Перспективні та актуальні напрями екологічних досліджень у Волинській області



Сторінка1/4
Дата конвертації25.06.2019
Розмір0.7 Mb.
  1   2   3   4

Управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації


Волинська обласна Мала академія наук

Л.С. Литвинець

С.В. Мельничук

ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СЛУХАЧІВ МАН У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Луцьк - 2009

Литвинець Л., Мельничук С. Перспективні напрями екологічних досліджень слухачів МАН у Волинській області/ Л. Литвинець, С. Мельничук – Луцьк, 2009 – 57 с.
Рекомендовано до друку методичною радою Волинської обласної МАН (протокол № 13 від 9 листопада 2009 року)

Рецензенти: Богдан С.К., кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри історії та культури української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки, завідувач науково-методологічної лабораторії Волинської обласної МАН; Малімон Л.Я., кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної та соціальної психології Волинського національного університету імені Лесі Українки, завідувач науково-методологічної лабораторії Волинської обласної МАН.

Видання вміщує матеріали щодо основних актуальних екологічних проблем Волинської області та можливих шляхів їх подолання. Значна увага приділяється особливостям змістового наповнення науково-дослідницьких робіт екологічного спрямування.

Для керівників та слухачів секцій екології, вчителів біології загальноосвітніх навчальних закладів, які керують науково-дослідницькими роботами учнів – членів Малої академії наук.



ВСТУП

На всіх етапах історії розвитку людина перебувала у найтіснішому взаємозв’язку з природою. І в наш час, в епоху інтенсивного розвитку науки і техніки, усіх галузей господарського і духовного життя людства цей зв'язок не тільки не послабився, а зміцнів і набув нових форм.

На перших етапах свого становлення людина користувалася благами природи, не змінюючи помітно природного середовища. Протягом останніх двох-трьох століть її вплив на природу значно посилився, внаслідок чого місцями відбувся штучний перерозподіл води і суші, дещо змінився кількісний і якісний склад рослинного і тваринного світу. Цей вплив значно сприяє поліпшенню умов життя людства.

Але, на жаль, є й інший, негативний бік діяльності людини. Це, по-перше, дедалі інтенсивніше використання всіх природних багатств – корисних копалин, будівельних матеріалів, рослинних та тваринних ресурсів, ґрунтів тощо; по-друге – забруднення навколишнього середовища (водних джерел, ґрунтів, атмосферного повітря) різними відходами промислових підприємств, побутовими викидами, хімічними речовинами, які застосовуються у сільському та лісовому господарствах тощо.

Виснаження природних багатств і забруднення навколишнього середовища різними речовинами, серед яких є й отруйні, такі, що їх природа не може асимілювати, набуло тепер настільки загрозливих масштабів, що викликає серйозне занепокоєння всього людства. Гостро постала проблема охорони природи [4].

Критична неврівноваженість екологічної ситуації в Україні змушує далекоглядних людей задуматися над можливим майбутнім своїх нащадків. Як житимуть люди через сотню років, чи зможуть дихати у загазованій атмосфері, чи ростимуть мутовані рослини на забруднених ґрунтах і чи придатною для пиття буде вода у природних водоймах? Ці всі питання вже можна назвати риторичними за умови незмінного руху техногенного прогресу людства вперед. Якщо людина не озирнеться і не побачить, що нищить природу, а головне, не зрозуміє неприпустимості такого ставлення до природних багатств, то дуже швидко зруйнує ту бездоганну систему, яка дала homo sapiens життя та забезпечувала стабільне існування. Людині потрібно перебудувати свій світогляд: від антропоцентричного типу мислення, при якому в центрі життя людини стоїть її головна цінність – власне “Я”, еволюціонувати до екологічного мислення, при якому людина сприймає себе як невід’ємну частину природи, цінує її і поважає. Екологічне мислення повинне виховуватися змалку і супроводжувати людину все життя. Вже зараз люди починають помічати свій згубний вплив на оточуючий світ, після чого приходить розуміння необхідності змін. Для цього мають бути такі передумови:



  • люди повинні бути обізнані з реальною екологічною ситуацією у світі, країні та регіоні;

  • кожній людині потрібно визначитися, в якому світі вона хоче жити, розуміючи при цьому, що часу для роздумів залишилося не так і багато;

  • людині потрібно запропонувати альтернативні моделі поведінки та можливі шляхи подолання екологічної кризи, хоча б на персональному рівні.

Тільки тоді, коли кожна людина відчує необхідність покращити світ навколо себе, розпочнеться нова ера екологічно свідомих громадян світу.

Проте, на нашу думку, екологічне мислення (яке є рушієм прогресу формування природоохоронної свідомості людства) необхідно виховувати в дітях вже з перших класів. Сьогодні у школах активно популяризується ідея екологічного гуманізму (за В.О.Сухомлинським) на уроках біології, але незважаючи на постійні вкраплення екологічних тем у навчальний процес, все ж цього недостатньо, щоб повною мірою виявити недосконалість природоохоронної діяльності людства. Дуже часто поодинокі екологічні уроки не в змозі впоратися з важливою просвітницькою місією. Ці заняття губляться у різноманітті наших освітніх програм і просто не здатні здійснити перебудову світогляду школяра. Допомогти вчителям загальноосвітніх навчальних закладів у нелегкій, але необхідній просвітницькій роботі покликане позашкілля. Яскравим прикладом результативної роботи в позашкільній освіті є діяльність Малої академії наук. Школярі, які займаються в секціях Малої академії наук мають змогу навчатися за авторськими прогресивними програмами, поглиблено вивчаючи окремі теми. Юні манівці мають змогу займатися науково-дослідницькою пошуковою діяльністю, для якої в секціях Малої академії наук створюються оптимальні умови. Вже понад 10 років школярі Волинської області мають змогу займатися в різнопрофільних секціях МАН, зокрема і у секції екології. Такі пізнавальні заняття заповнюють прогалину у шкільній програмі, яка обумовлена недостатньою кількістю занять з екології та складністю форм подачі інформації у зв’язку з нестачею часу. Робота в екологічних секціях дозволяє дітям проявити свій творчий потенціал у виборі теми власного дослідження, спроектувати вже набуті у школі знання на конкретну, характерну для території їх населеного пункту, екологічну проблему, вивчити її, провести експеримент, правильно оформити проведену роботу.

Заняття з екології в МАН необхідні сучасним школярам, оскільки тут вони опановують основи написання науково-дослідницьких робіт, вчаться працювати з науковою літературою, мають можливість проводити експерименти, отримують знання і навички, які стануть їм у нагоді при написанні наукових і дипломних робіт під час навчання у вищих навчальних закладах, а, можливо, і у майбутній дорослій науково-дослідницькій діяльності.

Для ефективних екологічних занять педагогам та учням потрібне методичне забезпечення, якого не вистачає, оскільки екологія у школах вивчається порівняно недавно. Це спричинило появу багатьох проблем під час проведення наукових досліджень юних екологів: вибір перспективної теми, дієвих методів, дослідження конкретного об'єкту та предмету дослідження.

У запропонованих методичних рекомендаціях здійснена спроба ознайомити читачів з перспективними напрямами екологічних досліджень у Волинській області, що допоможе, сподіваємось, спрямувати наукові дослідження талановитих школярів у правильному й актуальному напрямі.


Каталог: file


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка