Навчально-методичний комплекс



Скачати 421.23 Kb.
Дата конвертації23.10.2017
Розмір421.23 Kb.
ТипРобоча програма


Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет

імені Івана Франка

Кафедра філософії

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

КУРСУ

ФІЛОСОФІЯ

для студентів біологічного факультету

напряму підготовки: 6.040102 біологія

(другий рік навчання)

ЛЬВІВ 2016
Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 __ р. №___
___Львівський національний університет імені Івана Франка____________

(повна назва вищого навчального закладу)

Кафедра (предметна, циклова комісія)___філософії___________________
ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи
___________________________

“______”_______________20___ р.


РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

____________________Філософія________________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки______________________________________________________

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності (тей) 6.040102 біологія________

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації________________біологія _____________________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету, відділення біологічного факультету_______________________

(назва інституту, факультету, відділення)
Кредитно-модульна система

організації навчального процесу




Львів – 2016


_____Філософія_______. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів

(назва дисципліни)

за напрямом підготовки біологія , спеціальністю _____біологія - _______: ________, 2016. – 31с.

Розробники: (вказати авторів, їхні наукові ступені, вчені звання та посади).

Пухта І.С., к.ф.н., асистент кафедри філософії

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)_________

_______________________________________________________________________________
Протокол № ___ від. “____”________________2016__ р.
Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії)________________________
_______________________ (_Карась А.Ф.______________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 2016___ р
Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________2016 р.
“_____”________________2016 р. Голова _______________( _____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

 Пухта І.С., 2016

 Львів, 2016



  1. Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “___Філософія___”)


Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 3

Галузь знань

6.040102 біологія



(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 2

Напрям

філософія



(шифр, назва)

Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

Спеціальність (професійне спрямування)

біологія


2-й



Загальна кількість годин: 90

Семестр

3-ій



Лекції 16

Семінарські

16 год.



Самостійна робота

58год.



ІНДЗ: питання, тести

Вид контролю: іспит


Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою вивчення курсу “Філософія” є засвоєння та осмислення головних філософських проблем у контексті історії філософії та у їх зв’язку з проблемами природознавства; усвідомлення плюральності шляхів людського мислення

Завдання вивчення курсу “Філософія” полягає в оволодінні основними філософськими категоріями та поняттями, формуванні навиків самостійного філософського мислення.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен:



знати: основні періоди розвитку історії філософії, передумови виникнення філософських парадигм, основних представників історії філософської думки. Студент повинен знати основну проблематику філософії в її історичній ґенезі, а також стан розробки цих проблем в сучасній філософській думці.

вміти: розрізняти особливості вчень філософських шкіл і представників філософської думки, аналізувати підходи до вирішення основних філософських проблем, запропоновані в різних філософських течіях, критично аналізувати першоджерела, висловлювати власну позицію зі світоглядних питань.

Місце дисципліни в навчальному процесі

Курс “Філософія” є частиною циклу суспільно-гуманітарних дисциплін, завдання яких - загальнокультурна та світоглядна підготовка студента вишу незалежно від спеціалізації. Вона має зв’язок з усіма дисциплінами природничого циклу, в тому числі, з біологією.




  1. Програма навчальної дисципліни

Поточна успішність: 30 + 20 (2 модулі) = 50 балів:

Загальна кількість балів за 2 модулі: 10+10 = 20

Оцінка за есе – 5 балів

Для допуску до іспиту студент повинен набрати за результатами поточного і модульного контролю не менше 25 балів. Відпрацювання пропущених занять – усно або есе (3 бали).



Іспит: І частина відповіді: 2 питання × 15 = 30 балів;

ІІ частина іспиту (перевірка самостійної роботи) -20 балів.




Оцінювання усних відповідей на семінарах:

Бали

Вид роботи

Максимальна кількість балів за роботу на семінарах

30

5

Теорія + джерело

4

Аналіз джерела + відомості про автора (історико-філософський контекст: період, напрям)

3

Відповідь на семінарське питання на основі прочитаного твору; постановка проблеми

2

Висвітлення 1 з питань (за планом с/з), спираючись на критичну л-ру чи підручник

1

Постановка питання (на осн. джерела) чи відповідь на аналог. запит.; участь у дискусії


5. Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS

Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка

Залік

A

90-100

5

Відмінно



Зарахо-

вано

B

81-89

4

Дуже добре

C

71-80

Добре

D

61-70

3

Задовільно

E

51-60

Достатньо



Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 __ р. №___
_____Львівський національний університет імені Івана Франка___________

(назва вищого навчального закладу)

Кафедра (предметна, циклова комісія)____філософії__________________
ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи
___________________________

“______”_______________20___ р.


ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

____________________Філософія________________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки______________________________________________________

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності _ 6.040102 біологія ______

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації________________ біологія _____________________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету, відділення біологічного факультету_______________________

(назва інституту, факультету, відділення)


Форма

навчання


Курс

Семестр

Загальний

обсяг

(год.)


Всього

аудит.


(год.)

у тому числі (год.):


Самос-


тійна

робота


(год.)

Контрольні (модульні) роботи

(шт.)


Розрахунково-графічні роботи

(шт)


Курсові проекти (роботи), (шт.)


Залік

(сем.)

Екзамен

(сем.)



Лекції

Лабораторні



Прак тичні

Денна

ІІ

ІІІ

90

32

16



16

58

2







ІІІ

Робоча програма складена на основі: освітньо-професійної програми ГСВО ____________ напряму __________________________

(шифр, назва)

варіативної частини освітньо-професійної програми спеціальності ____________________

(шифр, назва)

Робоча програма складена _к.ф.н. Пухтою І.С.

(вчена ступінь, вчене звання, ім’я та ініціали автора (ів) програми)


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії) ________________________________________________________________________
Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.
Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії)________________________
_______________________ /_Карась А._Ф.______________/

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р
Схвалено методичною комісією напряму (спеціальності)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.
“_____”________________20__ р. Голова _______________/ _____________________/

(підпис) (прізвище та ініціали)


Автор _____________________/_Пухта І.С./

(підпис) (прізвище та ініціали)


№ з/п

Тема лекції

К-сть год.

№ з/п

Тема семінару

К-сть год

Самостійна робота

К-сть

год.


1.

Філософія в системі теоретичного знання

2

1.

Філософія, її походження і проблематика

2

Опрацювання тексту Чижевського Д. «Нариси з історії філософії на Україні»;

7

2.

Філософські проблеми в античності

2

2.

Головні філософські проблеми античної філософії


2

Опрацювання тексту

Сенека «Вибрані листи до Луцилія»



7

3.

Проблеми філософії середньовіччя та Нового часу

2

3.

Філософські проблеми середньовічної та новочасної філософії

2

Опрацювання

Тексту


Р. Декарта

«Метафізичні розмисли»

(уривки)


7

4.

Головні ідеї некласичної (модерної) філософії

2

4.

Філософські проблеми некласичної філософії

2

Опрацювання

Тексту


Ж.-П. Сартр «Екзистенціалізм – це гуманізм»

7

5.

Українська філософія

2

5.

Проблематика української філософії

2

Опрацювання тексту

І. Франко «Що таке поступ?»



7

6.

Проблема буття у філософії

2

6.

Онтологічні проблеми у філософії

2

Підготовка до модулю, опрацювання тексту

М. Гайдегера «Буття в околі речей»



8

7.

Проблема пізнання у філософії

2

7.

Філософська проблема пізнання

2

Опрацювання тексту

В. Мельник

«Наукова методологія та її рівні»


7

8.

Проблема людини у філософії

2

8.

Проблема людини у філософії

2

Підготовка до модулю, написання есе

8

разом

16 год.

разом

36 год.

разом

58

Усього – 90 год.


ЗМІСТ

Лекційна програма

с. 9

Плани семінарських занять

Тематика есе або рефератів



с. 11

с. 16


Самостійна робота студентів

с. 17

Додаток 1. Питання на іспит

с. 17







Список основних підручників, посібників та літературних першоджерел

с. 18



ЛЕКЦІЙНА ПРОГРАМА
Змістовий модуль І. Історія філософії
Тема 1. Філософія в системі теоретичного знання [2 год.]

Світогляд, його предмет та визначення. Компонентна структура світогляду -- знання, оцінки, вірування, ідеали, їх місце в структурі світогляду. Світогляд буденний та теоретичний; індивідуальний та груповий. Історичні типи світогляду: релігійний, міфологічний, філософський, їх особливості та відмінності. Міфологічне у контексті європейського світогляду ХХ століття.

Предмет та підходи до визначення філософії (етимологічний, світоглядний, предметний, аксіологічний). Історична еволюція предмету філософії. Епістемний та софійний способи філософування. Філософія як теоретична основа світогляду. Головні функції філософії. Структура філософського знання: онтологія, гносеологія, аксіологія, логіка, історія філософії. Філософія і наука: риси подібності і відмінності. Філософія і мистецтво. Філософські методи: діалектичний, метафізичний, феноменологічний, герменевтичний, семіотичний. Місце філософії в системі культури.
Тема 2. Філософські проблеми в античності [2 год.]

Поняття «античної філософії». Періодизація античної філософії. Умови та особливості зародження філософії в Стародавній Греції.

Перехід від міфу до логосу. Питання про «архе» як перша філософська проблема. Панування концепцій „стихій” у грецьких іонійській та італійській школах філософії. Різновиди моністичних вчень про «архе»: мілетська школа (Фалес, Анаксімандр, Анаксагор), Геракліт (вчення про Логос-Вогонь), учення Піфагора про число як абстракцію й основу всього існуючого. Вчення Парменіда про буття, апорії Зенона. Атомістичний плюралізм у вченні Демокріта.

Антропоцентричний поворот у філософії. Софістична парадигма: «Людина – міра всіх речей». Етика Сократа та його діалектичний метод. Онтологічний дуалізм Платона. Міф про печеру та концепція пізнання як пригадування. Метафізика Аристотеля. Вчення про причини. Поняття «форми» та «матерії»

Етична проблематика елліністичної філософії: епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм, неоплатонізм.


Тема 3. Проблеми філософії Середньовіччя та Нового часу[2 год.].

Особливості християнського світобачення та його вплив на проблематику середньовічної філософії. Основні етапи розвитку середньовічної філософії: апологетика, патристика та схоластика; їх проблематика та характеристика. Поняття: креаціонізм, теологія, теодицея, теїзм, пантеїзм.

Проблема співвідношення знання та віри в середньовічній філософії: позиція Тертуліана, Августина, Абеляра, Томи Аквінського. Принцип гармонії віри та розуму Т. Аквінського.

Проблема доведення буття Бога. Онтологічне доведення Ансельма Кентерберійського, п’ять доведень Томи Аквынського. Полеміка довокола універсалій (номіналізм та реалізм): теологічний контекст.


Панорама духовних процесів у Європі Нового часу та особливості розвитку філософії. Наукові відкриття XVI – XVII ст. Картезіансько-ньютонівська механістична картина світу, зміна уявлень про простір, час, рух. Формування позиції деїзму.

Головні методологічні та гносеологічні позиції в епоху Нового часу. Емпіризм Френсіса Бекона, вчення про ідоли та шляхи пізнання. Роль індуктивного методу. Емпіризм, раціоналізм та сенсуалізм. Раціоналізм Декарта, вчення про дедуктивний метод. Позиція сенсуалізму (Д. Лок, Ж. Берклі) та скептицизму (Д. Г’юм) у філософії.



Тема 4. Головні ідеї некласичної (модерної) філософії [2 год.]

Особливості некласичного періоду філософування, духовні зміни та їх вплив на проблематику філософії. Панування натуралістичної установки у філософії І пол. ХІХ ст. Позитивістський напрям у філософії та його історичні форми: позитивізм Конта, неопозитивізм та постпозитивізм. Принцип верифікації та фальсифікації. Проблеми росту наукового знання у працях Т.Куна, І.Лакатоса, П.Фейєрбенда.

Прагматизм у філософії. Поняття досвіду та інструменталістської істини. Головні ідеї та поняття марксизму: соціальний детермінізм, діалектичний матеріалізм. Прични і наслідки поширення.

Екзистенційно-антропологічний напрям у філософії: філософія життя Ф. Ніцше (проблема волі до влади, смерті Бога, вчення про Надлюдину), екзистенціалізм Ж.-П. Сартр, А. Камю (проблема справжньої та несправжньої екзистенції, проблема свободи), фройдизм та неофройдизм.



Тема 5. Українська філософія [2 год.]

Передумови та особливості виникнення української філософії. Д. Чижевський про розвиток філософії на Україні. Філософські ідеї в Україні Княжої доби (ідеї творів Іоана Дамаскіна „Джерело знань” та Іларіона Київського „Слово про Закон і Благодать”)

Особливості формування професійної філософії в Україні: діяльність братських шкіл, вищих навчальних закладів (Острозької, Києво-Могилянської колегій). Поява полемічної літератури, постать Івана Вишенського.

Проблематика філософських курсів професорів Києво-Могилянської Академії. Відображення ідей культури бароко у філософії Григорія Сковороди. Вчення про три світи і дві натури; концепція „сродної праці” і „нерівної рівності”. Кордоцентризм у філософії Памфіла Юркевича.

Соціально-філософська проблематика в Україні XIX - початку XX століть: романтична концепція творів „Історія Русів” та „Книги Буття українського народу”; соціальні концепції М. Драгоманова та І. Франко; консервативна концепція П. Куліша; філософія національної ідеї (Дмитро Донцова, Микола Міхновський, В’ячеслав Липинський).

Вчення В. Вернадського про ноосферу.



Змістовий модуль ІІ

Теоретичні проблеми філософії

Тема 6. Проблема буття у філософії [2 год.]

Онтологія як галузь філософського знання. Поняття „буття”, „небуття», «сущого», «існування», «реальності», «дійсності». Класичний та некласичний підхід до розуміння проблеми буття. Вчення про субстанцію у класичній філософії: монізм, дуалізм, плюралізм. Некласичний підхід до розуміння проблеми буття: фундаментальна онтологія М. Гайдеґера, критична онтологія М. Гартмана, поділ буття на сфери у філософії Е. Гусерля. Форми та рівні буття.

Рух і розвиток, простір і час, причинність та випадковість як філософські категорії. Поняття детермінізму та індетермінізму у некласичній філософії. Діалектика та синергетика як філософські теорії розвитку та самоорганізації.

Проблема свідомості у філософії, різноманітні підходи до її визначення. Ознаки, структура та функції свідомості. Проблема походження свідомості. Взаємозв’язок мислення, свідомості та мови. Індивідуальне і колективне несвідоме (К. Юнґ).



Тема 7. Проблема пізнання у філософії

Гносеологія, епістемологія та їх проблематика. Співвідношення між знанням, пізнанням, інформацією. Гносеологічні позиції у філософії: скептицизм, релятивізм, агностицизм, фікціоналізм, гносеологічний оптимізм, сцієнтизм, антисцієнтизм.

Види пізнання та їх характерні особливості (життєво-досвідне, художнє, релігійне, наукове, екстрасенсорне). Чуттєвий та раціональний рівень пізнання. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання. Форми пізнання. Роль інтуїції у пізнанні. Форми наукового пізнання (ідея, проблема, гіпотеза, теорія, концепція, парадигма).

Проблема істини у пізнанні та її критеріїв. Види істини (кореспондентна, когерентна, конвенційна, інструменталістська). Вимоги до наукової істини.

Епістеми наукового пізнання (пізнаваності, реалізму, закономірності). Особливості класичної та некласичної теорії пізнання.

Поняття наукового методу. Методи емпіричного і теоретичного рівнів пізнання.



Тема 8. Проблема людини у філософії [2 год.]

Філософська антропологія та її проблематика. Біологічний (А. Гелен) та функціональний (М. Шелер, Е. Касірер) напрям у філософській антропології. Проблема походження людини (креаціонізм, еволюціонізм, антропна концепція походження людини).

Інтерпретація природи людини в історико-філософських концепціях Сходу та Заходу (античність, середньовіччя, Відродження, Просвітництво. Модерна та постмодерна філософія).

Екзистенційні та історичні дихотомії людини. Класифікація специфічно людських потреб за Е. Фромом. Проблема сенсу людського життя. Ціннісий підхід до смисложиттєвої проблеми В.Франкла.

Поняття індивіда, індивідуальності та особи, особистості. Проблема ідентичності особи. Гендерна та національна ідентичність.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Семінарське заняття 1. Філософія, її походження та проблематика.


  1. Специфіка предмету філософії, його історична зміна. Характерні риси філософського мислення.

  2. Структура та функції філософського знання.

  3. Специфіка філософського методу. Методи філософські та наукові.

  4. Співвідношення філософії та науки. Питання про науковий статус філософії.

  5. Характеристика типів світогляду. Особливості національного світогляду за Д. Чижевським.


Питання для роздумів та самоконтролю:

  1. Чи можливе єдино правильне визначення філософії та її предмету?

  2. Чому філософські проблеми не можуть бути вирішені?

  3. Чи можливий прогрес у філософії?

  4. В чому відмінність між «мудрістю» та «знанням»?

  5. В чому суть гасла «Пізнай самого себе?»

  6. Які спільні та відмінні риси між філософією та наукою, релігією, мистецтвом?

  7. Чи можна назвати філософію наукою в строгому сенсі слова?

8. В чому специфіка філософських та наукових методів?
Література:

1. Беньє. Ж.-М. Роздуми про мудрість. – К.: Ніка-Центр, 2003. – 168 с.

2. Джеймс У. Рассел Б. Введение в философию. — М.: Республика, 2000. — 314 с.

3. Кримський С. Запити філософських смислів. – К.: ПАРАПАН, 2003. –240 с.

4. Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. – Мюнхен-Львів, 1995. – С. 24-35.

5. Нідельман Я. Серце філософії. – Львів, 2000. – 286 с.

6. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. – Львів, 2009. – С. 6-40.

7. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. Мюнхен-Львів: УВУ, 1994. – С. 9-21.

8. Янарас Х. Нерозривна філософія Нариси вступу до філософії. – К. Основи. 2000. С. 23- 29.
Семінарське заняття 2. Головні філософські проблеми античної філософії.


  1. Умови та причини зародження філософії у давньогрецькому полісі. Відмінність філософського мислення від міфологічного.

  2. Питання про першопочаток в античній філософії та відповіді на нього (Фалес, Геракліт, Піфагор, Демокріт). Сучасна наука (фізика, біологія) про проблему першопочатку. Детермінізм та індетермінізм в біологічних процесах.

  3. Антропоцентричний поворот у філософії: софісти та Сократ. Інтерпретація висловлювання «Людина – міра всіх речей» крізь призму софістичної філософії та гасла Сократа «Пізнай самого себе і ти пізнаєш світ».

  4. Головні положення філософії Платона і Аристотеля та аналіз відмінностей між ними. Інтерпретація платонівського «міфу про печеру» (на самостійне вивчення).

  5. Аналіз та обговорення праці Платона «Апологія Сократа».


Література:

  1. Платон. Апологія Сократа. -- за ресурсом: http://shron.chtyvo.org.ua/Plato/Apolohia_Sokrata.pdf

  2. Кондзьолка В. В. Нариси з античної філософії. Львів, 1993.

  3. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. -- Розділ 4 «Буття світу та людини в античній філософії». Львів, Вид-во ЛНУ імені Івана Франка. - С. 109-144.

  4. Філософія Стародавнього світу. Читанка з історії філософії у 6 кн. Книга 1. – Київ: Довіра, 1992. 93—184.

Питання для роздумів та самоконтролю:



  1. Яку відповідь дає сучасна наука на питання про «архе»?

  2. Як ви розумієте тезу: «Людина є мірою всіх речей?» Чи згідні ви з нею?

  3. Який зміст понять: детермінізм, телеологія, антропоцентризм, релятивізм, мімезис, метемпсихоз?

  4. В чому головна відмінність у поглядах Платона та Аристотеля?

  5. Чи є підстави стверджувати, що в природі діє цільова причин?

  6. Яке значення слів «атараксія», «автаркія», скепсис?


Література:

1. Асмус В.Ф. Античная философия. – М. , 1999.

2. Кондзьолка В.В. Нариси з античної філософії. – Львів, 1993.

3. Лосев. А. Ф. История античной естетики.. М., 1969.

4. Платон. Діалоги. – К., 1995.

5. Філософія Стародавнього світу. Читанка з історії філософії у 6 кн. Книга 1. – Київ: Довіра, 1992. 93—184.



Семінарське заняття 3. Головні філософські проблеми середньовічної та новочасної філософії.
1. Вплив християнських ідей на формування середньовічного світогляду та філософії:

а) проблема співвідношення віри та розуму (Тертуліан, Августин, Тома Аквінський)

б) проблема універсалій (номіналізм та реалізм, бритва Оккама).

2. Особливості розвитку філософії в епоху Нового часу (механіцизм, деїзм, суб’єкт-об’єктна парадигма пізнання).

3. Гносеологічні концепції в новочасній філософії:

а) емпіризм Бекона; вчення про ідоли пізнання.

б) раціоналізм Декарта;

в) сенсуалізм Лока.

4. Аналіз першого та другого «Метафізичних розмислів» Декарта.
Література:


  1. Рене Декарт «Метафізичні розмисли». Режим доступу: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Dekart/

  2. Рижак Л, Філософія як рефлексія духу. Львів, 2009. – С. 144 -180, С. 291-323.

  3. Татаркевич В. Історія філософії: антична і середньовічна філософія. Свічадо, 1997. Т. І.

  4. Стратон Р. Коротка історія новітньої філософії. К., 1998.



Семінарське заняття 4. Філософські проблеми некласичної філософії.


  1. Особливості некласичного періоду філософування: тенденції та напрями.

  2. Позитивістська лінія у філософії. Відмінінсть принципу верифікації від принципу фальсифікації.

  3. Головні ідеї марксизму. Інтерпретація тези: «буття визначає свідомість».

  4. Філософія життя Ф. Ніцше. Аналіз уривків тексту Ф. Ніцше «Так казав Заратустра».

  5. Проблема людського буття у філософії екзистенціалізму. Інтерпретація уривків тексту Ж.-П. Сартра «Екзистенціалізм – це гуманізм».

  6. Головні риси постмодерної доби.

Питання для роздумів та самоконтролю:

1. Чим некласичний тип філософування відрізняється від класичного?

2. Які головні поняття марксистської філософії?

3. Як розумієте тезу К. Маркса: «Філософи до цього часу тільки пояснювали світ, настав час його змінити»?

4. Що означає термін «позитивна філософія»?

5. Як слід розуміти поняття «життя» в контексті «філософії життя»?

6. Які Ніцше трактує походження понять добра і зла?

7. Які головні причини невдоволення культурою сучасною людиною називає З. Фройд?

8. Якою є структура свідомості за З. Фрейдом?

9. Що таке колективне несвідоме?

10. В чому гуманістичний потенціал екзистенціалізму?

11. Як слід розуміти вислів Ж.-П. Сартра: «Людина – незавершений проект?»


Література:

  1. Ніцше Ф. «Переднє слово Заратустри» // Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Хрестоматія. Львів. 2009. - С. 305-317.

  2. Сартр Ж.-П. Екзистенціалізм – це гуманізм // http://studopedia.su/16_140502_ekzistentsIalIzm--tse-gumanIzm.html

  3. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Львів. Вид-во ЛНУ, 2009.

  4. Татаркевич В. Історія філософії. Т. 3. Філософія 19 століття і новітня. – Львів, 1999.

  5. Зарубіжна філософія ХХ століття, Читанка з історії філософії. Книга 6, К., 1993.

  6. Філософія [Текст] : Від витоків до сьогодення : хрестоматія : навч. Посібник за ред. Л. В. Губерського. – К. :Знання, 2009 – 622 с.

  7. Рюс Ж.. Поступ сучасних ідей. К.,1998.

  8. Читанка з історії філософії: У 6 кн. / Під ред. Г. І. Волинки. – К.: „Довіра”, 1993. – В кн.. 6: Зарубіжна філософія ХХ ст. – 239 с.

Семінарське заняття 5. Проблематика української філософії.

Особливості української філософії: сучасний стан та загальна характеристика. Кордоцентризм та софійний тип філософування.



  1. Головні етапи розвитку української філософії:

а) вплив християнства на зародження філософії в княжу добу;

б) розвиток полемічної літератури в добу Відродження;

в) філософська творчість Сковороди як вияв барокового мислення. Прокоментуйте вислів Сковороди «Світ ловив мене, та не вміймав» .

3. «Філософія серця» Памфіла Юркевича.

4. Розвиток філософії національної ідеї.

5. Вчення про ноосферу В. Вернадського.



6. Обговорення тексту на вибір:


  1. С. Кримський. Софійні символи буття.

Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/soc_gum/naukma/Filos/2002_20/01_krymskyy_sb.pdf

  1. В. Вернадський Кілька слів про ноосферу

Режим доступу: http://pidruchniki.com/1510082737698/filosofiya/filosofske_rozuminnya_prirodi

  1. П. Юркевич Серце та його значення в духовному житті людини за вченням Слова Божого».

// Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Хрестоматія. Львів. 2009. – С. 193 -202.

  1. Сковорода Г. Розмова, що називається алфавіт, або буквар миру» // Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Хрестоматія. Львів. 2009. – С. 184-192.


Література та першоджерела:

1. Історія української філософії: Хрестоматія / Упоряд. М.В. Кашуба. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2004.

2. Горський В.С., Кислюк К.В. Історія української філософії: Підручник. – К.: Либідь, 2004. – 488 с.

3. Філософія Відродження на Україні / М.В. Кашуба, І.В., І.С. Захара – К.: Наукова думка, 1990. – 336 с.

4. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – Н.-Йорк., 1991.

Семінарське заняття 6. Онтологічні проблеми у філософії.

1. Класичні (монізм, дуалізм, плюралізм) і некласичні (феноменологічний) підходи до трактування проблеми буття.

2. Категорії буття (існування, буття, реальність, дійсність, віртуальність, світ). Сфери, форми та рівні буття.

3. Простір і час, рух та розвиток як філософські категорії. Субстанційа та реляційна концепція простору і часу. Різні форми простору і часу та їх характеристики: соціальний, біологічний, історичний, психологічний.

4. Проблема свідомості у філософії. Структура свідомості та її функції.

5. Різноманітність підходів до пояснення проблеми свідомості: моністичний (матеріалізм/фізикалізм, ідеалізм), психофізичний паралелізм, функціоналізм, емерджентна теорія, квантова теорія.

Питання для роздумів та самоконтролю:


  1. Яка доля питання про буття у ХХ столітті?

  2. Що нового внесла некласична наука у розуміння процесів розвитку, руху, детермінізму?

  3. Яких представників монізму, дуалізму та плюралізму ви знаєте?

  4. Як головні закони діалектики?

  5. Що означають поняття «біфуркація», «флуктуація», «дисипативна структура»?

  6. В чому відмінність наукового та філософського підходу до розуміння свідомості?

  7. Які головні ознаки наявності свідомості?

  8. Хто є автором концепції психофізичного паралелізму?

  9. Як співвідносять свідомість, мислення і мова?



Література:

1. Мамардашвили М. Необходимость себя – М. , 1996. С. 115 – 127.



2. Татаркевич В. Філософські проблеми фізики // Татаркевич В. Історія філософії. Т.3. Львів, 1999. – С. 333—343.

3. Рюс Ж. Поступ сучасних ідей. – К., Основи, 1998. С, 243-369.

4. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. М.: Прогресс, 1986.

5. Пенроуз Р. Тени разума. В поисках науки о сознании. М.: Ижевск, 2005.

6. Хайдеггер М. Що таке метафізика // Зарубіжна філософія XX ст. в 6-ти кн. К., 1993. Кн. 6.

Семінарське заняття 7. Філософська проблема пізнання.

1. Співвідношення понять «знання» та «пізнання», «епістемології» та «гносеології».

2. Гносеологічні позиції у філософії: догматизм, критицизм, скептицизм, релятивізм, гносеологічний оптимізм, релятивізм, прагматизм, сцієнтизм, антисцієнтизм, раціоналізм, емпіризм.

3. Структура пізнавального процесу. Види, рівні і форми пізнання. Роль інтуїції у пізнанні.

4. Форми наукового пізнання.

5. Проблема істини та її критеріїв у філософії. Види істини. Вимоги до наукової істини.

6. Поняття наукового методу. Методи емпіричного і теоретичного пізнання.
Питання для роздумів та самоконтролю:

1. Як співвідносяться поняття: теорія пізнання, гносеологія та епістемологія?

2. Які види істини ви знаєте і в яких сферах вони застосовуються?

3. Що таке критерій істини?

4. В чому відмінність понять істини і правди?

5. Якою є роль інтуіції у пізнанні?


Література:

1. Рижак Л. В. Філософія як рефлексія духу. Хрестоматія. – Львів, 2009. – С. 358-390.

3. Мельник В. Наукова методологія та її рівні // Філософія як рефлексія духу. Хрестоматія. – Львів, 2009. – С. 257-275.

3. Петрушенко В. Л. Філософія: Курс лекцій. – Львів, 2005. – С. 349 – 386.




Семінарське заняття 8. Проблема людини у філософії.

1. Предмет філософської антропології. Інтерпретація людини у філософії Сходу та Заходу.

2. Дискусії довкола проблеми походження людини: біологічний та філософський підхід.

3. Екзистенційні та історичні дихотомії людини.

4. Проблема сенсу людського існування. Проблема свободи.
Питання для роздумів та самоконтролю:

1. Які функції виконує дух у житті людини за М. Шелером?

2. В чому відмінність східного та західного підходу до розуміння природи людини?

3. Які є підходи до визначення сенсу людського існування?

4. Які екзистенційні дихотомії ви знаєте і в яких творах мистецтва вони знаходять відображення?

5. Чи погоджуєтесь ви з висловом А. Камю, що головне питання філософії – чи варте життя того, щоб його прожити?


Література:

1. Головко Б. Філософська антропологія. – К., 1997.

2. Колізії антропологічного розмислу // В.Г. Табачковський, Г.І. Шалашенко, Н.В. Хамітов, Г.П. Ковадло, Є.І. Андрос. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002. – 156 с.

3. Франкл В. Человек в поисках смысла. – М., 1990.

4. Шарден П.Т. де. Феномен человека. – М., 1987.

5. Шелер М. Місце людини у космосі // Філософія [Текст] : Від витоків до сьогодення : хрестоматія : навч. Посібник за ред. Л. В. Губерського. – К. :Знання, 2009 – С. 261 –269.



ТЕМАТИКА ЕСЕ АБО РЕФЕРАТІВ
Відпрацювання пропущених занять можливе через написання есе або реферату (3 бали).


  1. Чи варто примножувати мудрість, якщо «при многости мудрості множиться клопіт, хто ж пізнання побільшує, побільшує й біль» (Еклезіаст)?

  2. Які аргументи можете навести для підтвердження тези: «Ми живемо у найкращому із світів».

  3. Роздуми над висловлюванням Ж.-П. Сартра «Людина – незавершений проект».

  4. Що дорожче: віра чи правда? Що робити, якщо правда не збігається з вірою?

  5. Чому послідовників філософії Платона та Аристотеля – десятки, а послідовників релігій – мільйони?

  6. Що дорожче: друг чи істина? (за мотивами висловлювання Аристотеля «Платон мені друг, але істина дорожче»).

  7. «Нам дано мистецтво, щоб не загинути перед істиною» (Ф. Ніцше).

  8. Свобода – дар чи тягар?

  9. Що є спільного та відмінного у міфології та релігії?

  10. Що є спільного та відмінного у філософії та релігії?

  11. Чи може наука з часом витіснити релігію?

  12. Що робить людину нещасною чи щасливою в більшій мірі: її думки чи зовнішні обставини?

  13. Проблема співвідношення мозку та свідомості.

  14. Сучасна міфологія: чому на неї не спадає попит?

  15. Що робить молодь доброчесною: закони чи спілкування з доброчесними людьми (за мотивами «Апології Скората»?

  16. Сократ і афінська громада: на чиєму боці рація?

  17. Мудрість і філософія.

  18. Чому розвиток науки досі не витіснив із життя людей релігію?

  19. Істина одна чи у кожного своя?

  20. «Пізнайте істину» і вона зробить вас … (вільними, щасливими)?

  21. Чи робить науковий і технічний прогрес людину щасливішою?

  22. Чому людині важливо бути хоч трохи філософом?

  23. Як зробити суспільство і людей у ньому більш моральними і відповідальними?

  24. Чи можлива справедливість у несправедливому суспільстві?

  25. Яку роль відіграє філософія у сучасному житті?

  26. Добро і зло: абсолютні чи відносні поняття?

  27. Чи була поведінка Сократа на суді безпомильною?

  28. Бути мудрим чи ефективним: чого потребує сучасний світ?

  29. Чи можливий консенсус між наукою і релігією?

  30. Які питання філософського характеру виникають на базі останніх наукових відкриттів у біології?

  31. Біороботи: утопія чи реальність?

  32. Чи можлива моральність без Бога і релігії?

  33. Що врятує світ: релігія, наука чи філософія?

  34. Чи можна змінювати світ, спираючись на філософію? (за мотивами тези Маркса: «Філософи до цього часу тільки пояснювали світ, тепер прийшов час його змінити»).

  35. Самостійно обрана тема, але попередньо узгоджена зі мною.



САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Самостійна робота студентів під час роботи в межах даного курсу полягає у підготовці до семінарських занять, обсяг яких удвічі перевищує обсяг лекційних, підготовці до тестових завдань на модулі, а також в опрацюванні (конспектування та аналіз) наступних першоджерел:

  1. Чижевський Д. Філософія і національність // Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. Мюнхен –Львів, 1994. – Р. 1. – С. 7-19.

  2. Сенека Моральні листи до Луцілія. К.: Основи, 1999. – на вибір 5 листів

  3. Декарт «Метафізичні розмисли» (розмисле перший і другий).

  4. Мельник В. Наукова методологія та її рівні.

  5. Франко І. Що таке поступ? http://www.franko.lviv.ua/faculty/Phil/Franko/Franko_Postup.pdf

  6. Кайку М. Візії: як наука змінить ХХІ сторіччя./ Львів: Літопис, 2004. – С.17-38.

Перевірка виконаної самостійної роботи відбувається підчас іспиту, оскільки студент повинен в індивідуальному порядку подати конспект праць та відповісти на додаткові запитання по них. Оцінка самостійної роботи – до 20 балів.
ПИТАННЯ НА ІСПИТ
1. Світогляд, його структура, рівні, види, історичні типи.

2. Особливості міфологічного, релігійного та філософського типу світоглядів. Головні риси філософського типу мислення.

3. Предмет та визначення філософії. Структура філософського знання.

4. Співвідношення філософії та науки. Чи є філософія наукою: спільні та відмінні риси.

5. Функції та особливості філософського знання. Філософські та наукові методи.

6. Питання про першопочаток в античній філософії та відповіді на нього (Фалес, Геракліт, Піфагор, Демокріт). Сучасна наука (фізика, біологія) про проблему першопочатку. Поняття про детермінізм та індетермінізм в природніх процесах.

7. Антропоцентричний поворот в античній філософії: софісти та Сократ. Діалектика Сократа.

8. Головні положення філософії Платона і Аристотеля та аналіз відмінностей між ними: вчення про ідеї Платона, вчення про матерію і форму Аристотеля. Інтерпретація платонівського «міфу про печеру» та вчення про істину Аристотеля.

9. Вплив християнських ідей на формування середньовічного світогляду та філософії. Характеристика головних періодів середньовічної філософії та їх ідей.

10. Проблема співвідношення віри та розуму, теології та філософії у середньовічній філософії.

11. Особливості розвитку філософії в епоху Нового часу (механіцизм, деїзм, суб’єкт-об’єктна парадигма пізнання).

12. Гносеологічні концепції в новочасній філософії: емпіризм Бекона; вчення про ідоли пізнання.

13. Характеристика раціоналізму Декарта та сенсуалізм Лока.

14. Особливості української філософії: сучасний стан та загальна характеристика. Д. Чижевський про українську філософію. Кордоцентризм та софійний тип філософування.

15. Розвиток української філософії у княжу добу та в добу Відродження. Братські школи та їх діяльність. Полемічна література.

16. Головні ідеї філософської творчості Сковороди.

17. Кордоцентризм української філософії та софійний тип філософування. «Філософія серця» Памфіла Юркевича.

19. Розвиток філософії національної ідеї в Україні в ХІХ –поч. ХХ століття.

18. Вчення про ноосферу В. Вернадського.

20. Особливості некласичного періоду філософування: тенденції та напрями.

21. Позитивістська лінія у філософії. Відмінність принципу верифікації від принципу фальсифікації.

22. Головні ідеї марксизму. Інтерпретація тези: «буття визначає свідомість».

23. Філософія життя Ф. Ніцше. Аналіз уривків тексту Ф. Ніцше «Так казав Заратустра».

24. Проблема людського буття у філософії екзистенціалізму. Інтерпретація уривків тексту Ж.-П. Сартра «Екзистенціалізм – це гуманізм».

25. Класичні (монізм, дуалізм, плюралізм) і некласичні (феноменологічний) підходи до трактування проблеми буття.

26. Категорії буття (існування, буття, реальність, дійсність, віртуальність, світ). Сфери, форми та рівні буття.

27. Простір і час, рух та розвиток як філософські категорії. Субстанційна та реляційна концепція простору і часу. Різні форми простору і часу та їх характеристики: соціальний, біологічний, історичний, психологічний.

28. Проблема свідомості у філософії. Структура свідомості та її функції.

29. Різноманітність підходів до пояснення проблеми свідомості: моністичний (матеріалізм/фізикалізм, ідеалізм), психофізичний паралелізм, функціоналізм, емерджентна теорія, квантова теорія.

30. Гносеологія та її проблематика. Структура пізнавального процесу. Інтерпретація знання та пізнання.

31. Характеристика головних гносеологічних позицій.

32. Види, рівні пізнання. Роль інтуїції у пізнанні.

33. Проблема істини у філософії. Види істини, критерії істини.

34. Рівні і форми наукового пізнання.

35. Характеристика наукового виду пізнання та наукових методів.

36. Предмет філософської антропології. Інтерпретація людини в історії філософії Заходу.

37. Проблема походження людини. Екзистенційні та історичні дихотомії (протиріччя) людського буття.

38. Проблема сенсу людського життя.


СПИСОК ОСНОВНИХ ПІДРУЧНИКІВ, ПОЧІБНИКІВ ТА ЛІТЕРАТУРНИХ ПЕРШОДЖЕРЕЛ ДО КУРСУ «ФІЛОСОФІЯ»


              1. Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія: курс лекцій. – К., 1996.

              2. Арендт Г. Джерела тоталітаризму. – К., 2002.

              3. Асмус В.Ф. Античная философия. – М. , 1999.

              4. Беньє. Ж.-М. Роздуми про мудрість. – К.: Ніка-Центр, 2003.

              5. Головко Б. Філософська антропологія. – К., 1997.

              6. Ґордер Ю. Світ Софії. – Львів, 1998.

              7. Горфункель А. Философия эпохи Возрождения. – М., 1986.

              8. Джеймс У. Рассел Б. Введение в философию. — М.: Республика, 2000.

              9. Декарт Р. Метафізичні розмисли К.: Юніверс, 2000.

              10. Долгов К.М. От Киергекора до Камю: Очерки европейской философско-эстетической мысли ХХ века. – М.: Искусство, 1990.

              11. Захара І. Лекції з історії філософії. Львів, 1997.

              12. Зарубіжна філософія ХХ століття, Читанка з історії філософії. Книга 6, К., 1993.

              13. Історія української філософії: Хрестоматія. Львів, 2004.

              14. История философии в кратком изложении. М., 1991.

              15. Кайку М. Візії: як наука змінить ХХІ сторіччя./ Львів: Літопис, 2004.

              16. Канке В.А. Основные философские направления и концепции науки. Итоги ХХ С. - М. 2000.

              17. Карась А. Ф. Філософія громадянського суспільства у класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. – Київ-Львів, 2003.

              18. Колізії антропологічного розмислу // В.Г. Табачковський, Г.І. Шалашенко, , Н.В. Хамітов, Г.П. Ковадло, Є.І. Андрос. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002.

              19. Кондзьолка В.В. Історія середньовічної філософії. Львів, 2000.

              20. Кондзьолка В.В. Нариси з античної філософії. – Львів, 1993.

              21. Коплстон Ф. История средневековой философии. М., 1997.

              22. Кримський С. Запити філософських смислів. – К.: ПАРАПАН, 2003.

              23. Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. – Мюнхен-Львів, 1995.

              24. Лосев А.Ф. Философия. Мифология. Культура. – М., 1991.

              25. Мак’явеллі Н. Флорентійські хроніки. Державець. – К., 1998

              26. Мамардашвили М., Необходимость себя. Введение в философию, доклады, статьи, философские заметки.—М.: Лабиринт, 1996.

              27. Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. – К., 1992.

              28. Нідельман Я. Серце філософії. – Львів, 2000. – 286 с.

              29. Ніцше Ф. Так казав Заратустра Книжка для всіх і ні для кого. – К.: Основи, 1993.

              30. Ортега-і-Гасет Х. Бунт мас. Вибрані твори. К., 1994.

              31. Пенроуз Р. Тени разума. В поисках науки о сознании. М.: Ижевск, 2005.

              32. Петрушенко В. Л.. Філософія: Курс лекцій. – Львів, 2005.

              33. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник. – Львів, 2001.

              34. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. – К., 1994

              35. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. М.: Прогресс, 1986.

              36. Платон. Діалоги. – К., 1995.

              37. Рассел Б. Історія західної філософії. К., 1995.

              38. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. – Львів, 2009

              39. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу: Хрестоматія. – Львів, 2009.

              40. Роттердамський Е. Похвала глупоті – К.: Основи, 1993.

              41. Рюс Ж.. Поступ сучасних ідей. К.,1998.

              42. Світ Софії (Практикум з історії філософії). – Львів, 2008.

              43. Святий Августин. Сповідь, – К.: Основи, 1996.

              44. Сенека Моральні листи до Луцілія. К.: Основи, 1999

              45. Стратон Р. Коротка історія новітньої філософії. К., 1998.

              46. Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія. К., 1996.

              47. Пашук А.І. Нариси з історії філософії середніх віків. Підручник. К.: , 2007.

              48. Татаркевич В. Історія філософії: У 3-х т. Львів, 2006.

              49. Філософія [Текст] : Від витоків до сьогодення : хрестоматія. – К. :Знання, 2009.

              50. Філософія Стародавнього світу. Читанка з історії філософії у 6 кн. Книга 1. – Київ: Довіра,  1992.

              51. Франко І. Що таке поступ? http://www.franko.lviv.ua/faculty/Phil/Franko/Franko_Postup.pdf

              52. Франкл В. Человек в поисках смысла. – М., 1990.

              53. Фрейд З. Введение в психоанализ // Лекции. М., 1990.

              54. Шарден П.Т. де. Феномен человека. – М., 1987.

              55. Читанка з історії філософії: У 6 кн. / Під ред. Г.І. Волинки. – К.: „Довіра”, 1993.

              56. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. Мюнхен –Львів, 1994.

              57. Янарас Х. Нерозривна філософія Нариси вступу до філософії. – К. Основи. 2000.

Каталог: wp-content -> uploads -> 2017
2017 -> Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи самостійна робота студентів
2017 -> Навроцька Юлія Вячеславівна, доцент кафедри цивільного права та процесу, кандидат юридичних наук, доцент робоча програма
2017 -> Навроцька Юлія Вячеславівна, доцент кафедри цивільного права та процесу, кандидат юридичних наук, доцент робоча програма
2017 -> Зарубіжна історіографія
2017 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів
2017 -> Програма навчальної дисципліни
2017 -> Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни «основи екології»

Скачати 421.23 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка