План роботи ознайомлення з темою та метою заняття



Скачати 130.21 Kb.
Дата конвертації25.06.2019
Розмір130.21 Kb.
ТипПлан роботи

Добре розуміючи важливість цього питання, провела заняття з учителями районних творчих груп № 1 та № 2. Роботу можна поділити на дві частини: І – теоретична, а ІІ – практична (ділова гра).
Моделювання уроку зарубіжної літератури

ПЛАН РОБОТИ





  1. Ознайомлення з темою та метою заняття.

  2. Сучасний урок: методичні ідеї доктора педагогічних наук Мірошніченко Л.Ф.

  3. Одне з найголовніших завдань методики викладання літератури — оволодіння навичками моделювання уроків.

(Ознайомлення з матеріалами лекцій Н. О. Нєфьодової та Є. О. Галицьких).


  1. Ділова гра “Моделювання уроку в 11-му класі по творчості І. Буніна”.

  2. Обговорення і підбиття підсумків ділової гри.



  • Сучасний урок: методичні ідеї доктора педагогічних наук Мірошнічен-

ко Л. Ф. (“Всесвітня література..”, 7 / 2005 р.).

Відомо, що в педагогічній методичній науці існують різні погляди на структуру уроку. Розглянемо тільки ключові моменти статті Мірошниченко Л. Ф.

Автор пропонує таку схему плану уроку, яка ґрунтується на найкращих традиціях методичної науки:


  1. Тема уроку.

  2. Епіграф до уроку.

  3. Освітньо-виховна мета уроку.

  4. Обладнання уроку і ТЗН.

  5. Тип уроку.

  6. Ланцюжок навчальних ситуацій (або етапи уроку, план уроку, структурні елементи).

  7. Тези або конспект уроку.

Учитель повинен сам сформулювати тему, дібрати епіграф, визначити мету, обладнання та ТЗН, передбачити логічну послідовність навчальних ситуацій, тобто докладно продумати хід уроку.




  1. Тема уроку. Вона формулюється художнім стилем. Нею розпочинається розмова з учнями. Формулювання теми має стосуватися безпосередньо фактичного матеріалу.

  2. Бажано дібрати епіграф до уроку, адже він впливає на створення емоційного настрою учнів, визначення мети уроку, вибір шляхів розгляду і засвоєння теми. Учитель може звернутися до нього протягом уроку кілька разів

3. Освітньо-виховна мета уроку. Як зауважила автор статті, питання про мету уроку й досі є дискусійним. Чи має вона поєднувати в собі навчальну, виховну й розвивальну функції? Чи потрібно їх на кожному уроці літератури формулювати й записувати до плану? Один з аспектів удосконалення уроку ЗЛ й полягає в тому, аби допомогти вчителю чітко визначити і сформулювати освітньо-виховну мету та її складові частини.

Для цього ще на етапі підготовки до уроку вчитель повинен поставити запитання і знайти на них відповіді:


    • Чого має навчити учнів цей урок?

    • Як допоможе навчальний матеріал уроку розвивати вміння і навички

учнів?

    • Як вплине на погляди, переконання, почуття учнів, над чим приму-

сить замислитись?

    • Яке значення цього уроку в загальному процесі освіти й виховання

учнів?
(Окремо кожний аспект освітньо-виховної роботи розглянемо під час моделювання уроку).
4. Обладнання уроку і ТЗН. Цю рубрику легко планувати й реалізувати, якщо кабінет ЗЛ забезпечений відповідними матеріалами. При цьому слід пам’ятати, що чільне місце на уроці ЗЛ посідає сам художній твір.

  1. Тип уроку. Жодна з існуючих класифікацій не може бути цілком прийнятною для організації та проведення уроку, співпраці вчителя та учня на ньому, оскільки не передбачає самостійної навчальної діяльності учня й не відповідає сучасним вимогам, що ставляться до класного заняття.

Проблема розроблення типології уроку літератури ще чекає свого розв’язання. Тож учитель мусить творчо ставитись до вибору його типу й застосування на практиці.

  1. Ланцюжок навчальних ситуацій. Навчальні ситуації залежать від теми, мети, типу уроку й реалізують їх. Підготовка до кожного конкретного уроку є наслідком індивідуальної творчості педагога. Але є повторювані ситуації — домашнє завдання, підсумки уроку тощо.

Учених турбує, чи не відіб’є примусове читання програмових текстів любові до книжки. Щоб такого не трапилося, на глибоке переконання автора статті, саме читання художніх текстів було і залишається головним домашнім завданням з літератури. Воно сприяє успішному виконанню таких завдань на уроці: аналізу художнього тексту, складанню планів, тез, відгуків; написанню письмових робіт різних типів; роботі з цитатами... Завдяки вдумливому читанню самостійна робота учня розвиває пошуковий, творчий, дослідницький характер.

Заключна навчальна ситуація уроку — підбиття підсумків. Учитель має чітко бачити весь процес навчання на конкретному уроці і його реальні результати, він має ретельно продумати такі запитання:



    • Чи реалізовано завдання уроку?

    • Як засвоєно навчальний матеріал?

    • Чи викликав він інтерес у школярів?

    • Чи були вони активні на уроці?

    • Чого навчилися? Що нового дізналися?

Продумуючи доцільність і логічну послідовність кожної навчальної ситуації уроку, наповнюючи її конкретним змістом, учитель визначає обсяг матеріалу й форму його запису в своєму робочому зошиті. Один може обмежитися планом, другий — тезами, третій складає докладний конспект.


  • Одне з найголовніших завдань методики викладання літератури — ово-

лодіння навичками моделювання уроків”.

(Використано і матеріали лекцій з даного питання Н. О. Нєфьодової та

Є.О. Галицьких.)

Що таке “модель уроку”? Чому процес моделювання уроку важливий саме для вчителя літератури? Як народжується урок?

Уявімо заняття з моделювання в жанрі оповідання, як пропонує Є. О. Гали цьких, у якого є назва (заголовок), сюжет, композиція.
Почнемо роботу з експозиції.

Чому обираємо модель як форму викладу методичного матеріалу? Чому конспект, план, стаття чи опис уроку ускладнює підготовку вчителя до сучасного уроку як художньо-педагогічної творчості? Секрет полягає у тому, що вони вирішують різні завдання: конспект передбачає відтворення, а модель — творче втілення, тому що вона стимулює самостійну думку вчителя, допомагає йому аналізувати шляхи досягнення поставленої мети.

Тому навчання моделювання уроків — одне з головних завдань практичних занять з методики викладання літератури.

Модель як аналог процесу навчання відтворює взаємозв’язок усіх його компонентів, логіку реалізації поставленої мети, головних етапів пізнавальної діяльності школярів. Це цілісна картина уроку, яка дає уяву про його дидактичну спрямованість. “Модель — це спроба описати урок як процес художньо-педагогічної творчості вчителя” (Є. Галицьких), тому вона залишає свободу для імпровізації, живого спілкування педагога і учня, дає можливість учителю реалізувати себе як “художника”, який за словами Чехова, “спостерігає, вибирає, здогадується, компонує”.



Моделювання — це діалог із собою, автором твору, всіма учасниками пошуку.

І тут важливим є не тільки результат (модель уроку), але й сам процес обговорення, тому що істина народжується “між людьми, які разом шукають істину” (Бахтін).

Чехов стверджував, що без заздалегідь поставленого запитання — “без заздалегідь обдуманого наміру, а тільки за натхненням” ніколи не можна написати хорошої повісті, як і ніколи не можна створити живого уроку.

Спробуємо реалізувати на занятті з методики викладання літератури головний принцип Чехова-художника — принцип об’єктивності як вимогу авторського “невтручання” у твір.

Завдання вчителя полягає не в тому, щоб повідомити читачеві-учневі готові висновки, а в тому, щоб підвести його до них, підвести поступово, крок за кроком, непомітно, але непохитно: “Нехай саме життя, те, яке змальовує художник, викличе в читача потрібні автору емоції, оцінки, висновки” (А. Чехов).

Перед нами постає головне питання: як знайти гармонію форми і змісту уроку, під час якого читання стане “працею і творчістю” (А мус В.) учнів? Як не відвести від тексту у світ загальних фраз? Як викликати “потрясіння” від виразної могутності оповідання?

Пропоную вашій увазі декілька зауважень щодо роботи з текстом (зміст літературної освіти):


  • Вимагати від учня тільки те, чого навчив.

  • Немає уроку літератури без читання. На кожному уроці повинен максимально звучати текст.

  • Цитати ніколи не ілюструють “наші” думки, а тільки думки автора.

  • Сучасний урок літератури — це процес організації читацької діяльності учня.

  • Пам'ятати, що будь-який епізод існує як самостійний фрагмент тексту (є своя художня подія, свій конфлікт, рішення конфлікту, яке пізніше вплине на художні події у творі). Це надзвичайно важливий момент, оскільки на уроках зарубіжної літератури ми працюємо з перекладною літературою (ще й у скороченому варіанті).

  • Викладати літературу, спираючись на програму, а не на підручник!

  • Основа уроку — діяльність учнів. Знання формують читацькі можливості (уміння).

  • Авторський і читацький ідеали можуть не співпадати. Не ототожнювати їх. Не слід забувати про учня, про його особистісне сприйняття твору.



Ділова гра

Моделювання уроку зарубіжної літератури в 11-му класі

по творчості І. Буніна
І етап моделювання — експозиція.

Потрібно з’ясувати, що таке “модель уроку”, чим вона відрізняється від конспекту (стор. 5). Це ми вже зробили.

Беремо до уваги, що літературу слід викладати, спираючись на програму, а не на підручник. Отже, беремо програму з предмету за 11-й клас (стор.43-44). Читаємо: “Психологічна та лірична проза... Іван Бунін... Провідні теми й настрої бунінських оповідань. ...Взаємозвязок “жаги життя” і “відчуття смерті” у художньому світі письменника. ...Загибель героя (героїні) й безсмертя його (її) душі. Особливості сюжету, композиції та стилю оповідання, сенс його назви.

Т. л. Фабула і сюжет. Імпресіонізм.

(Це може бути урок позакласного читання. Можемо взяти для текстуального вивчення оповідання “Лапті”).

У літератури як навчальної дисципліни дуже великі виховні можливості. На уроці повинна панувати атмосфера творчості, уваги до слова. Необхідно прочитати твір (пропонується мовою оригіналу).

Текст на кожній парті (столі).

ЛАПТИ
Пятый день несло непроглядной вьюгой. В белом от снега и холодном хуторском доме стоял бледный сумрак и было большое горе: был тяжело болен ребёнок. И в жару, в бреду он часто плакал и всё просил дать ему какие-то красные лапти. И мать, не отходившая от постели, где он лежал, тоже плакала горькими слезами, — от страха и от своей беспомощности. Что сделать, чем помочь? Муж в отъезде, лошади плохие, а до больницы, до доктора тридцать вёрст, да и не поедет никакой доктор в такую страсть…

Стукнуло в прихожей — Нефёд принёс соломы на топку, свалил на пол, отдуваясь, утираясь, дыша холодом и вьюжной свежестью, приоткрыл дверь, заглянул:


    • Ну что, барыня, как? Не полегчало?

    • Куда там, Нефёдушка! Верно, и не выживет! Всё какие-то красные лапти

просит…

    • Лапти? Что за лапти такие?

    • Господь его знает. Бредит, весь огнём горит…

Мотнул шапкой, задумался. Шапка, борода, старый полушубок, разбитые валенки — всё в снегу, всё обмёрзло… И вдруг твёрдо:

    • Значит, надо добывать. Значит, душа желает. Надо добывать.

    • Как добывать?

    • В Новосёлки идти. В лавку. Покрасить фуксином не хитрое дело.

    • Бог с тобой, до Новосёлок шесть вёрст! Где ж в такой ужас дойти!

Ещё подумал.

— Нет, пойду. Ничего, пойду. Доехать не доедешь, а пешком, может, ничего. Она будет мне в зад, пыль-то…

И, притворив дверь, ушёл. А на кухне, ни слова не говоря, натянул зипун поверх полушубка, туго подпоясался старой подпояской, взял в руки кнут и вышел вон, пошёл, утопая по сугробам, через двор, выбрался за ворота и потонул в белом, куда-то бешено несущемся степном море.

Пообедали, стало смеркаться, смерклось — Нефёда не было. Решили, что, значит ночевать остался, если бог донёс. Обыденкой в такую погоду не вернёшься. Надо ждать завтра не раньше обеда. Но оттого, что его всё-таки не было, ночь была ещё страшнее. Весь дом гудел, ужасала одна мысль, что теперь там, в поле, в бездне снежного урагана и мрака. Сальная свеча пылала дрожащим хмурым пламенем. Мать поставила её на пол, за отвал кровати. Ребёнок лежал в тени, но стена казалась ему огненной и вся бежала причудливыми, несказанно великолепными и грозными видениями. А порой он как будто приходил в себя и тотчас же начинал горько и жалобно плакать, умоляя (и как будто вполне разумно) дать ему красные лапти:

— Мамочка, дай! Мамочка дорогая, ну что тебе стоит!

И мать кидалась на колени и била себя в грудь:

— Господи, помоги! Господи, защити!

А когда наконец рассвело, послышался под окнами сквозь гул и грохот вьюги уже совсем явственно, совсем не так, как всю ночь мерещилось, что кто-то подъехал, что раздаются чьи-то глухие голоса, а затем торопливый, зловещий стук в окно.

Это были новосельские мужики, привезшие мёртвое тело, — белого, мёрзлого, всего забитого снегом, навзничь лежавшего на розвальнях Нефёда. Мужики ехали из города, сами всю ночь плутали, а на рассвете свалились в какие-то луга, потонули вместе с лошадью в страшный снег и совсем было отчаялись, решили пропадать, как вдруг увидали торчащие из снега чьи-то ноги в валенках. Кинулись разгребать снег, подняли тело — оказывается, знакомый человек…

Тем только и спаслись — поняли, что, значит, эти луга хуторские, протасовские, и что на горе, в двух шагах, жильё…

За пазухой Нефёда лежали новенькие ребячьи лапти и пузырёк с фуксином.
22 июня 1924


ІІ етап моделювання. Знайти завязку заняття, яка допоможе наблизитися до оповідання І. Буніна “Лапті”, написаного 22 червня 1924 року в еміграції під впливом ?... (Дати відповідь).

Для цього слід сформулювати основну проблему, тему уроку та її лейтмотив, висловивши їх афористично, як епіграф до уявного уроку.


З попереднього уроку учні вже знають, що І. Бунін (1870-1953) – російський прозаїк, поет, перекладач, перший російський Нобелівський лауреат (за автобіографічний роман “Життя Арсеньєва”, надрукований 1933 року). У своїй творчості поєднав інтерес до сучасної йому російської дійсності з увагою до культури давніх цивілізацій, прагнення зафіксувати красу і неповторність окремої миті з пошуком вічних основ буття.

Акцентуємо увагу на тому, що у 10-і роки у циклі оповідань про російське село виступив як соціальний аналітик. Поруч з критичним зображенням суспільного російського життя й національного характеру в бунінській зрілій прозі спостерігається тенденція до осмислення вічних категорій буття – смерті, кохання, щастя, природи і т. д.


Нам потрібно сформулювати тему уроку, його навчально-виховну мету, дібрати епіграф...
ТЕМА. ОСМИСЛЕННЯ НЄФЬОДОМ ВІЧНИХ КАТЕГОРІЙ БУТТЯ.

(За оповіданням І. Буніна “Лапті”)


У нього немає багатства,

зате є великодушність.

* * *

Людині потрібна людяність.

Народна мудрість

(Формулюючи мету уроку, вчитель повинен ще раз дуже уважно прочитати програму, щоб не залишити поза увагою важливі питання).

Мета. Навчальний аспект. Простежити поєднання принципів реалістичного зображення суспільного й національного життя з елементами імпресіоністичної техніки на основі аналізу оповідання І. Буніна “Лапті”; розкрити асоціативний принцип оповіді.

Аспект розвитку вмінь і навичок. Працювати над розвитком навичок вдумливого читання та вмінням аналізувати художній твір, пояснюючи й обговорюючи внутрішній світ героя у єдності його світоглядних та ціннісних чинників.

Виховний аспект уроку. На прикладі образу Нєфьода виховувати високі моральні якості школярів, потребу в свідомій життєвій позиції.
ІІІ етап моделювання — розвиток дії (проектування самого уроку).

У вчителя на даному етапі є можливість звернутися до методичної літератури.

П Л А Н

1-а позиція. Читання оповідання (мовчки).

2-а позиція. Назва твору — елемент композиції.

(Можливі варіанти назви...



Образи: Нєфьод, лапті...).

3-я позиція. Формування теми. Чи є ще наскрізні образи?

Образ негоди ...



    • Як народжується у читацькому сприйнятті відчуття лиха?

    • Як це відчуття лиха створюється автором?

(Працюємо з текстом).

4-а позиція. Відбір (до цієї теми) літературного матеріалу. Текст (епізоди, фрагменти...).


    1. Початок.

    2. Розмова в домі. (Діалог барині та Нєфьода: звертаємо увагу на портретну характеристику...).

    3. Ніч в очікуванні.

    4. Фінал...

(Цитати з тексту).

5-а позиція. Перехід обєму навчального матеріалу в процес навчальної діяльності. Формулювання запитань і завдань до кожного фрагменту оповідання. Використовувати лексику діяльності: перечитайте, знайдіть фрагмент, перекажіть, прослідкуйте, дайте аналіз, схарактеризуйте...

  • Перечитайте початок оповідання. Що відбувається в домі?

(Це запитання виводить на сюжетну основу. Завязка.)

Аналіз ведемо від події “услід за автором”.

  • Яке почуття викликає у вас початок оповідання?

(Хвилювання, відчуття нещастя, очікування лиха...).

  • Який настрій визначає тональність розповіді?

  • А як народжується це почуття? Як автор допомагає відчути це?

(Приклади з тексту...).

  • Прослідкуйте, як підсилюється відчуття лиха?

  • Які художньо-виражальні (зображувальні) засоби використовує для цього автор? (Зачитати епітети, порівняння...).

  • Як сприймається фінал твору?

  • Чи маємо ми підстави говорити про динамічність і напруженість розвитку подій? Обґрунтуйте свою відповідь.

  • Автор в оповіданні яскраво змалював ХАРАКТЕР чи ТИП ? Чого більше: загального чи індивідуального?

  • Чому Нєфьод іде рятувати хлопчика? (“Душа просит”).

Він “приносить” лапті... У нього християнська душа, він душу врятував свою, а не своє життя. Та чи врятував він життя дитини?



  • Нєфьод — це тип чи характер? (Відповідь обґрунтувати).


Робота з епіграфом. Чи впливав епіграф на створення емоційного настрою? Чи можна його пов’язати з головним героєм твору?

  • Яку роль виконує заголовок оповідання? (Допомагає читачеві зрозуміти соціальний, філософський, психологічний смисл підтексту, зрозуміти глибинний смисл подій, душевного стану героїв...).

(Звертаємось до навчальної мети уроку. Словникова робота: імпресіонізм. Відповідь на запитання... Підкреслити багатство звукових і живописних деталей; емоційний синтаксис...).


  • Підбиття підсумків.

* — *


ІV етап моделювання — кульмінація (захист моделей, обговорення, пошуки конкретних шляхів, що ведуть до вирішення поставленої мети).

V етап — розв’язка заняття — складання вчителями методичної бібліографії; обмін думками. Моделювання вчить сумніватися, перечитувати, повертатися до деталі.

Вчитель повинен прийти до учня з потрібним текстом і своїм розумінням твору.
Голова Тячівського РМО вчителів ЗЛ

Кричфалушій Т. Ф.







Скачати 130.21 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка