Міністерство внутрішніх справ україни



Скачати 119.49 Kb.
Дата конвертації26.12.2017
Розмір119.49 Kb.
ТипРеферат


МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Цикл наукових праць




АДМІНІСТРАТИВНА (ПОЛІЦЕЙСЬКА) ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ


Братель Сергій Григорович
кандидат юридичних наук, доцент,

начальник кафедри адміністративної діяльності

Національної академії внутрішніх справ


РЕФЕРАТ


Київ – 2015

Актуальність дослідження. “Революція гідності”, яка відбулася в Україні на початку 2014 року, розкрила всі грані наростаючого за останні роки світоглядного конфлікту між суспільством і владою, між інтересами громадян і реальними діями владних фінансово-політичних груп. Прояви антагоністичних форм цього конфлікту, які можна було спостерігати протягом минулого року, показали всю глибину закритості правоохоронної системи від громадського контролю, а також корпоративності в ухваленні рішень, що суттєво знизило і без того низький рівень довіри людей до міліції. Саме тому, повернення довіри населення до міліції сьогодні вважається основним напрямом реформування всієї правоохоронної системи, побудови позитивного іміджу органів виконавчої влади, що повинні працювати в нових умовах становлення громадянського суспільства в Україні.

Сьогодні Україна отримала унікальний історичний шанс – шляхом докорінної перебудови системи правоохоронних органів перетворити міліцію на орган, пріоритетним напрямом діяльності якого є захист прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань. Виконати це завдання можливо лише завдяки вживанню заходів організаційно-правового, управлінського та іншого спрямування, пов’язаних з активізацією оперативно-службової діяльності, підвищенням правосвідомості осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх правової, етичної, психологічної та естетичної культури. При цьому реформування міліції має опиратись на міжнародно-правові та європейські стандарти поліцейської роботи, набутки світового поліцейського співтовариства. Водночас, необхідно враховувати зміни, що відбуваються в українському соціумі в умовах сьогодення, підвищення ефективності та публічності влади, забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина. Сама ж діяльність органів внутрішніх справ повинна стати складовою такої системи управління, яка була б найпрацездатнішою та сприяла становленню України як сучасної, демократичної, європейської держави.

Метою циклу наукових праць “Адміністративна (поліцейська) діяльність органів внутрішніх справ” є теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає в розробці проблеми адміністративно-правового забезпечення функціонування органів внутрішніх справ України, зокрема, дослідження їх системи, структури, основних завдань і напрямів діяльності, адміністративно-правового статусу працівників, гарантій їх діяльності та меж відповідальності, а також визначення й обґрунтування перспективних напрямів реформування системи органів внутрішніх справ України з урахуванням позитивного зарубіжного досвіду та загальновизнаних міжнародних стандартів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в циклі наукових праць вперше у вітчизняній науці проведено комплексне наукове дослідження адміністративно-правових засад функціонування органів внутрішніх справ України з метою розробки найбільш оптимальних напрямів їх реформування, що враховують сучасну суспільно-політичну ситуацію в державі та здобутки європейського співтовариства.

Новизну циклу наукових праць відображають такі основні науково-теоретичні здобутки:



  1. Створено науково-теоретичне підґрунтя для подальшого реформування та розвитку правоохоронної системи загалом та органів внутрішніх справ зокрема. Прописано шлях впровадження нової моделі поліцейської служби в демократичному суспільстві – “Служіння громадськості”, яка спрямована на подолання основних недоліків моделей, які використовувалися раніше, щодо відповідальності поліції за безпеку громадян і суспільства. Основна суть такої моделі зводиться до того, що органи внутрішніх справ повинні займати проактивну позицію, здійснюючи постійну профілактику соціальної напруги та попереджаючи злочини засобами вирішення проблем громадян і реалізації програм самообслуговування у сфері забезпечення безпеки.

  2. Новим науковим результатом є положення про необхідність докорінної зміни діючої системи міліцейського менеджменту з урахуванням сучасних політико-правових умов і позитивного зарубіжного досвіду. Реформування цього сектору має повністю відповідати суспільним очікуванням і включати в себе побудову гармонійних політико-адміністративних відносин у системі виконавчої влади. При цьому особливу увагу варто приділити інституціональному розмежуванню адміністративної (управлінської) та політичної (вироблення рішень) складових у системі управління міліцією.

  3. Особливу увагу приділено обґрунтуванню необхідності переорієнтації діяльності міліції з урахуванням нових тенденцій у суспільному житті країни, передусім демократизації суспільного життя та гуманізації діяльності правоохоронних органів. Серед цих пріоритетів – перебудова діяльності органів внутрішніх справ у такий спосіб, щоб повернути довіру населення до міліції, зміцнити втрачені взаємозв’язки з населенням. При цьому основними напрямами діяльності міліції при такому підході визначено наступні: забезпечення громадського порядку, дотримання законів і правопорядку в суспільстві; попередження злочинності та боротьба з нею; надання допомоги та соціальних послуг населенню. Доведено, що ефективність діяльності міліції залежить від рівня довіри населення. Саме тому, міліція має бути організована таким чином, щоб її працівників населення поважало як професіоналів, на яких покладено забезпечення виконання закону, і як осіб, які надають певні послуги.

  4. Обґрунтовано відмінний від традиційного погляд на спрямованість діяльності міліції. Його сутність зводиться до того, що основним призначенням міліції є не боротьба зі злочинністю, а встановлення дієвого соціального контролю над протиправними діями, стримування їх виключно законними засобами, які забезпечують гнучке сполучення ефективних поліцейських заходів із системою гарантій прав, свобод та інтересів громадян. При цьому коригування мети та змісту діяльності міліції має здійснюватися на основі характерного для демократичного суспільства зміщення акценту значення інтересів від загальнодержавних до особистісних. Такий підхід сприятиме зміні загальної цільової орієнтації процесу реформування діяльності міліції, підвищити її роль у суспільстві, зміцнити контакти з населенням, покращити імідж міліції як основи ефективного виконання поліцейських функцій.

  5. Одним з основних напрямів реформування міліції розглядається скорочення кримінально-правової та адміністративної репресії, що має компенсуватися більш ширшим використанням інститутів громадянського суспільства при здійсненні соціального контролю за негативною поведінкою громадян, а також використання несилових методів протидії злочинності. Доведено, що практичне втілення такої ідеї передбачає відмову від підпорядкованості стратегії діяльності міліції корпоративним інтересам правлячої чи фінансової еліти на всіх рівнях; залежності від корпоративних інтересів цієї еліти при формуванні кадрової бази, особливо керівного складу; надмірної централізації управління та закритості від громадського контролю; високого рівня мілітаризації, розповсюдженої на всі види оперативно-службової діяльності; широкого обсягу повноважень, що врегульовані на підзаконному рівні тощо.

  6. Отримало подальший розвиток дослідження умов і меж реалізації в діяльності ОВС принципу гласності, що має стати основоположним принципом, на якому ґрунтуються взаємовідносини міліції та громадськості, основою справедливого ставлення до прав і свобод людини. Розширення меж застосування цього принципу передбачає систематичне та регулярне звітування керівників усіх рангів про стан, структуру та динаміку злочинності, а також про хід і результати розслідування резонансних злочинів; введення спрощеного порядку доступу громадян і засобів масової інформації до отримання матеріалів, які їх цікавлять; розширення переліку видань, що спеціалізуються на висвітленні та аналізі діяльності правоохоронних органів; забезпечення кожному індивіду можливості ознайомлення з документами та матеріалами, які безпосередньо стосуються його прав і свобод тощо. З іншого боку, неприпустимим має стати збір, зберігання та розповсюдження інформації про приватне життя особи без її згоди, а також порушення законодавства про охорону особистої, сімейної, професійної, комерційної та державної таємниці.

  7. Обґрунтовано необхідність утвердження нової філософії виховання та освіти працівників ОВС та образу чесного поліцейського, який поважає людську індивідуальність, дотримується законів і прав людини, викликає повагу громадян, що користуються його послугами. Така модель суттєво відрізняється від традиційних підходів, оскільки передбачає персональне зростання працівників; залучення в лави міліції лише найкращих спеціалістів; соціалізацію працівника з перших днів його служби; встановлення гуманних взаємовідносин як в середині поліцейської системи, так і зовні, у спілкуванні з громадянами. Йдеться про розвиток людських відносин між працівниками та адміністрацією, які можливі лише в умовах взаємної чесності та довіри всередині поліцейської системи.

  8. Акцентовано увагу на розвитку відкритих комунікативних зв’язків, так званих вільних взаємовідносин у ряді “поліцейський-організація” та “поліцейський-поліцейський”. При цьому організація має високо оцінювати відкритість у спілкуванні на противагу потаємності, утверджуючи такі важливі принципи, як принцип пропорційності та принцип недискримінації. Перший принцип необхідний для дотримання балансу між повагою та захистом права на свободу думки, совісті та релігії, свободу виявлення своєї думки, свободу зібрань і захистом громадського порядку, забезпеченням громадської безпеки, попередження та розкриття злочинів. Другий принцип застосовується при захисті прав людини і при законному використанні повноважень, які обмежують це право.

  9. Проаналізовано досвід зарубіжних країн щодо організації діяльності правоохоронних органів, їх підходи до реформування поліцейських структур, удосконалення їх фінансового, соціального, матеріально-технічного, інформаційного та іншого забезпечення, а також гармонізації національного законодавства відповідно до загальновизнаних міжнародних стандартів правоохоронної діяльності. На цій основі запропоновано нові підходи до розв’язання актуальних питань адміністративної діяльності органів внутрішніх справ, включаючи проблеми удосконалення міліцейського менеджменту та підвищення рівня довіри населення до правоохоронних органів загалом і міліції зокрема.

  10. Обґрунтовано конкретні пропозиції з удосконалення національного законодавства щодо реформування та оптимізації системи правоохоронних органів України. Зокрема, наведено аргументи необхідності розробки і прийняття таких Законів України: “Про охорону громадського порядку”, “Про зброю”, “Про масові заходи”.

Підкреслюючи теоретичну і практичну значимість циклу наукових робіт на тему: “Адміністративна (поліцейська) діяльність органів внутрішніх справ”, слід зазначити їхню важливість для:

  • практики, оскільки отримані на основі циклу наукових праць знання складають фундамент підготовки працівників органів внутрішніх справ. Представлений у роботах аналіз світового та європейського досвіду функціонування поліцейських структур, їх системи, структури, завдань, функцій, принципів і основних напрямів діяльності, адміністративно-правового статусу поліцейських, гарантій їх діяльності та меж відповідальності сприятиме розробці найбільш перспективних напрямів реформування правоохоронної системи загалом та міліції зокрема. Окремі положення наукових робіт використовувалися при опрацюванні проектів законів України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства”, “Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності Міністерства внутрішніх справ України”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (щодо засад кадрової політики в органах законодавчої, виконавчої влади та правоохоронних органах України) ”, “Про внесення змін до Закону України “Про міліцію” (щодо виборності керівників міліції) ”, “Про внесення змін до Закону України “Про прокуратуру” (щодо виборності прокурорів)”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері запобігання і протидії корупції”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (щодо забезпечення громадського порядку та безпеки до, під час та після проведення футбольних матчів)”, “Про варту”, “Про внесення змін до Закону України “Про дорожній рух” щодо основних засад державної політики із забезпечення безпеки дорожнього руху”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації положень Кримінального процесуального кодексу України”, “Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за вчинення насильства в сім’ї)”, “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перетинання державного кордону України”, “Про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення адміністративної відповідальності за образу та інші дії, що принижують честь і гідність працівника міліції”, “Про внесення змін до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо скасування повноважень органів внутрішніх справ із складення протоколів за порушення правил торгівлі на ринках”, “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про встановлення та/або використання спеціальних сигнальних пристроїв)”, “Про внесення змін до Закону України “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону” (щодо використання зброї)”, “Про внесення змін до окремих законів України” (щодо скасування надмірної кількості підстав для зупинення транспортних засобів та здійснення громадського контролю за правоохоронними органами)”, “Про внесення зміни до статті 17 Закону України “Про міліцію” (про умови прийняття на службу до спеціальних військових підрозділів та підрозділів територіальної оборони)”, “Про цивільну зброю та боєприпаси”, “Про вогнепальну зброю цивільного призначення”. Крім того, матеріали циклу наукових праць знайшли апробацію в діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ. Науково обґрунтовані пропозиції були впроваджені в діяльність Верховної Ради України та Міністерства внутрішніх справ України;

  • науки, адже в циклі наукових праць на основі системного підходу проведено комплексний аналіз організаційно-правових і управлінських аспектів адміністративної (поліцейської) діяльності органів внутрішніх справ, адміністративної правосуб’єктності МВС України, а також зарубіжних моделей організації поліцейських структур і міжнародних стандартів їх діяльності. З урахуванням отриманих результатів визначаються найбільш перспективні напрями подальших наукових досліджень у цій сфері, зокрема, щодо необхідності докорінного реформування правоохоронної системи, оптимізації системи та структури правоохоронних органів, перегляду основних завдань, функцій, принципів, форм і методів діяльності міліції, удосконалення адміністративно-правового статусу працівників міліції, посилення гарантій їх фінансового, соціального, матеріально-технічного, інформаційного та іншого забезпечення, формування позитивного іміджу міліції тощо;

  • освітньої діяльності, оскільки цикл наукових праць “Адміністративна (поліцейська) діяльність органів внутрішніх справ” став основою при підготовці підручників, навчальних посібників, курсів лекцій, методичних рекомендацій у навчальному процесі протягом 2005-2013 рр., а також продовжують використовуватися при вивченні навчальних дисциплін “Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ”, “Організація охорони громадського порядку”, “Забезпечення законності та прав людини в діяльності міліції громадської безпеки”, “Адміністративна відповідальність за правопорушення, які підвідомчі ОВС”, “Актуальні проблеми та організація попередження правопорушень”, “Діяльність міліції громадської безпеки”, “Міграційне право”, “Організація діяльності підрозділів поліції (міліції) зарубіжних країн”, “Діяльність міліції з протидії насильству в сім’ї”, “Організація служби дільничних інспекторів міліції та зв’язок з громадськістю”, “Обмеження прав на особисту свободу у діяльності міліції”, “Адміністративно-юрисдикційна діяльність органів внутрішніх справ”, “Правозастосовча практика”, “Протидія насильства в сім’ї”, “Профілактика правопорушень серед неповнолітніх”, “Організація роботи служби дільничних інспекторів міліції”, насамперед, у Національній академії внутрішніх справ.

При підготовці циклу наукових праць “Адміністративна (поліцейська) діяльність органів внутрішніх справ” враховано існуючі вимоги, матеріал підручників, навчальних посібників і наукових статей викладено в логічній послідовності. У своїй сукупності всі наукові публікації є взаємодоповнюючими виданнями і відображають єдине бачення проблем функціонування та реформування системи правоохоронних органів загалом та міліції зокрема. Більшість із них неодноразово використовувалася при підготовці вітчизняних і зарубіжних праць із цієї тематики, дисертаційних досліджень, магістерських робіт, матеріалів наукових періодичних видань тощо.

Відповідно до пошукової системи (scholar.google.com.ua), загальна кількість цитувань наукових праць Брателя С.Г., що входять до циклу, становить 28, h-індекс дорівнює 3.



Цикл наукових праць складається із 97 робіт, зокрема, автореферату дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук,


6 підручників, 16 навчальних посібників, 22 наукових статей, опублікованих у фахових наукових виданнях, 37 тез доповідей, які опубліковані за результатами проведення науково-практичних і науково-теоретичних конференцій (у тому числі міжнародних), а також 15 інших публікацій.


Каталог: sites -> default -> files
files -> Реферат актуальність теми
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності
files -> Методичні рекомендації до вивчення курсу «Історія української культури»
files -> Приготування статті до друку
files -> Із видавничих установ нан україни, мон україни, амн україни, уаан та апн україни; із фондів нбув ім. В. І. Вернадського, яка є одержувачем обов’язкового примірника
files -> Зміст 2 Коран та його переклади в контексті історії 5
files -> Понятійний апарат з історії держави І права зарубіжних країн (термінологічний словник-довідник) київ – 2014 рік
files -> Реферат наукової роботи на здобуття щорічної премії Президента України для молодих вчених

Скачати 119.49 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка