Конспект інтегрованого заняття з розвитку мовлення та ознайомлення з навколишнім на тему: „Сірник маленький, а біда – велика”



Скачати 266.13 Kb.
Дата конвертації14.02.2019
Розмір266.13 Kb.
ТипКонспект

Конспект

інтегрованого заняття з розвитку мовлення

та ознайомлення з навколишнім

на тему:

Сірник маленький, а біда – велика”



(безпека життєдіяльності дітей в побуті)

підготувала вихователь ДНЗ „Десняночка”



Ячник Надія Дмитрівна

Мета

Закріпити знання дітей про небезпеку гри з сірниками, вогнем, правила поведінки в побуті. Пригадати історію виникнення вогню, сірників, їх користь і небезпеку в побуті для людей. Формувати уявлення про причини виникнення пожежі, правила пожежної безпеки та як у разі пожежі викликати пожежників. Довести до усвідомлення дітей, що вогонь може бути корисним і небезпечним.

Вправляти у вмінні висловлювати свою думку, ставитись критично до думок товаришів, доводити свої судження, використовуючи набуті раніше знання.

Розвивати логічне мислення, зв’язне та діалогічне мовлення, пам’ять, уяву, увагу.

Виховувати обережність при користуванні вогнем, відповідальність за свої дії, повагу до праці пожежників.
Матеріал


  • Підібрала загадку про сірнички;

  • Виготовила іграшковий сірничок, в якого з однієї сторони на обличчі посмішка, а з іншої немає;

  • Підготувала казку “Козенята та вогонь” та героїв казки для показу на фланелеграфі;

  • Виготовила дидактичну гру “Добрий вогник, злий вогник”;

  • Підготувала кольорові стрічечки для фізкультхвилинки “Святкові феєрверки”.



Хід заняття


Вихователь пропонує дітям відгадати цікаву загадку:

Темний, тепленький будинок



Мешкає там 100 іскринок.

Якщо з ними пустувати,

Можна неприємність мати.

Лише єдина пройде мить –

І навколо все згорить...

Як ім’я у тих іскринок,

Що сховав темний будинок?”

(сірники)

Вихователь: Молодці, діти! Ви правильно відгадали цю загадку. Це сірники, що лежать в маленькій коробочці.

Чути стук в двері. З’являється іграшковий сірничок і вітається до дітей.



Вихователь: Діти! Ви впізнали, хто це до нас завітав на заняття?

Сірничок: Я почув, що про мене ведуть мову і вирішив до вас завітати.

Вихователь: Діти, подивіться і скажіть, наш сірничок веселий чи сумний прийшов до нас сьогодні. (обличчя має сумний вигляд)

Вихователь: а чому ти сірничку так засумував?

Сірничок: Так, як же мені не сумувати, коли про мене всі тільки погане й говорять. Від мене тільки одне лихо. Невже я такий поганий?

Вихователь: Ти не поспішай з такими думками, ми зараз разом з дітками і розберемо, чи справді це так. І для початку давайте, діти, пригадаємо, як виник вогонь.

Запитання до дітей

  • Як ще в давнину люди навчилися добувати вогонь? Що їм в цьому допомагало?( терли паличку об паличку, каміння об каміння)

  • Як давно з’явилися сірники? (250 років тому назад замість коробки сірників люди носили в кишені невеличку коробочку з трьома предметами: шматочок сталі, камінець і губку. Процес утворення вогню був схожий на процес дії запальнички. А пізніше і винайшли сірники, які найпершими виникли в Китаї.)

  • Для чого нам потрібний вогонь вдома? ( готувати їжу, вогонь дає тепло, світло...)

Вихователь: Ось бачиш, Сірничку, як давно ти з’явився на світ, який ти потрібний нам, людям.

Вогонь дарує людям світло



Вогонь дарує нам тепло.

Коли б тепло і світло зникли –

Життя б на світі не було.”

Вихователь: Вогонь завжди потрібний людям. Його сила надзвичайно велика. Вогонь допомагає ракетам полетіти у космос, автомобілям рухатися, пароплавам плавати. А на свята за допомогою вогню запалюють святкові салюти та феєрверки.
Фізкультхвилинка „Святковий феєрверк”. Вихователь бере іграшковий сірничок у руки, а діти, присівши, кольорові стрічки. Сірничок доторкається до кожної дитини, яка встає і імітує рухами феєрверк.

Вихователь: Ось як повеселішав наш Сірничок. Він ще раз побачив, що дуже потрібний людям, він приносить велику радість.

Вихователь: Діти, а чи можна брати дітям сірники в руки? Чому не можна гратися з сірниками?

Вихователь: Діти, ми з вами вже зрозуміли, що вогник, який запалює сірничок, може бути добрим і злим.
Діти грають у д/гру „Добрий і злий вогник”. Вихователь виставляє на підставці два вогника – добрий (з усмішкою) та злий (без посмішки). Діти розглядають отримані від вихователя картинки і кладуть відповідно сюжету до певного вогника. Думки аргументують.
Вихователь: Ви вже всі зрозуміли, що з вогником гратися небезпечно.

Сірничок: А зараз я вам розповім одну цікаву казку.
Вихователь від імені Сірничка розповідає казку, супроводжуючи її показом на фланелеграфі.
Козенята і вогонь”
Жила була у лісі мама Коза і було в неї троє маленьких козенят. Мама кожного дня варила своїм діткам у печі їсти, пекла пиріжки. Ось одного разу мамі потрібно було піти в ліс назбирати дров, щоб затопити пічку, а козенята залишились вдома самі. Коза наказувала діткам ні в якому разі не брати сірники. Але найменше козеня не послухалося мами і взяло сірники.

Вихователь: Як вигадаєте, що могло трапитися далі?

І справді так трапилося. Маленька іскорка від загорівшогося сірничка впала на підлогу і дім загорівся. Полум’я вогню охопило увесь будинок Кози. Сестричка кізонька з маленьким неслухняним козенятком злякалися вогню і сховалися під ліжко. А старший брат не злякався, він став дзвонити по телефону пожежникам.

Вихователь: Діти, як ви гадаєте, по якому телефону він подзвонив? Який його номер? (01)

Вихователь продовжує казку.

Ало! Загорілася хата у кози. Адреса: діброва, провулок лози. А номер у нас 2. Скоріше сюди, порятуйте від біди! І прибігли на допомогу гасити вогонь сміливі пожежники – лисичка, ведмідь, зайчик. Сміливі друзі погасили пожежу і врятували малих козенят. І сказав бобер: „Не беріть сірники”. І мовила коза6 „Пам’ятайте завжди, що гра із вогнем приведе до біди”.

Сірничок: А ви просите мене посміхнутись. Знову від мене біда.

Вихователь: Та що ти, Сірничку! Ми зрозуміли, що з сірничками гратися не можна. А про користь, яку ти нам приносиш, забув. А ще на Україні люди саме із сірників вміють творити красу. Ось поглянь на це диво, яке створили руки справжніх майстрів.

Діти розглядають сірникові поробки – хатинки, колодязі, тваринок .

Діти помічають. Що у сірничка з’явилась посмішка.

Вихователь: Тож давайте разом пригадаємо і запам’ятаємо правила поведінки із сірниками та вогнем.
1 дитина – Сірників сімейка ціла

У коробці торохтіла.

Ані в свято, ані в будень

З дітьми гратися не будем.

2 дитина – Чи для пустощів чи гри

Сірників ти не бери.

Бо з вогнем погані жарти,

Жартувати з ним не варто.

3 дитина – Не розпалюй сам багаття,

Не пали удома в хаті.

Легко вогник запалить,

Та не просто погасить.
Вихователь: Вивчіть правила пожежні,

Будьте завжди обережні.

Знає хай дитина кожна –

Жартувать з вогнем... діти разом промовляють – не можна!

Конспект

інтегрованого заняття з розвитку мовлення

та ознайомлення з навколишнім

на тему: «Допоможемо світу казок»

(безпека життєдіяльності дітей в природі із змінами пір року)

підготувала вихователь ДНЗ « Десняночка»



Ячник Надія Дмитрівна

Мета

Продовжити знайомити дітей із стихійними явищами в неживій природі: гроза, блискавка та правилами поведінки під час їх виникнення.

Вчити розуміти, що пожежа приносить велике лихо природі та здоров’ю людей. Закріпити знання про вірне поводження людей в лісі, про небезпеку на льоду взимку.

Вчити дітей вільно висловлювати свої думки, аргументувати відповідь знайомими ситуаціями із життя, доводити свої твердження одноліткам. Вправляти у вмінні давати оцінку вчинкам героїв мультфільму, пропонувати різні варіанти виходу з проблемних ситуацій.



Розвивати зв’язне, діалогічне мовлення, логічне мислення, увагу, пам’ять. Виховувати любов та бережне ставлення до рідної природи.
Матеріал

  • Підібрала фрагменти з мультфільму «Бомбі» та записала виступ диктора дитячої телепрограми «Юні промінчики»;

  • Намалювала героїв казки «Вогничок» для показу за ширмою;

  • Виготовила дидактичну гру «Можна – не можна»;

  • Підготувала словесно-логічну гру «Вогонь – вода»;

  • Підготувала дві свічки та стакан для практичного досліду із вогнем.

Хід заняття
Вихователь: Діти, сьогодні вранці я включила телевізор, хотіла переглянути новини, та звернула увагу на дитячу телепрограму, яка називається “Юні помічники”. Я її записала і зараз пропоную вам переглянути її.
Вихователь пропонує переглянути по телевізору запис дитячої програми, яку заздалегідь записала на касету. Озвучує програму інший вихователь в ролі диктора.
Диктор: Добрий ранок, мої любі маленькі друзі. Сьогодні в нашій програмі ми поговоримо про казки. Я вирішила звернутись до вас, оскільки хочу, щоб світ казок був завжди радісним, веселим і добрим. Але нажаль, не всі герої казок знають, як потрібно поводитись у різних небезпечних ситуаціях в різні пори року. Тому з ними і трапляються різні неприємні випадки.

Увага на екран.
На екрані йде показ уривків з мультфільму “Бембі”. Спочатку на екрані з’являється фрагмент про грозу, блискавку.

Запитання до дітей


1)Фрагмент з якого мультфільму ви переглядали?

2) Поява грози та блискавки в природі – це явище красиве чи небезпечне?

3) Чому не можна під час грози стояти під деревом?

4) Де краще знаходитись під час грози?
Вихователь: Добре, діти, молодці. Давайте зараз переглянемо ще один сюжет з цього мультфільму.
Діти переглядають наступний відеосюжет про пригоду на льоду.

Запитання до дітей


  1. Діти, ви зрозуміли, де відбуваються події?

  2. Чи є озеро біля нашого садочку?

  3. Як ви гадаєте, краще піти додому напростець через озеро, чи його обминути?

  4. Чому обминути краще? Адже напростець швидше? (тому що книга може бути крихкою, вона проломиться і може трапитися біда)

  5. Чи можна взимку кататись на замерзлих водоймах на санчатах та ковзанах? Чому можна, а чому – ні?

Вихователь: Для таких розваг взимку існують спеціальні стадіони. Діти, а влітку в яких випадках дітям можна купатись на озері або в річці? (під наглядом батьків, коли річка або озеро придатне для купання, коли тепла вода)

Вихователь: Молодці, діти. Ви добре знаєте правила безпеки поведінки на воді. А зараз давайте переглянемо останній сюжет фільму.

Запитання до дітей


  • Що ви побачили в цьому сюжеті?

  • Як ви вважаєте, від чого загорівся ліс? (блискавка)

  • Від чого ще може здійнятися пожежа?

  • Як ви вважаєте, з ким може дружити вогонь? (з вітром)

  • Що допомагає невеличкому запаленню вогню в лісі перетворитися у величезну пожежу? (якщо влітку дуже жарко й сухо, то суха трава швидко займається і розповсюджується, коли дме вітер)

Вихователь: А зараз ми пограємо в гру “Можна – не можна”
Діти підходять до столу і беруть картки з малюками, на яких зображені сюжети з правильною і не правильною поведінкою дітей в різні пори року і виставляють їх під відповідною назвою на дошці. Свої дії доводять.
Вихователь: А зараз подивіться казку, яка називається “Вогничок”. (показ лялькового театру за ширмою)

Казка


Ведуча: Жила була Свічка. У неї був синочок, якого звали Вогничок. Він був дуже веселим бешкетником. Йому завжди хотілося мати друга.

Вогничок: (до павучка) Давай з тобою дружити?

Павучок: Давай!

Вогничок: Давай пограємо в гру “Наздожени”.

Павучок: з великим задоволенням. (Вогничок бігає за павучком)

Павучок: Ой, боляче. Ти мене обпік.

Вогничок: Я не хотів тебе образити.

Павучок: Вибач, але я не зможу з тобою дружити. Прощавай!

Вогничок: Ну що ж, прощавай!

(звертається до маленької дівчинки)

Вогничок: Давай з тобою дружити!

Дівчинка: Мама завжди вчить мене триматись подалі від вогню. (і пішла)

(звертається до сонечка)

Вогничок: Сонечко, Сонечко! Давай з тобою дружити.

Сонечко: Ти дуже далеко від мене, дружок. Дуже далеко!

Вогничок: ( схвильовано) Хм! Ніхто не хоче зі мною дружити. Що ж мені робити? Але ж я так хочу мати друга! Спитаю у вітерця, може він захоче зі мною дружити.

(до вітру)

Вітре, вітре! Ти не хочеш зі мною дружити?

Вітер: Хочу. Я дуже люблю грати на дудочці і хочу, щоб ти під мою музику затанцював.

Вогничок: Добре, я спробую.
Вихователь: А ви хочете побачити танок вогника під музику вітру?
Спочатку вихователь запалює дві свічки і звертає увагу дітей на те, що полум’я свічок горить однаково, спокійно.

Вихователь проводить практичний експеримент з двома свічками. Вихователь одну із свічок накриває прозорим стаканом, зазначаючи і наочно демонструючи те, що без повітря, під стаканом, свічка згасла.



Висновок: Полум’я без повітря згасає.

Після чого вихователь знову запалює дві свічки – полум’я у них спокійне. Пропонує дітям злегка подмухати на свічки і при цьому включається спокійна музика – полум’я коливається від струменів повітря.



Вихователь: Подивіться, як веде себе вогонь, коли з’явився вітер, а під музику полум’я ніби - то танцює.

(за ширмою чути голос вітру і він з’являється)

Вітер: А ти красиво танцюєш вогничок!

Вогничок: А ти гарно граєш на дудочці.

Вихователь: З тих пір Вітер і Вогничок стали друзями.

- Ось така казка, сьогодні ви дізнались з ким дружить вогонь.

  • А кого вогонь боїться? ( воду)

  • Чому?

Вихователь пропонує пограти в гру “Вогонь – Вода”.

Вихователь: Давайте, діти, пригадаємо, що ми знаємо про воду.

  • Якою може бути вода? ( гаряча, холодна, чиста, брудна)

  • Де може литися або текти вода? ( з водоспаду, з крану, з неба, струмка, річки)

  • А зараз я назву чарівне слово, яке допоможе вам дізнатись про воду ще більше. Це слово – вогонь.

  • Яким буває вогонь? ( жарким, сильним, слабким, злим, руйнівним, теплим, веселим, зігріваючим).

  • А зараз спробуємо приєднати ці слова до води. Чи підійдуть її до води?

Вихователь на дошці пише слова, які діти підібрали до вогню і підставляють до слова “вода”.

Запитання до дітей

  • Коли вода може бути жаркою, сильною, руйнівною, веселою і т. д.(діти пояснюють свої відповіді)

  • А чим можуть допомогти мешканцям лісу люди, щоб не сталось такої сильної пожежі, як в казці про Бембі? (не кидати сірники, не розпалювати вогнище в лісі…)

Вихователь: Молодці,діти. Я думаю, що ви добре запам’ятаєте правила поведінки в лісі, на льоду в зимову пору, на річці влітку. І якщо ви побачите, що хтось з дорослих чи дітей буде робити не так, то ви обов’язково можете пояснити про небезпеку, щоб не сталося лиха.

Конспект

заняття з розвитку мовлення

та ознайомлення з навколишнім

на тему:

Пригода Миш-Миша”



(безпека життєдіяльності дітей на вулиці)

підготувала вихователь ДНЗ “Десняночка”

Ячник Надія Дмитрівна

Мета

Дати дітям знання про небезпечні явища в природі: злива, гроза, блискавка, ураган. Познайомити з природою їх виникнення, з правилами поведінки під час стихійних лих.

Розширити знання про дорожні знаки, їх призначення, закріпити правила поведінки на вулиці, під час переходу дороги.

Вправляти дітей у вмінні висловлювати свої думки , доводити вірність свого судження.

Збагатити активний словник дітей новими словами: злива, ураган, затоплення, блискавка, грім. Розвивати діалогічне мовлення, творчу уяву, фантазію, логічне мислення, увагу.

Виховувати бажання дотримуватись правил безпеки в природі під час стихійних явищ та на дорозі.


Матеріал

  • ж-л “Джміль” № 1 2005р.

  • г-та “Казковий вечір”, оповідання “Пригоди Миш-Миша”, 2005р.

  • Підібрала загадку про колобка, м’яку іграшку – колобок;

  • Виготовила сюжетні картинки, дорожні знаки для показу казки “Пригоди Колобка”;

  • Виготовила героїв казки для показу на фланелеграфі “Пригоди Миш-Миша”;

  • Виготовила д/гру “Сонечко-добре, сонечко небезпечне” (два зображення сонечка – веселе та сумне, картинки на кожну дитину з різними ситуаціями, пов’язаних із сонцем);

  • Вирізала на кожну дитину сонячних зайчиків різної форми.


Хід заняття
Вихователь: Сьогодні вранці, йдучи до садочка, я побачила, що мене чекає незвичайний гість. Хто б це міг бути? ( відповіді дітей)

  • Послухайте загадку:

“ Я рум’яний і пахучий,

Хоч кругленький – невезучий.

Хто побачить лиш мене,

Хоче з’їсти – не мине. “ ( Колобок)

( Вихователь показує дітям іграшку Колобка).


  • Колобочку, ти якийсь незвичайний? Що це ти тримаєш?

Колобок:

  • Добрий день, малята. Мені набридло лежати на віконечку і я вирішив відправитись в подорож. І під час неї зі мною трапились небезпечні зустрічі. Хочете дізнатись які?

( Далі вихователь свою розповідь про пригоди Колобка супроводжує демонстрацією сюжетних картинок на фланелеграфі).

Вихователь: Докотився Колобок до воріт,а ворота чарівні- не випускають Колобка. Кажуть: “Подивися на знаки і назви їх. Якщо назвеш правильно, то ворота відчиняться.” Колобок усі знаки назвав, відчинилися ворота,і покотився Колобок далі.

-Діти, кого зустрів Колобок? ( Зайчика .)



Зайчик: “Мені треба дорогу перейти, допоможи мені, Колобочок. Не допоможеш- я тебе з’їм.”

Вихователь: Допоміг Колобок Зайчикові відшукати відповідний знак ( “пішохідний перехід”).

  • А ви, діти, знаєте, що він означає ?

Вихователь:Покотився Колобок далі, а назустріч йому – хто дітки? ( Ведмідь)

Ведмідь: “- Ой, ой, допоможи. Бачиш, мене бджоли покусали. Дуже боляче. Порятуй мене швидше, а ні- то я тебе з’їм.” Колобок показав Ведмедю ось такий знак

( медпункт )

Сподіваюсь, ви знаєте, що він означає? Попрощався Колобок з Ведмедем і покотився далі.

Котиться Колобок, коли це назустріч йому – хто дітки ? ( в-ль виставляє картинку лисички). – Вірно, Лисичка.



Лисичка: - Як добре, Колобок, що ти мені зустрівся. Я дуже голодна, зараз тебе з’їм.

Колобок: “ Не їж мене, Лисичко. Поглянь на цей знак, там дуже смачно готують.

Вихователь:Діти, а ви знаєте, що він означає? ( На знаку зображено виделку і ложку)

( В-ль вислуховує відповіді дітей)



Вихователь: І покотився Колобок далі, а Лисичка побігла до їдальні.

Бачите, діти, як добре, що Чарівні Ворота познайомили Колобка з дорожніми знаками. От і лишився він цілим, та ще й звірятам допоміг.



  • А ви, діти, знаєте дорожні знаки? Наприклад, оці: ( вихователь виставляє наступні знаки: підземний перехід, пішохідний перехід, місце стоянки транспорту, місце зупинки автобуса).

  • Діти, пригадайте випадки, коли дорожні знаки стали вам в пригоді.( Відповіді дітей про випадки з свого життя).

Колобок:

-Діти, дякую вам за допомогу і пропоную вам погратися в гру “Пташки і автомобіль”.

( проводиться з дітьми рухлива гра)


  • Малята, мені з вами так весело. Ви такі спритні, бачу ви теж знаєте дорожні знаки, і я впевнений, що ви дотримуєтесь правил дорожнього руху.

Вихователь:

- Діти, ви нічого не чуєте? А я чую, ніби хтось плаче. Давайте подивимось, можливо хтось потребує нашої допомоги?

( Діти озираються довкола, а вихователь непомітно виставляє м’яку іграшку Мишенятко.)



  • Мишенятко, чому ти плачеш?

Мишенятко:

  • Мені дуже соромно, бо я не слухався мами, був впертим, і тому потрапив у біду. Яку біду? Зараз розповім.

( Вихователь від імені Мишенятка розповідає казку “ Пригоди Миш-Миша” з показом на фланелеграфі).

Казка


У лісі, під старим дубом, жило собі з мамою мишкою малесеньке мишенятко, якого звали Миш-Миш. Дбайлива матуся частіше називала свого любого синочка Непослухом.

( -Діти, як ви думаєте, чому вона так його називала?)

Так, правильно. Адже він завжди усе намагався робити по-своєму.

Одного разу закортіло малому піти погуляти зеленим лісом, а мама не дозволила:



  • Не пущу, – каже мишка.

  • Подивись, які хмари збираються, мабуть на зливу!

  • Ніякого дощу не буде! Заперечив Миш-Миш, і побіг.

Але велика чорна хмара невідступно насувалась. У лісі стало темно та страшно.

Пориви вітру з ревом розгойдували верхівки дерев. Небо освітила блискавка, оглушливо вдарив грім – почалася гроза. Від страху маленьке мишенятко кинулось тікати. Йому здавалося, що блискавка і грім женуться слідом. А потоки води підхопили малого і понесли світ заочі. Отямився Миш-Миш лише тоді, коли злива скінчилася. Тремтячи від холоду, він розплющив оченята та побачив, що опинився на великій купині посеред затопленої галявини. Все навколо було похмурим і незнайомим.



  • “Як же вибратися звідси, де шукати дорогу додому?” – перелякано міркувало Мишенятко. Від безнадійності маленьке гірко заплакало.

  • Чому ти плачеш? – почув він чийсь лагідний голосок. Миш-Миш підвів очі й побачив Білочку, мишеня розповіло їй про свою біду.

А де твоя домівка ?- розхвилювалася руденька.

- Під великим старим дубом…– тільки й міг пригадати засмучений Миш-Миш.

- Якби ти знав, скільки старезних дубів-велетнів у нашому лісі! Та не сумуй! Щось обов’язково вигадаємо! – запевнила його Білочка і побігла до своєї знайомої Сойки.

Вихователь:

- Діти, а коли б ви заблукали, чи змогли б ви самостійно дістатись до домівки? Яка ваша адреса?

( Відповіді дітей)


  • А тепер, слухайте, діти, що було далі:

Сойка відразу ж пригадала дерево, під яким жила сім’я мишеняти.



  • Як перенести цього непослуха? Він ні літати, ні плавати не вміє, а скрізь же вода!

Замислились Білочка і Сойка.

  • Є одна гарна ідея! – радісно вигукнула Сойка та полетіла до …

Вихователь:

-Діти, яка ідея виникла у Сойки? Як би ви допомогли мишеняткові? Ваші ідеї !

( Вихователь активізує думки дітей навідними питаннями).

-А тепер послухайте до кого ж полетіла Сойка…


А полетіла вона до павучків.

  • Сплетіть, будь ласка, з павутиння сітку-торбинку, яка б могла витримати

мишенятка, – попросила Сойка. Павуки швиденько взялися до роботи. Одні пряли нитки, другі плели. Невдовзі отримали міцну торбинку. Подякувала пташка павукам і полетіло до малого. Посадила його в сітку, взяла у дзьоб і понесла до матусі.

Сіра мишка була надзвичайно вдячна і Білочці, і Сойці, і павукам за те, що не залишили її синочка-Непослуха в біді, і запросила рятівників на святковий обід. Мишеняті від мами дуже перепало. З того часу воно стало слухняним і більше ніколи не намагалося відходити далеко від своєї домівки.



Вихователь:

  • Діти, ви послухали і побачили казку про мишенятко - Непослуха. Я хочу вас запитати:

  • То чого ж не можна робити, щоб не потрапити в біду?

(не можна не слухатись маму, не можна відходити далеко від домівки без дозволу, потрібно обов’язково знати свою адресу, а ще й номер телефону ).

  • А коли ви потрапили під грозу, чого не можна робити?

(не можна бігти, ховатися під одиноке дерево, ставати біля електричного стовпа, у приміщенні не можна сидіти біля відчиненого вікна, не можна купатися в річці)

Мишенятко: Дякую вам, дітки. Я зрозумів, що блискавка, дощ може спричинити багато лиха. Обіцяю бути слухняним, дотримуватись правил безпеки, ніколи не тікати далеко від дому.

Вихователь:Ми з вами говорили про непогоду. А коли світить сонечко, нам всім дуже приємно і радісно. Цікаво, а чи завжди воно привітне і ласкаве? Чи може воно бути небезпечним? Давайте з вами пограємо в гру, яка називається “Сонечко добре, сонечко небезпечне”. (Вихователь пропонує дітям поглянути на картинки і віднести їх до сонечка доброго з усмішкою чи до сонечка сумного небезпечного.

Наприклад: до сонечка доброго – ми кладемо картинки де: діти загорають, ростуть квіти під сонечком; до сонечка небезпечного – пожежа в лісі, сонячний удар у людей, сухі квіти на клумбі.)



Вихователь: Молодці діти, сонечко задоволене, що ви знаєте багато правил безпеки, їх дотримуєтесь. Воно дарує вам сонячних зайчиків і пропонує затанцювати сонячний танок. (під музичний супровід діти виконують довільні рухи, тримаючи в руках сонячних зайчиків.)

Конспект

інтегрованого заняття


з розвитку мовлення, ознайомлення з навколишнім та малювання

на тему: “Ім’я від сонечка”

за твором В. Сухомлинського

Сонячний день взимку”

підготувала вихователь ДНЗ «Десняночка»

Ячник Надія Дмитрівна



Мета

Продовжувати знайомити дітей з явищами неживої природи взимку

( зимовий вітер, іній, снігопад…), закріпити знання про утворення цих явищ.

Вправляти у читанні нескладних слів, вмінні складати з них віршовані рядки, добирати спільнокореневі слова до запропонованих слів вихователем; малювати побачене, передаючи індивідуальні відчуття і переживання в малюнку.

Розвивати у дітей зв’язне мовлення, творчу уяву, доказове мислення, фантазію, естетичний смак.

Виховувати любов до рідної землі, вміння бачити і відчувати прекрасне у навколишньому.



Матеріал

  • Підібрала твір В. Сухомлинського “Сонячний день взимку” для сюжету

заняття;

  • Виготовила гру “Зимові гілочки”;

  • Придумала гру “Вітрище”, виготовила до неї сюжетні картинки;

  • Підготувала фарби, папір, підкладенки, пензлики, паралонові губки для малювання.



Хід заняття



Вихователь: Я дуже рада, що у мене є такі діти як ви: Наталочка, Сашко, Оленка… Які ж у вас гарні імена. А ви знаєте, що кожне ім’я зберігає в собі таємницю. Яку? – ви запитаєте. Ось послухайте, яка пригода трапилася з дівчинкою, котру звали – Соня.

Пригода


Одного ранку Соня підійшла до матусі і питає: “Мамо! Чому ви з татком так назвали мене, що означає моє ім’я? Невже воно означає – “сонько”?(дівчинка засумувала) Я не люблю багато спати.”

Вихователь Діти, як ви гадаєте, що може означати ім’я – Соня? На які слова це ім’я схоже.
Варіанти відповідей дітей

(сон, сонечко, соняшник, сонко…)



Вихователь: А мама відповіла: “Донечко, твоє ім’я тепле, ласкаве і ніжне як сонечко. Соня, сонечко! Як ви схожі! А зараз підійди до віконечка. Поглянь. Зійшло сонце і освітило дивовижну картину: дерева стоять у білому інеї, ніби на них за ніч виросли маленькі, немов пташиний пух, листочки.

Вихователь: Діти, а як утворюється іній? Як ви вважаєте, чому іній білого кольору, а не чорного чи синього?

Варіанти відповідей дітей

  • Тому, що зима вся біла;

  • Так побажала природа;

  • Зима холодна, а холодним кольором є білий.

Вихователь: (читає вірш А. Первомайського “Срібні дерева”)

Срібні дерева,


Срібне гілля.

Сріблом пухнастим

Вкрита земля.

Срібні у синьому небі хмарки,

В срібних заметах

Срібні стежки.

Вихователь: Діти, погляньте на гілочки в інею. На що вони схожі? Чи не нагадують вони вам казку?

А ось і зимові гілочки із завданнями. Прочитайте на них окремі слова і разом спробуйте скласти віршик.

(Перед дітьми на двох різних столах лежать видовжені картки, ніби гілочки. На першому столі гілочки із словами – зима, гілочки, поля, вкрила, білим, кольром; на другому – снігурі,них, на, ніби, сидять,вогники, горять.)

Діти складають два віршики:



1)Білим кольором Зима
Вкрила гілочки, поля.
2)Снігурі на них сидять,

Ніби вогником горять.

Вихователь: Слухайте, що було далі. Дівчинка сказала мамі: ”Мамо, я піду на вулицю, до верби і подивлюсь на гілочки.” Доторкнулася Соня до гілочки – й на неї посипалися легенькі пушинки. Ні, не буду більше доторкатися до тебе, вербо, красуйся у своєму чарівному вбранні.

Вихователь: А давайте зараз оберемо когось вербою.(діти оберають) А всі інші уявіть себе будь-ким: сніжинкою, пташкою, сонечком, пір’їнкою і запитайте про щось у вербички.

Варіанти

  • Чи не холодно тобі, вербичко, взимку?

  • Про що ти мрієш?

  • Хто твої друзі?…

Вихователь. А давайте пограємо у гру “Вітрище”. Ви будете всі сніжинками, які прикрашають вербичку, а я - вітрищем.

Вихователь промовляє слова:



Насувається вітрище,

Він щосили як засвище!

Вас підхопить, понесе,

Ви забудете про все!
(Кожна сніжинка кружляє і падає на землю – килимок. На килимку діти беруть по одній сюжетній картинці і, уявляючи себе сніжинкою, думає – як же вона заховається на цій картинці, хто їй допоможе втекти від зимового вітру. Діти фантазують.)

Вихователь:Добре, слухайте історію про Соню далі. Стояла ще Соня довго біля верби, коли це до неї прилетіла синичка. Щось защебетала й сіла на товсту гілку верби. Дівчинка запитала: “ Як ти сіла синичко, що не збила жодної пушинки?”

Вихователь: Діти, як ви гадаєте, що відповіла синичка Соні? Так, синичка дуже маленька і легенька. І дівчинка попросила у синички:”Синичко, -прошу я, - зроби так, щоб оця краса збереглася назавжди. Щоб не повіяв вітер, не облетів ніжний пух.

Вихователь: Як на вашу думку відповіла синичка?

Варіанти дітей:

  • Синичка погодилася і саме так зробила;

  • Синичка була чарівною і зробила так, щоб іній міцно тримався на гілочках завжди.

Вихователь: А синичка ось що відповіла: “ Якби ця краса була завжди, то не бачила б ти більше ніякої краси. Ні весни на небі, ні ранкової звірниці, ні пісні соловейка. Пішла дівчинка додому, сіла біля вікна, взяла олівець і намалювала на великому аркуші всю цю красу: біле вбрання верби, блакитне небо, ясне сонечко і добру синичку.

А мама, розглядаючи малюнок, сказала:” Ось бачиш, доню, якби не сонечко ласкаве – не побачила б ти вербички-красуні і синички маленької. Тож запам’ятай: Соня – це маленький промінчик сонечка, який відкриває всім небачені дива. Будь саме такою, моя люба.



Вихователь: Діти, давайте підійдемо до віконечка, можливо і ми щось цікаве побачимо.

(Діти дивляться у віконечко, розглядають вкриті сніжком дерева, снігові споруди, пташок. Потім вихователь пропонує намалювати побачене.)



Використаний твір В.О.Сухомлинського

«Сонячний день взимку»

Зійшло сонце й освітило дивовижну картину: дерева стоять у білому інеї, ніби на них за ніч виросли маленькі. Немов пташиний пух, листочки. Я підійшла до верби. Доторкнулася до гілочки – й на мене посипалися легенькі пушинки. Ні, не буду більше доторкатися до тебе, вербо, красуйся в своєму чарівному вбранні.

Коли це до мене прилетіла синичка. Щось защебетала й сіла на товсту гілку верби. Як ти сіла, синичко, що не збила жодної пушинки?

  • Синичко, - прошу я, - зроби так, щоб оця краса збереглася назавжди. Щоб не повіяв вітер, не облетів ніжний пух.

Синичка відповідає:

  • Якби ця краса була завжди, то не бачила б ти більше ніякої краси. Ні ранкової зірниці, ні пісні соловейка.

Я пішла додому, сіла біля вікна, взяла олівець і намалювала на великому аркуші всю цю красу: біле вбрання верби, блакитне небо, ясне сонечко і добру синичку.

Конспект

заняття з розвитку мовлення

та ознайомлення з навколишнім

на тему:

«Міс Городня Красуня»

підготувала вихователь ДНЗ «Десняночка»

Ячник Надія Дмитрівна

Мета

Продовжити вчити дітей розрізняти і називати городні культури. Закріпити знання про їх лікарські властивості, їх використання під час приготування страв.

Розкрити дітям зміст понять: «імунітет», «тактовність», «тепле серце». Вправляти у вмінні відгадувати загадки, складати описові розповіді, читати слова, що означають назви городніх культур.

Розвивати логічне мислення, доказовість, діалогічне мовлення. Виховувати любов до природи рідного краю та бажання бути толерантними людьми.


Матеріал

  • Підготувала смужки із зображенням овочів на одній стороні та їх друкованими назвами на іншій з пропущеною літерою;

  • Підібрала загадку про соняшник;

  • Приготувала пластмасовий соняшник;

  • Виготовила різні кольорові овочі із картону для викладення Городньої Красуні вкінці заняття.


Хід заняття
Вихователь: одного разу я зустріла бабусю Олену з повним кошиком картоплі і вона розповіла цікаву історію, яка здалася мені випадковою. Ось послухайте.

Вихователь бере в руки паперову іграшку-сороку і починає розповідати.

- Був погожий осінній ранок. Сорока-білобока рознесла по всьому городі новину: по обіді відбудеться конкурс «Міс Городня Красуня». Всім з’явитися без запізнення.

Вихователь: А хто братиме у ньому участь – зараз дізнаємося.

У дітей на столах знаходяться смужки. З однієї сторони написані слова – назви овочів, з другої – малюнок овоча. У деяких словах пропущено по одній літері.

Діти читають слова, розглядають портрети і вихователь виставляє на дошці другою стороною всі картки. Утворюється ніби подіум для учасників конкурсу.

Вихователь: Як можна одним словом назвати наших учасниць? (Овочі)

Ну ось, наші учасниці вже готові. Лишається запросити ведучого. Мені здається, це буде колобок. А так це чи ні – скажете мені ви. Слухаємо загадку про ведучого:



На городі в нас росте

Сонце ясне, золоте,

Жовте око, жовті вії,

Та чомусь воно не гріє.

(Соняшник)

Діти доводять неправильність варіанту вихователя.

- Це соняшник, тому що колобок не може рости, а соняшник росте і повертає голівку за сонечком.

Вихователь може вказати на те, що і колобок, коли був ще тістечком, теж деякий час підходив, ріс.


  • Хоч і соняшник, і колобок не гріють, однак соняшник більше схожий на сонечко. У нього пелюстки ніби промінці.

Після цього вихователь показує пластмасовий соняшник.

Вихователь: Пригадайте, діти, як у своєму оповіданні В.Сухомлинський назвав соняшник? (Квітка сонця). Чому соняшник називають соняшником? (Діти відповідають за змістом оповідання «Квітка сонця».) Якщо соняшник схожий на сонечко, чи може й він бути таким теплим як воно?

Вихователь: А що ще може бути теплим? (Одяг, подушка, долонька, котик…) А чи може бути теплим серце? (Вихователь пояснює значення словосполучення «тепле серце».)

- А зараз представимо суддів. (Вихователь викликає до себе по одній дитині, говорить на вушко слово і дитина описує те, що він назвав. Судді – паперові іграшки. А саме: їжачок, равлик, котик.) Отже, судитимуть наших учасниць їжачок, равлик і котик.



Конкурси

1. «Найсмачніша страва»

Вихователь по черзі показує овочі, а діти називають страви із них.

Перерва в конкурсі – «Борщова».



Вихователь: Пригадайте, яке оповідання В.О.Сухомлинського ми читали про борщ? («Бабусин борщ».) Який зварила бабуся борщ? (солоний.) Чому діти його з’їли? (Не хотіли засмутити бабусю.) Діти, людей, які не хочуть ставити інших в незручне становище, називають тактовними.

2. «Овочева лікарня»

Вихователь називає овочі, а діти розповідають про їх лікарські властивості. Вихователь пояснює значення слова імунітет.

Перерва в конкурсі – «Черв’ячок у капустині».



Діти обирають хазяїна, який відходить в сторону і стає спиною до дітей. Вихователь пошепки називає того, хто буде черв’ячком, і його садовлять усередині кола. Діти ховають черв’ячка, затуляють, ніби листочками капустини, руками та тулубом. Кличуть хазяїна й запитують у нього:

  • Хто сидить усередині,

Їсть велику капустину?

Хазяїн намагається вгадати, хто черв’ячок, заглядаючи усередину.

3. «Овочева допомога»

Вихователь: Уявіть собі, що ви той овоч, про який прочитали на смужці. До вас прийшов Пан Заєць і просить допомогти. За ним женеться лисиця, хоче його з’їсти. (Діти пропонують варіанти допомоги. Метод емпатії.)

Відповіді дітей:

  • Я гарбуз, сховаю його під своє широке листя.

  • Я цибуля, запропоную, щоб лисичка у руки мене взяла і заспівала пісеньку. Тільки співати вона не зможе – потечуть від мене сльози. А зайчик тим часому втече.

Вихователь: Ось і закінчується наш конкурс. Цікаво, що скажуть судді? Хто стане Міс Городня Красуня?

Судді: Як нам тяжко вас судити,

Якийсь висновок робити!

Кожна з вас красуня мила,

На городі що вродила.

Допоможіть нам, малята!

Вихователь: Діти, як на вашу думку, хто з овочів стане Міс Городня Красуня? Чому ви так вважаєте?

Ваші думки різні, а всі овочі корисні і страви з них смачні. Що нам робити?



Їжачок: А ви створіть красуню із усіх овочів!

Вихователь і діти на фланелеграфі викладають городню красуню із різних овочів і придумають їй назву: редькобурякогірчиця, капустоморбурячка, помігоробуля.

Конспект

заняття з розвитку мовлення,

природи, грамоти та малювання

на тему:

«Парашутик в гостях у дітей»

з використанням оповідання В.О.Сухомлинського «Кульбабка»

підготувала вихователь ДНЗ «Десняночкака»

Ячник Надія Дмитрівна

Мета

Дати дітям знання про ріст і розвиток рослин , взаємозв’язки неживої та живої природи в навколишньому.

На прикладі оповідання В.О.Сухомлинського «Кульбабка» показати, як батьки піклуються про розвиток і безпеку життя дітей, як кожна мама мріє про щастя своєї дитини.

Вправляти дітей у вмінні читати нескладні слова, зображувати кульбабки олівцями на папері.

Розвивати логічне мислення, уяву, творчість дітей. Виховувати любов до рідної природи.

Матеріали


  • Твір В.О.Сухомлинського «Кульбабка»;

  • Парашутик з справжньої кульбабки;

  • Надруковані слова для гри «Що потрібно для росту та розвитку насінинки»;

  • Ватман та кольорові олівці для малювання;

  • Горщик із землею, вода в склянці.


Хід заняття

Вихователь: - Діти, як ви гадаєте, що таке «таємниця»?

- А що можна робити з таємницею? (побачити її, почути, відкривати, розповідати про неї друзям…)

- А зараз я хочу, щоб ви відкрили мою таємницю і здогадалися, що я приховую від вас в своїх долоньках. Для цього відгадайте загадку:

«Я легкий, немов пір’їнка

І біленький, мов сніжинка.

Хоч без крил, але літаю.

Для вас казочку я маю.» (парашутик кульбабки)

Вихователь відкриває долоньки і показує маленький парашутик кульбабки.

Вихователь: Цікаво, а чи може мати таємницю звичайнісінький парашутик?

(діти фантазують)



Вихователь: А зараз давайте послухаємо, яку ж казочку нам приготував парашутик.

Вихователь читає оповідання В.О.Сухомлинського «Кульбабка»
Кульбабка

На луках виросла жовта кульбабка. От вона одцвіла й замість жовтої квіточки в неї з’явилася біла шапочка. У шапочці багато пушинок. Стеблинка й промовляє до пушинок:

- Як тільки подме вітер – летіть, вибирайте вологий грунт і сідайте. Пускайте корінчики й ростіть.

Пушинки не барилися, сідали на хвилю вітрика й розліталися по луках.

Та ось пухнаста Шапочка кульбабки побачила на небі чорну хмару. Злякалася Шапочка. Склала свої пушинки, як парасольку. Побралися пушинки одна за одну. Повіяв вітер, закружляв вихор, але біла шапочка стоїть, не пускає жодної пушинки.

- Не летіть зараз, - каже їм Шапочка. – Занесе вас буря у воду чи болото – пропадете.



Запитання до дітей

- Як кульбабка піклувалася про свої пушинки?

- Чому вона їм радила осідати саме на вологий грунт?

- Від чого застерігала вона пушинок? Чому?



Вихователь: Всі батьки піклуються про своїх дітей, про безпеку їх життя.

- Як ви гадаєте, яка заповітна мрія була у кульбабки? (щоб її пушинки проросли і стали такими як вона – гарними квітами)



Вихователь: Так, кожна мама мріє, щоб її дитина була щасливою, щоб вона стала дорослою і влаштувала своє життя.

Вихователь: Діти, а що потрібно для того, щоб наш парашутик проріс? Що необхідно для його розвитку?

Ми зараз з вами пограємо в гру, яка так і називається: «Що потрібно для росту та розвитку насінинки» (Діти читають слова на заготовлених смужках паперу і пояснюють, чи потрібне те, про що вони прочитали для росту і розвитку насінини.



Слова на смужках – дощик, земля, вітерець, холод, вода, сонечко, тепло, сніг, праця, відерце, людина, сила, ніжність.

Вихователь: Діти, а давайте допоможемо вирости нашому парашутику в групі. Ми посадимо його в горщечок і будемо доглядати.

(діти саджають мале зернятко з парашутиком в горщечок).

Вихователь промовляє слова:



Спи малесеньке зернятко,

Ми тебе заколихаєм.

Ніжну пісню колискову

Разом тихо заспіваєм.

Хай тебе земелька вкриє,

Наче ковдрою зима.

А водичка як умиє –

З’явишся на світ сама.

Вкінці заняття вихователь пропонує дітям намалювати галявину кульбабок (колективна робота).





Каталог: Files -> downloads
downloads -> Бджільництво – галузь, яка займається розведенням бджіл для отримання меду, воску. Бджільництво – галузь, яка займається розведенням бджіл для отримання меду, воску
downloads -> Українська мова
downloads -> Романтизм, а з другої половини ХІХ ст реалізм
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Інформації про материки та океани. Карти материків та океанів, їх класифікація за масштабом, просторовим охопленням, змістом і призначенням Учень: називає
downloads -> Використання на уроках географії технологій інтерактивного навчання
downloads -> Конспект інтегрованого уроку для 10 класу з географії та англійської мови
downloads -> 1. Підготовчий період
downloads -> Комп'ютерні комунікації – обмін даними між комп'ютерами. Сьогодні комп'ютерні комунікації здійснюються за допомогою комп'ютерних мереж

Скачати 266.13 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка