Назва розділу, теми Знання змісту мовних понять, термінів, мовних явищ



Скачати 201.72 Kb.
Дата конвертації17.01.2018
Розмір201.72 Kb.
ТипЗакон

Заняття 1




Назва розділу, теми

Знання змісту мовних

понять, термінів, мовних явищ

і закономірностей


Предметні уміння та способи навчальної діяльності


1. Фонетика. Графіка


Фонетика як розділ мовознавчої науки про звуковий склад мови. Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі й глухі. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ. Склад. Складоподіл. Наголос, наголошені й ненаголошені склади. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних. Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків.

Основні випадки чергування у-в, і-й



Визначати в словах голосні, тверді і м’які, дзвінкі й глухі приголосні, ненаголошені й наголошені голосні; ділити слово на склади; визначати звукове значення букв у слові.

Визначати місце букв в алфавіті,

розташовувати слова за алфавітом;

розпізнавати явища уподібнення приголосних звуків, спрощення в групах приголосних, основні випадки чергування голосних і приголосних звуків, чергування у-в, і-й






Фонетика - це розділ мовознавства, який вивчає звуковий склад мови.
Система звуків в українській мові

1.голосних звуків – 6 ( а, о, у, е, и, і) ; голосні бувають наголошені і ненаголошені .

2. приголосних звуків – 32


Сонорні



Шумні

дзвінкі

глухі

[в]

[м]


[р] [р′]

[н] [н′]


[л] [л′]

[й′]


(не мають парних

глухих)


[л] [л ]


[б]

[п]

[ д][д']

[т] [т′]

[ж]

[ш]

[з] [з']

[с][с']

[дж]



[ч]

[дз][дз']

[ц][ц′]

[ґ]

[к]

[г]

[х]




[ф]


Завдання:

1.Визначити кількість :

- сонорних (9);

- дзвінких (11);

- глухих (12);

- м’яких (10);

- твердих (22);

- твердих, які не мають пари за тв.-м’як. ( 13);

- м’яких, що не мають пари (1);

- дзвінких без пари ( усі сонорні);

- глухих без пари (ф)



2. Які звуки називаються пом’якшеними ? ( ті , що не мають парних м’яких, але в позиції перед [і] пом’якшуються (можуть пом’якшуватися також в позиції перед йотованими , наприклад у слові пюре)
Алфавіт. Співвідношення звуків і букв

Розташовані в певному порядку літери становлять алфавіт (азбуку, абетку). Усього в українській мові 33 літери.


У більшості випадків один звук передаємо на письмі однією літерою: друг [д р у г]. Проте такої відповідності може й не бути.


Літера щ завжди позначає два звуки [ш ч]: щука [ш ч у́ к а], дощ [д о́ ш ч].

Літера ї завжди позначає два звуки [й і]: їжак [й і ж а́ к], їсти [й і́сти].


Сполуки літер дж, дз можуть означати і злиті звуки [дж], [дз], [дз']: джем, дзеркало, ґедзь, і окремі звуки [д] і [ж], [д] і [з], [д] і [з']: підживлювати, підземний, підзяберний. Окремі звуки сполуками літер дж і дз передають тоді, коли [д] належить до префікса, а [ж], [з] або [з'] — до кореня.
М'який знак звука не позначає. Він указує на м'якість попереднього приголосного звука: олень [о л еи н'], льон [л΄ о н].
Літера г позначає звук [г]: гетьман [ге́т'ма н], грати [гра́ти], а літера ґ — звук [ґ]: ґрунт [ґру́нт], ґанок а́н о к], ґрати [ґра́ти].
Літери я, ю, є можуть позначати по два звуки: я — [й а]: яр [й а́ р], олія [о л΄ і́ й а]; ю — [й у]: юнак [й у н а́ к], співаю [с п' і в а́ й у]; є — [йе]: єдиний [й еи д и́н и й], моє [м о й є́]. Літери я, ю, є можуть позначати на письмі голосні звуки [а], [у],[е], що стоять після м'яких приголосних. Наприклад: маля [м а л΄ а́], людина [л΄ у д и́ н а], синє [с и́ н' е].
Склад і наголос

Складом називається частина слова, яка вимов­ляється одним поштовхом видихуваного повітря і має один голосний звук.



У слові є стільки складів, скільки голосних звуків.

І. Приголосний, що стоїть безпосередньо перед го­лосним і у вимові зливається з ним, належить до того самого складу, що й голосний: че-ка-ють (а не чек-ай-уть), спо-ді-ва-ти-ся, на-ді-я, си-джу, па-йок (а не пай-ок), си-ньо-го.

Проте між голосними може бути не один, а два і більше приголосних звуків, як, наприклад, у словах каз­ка, сестра. Тоді поділ на склади відбувається так:

1. Сонорний, що стоїть перед приголосним, належить до попереднього складу: чай-ка, вій-на, гол-ка, гор-дий, вов-ки, пір'-їн-ка, сім'-я.

2. Дзвінкий, що стоїть перед глухим, теж належить
до попереднього складу: каз-ка, книж~ка, буд-ка, го-роб-ці.

3. В інших випадках приголосні переважно належать до наступного складу: се-стра, шо-стий, ру-шник, ре-п'ях, мі-дний, до-бре, ху-до-жник.

4. Два суміжні сонорні звуки належать до різних складів: зем-ляк, бар-ві-нок, сум-но.

5. Подовжені приголосні можуть належати до одного або різних складів: по-чут-тя і по-чу-ття, ста-ття і стат-тя.

II. Склади бувають відкриті і закриті.


  1. Склад, що закінчується на голосний звук, нази­вається відкритим: сто-ли, но-га, гра-ю.

  2. Склад, що закінчується на приголосний звук, на­зивається закритим: стіл, ніг, грай.

III. У словах з двома та більше складами один склад
вимовляється сильніше, ніж інші.

IV. Вимова одного із складів слова з більшою силою на­зивається наголосом.

В українській мові наголос може падати на будь-який склад слова: голуб, гойдалка, вишикуватися; го­лубка, гойдати, шикуються; голубок, голубуватий, пере­розподілити. Такий наголос називається вільним.

При зміні слова наголос може переходити з одного складу на інший (голови, голів, голова; один, одно, од­ного). Такий наголос називається рухомим.

Від наголосу іноді залежить значення слова: бра́ти і брати́, му́ка і мука́, за́мок і замо́к, ла́пки (кінцівки) і лапки́ (розділовий знак), скла́ди (сховища) і склади́ (частини слова).

Склад, на який падає наголос, називається наго­лошеним. Усі інші склади в слові ненаголош e н і.

В українській мові наголошений склад не виділяєть­ся різко з-поміж інших складів слова. Тому всі склади слова вимовляються чітко, виразно.

А
При складоподілі діє принцип зростання гучності складу (глухий- дзвінкий- сонорний – голосний), тяжіння до відкритості складів та милозвучності ( усунення груп приголосних в межах одного складу
симіляція ( уподібнення) звуків


Вимова приголосних

Приклади

Ненаголошені [e] та [и] у вимові зближуються то як [еи], то як [ие]

[веисна́], [стеипови́й], [жиеве́], [виешне́вий]

Ненаголошений [о] здебільшого вимовляється чітко. Лише в деяких словах

перед складом з наголошеним [у], [і] він наближається у вимові до [у]



[вода́], [молоко́], [додо́му]
[зоузу́л׳а], [поур’і́г]



Дзвінкі приголосні перед глухими вимовляються дзвінко

казка – [казка], стежка- [стежка]

У позиції перед глухим звуком оглушується лише звук г

легко – [лехко], нігті – [н′іхт′і]

Глухі приголосні перед дзвінкими одзінчуються ,

Перед сонорними не одзвінчуються

Боротьба – [бород′ба], косьба – [коз′ба]
Кликати –[ кли́́кати], прибити –[ приеби́ти]

Префікс з- перед наступним глухим приголосним уподібнюється до с (це відображено на письмі перед приголосними к, п, т, ф, х

Зсипати – [с:и́пати], зшити – [сши́ти]

Звук з у префіксах роз-, без-, через- не оглушується1

Розквітати–[розкв’ітати], безсмертя-

[беизсмерт′я], черезсідельник-[череизс′ідел′ник]



Шиплячі звуки ж, ч, ш, дж перед свистячими з, з′, с, с′, ц, ц′, дз, дз′ уподібнюються

Дочці – [доц′:і], донечці –[донеиц′:і], лисичці – [лиесиц′:і], книжці – [книз′ц′і], товаришці – [товарис′ц′і].

Закінчення дієслів на –ться, -шся вимовляється як ц′:а, с′:а

Сміється – [с′м’ійец′:а], сміється – [с′м’ійес′:а]

Приголосні д, т, с, ц, л, н, дз перед м’якими пом’якшуються

Напівпом’якшені приголосні на інші приголосні, що стоять перед ними, не впливають.

Перед пом’якшеними приголосними м’яку вимову можуть мати лише свистячі с, ц, з, дз

Пісня – [п’іс′н′а], кузня – [куз′н′а], повість – [пов’іс′т′],український – [украйін′с′кий]

Двір –[ дв’ір], збір – [зб’ір], твір –[ тв’ір], тхір –[ тх’ір],

але

Цвіт –[ ц′в’іт], цвях-[ц′в’ах], дзвін-[дз′в’ін]


Спрощення груп приголосних

1 групах приголосних -ждн-, -здн-, -стл-, -стн- випадають д і т: - тиждень тиж­ня тижневий; виїздити виїзний, поїзд поїзний; лестощі улесливий, щастя щасливий; вість вісник, користь корисний, честь чесний, якість якіс­ний. Але в словах: зап'ястний, кістлявий, пестливий, хваст­ливий, хвастнути, хворостняк, шістнадцять літера т на письмі зберігається, але не вимовляється .



Примітка. У прикметниках, утворених від іменників іншомов­ного походження з кінцевим -ст, літера т у групі приголосних -стн-зберігається, хоч відповідний звук і не вимовляється: аванпост аванпостний, баласт баластний, компост компостний, конт­раст контрастний, форпост форпостний.

2. У групах приголосних -зкн-, -скн- випадає к при творенні дієслів із суфіксом -ну-:



бризк бризнути, брязк брязнути, блиск блиснути, писк писнути, плюск плюснути, тріск тріснути, але: випуск випускний, виск вискнути, риск рискнути.

3. У групі приголосних -слн- випадає л :масло масний, мисль умисний, навмис­не; ремесло ремісник.



Чергування голосних

Чергування — це постійні зако­номірні зміни звуків в одній і тій самій частині слова.

Чергування бувають: » Історичні (дуже давні, причини яких можна пояснити за допомогою історичних фонетичних законів). ► Позиційні (залежать від позиції звука в слові).

Найдавніші чергування голосних

Чергування голосних у коренях дієслів

е — о: нести — носити, везти — во­зити, брести — бродити;

е — і: летіти — літати, пекти — випікати, гребти — загрібати;

і — а: лізти — лазити, сісти — садити;

і — и: сідати — сидіти, ліпити — липнути;

є — и — 0 (^нуль звука/* беру — ви­бираю — брати; терти — на­тирати — тру;

о — а: ломити — ламати, перемог­ти — перемагати.

Чергування [о] та [е] з [і ]

Це чергування досить поширене в українській мові і є однією з найха­рактерніших ознак, що відрізняє її від інших слов'янських мов. Воно належить до позиційних чергувань і залежить від типу складу.2


Пишемо:

о,е

і

У відкритому складі

У закритому складі

При словозміні

При словотворенні

Поділ-Подолу

Школа - шкільний

Радість-радості

Творити-твір

Осінь-осені

Нога - підніжжя

Промінь-променя

Гора - міжгір’я

Сім -семи

Село - сільський

Київ - Києва

Перо-пір’їна


Найпоширеніші чергування приголосних

1. При словозміні та словотворенні:

г-ж-з:

нога — ніженька — на нозі, друг — дружний — друзі, Ольга — Ольжин — Ользі;

к-ч-ц:

рука — рученька — у руці, музика — музичний — музиці, Оксанка — Оксанчин — Оксанці;

х-ш-с:

вухо — вушко — на вусі, муха — мушва — мусі, Стеха — Стешин — Стесі.
2. Чергування приголосних у коре­нях дієслів при дієвідмінюванні:

д — дж:

ходити — ходжу, ходиш...садити — саджу, садиш...

зд — ждж:

їздити — їжджу, їздиш...

з — ж:

в'язати — в'яжу, в'яжеш...

возити — вожу, возиш...

с — ш:

писати — пишу, пишеш...

просити — прошу, просиш...

к — ч:

плакати — плачу, плачеш...

пекти — печу, печеш..

. т — ч:

світити — свічу, світиш...

хотіти — хочу, хочеш...

ст — шч (щ):

простити — прощу, простиш...
3.У дієслівних формах губні приго­лосні чергуються з буквосполученням «губний + л»:

б — бл: любити — люблю,

загубити — загублю;

п — пл: купити — куплю, топити — топлю;

в — вл: ловити — ловлю, мовити — мовлю;

м — мл: ломити — ломлю, гриміти — гримлю;

ф — фл: графити — графлю.
Засоби милозвучності української мови

Найуживанішим засобом досягнен­ня милозвучності мови є позиційні чергування у — в,

і — й:

читав у книзі, рука в руку; холод­но взимку, сніг узимку; приїдуть утрьох, працювали втрьох; зуст­ріли ввечері, зустрілись увечері; фрукти й овочі, овочі і фрукти; він ішов, вона йшла.

Ці чергування регулюються таки­ми правилами:

Чергування у — в

Пишемо у:

Між двома приголосними: зустріч у школі, працював у полі, світять у віках.

Перед наступними [в], [ф] та буквосполученнями [хв], [св], [льв], [те] та іншими важкими для вимо­ви звуками, навіть якщо попереднє слово закінчується на голосний:



проживаю у Львові, пірнути у хви­лі, заняття у фотолабораторії, одягнений у форму, виглянула у вікно, зібралися у Сквирі.

На початку речення перед наступ­ним приголосним:



У всякого своя доля і свій шлях ши­рокий (Т.Шевченко). Усі мовчать: говорить мати вус­тами неба і землі (В. Крищенко).

Після паузи (на письмі — розділово­го знака):



Дзвінка ріка — у береги!

А я себе — у дзвони слів!

Г. Чубач.
У закоханих є найкоротша мова: Усі слова — у потиску руки.

І. Світличний.

Пишемо в:

Між голосними:



жити в Україні, відпочивати в Одесі, вода в озері, здобула освіту в університеті, поїздка в автобусі.

На початку речення перед голосним: В імлу вгорнувшись, дуб високий у небо велетом стримів (В. Стус).

Якщо ж попереднє слово закін­чується на в, то перед наступним голосним вживаємо прийменник в, а не у:

перебував в Ужгороді, острів в океані.

У — в чергуються:

у словах:



вдень — удень

вчитель — учитель

взяв — узяв

взимку — узимку

вперед — уперед

вчений — учений тощо.

У — в не чергуються:

У словах, що вживаються тільки з початковими у або в:

влада, власний, взаємини, вражен­ня, вдумливий; умова, указ, укус, узгодити.

Серед них чимало слів іншомовно­го походження:

варіант, вітаміни, вітрина, ве­гетаріанець, вуаль, велюр, вояж; утопія, унія, університет, ульти­мативний.

Якщо це пов'язано зі зміною лек­сичного значення слова:



вправа - управа

вдача- удача

вклад- уклад

вступ- уступ

впливати-упливати

У власних назвах:



Волинь, Ворскла, Владивосток, Врубель; Умань, Угорщина, Урал. їхнє варіювання в офіційних доку­ментах не допускається навіть при наявності обох варіантів: Удовен­ко — Вдовенко.

Примітка. Офіційна назва нашої країни — Україна, але в художній літературі та у фольклорі може виступати варіант Вкра­їна. Це стосується й похідних слів: вкраїці, вкраїнський:

Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея — не може ж так буть!

П. Тичина.
Чергування і — й

[і] з [й] чергується в тому випадку, коли треба уникнути збігу приголос­них чи голосних:

допомагав іти, швидко йти; брат і сестра, сестра й брат; Марина й Ольга; Роман і Сергій, спокій і ти­ша; мати й діти.

Пишемо тільки і:

1.На початку речення:

І вечір молитовно склав долоні зір

(Б.-І.Антонич);

Іду за літом, за літами

(Р. Лук'янчук);

І океанів тих немає,

Щоб вірні роз'єднать серця.

М. Рильський.

2. При зіставленні або протиставленні понять:

любов і ненависть, червоне і чорне, сміх і сльози, краса і сила.

У заголовках художніх творів: «Війна і мир» Л. Толстого, «Бать­ки і діти» Б. Олійника, «Руфін і Прісцилла» Лесі Українки.

3. Перед словом, що починається на й, я, ю, є, ї:

Юля і Юра; Ольга і Йосип; батько і я; злагода і єдність; тихо і ясно.

4. Після паузи (розділового знака):

І тридцять літ, і триста літ,

Зелені склавши крила,

Верба стояла край воріт

І стиха говорила.

В. Коломієць.

Ріка біжить,

І з сонцем грається,

І відбиває небеса.

М. Чернявський.

Завдання до заняття 1.
1. Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка:

А заєць, життєвий, хворостняк;

Б з'являється, воджу, ящірка;

В ялтинський, ніччю, щільно;

Г люблю, дзвякає, тьмяніє;

Д щабель, діяння, контрастний.



2. Вкажіть, у якому рядку в усіх словах приголосні тверді.

1. Працювати, життя, хазяїн, монета, година.

2. Поличка, сила, рік, струна, смужка.

3. Сказати, полотно, сон, велосипед, весна.

4. Навчатися, влітку, людина, серце, зірочка.

5. Сонце, мріяти, море, розмова, береза.



3. У якому рядку в усіх словах слід писати літеру ґ?

1. ...аньбити, ...аразд, ...оробець, ...уманіст, ...урток.

2. ...рати, ...арний, ...аз, ...уртожиток, ...ущавина.

3. ...валт, ...рунт, ...аздиня, ...анок, ...ава.

4. ...удзик, ...арбуз, ...уркіт, ...уцульський, ...риб.

5. ...асло, ...елготати, ...олосувати, ...уска, ...рунтопровід.



4. У якому рядку в усіх словах приголосні тверді?

1. Садовод, складність, князювати, найменший, врожай.

2. Ковзати, скоринка, однокласник, переклад, саджати.

3. Козак, льодяний, навчати, апельсин, розумний.

4. Берег, вечірка, горіховий, друкар, займенниковий.

5. Звук, слово, комплексний, кораблик, механізм.



5. Вкажіть, у якому рядку в усіх словах є спільний звук.

1. Вісь, сів, сивий, ясний, син.

2. Деревій, весна, вітер, павутина, кавун.

3. Віхоть, вогкий, кухня, хутір, фартух.

4. Жених, дочці, дріжджі, череда, ціп.

5. Тільки, пташка, тушкан, тюль, тема.



6. Визначте, у якому рядку в усіх словах приголосні глухі.

1. Тіньовий, скоринка, тинятися, котити, комар.

2. Морок, кіготь, холод, проїзд, двері.

3. Монах, ховрах, кожух, темний, коло.

4. Спека, спати, поспіх, чаша, посуха.

5. Безлад, малий, гриміти, страх, гора.



7. З'ясуйте, у якому рядку в усіх словах приголосні тверді.

1. В'ялий, люлька, метал, обстріл, залізниця.

2. Людина, напруга, журнал, коваль, стільчик.

3. Кобзар, перина, банкет, сорок, бант.

4. Вчений, заїзд, папороть, картина, вологість.

5. Засновник, первоцвіт, малятко, буква, м'якість.



8. Визначте, у якому рядку в усіх словах є м'які приголосні.

1. Пісня, світло, ранок, косуля, політ.

2. Дятел, сокира, листя, переліт, колиска.

3. Буряк, місяць, квітка, сокіл, лис.

4. Ведмідь, ряска, каченя, сопілка, мороз.

5. Дядько, лялька, няня, дяк, люлька.



9. Вкажіть, у якому рядку в усіх словах є м'які приголосні.

1. Таранька, матеріальний, безсмертність, олень, альманах.

2. Факультет, ухвалити, камінь, рука, зошит.

3. Книжка, дуб, батько, мати, дерево.

4. Велосипед, апельсин, лимон, тополя, філософія.

5. Торговець, вікно, річка, мільйон, бібліотека.



I0. Вкажіть, у якому рядку в усіх словах приголосні глухі.

1. Сік, край, село, п'ятірка, людина.

2. Опік, масло, нектар, дзвін, число.

3. Сапа, тік, шапка, опис, спектися.

4. Небо, іменини, чоло, залізо, хмара.

5. Дощ, чекання, веселка, сонячний, вітер.



11. У якому рядку в усіх словах слід писати літеру ґ?

1. Заслу...а, ...рунт, на...орода, ка...ат, ла...ідно

2. На...ода, ...олова, ...усак, ...удзик, па...орб.

3. ...арбуз, ма...ніт, ...усар, па...ін, за...адка.

4. ...ава, ...анж, ...ел...отати, ...уля, ...рунтовний

5. На...олос, ...ілка, ...лей, ле...енда, коле...а.



12. Позначте рядок, у якому всі слова містять звук [л']:

А політика, земельний, шабля, ілюмінація, голова;

Б любов, сільничка, коліно, легкий, постіль.

В залізо, льон, полювання, пектораль, Італія.

Г сталь, лякливий, лікувати, лелека, політ.

13. Позначте рядок, у якому порушено правила чергування у-в;

А Батьки нас учили жити чесно й допомагати один одному в усьому.

Б Упевнений, що немає в світі нічого кращого за землю, де ти народився.

В Вони завжди знали: у будь-яку хвилину тренер дасть слушну пораду, допоможе повірити в себе.

Г У нашому місті багато парків і скверів.

14. Позначте рядок, у якому в усіх словах при вимові відбувається уподібнення приголосних звуків:

А зсипати, дужка, розпач, жінці;

Б освітній, зарядка, молотьба, розжувати;

В якби, зшити, навесні, ягідки;

Г зжовкнути, ніжність, квітчання, усмішці;

Д легкий, екзамен, ліжко, безсердечний.



15. Позначте рядок, у якому в усіх словах відбувається уподібнення приголосних:

А рибка, низько, дивишся, розчин;

Б тяжко, перемогти, гриб, знаходиться;

В нелегко, по вінця, смієшся, футбол;

Г безпека, на книжці, промінчик, у грубці.

16. Позначте рядок, у якому в усіх словах при вимові відбувається уподібнення приголосних:

А безшумний, доріжка, (на) стежинці, просьба;

Б дьогтю, кузня, пругкий, казка;

В піднігтьовий, зцідити, боротьба, співачці;

Г сережка, двигтить, стіжки, зчистити;

Д пісня, вокзал, рюкзак, ложка.

17. Прийменник у на місці пропуску слід уживати в усіх словах рядка

А висновок … статті, експонат … музеї, птах … небі, участь … форумі

Б поїхати…відрядження, наймиліше…світі, покласти…узголів’я, здали…архів

В побувати … Львові, квітник … саду, залишиться … спогадах, купити … аптеці

Г вишня … цвіту, мешкала … Індії, оселя … рушниках, віра … безсмертя

Д перебував … Ватикані, запевнили … добросусідстві, приведення … відповідність, заявити … відповідь

18. Правильну вимову слів відображено в рядку

А сміється [с´м’ійе́с:а], рядно [рйадно ́ ], діжка [д′і́жка]

Б кар’єра [карйе́ра], бер′ізка [беирі́зка], кігті [к’і́гт′і]

В беззаконня [беиз:ако́н′:а], щука [шчу́ка], ніч [н′іч’]

Г ґрати [ґра́ти], дев’ять [де́вйат′] джміль [джм’іл′]

Д ллється [л′:е́ц′:а], розпитати [розпиета́ти], сьомий [с′о́мий]



19. Позначте рядок, у якому в усіх словах відбувається спрощення в групах приголосних, що позначається на письмі:

А волос..ний, особистіс..ний, зліс..ний, зап'яс..ний;

Б цінніс..ний, виїз..ний, швидкіс..ний, перехрест..ний;

В тиж..невий, диригент..ський, заздріс..ний, капос..ний;

Г очис..ний, пристрас..ний, улес..ливий, кореспонден..ський.

20. Позначте рядок, у якому в усіх словах спрощення в групах приголосних позначається на письмі:

А балас..ний, піз..ній, гігант..ський, безсовіс..ний;

Б зап'яс..ний, зліс..ний, захис..ник, буревіс..ник;

В заздріс..ний, кіс..лявий, бороз..на, улес..ливий;

Г безвиїз..ний, пристрас..ний, чес..но, піз..но.

21. Правильну вимову відображає фонетичний запис слів у рядку

А кожух [коужу´х]; левада [лева´да]

Б приносить [прино´сиет′]; походжає [походжа´йе]

В голубка [гоулу´бка]; свято [с′в’а´то]

Г промінчик [пром’і´н′чиек]; земля [зеимл′а´]

Д кишеня [киеше ´н′а]; зозуля [зозу ´л′а]



22. Підкреслена буква позначає той самий звук в усіх словах рядка

А фужер, левкой, марафон, симфонія

Б пишеться, тюлень, стіл, тьмяний

В хибний, хвалько, схопити, мох

Г просьба, сім’я, прихильність, сяйво

Д колесо, мокрий, вокзал, скупість



23. Уподібнення приголосних відбувається при вимові кожного слова рядка

А зсипати, дужка, розпач, жінці

Б освітній, зарядка, молотьба, розжувати

В якби, зшити, навесні, ягідки

Г зжовкнути, ніжність, квітчання, усмішці

Д легкий, екзамен, ліжко, безсердечний



24. Уподібнення приголосних відбувається при вимові кожного слова рядка

А рибка, низько, дивишся, розчин

Б тяжко, перемогти, гриб, знаходиться

В нелегко, по вінця, смієшся, футбол

Г безпека, на книжці, промінчик, у грубці

25. Уподібнення приголосних відбувається при вимові кожного слова рядка

А безшумний, доріжка, (на) стежинці, просьба

Б дьогтю, кузня, пругкий, казка

В піднігтьовий, зцідити, боротьба, співачці

Г сережка, двигтить, стіжки, зчистити

Д пісня, вокзал, рюкзак, ложка



26. Наголос на другому складі мають усі слова рядка

А дочка, подруга, вимова, сантиметр, ідемо

Б спина, виразно, завдання, попереду

В предмет, рукопис, ненавидіти, в'язкий

Г кропива, приязнь, горошина, каталог
Вправа 1. Подані слова поділіть на склади і поставте наголос. Проти кожного слова позначте цифрами: а) кількість складів усьо­го; б) кількість закритих складів; в) порядковий номер наголоше­ного складу.

І. Майнути, уперед, випереджувати, перегони, пере­можці, ковзани, гойдалка, карусель, вертітися.

II. Ідея, думка, розум, думайте, пам'ятай, мізкувати, міркуйте, мрія, свідомість, книжка.

III. Трудящий, працівник, завод, слюсар, бригадир, нормувальник, виконуємо, запроваджувати, нагородже­ний.


Вправа 2. Укажіть слова, що порушують алфавітний порядок:

Вартість, ведмідь, вітер, викладач, в’їжджати, власний, всілякий, внесок, вхопити, в’янути


Вправа 3. Розташуйте назви міст в алфавітному порядку:

Запоріжжя, Дніпропетровськ, Севастополь, Бердянськ, Дрогобич. Маріуполь, Чернігів, Тернопіль, Київ, Полтава, Сімферополь, Житомир, Чернівці, Одеса, Львів




1 У підручнику для 5 класу вказується на можливість оглушення, наприклад, в таких словах: Розказати – [роcказати], безперечно – [беиcпеиречно] ( див. стор. 150)

2 Однак не завжди є послідовним





Скачати 201.72 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка