Оксана Залецька



Скачати 127.12 Kb.
Дата конвертації14.05.2019
Розмір127.12 Kb.
ТипУрок

Оксана Залецька,

учитель історії

Поточищенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Городенківської районної ради,

старший учитель
Зміни в господарстві краю

Мета уроку. Повідомити учням нові знання; розвивати (формувати) їх уміння і навички; виховувати особистісне ставлення до подій і фактів, зокрема:


    • називати дати подій та події за датами, що стосуються соціально-економічного розвитку Прикарпаття доби міжвоєння, визначати їх приналежність до століття, хронологічну послідовність та віддаленість від сьогодення, синхронізувати і зіставляти з відповідними датами історії України;

    • пояснювати поняття «світова економічна криза», «модернізація», «еміграція» та застосовувати їх у мовленні;

    • називати і характеризувати постаті, які пов’язані з соціально-економічним розвитком Прикарпаття міжвоєнного періоду;

    • показувати на карті історико-географічні об’єкти, що стосуються соціально-економічного розвитку Прикарпаття доби міжвоєння (центри розвитку промисловості і торгівлі, сільськогосподарські райони та ін.);

    • обирати історичні джерела та використовувати їх для опису фактів, подій, явищ та процесів соціально-економічного розвитку Прикарпаття 20–30-х років ХХ ст.;

    • установлювати причинно-наслідкові зв’язки соціально-економічного розвитку Прикарпаття доби міжвоєння;

    • зіставляти і порівнювати події і процеси соціально-економічного розвитку Прикарпаття доби міжвоєння з відповідними подіями і процесами історії України;

    • висловлювати своє ставлення щодо фактів, подій, явищ соціально-економічного розвитку Прикарпаття доби міжвоєння.

Тип уроку. Комбінований урок.

Вид уроку. Урок-конференція.

Навчально-методичне забезпечення.

  1. Островський В. В. Історія Прикарпаття. Посібник для загальноосвітніх навчальних закладів / Валерій Островський. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2008. – 352 с.

  2. Бурдуланюк В., Гаврилів Б. Історія Прикарпаття (Хронологічний довідник) / Василь Бурдуланюк, Богдан Гаврилів. – Івано-Франківськ, 1994. – 75 с.

  3. Городенщина : Історично-мемуарний збірник / Ред. Михайло Г. Марунчак. – Нью-Йорк; Торонто; Вінніпег, 1978. – 870 с.

  4. Україна. Історичний атлас. – К. : ТОВ «Видавництво “Мапа”», 2004. – 32 с.

  5. Додатковий матеріал.

  6. Проектор, мультимедійна дошка.

Послідовність проведення етапів уроку

Методичний коментар. Польське панування на галицько-волинських землях позначилося як на суспільно-політичному, так і на соціально-економічному розвитку Прикарпаття. Землі краю в міжвоєнний період, фактично, продовжували відігравати роль сировинного придатка Польської держави.

В ході уроку опрацьовуються питання: «Сільське господарство», «Розвиток промисловості», «Транспорт і торгівля», «Соціальне становище та повсякденне життя».

Щоб активізувати пошукову діяльність, ефективно повідомляти знання, розвивати уміння і навички школярів, їм можна запропонувати таку форму роботи, як конференція. При цьому учитель має заздалегідь розподілити «виступаючих» і завдання для учасників «конференції».

На уроці використовуються різні методичні прийоми: словникова робота, бесіда, пояснення, опрацювання тексту посібника, історичних джерел, ілюстрацій, взаємонавчання в парах і групах.



І. Підготовчий етап (до 5 хв.)

1. Облаштування робочих місць учнів і перевірка готовності класу до уроку.

Учитель перевіряє готовність класної кімнати та класу до уроку: комплектування необхідного навчально-методичного забезпечення, присутність учнів. Педагог також організовує робочі місця школярів, оглядаючи наявність підручників, робочих зошитів, письмового приладдя, додаткових джерел.



2. Актуалізування та активізування пізнавальної діяльності учнів.

Учитель пропонує учням переглянути презентацію «Фрагменти історії Прикарпаття доби міжвоєння» (доступ до ресурсу: http://www.ippo.if.ua/predmety/istoriya/index.php?r=site/stattya&id=1376) та обміркувати відповіді на запитання. Роботу завершує узагальнювальна бесіда.



Орієнтовний перелік запитань до презентації

  • Що зображено на ілюстрації?

  • Назвіть повітові міста Станиславівського воєводства.

  • У яких галузях відбувався процес ополячення?

  • Назвіть основні галузі економіки у Прикарпатті.

  • Зіставте і порівняйте галузі промисловості у Прикарпатті з промисловими галузями в УСРР.

  • Кому належала земля у Прикарпатті?

  • Назвіть райони спеціалізації у Прикарпатті.

  • Що запам’яталося з презентації?

ІІ. Повторення вивченого (15 хв.)

1. Повторення навчального матеріалу. Перевірка виконання домашнього завдання.

Учитель перевіряє наявність опрацьованого матеріалу, заздалегідь підготовлені виступи. Ті учні, які виконали вибіркове домашнє завдання, здають записані повідомлення, що їх педагог перевірятиме і оцінюватиме в позаурочний час. Роботу звершуватиме узагальнювальна бесіда.



2. Мотивування та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Учитель мотивує та оцінює навчальні досягнення школярів.



ІІІ. Опрацювання нового навчального матеріалу. Повідомлення знань, формування вмінь та навичок (25 хв.)

1. Оголошення теми, мети, визначення очікуваних результатів уроку. Мотивування пізнавальної діяльності учнів.

Учитель повідомляє тему уроку і зазначає, що заняття пройде у вигляді конференції. Очікувані результати обговорюються спільно із учнями. Вони висловлюють свої побажання, котрі можна записати на дошці чи ватмані. Педагог доповнює перелік, виходячи із визначеної ним мети уроку.



2. Сприйняття і осмислення учнями нового навчального матеріалу.

Зміст навчальної роботи. Сільське господарство. Розвиток промисловості. Транспорт і торгівля. Соціальне становище та повсякденне життя.

Учитель об’єднує учнів у групи. (Деякі з дітей виконуватимуть ролі кореспондентів та експертів.) Після обговорення та узгодження змісту виступів учасники груп представляють свої напрацювання. Кореспонденти готують і ставлять додаткові запитання. Під час виступів доповідачів інші ведуть конспект, адже після закінчення всі здають свої матеріали педагогу. Експерти аналізують та оцінюють працю кожної групи. Роботу завершує узагальнювальна бесіда.



Орієнтовний приклад добірки матеріалів для проведення конференції

Орієнтовний приклад завдань для взаємонавчання у групах

Група 1. Опрацьовуватиме питання «Сільське господарство».

Група 2. Опрацьовуватиме питання «Розвиток промисловості».

Група 3. Опрацьовуватиме питання «Транспорт і торгівля».

Група 4. Опрацьовуватиме питання «Соціальне становище та повсякденне життя».

Орієнтовний текст для виступу групи 1

На території Галичини в першій половині ХХ ст. проживало більше сільського населення, відповідно тому й більшість були зайняті в сільському господарстві. Польські власті проводили інтенсивну колонізацію краю. Значну кількість маєтків і кращі володіння розподілено поміж осадниками.

«Осадництво» – це політика заселення польськими колоністами західноукраїнських земель, яку проводив уряд поміщицької Польщі. Осадники – це колишні офіцери і солдати польської армії, які за віддану службу отримували кращі землі на захоплених територіях Західної України. (Для них в Станиславівському воєводстві створений земельний фонд, що становив 40 тис. гектарів.) Саме вони мали стати опорою польської адміністрації в боротьбі з національно-визвольним рухом.

В липні 1919 року із розгортанням селянської боротьби польський сейм схвалив «Основи земельної реформи». Але в умовах спадання селянського руху уряд припинив поступки на користь селян.

Загальний розподіл земель на Прикарпатті був таким:

42.5 %  селянам; 26.5% – поміщикам; 20.4 % – державі; 4.6 % – церкві; 6.9% – громаді.

Це свідчить про те, що більша частина земель була в руках власників та держави, а селяни при цьому відчували малоземелля та безземелля.

Також селяни не мали достатньо худоби. Тільки 40 % сільських дворів на Прикарпатті мали коней і 80 % – корову (з них тільки 7 % мали 2–3 коней чи корів).

Але навіть попри труднощі та складнощі сільськогосподарського виробництва, воно відзначалося різноманітністю галузей.

Орієнтовний приклад добору запитань для групи 1


  • Як ви оцінюєте рівень економічного розвитку у Прикарпатті?

  • Що вирощували прикапратські селяни? Назвіть різновиди культур.

  • Як політичне становище краю впливало на рівень розвитку сільського господарства?

Орієнтовний текст для виступу групи 2

Приєднані території Прикарпаття в основному використовувалися як джерела сировини та дешевої робочої сили, та як ринки збуту товарів. А розвиватися мали тільки деякі галузі промисловості, що були вигідні Польщі. Зокрема нафтовидобуток та нафтопереробка визначали промислове обличчя краю. В міжвоєнний період галицька, а в тому числі і прикарпатська нафта вивела Польщу на третє місце в Європі. Провідне місце у видобуванні нафти та нафтопереробці належало Надвірнянщині. На цьому промислі добре заробляли поляки, але й для деяких українців це ставало непоганим заробітком.

В гірських районах Прикарпаття провідна роль належала лісорозробній та деревообробній галузям. Різні форми володіння власністю, низька оплата праці, погані умови праці викликали страйки та протести, особливо серед лісорубів. Але попри негаразди, саме лісопереробна галузь залучала найбільшу кількість робітників.

Орієнтовний приклад добору запитань для групи 2


  • Що таке територія Польщі «А» і Польщі «Б»?

  • На які галузі промисловості робила влада акцент в центральних районах Польщі, що призупиняло їх розвиток на Прикарпатті?

  • В якому становищі перебували легка та харчова галузі промисловості?

Орієнтовний текст для виступу групи 3

(Учні цієї групи починають свою розповідь з представлення схеми «Види транспорту».)

Види транспорту: залізничний; автомобільний (приватні автомобілі, автобуси; санітарні автомашини); річковий; велосипедний; гужовий.

У транспортній галузі найпоширенішою та найприбутковішою була залізниця. Саме вона забезпечувала основну кількість перевезень людей і товарів. На залізниці в основному працювали поляки.

Автомобілі на Прикарпатті були привізними тому що галузь автомобілебудування в краї не розвивалась. У відкритому в Станиславові «Домі машин» продавали авто провідних світових фірм. Але стояло питання – чи кожен міг придбати собі автомобіль?

Започатковується також автобусне сполучення між повітовими центрами та центром воєводства. В цих же центрах на службу медицині стають санітарні машини. Крім того набуває поширення використання велосипедів та залишається переміщення за допомогою підвод.

Торгівля в краї розвивалася в різних напрямках: внутрішня торгівля (міські ярмарки, крамниці, переважно єврейські, великі торги в Станиславові чотири рази на рік, та щочетверга – місцеві торги); зовнішня торгівля, яку контролювала лише польська адміністрація.

Сприяла розвитку торгівлі кооперація у вигляді кооперативів, торгових товариств, позичкові каси, такі як «Народна торгівля»,«Надія», «Світло», «Сільський господар» та ін.

Орієнтовний приклад добору запитань для групи 3


  • Які товари в основному йшли на продаж на внутрішньому і зовнішньому ринках?

  • За що на Прикарпатті недолюблювали євреїв-корчмарів?

  • Хто міг собі дозволити придбати автомобіль в час міжвоєння?

Орієнтовний текст для виступу групи 4

Текст. На території Прикарпаття в 20–30-х роках ХХ ст. проживало за різними підрахунками 1–1.3 млн осіб. Національний склад населення – до 70 % становили українці, 23.4 % – поляки, 6.6 % – євреї, а також німці та інші національності.

Схема. «Національний склад населення Прикарпаття».



Схема. «Еміграція з території Прикарпаття».



Текст. Низький рівень життя населення та важкі умови праці, різні податки і побори та відробіток шарварків (громадські роботи) приводили до конфліктів з польською владою, поміщиками чи їх представниками.

Види протесту – страйки, відмови від сплати податків, рідше – збройний опір. Також поширювався жіночий рух.



Джерело. …Часто між владою і поміщиками виникали конфлікти. Але люди давали рішучу відсіч представникам влади. Наприклад, у привласнених скарбом лугах були джерела «теплиць», що залишилися після старого русла Прута. В цих джерелах населення вимочувало коноплі… Польській лісовій службі це не сподобалось, бо, мовляв, русинські коноплі занечищують польські… води… Десь у 1930 році, коли жінки понесли до тих мочил коноплі… лісова служба з поліцією оточили теплиці, жадаючи вибрати вже намочені коноплі і негайно забиратися з польської території. Але це викликало гнів жінок. Вони, озброївшись камінням, пішли в наступ… Скоро до цього місця почали збиратися чоловіки… А це поліції вже не сподобалось… Тоді комендант наказав поліції залишити місце події і дати людям спокій… (Футулуйчук В. М., Рогозіна-Марусяк Т. В. Княждвір. Історико-краєзнавчий нарис / В. М. Футулуйчук, Т. В. Рогозіна-Марусяк. – Макіївка : «Графіті», 1998. – с. 65.)

Джерело. Ще один дуже цікавий факт самооборони. Він був десь в 1929–1930 роках, коли люди збирались будувати народну школу. На будівництво не вистачало коштів і громадська рада вирішила продати свої ґрунти, так звані «узурпи», по іншому боці Прута, які щорічно повені відкидають до державного «скарбу». Тоді росла там дуже гарно лозина, з якої наші кошикарі виплітали… кошики і інші вироби, що давало їм добрий заробіток. Представник державного скарбу, присутній на засіданні, лісничий Вільмунт (опольщений німець) сказав, що коли мова йде про той луг, де немає межі, то він готовий все переміряти і віддати громадську землю громаді. На другий день почали переміряти землю... Несподівано так сталось, що лісничий відміряв цілу полосу землі і включив її у власність громади, зазначаючи це відповідними знаками на мапі. До речі, ця полоса землі була вже довгий час в руках державного скарбу, хоч цього не було позначено на мапах. Люди порадились між собою і скликали всіх на збори. Це зробив старший громади Іван Григорець. Було вирішено вирубати всю лозину, щоб громада таким чином закріпили за собою ці землі. Довідавшись про це, тодішній надлісничий Романовський привів цілу зграю лісової служби і поліцію. Сам він теж прибув на місце події, щоб таки відібрати від громади цю землю. Він застав селян за роботою. Викликавши голову громади, зажадав від того, щоб люди залишили роботу, інакше застосує силу. Тоді Іван Григорець запитав коменданта поліції, чого той прийшов. Адже ж ніякого порушення порядку тут не було. Цю землю передав громаді представник державної влади в селі лісничий Вільмунт. Він віддав громаді її ж власність. А якщо поліція втрутиться в цю справу, то вони будуть захищатись, бо люди знаходяться на своїй землі і нікого не чіпають. І тоді комендант поліції наказав своїм підлеглим відійти і не чіпати селян. (Футулуйчук В. М., Рогозіна-Марусяк Т. В. Княждвір. Історико-краєзнавчий нарис / В. М. Футулуйчук, Т. В. Рогозіна-Марусяк. – Макіївка : «Графіті», 1998. – с. 66.)

Текст. Повсякденне життя прикарпатців поєднувало пережитки старого і досягнення модернізованого суспільства. Тогочасні новинки науки і техніки поступово приживалися в селі та місті. Працю селянина полегшували кінні, парові, дизельні, рільничі машини, косарки, молотарки, січкарні і млини. Починають застосовувати мінеральні добрива та технічні нововведення.

Життя міських жителів в багато чому відрізнялося від міських. Міста набувають оновленого вигляду. Запроваджуються новинки європейської цивілізації (освітлення вулиць, доступ до радіо, розбудова парків і багато іншого). Але поряд з цим залишаються проблеми і клопоти даного часу.



Орієнтовний приклад добору запитань для групи 4

  • Чим відрізнялось соціальне становище населення на території Прикарпаття від життя населення під владою Радянського Союзу?

  • Які види дозвілля використовували прикарпатці?

  • Чи могла людина звернутися за медичною допомогою в умовах того часу і, якщо могла, то куди?

Орієнтовний план оцінювання роботи груп

1. Попередня підготовленість до виступу.

2. Наявність наочності.

3. Послідовність і логічність виступу.

4. Повнота відповідей на запитання.


3 Узагальнення і систематизування знань, закріплення формування вмінь та навичок учнів.

Учитель пропонує учням установити істинність або хибність тверджень, що стосуються змісту навчального матеріалу. Правильні відповіді позначаються знаком «+», неправильні – знаком «–» в робочому зошиті. Після завершення відбувається взаємоперевірка та взаємооцінювання. Роботу завершує узагальнювальна бесіда.



Орієнтовний приклад тверджень для проведення узагальнення та систематизування

(Правильні відповіді позначено знаками червоного кольору.)

1. Основним заняттям жителів Прикарпаття було сільське господарство. «+»

2. В краю найбільш розвиненою була металообробна галузь промисловості. «–»

3. Світова економічна криза негативно відбилася на економіці Прикарпаття. «–»

4. Провідними галузями промисловості Прикарпаття були нафтодобування та нафтопереробка. «+»

5. В сільському господарстві Прикарпаття почали використовували тогочасні технічні нововведення. «+»

6. На території Прикарпаття проживало більше поляків ніж українців. «–»

7. Особливо поширеною у Прикарпатті була політика осадництва. «+»

8. Найпоширеніший вид транспорту на території Прикарпаття в 20–30-х рр. ХХ ст. – залізничний. (+)

9. В міжвоєнний період на території Прикарпаття особливого поширення набуває кооперація. «+»

10. Експорт товарів з території Прикарпаття найбільше здійснювався на територію радянської України. «–»


ІV. Завершальний етап (5 хв.)

1. Підведення підсумків уроку.

Учитель пропонує учням висловити свої думки щодо особливостей соціально-економічного розвитку Прикарпаття у міжвоєнний період. Учні здають вчителю на перевірку записаний в ході уроку матеріал.



2. Повідомлення та інструктування виконання домашнього завдання.

Обов’язкове. Опрацювати текст підрозділу посібника; зіставити і порівняти життя селянина та міщанина на території Прикарпаття в період міжвоєння.

Вибіркове. Скласти твір-есе на тему: «Які з тогочасних проблем можуть або не можуть постати перед сучасними мешканцями Прикарпаття?»

Скачати 127.12 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка