Пишемо грамотно (корисна підказка) крапка (.) Крапка вживається



Скачати 50.75 Kb.
Дата конвертації29.12.2017
Розмір50.75 Kb.

ПИШЕМО ГРАМОТНО (КОРИСНА ПІДКАЗКА)

КРАПКА (.)

Крапка вживається:

  • у кінці розповідного двоскладного чи односкладного речення (Ніч. Спека.);

  • у кінці графічно скороченого слова (напр.; і т.д.).

Крапка не ставиться:

  • в абревіатурах між складовими частинами (ООН, МАУ, неп);

  • у скороченнях назв метричних мір [г (грам), кг (кілограм), м (метр), мм (міліметр), т (тонна)];

  • у кінці заголовків, на вивісках і штампах.

КОМА (,)

Кома вживається:

  • між однорідними членами речення, безсполучникового або за допомогою протиставного сполучника (Він встав, потягнувся, підійшов до вікна);

  • між частинами складного речення (У кав'ярні вони зустрілися з друзями, яких давно не бачили);

  • при виділенні інтонацією і за смислом звертання, вставних і вставлених словосполучень і речень, відокремлених другорядних членів речення, а також уточнюючих слів, вигуків, стверджуючих часток і порівняльних зворотів (Пиши ж мені, друже, якщо матимеш час).

КРАПКА З КОМОЮ (;)

Крапка з комою вживається:

  • для виділення однотипних частин складного речення [Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить; ніде не чутно людської мови (Т.Шевченко)];

  • між поширеними членами речення [Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха…

(І. Нечуй-Левицький)];

  • у кінці рубрик (Звуки бувають: 1) голосні; 2) приголосні) та ін.).

ДВОКРАПКА (:)

Двокрапка вживається:

  • у безсполучникових складних реченнях з різнотипними частинами, якщо друга частина розкриває загальний зміст першої або пояснює окрему її частину (Він врахував все: і що скаже він, і те, як його сприйме аудиторія, і навіть думку самого Миколи Петровича);

  • після узагальнюючого слова перед однорідними членами речення (послідовність дій така: 1) довести, що речення складне; 2) з'ясувати вид складного речення та ін.).

ТРИ КРАПКИ (…)

Три крапки вживаються:

  • коли думка, що виказувалася у реченні, ще не закінчена (І так було з ним завжди… Він працював, працював, а нагороду за його працю одержували інші…);

  • на місці розмовних пауз (Людей треба любити… прощати… Ось що головне…);

  • при використанні цитат, якщо цитата береться не з початку речення, або якщо цитата розірвана на декілька частин («…а по-друге,- закінчила Лариса- хочу випустити новий альбом").

ТИРЕ (―)

Тире вживається:

  • між присудком і підметом, якщо вони виражені однаковими лексично-граматичними категоріями (Справжня дружба - чисте джерело);

  • на місці пропущеного члена або кількох членів речення (Сьогодні (є) - твій день народження!);

  • перед узагальнюючим словом після однорідних членів речення (На пустирях, у рівчаках та неглибоких балках - скрізь росте ця невибаглива рослина);

  • при вставлених конструкціях [Є віра - невже цього мало, - що ти в цьому місті живеш

(Л. Первомайський)];

  • між двома словами, які вказують на просторову, часову або кількісну межу (за цей період ми планували зібрати 15-20 тон яблук).

ДУЖКИ ()

Дужки вживаються:

  • одна дужка - після цифри або букви, якою позначаються перераховувані рубрики в тексті (комп'ютер складається з: а) системного блока; б) монітора; 3) клавіатури);

  • дві дужки - для додаткової інформації, різноманітних уточнень, вказівок та таке ін. (Михайло Краснопудзенко народився 1985р. (в серпні місяці) в м. Києві).

Примітка 1. 

- Кома, крапка з комою, двокрапка й тире не ставляться (крім поодиноких специфічних випадків) перед відкритою чи закритою дужкою, а тільки після останньої.

- Знак питання, знак оклику та крапки можуть стояти перед закритою дужкою, якщо вони безпосередньо відносяться до слів, узятих у дужки; якщо ці знаки стосуються всього речення, їх ставлять після закритої дужки.
Примітка 2. 

- При збігу в реченні внутрішніх і зовнішніх дужок можна в разі потреби застосувати дужки різної форми (круглі та квадратні). При цьому круглі дужки слід ставити в середині квадратних.


Примітка 3. 

- Після закритої дужки, що нею закінчується речення, ставиться розділовий знак, якого вимагає ціле речення, незалежно від того, який знак стоїть перед закритою дужкою.



ЛАПКИ («»)

У лапки беруться:

  • цитати, причому й тоді, коли цитата входить у середину речення як його складова частина (Борис Буряк пише, що "в художній структурі сценаріїв і фільмів Олександра Довженка завжди присутній сам автор");

  • слова, що їх не вважають за свої або що наводяться з відтінком презирливого чи іронічного ставлення до чужого вислову, а також слова, вжиті вперше або, навпаки, застарілі та незвичайні [Моє ім’я враз із кількома іменами подібних до мене «во время оно» оббігало весь край, було пострахом усіх «мирних і вірноконституційних горожан», — з моїм іменем усі вони в’язали поняття перевороту, революції, різні (Франко)];

  • ындивідуальні назви заводів, фабрик, клубів, пароплавів, організацій, підприємств, наукових праць, літературних творів, газет, журналів, кінофільмів тощо: завод «Арсенал», швейна фабрика «Дитячий одяг», катер «Ластівка», фірма «Світанок», видавництво «Довіра».

У лапки не беруться:

  • власні назви неумовного характеру (Львівський політехнічний університет);

  • власні складноскорочені назви установ, управлінь, видавництв і т. ін. (Дніпрогес, Київенерго);

  • назви шахт, марок машин, літаків і т. ін., позначені номером або складені з абревіатури та номера (шахта 3-біс, ВАЗ 21-09, літак Ту-334);

  • назви книжок у бібліографічних списках, у виносках, рецензіях, які наводяться після прізвища автора (Гончар О. Собор.— К.: Дніпро, 1988).

ЗНАК ОКЛИКУ (!)

Знак оклику вживається:

  • у кінці спонукального речення, якщо, крім спонукання, в реченні виражається емоційний стан того, хто говорить ("А ну, відчиняй!"- вигукнув хтось за дверима);

  • після звертання при емоційному його виділенні (- Хлопці! - покликав Олег Васильович - Швидко біжить до мене!);

  • у кінці розповідного речення, у якому виражається емоційний стан автора (Боже! Що ж ви наробили!).

ЗНАК ПИТАННЯ (?)

Знак питання вживається:

  • у кінці питального речення (Звідки ж ми такі?).


Скачати 50.75 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка