

Полтавської області у 2015-2016 навчальному році
У державі, що будується на демократичних засадах, виховання дитини стає справою всього суспільства, яке має не тільки визнати право малюка на щасливе дитинство, а й створити для цього реальні умови.

Освіта України будується на міцному фундаменті дошкілля, а міцність цього фундаменту значною мірою залежить від стратегічних документів – програмно-методичного забезпечення. Міністерство освіти і науки України у 2015/2016 навчальному році для використання у дошкільних навчальних закладах рекомендує такі освітні програми, а саме:

1. «Оберіг», програма розвитку дітей від пренатального періоду до трьох років (наук. кер. Богуш А. М.).

2. «Впевнений старт», програма розвитку дітей старшого дошкільного віку (авт. кол.: Андрієтті О. О., Голубович О. П. та ін.).

3. «Дитина», програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років (наук. кер. Проскура О. В., Кочина Л. П., Кузьменко В. У., Кудикіна Н. В.) (діє до 30 грудня 2015 року).

4. «Дитина в дошкільні роки», освітня програма (наук. кер. Крутій К. Л.).

5. «Українське дошкілля», програма розвитку дитини дошкільного віку (авт. Білан О. І., Возна Л. М., Максименко О. та ін.).

6. «Соняшник», комплексна програма розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку (авт. Калуська Л. В.).

7. «Соняшник», комплексна програма розвитку, навчання і виховання дітей раннього віку (авт. Калуська Л. В.).

8. «Я у Світі» (нова редакція), програма розвитку дитини дошкільного віку (наук. кер. Кононко О. Л.).

9. «Стежина», програма для дошкільних навчальних закладів, що працюють за вальдорфською педагогікою (авт. Гончаренко А. М., Дятленко Н. М.).

А також парціальні освітні програми:

1. «Про себе треба знати, про себе треба дбати», програма з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей віком від 3 до 6 років (авт. Лохвицька Л. В.).

2. «Казкова фізкультура», програма з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку (авт. Єфименко М. М.).

3. «Грайлик», програма з організації театралізованої діяльності в дошкільному навчальному закладі (авт.: Березіна О. М., Гніровська О. З., Линник Т. А.).

4. «Радість творчості», програма художньо-естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку (авт.: Борщ Р. М., Самойлик Д. В.).

5. «Граючись вчимося. Англійська мова», програма для дітей старшого дошкільного віку, методичні рекомендації (авт.: Гунько С., Гусак Л., Лещенко З.).

6. «Веселкова музикотерапія: оздоровчо-освітня робота з дітьми старшого дошкільного віку» (авт.: Малашевська І. А., Демидова С. К.).

Цілісність педагогічного процесу в дошкільному навчальному закладі забезпечується шляхом використання комплексної програми й набору парціальних програм.

При організації роботи з дітьми дошкільного віку необхідно керуватися Переліком навчальної літератури, рекомендованої до використання в освітньому процесі дошкільних навчальних закладів у 2015/2016 навчальному році, з яким можна ознайомитися у фахових періодичних виданнях та на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua)

У 2015/2016 навчальному році педагогічним колективам дошкільних навчальних закладів особливу увагу необхідно звернути на розв’язання таких завдань:

- патріотичне виховання;

- екологічне виховання;

- формування основ здорового способу життя;

- комунікативно-мовленнєвий розвиток дошкільників.

У сучасних суспільно-політичних умовах, коли Україна ціною життя Героїв Небесної Сотні, зусиллям українських військових, добровольців, волонтерів відстоює свободу і територіальну цілісність, пріоритетного значення набуває патріотичне виховання дітей дошкільного віку.

Відповідно до плану роботи Міністерства освіти і науки України на 2015 рік, на виконання Концепції національно-патріотичного виховання (2015р.) та з метою активізації освітньої роботи дошкільних навчальних закладів з патріотичного виховання дітей старшого дошкільного віку, з 01 червня до 01 вересня поточного року в режимі он-лайн буде проведено фестиваль-огляд матеріалів з досвіду роботи вихователів за темою «Україна – рідний край». До участі в заході пропонуємо долучитися педагогам дошкільних навчальних закладів (навчально-виховних комплексів) різних типів і форм власності, які самостійно приймають рішення щодо участі у фестивалі-огляді та подають свої матеріали на платформу проведення конкурсу (Освітній портал «Педагогічна преса»).

Для реалізації поставлених завдань, доцільно уникати формалізму й одноманітності, добирати і поєднувати різноманітні методи та форми, насичувати їх патріотичними емоціями та переживаннями, активно використовувати приклади мужності захисників України, як історичного минулого, так і нинішніх воїнів-героїв, які боронять нашу державу від російської агресії.

Патріотичне виховання за своєю природою багатогранне, воно об’єднує всі сторони особистості: моральну, трудову, розумову, естетичну, а також фізичний розвиток і передбачає вплив на кожну із сторін для отримання єдиного результату.

Центром освітньої діяльності в дошкільному навчальному закладі є дитина. Педагоги повинні створити належні умови для ефективного розвитку, виховання та навчання дошкільників. Особливу увагу слід приділити створенню та оформленню національних куточків (осередків) в різних вікових групах ДНЗ.

Методичні рекомендації щодо оформлення національних куточків (осередків) у групах ДНЗ


  • Національний куточок у групі має бути розташований у світлому, зручному для огляду місці.

  • Даний куточок візуально відокремлений від ігрових осередків.

  • Експозиція національного куточку в групі має відповідати віку дітей.

  • Вона не повинна бути перенавантаженою та застиглою, має змінюватися, поповнюватися.

  • Важливим критерієм національного куточка є його естетичне оформлення.

  • В національному куточку педагог влаштовує тематичні виставки (найкоротший термін - 1 день, найдовший - 1 місяць), змінні експозиції міні-музею, проводить з дітьми бесіди, читання художніх творів, ігри тощо.

  • Крім предметів, виробів національного мистецтва, в експозицію можна включати вироби, які пов’язані з пізнавальною темою тижня з народознавства, відтворюють тематику занять з образотворчого мистецтва або відповідають обрядовим циклам (осінньому, зимовому, весняному, літньому). Наприклад:

  • осінній цикл: свято врожаю - кошик із фруктами, овочами;

  • зимовий цикл: Різдвяні свята - «зірка»; на стіл кладуть сіно, зерно, сніп-дідух (пропоновані рекомендації визначені у матеріалах А. Богуш);

  • весняний цикл: «Свято першого жайворонка» - фігурки випечених із солоного тіста жайворонків та голубів; «Вербна неділя» - вербові гілочки, прикрашені квітами, стрічками тощо;

  • тема «Українська хата» - макет української хати; «Криниця - оберіг українського народу» - макет криниці;

  • «Український віночок», «Український одяг» - зразки віночків зі стрічками. Важливо зазначити, що віночки дівчата зберігали у скрині, не носили їх щодня, а вдягали на свята, тому бажано, щоб і в куточку його викладали або вивішували лише у святкові дні, а також протягом тематичного тижня ознайомлення дітей з національним одягом;

  • На виставку виставляється по 1 - 2 предмети кожного виду виробу, протягом року змінюються на інші або змінюються на такі самі вироби, але з іншим розписом тощо.

Отже, патріотичне виховання має наскрізно пронизувати весь освітній процес; органічно поєднувати національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне, естетичне, правове, екологічне, фізичне, трудове виховання; базуватися на національній історії, знанні своїх прав, виконанні громадянських обов’язків, відповідальності за власне майбутнє, добробут та долю країни.

На фоні глобального погіршення стану довкілля проблема екологічної освіти дитини, в майбутньому – дорослої людини, є украй важливою та потребує виважених рішень від освітніх закладів, сім’ї, родини. Бездумне, хижацьке природокористування, прагнення людини до збагачення, низький рівень екологічної культури населення, ігнорування морально-етичними та правовими нормами експлуатації природних ресурсів, їх недоцільне використання спричинили кардинальне порушення балансу у навколишньому середовищі. Отож, із поміж найважливіших складових сучасної освіти визначаємо її екологічний компонент, що охоплює: формування екологічної культури з наймолодшого віку шляхом опанування дітьми екологічними знаннями й виховання на їхній основі гуманного ставлення до природного довкілля як до загальнолюдської цінності, набуття з раннього віку досвіду гармонійної взаємодії з природою, формування навичок здорового способу життя.

У розв’язанні означених завдань важливе місце посідає діяльності дошкільних навчальних закладів. Довкілля для дошкільнят – це не лише соціум для життєдіяльності, а й його природний компонент у неподільній єдності зі світом мистецтва, техніки, речей, спілкування, об’єктивної реальності, яку кожен вихованець прагне пізнати якомога повніше. В умовах сучасного глобалізованого та урбанізованого суспільства дошкільні заклади міста і села (здебільшого) мають значні відмінності у сфері функціонування: у селі наближеність людини до природи є значно більшою, ніж у місті, що надає широкі можливості для виховання в означеному аспекті.

Упродовж дошкільних років згідно чинних програм для дитячих садків діти повинні не лише оволодіти достатнім мінімумом знань про рослини й тварини, а й насамперед опанувати навичками перенесення таких знань у реальну практичну діяльність у природі. Екологічна освіта вже на етапі дошкільного дитинства вирізняється дієвістю, активністю, пізнанням шляхом нескладних дослідів, експериментів, праці в різних організаційних формах.

Таку організацію екологічної освіти повинні забезпечувати і підтримувати і в дитячому садку, і в домашніх умовах.

Вихователям дошкільних навчальних закладів у процесі екологічного виховання радимо спиратись на три основні фактори моделювання навчальних ситуацій. А саме:



  1. Активність: вихователь пропонує, демонструє, розповідає, показує, натомість діти виявляють свою активність спостерігаючи за поведінкою педагога.

  2. Самостійна діяльність дітей: відповідно до рівня обізнаності й поінформованості із проблемою (завданням) діти виявляють активність, натомість педагог лише опосередковано впливає на їхню ініціативність.

  3. Співпраця дітей з вихователькою: виконання завдань (розв’язання проблеми) відбувається у діяльності за умови участі в ній педагога і вихованців шляхом організації розмови, бесід, постановки запитань, коментарів за перебігом явищ і процесів, формулювання висновків тощо.

Практичні заняття, спостереження за тваринами, рослинами, явищами природи тощо, демонстрування зразків, складання оповідань і розповідей та описів, розв’язування і укладання загадок, які є дотичними до певної тематики і т.д. спрямовуються на опанування дітьми відповідним змістом знань. Водночас вихователі дошкільних навчальних закладів не повинні злегковажити в аналізі інших аспектів екологічного виховання його значенням – мету слід убачати і об’єктивно вона й полягає не лише в опануванні знаннями й навичками проекологічного змісту, а й у формуванні готовності дбати про своє здоров’я та здоров’я інших, стан самопочуття; вихованні естетичної сприйнятливості й здатності до естетичного задоволення під впливом краси довкілля, умінні висловлювати (виявляти) обурення з приводу негативної поведінки дорослих і однолітків у природі.

Сучасна система освіти має на меті виховання здорової особистості, яка дбає про своє здоров’я та здоров’я оточуючих, прагне вести здоровий спосіб життя і формувати його в молодого покоління. Водночас в останні роки спостерігається значне погіршення стану здоров'я дітей. Кількість абсолютно здорових дітей знизилась за останнє десятиріччя з 23 % до 15 %, збільшилась кількість дітей з хронічними захворюваннями. Біля 20-27 % дітей вважаються часто хворіючими. Це зумовлює актуальність питань збереження й зміцнення здоров’я дітей, забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей, формування основ здорового способу життя з наймолодшого віку.

Дошкільний вік вважається найбільш важливим періодом у процесі формування особистості дитини. У цьому віці найбільш інтенсивно розвиваються різні здібності, формуються моральні якості, риси характеру. Саме в цьому віковому періоді закладається і зміцнюється фундамент здоров’я і розвитку фізичних якостей, необхідних для ефективної участі дитини в різних формах рухової активності, що у свою чергу створює умови для активного формування і розвитку психічних функцій та інтелектуальних здібностей дошкільника. Педагогічним працівникам ДНЗ рекомендуємо в своїй роботі використовувати здоров’язбережувальні технології, які підвищують результативність навчально-виховного процесу.

Що слід зробити сучасному педагогу, щоб «вирвати» дитину з виру комп’ютерних ігор? Відповідь приходить сама собою. «Тільки в русі і через рух дитина розвивається, впізнає світ у його багатогранності, набуває нових умінь, гартує тіло», - стверджує великий дидакт Ян Амос Коменський.

Отже, наше завдання, як педагогів, небайдужих до фізичного зростання дитини-дошкільника, зробити заняття з фізкультури та інші форми фізичного виховання захоплюючими, неповторними, сучасними. Для цього слід створити умови, за яких розвивався б уже набутий руховий досвід дитини, її індивідуальні фізичні якості, внутрішні прагнення.

Створення здоров’язберігаючого середовища для дошкільника є домінантою діяльності кожного закладу. Слід зазначити, що здоров’язбережувальне середовище неможливе без впровадження здоров’язбережувальних технологій - це два взаємопов’язані процеси. До них належать усі педагогічні технології, які не шкодять здоров’ю та формують культуру здоров’я дитини. Характерними особливостями таких технологій є: створення сприятливих умов розвитку; оптимальна організація освітнього процесу; раціонально організований руховий режим.

Серед розмаїття здоров’язбережувальних технологій, що використовуються в дошкільних закладах, чільне місце належить фізкультурно-оздоровчим. До фізкультурно-оздоровчих технологій відносяться: формування рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей, оптимізація рухової активності; становлення фізичної культури дитини; розвиток дихальної системи; профілактика порушення постави та виникнення плоскостопості; виховання потреби у щоденній руховій активності та турботи про власне здоров’я.

Турбота про здоров’я дитини займає в усьому світі пріоритетні позиції, адже від стану здоров’я людини залежить якість і тривалість її життя.

«Здоров’я ніколи не може втратити своєї ціни в очах людини, тому що і в достатку, і в розкоші погано жити без здоров’я», - так свого часу стверджував М. Р.Чернишевський.

Дошкільне дитинство – це період активного засвоєння дитиною рідної мови, становлення й розвитку її фонетичної, лексичної, граматичної правильності та розмовного, діалогічного й монологічного мовлення. Рідна мова відіграє унікальну роль у становленні мовленнєвої особистості дитини дошкільного віку.

Для оптимального комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини дошкільного віку надзвичайно важливо створити належні умови, а саме:


  • проводити просвітницьку та освітню роботу з батьками дітей, ознайомлюючи їх з особливостями та винятковою необхідністю сприяти своєчасному становленню мовленнєвої особистості у дошкільному дитинстві;

  • спрямовувати дорослих на оптимально необхідну для малюка тривалість, кількість, якість мовленнєвих контактів;

  • забезпечувати перебування з однолітками тих дітей, які постійно чи тимчасово перебувають удома, спонукаючи їх до пошуків партнерів задля реалізації комунікативної активності;

  • організовувати життєдіяльність дитини у розміреному темпі та незмінній атмосфері доброзичливості, радості, любові й захищеності щодо його успіхів чи невдач у мовленнєвому зростанні;

  • уникати використання запитань-зауважень дисциплінарного характеру;

  • забезпечувати спілкування з дитиною відповідно до орфоепічних норм української мови;

  • розвивати загальну та дрібну моторику дитини, що безпосередньо впливає на розвиток мовлення;

  • не порівнювати мовленнєві досягнення окремої дитини з досягненнями її ровесників;

  • визнавати право кожної дитини на індивідуальне мовленнєве зростання – темп, терміни оволодіння мовленням (якісні та кількісні показники).

У змісті чинних освітніх програм науковці, педагоги-практики до мовленнєвого розвитку дитини дошкільного віку підійшли різнобічно. Увагу акцентували не стільки на засвоєнні лінгвістичних одиниць (звук, слово), скільки на розвитку здатності дитини до взаємодії з навколишнім світом. Актуалізація особистісних переживань, станів, ставлення дитини до людей і самої себе є провідною умовою розвитку її комунікативно-мовленнєвих здібностей.

Отже, рідна мова є загальною основою навчання й виховання дітей. Оволодіння рідною мовою як засобом пізнання та способом специфічно людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства.



Дошкільні навчальні заклади області можуть проектувати свою діяльність на новий навчальний рік з опорою на запропоновані вище орієнтири, або замінювати їх чи доповнювати більш актуальними для себе.


Методист М.І.Пасяда
Каталог: 2015
2015 -> Про затвердження Порядку підготовки фахівців ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах
2015 -> Художня культура (анотація дисципліни ) Мета
2015 -> Реферат 10 мм Обсяг роботи сторінки, ілюстрації, таблиць, додатки, джерело літератури. 25-30 мм
2015 -> Основні поняття
2015 -> 10 липня 2015 р проводить V всеукраїнську наукову конференцію
2015 -> Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни «політекономія»
2015 -> Питання до іспиту з навчальної дисципліни “Українська мова за професійним спрямуванням I – е питання

Скачати 112.25 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка