І-іі ступенів №5 інновації в проведенні екскурсій



Скачати 359.11 Kb.
Дата конвертації10.01.2018
Розмір359.11 Kb.

Автор: Бойко Тетяна Василівна,

вчитель-методист Узинської

загальноосвітньої школи

І-ІІ ступенів № 5



ІННОВАЦІЇ В ПРОВЕДЕННІ ЕКСКУРСІЙ

Світ дитини молодшого шкільного віку обмежений невеликим колом знань, спілкування, незначним життєвим досвідом. Для дітей цього віку важливо, отримуючи нову інформацію і навички, спиратися на вже знайомі і близькі образи, речі тощо. Тому, з метою реалізації завдань загальної середньої освіти щодо посилення практичної спрямованості навчально-виховного процесу, професійно - орієнтаційної роботи з учнями, підготовки їх до активної трудової діяльності, залучення до корисної праці, запроваджуються навчальні екскурсії з першого класу.

Шкільною програмою передбачено проведення чотирьох екскурсій для кожного класу початкової ланки (чотири дні з тривалістю - не більше трьох годин на день). Екскурсії можуть проводитися як професійним екскурсоводом, так і безпосередньо вчителем.

Мета екскурсій – не лише отримання конкретних знань, а формування в дітей прагнення до саморозвитку. Таким чином, важко переоцінити значення такої форми занять у навчально – виховному процесі, як екскурсії, що спрямовані на формування способів самостійного набуття знань. Завдяки екскурсіям здійснюється інтеграція таких предметних галузей, як природознавство, читання і розвиток мовлення, основ здоров’я, громадянської освіти, трудового навчання, образотворчого мистецтва.

Досвід практиків школи переконує, що ефективність проведення екскурсій залежить від творчого підходу до їх планування. Це зумовлено, по-перше, необхідністю перебування дітей на відкритому повітрі, а, по-друге, вони є природною, а отже, привабливою для дітей зміною видів діяльності, бо, як відомо, екскурсії після розумової праці для молодших школярів є найкращим засобом відпочинку. Ефективність проведення екскурсій залежить також від чітко визначеної дати і місця проведення, яким може бути бібліотека, парк, ліс, водойма, господарське подвір’я, пожежна частина, виробництво.

Екскурсії мають велику виховну цінність. Де б діти не були, вони спостерігають працю дорослих, знайомляться з професіями на виробництві і в сільському господарстві, тобто, якоюсь мірою здійснюється психологічна підготовка до праці, до вибору майбутньої професії.

Через те, що процес підготовки будь-якої екскурсії вимагає серйозної роботи, то обов’язковою умовою її проведення є цільовий інструктаж під час переходу чи проїзду до місця екскурсії. Організацію і проведення екскурсій можна поділити на такі етапи:


  • Підготовка до екскурсії;

  • Її проведення;

  • Підсумування екскурсії;

  • Використання матеріалів у навчанні та їх оформлення.

До проведення екскурсій ставляться такі загальні вимоги:

    1. Правильно визначити навчально-виховну мету.

    2. Вибираючи місце для екскурсії, врахувати й естетичну значимість об’єктів, з якими знайомитимуться учні.

    3. Психологічно налаштувати учнів до навчальної діяльності в природі: проводити збір екскурсійного матеріалу, робити схеми, малюнки, фотографувати, вести записи, вимірювати, спостерігати, доводити, порівнювати тощо.

Важливе значення має і емоційне тло екскурсії. Необхідно сприяти виникненню у дитини почуття просторово-часової причетності до результатів своєї діяльності. Дитина добре пам’ятає час, місце проведення екскурсії і свої відкриття. Це дуже важливо, адже важко уявити людину, яка заподіє шкоду книгам, природі, які повідали їй свої таємниці.

Організовуючи екскурсії, насамперед слід дбати про розвиток їхніх розумових сил, викликаючи у дітей потребу міркувати, узагальнювати, робити висновки. Найперші «помічники» у цьому для вчителя – добре сформульовані, продумані пізнавальні завдання, спрямовані на розширення і збагачення уявлень, понять про навколишнє середовище.

В.О. Сухомлинський писав: «Як важливо не допустити, щоб шкільні двері відгородили від свідомості дитини навколишній світ! Я прагнув, щоб в усі роки дитинства якісно організовані екскурсії постійно живили свідомість учнів яскравими образами, картинами, сприйняттями і уявленнями, щоб закони мислення діти усвідомлювали як струнку будову, архітектура якої підказана ще більш струнким витвором – природою»

Формуючи у дітей культуру поведінки під час екскурсій, важливо донести до їхньої свідомості таку думку: «Головна якість добре вихованої людини – це насамперед повага до інших людей». Проводячи сюжетно-рольові ігри під час екскурсії, учитель психологічно готує вихованців до обраної ролі самостійно обирати способи поведінки, будуючи взаємини з партнерами в реальних життєвих ситуаціях. Граючись разом з учнями, він допоможе їм не лише розширити та збагатити знання про різні сфери життя, а й удосконалити пізнавальні дії, вчитиме розрізняти незвичне в очевидному, прилучатиме до скарбниці народної мудрості, розвиватиме пізнавальні інтереси.

Мета екскурсій з предметів гуманітарного циклу – це духовно-моральний розвиток дітей і прищеплення їм любові до ближнього, до України через ознайомлення з національними культурними надбаннями та моральними цінностями, людяністю, милосердям, пошаною до батьків і старших, працелюбством, доброчесністю, гостинністю, вдячністю тощо, які глибоко вкорінені в українській культурі та є водночас і загальнолюдськими.

Справжньою школою формування почуття суспільного обов’язку є праця. Дитина з ранніх років повинна навчитися платити добром за добро, а за зло – справедливістю. На власному досвіді дитина має переконатися в неможливості життя без праці – єдиного джерела матеріального добробуту й духовної культури суспільства. Праця стає могутнім вихователем, коли розвиває допитливість, цікавість, жадобу знань, відкриває красу в навколишньому світі. Чим глибша радість від процесу праці і її результатів, тим більше діти дорожать власною гідністю, честю, тим більшою мірою вони виявляють активність і ініціативу, свої нахили і здібності.

Яким же повинен бути виховний вплив екскурсій на свідомість дитини, щоб вона повною мірою розкрила свої природні задатки й здібності?

Насамперед, це зустрічі з людьми, які вбачають зміст життя у служінні своєму народу, Батьківщині. Чим глибшою є олюдненість праці, пройнята любов’ю й повагою до людини, тим більше людина поважає саму себе, тим більш вона морально чиста, людяна, переживаючи при цьому радість волі, миру, натхнення…




Розробки уроків - екскурсій для 4 класу

Т Р У Д О В Е Н А В Ч А Н Н Я
Тема. Місто майстрів.
Мета:

  1. Інформаційно ознайомити дітей із професіями, які потрібні в нашій школі.

  2. Розвивати вміння виділяти головне і вміти систематизувати другорядне.

  3. Надихати дітей на роздуми про свою майбутню професію.

  4. Виховувати у дітей повагу до праці людей усіх професій.

  5. Учити учнів цінувати свою розумову працю.



Гасло: „НАЙВАЖЛИВІША ПРОФЕСІЯ – БУТИ ЛЮДИНОЮ


Маршрут:

  • Шкільна їдальня.

  • Кабінет медсестри.

  • Освітянська кімната.

  • Котельня.

  • Клас.


Хід екскурсії.
Вчитель.

- Діти! Я бачу, що всі ви готові до мандрівки. Прочитайте уважно її маршрут. Що ви на це скажете?

Учні.

- Ой, а ми думали, що мандрівка буде далекою, а весь маршрут - в нашій школі. Чому?

Вчитель. Тому, що наша екскурсія має назву „МІСТО МАЙСТРІВ”. Отже, розпочинаємо нашу мандрівку.

(Діти підходять до вікна роздачі у шкільній їдальні)
Розповідь кухаря. Кухар – одна з найдавніших професій, тільки раніше вона не була професією, тому що всі займалися приготуванням їжі. Професійні кухарі з’явилися при дворах Київських князів. З історії відомо, що цар Соломон змолоду був царським кухарем. Відомий італійський художник Леонардо де Вінчі тримав таверну, де сам готував страви. Не знаючи історії кулінарії, не можна зрозуміти деякі сучасні вислови. Ось послухайте, звідки походить вираз: „Наївся до сита”.

СИТО – це розведений мед, що слов’яни пили наприкінці обіду. Чому ми говоримо: „З ним каші не звариш”? У русичів існував такий звичай: під час підписання мирного договору з колишніми ворогами зварити кашу і їсти її разом. Тому приказка „з ним каші не звариш” означає, що „з ним не домовишся". Зараз у сфері громадського харчування працює багато жінок. Однак у давнину кухарями були тільки чоловіки.



Професійні якості кухаря:

  • охайність,

  • відповідальність,

  • ввічливість,

  • коректність,

  • образна пам'ять,

  • уважність.


Вчитель. - Діти, ставте свої запитання до кухаря.

(Діти ставлять запитання, а кухар по черзі відповідає)

  1. Які навчальні предмети необхідно знати майбутньому кухареві?

  2. Навіщо йому потрібна математика, іноземна мова, історія, географія?

  3. Якими здібностями повинен володіти кухар?

  4. Навіщо кухареві потрібно бути уважним?


Кухар. Математичні здібності потрібні, оскільки кухареві доводиться часто розраховувати час приготування страви, а також кількість продуктів, необхідних для приготування певної кількості. Я приготувала декілька завдань, які допоможуть перевірити наявність математичних здібностей у вас.


  1. Семеро рибалок з’їдять за сім днів сім осетрів. За скільки днів сто рибалок з’їдять сто осетрів?




  1. Яйце вариться 15 хвилин. Скільки потрібно часу, щоб зварити пару яєць?



  1. Самовар закипає за 30 хвилин. Кип’ятити в ньому воду почали о 6 годині вечора. Коли можна запрошувати гостей до столу?




  1. Є пісковий годинник на 3 і 7 хвилин. Потрібно занурити яйце в окріп рівно на 4 хвилини. Як це зробити за допомогою піскового годинника?



  1. Бабуся зварила варення з малини. Причому на кожні дві склянки ягід вона брала три склянки цукру. Скільки склянок ягід бабуся взяла для варення, якщо всього вона витратила 12 склянок цукру?




  1. На дні народження 12 гостей випили 18 літрів соку. Скільки потрібно приготувати соку, якщо на свято запрошені 26 гостей?



  1. Для того, щоб приготувати 20 штук печива, потрібно 6о г вершкового масла, 40г цукру, 100г борошна, 80 г мигдальних горіхів і 20 вишеньок у цукрі. Яка кількість продуктів потребуватиметься для приготування 30 штук печива?

- А зараз продовжу давати відповіді на ваші запитання. Кухар повинен мати підвищену чутливість до відтінків аромату й смаку. Читаючи рецепт, він здатний уявити вигляд і смак страви. А для того, щоб страви, які він готує, вийшли смачними, йому необхідно уважно стежити за процесом приготування. Гарний кухар може швидко визначати якість і ступінь готовності страви. Настав час провести цікаві ігри.




  1. Гра „Чутливий ніс” - кухар приготувала заздалегідь кілька предметів, рослин і продуктів, що мають певний аромат. Гравцеві зав’язують очі. Дають понюхати різні предмети. Перемагає той, хто відгадає найбільшу кількість предметів.




  1. Гра „Колір і смак” – кухар приготувала картки з назвами кольору й смаку (солодкий, кислий, солоний, гострий, прісний) Потім дітей розділяють у команди. Завдання кожної команди – витягнувши картку із завданням – назвою кольору або смаку, назвати якнайбільше відповідних продуктів. За кожний названий продукт команда отримає бал. Команда – переможець отримує приз.



Кухар. - На цьому, любі діти, моя розповідь закінчується. Ось, посмакуйте домашніми пиріжечками.

(Діти дякують і дарують книжечку „Улюблені страви учнів 3 класу”, яку вони зробили власноруч).
Учитель. - Упродовж всього життя людини, від народження й до самої смерті, поряд із нею знаходяться медичні працівники. В нашій школі працює медсестра. Ось і помандруємо до її кабінету.

(Учні вітаються, заходячи до кабінету медсестри)

Медсестра. У медицині є багато спеціальностей. Дитячі лікарі-педіатри – спостерігають за розвитком дитини у дитсадку і школі. Дорослих лікує терапевт. Хірурги роблять операції дорослим і дітям. Окулісти лікують очі, повертають людям зір. Лор-лікар лікує хвороби вуха, горла і носа. Рентгенологи роблять знімки, допомагають лікарям у постановці діагнозу. Стоматологи лікують зуби. Фармацевти в аптеках відпускають хворим ліки, які призначає лікар. Лікарі швидкої допомоги у невідкладних випадках виїжджають на допомогу хворим. Лікарі та їх помічники – медсестри та санітарки – приходять на допомогу хворим за їх першим закликом. Здавна поважали й цінували тих, хто позбавляв болю, знав способи лікування хвороб.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Здоров’я – найбільший скарб людини. Лікар допомагає зберегти цей скарб. А яку ж роботу виконую я, як представник медпрацівників нашої лікарні, у вашій школі?

(Відповіді дітей коректує медсестра)

(Діти прощаються із медсестрою, а вона роздає їм картинки „Профілактика педикульозу та гельмінтозу”)
Вчитель. - Хто чутливо і вправно, щедро й уміло веде нас у красивий світ повноцінної праці? Учитель! Причому, не лише навчає професій, але й допомагає в житті, з його успіхами й невдачами. Поспішаймо на зустріч з учителями, які вже будуть навчати вас у п’ятому класі. Ця зустріч – в освітянській кімнаті.
Вчитель математики. - З давнини вважалось, що професія учителя – шанована та дуже поважна. Роль і значення вчителя в житті дуже велика. Праця його складна і відповідальна. Вона потребує багатьох знань і навичок, людської чуйності та доброти. Учителями працюють люди з „великим” серцем, які дуже люблять дітей.

Вчителі і діти! Всі ми разом пройдемо складні дороги знань!

Від математики – до мови, в країнах лексики й рівнянь.

В країнах формул, знаків, слів так сильно той вогонь горів!


Вчитель рідної мови. - Від першого дзвоника і до вступу в доросле життя вчитель супроводжує вас, дітки, стаючи частинкою вашого дитинства.

До рідної мови й до пісні, до Кобзаря, його віршів наш спів.

А тепер відгадайте загадки:


  • Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє. (Книжка)

  • Бринькнула кобза на все село лунко, збіглися діти до однієї матері. (Учні – до школи)

  • Входять у неї сліпими, а виходять зрячими. (Школа)

  • Чистенькі віконця сміються від сонця. Діточки довкола – наша люба.. (школа.)

  • Він вам, як мама, дорогий, він хоче вас навчати любити край чудовий свій, це мудрий ваш - (учитель).

- На згадку дарую вам для класної бібліотеки довідник - порадник «Виручалочка», автор І.Січовик. (Подяка учнів).
Вчитель історії. - Теплими словами ми згадуємо свою першу вчительку. Ваша перша вчителька була і в мене першою. Вона вчить бачити добро в людях, виховує найкращі почуття і загальнолюдські цінності. Ким би ми не стали, куди б нас не розкидало життя, але завжди від серця до серця тягнуться невидимі нитки спогадів про вчительську справедливу науку, її сповнене любові серце. Тепер я - колега Тетяни Василівни, прислухаюся до її напутнього слова.

Хто на питання відповість? Хто рідну пісню і серце нам вкладає?

Хто за любов свою до нас нічого в світі не чекає?

Це – перша вчителька моя й твоя,(нахиляється до будь-якої дитини)

Хай доля дарує їй здоров’я, яке подовш не згасає.

Навчила вона мене школу любити, що можу сьогодні отак я творити:



«Я всім серцем до тебе лечу, рідна школо,

бо там завжди зустрінуть мене малюки.

І зуміють вони уловить кожне слово

й приголубитись до мене залюбки.

Вони побачать ласку і повагу,

відчують зразу доброту і фальш.

І як приємно буде, як на випуск

запросить кожен на прощальний вальс.

І лиш за це всім варто полюбити професію учителя тому,

Що я не знаю, чи ще можна так любити, любити так, як я її люблю!»
Класний керівник 4 класу. - Сьогодні четвертокласники вітають своїх майбутніх вчителів, і, щиро, від душі, бажають їм працювати безліч днів.

Учні:(разом) - І хоч тепер ми ще малі, та будемо з вами ми зростати, щоб розумнішими ставати на радість вам і нашим батькам!
Шкільний психолог. - Послухайте притчу. Якось один народ боровся проти загарбників. І коли всім стало зрозумілим, що вони програють битву, вояки вже не вірили своєму воєначальникові.

Почалася паніка. Тоді люди звернулися до Бога і попросили: „О. Господи! Допоможи нам! Покажи, де та людина, яка поверне військо і надихне його на перемогу над ворогом!” Господь змилувався і показав їм шевця. Отже, людина, яка могла бути генералом, шила не дуже гарне взуття, а бездарний генерал вів військо до поразки. Ця притча про правильний вибір професії. Адже, займатися тим, що тебе цікавить, приносить радість, - одна з найважливіших умов відчуття життєвої повноцінності. Людина повинна робити те, до чого має хист і здібності. Таку працю вона виконуватиме залюбки і найкраще. Це принесе користь людині і суспільству.


Хай летить, як птах крилатий, мрія з краю в край.

Час спливе, і життя скаже: „Шлях свій вибирай!

Тож, шановні дітки, не лінуйтесь:

До вибору життєвого вже зараз готуйтесь.


(Діти дарують вчителям листівки, виготовлені ними на уроках трудового навчання)
Вчитель. - А тепер помандруємо на свіже повітря. Ось на території шкільного подвір’я є котельня, де нас познайомлять із сучасною технікою, яка отоплює школу, з пожежно-рятувальними правилами.
Оператор. - І дорослі, і діти знають: наші предки в печерах жили.

Скільки люди себе знали, із вогнем вони дружбу вели.

Із вогнем, що у люту негоду біля вогнища всіх зігрівав,

що людському великому роду в холоднечу загинуть не дав.

Тож його берегли, як уміли – усесильний, гарячий вогонь,

і хоч тисячі літ відшуміли, люди й досі шанують його.

Узимку тепло в школі, бо працює котельня вже нині на газу,

який запалюється від вогню.

Вогню силу ні з чим не зрівняти, зореліт може в космос підняти!

Стала, діти, людина стосила, відтоді, як вогонь приручила.

Але й іншим буває вогонь – злим, як змій, і жорстоким, як ворог.

Не зігріє він ваших долонь. Може все спопелити на порох.

Будьте ж, діти, з вогнем обережні, вивчіть правила протипожежні.
Учні. Будемо слухняними, для розваги і для гри сірників не братимемо.

Бо з вогнем погані жарти – жартувати з ним не варто!


Вчитель. - Наша екскурсія у „Місто майстрів” завершується. Завдяки їй, діти, ви замислилися, як важливо обрати професію до душі. Для того, щоб здійснити свою мрію, стати гарними спеціалістами будь-якої професії, ви вже зі шкільної парти маєте опанувати необхідні знання і навички. Повертаємося до класу рідної нашої школи.

(Учні, повернувшись до класу, сідають за парти).)

Вчитель. - Не буває поганих професій. Глибоку вдячність і пошану завжди викликає той, хто чесно працює. А в нашій школі, у „Місті майстрів”, кожен марно часу не гає, а трудиться без меж!

Основна ж ваша професія нині – ШКОЛЯР!

Тому зараз ви намалюєте малюнки про побачені професії та про те, ким хотіли б стати у майбутньому.

(Діти працюють, вчитель оформляє виставку)

- Яка прекрасна виставка! Яке розмаїття професій ви зобразили на своїх малюнках.

Як збагатиться наша країна через 10-15 років, коли ваші мрії здійсняться.!
Учні (по черзі зачитують слова на картках)


  • Скоріше б тільки підрости,

  • щоб насадить рясні сади.

  • Повести чудо-поїзди,

  • засіяти поля хлібами,

  • З’єднати береги мостами,

  • побудувати казку-світ.


Вчитель.

- Прожити весь вік у труді, бо найважливіша професія – БУТИ ЛЮДИНОЮ!

Екскурсія наша скінчилася.

Дуже прошу, дорогенькі, у своїх малих серденьках залишити назавжди хоч краплину доброти.


Діти. Не хвилюйтесь, і батьки й учителі шановні,

Бо можливості наші безмежні.

І зустрінемось ми колись знову

У житті – цій суспільній мережі.


______________________******________________*****_________________




ОС Н О В И З Д О Р О В Я


Тема. Ми – пішоходи і пасажири.
Мета:

  1. Пропаганда правил дорожнього руху, безпеки на дорогах.

  2. Правильного користування транспортними засобами: правильно обходити транспорт, переходити вулицю після виходу із транспорту.

  3. Розвивати мовлення і мислення учнів, пам'ять.

  4. Виховувати дбайливе ставлення до обладнання в транспорті.

  5. Домогтися усвідомлення учнями поняття: Твоє життя – в твої руках.


Маршрут: Школа – пост ДАЇ – центральна площа міста – школа.

Хід екскурсії.
(Діти зібралися біля центрального шкільного входу. Біля школи – маршрутне таксі, в якому шофер – батько учня 4 класу)
Шофер. По дорозі мчить машина,

біля мене у кабіні мій синочок впевнено сидить.

Як цікаво тут малому! Мчать навстріч хати, садки,

Водієві, як нікому, всюди заздрять малюки.

Мій синок гордиться мною, як-то кажуть, аж росте,

Бо шофером працювати – діло зовсім не просте.

Та от просить покатати однокласників своїх.

Учитель. - Та не кататись ми сьогодні зібрались, а перевірити свої знання, що здобували у „Школі Світлофора – Моргайка”. Тож вас вітає радо команда 4 класу Узинської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 5.

Тільки вийди на поріг – скільки стелиться доріг!

На яку не заверни – всюди скільки дивини:

добре діло робиться, наче казка мовиться!



(Учитель знайомить із маршрутом подорожі шофера та учнів)

Закони юних інспекторів руху шанувати треба свято.

І тоді нам правила - як друзі, почуваємо себе в сімейнім крузі.

Правила дороги будете всі знати – може інспектором захоче хтось стати?



( Всі сідають у маршрутне таксі і їдуть до посту ДАЇ)

Все, що побачите, все запам’ятайте.

Для життєвої безпеки підказок не чекайте.

Щоб не трапилось біди, пам’ятайте це завжди.



( Біля посту ДАЇ їх зустрічає автоінспектор)

Автоінспектор.

  • Ставайте, діти, у гурті, зустріну я вас радо, про правила безпеки золоті я поведу розмову.

  • Ось велике перехрестя, ген за ним до школи шлях. Пам’ятайте: ви – пішоходи, тому переходити вам слід тільки там, де перехід.

  • (показує на знак) Водії нехай всі знають і дорогу цю минають, бо цей знак попереджає, що в’їзд сюди забороняє.

  • Ой, дивіться, хтось до нас їде на велосипеді. (велосипедист падає) „ Ох ” та „ Ой”, синці та гулі, бо не знаєш правил руху, краще зовсім вже не їдь, горе – велосипедист.

  • Прямо знак нас не пускає – ця дорога на завод. Ген наліво я показую – там немає перешкод. Далі он – хіба не видно? – є доріжка пішохідна.

  • Тут машини заправляють, діти тут не гуляють, а лиш ходять в магазин, добре, що він не один.

  • А тепер загадку відгадайте:

Має троє він очей, доброзичливець оцей.

Є чимало в нього справ, і не любить він роззяв.

Лиш моргне червоним оком – не ступіть вперед ні кроку.

Бачить оком тим здалеку він всіляку небезпеку.

Жовтим оком він моргне – попереджувати вас почне.

А зелений колір в нього відкриває всім дорогу.

Він в пригоді завжди стане, хто на нього лиш погляне.


  • Перевіримо, як ви засвоїли дорожні знаки. Я називаю завдання, а ви виберете ось із цієї папки відповідний знак:

1)неподалік пункт медичної допомоги;

2) виклик швидкої допомоги;

3) Дуже хочеться їсти, то ми шукаємо цей знак;

4) цей знак говорить: „Обережно - діти”


Подарую вам значки ”ЮІД”

Ми живемо в суспільстві людському, так багато є правил у ньому.

Знати правила ці треба, друже, та й виконувати добре їх дуже.

Правило - це є вимога єдина, бо ти у суспільстві – ЛЮДИНА!

Надіюсь, тобі стало ясно – всі вимоги виконувати вчасно!

Хай засвоїть ваша голова – в нашій мові є чарівні слова.

І знання запасайте на майбутнє – для людини це сила могутня.

А здоровим щоб бути силі й духу, треба знати ще й правила руху.

Хоч питання це дуже складне, але знай, що життя в нас одне,

Н е п о в т о р н е: як втратиш – не буде,

Будуть інші сміятися люди, будуть інші співати пісні,

зорі будуть стрічать росяні.

А щоб цього не сталось ніколи, люби рідну школу,

Набирайся там і сили, і духу – та

Вивчай правила руху.
(Діти заходять до маршрутки, їдуть на центральну площу міста.)
Учитель. - Місто, в якому з тобою живем, можна по праву зрівнять з букварем.

Ось вона, азбука, - треба всю знать, вздовж тротуару, глянь, теж знаки висять.

Мова у знаків така особлива, але її розуміти повинна кожна дитина:


  • Якщо трикутний знак – будь обережний – нагадає тобі, чим шлях буває небезпечний.




  • В червоних кружечках, хай твердо всі знають, - знаки, які забороняють.



  • А блакитний кружечок, який десь побачиш, дасть підказку упевнено, що можеш робити ти.




  • А які ви побачили вже знаки? (діти називають: „Пішохідний перехід”, «Виїзд заборонено”, „Рух пішоходів дозволяється”, „Рух пішоходів заборонено”, „Рух автомобілів заборонено”.)




  • А зараз послухайте ситуацію і спробуйте пояснити її.

Катруся поїхала на велосипеді до лісу. За містом вона побачила дорожній знак – синє коло, а всередині – велосипед. Проїхала ще трішки – знову знак: на білому колі намальований велосипед, а по краю знака – червона смужка. Які дивні знаки? Схожі, але різні. Розкажіть про них.


  • А для чого потрібні дорожні знаки?

Учитель. - Правильно, дітки, за допомогою дорожніх знаків вулиця „розмовляє” з водіями й пішоходами, але коли вони користуються транспортом, тоді їх називають ПАСАЖИРАМИ. Отже, хто ми зараз?

Учні: (хором) Пасажири!
Учитель. - Ось і площа.

(Діти виходять з маршрутки)

На центральній площі нашого містечка Узин стільки справ, і все таке цікаве. От стільки транспорту отут, всі кудись поспішають. А як же звуться вони тут, чи кожен з вас це знає?


Відгадайте загадки:

  1. Маленькі будиночки по місту біжать, хлопчики й дівчатка в будиночках сидять. (Автобус, тролейбус, трамвай).




  1. Я не їм вівса, ні сіна, дайте випити бензину, усіх коней обжену, хоч кого наздожену.(Автомобіль)



  1. З рогами, а не коза, є сідло, а не кінь, з педалями, а не рояль, з дзвоником, а не двері. (Велосипед)


Учитель. - Давайте впізнаємо тут відомі вам транспортні засоби?

  • А хто їздить на велосипеді на роботу?

  • Так, діти, це я – ваша вчителька, не соромлюся їздити на велосипеді. В багатьох країнах їздять на велосипедах президенти та міністри.

За допомогою транспорту ми можемо швидко пересуватися в різні куточки міста. Для пасажирів громадського транспорту існують певні правила користування транспортом для того, щоб усім було зручно. І ці правила ми разом з вами згадаємо.

  • Як треба поводити себе на зупинці, чекаючи транспорт?

  • Як треба заходити в транспорт?

(Спокійно, не штовхатися, за чергою, через задні двері, пропускаючи вперед літніх людей, жінок з маленькими дітьми, інвалідів)

  • Як треба поводити себе у транспорті?

( Поступатися місцем інвалідам, людям похилого віку, пасажирам з маленькими дітьми; триматися за поручні, не притулятися до дверей, не розкидати сміття, не відволікати водія сторонніми розмовами від його справи; своєчасно сплачувати за проїзд)

  • Як поводити себе при виході із транспорту?

(Не можна самовільно відчиняти двері, виходити обережно, не штовхатися, за чергою, через передні двері)

  • Як ви будете обходити автобус, що стоїть на зупинці – попереду чи позаду? (Позаду)

  • Якщо ви у Білій Церкві вийшли із тролейбуса, то як будете його обходити? (Так, як і автобус)

  • А коли ви з батьками у Києві їхали у трамваї, то як його слід обходити? (Попереду) Чому?

Учитель. - Діти, повертаємося до школи. Сідайте зручненько, та виконаємо перевірні завдання хутенько. Ось вам сигнальні картки. Коли я буду говорити правильно, ви підіймаєте ЗЕЛЕНУ картку, а у разі моєї помилки – ЧЕРВОНУ.

Коли їдеш у транспорті, ти повинен:

  • Розштовхувати всіх, щоб швидше увійти чи вийти;

  • Поступатися місцем старшим;

  • Триматися за поручні;

  • Голосно розмовляти і сміятися;

  • Пропускати поперед себе пасажирів з дітьми;

  • Кидати сміття на підлогу;

  • Трамвай треба обходити попереду, а автобус і тролейбус – позаду.

  • М О Л О Д Ц І!

Ось і школа, ось і клас, він давно чекає нас.

Шофер. - Сподобалася поїздка – подорож?

Діти. - А вам?

Шофер. - Водії – народ веселий, їздять по містах і селах.

Возять діточок до школи, а матусь їх – на базар,

Щоб вони придбали всій родині цікавий товар.

Учень – син. - Спасибі, татку, що допоміг нам помандрувати, пішоходами і пасажирами себе відчувати

Всі твої шоферські вміння я у тебе переймаю, бо шофером хочу стати, ось яку я мрію маю.

Я б хотів авто водити, різні вантажі возити: овочі смачні та фрукти, різні речі та продукти.

Я б машину доглядав і бензином заправляв.

По шосе вона щоб мчала, всі машини обганяла.
Учитель. - Добре все кінчається, коли правил дорожнього руху кожен шофер і пасажир тримається. Щоб ви їх ніколи не забували, я кожному приготувала пам’ятку, яка називається „Коли ти - пасажир”. Вдома, разом з батьками, ще раз прочитати ці правила і не забувати їх виконувати.

- А ще підготуйте сімейні малюнки на конкурс „Ми – пішоходи та пасажири”

_______________________***________________***__________________

ОС Н О В И З Д О Р О В Я
Тема. „Вогонь на службі у людей”

Мета.


  • Закріпити правила пожежної і протипожежної безпеки.

  • Навчати дітей, як можна застерегти себе та запобігти

виникненню пожежі.

  • Розвивати творче мислення, увагу, уяву.

  • Виховувати дисциплінованість, прагнення зберегти своє здоров’я

майно, бажання турбуватися про життя і здоров’я навколишніх.

  • виховувати повагу та інтерес до професії пожежного.


Маршрут: Школа – пожежна служба міста Узина – школа.

Хід екскурсії.
І. Організація екскурсії:

  • збір біля школи у відповідно призначений час;

  • настановний інструктаж по правилах безпеки життєдіяльності учнів;

  • від’їзд до пожежної частини.


ІІ. Зустріч з черговими пожежниками. Їх розповідь про службу.


  • У житті завжди є місце подвигу… Хтось витягнув з ополонки дівчинку, хтось виніс з палаючого будинку дітей. Ми називаємо таких людей героями.




  • У мене і моїх колег професія – ПОЖЕЖНИЙ. У нас – інша доля. Ми готуємося до героїчного вчинку кожного дня, вивіряючи кожен свій крок, кожен свій рух, щоб під час пожежі надто довго не думати над остаточним рішенням. Нас називають ще бійцями „вогняного фронту” тому, що нам, як і під час війни, загрожує смертельна небезпека. Адже кожна пожежа не буває схожа на іншу: заздалегідь не можна сказати, що цього разу на тебе не впаде стеля у палаючій кімнаті.

Оволодівають професією пожежних мужні, безстрашні, спритні люди.


  • Дим звідусіль, все у куряві білій,

сирени пожежних автомобілів,

Мчать, наче буря, тривожно свистять,

міддю червоною каски блищать.

Швидко, як в казці, зростають драбини,

люди в брезенті один за одним

лізуть драбинами в полум’я й дим.


- Діти, відгадайте загадку:

„ Живуть в тісній темниці, без страху темноти,

хлоп’ята яснолиці – вогню малі брати.

І мають душу щедру, хоч дерева сини,

згораючи до центу, вогонь дають вони». (Сірники)


  • Молодці!

Отже я розповів вам про користь вогню, про його небезпеку, перевірю знання вами правил пожежної безпеки.

Ви познайомитеся за допомогою плакатів з Добрим Вогником, який допомагає людині в житті. Іноді Добрий Вогник може перетворитися на Зле Вогнище. Це саме тоді, коли з ним жартують, або неслухняні діти граються з сірниками.




  • Уявіть собі, як важко було людям, доки у них не було вогню. Адже вогонь був завжди. Вогонь нам служить з тих часів, коли первісні люди чекали блискавки з небес й вогню, аби він був усюди.

  • Перша сірникова фабрика почала працювати лише 177 років тому. А як же люди видобували вогонь? 257 років тому замість коробки сірників люди носили в кишені невелику коробочку з трьома предметами: шматочок сталі, невеликий камінець і щось, схоже на губку. Щоб з’явилась іскра, від якої загорається губка, треба було вдарити сталлю об камінець. Приблизно так зараз працює запальничка. Можна було видобувати вогонь і тертям. Для цього треба було обертати паличку, яку ставили на кусок сухого дерева. Але це було незручно, і поступово люди винайшли сірники, які й дають нам вогонь.




  • З тієї пори вогонь нам добре служить,

і обійтись без нього ми не можемо, друзі.

В печі горить вогонь червоний і веселий,

щоб зігрівати теплом міста і села.

І до зірок здійснить політ на кораблях космічних

допомагає нам вогонь, неначе він – магічний.

Він потрібен на заводах, літаках і пароходах.

Світить в шахтових проходах,

рухає автомобілі й поїзди.

Якщо треба, ти його знайди.

Отже, без вогню ніхто й ніяк не зможе,

коли якийсь недуг, вогонь нам допоможе.


  • Дітям добре треба знати правила протипожежні.

Із вогнем не пустувати, бути дуже обережними.


  • А зараз уважно розглянемо таблиці, які ознайомлять нас з місцем, де ховається Зле Вогнище.




  • Якщо підете в гості з дому надовго до своїх знайомих,

Про гас і струм не забувайте, ретельно все перевіряйте.

Без догляду не залишайте споживачі, то ж, пам’ятайте!




  • Якщо в сім’ї маленькі діти і вміють сірники палити,

то пустощі з вогнем завжди привести можуть до біди.

Дітей самих не залишайте і сірники від них ховайте!




  • Якщо колись в якусь годину ви десь помітили жарину,

її ви швидко погасіть - з-за неї може все згоріть.

Діти, знайте вимоги пожежні, будьте пильні з вогнем, обережні!




  • У світі безліч речовин – і спирт, і газ, і керосин.

Вони загальну рису мають: від іскри навіть вибухають.

Про це завжди пам’ятайте й подалі від вогню ховайте!




  • Вогню боятися не треба, якщо порядок в домі є,

коли працюють справно речі – магнітофони, праски, печі

і телевізор, й газ плита – пожежа в дім не завіта.


ІІІ. Ф І З К У Л Ь Т Х В И Л И Н К А


  • А зараз ми з вами трішки відпочинемо. Виконати вправи допоможе нам лічилочка.

Не вмикай на кухні газ - 1,

Не клади в запіч дрова – 2,

В лісі сірників не три – 3,

Не лишай вогонь в квартирі – 4,

Не лягай при свічці спать – 5,

Іскра впала на підлогу – погасіть – 6,

Зачиніть вікно, коли в небі грім – 7,

У грозу під деревом не стійте в лісі – 8,

Сірником не забавляйтеся знічев’я – 9,

Пам’ятайте всі, про що в лічилці йдеться – 10!


ІY. Пожежна вікторина.
Я хочу перевірити, як ви запам’ятали правила протипожежні.

Якщо „ТАК” – ви плескаєте в долоні, а якщо „НІ” – то мовчите.



  1. Можна гратися сірниками.

  2. Вчасно вимикайте електроприлади.

  3. Ввімкнути телевізор і лягти спати.

  4. Не можна залишати вогонь у газовій плиті, у печі без нагляду.

  5. Даремно пожежних не турбуй!

  6. Гасити праску, яка загорілася водою.

  7. Гасити полум’я в лісі піском, водою, землею.

  8. Вогнегасник не гасить полум’я.

  9. Дзвонити при пожежі 101.

  10. Запалити газ на плиті і йти до школи.



А зараз - вірші – добавлянки.


  1. І малятам, і звірятам дуже добре треба знати: сірники не для забави, з ними страшно мати (справу).

  2. Розігрілась праска дуже, що робити будеш, друже? За гаряче не хапай, із розетки (вимикай).

  3. Знать повинен учень кожний: щоб похід був до ладу, жартувать з вогнем не можна – ліс потрапить у (біду).

  4. Вивчіть правила пожежні, будьте завжди обережні! Знає хай дитина кожна: жартувать з вогнем не (можна).

МОЛОДЦІ!

Але не забувайте, що не можна:

Розводити вогонь, попелище особливо коли вітер між будівель свище.

Понесе він жаринку на дах, на квартирку, а для спалаху майна досить і хвилинки.

Якщо не будете за цим стежить, може виникнути пожежа.



Y. Юні друзі пожежних.
- Діти, чи згодні ви з висловом „ Чиє горить, той і гасить?”

- Про що говорить прислів’я „Криком вогню не загасиш?”



  • Тому, діти, існує у нас школа, яка може готувати помічників пожежних, тих, кому до вподоби ця справа.

( Показ картинок, про допомогу дітей дорослим, обговорення їх змісту)
У Р О К И Ч О Р Н О Б И Л Я

26 квітня 1986 року… В ніч із забуття йде страшне створіння – атомне дитя.

Суть його безкровна і зіниць нема, і уста безкровні і душа німа.

Чорних дат у людства є немало – кожна з них – це міна під прогрес.

Найстрашніше, що усіх спіткало, - вибух на Чорнобильській АЕС.
Перший удар на себе, перший вогонь на себе прийняли пожежники. На скромних плитах їх імена.

(Показ портретів загиблих пожежників).

Вони затулили нас собою від лиха.

Біля мертвої Прип’яті дерево-хрест,

поруч братська ЧАЕС.

Тих, хто впали у квітні, мов у гущі війни,

просить дерево-пам'ять: Пом’яни, пом’яни!..

Свіча хай пам’яті горить завжди полеглим у чорнобильськім вогні.

Скажімо всі ми дружне:

Діти (разом:) НІ! Усім пожежам на Землі!
Праця пожежних мужністю вкрита,

Вона всім потрібна щодень і щомить,

Бо люди ці мужні уміють вогонь загасити.

ПОЖЕЖНІ в країні усім нам потрібні,

Бо ми не бажаємо бачить пожеж!

Вчитель. - Дякуємо вам за цікаву розповідь. Нам повертатися додому пора.
Пожежний. - Зараз я на згадку роздам картинки із таким завданням:

обведи зеленим кольором, де вогонь приносить добро людині,

а червоним – де чинить зло.

Розфарбуєте малюнки, які обведете зеленим кольором.



YІ. Приїзд до школи. Розмальовування картинок про Добрий і Злий Вогонь.

_________________***______________***________________________


Г Р О М А Д Я Н С Ь К А О С В І Т А
Тема. Зустріч із поетесою міста Узина Л.Г. Завіщаною
Мета:

  • Ознайомити учнів із життям і творчістю узинської поетеси Любові Григорівни Завіщаної;

  • Розвивати в учнів допитливість, прагнення до нових знань, до пошуку відповідей на запитання;

  • Збагачувати активний словниковий запас школярів;

  • Викликати бажання більше знати про тих, хто прославляє місто Узин;

  • Через поетичні твори виховувати любов до рідного міста, рідної сторони, рідного слова.


Місце проведення: Узинський „Будинок школяра”

Мапа екскурсії: школа – „Будинок школяра” – школа.
Хід екскурсії.

  1. Увідно - мотиваційний етап.

Вчитель. - Дорогі мої мандрівники. Сьогодні для вас відбудеться цікава зустріч із людиною, яка своєю працею звеличує національну культуру нашої маленької батьківщини – міста Узин.

Народжені з Божої волі вірші красиво й натхненно пише щоденно дочка України з красою калини. Чи хочете знати її ви ім’я?



  • Так!

  • Це Любов Григорівна Завіщана! І зустріч із нею відбудеться в „Будинку школяра”. Тож у дорогу швиденько лаштуймося та правила безпеки згадаймо.

(Вчитель повторює з учнями правила дорожнього руху, безпечного поводження в транспорті, в громадських місцях)
ІІ. Під’їзд до міського будинку школяра.
ІІІ. Зустріч з поетесою. Її виступ.
Поетеса. - Доброго дня вам усім! Рада бачити вас. Сьогоднішня зустріч, дорогі учні, відбувається „Будинку школяра”, що розташований біля прекрасного парку, де чути спів птахів, сміх малечі, де пишеться легко про все прекрасне на планеті. І хочеться мені, щоб мої твори сподобались, щоб читала їх малеча, і щоб над землею птахи легкокрилі співали пісні, в яких почуття теплі, щирі, ясні.

Народилася я 1954 року в селі Піщатинці Шумського району на Тернопільщині. Закінчила філологічний факультет Рівненського педінституту. Працювала за направленням у Рівненській області та у рідному селі. Відвідувала засідання літстудії при районній газеті Березнівщини, закінчила однорічну школу журналістики. Працювала в середній школі №1 м. Узина вчителем української мови та літератури і заступником директора по виховній роботі. Кілька років я працювала в Київському Обласному інституті післядипломної освіти. Відвідувала багато шкіл Київщини з метою перевірки навчально-виховної роботи. З радістю допомагала обдарованим дітям, вчителям. Ось і ваша вчителька неодноразово відвідувала курси, які я проводила при інституті під назвою „Обдарованість – дар Божий”.



  • Яким має бути майбутнє України? Це залежить від кожного з нас.


Вчитель. - Діти, ім’я Любові Григорівни Завіщаної відоме шанувальникам поетичного Слова. Її неповторний дивосвіт краси, ніжності, ласки, тепла і любові зітканий то з ніжних павутин літньої втоми, то з дзвінких росяних переливів, то з легенького смутку „бабиного літа”… Любов Григорівна стала Призером обласного конкурсу „УЧИТЕЛЬ РОКУ”. Свої твори вона друкувала в журналі „ЖІНКА”, газетах „Освіта”, „Сільські вісті”, іншій періодиці. Звучали її вірші й у радіопередачах республіканського, обласного та районного рівнів.

Я особисто знаю Любов Григорівну давно. Є у неї хороші вірші, є вдалі поетичні знахідки. І дуже добре, що ні буденна рутинність, ні щоденні жіночі турботи не заважають їй займатися поетичним словом. Її поезія дихає теплом і добром, ніжністю і мелодійністю, душа в ній бринить світлими струнами. Послухаємо кілька її творів.



(Л.Г.Завіщана зачитує свої твори)

Вчитель. - Приємно, що творчість поетеси знаходить своїх читачів, шанувальників, цінителів. Любов Григорівна – лауреат (ІІ премія) обласного конкурсу серед освітян Київщини в номінації „Власна поезія”.
ІY. Запитання до поетеси.



  • Звідки таке витончене сприйняття краси, романтизм, яскравість образів?

  • Як народжується задум написання нових творів?

  • Над чим працюєте зараз?


Y. Сьогодення поетеси.

Л.Г. Завіщана. Нині я працюю при Узинському „Будинку школяра” керівником літературного гуртка. Запрошую вас стати його членами. Нещодавно я випустила свою третю збірочку віршів під назвою „Зорі в листі ”. Дарую її вам, діти.

(Зачитує підпис)

„Шанувальникам слова віщого, юним дослідникам і поетам,

учням 4 класу Узинської ЗОШ І-ІІ ступенів № 5,

на добре слово і гарний спогад”

З повагою автор Л.Г.Завіщана.


(Діти вручають квіти, фотографуються на згадку про зустріч)
YІ. Рефлексія мандрівки.
( Теплі слова прощання прозвучали з обох сторін: четвертокласників і поетеси Л. Г.Завіщаної.)
Вчитель. - Хай щастить нашій шановній Любові Григорівні в усіх її творчих починаннях!

- А зараз повертаємося до школи. У класну папку «Пульс класу» додамо матеріал про творчість Л.Г.Завіщаної.




______________________***______________________***_______________
ОС Н О В И З Д О Р О В Я
Тема. Вітаміни споживаєш – здоровий вигляд маєш!
Мета:

  • Поглиблювати і узагальнювати знання учнів про користь вітамінів, їх значення для здорового способу життя;

  • Розширювати світогляд про взаємозв’язок здоров’я і харчування;

  • Розвивати зв’язне мовлення, пам'ять, уміння обмінюватися думками;

  • Виховувати любов і бережливе ставлення до природи;

  • Прагнення до збереження свого здоров’я.


План екскурсії – „Школа” - „Українська садиба” – „Школа”
Учасники екскурсії: учні 4 класу, члени батьківського комітету, вчителька.
Тривалість екскурсії – 3 години.

Х і д е к с к у р с і ї
І. Організаційний момент.
(Біля школи зібралися члени батьківського комітету та учні 4 класу. Голова батьківського комітету повідомляє, що сьогодні відбудеться незвичайна екскурсія – до садиби вчительки, яка навчала дітей чотири роки).
Голова батьківського комітету:

  • Погляньте, діти, на план – схему мандрівки, яку залишила нам Тетяна Василівна:




  • Правила безпеки по дорозі до садиби.

  • Українська садиба.

  • Крамниця знань.

  • Погрібок здоров’я.

  • Килимок розваг.

  • Зелена аптека у вітамінному саду.

  • Повернення до школи.

Отже, виконуючи настанови вчительки, вирушаємо в мандрівку пішки.


( Батьки і діти вибирають найбезпечнішу дорогу до вчительської садиби – ґрунтова дорога попід городами. Йдучи, дотримуються правил дорожнього руху.)
ІІ Зустріч. Розширення знань про значення здорового способу життя для власного здоров’я.
(Біля садиби всіх зустрічає Бойко Тетяна Василівна. Привітання.)

  • Встало сонечко давно, зазирнуло у вікно,

Я ж часу не гаяла, гостей дорогих зранку виглядала:

Двір прибрала і світлицю, напоїла свою птицю,

І собачку, і кота теж нагодувала.

Та й гостинців для вас всіх я приготувала.


Дорогенькі мої гості!

  • Гостинно запрошую вас до своєї садиби.

(Заходять у бесідку)

  • Сьогодні ми з вами продовжимо говорити про значення вітамінів для

здоров’я, але вже не в класі. Нові знання використовуватимемо для того,

щоб не хворіти, почуватися бадьорими, сильними, підтягнутими і

стрункими.


  • Діти, саме рослина найпершою на землі вловила благовісну енергію Сонця, вік за віком і мільйоном років нагромаджувала її, щоб скласти неперевершене багатство – ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ. Саме рослина пробудила його плин у воді та на суші, привела на Землю комаху, звіра, то була мить осявання на планеті, перед обличчям природи поставала гомо сапієнс – „Людина розумна”. Рослина розумна, як чиста не потолочена й непідпорчена дитяча душа, „без царства рослини зупиниться плин життя на Землі”.



  • ВІТАМІНИ („віта” в перекладі з латини означає „життя”) необхідні людині, щоб рости, розвиватися та бути здоровою. Особливо дитячому організму вітаміни дуже потрібні. Вони потрапляють в організм разом із їжею. Послухайте уважно і запам’ятайте, які є вітаміни і в яких продуктах вони знаходяться.



    1. Потрібно їсти моркву, масло, сир, зелену цибульку, риб’ячий жир, бо там найбільше ВІТАМІНУ А, який сприяє росту, поліпшує зір.




    1. А щоб добре працювати чи то на уроці чи на земельній ділянці, треба їсти хліб, кашу, м'ясо, яйця, які багаті на ВІТАМІН Б.



    1. Частенько ми пропускаємо шкільні заняття через застуду. Тому слід вживати багато овочів та фруктів, що містять ВІТАМІН С. Багато його в чорній смородині, шипшині.




    1. Були у нас випадки із травмами рук і ніг, але добре, що без переломів. Зміцнює кістки ВІТАМІН Д. Є він у капусті, картоплі, помідорах, цибулі, рибі.


ІІІ. Погрібничок здоров’я.



Мама. ( дістає із поштової сумки гарно оформлені телеграми і зачитує завдання: загадки, цікаві запитання)

Із-за гір, з-за океанів, і у різний, звісно, час, овочі найвищих санів телеграми наслали нам. Полюбилась їм нівроку українськая землиця й поселилися без строку, стали жити і плодиться. Людям нашим підсобляти і в достатку, і в біді, навіть стали лікувати – до них з серцем лиш прийди.



Т Е Л Е Г Р А М И

  1. Я смачна і вітамінна, і не гірше апельсина. Той, хто мене поважає, до 100 років доживає.(Морква)




  1. А на мене нарікають, що до сліз я допікаю. Вибачте, та я не винна, бо я лікарська рослина. Соком з медом почастую і здоров’я подарую. (Цибуля)



  1. Український борщ чудовий по усіх краях відомий. У борщі я головний. Борщ без мене не смачний. (Бурячок)




  1. Мене перетворила фея у карету, щоб відвезти Попелюшку на бал, та ще й смачну і корисну кашу з мене варять. (Гарбуз)



  1. Мене полюбляє кожна сім’я. Смажать вранці, варять на обід, у „мундирах” на вечерю мають, а ще другим хлібом мене величають. (Картопля)




  1. Я на грядці серед спекотного літа у безліч свитинок одіта. (Капуста)



  1. Любить мене кожна юшка. Називаюсь я …(Петрушка)




  1. Зі стебла мого виготовляють папір, силос, тканину, клей, дзеркальне скло, а смажене насіння моє до смаку любому козаку. (Соняшник)



  1. Я допомогла старій королеві розпізнати справжню принцесу. (Горошина)




  1. Ми на яблука трішки схожі, хоч не на стовбурі, а у палиць на приколі, та смачні і в салаті і в борщі. (Помідори)



Мама. – Молодці, дітки!

Сіють овочі навесні всі дорослі і малі.

Просять дощику у Бога, щоб росли вони розлого.

Влітку полють, доглядають, поливають, підгортають.

Восени збирають, а взимку у погребі тримають,

щоб вітаміни були круглий рік!


ІУ. Килимок розваг.

(Вчителька пропонує дітям погратися в екологічні ігри на зеленому килимку у дворі. Там люблять відпочивати і дорослі, і їх улюблені домашні тваринки.)


  • Впізнай мене” Перший гравець розповідає про якусь лікарську вітамінну рослину, але не називає її. Решта гравців відгадують, яку рослину мав на увазі перший гравець.




  • Живий календар” Один із гравців називає рослину, в ролі якої він хоче бути. Решта гравців запитують його, що він робить кожної пори року.



  • «Вершки та корінці” Вчителька роздає дітям листя різних рослин. Окремо в мішечку лежать їх корінці чи плоди. Вимовляє: „Корінець, корінець, а де твій вершечок?” Діти відгадують.

- Добре, діти! Свої знання у іграх ви показати нам зуміли. А зараз у коло швиденько стаємо і танок „Струмочок” заведемо.


У. Зелена аптека.

(Вчителька запрошує учнів і батьків до столу.)
У моїй чарівній скриньці незвичайні є гостинці:

Харчування повноцінне, різноманітне, вітамінне.

Жири вживати лише рослинні. Каші, смачні і поживні.

Концентрати не купуйте, краще фруктами ласуйте!

Хай дари садів-городів завжди будуть у пригоді.

Овочі і фрукти – мої улюблені продукти.

Я здоров’я не гублю і „Мівіну” не люблю.

Шкідливих звичок: палити, пити я не маю і вас до цього закликаю.

Бути здоровими – це наука, гарний настрій – запорука.

Хто хоче жити у здоров’ї і в красі? Хто зі мною?

- ВСІ!

П р и г о щ а н н я
(Голова батьківського комітету, за професією – вчитель-організатор, підготувала цікаві віршики. Діти виймають із скриньки кульки, а потім зачитують)

Малиновий чай. Надзвичайні аромати мають з ягід цих екстракти. А яке варення, діти, їсти вам не розхотіти. Із малини чай приємний для дитини. А також лікує він кашель, грип і від ангін.
Смородиновий чай. У джем, варення, мармелад, у сік, наливки, шоколад додають смородини плоди чорненькі, щоб були всі здоровенькі.

(Також знайомляться і смакують салатом із кропиви, польового хвоща)

Чарівні слова лунають, як дзвін:

Освіта й спорт – сила, друг – вітамін!

Хай буде щасливою кожна сім’я,

За мною повторимо:

Здоровий спосіб життя обираю Я!


(На згадку вручає кожній дитині пам’ятку про порції овочів і фруктів для покращення харчування)

Порції овочів.

  • тарілка сирих або варених, печених, тушкованих овочів;

  • тарілка сирих листяних овочів;

  • склянка овочевого соку.

Порції фруктів.


  • одне яблуко, груша, апельсин чи банан середнього розміру;

  • 0,5 склянки фруктового пюре або фруктового десерту;

  • 0.5 склянки фруктового соку.

(Рекомендується 3 -4 таких порції щодня)
У І. Рефлексія. Повернення до школи.
Вчитель. - Пам’ятайте, любі діти! Треба овочі і фрукти любити!

Їх щодня вживати для здоров’я, і тоді будете жити з любов’ю.

Кожен з них свій смак і користь має, людям сили добавляє!


  • Давайте пограємо у „ДОБАВЛЯНКИ”, потрібно додати слово, щоб зрозуміти зміст прислів’я.




  1. Твоє здоров’я у твоїх …(руках)

  2. В здоровому тілі – здоровий…(дух)

  3. Здоров’я – це те, що потрібно…( берегти)

  4. Турбота про здоров’я – кращі …(ліки)

  5. Здоровому все ….(здорово)

  6. Пишний, багатий обід – найбільша кара для ….(шлунка).

  7. Здоров’я – найбільший у житті…(скарб).

Шкода розлучатись. Та настав вже час прощатись.


Діти й батьки:

  • Повертаємось до школи. Дякуємо за гостину дуже.

Ще й завдання ваше пам’ятаємо: хороші рецепти про вітамінні продукти разом з батьками вдома пошукаємо.

Приготуємо салати за вашим рецептом, щось бабуся нам підкаже. а ще й мама з татом.



Зоставайтеся здорові! Їжте свіжі лиш продукти і тоді буде все у Вас в порядку! А ось наші малюнки Вам на згадку!

Вчитель. Бувайте здорові! Бувайте вродливі!

Бувайте міцні всі і дуже щасливі!
Каталог: doc -> files -> news -> 458
458 -> Презентація пошуково-дослідницького проекту «Разом із Коцюбинським відкриваємо для себе гуцульський край та вічні істини»
458 -> Урок був І залишається основним елементом навчального процесу, але за сучасних умов суттєво змінюється його функція, форма організації
458 -> Урок позакласного читання та розвитку зв*язного мовлення 3 клас
458 -> Екологічне виховання в школі. Проблема екологічного виховання є на сьогодні вкрай актуальною. Слово „екологія”

Скачати 359.11 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка