Мистецтво як вічна цінність



Скачати 120.04 Kb.
Дата конвертації14.05.2019
Розмір120.04 Kb.
ТипЛекція


Тема: Мистецтво як вічна цінність

Мета: вчити учнів розуміти і сприймати красу мистецтва: музики, поезії, живопису; формувати естетичні почуття, естетичний смак; розвивати естетичне мислення і здатність оцінювати прекрасне через мистецтво.

Обладнання: приватна колекція грамплатівок із записами класичної музики відомих композиторів; мультимедійні презентації, відео творчих робіт учнів.

Ведучий : Мистецтво – неосяжне і таємниче джерело краси , любові та натхнення. Мистецтво настільки різноманітне і багатогранне , що коли зустрічаєш його у повсякденному житті , то задумуєшся : хіба ж ,це не воно? Мистецтво є повсюди! І кожному дано його відкрити для себе. Потрібно лише поринути у своє серце!

В тобі, мистецтво, у тобі одному  Є захист: у красі незнаних слів,
У музиці, що вроду, всім знайому,  Втіляє у небесний перелив;
В тобі, мистецтво, — у малій картині.  Що більша над увесь безмежний світ!

Звучить вірш на німецькій мові Natur und Kunst“ (J. Goethe) та переклад Максима Рильського

Ведучий: На вершинах беотійських гір Гелікон і Парнас, де б’є священне Кастальське джерело, жили 9 дочок Зевса і богині пам»яті та спогадів  Мнемосіни. Їх називали Музами. Вони вважалися покровительками поезії, мистецтв , наук, пісень і танців. Кожній з них доручили певне мистецтво, , яке вона повинна була особливо пильнувати і надихати митців на творчість. Щоб легше було розпізнати, якою галуззю мистецтва чи науки опікується муза, її зображували в скульптурах і на малюнках з постійними атрибутами

І. Муза історії Я-Кліо, муза історії. Мудрі правителі відносяться до мене з повагою, тому що я дарую славу у віках. Горе народам і країнам, які не беруть уроків з історії. Мої атрибути- є сувій пергаменту або скрижаль - дошка з письменами. Я нагадую про те, що може досягти людина, допомагаю знайти призначення людини і людства у Всесвіті від початку- Створення світу  Світила Води Земля і рослини Світила Тварини Людина Відпочинок Всюди царювали лише пітьма та хаос.Тоді сказав Бог : “Нехай буде світло!” І у світі, де ще нічого не було, вперше з’явилося світло. Бог побачив, що це добре і відокремив світло від тьми. Назвав же Бог світло- день,а темряву – ніч.І був вечір, і був ранок.
Тоді сказав Бог: « Нехай посеред вод буде твердь і нехай вода відділяє води від вод». І назвав Бог твердь –небо,сушу-землею, воду-морями
Третього дня Бог вкрив сушу деревами та рослинами. Виникли густі ліси, і забуяла земля квітами.

Тоді Бог сказав: « Нехай будуть світила на тверді небесній, щоб освітлювати землю – сонце, місяць і зорі».
П'ятого дня Бог створив птахів, що відразу ж злетіли у повітря і почали будувати свої гнізда в гілках дерев,а також диких звірів , земних плазунів.

Тож сказав Бог :«Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу, і сотворив людину, чоловіком і жінкою сотворив їх.»
Земля, створена всемогутнім Творцем, з усіма її оздобами дихала спокоєм та первозданною красою. І благословив Бог сьомий день спочивати від усього діла!

Ведучий: «Вся краса музики — у мелодії » - сказав Гайдн Франц Йозеф - австрійський композитор, один з основоположників віденської класичної школи. Магічна сила Гайдна полягає в тому, що в його творчості панують свобода і радість. Його радість природна, чиста, непереможна і постійна.

Видатний внесок вніс Гайдн своїми вокально – симфонічними творами, зокрема ораторією “Створення світу” ( 1798)

Оратория (від італійського oratoria – кажу, благаю ) велике музичний твір для хору, солістів – співаків й симфонічного оркестру. Дві перші частини ораторії музичною мовою розповідають про дні створення світу. Третя і остання частина ,- про життя у Раю Адама та Єви.

Художній зміст ораторії – прославлення всього живого , торжествуючий гімн життя, ідеали чистого, дружнього, мирного, сімейного життя. Захоплююча, імпульсивна, драматична природна образність музики передає «хаос»,гармонію, переливи струмка, схід сонця , спів птахів умиротворюючи нашу душу і серце.


Звучить «Створення світу»

Презентація


ІІ. Муза Ерато

Я-Ерато, муза любові. Мій атрибут кіфара (ліра). Я запалюю палкі серця, вдихаю в душу любов до всього, мистецтво перетворюю в красу, оживляю все, що ховається за межами фізичного.


Ведучий: На острові Кіпр мешкав великий митець Пігмаліон. Він різьбив чудові статуї, які прикрашали храми богів. Жив Пігмаліон самотньо, уникав жінок. Жодна смертна жінка не подобалася митцеві, він шукав у жінці досконалої краси, а досконалими можуть бути тільки боги. Одного разу Пігмаліону вдалося вирізати з дорогоцінної слонової кістки статую молодої жінки дивовижної краси. Чим частіше милувався Пігмаліон своїм творінням, тим більше Пігмаліон знаходив в ньому достоїнств. Йому стало здаватися, що жодна з смертних жінок не перевищує його статую красою і благородством. Ревнуючи до кожного, хто міг би її побачити, Пігмаліон нікого не пускав у майстерню. На самоті — вдень у променях сонця , вночі при світлі лампад — захоплювався юний цар статуєю, шепотів їй ніжні слова:

Тобі одній, намріяна царівно,


Тобі одній дзвенять мої пісні;
Тобі одній в моєму храмі дивно
Пливуть молитви і горять огні.

  • Я подарую тобі найкращі квіти і коштовності, розкішний одяг, моя прекрасна Галатея.

  • Йому здавалось, що вона дихає, що ось-ось і вона зійде до нього, що він чує її милий голос:

  • Моя любове! Я перед тобою.

  • Бери мене в свої блаженні сни.

Пігмаліон: О, якби ти була жива , якби ти могла відповідати мені, який би я був щасливий!

Під час свята Афродіти, яке відзначали всі остров’яни, Пігмаліон приніс богині жертви з благанням:

- О, якби у мене була дружина, схожа на моє творіння.

Багато жарких молитов почула богиня в свій день, але зглянулася на одного Пігмаліона, бо знала, що немає на всьому Кіпрі людини, який любив так гаряче і щиро, як Пігмаліон. І тричі спалахнув у вівтарі жертовний вогонь на знак того, що Афродіта почула Пігмаліона і подарувала любов ,що здатна оживляти камінь. Вернувся митець додому, підійшов до статуї, о, щастя, о, радість: статуя ожила! Б’ється серце Галатеї, сяє життя в очах!



Так ніхто не кохав. Через тисячі літ 
лиш приходить подібне кохання. 
В день такий розцвітає весна на землі 
І земля убирається зрання… 
Дише тихо і легко в синяву вона, 
простягає до зір свої руки… 
В день такий на землі розцвітає весна 
і тремтить од солодкої муки… 

Пігмаліон проголосив дівчину царицею Кіпру і покрив її волосся царською короною.

Звучить уривок із опери-балету «Пігмалеон» французького оперного композитора пізнього бароко Жана – Філіпа Рамо. Він відомий як музичний теоретик. який розробив власну теорію музичної гармонії Основи його теорії опубліковані у книжках «Трактат Гармонії», «Нова музична теорія» і використовуються у багатьох підручниках XX ст.


  • Презентація ( роботи худож Картина Аньоло Бронзино «Пигмалион и Галатея» (1529) Галерея Уффици. Флоренция Картина Жана Рау Пигмалион, влюблённый в статую (1720)

ІІІ. Муза Я- Мельпомена . Моя імя означає «мелодія , яка радує слухачів» . Пісні «Belle» і «Le temps des cathedrales» стали світовими хітами завдяки

Відомому  французько-канадському мюзиклу, створеному за мотивами однойменного роману Віктора Гюго «Нотр-Дам де Парі» (фр. Notre Dame de Paris).Композитор — Ріккардо Коччанте. Автор лібрето — Люк Пламондон. Мюзикл потрапив у Книгу Рекордів Гіннеса, як найуспішніший за перший рік роботи. Дія розгортаються 6 січня 1482 року Письменник Гренгуар, засмучений провалом своєї містерії, відправляється бродити по Парижеві. На Гревській площі він бачить танцюючу Есмеральду - циганку,яка має неземну красу,і йде за нею. Він стає свідком того, як Фролло й Квазімодо намагаються викрасти циганку. Її рятує Феб зі своїм загоном. Квазімодо затримує варта, священикові ж вдається піти непоміченим. Танцівниця відразу закохується у свого рятівника.

Сцена 1


  • Прошу , мадам, месьє, сюда на бал блазнів!!!

  • Всі сюди, зараз будуть шмагати Квазімодо, дзвонаря Собору Паризької Богоматері!

  • Горбун

  • Чудовисько

Квазімодо: -Пити

  • Терпи, не помреш.

( Есмеральда дає пити  Квазімодо)

Монолог Квазімодо



  • Боже мій, яка вона прекрасна! Вона наче Ангел, що спустився з небес. Як часто я спостерігав за людьми, мріючи відчути їхню милість і турботу. Я бачив їхні посмішки, але вони були не для мене. Я бачив сяючі очі, але вони дивилися на інших. Як би я хотів, щоб ти не була така красива, о , Есмеральдо, ти все одно була б найкращою в моїх очах. Господь розлучив нас і ніколи, ніколи я не побачу більше твої дивовижні очі. Але і після смерті я буду пам’ятати їхнє тепле світло.

Сцена 2

Фролло:


  • Вона повинна бути моєю!

Ні, вона ніколи не буде моєю…Я люблю її! Я не можу кохати її…я – священник! Ця ряса заважає мені. Вона гнітить мене! Вона допоможе мені слідити: Я буду слідити за нею. З цього дня я стану її тінню. Я хочу дізнатися таємницю її чар. Вона повинна стати моєю!

Есмеральда:



  • Я чую кроки… мене ніби переслідує тінь.

  • О, мій Феб. Скільки днів я мріяла про тебе. Але чомусь так тривожно на душі ? І ця тінь за спиною. Мені і радісно і сумно. Досить вагань. Чого мені боятися . Все добре, адже я побачу Феба,

Феб :

  • О, Есмеральдо, як довго я на тебе чекав, я так боявся , що ти не прийдеш. О, кохана,

я лише міг мріяти про нашу зустріч. Ми такі щасливі в цю мить. Навіщо думати про те, що буде завтра.

Есмеральда:



  • Так вирішено долею, щоб я кохала тебе. Ти як сонце для мене, всі тривоги зникають, коли я чую твій голос.

Феб :

  • О, милий Ангел мій. Як тільки я побачив твої очі, я зрозумів , що ти моя назавжди.

( Фролло вбиває ножем у спину Феба, Есмеральда знепритомніла)

Сцена 3


Е: - Хто Ви ?

Ф: - Священник. Ви вже готові?

Е: - До чого ?

Ф: - До смерті



  • Коли це відбудеться ?

  • Завтра

  • Довго чекати….

  • Ви нещасні?

  • Мені так холодно. Сонце сяє для всіх. Чому мені дано тільки темну ніч ?

  • Знаєте , чому Ви тут ?

  • Я хочу піти . Мені холодно. Мені страшно.

  • Добре , йдіть за мною.

  • Яка холодна рука, хто Ви ? ( Фролло знімає капюшон

  • Я пізнала Вас , Ви – той священник.

  • Я навіюю на Вас жах?

  • Що я Вам зробила, за що Ви зневажаєте мене ?

  • Я люблю тебе. Чуєш, Я люблю тебе!

  • Що ж це за любов ?

Фролло: ( монолог )

Любов знедоленого. Слухай , Я скажу тобі те , що до цього часу не говорив навіть самому собі. До зустрічі з тобою я був щасливий , думав, що я щасливий. Священники вчили мене цнотливості, вчені – науці. Одного разу я побачив тебе із вікон моєї келії. Ти танцювала на площі, і я не міг відвести свого погляду від твого сяючого образу. Я був наче зачарований . Я не підкорявся собі , мене скрізь і повсюди супроводжували думки про тебе. Я не належав собі. Ні молитви , ні піст не допомогли мені позбутися пристрасті. І чим більше я хотів зректися тебе, тим сильніші були бажання тебе побачити. Я ходив, наче тінь , по вулицях Парижу і шепотів: « Есмеральда… Есмеральда… Есмеральда…» Я побачив тебе, моє серце виривалося з грудей від радості, але ти поспішала на зустріч із Фебом.

Е: - О, мій Феб…

Ф: - Не вимовляй його імені. Ти страждаєш? Чи може тебе ще зігріває любов до цього легковажного чоловіка . У моїй душі зима , холод, відчай, ніч… Пожалій мене…

Е: - Мій Феб, Що сталося з ним?

Ф: - Він помер.

Е: - Помер? Йди від мене. Ви – чудовисько. Я ніколи не буду твоєю. Ніколи!

Сцена 4


Ф: - Чи молилася ти Богу, просити прощення у своїх гріхах ? Якщо станеш моєю , я зможу тебе врятувати.

Е: - Йди геть!

( Квазімодо рятує Есмеральду)

Сцена 5


Кв. – Їжте. Я Вам огидний? Я потворний? Не дивіться на мене. Не виходьте із Собору ні вдень , ні вночі.

Кв. - Вона прекрасна. Я знаю, що їй страшно дивитися на мене. Я відійду, щоб вона не бачила мене, так буде краще.( повертається до Е ) – Я завжди Вам допоможу!

Е: - Ти – дзвонар Собору?

К: - Так.



  • Ти можеш виходити із Собору ?

  • Так

  • Тоді приведи Феба, допоможи мені, знайди його, як тільки він дізнається , що я тут, він обов’язково прийде і забере мене. Я все зрозумів , я знайду його ….

Пісня «Belle»

Презентація

ІV. Евтерпа: Я - Евтерпа, покровителька музики. Справжня музика перетворює будь-яку подію, дію, почуття в щось досконале, в те, що хочеться полюбити. Саме в ній, як ні в якому іншому мистецтві, проявляється життєва сила і натхнення. –( І. Гете)

Музичний твір Йоганн Бах “Sonata in E minor- Adagio-ma-non-tanto”

Поезія “La Musique” Charles Baudelaire

Ведучий:

V. Я - Полигимния (часто зображується із сувоєм в руках, в задумливою позі) . Я допомагаю пізнати таїнство слова як реальну силу, за допомогою якої можна надихати і оживляти, але одночасно поранити і вбивати. Ця сила промови є надихаючою на шляху до істини. Поезія – мова емоцій, це найвеличніша форма, в яку може втілитися людська думка”

Sonet 88 William Shakespeare

Ліна Костенко «Очима ти сказав мені: люблю»

Пісня на польській мові “Nie Spoczniemy

VI. Я- Уранія, муза астрономії. З небесним голубом у руках мчусь по небу, підвладні мені зірки і небесні світила.Я уособлює силу споглядання, вона кличе покинути нас зовнішній хаос, в якому існує людина і зануритися в споглядання величного бігу зірок, який є відображенням долі. Це сила пізнання, сила, яка тягне до таємничого, тягне до високого і прекрасного.

Пісня «Этот большой мир»



Ведучий:Серце людини має нескінченну кількість пелюсток. Завдання кожного із нас пізнавати, творити, відкривати незвідані глибини наших сердець. Нехай цей мистецький захід залишиться красивою пелюсткою у Ваших серцях назавжди.

Скачати 120.04 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка