Імені І.І. Мечникова від " " 20 р



Скачати 300.81 Kb.
Дата конвертації14.01.2018
Розмір300.81 Kb.
ТипРобоча програма


Форма № Н - 3.04

Затверджено Вченою Радою ОНУ

імені І.І. Мечникова

від “___” ___________ 20 __ р. №___

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова _

_____________________________________________________________________

(повна назва вищого навчального закладу)

Кафедра культурології______________________________________________________________

ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор
___________________________

“______”_______________20___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Основи візуалогії _________________________________________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки______0301 – " Філософія "_____________________________

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності ________6.030101 – “ Філософія ” ___________

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації_____________________________________________________________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету ____філософського факультету____________________________

(назва інституту, факультету)
Кредитно-модульна система

організації навчального процесу

2012 – 2013

Основи візуалогії. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів

(назва навчальної дисципліни)

за напрямом підготовки 0301 – " Філософія ", спеціальністю 6.030101 – "Філософія " . „_31_” серпня_, 2012.- 18 с.


Розробники: (вказати авторів, їхні наукові ступені, вчені звання та посади).

Савченко В.В., кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)_________

_______________________________________________________________________________
Протокол № _1__ від. “_31_”серпня_2012 р.
Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії)_ ____________
_______________________ (_______Ушакова К. В.______)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“__31___”_серпня______________ 2012 р
Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № _1__ від. “__31__”серпня__2012 р.
“__31___”_серпня_____2012 р. Голова _______________ ( __Петриківська О.С._________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

 Савченко В.В., 2012

 __________, 20__




  1. Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів –1,5

Галузь знань

6.030101 – "Філософія" _______________

(шифр і назва)


Вибіркова



Напрям підготовки

0301 – "Філософія"__

(шифр і назва)


Модулів – 1

Спеціальність (професійне

спрямування):

_ Філософія ________


Рік підготовки:

Змістових модулів –3

3-й

5-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________

(назва)


Семестр

Загальна кількість годин - 54

6-й

9-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента – 2


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр


28 год.

18 год.

Практичні, семінарські




год.

Лабораторні







Самостійна робота

26 год.

36 год.

ІНДЗ: год.

Вид контролю: залік


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 1: 0,99

для заочної форми навчання – 1: 2




  1. Мета та завдання навчальної дисципліни



Метою викладання навчальної дисципліни „Основи візуалогії” є вивчення студентами-філософами засад однієї з актуальних сфер сучасного знання, що є поліморфною за своїм складом, спирається на базові навички, які отримані студентами у вивченні різноманітного кола філософських та загальногуманітарних курсів, і має важливе значення в системі їхньої професійної підготовки.

Завдання

  • знайомство з категоріально-понятійним апаратом візуалогії;

  • уміння використовувати отримані знання в аналізі широкого спектру проявів соціокультурних явищ, зокрема візуальних мистецтв;

  • підвищення загальноосвітнього і культурного рівня;

  • формування широкого гуманістичного світогляду.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен



знати:

  • основні категорії і поняття візуалогії;

  • основні проблеми, що є пов’язаними з феноменом зорового сприйняття людини;

  • історичні етапи еволюції форм візуального мислення;

  • семіотичні засади сучасних виявів художньої культури людства.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен



вміти:

  • аналізувати різні концепції візуального;

  • застосовувати категорії і поняття візуалогії до пояснення явищ сучасної культури;

  • обґрунтовувати власну позицію та ставлення до питань, що пов’язані з аналізом візуальних явищ дійсності.



  1. Програма навчальної дисципліни


Змістовний модуль 1. Теоретичні аспекти вивчення візуального.

Тема 1. Візуалогія в контексті сучасного пізнання.

Міждисциплінарний характер візуалогії.

Загальнофілософські та культурологічні засади візуалогії. Зв’язок візуалогії з спеціальними галузями науки: психологією, теорією та історією мистецтва, теорією дизайна. Принципи структурування наукового поля візуалогії за моделями мовознавства та мистецтвознавства.

Тема 2. Предмет візуалогії та її проблемне поле.

Бачення і глядіння: розрізнення понять у повсякденній мові та науковому тезаурусі.

Формування концептуального поля візуалогії: поняття “візуалізація”, “візуальне мислення”, “візуальні комунікації”.

Тема 3. Візуальне мислення в світлі проблеми раціональності.

Класичне та некласичне розуміння раціональності.

Проблема візуального мислення. Дилема “вербальне – візуальне” як метафоричне визначення багатьох сучасних проблем естетики, соціології, культурології, гносеології, антропології.

Параметри візуального як специфічного носія інформації.

Експансія візуального у засобах масової комунікації, наступ на традиційно вербальні явища.

Візуально-образне як пізнавально-інформаційна форма, її переваги і недоліки у порівнянні зі словом.

Позитивні якості: миттєвість сприйняття; глибинний вплив на емоційно-чуттєвий базис людини; компактність, цілісність форми передавання та сприйняття ідей.

Негативні параметри: нездатність до вираження абстрактних понять і повноцінного передавання полісемії слова; поверховість у реальному функціонуванні смислу.

Взаємозв’язок вербально-поняттєвого і зорово-образного у сучасній дійсності.

Тема 4. Візуальне як культурогенний чинник.

Соціокультурні концепції візуального.

М.Маклюен (доба “гіпертрофованого ока”, “Гутенбергова галактика”, “глобальне село”).

Д.Зільберман (роль візуального у пред’явленні “дописемних”, писемних, “післяписемних” засобів транслювання традиції і цінностей).

П.Флоренський (візуальне як релігійно обґрунтований першовиток певних типів культури).

У.Еко (сучасні зорово-образні форми комунікації (електронні, відео, кіно, ТБ) як конкуруючі та експансивні щодо слова; прогнозування характеру подальшого компліментарного функціонування візуального та вербального у культурі).

П.Родькін (“бумажна культура”, “нова візуальна революція”, “нове візуальне мислення”, яке ґрунтується на зорово-образних формах, що синтезують у собі якості слова).

Тема 5. Зорове сприйняття як когнітивний процес.

Антропологічна незмінність візуального мислення (психофізіологічна концепція бачення).

Концепція Б.Раушенбаха. Два етапи зорового сприйняття. Перший – аналогія з роботою фотоапарата. Другий – використання “запасів” пам’яті.

Ствердження незмінності устрою зорової системи людини. Його постійність поза історичних часів, культур, віку людини (однаковість зору у дорослих і дітей). Бачення людиною поблизу у слабкій зворотній (чи невизначеній) перспективі, та удалечині – у прямій.

Бачення як діяльність.

Тема 6. Повсякденне та художнє візуальне сприйняття.

Проблема збігу основних вимірів візуального сприйняття у повсякденному та художньому баченні. Розрізнення та аспекти взаємовпливу повсякденного та художнього візуального сприйняття.

Художнє бачення у контексті гештальт-теорії. Розробка тематики Р.Арнхеймом.

Актуальність розвитку візуального мислення для сучасної людини. Педагогічні аспекти.



Тема 7. Проблема символізму зорового сприйняття.

Семіотичні концепції бачення та візуальної художньої творчості. (П.Флоренський, Б.Успенський, Ю.Лотман, М.Шапиро, Ф.Тюлерман, М.Бел, Н.Брайсен, У.Еко). Психоаналітична теорія візуального семіозису Ж.Лакана.



Тема 8. Культурно-історичні концепції бачення.

Соціально-історична мінливість як чинник сприйняття зорового зображення. Вплив світовідчуття художника, рівня свідомості доби на візуальне сприйняття. Концепції Г.Вьольфліна та Е.Гомбріха. Детермінація фігуративної діяльності, створення та сприйняття творів мистецтва візуальними історичними нормами. Обумовленість цих норм загальною системою соціальних символів.



Змістовний модуль 2. Становлення художньо-культурних форм візуального.

Тема 9. Еволюція форм художнього бачення.

Поняття про художній стиль як парадигму бачення.

Традиційні уявлення про художній стиль, його визначення. Широке тлумачення поняття Д. Ліхачьовим, С. Аверинцевим.

Поняття “парадигма” у сучасному науковому дискурсі. Концепція Т.Куна.

Формування концепту “парадигма бачення” (Підходи Ж. Лакана, Г.Вьольфліна).

Тема 10. Парадигми зорового сприйняття давнього світу.

Концепція В.Розіна. Магізм архаїчного мистецтва та його особливості як “школи” опанування нових засобів бачення.

Символізм та світоглядні функції зображення у період давніх імперій та держав.

Моделювання форми античним майстром як революція у розвитку художнього бачення.



Тема 11. Особливості Середньовічного бачення. Семіотика ікони.

Символізм, умовність, сакральний характер зображення у добу Середньовіччя. Часткове повернення до певних зображальних “технік” давнього світу (“додавання” проекцій, “рентгеновське” зображення).

Зворотна перспектива, її сутність та культурологічні витоки у тлумаченні П.Флоренського, Б.Успенського.

Тема 12. Специфіка візуального мислення людини Нового часу. Зорові парадигми Ренесансу та Класицизму.

Звернення до чуттєво-матеріальних форм навколишнього світу у Ренесансі. Узагальненість, що є обумовленою свободою фантазії.

Канонізація схем бачення у мистецтві Класицизму. Установка на знання про зовнішній вигляд предмету всупереч його безпосередньому спогляданню.

Тема 13. Реалізм, імпресіонізм, абстракціонізм як форми розвитку художнього мислення ХІХ-ХХ ст.

Об’єктивність, “наукова” орієнтація бачення художника-реаліста.

Поєднання установки на науково-об’єктивну зображальність та суб’єктивність, індивідуальне сприйняття в імпресіонізмі.

Принцип візуальної самодостатності абстрактного мистецтва, відмова від будь-якого денотату.


Змістовний модуль 3. Розмаїття новітніх форм візуального у сучасній культурі.
Тема 14. Візуальне у сучасній естетосфері.

Кіно, фото, телебачення, відео як специфічні візуальні системи.

Своєрідність візуального образу у кіно, його динамічність, об’єктивна реалістичність, правдоподібність та переконливість. Взаємодія візуального образу з іншими формами образності (слово, музика, шуми). Значний вплив кіно на особистість, процеси її виховання.

Умовне та безумовне у кіно. Монтаж, точка зору, ракурс – своєрідність візуально-змістовних засобів створення кінообразності. Концепції С.Ейзенштейна, Ю.Лотмана, А.Тарковського, О.Іоселіані, П.Грінуея.

Фотографія як документ і мистецький феномен. Філософська сутність фотодіяльності. Погляди Р.Арнхейма, Р.Барта, Д.Кароля.

Специфіка телевізійного образу. Узагальнюючий характер образу на “блакитному” екрані. Використання цієї якості у рекламі та політтехнологіях. Концепція У.Еко. Спільне та розбіжне з кінообразом, іншими формами мистецтва.

Тривалість появи телеобразу (серіали, періодичні програми) як певна форма створення психологічного комфорту глядача.

Тема 15. Дизайн, багатоманітність його виявлень. Семіотика візуального середовища. Проблеми екології культури.

Різновиди візуальної реклами. Семіологічне та психоаналітичне розуміння природи реклами. Роль візуальної образності у різних типах та засобах рекламування (колір, освітлення, символіка, анімація, співвідношення з вербальним текстом, час пред’явлення, “цільова” спрямованість на певну аудиторію).

Поліграфічний дизайн, розмаїття його сучасних проявів.

Логотип як нова специфічна форма візуальної комунікації. Спільне та розбіжне з зоровим образом у рекламі і текстовою інформацією. П.Родькін про логотип як предтеча доби нового візуального мислення.



4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

л

п

лаб

інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Теоретичні аспекти вивчення візуального.

Тема 1. Візуалогія в контексті сучасного пізнання. Міждисциплінарний характер візуалогії.


2

1










1

3

1










2

Тема 2. Предмет візуалогії та її проблемне поле.


2

1










1

3

1










2

Тема 3. Візуальне мислення в світлі проблеми раціональності.


2

1










1

3

1










2

Тема 4. Візуальне як культурогенний чинник.


2

1










1

2

1










1

Тема 5. Зорове сприйняття як когнітивний процес.



4

2










2

2

1










1

Тема 6. Повсякденне та художнє візуальне сприйняття.


4

2










2

3

1










2

Тема 7. Проблема символізму зорового сприйняття.



4

2










2

1













1

Тема 8. Культурно-історичні концепції бачення.


4

2










2

1













1

Разом за змістовим модулем 1

24

12










12

18

6










12

Змістовий модуль 2. Становлення художньо-культурних форм візуального.


Тема 9. Еволюція форм художнього бачення. Поняття про художній стиль як парадигму бачення.


4

2










2

3

1










2

Тема 10. Парадигми зорового сприйняття давнього світу.

4

2










2

3

1










2

Тема 11. Особливості Середньовічного бачення. Семіотика ікони.


4

2










2

4

2










2

Тема 12. Специфіка візуального мислення людини Нового часу. Зорові парадигми Ренесансу та Класицизму.


4

2










2

4

1










3

Тема 13. Реалізм, імпресіонізм, абстракціонізм як форми розвитку художнього мислення ХІХ-ХХ ст.



4

2










2

4

1










3

Разом за змістовим модулем 2


20

10










10

18

6










12

Змістовий модуль 3. Розмаїття новітніх форм візуального у сучасній культурі.


Тема 14. Візуальне у сучасній естетосфері. Кіно, фото, телебачення, відео як специфічні візуальні системи.


6

4










2

9

3










6

Тема 15. Дизайн, багатоманітність його виявлень. Семіотика візуального середовища. Проблеми екології культури.



4

2










2

9

3










6

Разом за змістовим модулем 3


10

6










4

18

6










12

Усього годин


54

28










26

54

18










36


5. Теми семінарських занять

Згідно навчального плану семінарські заняття не заплановані.


6. Теми практичних занять

Згідно навчального плану практичні заняття не заплановані.


7. Теми лабораторних занять

Згідно навчального плану лабораторні заняття не заплановані.


8. Самостійна робота
Опрацювання (ознайомлення і конспектування) 1-3 першоджерел зі списку.

    1. Р.Барт. Camera lucida.

    2. В.Беньямин. Произведение искусства в эпоху его технической воспроизводимости.

    3. Н. Бердяев. Кризис искусства.

    4. М.Имдаль. Опыт другого видения.

    5. М.Мерло-Понти. Око и дух.

    6. А.Усманова. Визуальные исследования как исследовательская парадигма.

    7. П.Флоренский. Обратная перспектива.

Разом: 26 годин.
Тематика контрольних робіт.

  1. Проблема візуального сприйняття як когнітивної процедури.

  2. Проблема експансії візуальних засобів інформації у сучасному соціокультурному середовищі.

  3. Вербальне і візуальне як домінанти соціокультурних парадигм.

  4. Теорія еволюції візуальних форм у мистецтві. Концепція Г.Вьольфліна.

  5. Теорія еволюції візуальних форм у мистецтві. Концепція Е.Гомбріха.

  6. Особливості візуального та художнього образу у гештальт-теорії.

  7. Психологічні засади проблеми візуального мислення (Л.Виготський, О.Леонтьєв, В.Зинченко).

  8. Діяльнісна природа бачення.

  9. Повсякденне та художнє візуальне сприйняття. Модуси їхнього взаємовпливу.

  10. Проблема виховання і розвитку культури візуального мислення.

  11. Давній світ, генезис зображення, трансформаційні зміни візуальних парадигм.

  12. Семіотика іконопису. Погляди П.Флоренського.

  13. Семіотика іконопису. Концепція Б.Успенського.

  14. Особливості візуального образу у живопису.

  15. Особливості візуального образу у графіці.

  16. Специфіка зорового зображення у скульптурі.

  17. Візуальне начало архітектури.

  18. Синтетизм образних засобів у кіномистецтві. Своєрідність візуального у кіно.

  19. Аналіз концепції семіотики кіно Ю.Лотмана.

  20. Особливості візуального образу на телебаченні.

  21. Своєрідність відеоестетики.

  22. Природа візуального образу у фотографії. Порівняльний аналіз концепцій Р.Арнхейма та Р.Барта.

  23. Характер зорової інформації у рекламі.

  24. Роль візуального у сучасному поліграфічному дизайні.

  25. Специфіка візуальної образності у феномені моди.

  26. Трансформації інтерфейсу у комп’ютерному дизайні.

  27. Проблеми екології культури та візуальної гармонізації середовища.

  28. Вплив візуальності на ментальність сучасної людини.


10. Методи навчання

У процесі навчання курсу використовуються з’ясувально-ілюстративний, репродуктивний, проблемний, дослідницький методи з такими формами роботи, як лекція, співбесіда, доповідь, ілюстрування візуальним матеріалом, розв’язування творчих завдань, робота з літературою в бібліотеках та Інтернеті.


11. Методи контролю

Під час викладання курсу застосовуються такі методи перевірки та оцінки знань, навичок та умінь студентів, як поточне та індивідуальне опитування, модульна контрольна робота, оцінка усних відповідей.




12. Розподіл балів, які отримують студенти



Поточне тестування та самостійна робота

Модульн. контр.

робота


Під-сумковий тест (екзамен)

Сума

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль

2


Змістовий модуль

3


20

100

100

Т 1-2

Т 3-4

Т 5-6

Т

7-8


Т

9-10



Т

11-12



Т

13-14



Т

15



10

10

10

10

10

10

10

10

Т1, Т2 ... Т8 – теми змістових модулів
Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно

зараховано



82-89

В

добре

74-81

С

64-73

D

задовільно

60-63

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни


13. Методичне забезпечення

1. Опорні конспекти лекцій.

2. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД).

3. Нормативні документи.

4. Методичні розробки.

5. Ілюстративний матеріал (малюнки, ілюстрації, репродукції картин тощо).


14. Рекомендована література
Базова


  1. Арнхейм Р. Визуальное мышление // Зрительные образы: Феноменология и эксперимент. - Душанбе, 1971. – Ч.1. – С.3-35.

  2. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие: Пер. с англ. - М.:Прогресс, 1974. – 392 с.

  3. Жуковский В.И., Пивоваров Д.В. Зримая сущность: (Визуальное мышление в изобразительном искусстве). – Свердловск: Изд-во Уральского университета, 1991. – 284с.

  4. Зинченко В.П., Мунипов В.М., Гордон В.М. Исследование визуального мышления // Вопросы психологии. - 1973. - № 2.-С.3-20.

  5. Имдаль М. Опыт другого видения. Статьи об искусстве Х-ХХ векав. – К.: Дух і Літера, 2011. – 411 с.

  6. Лотман Ю.М. Структура художественного текста. – М.: Искусство, 1975. – 384 c.

  7. Орлова Т. Візуальна образність – парадигма сучасної культурної свідомості // Мистецтвознавство України: Зб. наук. праць. – К.: Спалах, 2000. – Вип.1. – С.311-324.

  8. Розин В.М. Визуальная культура и восприятие. Как человек видит и понимает мир. – М.: Эудиториал УРСС, 1996. – 222 с.

  9. Успенский Б.А. Семиотика искусства. – М., 1995.

  10. Черневич Б. Язык графического дизайна. – М., 1975.

  11. Эко У. От Интернета к Гутенбергу: текст и гипертекст // http://www.philosophy.ru/library/libr.ntm


Допоміжна:

  1. Альберти Л.Б. Десять книг о зодчестве. — М., 1935-1937. — Т.1-2.

  2. Бабушкин В.У. О различных моделях понимания // Философские науки. – 1991. - № 3. – С.15-23.

  3. Барт Р.Избранные произведения. Семиотика: Пер. с фр. – М.: Политиздат, 1989. – 398 с.

  4. Барт Р. Camera lucida // http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/camera/05.php

  5. Баткин Л.М. Леонардо да Винчи и проблемы ренессансного творческого мышления. — М., 1991.

  6. Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. – М., 1965.

  7. Бел М., Брайсен Н. Семиотика и искусствознание // Вопросы искусствознания.- 1996. – Т.ІХ, № 2. - С. 521-559.

  8. Беньямин В. Произведение искусства в эпоху его технической воспроизводимости. – М., 1996.

  9. Беньямин В. Париж – столица девятнадцатого столетия // Историко-философский ежегодник. – М., 1990.

  10. Бердяев Н.А. Кризис искусства. – М., 1981.

  11. Буало Н. Поэтическое искусство. – М., 1957.

  12. Бурдье П. «Исторический генезис чистой эстетики. Эссенциалистский анализ и иллюзии абсолютного» // НЛО. – 2003. – № 60. // http://viscult.ehu.lt/article.php?id=212

  13. Вартанов А.С. О соотношении литературы и изобразительного искусства // Литература и живопись. – Л.: Наука, 1982. – С.5-20.

  14. Вельфлин Г. Основные понятия истории искусств.- М., 1990.

  15. Веселовский А.Н. Историческая поэтика. – М., 1940.

  16. Выготский Л.С. Мышление и речь: Психологические исследования. - М.:Лабиринт,1996. – 416с.

  17. Выготский Л.С. Психология искусства. – М., 1968.

  18. Гагошидзе Т.Ш., Хомская Е.Д. Нейропсихологические исследования наглядно-образного мышления // Вопросы психологии. – 1983. - № 4. – С. 120-128.

  19. Гадамер Г.Г. Актуальность прекрасного: Пер. с нем. – М.: Искусство, 1991. – 367с.

  20. Галеев Б.М. Человек, искусство, техника: Проблема синестезии в искусстве. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1987. – 264с.

  21. Гибсон Дж. Экологический подход к зрительному восприятию: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1988. – 464с.

  22. Гильдебранд А. Проблема формы в изобразительном искусстве. – М.: МПИ, 1991.

  23. Гончаренко Н. Гений в искусстве и науке. – М., 1991.

  24. Гончаров А.Д. Три формы двуединства: литература и графика // Взаимодействие и синтез искусств. – Л.: Наука, 1978. – С.209-211.

  25. Дебор Ги-Эрнест. Общество спектакля. – М.: «Логос», 2000. – 184 с.

  26. Дмитриева Н.А. Изображение и слово. – М.: Искусство, 1978. – 258 с.

  27. Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. – М., 1968. — Т.1.

  28. Дюбо Ж.-Б. Критические размышления о поэзии и живописи. – М.: Искусство, 1976. – 75 с.

  29. Ельшевская Г.А. Об одной тенденции развития иллюстрации // Творчество. – 1986. - № 9. – С. 4-5.

  30. Жегин Л.Ф. Язык живописного произведения. – М.: Искусство, 1970. – 125с.

  31. Зарубежная эстетика и теория литературы Х1Х -ХХ вв. — М.,1987.

  32. Захаров М. Контакты на разных уровнях. – М., 1988.

  33. Зильберман Д.Б. Традиция как коммуникация: трансляция ценностей, письменность // Вопросы философии. – 1996. - № 4. – С.- 76-105.

  34. Зись А. Философское мышление и художественное творчество. — М., 1987.

  35. Интуиция, логика, творчество. – М.: Наука, 1987. – 176 с.

  36. Иоселиани О. Король и его подданные: Заявка на фильм // Искусство кино. – 1993. - № 4. – С.29-30.

  37. Иоселиани О. Сочинение фильма /Беседу ведет Т.Иенсен // Искусство кино. – 1993. - № 4. – С.30-42.

  38. Красота и мозг. Биологические аспекты эстетики: Пер. с англ. – М.: Мир, 1995. – 335с.

  39. Кривоносов А.Т. К проблеме авербального мышления // Философские науки. – 1990. - № 2 . – С.40-43.

  40. Крип’якевич І. Історія української культури. – К., 1993.

  41. Кушнер Т.К. Структурные сходства – основа дескриптивных коррелятов в различных типах искусства // Вопросы философии. – 1995. – №12. – С.109-117.

  42. Лановенко О.П. Художественное восприятие. Опыт построения общетеоретической модели. К.: Наукова думка, 1987. – 246 с.

  43. Леонардо да Винчи. Избранное. — М., 1952.

  44. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. – 584 с.

  45. Лессинг Г.Э. Лаокоон, или О границах живописи и поэзии. – М., 1957.

  46. Лессинг Г.Э. Лаокоон, или о границах живописи и поэзии. – М.: Гослитиздат, 1957. – 519 с.

  47. Лихачев Д.С. Человек в литературе древней Руси. – М.: Наука,1970.–180 с.

  48. Личковах В.А. Переживание красоты. – К.: Мистецтво, 1987. – 79 с.

  49. Лосев А.Ф. История античной эстетики. – В 7 тт. — М., 1963-1988.

  50. Лосев А.Ф. Очерки античного символизма и мифологии. – М., 1930.

  51. Лотман Ю.М. Внутри мыслящих миров. Человек - текст - семиосфера - история. - М.: Языки русской культуры, 1996.

  52. Лотман Ю.М. Семиотика кино. – М., 1977.

  53. Лурия А. Р. Ощущения и восприятия. М.: Наука, 1975. – 325 с.

  54. Мерло-Понти М. Око и дух: Пер. с фр. – М.: Искусство, 1992. – 63с.

  55. Молок Ю.А. Жанры литературы и жанры графики: некоторые аспекты темы // Советская графика. - 1986. –10. – С.192-196.

  56. Мукаржовский Я. Исследования по эстетике и теории искусства. – М., 1994.

  57. Мышление, когнитивные науки, интеллект. – М.: Изд-во АН СССР, 1988. –178 с.

  58. Научные и вненаучные формы мышления. - М.:ИФРАН, 1996. – 335 с.

  59. Неизвестный Э.И. О синтезе в искусстве // Искусство кино. –1989. - № 6. – С.63-72.

  60. Новиков А.А. Рациональность в ее истоках и утратах // Вопросы философии. - 1995.-№5. - С.48-59.

  61. О научной и ненаучной рациональности: Наука и культура (материалы круглого стола) // Вопросы философии. – 1998. - № 10. – С. 3-38.

  62. Окладников Л.П. Утро искусства. – Л., 1977.

  63. Паперно И. Семиотика поведения : Ченышевский – человек эпохи реализма. – М., 1996.

  64. Пирс Ч.С. Из работы “Элементы логики” // Семиотика. – М.: Радуга, 1983. – С.151 – 210.

  65. Платон. Гиппий Больший. Ион. Федр. Пир // Платон. Соч.: В 3т.— М., 1968. — Т.1-2.

  66. Плугин В.А. Мировоззрение Андрея Рублева. – М., 1974. – 132 с.

  67. Поддъяков Н.Н. Мышление дошкольника. - М.: Наука, 1977. – 254 с.

  68. Потебня А.А. Эстетика и поэтика. – М.: Искусство, 1976. – 614 с.

  69. Почепцов Г.Г. Имидж-мейкер: Паблик рилейшенз для политиков и бизнесменов. – К.: Рекламное агенство Губерникова, 1995. – 235 с.

  70. Пукшанский Б.Я. Обыденное знание: опыт философского осмысления. – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та,1987. – 153с.

  71. Ранние формы искусства.- М.: Искусство, 1972. – 479 с.

  72. Раппопорт С.Х. От художника к зрителю. – М.: Советский художник, 1978. – 235 с.

  73. Рижинашвили У.И. Эстетическая информация. Опыт применения идей семиотики и теории информации к анализу проблем эстетики. – Тбилиси: Мецниереба, 1975. – 112с.

  74. Ритм, пространство и время в литературе и искусстве. — Л., 1974.

  75. Розин В.М. Трансформация художественных канонов под. влиянием эзотерических иррационалистических идей в эпоху Возрождения // Розин В.М. Эзотерический мир. Семантика сакрального текста. – М.: Едиториал УРСС, 2002. – С. 288-294.

  76. Ромм М. Беседы о кинорежиссуре. – М., 1975.

  77. Ротенберг В.С., Аршавский В.В. Межполушарная асимметрия и проблема интеграции культур // Вопросы философии. - 1984. -№ 4. – С. 12-34.

  78. Рубинштейн С.Л. Принципы и пути развития психологии. – М.: Изд-во Акад. наук СССР, 1959. – 354 с.

  79. Руубер Г. О закономерностях художественного визуального восприятия. – Таллин: Валгус, 1985. – 342 с.

  80. Рыклин М. Роман с фотографией// http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/camera/05.php

  81. Семиотика и искусствометрия. – М.: Мир. – 1972. – 265 с.

  82. Силичев Д.А. Семиотические концепции искусства // Эстетические исследования: методы и критерии. - М.: ИФРАН,1996. – С. 144-156.

  83. Скуратівський В.Л. Із нотаток до проблеми кінозображення // Art line. – 1999. - № 2. – С. 49-50.

  84. Соловьев В.С. Философия искусства и литературная критика. – М., 1991.

  85. Социальные функции искусства и его видов. – М., 1980.

  86. Степанов Г. Взаимодействие видов искусства. – М., 1983.

  87. Тайлор Э.Б. Первобытная культура. – М., 1989.

  88. Тарабукин Н.М. Смысловое значение диагональных построений в живописи. // Труды по знаковым системам VI. – Тарту: Изд-во Тартуского гос.ун-та, 1973. – С.472-481.

  89. Тарковский А.А. Лекции по кинорежиссуре // Искусство кино. – 1990. - № 9. – С. 101-108.

  90. Токарев С.А. Ранние формы религии. – М., 1990.

  91. Тынянов Ю.Н. Поэтика. История литературы. Кино. – М.:Наука,1977. – 574 с.

  92. Тэрнер В. Символ и ритуал: Пер. англ. – М.: Наука, 1983. – 277 с.

  93. Усманова А. Визуальные исследования как исследовательская парадигма.

  94. Фейнберг Е.Л. Две культуры. Интуиция и логика в искусстве и науке. – М.: Наука, 1992. – 251 с.

  95. Флоренский П.А. Обратная перспектива // Флоренский П.А. У водоразделов мысли. —М., 1990. — Т.2.

  96. Фрейд З. Леонардо да Винчи. Достоевский и отцеубийство // Фрейд З. Художник и фантазирование. – М., 1995.

  97. Хатчесон Ф., Юм Д., Смит А. Эстетика. – М., 1973.

  98. Художественные модели мироздания: В 2т. – М.: Наука, 1999. – Кн.2: ХХ век. Взаимодействие искусств в поисках нового образа мира. – 366с.

  99. Цехмістро І.З. Ірраціональність як підстава раціональності // Філософська думка. – 1998. - № 4/6. – С.186 - 190.

  100. Чернышевский Н.Г. Эстетические отношения искусства к действительности.

  101. Шахова К. Образотворче й словесне мистецтво // Всесвіт. – 1985. –№1. – С.148-153.

  102. Шиллер Ф. Письма об эстетическом воспитании. О наивной и сентиментальной поэзии // Собр. соч.: В 6 т. – М., 1959. — Т.6.

  103. Шудря Е. Художественное предвосхищение будущего. – К., 1978.

  104. Шумилин А.Т. Проблемы теории творчества. – М.: Высшая школа, 1989. – 142с.

  105. Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию. – ТОО ТК «Петрополис», 1998. – 432 с.

  106. Экранные искусства и литература: Немое кино. – М.: Наука, 1991. – 246с.

  107. Эстетика Ренессанса. Антология. — М., 1981. — Т.1-2.

  108. Юнг К.Г. Об архетипах коллективного бессознательного // Вопросы философии. – 1988. -№1. – С.133-152.

  109. Юнг К.Г. Об отношении аналитической психологии к поэтико-художественному творчеству // Зарубежная эстетика и теория литературы XIX – XX в.в. – М., 1987.

  110. Юнг К.Г. Психология и поэтическое творчество // Самосознание европейской культуры ХХ века: Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. – М.: Политиздат,1991. – С.103-118.

  111. Ямпольский М. Пространство живописи в пространстве кинематографа // Декоративное искусство СССР. – 1986. - № 5. – С.39-43.

  112. Kroker A. Digital Humanism: The Processed World of Marshall McLuhan // http://www.ctheory.com/article/a 028 html#text1.



15. Інформаційні ресурси


  1. Нормативна база.

  2. Джерела Інтернет.

  3. Матеріали на сайті факультету.

  4. Література.





Скачати 300.81 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка