Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у початкових класах у 2015/2016 навчальному році



Скачати 347.99 Kb.
Дата конвертації28.12.2017
Розмір347.99 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у початкових класах у 2015/2016 навчальному році
Навчально-виховний процес у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2015/2016 н.р. організовується відповідно до листа МОН України 1/9-253 від 22.05.2015 «Про структуру 2015/2016 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів».

Навчання в 1, 2, 3 класах здійснюється за навчальними програмами, розробленими відповідно до нового Державного стандарту початкової загальної освіти та наказу № 584 від 29.05.2015р. «Про затвердження змін до програм для 1-3 класів загальноосвітніх навчальних закладів». У 4 класах - наказ №1495 від 22.12.2014р. «Про затвердження змін до навчальних програм для 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів».

У 2015-2016 н.р. чинними є методичні рекомендації для організації навчально-виховного процесу учнів 1-их класів від 01.06.2012 року № 1/9- 426 «Щодо методичних рекомендацій з базових дисциплін», додаток «Початкова школа» (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 17, 2012). Для учнів 2-их класів - методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 2-х класах загальноосвітніх навчальних закладах (додаток до листа Міністерства освіти і науки від 30.05.2013 р. №1/9-383). Для 3 класів - рекомендації щодо організації навчально- виховного процесу, що розміщено в інструктивно-методичному листі № 1/9-343 «Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах і вивчення базових дисциплін в основній школі у 2014-2015 н.р.» додаток «Про організацію навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2014/2015 році».

У 2015-2016н.р. навчання і виховання учнів початкової школи регламентують такі нормативно- правові документи:

Постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»

Положення про індивідуальну форму навчання

Положення про похвальний лист «За високі досягнення в навчанні» та похвальний лист

Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1121

Наказ Міністерства від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл- інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 березня 2002 р. за № 229/6517

Наказ Міністерства освіти і науки України 08 квітня 2015 року № 412 «Інструкція щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»

Наказ МОН України від 07.04.2005 р. № 204»Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів», лист МОН України 1/9-71 від 14.02.2015 «Щодо роз'яснення порядку приймання дітей до першого класу.»

Наказ Міністерства освіти і науки України від 10.06.2011р. № 572, із змінами згідно з наказом МОН України від 16.04.2014 №460 (Типові навчальні плани початкової школи)

Наказ МОН № 1 222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»

Наказ МОН України №641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді»

Наказ МОН України № 54 «Про заходи безпеки на можливі ризики виникнення надзвичайних ситуацій, терористичних актів, диверсій, мінування»

Лист МОН України № 1/9-573 від 23.08.2013 «Про переліки навчальної літератури рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання загальноосвітніх навчальних закладів у 2013/2014 навчальному році»

Лист Міністерства освіти і науки України від 29.12.2001 № 1/9-468 «Про обсяг та характер домашніх завдань для учнів початкової школи»

Лист Міністерства освіти і науки України від 19.08.2011р. №1/9-634 «Про забезпечення взаємодії в освітній роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку»

Лист МОН України № 1/9-446 «Про функціонування груп продовженого дня у загальноосвітніх навчальних закладах»

Лист Міністерства освіти і науки України від 05.06.2015 № 1/9-280 «Про навчально-виховного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2015-2016 навчальному році»

Лист Міністерства № 1/9-209 «Щодо використання робочих зошитів у початковій школі»

Лист МОН України № 1/9-72 «Про недопущення перевантаження учнів початкових класів надмірним обсягом домашніх завдань»

Лист МОН України № 1/9-607 «Про відкликання листа МОН України від 5 вересня 2013 року № 1/9-607 «Про використання навчальної літератури»»

Лист МОН України № 1/9-614 «Про методичні рекомендації з патріотичного виховання»

Лист МОН України № 1/9-285 «Щодо обов'язкової ділової документації»

Лист МОН України № 1/9-233 «Про збір коштів з батьків для придбання підручників для учнів 4-х та 7-х класів»

Безпека життєдіяльності



Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01

Улаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах ДСанПіН 5.5.6.008-98

Наказ МОН України № 54 «Про заходи безпеки на можливі ризики виникнення надзвичайних ситуацій, терористичних актів, диверсій, мінування»

Наказ МОН України № 2 «Щодо заходів безпеки у навчальних закладах»

Лист МОН України від 06.02.2008 №1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації НВП під час проведення навчальних екскурсій»

Лист Міністерства освіти і науки України від 26.04.2013 №1/9-305 «Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності у навчально-виховному процесі»

Лист Міністерства освіти і науки України від 26 червня 2013 року № 1/9-457 «Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань безпеки під час навчання з плавання в басейнах загальноосвітніх навчальних закладів»

Лист МОН України № 1/9-457 від 26.06.2013 «Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань безпеки під час навчання з плавання в басейнах загальноосвітніх навчальних закладів»

Лист Міністерства № 1/9-497 від 17.07.2013 «Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов для роботи у кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів»

Лист Міністерства № 1/9-503 від 18.07.2013 «Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов організації навчально-виховного процесу в групі продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу»

Лист Міністерства освіти і науки України від 16.06 2014 р. № 1/9-319 «Організація навчання і перевірки знань,проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності в загальноосвітніх навчальних закладах»

Лист ІІТЗО від 27.05.201 4 №14.1/10-1650 «Про використання Методичних рекомендацій «Вимоги безпеки для учнів під час канікул»

Лист МОН України № 1/9-385 «Методичні рекомендації щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами»

Українська мова



Основною метою навчання учнів 4 класу української мови є продовження формування складників комунікативної компетентності, зокрема: здатності сприймати і розуміти почуту і прочитану інформацію, спілкуватися з людьми різного віку і статусу, висловлювати і доводити власні думки в усній і письмовій формах.

Реалізація зазначеної мети здійснюється за змістовими лініями - мовленнєвою, мовною, соціокультурною і діяльнісною.

Мовленнєва лінія спрямована на вдосконалення аудіативних умінь, розвиток діалогічного та усного і писемного монологічного мовлення.

У процесі вдосконалення ауді- ативних умінь слід концентрувати увагу на розумінні учнями теми і мети прослуханого тексту, на здатності встановлювати причиново-наслідкові зв'язки, розуміти значення образних висловів, висловлювати власні думки

приводу почутого.

Під час розвитку діалогічного мовлення необхідно формувати такі якості, як толерантність, доброзичливість, повагу до співрозмовника, уміння доводити свою думку, переконувати.

Особливу увагу в 4 класі слід приділяти розвитку писемного мовлення, оскільки випускники початкової школи повинні вміти писати переказ тексту обсягом 70-100 слів і тексти різних типів (розповіді, описи, міркування) обсягом 60-80 слів. Для формування цих умінь призначені уроки розвитку зв'язного мовлення.

Учні 4 класу також мають бути здатні написати тексти практичного призначення - записку, запрошення, привітання, листа, замітку до стінгазети.

Реалізація мовної лінії передбачає формування орфографічних і пунктуаційних умінь на основі необхідних теоретичних знань з мови. Зокрема, у

класі учні повинні поглибити знання про текст, речення, іменник, прикметник, дієслово, одержати уявлення про числівник, займенник, прислівник, засвоїти такі правила правопису, як: відмінкові закінчення іменників і прикметників; правопис іменників, у яких при змінюванні відбувається чергування приголосних [г], [к], [х] із [з'], [ц'], [с'] та голосних [і] з [е], [о]; особові закінчення дієслів; правопис найуживаніших числівників, прислівників.

Звертаємо увагу, що в новій редакції програми з української мови вилучено такі теми, як складне речення, правопис іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини, І і ІІ дієвідміни дієслова, особові закінчення дієслів І і ІІ дієвідмін.

Вивчення мовних знань і розвиток мовленнєвих умінь здійснюється на матеріалі текстів, які повинні мати пізнавальний, розвивальний і виховний потенціал. Тематику цих текстів визначено соціокультурною змістовою лінією, представленою такими розділами: «Сім'я», «Школа», «Громадські місця», «Рідний край», «Батьківщина».

У процесі реалізації діяльнісної змістової лінії продовжується формування в четвертокласників ключової компетентності: уміння вчитися. Особливу увагу слід приділяти розвитку в учнів умінь взаємодіяти з іншими учасниками навчального процесу, користуватися довідниковою літературою, узагальнювати, робити висновки, творчо застосовувати знання й уміння в нових ситуаціях, здійснювати самоперевірку, оцінювання результатів навчання і рефлексію.


Літературне читання

На уроки літературного читання програмою визначено 121 годину: у першому семестрі - 57 годин ( 3 години на тиждень), у другому семестрі - 64 години (4 години на тиждень). Один раз на два тижні проводиться урок позакласного читання чи бібліотечне заняття.

Зміст програми організований за змістовими лініями: коло читання, формування і розвиток навички читання, літературознавча пропедевтика, досвід читацької діяльності, робота з дитячою книжкою; робота з інформацією, розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного. Він спрямований на досягнення мети - розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності, формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентностей, ознайомлення учнів із дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в основній школі (с. 71 «Програми.»).

Коло читання, як зазначається у програмі (с. 91 «Програми.»), у 4 класі розширюється і систематизується шляхом упорядкування й узагальнення знань про раніше відомі жанри (прислів'я, приказки, лічилки, загадки, скоромовки, усмішки, казки (про тварин, чарівні), легенди, народні пісні, поезію, байки, п'єси, оповідання, повісті, повісті-казки, науково-художні, науково-популярні твори) і авторів; ознайомлення з новими жанрами (міфи про створення світу і людей, притчі), видом казок (соціально-побутові) й історичними оповіданнями та залучення нових імен.

Твори різних жанрів і різної тематики виховують любов і пошану до рідної землі, мови, традицій українського та інших народів, утверджують людяність, честь, дружбу, працелюбність і т. ін. (с. 73 «Програми»).

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів визначені із урахуванням досягнень учнів у попередніх класах, а саме: співвідносити твір із певним жанром, розрізняти казку народну і літературну, називати прізвища, імена українських письмен- ників-класиків та письменників, із творами яких неодноразово знайомилися під час навчання, знати сюжет 6-7 народних казок різних видів, літературних творів, їхніх авторів. Протягом навчання в 4 класі учні мають вивчити напам'ять 8 віршів, 2 уривки прозових творів, 8-10 прислів'їв і т. ін.

Зазначимо, що в програмі (с. 73) перелік творів, визначених змістовою лінією «Коло читання» по класах, є рекомендованим.

У 4 класі провідне місце у сприйманні й засвоєнні навчального матеріалу належить читанню мовчки. У роботі з текстом збільшується питома вага вправ і завдань на розвиток смислової сторони читання.

У змістовій лінії «Формування і розвиток навички читання» визначаються особливості роботи над формуванням повноцінної навички читання вголос (читання правильне, усвідомлене, виразне, у темпі, визначеному програмою, та мовчки у темпі не нижчому 110 слів за хвилину). Зростає рівень самостійності учнів у виборі та правильному застосуванні засобів інтонаційної виразності під час читання вголос творів різних жанрів.

У наступних лініях програми визначено зміст роботи над навчанням учнів усвідомлено сприймати художній твір з урахуванням його жанрових особливостей, формуванням уваги у дітей до засобів створення художніх образів (епітетів, порівнянь, метафор, повторів, гіпербол), емоційно-оцінного ставлення до прочитаного, загально- навчальних умінь і навичок. Звертається увага на виявлення авторської позиції щодо зображеного, самовираження дітей через творчу діяльність у зв'язку з прочитаним і самостійний вибір, читання й усвідомлення дитячої книжки.

Орієнтиром повноцінного виконання змісту програми є державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Предмети художньо-естетичного циклу

Музичне мистецтво учні 4 класів ЗНЗ вивчатимуть за чинною навчальною програмою «Музичне мистецтво» (авт. Хлєбникова Л. О., Дорогань Л. О., Івахно І. М., Кондратова Л. Г., Корніло- ва О. В., Лобова О. В., Міщенко Н.І.). Програма має тематичну побудову, що дає змогу об'єднати різні види музичної діяльності учнів (сприймання музики, виконання, засвоєння необхідних музичних понять і термінів, елементарне музикування, інсценування пісень, ритмічна й пластична імпровізація тощо) на одному уроці.

Розкриття на уроках тематизму програми 4 класу («Музика мого народу» (І семестр), «Музика єднає світ» (ІІ семестр) сприятиме усвідомленню учнями краси і глибини музичного мистецтва українського народу, осягненню інтонаційних особливостей української народної та професійної творчості; відчуттю національної своєрідності музики різних народів світу.

Впродовж опанування теми першого семестру учні мають отримати уявлення про джерела і традиції української народної музичної творчості; дізнаються про розмаїтість жанрів української народної музики (дитячий фольклор, колискові,календарно- обрядові, жартівливі, жартівливо-танцювальні пісні (зокрема, коломийки), історичні, думи та ліричні пісні), ознайомляться з музикою і складом українського національного інструментального ансамблю «троїсті музики» та творами українських композиторів.

У ІІ семестрі учні знайомляться з особливостями музичного мистецтва народів Прибалтики, Кавказу, Середньої Азії, країн Європи та світу, дізнаються про взаємовплив і взаємозбагачення музики різних народів та роль композиторів у встановленні зв'язків між музикою різних народів.

Як і у попередні роки навчання, на уроках музичного мистецтва слід приділяти особливу увагу розвитку у дитини здатності до співпереживання почуттів й емоційних станів, що виражає музика; до осягнення художньо- образної суті музичного мистецтва у найпростіших виявах. Цей процес має відбуватися комплексно в усіх видах діяльності на уроці: виконанні вокальних творів, сприйманні й аналізі творів музичного мистецтва та музично-творчій діяльності (імпровізації, інсценуванні сюжетів пісень, складенні елементарних танців, темброво-ритмічних супроводів, «грі» на уявних та (за наявності) елементарних музичних інструментах тощо).

Провідними завданнями на уроках музичного мистецтва у 4 класі має стати: активне сприяння в осягненні учнями інтонаційних особливостей музики українського народу, визначенні спільних й відмінних рис народної та професійної творчості; осягненя учнями національної своєрідності, спільного й відмінного в музиці різних народів; формування усвідомлення ролі музики як загальнолюдської мови, яка, не потребуючи перекладу, є зрозумілою для людей різних країн.

Образотворче мистецтво у 4 класі опановуватиметься за чинною навчальною програмою «Образотворче мистецтво» (авт. Шмагало РТ., Марчук Ж. С., Вачкова І. Б., Чорний О.В., Гнатюк М. В.).



Програма має тематичну побудову, що дає змогу об'єднати різні види художньої діяльності учнів (сприймання творів образотворчого мистецтва, засвоєння необхідних мистецьких понять і термінів, і, власне, художньо-творча діяльність) на одному уроці.

Тематизм змісту 4 класу об'єднаний провідною ідеєю року «Художній образ в мистецтві», завдяки чому учні впродовж навчального року мають отримати чітке уявлення про специфіку вирішення художнього образу в різних видах образотворчого мистецтва.

Значна увага на уроках у 4 класі має приділятися специфіці створення фантастичних (казкових) та реалістичних образів, а також розумінням різниці між декоративною та реалістичною манерою зображення. У 4 класі розширюється коло відомостей про основні жанри образотворчого мистецтва (пейзаж, портрет, натюрморт, анімалістичний), вдосконалюються навички створювати (на елементарному рівні) сюжетно-тематичні картини.

Впродовж 4 класу діти продовжать опановувати різноманітні художні техніки - графічні, живописні та змішані, зокрема: гратографія, гризайль, малюнок гумкою, монотипія, плямографія, штампування, а також удосконалюватимуть свої навички у ліпленні, конструюванні, створенні аплікацій, колажів, оригамі, творів з паперопластики тощо.

Варіантом опанування мистецтва у загальноосвітній школі є інтегрований курс «Мистецтво», зміст якого об'єднує домінантні базові дисципліни, музичне і образотворче мистецтво із залученням інших видів мистецтва хореографії, театру, кіномистецтва. Спільними для всіх видів мистецтва є відображення в художніх образах закономірностей людського буття, що зумовлює єдину тематичну структуру програми “Мистецтво”, логіку об'єднання навчального матеріалу в цілісні тематичні блоки. Зміст чинної програми інтегрованого курсу «Мистецтво» (авт. Масол Л.М., Гайдамака О.В., Очеретяна Н.В., Дмитренко О.М.) у 4 класі об'єднаний спільною темою навчального року «Світ у мистецьких шедеврах».

Впродовж опанування цієї теми учні знайомитимуться з жанровими особливостями музичного фольклору рідного краю (тема 1 «Мій мальовничий, світанковий край»), мистецтвом народів, які проживають в Україні та далеко за її межами (тема 2 «Ми діти твої, Україно!», тема 3 «Подорожі країнами і континентами»), отримають уявлення про різні музичні форми; дізнаються про поширені види декоративно-ужиткового мистецтва українського народу та різновиди художньої творчості народів, що проживають на території України та далеко за її межами; порівнюватимуть особливості музичного та образотворчого мистецтва народів світу; здійснюватимуть «мистецькі мандри» від далекого мистецького минулого до майбутнього (тема 4 «Дзвони минулого, шляхи майбутнього»).

На уроках мистецтва слід звертати увагу учнів на єдність змісту і форми в художніх творах, багатство способів художнього вираження людських почуттів і ставлень до багатогранного світу художніх образів. Паралельно потрібно здійснювати формування елементарних уявлень про історичні й географічні координати розвитку мистецтва, узагальнення знань учнів щодо видової та жанрової специфіки мистецтв, особливостей їх художньо-образних мов, стимулювати емоційно-ціннісне ставлення учнів до мистецтва, створювати умови для художньо-творчої самореалізації.

Провідними видами діяльності на уроках мистецтва у 4 класі залишаються сприймання й аналіз-інтерпретація творів мистецтва та художньо-творча діяльність (хорова, художньо-практична).

Важливого значення слід приділяти застосуванню на уроках інтегративних художньо-педагогічних технологій, методів й прийомів стимулювання асоціативно-образного мислення (міжвидові мистецькі паралелі, аналогії, порівняння тощо), що зумовлено спільним тематизмом, який об'єднує мистецький матеріал різних видів мистецтва. Також на уроках доцільно застосовувати ігрові, інтерактивні, проблемно-евристичні технології; пошуку учнями в мистецтві особистісно значущих смислів, співзвучних власному досвіду.

Математика



Навчання математики у 4 класі розпочинається розділом «Узагальнення й систематизація навчального матеріалу за 3 клас». Його метою є актуалізація знань і вмінь учнів, пов'язаних із нумерацією трицифро- вих чисел, узагальнення усних прийомів обчислення (якщо міститься один і більше переходів через розряд, то доцільним є застосування письмового прийому додавання і віднімання). Окремими питаннями розділу є:

  • дослідження залежності результатів арифметичних дій від зміни одного з компонентів, що є підґрунтям прийому округлення;

  • систематизація знань учнів про ділення з остачею та відповідних умінь, що є підготовкою до ознайомлення з письмовим діленням.

Наступний розділ програми - «Письмові прийоми множення та ділення». Важливо досягти вимоги програми щодо застосування учнями алгоритму письмового множення на двоцифрове число, що надасть можливість перенести відомий спосіб дії на випадки множення багатоцифрових чисел на одноцифрове. Під час ознайомлення з алгоритмом письмового ділення варто зважати, що ця дія є складною за своєю структурою, тому на перших етапах не варто вимагати від учнів розгорнутого пояснення алгоритму.

Центральним розділом є «Нумерація багатоцифрових чисел», для засвоєння якого доцільно використовувати таблиці розрядів і класів. Учні мають не лише визначати розрядний склад числа, а й подавати число у вигляді суми чисел першого і другого класів, що підготує їх до виконання оберненої дії - заміни суми розрядних доданків (або суми чисел першого і другого класів) багатоцифровим числом. Певну увагу слід приділити також утворенню багатоцифрових чисел загальним способом - прилічуванням одиниці до попереднього числа та відлічуванням одиниці від наступного числа.

Важливим питанням нумерації є визначення загальної кількості одиниць певного розряду. У концентрі «Тисяча» учні визначали кількість десятків і сотень у числі, «прикриваючи» справа в записі числа відповідну кількість цифр. За аналогією можна познайомити і зі способом визначення загальної кількості тисяч, десятків тисяч, сотень тисяч в багатоцифровому числі. Така робота є підґрунтям до усних обчислень на основі нумерації багатоцифрових чисел. У концентрі «Багатоцифрові числа» передбачається розвиток уміння виконувати письмове додавання і віднімання ба- гатоцифрових чисел до рівня навички, для цього доцільно перенести відомий учням із 3-го класу спосіб дії на випадки обчислення з багатоцифровими числами. Відомі письмові прийоми множення та ділення теж доцільно перенести в нову ситуацію - на випадки множення та ділення багатоцифрових чисел, спочатку на одноцифрове, а потім на двоцифрове число.

Розділ змістової лінії «Числа. Дії з числами» - «Дроби» вивчається на наочній основі, з постійним поясненням значення знаменника і чисельника. Порівняння дробів із рівними знаменниками спочатку відбувається на наочній основі, а потім у результаті індуктивного узагальнення формулюється правило. З метою введення правил знаходження дробу від числа (числа за величиною його дробу) доцільно спочатку актуалізувати правило знаходження частини від числа (числа за величиною його частини).

Розширення геометричної компетенції в 4-му класі відбувається за рахунок ознайомлення учнів із видами кутів.

Змістова лінія «Математичні вирази. Рівності. Нерівності» зазнала найбільше змін. З програми вилучено рівняння, у яких один із компонентів поданий виразом зі змінною, а також ознайомлення учнів з алгебраїчним методом розв'язування складених задач. Але для реалізації наступності між початкової та основною школою вчитель може розглядати ці питання разом із учнями, які прагнуть працювати на високому щаблі складності.

Змістова лінія програми «Величини» реалізується під час вивчення нумерації чисел шляхом узагальнення і систематизації знань учнів одиниць вимірювання довжини, маси, часу, вартості. Під час вивчення арифметичних дій дітей вчать виконувати додавання і віднімання простих та складених іменованих чисел, множити та ділити іменовані числа на одноцифрове число, ділити іменоване число на іменоване.

У 4-му класі учні ознайомлюються з новою величиною - швидкістю руху тіла при рівномірному прямолінійному русі, з одиницями швидкості, правилом та формулою знаходження швидкості. Увагу учнів звертають на те, що процес руху тіла описує трійка взаємопов'язаних величин: подоланий шлях, швидкість і час; подоланий шлях є загальною величиною, швидкість - це величина одиниці виміру. Під час розв'язування простих задач на підставі застосування залежності значення добутку від зміни одного з множників можна дослідити залежність подоланого шляху від зміни швидкості руху при сталому часі або від зміни часу руху при сталій швидкості.

Ще однією новою величиною, з якою знайомляться учні 4-го класу, є площа фігури. Важливим етапом вивчення цієї теми є засвоєння правила знаходження площі прямокутника та відповідної формули. Правило вводиться на практичній основі шляхом розбиття прямокутника на квадратні сантиметри і дослідження способів обчислення кількості квадратних сантиметрів, що вміщуються в ньому. З програми вилучено матеріал, пов'язаний із співвідношеннями між одиницями вимірювання площі.

Реалізовуючи змістову лінію програми «Сюжетні задачі», у 4-му класі розв'язують прості задачі з величинами - швидкість руху тіла, час руху та подоланий шлях; прості задачі на знаходження площі прямокутника та обернені до них; прості задачі, що містять три компоненти: час початку події, тривалість події та час закінчення події. Серед складених задач учням пропонуються задачі з новими групами взаємопов'язаних величин, задачі на знаходження дробу від числа та числа за величиною його дробу, а також типові задачі, що містять однакову величину (на знаходження четвертого пропорційного, задачі на подвійне зведення до одиниці, задачі на пропорційне ділення, задачі на знаходження невідомих за двома різницями) та задачі на процеси (на спільну роботу, на рух). Певна увага приділяється задачам із буквеними даними, які можуть бути використані з метою залучення учнів до запису розв'язання задачі виразом з подальшим обчисленням його значення.

З метою формування в учнів уміння розв'язувати задачі вчитель має звернути увагу на підрозділ програми «Загальні прийоми розв'язування задач», у якому визнається порядок роботи над задачею: аналіз змісту задачі; подання результатів аналізу тексту задачі у вигляді допоміжної моделі; складання плану розв'язування задачі (як у результаті аналітичного чи синтетичного пошуку розв'язування задачі, так і в результаті актуалізації учнем загального способу розв'язування типової задачі), запис розв'язання задачі й відповіді, перевірка розв'язання.

Зауважуємо, що запис розв'язання задачі по діях з поясненням та запис розв'язання задачі виразом - це лише дві різні форми запису, а не два способи розв'язування задачі. Розв'язування задачі різними способами передбачає різні шляхи задоволення вимоги задачі.

Розв'язування задачі іншим способом є одним із способів перевірки правильності розв'язання задачі (непряма перевірка). Також для перевірки можна скласти і розв'язати обернену задачу.

Основний акцент у вивченні змістової лінії програми «Робота з даними» ставиться на опануванні на практичному рівні способів подання інформації; формуванні вміння працювати з інформацією, яка подана в різний спосіб (читати і розуміти, знаходити, аналізувати, порівнювати), заносити дані до таблиць, використовувати дані для розв'язування практично зорієнтованих задач.

З огляду на зазначене, варто зробити висновок, що зміст і процес навчання математики в 4-му класі підпорядкований двом провідним цілям: виконати вимоги Державного стандарту (вони подають своєрідну модель випускника початкової школи); сформувати в учнів готовність до навчання в 5-му класі наступної ланки освіти (забезпечити наступність).

Основи здоров’я



Навчальні успіхи тісно пов'язані зі станом здоров'ям і фізичним розвитком учнів, тому предмет «Основи здоров'я» відіграє особливу роль у навчально-виховному процесі. Метою предмета є формування здоров'язбережувальних компетенцій учнів на основі оволодіння ними знаннями про здоров'я та безпеку, практичними навичками здорового способу життя і безпечної поведінки, формування в них ціннісного ставлення до життя і здоров'я, сприяння їх фізичному, психічному, соціальному і духовному розвитку.

Здоров'язбережувальні компетенції - це суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які сприяють здоров'ю у всіх сферах життєдіяльності людини. До психо- соціальних компетенцій (життєвих навичок) належать: позитивна самооцінка, самоконтроль, керування стресами, мотивації успіху і гартування волі, аналіз проблем і прийняття зважених рішень, критичне і творче мислення, вміння вчитись, ефективне спілкування, співчуття, розв'язування конфліктів, протистояння негативним соціальним впливам. До спеціальних компетенцій належать: санітарно-гігієнічні навички, раціональне харчування, рухова активність, загартування, організація режиму праці та відпочинку, надання першої допомоги тощо.

У четвертому класі особливу увагу рекомендується звернути на такі теми, як організація самонавчання і взаємонавчання; вплив телебачення, комп'ютерів і мобільних телефонів на здоров'я; безпека у громадських місцях; вихід із непередбачуваних ситуацій поза межами домівки, школи; вибір і досягнення мети; заохочення однолітків до здорового способу життя.

В умовах сучасної політичної ситуації актуальними є питання попередження тероризму, правила евакуації з громадських приміщень. З урахуванням ситуації в регіоні програма може бути доповнена такими темами, як безпека в зоні проведення антитеро- ристичної операції, евакуація із зони конфлікту тощо.

Особливість методики проведення уроків у початковій школі полягає в тому, що оволодіння здоров'язбережувальними компетенціями потребує багаторазового вправляння, насамперед у процесі групової взаємодії. Тому необхідна організація практичної, ігрової, індивідуальної та колективної діяльності учнів, що базується на взаємодії вчителя з учнями і учнів між собою. Застосування інтерактивних методів навчання забезпечує ефективне засвоєння учнями навчального матеріалу і відпрацювання ними поведінкових навичок.

Рекомендується використання таких інтерактивних методів, як моделювання ситуацій, мозкові штурми, дискусії в малих групах. Це дозволяє учням набути необхідного досвіду розв'язання проблем, навчає вільно висловлювати свої думки, толерантно ставитися до різних точок зору, розподіляти обов'язки в групі й приймати спільні рішення.

У віці 8-10 років спостерігається потреба у максимальній руховій активності. Для задоволення фізіологічних потреб учнів рекомендується активно використовувати на уроках фізкультхвилинки (руханки), пересаджувати дітей, об'єднуючи їх у групи, пропонувати активні види діяльності (наприклад, давати відповідь на запитання з допомогою жестів).

Особливу увагу вчитель має приділяти організації співпраці з батьківською громадою, адже програма містить практичні роботи, які діти можуть виконувати не лише на уроках, а й удома з дорослими.

Оцінювання навчальних досягнень учнів має бути заохочувальним і здійснюватися переважно засобами моніторингу за прогресом у знаннях, ставленнях та уміннях учнів упродовж навчального року. Академічні оцінки не виставляються, адже негативна оцінка може знизити зацікавленість учня у вивченні предмета і знизити його особисту мотивацію до здорового способу життя. Поточне (поурочне) і тематичне оцінювання має бути вербальним, що створюватиме умови для розвитку в учнів навичок само- оцінювання, ціннісного ставлення до здоров'я і створення мотивації до його збереження і зміцнення.

Природознавство



Змінено структуру навчальної програми «Природознавство». Зміст предмета «Природознавство» у 4 класі продовжує знайомити учнів із навколишнім природним середовищем, систематизувати знання про природні об'єкти і явища, формувати первинні уявлення про взаємозв'язок між світом живої і неживої природи, між організмами; доповнюється новими знаннями про будову Всесвіту, план і карту, природу материків і океанів, природні зони України; елементарними відомостями про тіла та речовини; систематизуються та узагальнюються знання про взаємовплив між діяльністю людини і змінами, що відбуваються в навколишньому середовищі.

У навчальному змісті передбачено системне вивчення астрономічного матеріалу. До основних питань, що розглядаються, належать: Сонячна система, небесне тіло (планета, зоря, галактика) та видимі рухи світил на зоряному небі, рухи Землі, пояси освітленості. При вивченні астрономічного матеріалу слід розкрити значення зоряного неба в історії людства, акцентуючи увагу на тому, що воно не лише допомагало людині орієнтуватися в часі та просторі, а й було таємницею, загадкою, яку намагався розгадати допитливий людський розум. Розглядаючи питання про сузір'я, радимо виконати практичні завдання з визначення найвідоміших сузір'їв на карті зоряного неба. Перед цим учнів потрібно ознайомити з будовою такої карти у шкільному атласі. Розглядаючи питання про планети Сонячної системи, доцільно пояснити учням, що планети можуть мати тверді поверхні, або складатися з газу - у цьому полягає головна відмінність між ними. Слід звернути увагу учнів на те, що планети-гіганти мають велику кількість супутників, а також кільця. Учням важливо донести думку про те, що ми живемо в час існування у нашому Всесвіті галактик; наша галактика - Молочний Шлях.

Відомості розділу «План і карта» передбачають формування низки географічних компетенцій: умінь орієнтуватися на місцевості, працювати з умовно-знаковими системами (глобусом, різними картами шкільного атласу, топографічним планом), умінь бачити за умовними знаками реальні об'єкти і простору, умінь користуватися планами і картами для вирішення пізнавальних і навчальних завдань.

Знайомлячи учнів із масштабом, треба приділяти більше уваги практичним завданням для відпрацювання прийомів використання масштабування при зображенні предметів (шкільного столу, книги), щоб підготувати їх до роботи з планами і картами. Важливо донести до свідомості учнів, що на площині можна відобразити і довжину, і ширину, і висоту природних об'єктів, використовуючи масштаб.

Під час вивчення розділу «Природа материків і океанів» учні знайомляться з чисельністю населення нашої планети, особливістю природи материків, частин світу, океанів. Вивчення материків відбувається за планом.

При вивчені розділу «Природа України» учні знайомляться з природою України, з її найбільшими рівнинами, гірськими системами, ріками, озерами, морями, з корисними копалинами, ґрунтами, природними зонами. Вивчення природних зон відбувається за планом по карті природних зон. При вивчені програмового матеріалу треба звертатися до фізичної карти України; вчити учнів правильно показувати географічні об'єкти на карті; бажано використовувати для класних або домашніх завдань адаптовану до молодшого шкільного віку контурну карту, вміщену в робочому зошиті.

Зміст розділу «Тіла та речовини» покликаний формувати у школярів елементарні уявлення про речовини, атоми, молекули. Для переконання учнів в існуванні найменших частинок речовини, слід використати їхній життєвий досвід, безпосередні спостереження за явищами у природі та побуті.

Під час опрацювання розділу школярі знайомляться з будовою і властивостями твердих тіл, рідин і газів, різноманітністю речовин і матеріалів та їх використанням людиною. Важливо, щоб при подачі матеріалу учні зрозуміли, який існує взаємозв'язок між будовою і властивостями речовини.

Навчаючи природознавства, необхідно враховувати регіональні особливості у змісті предмета, включати місцеві природні об'єкти у навчальний процес (знання найбільш поширених форм рельєфу, водних об'єктів, ґрунтів, рослин і тварин своєї місцевості, природоохоронних територій, вивчення правил безпечної поведінки у своїй місцевості). Не втрачають актуальності в 4 класі завдання курсу природознавства, пов'язані із засвоєнням традицій українського народу у відносинах людини з природою.

У четвертому класі школярі продовжують проектну діяльність. Програмою передбачено розроблення 6 проектів. Проектна діяльність може виконуватися індивідуально, у малих групах, і всім класом. Тематику навчальних проектів учитель може змінювати відповідно до матеріально-технічного забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, рівня підготовленості класу, інтересів дітей, регіональних особливостей природи рідного краю тощо.

У 4 класі вчителю необхідно формувати в учнів уміння працювати з різними джерелами інформації: навчальна стаття, науково-популярний і художній тексти, ілюстрації, схеми, діаграми, моделі природних об'єктів і явищ, власні спостереження, проведений експеримент, енциклопедії, Інтернет.

Після завершення вивчення кожної теми доцільно проводити підсумковий контроль (тематичне оцінювання). Для цього використовуються завдання різних типів та рівня складності, які оцінюються відповідною кількістю балів. Такі роботи завершуються оцінкою, що виставляється кожному учню. Кількість підсумкових робіт може регламентуватися, але не має перевищувати кількість тем, що виділяється у програмі.

«Я у світі»



Уведенням у навчальний план предмета «Я у світі» забезпечується цілеспрямований соціальний розвиток молодших школярів у відповідності з метою, яка зазначена в Законі України «Про загальну середню освіту» (1999р.). Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) - 2001р., Державному стандарті початкової загальної освіти (2011р.)

На нормативному рівні зміст предмета узгоджується також з Європейським напрямом реформування освіти в Україні, зокрема, дискрипторами (описами) вимог до кінцевих результатів початкової освіти на засадах компетентнісного підходу.

У навчальному плані на 2015-2016 н.р. на вивчення предмета виділено по 1 год. в 3-4 класах.

У програмі розгорнуто змістові блоки: «Людина», «Людина серед людей»; Людина в суспільстві»; «Людина і світ».

Зміст програми зосередить учнів на усвідомленні суті взаємовідносин людини і суспільства, набутті демократичних цінностей, адекватному випробуванні різноманітних соціальних ролей.

Україна - її державотворчі цінності, вироблення громадянських почуттів, поведінкових еталонів—ці елементи змісту є першорядними, що задають мету реалізації програми.

Видатні постаті, успішні люди, патріотично спрямовані, що уміють переборювати життєві труднощі і йдуть до власної мети, стають зразком для вироблення в учнів власних життєвих стратегій.

У програмі - значна питома вага етико-правової тематики, що дозволить формувати широту поглядів на світ людей, вчинків, поведінки, розглядати їх у взаємозумовленні, залежності одне від одного, створювати умови для координації позицій, вияву соціально затребуваних почуттів. Це - патріотичні почуття, повага до людей, толерантність, правосвідомість, добро, товариськість, дружба, поштиве ставлення, ввічливість, акуратність та ін. Для вчителя найбільш актуальною є проблема добору навчального матеріалу за певними критеріями: науковості, систематичності і частотності розгляду; ступеня необхідності й актуальності у певному віковому періоді; узгодження змісту, структури, обсягу з цілями предмета з часом, що відводиться на вивчення; достатнього забезпечення повторюваності завдань з урахуванням складності.

Компетентнісний підхід до формування соціальності молодшого школяра передбачено у державних вимогах до результатів навчання. Вони в повному обсязі зазначені у програмі, в Критеріях контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів і виражені в компетентнісниих характеристиках, тобто таких, що можуть бути застосовані в життєвих контекстах, як от: володіє прийомами ;

дає оцінку.; наводить приклади.; аргументує переваги.; моделює ситуації тощо.

Учителю важливо всіляко заохочувати учнів висловлювати думку, спираючись на власний життєвий досвід; передбачити на уроках ситуації вибору змісту, форм діяльності, виду завдань і партнерів для їх виконання.

Конкретні знання постають як засіб пізнання світу і життєтворчості, а не як кінцева мета навчання. Тому основним завданням є забезпечення активної позиції учня у набутті особистісних цінностей. А через них — суспільно значущих, які стануть орієнтиром у соціальній практиці.


Трудове навчання (4 клас)

Трудове навчання у початковій школі є однією з ланок неперервної технологічної освіти, що створює базу для успішного опанування учнями технологій основної школи та здобуття професійної освіти. 4 клас - період початкового професійного самовизначення учнів, у процесі якого вони знайомляться зі світом праці і професій, отримують початкову загальнотрудову підготовку. На цьому етапі закладається база для вивчення на наступній сходинці трудового навчання загальних основ виробництва і майбутнього вибору професійної кар'єри в умовах ринку праці.

Зміст програми спрямований на формування і розвиток у межах вікових можливостей предметно-перетворювальної компетентності учнів, яка дає можливість їм самостійно вирішувати предметно-практичні та побутові задачі.

Для залучення учнів до предметно-перетворювальної діяльності передбачено якнайширше використання матеріалів: паперу, картону, пластиліну, ниток, тканин, дроту, штучних матеріалів.

У програму включені спостереження з дослідами (спостереження за виробами, виготовленими на основі важелів, розгляд зразків дроту та дослідження їх властивостей, розгляд фото зразків виробів та визначення матеріалів, із яких вони виготовлені), а також розв'язання техніко-технологічних задач.

Відбувається формування знань і уявлень із галузі дизайну, залучення учнів до творчої проектно-конструкторської діяльності. На конкретних прикладах учні знайомляться з основним принципом дизайну.

Основний принцип дизайну (функціональна відповідність та художня виразність) діти опановують у процесі творчої діяльності з проектування речей із яскраво вираженим характером та точно визначеною галуззю функціонування.

Вивчення елементів технології спрямовано на з'ясування загальних закономірностей виготовлення виробів із різних матеріалів. Будь-який технологічний процес включає в себе декілька етапів. На першому етапі учні вибирають матеріали й виконують оброблювальні операції: розмітку, згинання, різання та інші. Етап зборки передбачає з'єднання окремих деталей виробу різними способами (склеювання, зшивання, скручування). Оздоблюються вироби аплікацією, вишивкою, ажурним вирізуванням та інше.

Ознайомлення з елементами організації та економіки розкриває учням організаційні закономірності виробничої діяльності, які дозволяють створити раціональні умови праці. Сюди входять організація робочого місця і трудового процесу, розподіл функцій у групі, уміння планувати майбутню роботу, розрахунок необхідних матеріалів і часу, вибір інструментів, раціональних прийомів роботи, уміння контролювати, оцінювати роботу за якістю.

Програма також передбачає включення дітей в елементарні виробничі відносини у групових формах організації праці, що забезпечує моделювання реальної економічної діяльності, елементів управління. Учитель послідовно знайомить учнів із правилами безпечної праці інструментами та санітарно-гігієнічними вимогами до організації праці.

Послідовність виготовлення об'єктів праці учнів базується на основних принципах дидактики - від простого до складного, створює умови для індивідуального підходу до навчання, збуджує уяву, активізує мислення.

У результаті трудової діяльності в учнів формуються вміння та навички з обробки матеріалів, правильне уявлення про навколишню дійсність, розширюється загальний і політехнічний кругозір, виховується свідоме ставлення до праці. У молодшому шкільному віці предметна діяльність одночасно є і пізнавальною. А тому діяльність, яка передбачає обробку різних матеріалів, стає для дітей формою мислення, джерелом їхнього розумового розвитку.

Інформатика

У 2015-2016 н.р. учні 4-х класів закінчують вивчення пропедевтичного курсу «Інформатика». Основними завданнями цього курсу є формування в учнів молодшого шкільного віку початкових уявлень про базові поняття інформатики, початкових навичок знаходити, використовувати, створювати і поширювати повідомлення та дані, застосовуючи для цього засоби інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), алгоритмічне, логічне і критичне мислення.

При плануванні своєї роботи вчителям необхідно звертати увагу в навчальній програмі курсу не тільки на зміст навчально-матеріалу, а й на державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, у яких чітко визначено, що в результаті вивчення теоретичних питань курсу учні 4-го класу повинні лише розуміти, мати уявлення, орієнтуватися тощо. І лише кілька теоретичних питань учні повинні знати.

На першому уроці доцільно перш за все повторити правила безпечної роботи з комп'ютером, а також правила поведінки в комп'ютерному класі. Доцільно також на цьому уроці пригадати з учнями, що вони вивчали і чого навчилися в курсі «Інформатика» у 2-му і в 3-му класах, а також, де вони застосовували здобути знання і вміння.

Вивчення теми «Файл. Папка. Операції над папками і файлами» має базуватися на відомих учням з попередніх класів поняттях Папка і Файл. На початку вивчення цієї теми рекомендується повторити з учнями, для чого призначені файли і папки, а також, як переглянути вміст певної папки. У результаті вивчення цієї теми учні повинні навчитися створювати, видаляти і копіювати папки, а також копіювати і видаляти файли.

Оскільки при вивченні теми «Робота з презентаціями» в 3-му класі учні створювали і опрацьовували текстові об'єкти на слайдах, то в них вже мають бути сформорвані початкові вміння по введенню, редагуванню і форматуванню текстів. Ці вміння мають буди актуалізовані, закріплені і розширені в середовищі текстового редактора при вивченні теми «Опрацювання тексту на комп'ютері». Особливу увагу необхідно приділити правилам введення тексту та їх виконанню. Аналогічна ситуація з вставлянням і форматуванням графічних об'єктів у текстовому документі.

Тема «Графічний редактор» є повторенням і закріпленням аналогічної теми, що вивчалася в 2-му класі. Більш доцільно вивчати цю тему в 4-му класі на основі іншого графічного редактора порівняно з вивченням цієї теми в 2-му класі.

Під час вивчення теми «Безпека дітей в Інтернеті» необхідно передбачити детальне ознайомлення учнів із правилами безпечної роботи в Інтернеті в процесі пошуку інформації, а також під час різноманітних Інтернет-спілкуваннях. При вивчення цієї теми доцільно проводити широке обговорення ситуацій, що можуть виникнути під час роботи в Інтернеті, використовувати різноманітні рольові ігри та ін. Тут також передбачено ознайомлення учнів з Інтернет-ресурсами, які вони можуть використати в своїй навчальній діяльності у процесі вивчення різних предметів, під час проведення невеликих досліджень тощо.

Тема «Висловлювання. Алгоритми з розгалуженням і повторенням» продовжує алгоритмічну лінію курсу. У процесі вивчення цієї теми потрібно періодично звертатися до життєвого досвіду учнів, добирати разом з ними і аналізувати алгоритми, які вони використовувалися під час вивчення інших предметів, у їхній повсякденній діяльності, у діяльності їхніх батьків,друзів, знайомих тощо.

У процесі вивчення теми «Робота з презентаціями» необхідно повторити і закріпити знання та вміння, які учні отримали при вивченні аналогічної теми в 3-му класі. Важливо постійно звертати увагу учнів на необхідність дотримання вимог до дизайну слайдів, а також на те, що комп'ютерна презентація є лише частиною презентації нових об'єктів і не може розглядатися у відриві від усього процесу такої презентації. Важливо також, щоб учні отримали хоча б невеликий практичний досвід проведення презентації з використанням комп'ютерних технологій. Крім того, при вивченні цієї теми учні познайомляться з можливостями використання анімаційних ефектів у презентації.

Під час повторення та узагальненні матеріалу, вивченого в 4-му класі, доцільно, щоб учні виконали та захистили індивідуальні або групові проекти, які потребуватимуть від них комплексного застосування тих знань і вмінь, які вони набули при вивченні інформатики в початковій школі.

Вивчення навчальних предметів у 1-4 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2015-2016 навчальному році здійснюватиметься за підручниками та навчальними посібниками, зазначеними в основному та додатковому переліках навчальної літератури, рекомендованої для використання в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2015-2016 навчальному році, які розміщені на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти.

Звертаємо увагу вчителів, батьків та учнів на те, що відповідно до Порядку надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України, затвердженого наказом від 17.06.2008 року № 537 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 року № 628/15319, встановлено такі види грифів: «Затверджено Міністерством освіти і науки України»; «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»; «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах».

На звороті титульного аркуша навчального видання вказується номер і дата листа або наказу Міністерства освіти і науки України, яким надано гриф або номер і дата листа - підтвердження Інституту інноваційних технологій і змісту освіти про схвалення для використання у загальноосвітніх навчальних закладах.

Скачати 347.99 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка