«Фізична культура, основи здоров’я та превентивна освіта в умовах переходу на 12-річну систему навчання: проблеми, завдання, перспективи»



Сторінка1/3
Дата конвертації23.10.2017
Розмір0.51 Mb.
  1   2   3

Обласна щорічна інтернет-нарада

з основ здоров’я і фізичної культури на тему:



«Фізична культура, основи здоров’я та превентивна освіта

в умовах переходу на 12-річну систему навчання:

проблеми, завдання, перспективи»

(для методистів управлінь, відділів освіти, відповідальних за викладання у навчально-освітніх закладах регіону предметів «Фізична культура», «Основи здоров’я» та впровадження превентивних проектів)

(Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти)

План розміщення матеріалів наради

Лютий 2017 року



1.Реформи освіти та перехід на систему 12-річного шкільного навчання. Нова українська школа.

(Матеріали підготувала Мікулак Н.М., доцент кафедри виховання та культури здоров’я ДОІППО)



2. «Основи здоров’я»: місце, статус, значимість предмету в школі і суспільтві.

(Матеріали підготувала Мікулак Н.М., доцент кафедри виховання та культури здоров’я ДОІППО)



3. Методичні рекомендації МОН України до викладання навчальних дисциплін у 2016-2017 н. р.: основи здоров’я.
(Матеріали підготувала Мікулак Н.М., доцент кафедри виховання та культури здоров’я ДОІППО)

4.Підвищення кваліфікації вчителів, що викладають основи здоров*я, у 2017 році.

(Матеріали підготувала Мікулак Н.М., доцент кафедри виховання та культури здоров’я ДОІППО)



5. Атестація педагогічних працівників у 2017 році: зміни, особливості.

(Матеріали підготувала Мікулак Н.М., доцент кафедри виховання та культури здоров’я ДОІППО).



6. Особливості проведення індивідуальної форми навчання (екстернат) педагогів у 2017 році.

(Матеріали підготувала Великодна Є.М., доцент кафедри виховання та культури здоров’я ДОІППО)



7.Організація обласних турів Всеукраїнських конкурсів з фізичної культури та спорту й підготовка до проведення заходів щодо проголошення 2017 року – роком сталого розвитку туризму.

(Матеріали підготувала Лаврова Л.В., завідувачка кафедри виховання та культури здоров’я ДОІППО)



8. Основні підсумки та результати впровадження в області проекту «Вчимося жити разом» за 2016 рік.

(Матеріали підготувала Мікулак Н.М., доцент кафедри виховання та культури здоров’я ДОІППО).



9. Результати впровадження у 2016 році проектів: «Чесна гра», «Маршрут безпеки», «Профілактика ВІЛ на робочих місцях у навчальних закладах»

(Матеріали підготувала Лаврова Л.В., доцент, завідувачка кафедри виховання та культури здоров’я ДОІППО)



10. Впровадження превентивних проектів в освітню систему області: завдання на 2017 рік.

(Матеріали підготувала Савченко В.А., доцент кафедри виховання та культури здоров’я ДОІППО)



11.Превентивні проекти євроінтеграційного спрямування: плани на 2017 рік.

(Матеріали підготувала Кушнікова С.В., старший викладач кафедри виховання та культури здоров’я ДОІППО ).



12.Методичні рекомендації обласної інтернет-наради «Фізична культура, основи здоров’я та превентивна освіта в умовах переходу на 12-річну систему навчання: проблеми, завдання, перспективи» (2017)

Додатки:

-Додаток 1 Курси ОЗ 5-9 кл. на 2017 рік

-Додаток 2 Курси Фіз-ра на 2017 рік

-Додаток 3 Нова українська школа (презентація)

-Додаток 4 Результати ВЖР

-Додаток 5 Тематичні курси на 2017 рік
(Технічний редактор розміщення матеріалів наради – Великодна Євгенія Миколаївна)

Матеріали обласної щорічної інтернет-наради

з основ здоров’я і фізичної культури на тему:

«Фізична культура, основи здоров’я та превентивна освіта

в умовах переходу на 12-річну систему навчання:

проблеми, завдання, перспективи»

(ДОІППО , кафедра виховання та культури здоров’я, 2017)



1.Реформи освіти та перехід на систему 12-річного шкільного навчання. Нова українська школа.

В Україні продовжує відбуватися реформування системи освіти. На сьогодні вже практично повністю видозмінили початкову школу, затвердили 12-річне навчання, ухвалили концепцію Нової школи, змінили умови вступної кампанії у вищу школу. І це - лише початок реформ.



За словами заступника міністра освіти Павла Хобзея, у 2017 році освіту чекають такі зміни:

"У 2017 році має бути прийнятий стандарт для Нової української школи. Вже треба починати друкувати підручники для першокласників, які підуть до школи у вересні 2018-го. Також будуть переглянуті навчальні програми для 5-9 класів з метою розвантаження програм від другорядної інформації, від дублювання. Планується узгодження різних предметів і основне - запровадження компетентнісного підходу у програмах. Будуть створені робочі групи. До червня наступного року вони мають напрацювати програми, за якими ми почнемо переходити до компетентісного підходу у навчанні. У всі предмети треба ввести ці речі. Діти мають не тільки знати, а й використовувати отримані знання.

У квітні пройде моніторинг якості початкової освіти, який проведе Український центр оцінювання якості освіти. Це буде початковий замір перед запровадженням концепції Нової української школи. З вересня у школах розпочнеться підготовка до запровадження 12-річного навчання. Інститути післядипломної освіти мають розробити необхідні програми для перепідготовки вчителів, які у 2018 році будуть навчати перший клас. Перш за все мова йде про вчителів, які зараз навчають дітей у 3 класі.

Відбудуться зміни і у професійній освіті. Зараз підготовлений проект Зеленої книги з децентралізації професійної освіти. Її основне гасло: "Професійна освіта - це інструмент для побудови конкурентноздатної економіки кожного регіону". Щоб процес децентралізації у професійній освіті був керований, треба розвивати цю освіту у кожному регіоні. Працюємо над розвитком трьох спеціальностей, які були визначені в програмі Уряду пріоритетними на наступний рік. Це сантехнік, швеї-закрійники та трактористи-комбайнери.

Виділено 50 мільйонів гривень для створення нових центрів з їхньої підготовки. Також готуємо проект до Брюсселю щодо виділення коштів для закупки обладнання для закладів професійної освіти".

(Дивись презентацію: Додаток 3 «Нова українська школа»)

(Матеріали підготувала Мікулак Н.М., доцент кафедри виховання та культури здоров’я ДОІППО)

2. «Основи здоров’я»: місце, статус, значимість предмету в школі і суспільстві.

Предмет «Основи здоров’я» завдяки спільним зусиллям педагогів, громадськості, Всеукраїнської спілки педагогів-тренерів і всіх зацікавлених сторін за останні роки значно закріпився на педагогічному обрії української освіти і навіть здобув у суспільстві досить високий статус та визнання як корисного і навіть необхідного для сучасної молодої людини . Про це свідчить цілий ряд офіційних та неофіційних проектів, досліджень та соціологічних опитувань як міжнародного, так і всеукраїнського рівнів.


Так, через глобальний молодіжний проект U-Report , який ЮНІСЕФ впроваджує в Україні, можна відслідковувати ставлення молоді до різних явищ, проблем тощо. Тобто U-Report – це швидкі опитування через безкоштовні СМС або Твітер, які дозволяють дізнатись думку молоді щодо важливих суспільних питань.

ЮНІСЕФ вивчає результати, презентує їх поважним міжнародним організаціям, у тому числі Генеральній асамблеї ООН, таким чином спонукаючи більше прислухатися до думки молоді.

Відтак, U-Report - це один із найпростіших інструментів, якими молодь може впливати на зміни у важливих сферах суспільного життя.
В Україні ЮНІСЕФ впроваджує проект спільно з ГО "Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка" (www.uisr.org.ua).

На сьогодні вже проведені опитування і стосовно предмету «Основи здоров’я».


Опитування U-Report щодо предмету «Основи здоров’я»
Загальна кількість опитаних, що взяли участь у дослідженні становить 3055 респондентів віком від 14 до 34 років. Опитування проходило з 29 вересня по 4 жовтня 2016 року. Респонденти відповідали на 3 таких основних запитання:

1.Чи був цікавим для Вас предмет «Основи здоров’я» у школі?

2.Предмет «Основи здоров'я» повинен бути для вивчення у школі...?

3.Яким темам варто приділяти увагу на предметі «Основи здоров’я»?


І відповіді і загалом все дослідження показують, наскільки виріс статус предмету «Основи здоров’я» як у суспільстві, так і в очах нашої молоді, а також підтверджують той факт, що зусилля кращих педагогів, спеціалістів, вчителів основ здоров’я не були марними і вже дають реальні позитивні результати у нашому суспільстві.
«Чи був цікавим для Вас предмет «Основи здоров’я» у школі?»
У 91% U-репортерів в школі викладався предмет «Основи здоров’я. Для 37% U-репортерів, предмет «Основи здоров’я» в школі був цікавим та для 36% - частково цікавим. Лише 17% повідомили, що предмет абсолютно не викликав ніякої зацікавленості, а 9% взагалі не мали його в своїй шкільній програмі. 

Спостерігається тенденція, що з віком U-репортери оцінюють предмет «Основи здоров’я» як цікавий значно частіше: 37% - 15-19 років, 43% - 20-24 р, 51% - 25-34 р. Але це свідчить не про те, що раніше він викладався краще, а що тільки з віком можна оцінити потрібність знань, які будуть корисні в житті.


«Предмет «Основи здоров'я» повинен бути для вивчення у школі...?»

Варто зазначити, що 94% U-репортерів вважає, що предмет «Основи здоров’я» має викладатися в школі. Більшість респондентів (63%) вважають, що предмет «Основи здоров’я» має бути обов’язковим, інша частина схиляється до думки, що даний предмет має бути факультативним, тобто за вибором учнів (31%). Незначна частка вважає, що такий предмет зовсім не потрібний  - 5%.


«Яким темам варто приділяти увагу на предметі «Основи здоров’я»?»

За думкою респондентів, на уроках «Основи здоров’я» найважливіше приділяти темі «перша медична допомога» (28%), також U-репортери вважають, що варто приділити увагу й таким темам, як: статеве виховання (19%), здоров’я та здоровий спосіб життя (17%), гігієна (13%), хвороби і профілактика (14%), харчування (11%), шкідливі звички (10%).


Висновок:

  • 94% респондентів вважає, що предмет «Основи здоров’я» має викладатися в школі (63% - предмет має бути обов’язковим, 31% - за вибором)

  • Лише 17% повідомили, що предмет не викликав ніякої зацікавленості. Більшість вважають, що предмет був для них цікавим (37%) або частково цікавим (36%).

  • З віком U-репортери оцінюють предмет «Основи здоров’я» як цікавий значно частіше: 37% - 15-19 років, 43% - 20-24 р, 51% - 25-34 р

  • Найважливіше, на думку U-репортерів, приділяти увагу на уроках «Основи здоров’я» таким темам:

-перша медична допомога (28%).

-статеве виховання (19%),

-здоров’я та здоровий спосіб життя (17%),

-хвороби і профілактика (14%),

-гігієна (13%),

-харчування (11%),

-шкідливі звички (10%).

(Матеріали підготувала Мікулак Н.М., доцент кафедри виховання та культури здоров’я ДОІППО)



3. Методичні рекомендації МОН України до викладання навчальних дисциплін у 2016-2017 н. р.: основи здоров’я.
Методичні рекомендації МОН України

до викладання навчальних дисциплін у 2016-2017 н. р.

Додаток

до листа Міністерства

освіти і науки України

від 17.08.2016р. № 1/9-437


Початкова школа

У сучасних умовах ефективність початкової освіти пов’язується з реалізацією компетентнісного підходу. Компетентнісні результати навчання визначено у Державному стандарті початкової загальної освіти (2011р.), вимогах до засвоєння програмового змісту з кожного навчального предмета (2012р.), до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів (2014р.). Нині постає потреба у визначенні резервів підвищення ефективності навчального процесу на засадах компетентнісного підходу і розкритті механізмів їх використання у професійній діяльності педагогів.


Реалізація компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів передбачає розширення діапазону форм організації навчання, методів та способів навчальної взаємодії у взаємозв’язку урочної та позаурочної діяльності. Тож із метою застосування учнями здобутих у процесі навчальної діяльності знань, умінь і навичок у позаурочний час можуть організовуватися різноманітні виховні заходи – конкурси ерудитів, знавців навчальних предметів, інтелектуальні ігри «Що? Де? Коли?» тощо.

Необхідно відмовитися від практики механічного заучування навчального матеріалу, а натомість використовувати способи поступового запам’ятовування у процесі роботи. Для цього вчитель має організувати роботу з пам’ятками, опорними схемами, таблицею множення тощо до того часу, доки не відбудеться практичне засвоєння їхнього змісту. З цією метою можуть використовуватися дидактичні ігри, що ґрунтуються на активізації кінестетичного каналу сприймання інформації – класики, пальчикові ігри (на усну лічбу, у тому числі таблиці множення, правопису словникових слів тощо).

Необхідно мінімізувати використання зошитів із друкованою основою і передусім із таких навчальних предметів, де формування навички практично виконувати роботу є їх основною метою («Інформатика», «Основи здоров’я», «Я у світі» тощо). На цих уроках учитель може організувати бесіди, дискусії за змістом мультфільмів (наприклад, телеканалу «ПлюсПлюс»), читання літературних текстів, публікацій у дитячій періодиці, ситуацій, що висвітлюють у новинах, тощо, а також колективні творчі справи, навчальні проекти, зустрічі з фахівцями державних установ, екскурсії тощо. Водночас у межах уроків з «Основ здоров’я» можуть проводитись бесіди-інструктажі з безпеки життєдіяльності. У разі проведення в межах уроку бесід-інструктажів, окрім запису на сторінці з навчального предмета про проведення уроку, учитель фіксує це у розділі VІІІ класного журналу «Облік проведення бесід, інструктажів із безпеки життєдіяльності».

Водночас для формування і перевірки предметних компетентностей учитель має спиратися на систему інтегрованих завдань, спрямованих на застосування учнями способів навчально-пізнавальної діяльності, знань, умінь і навичок для розв’язання певних задач у змодельованих життєвих ситуаціях. На відміну від тестової форми, у такому форматі організації роботи учень матиме змогу здійснювати різноманітні мисленнєві операції, розкривати причинно-наслідкові зв’язки, аналізувати, зіставляти пропоновану ситуацію і робити висновок, а не механічно обирати один із варіантів відповіді.

Учитель/учителька у початковій школі є ключовою фігурою, яка власним прикладом, способами взаємодії з учнями, батьками, колегами, а не декларацією певних положень, формує позитивне ставлення дитини до себе, інших учнів, педагогів, школи, навчання. Провідною стильовою характеристикою діяльності вчителя/вчительки початкової школи є демократичність. Перехід початкової освіти на якісно новий рівень можливий лише за умови конструктивної взаємодії школи й родини на засадах партнерства. Розуміння пріоритетності родинного виховання ставить перед школою завдання залучення батьків до організації навчально-виховного процесу як його рівноправних учасників.

Обсяг домашніх завдань визначається згідно з Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПІН 5.5.2.008-01).



У 1-му класі домашні завдання не задаються.

У 2-4 класах обсяг домашніх завдань з усіх предметів має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували: у 2-му класі – 45 хвилин; у 3-му класі – 1 години 10 хвилин; 4-му класі – 1 години 30 хвилин.

У 2 класі учням можуть пропонуватися завдання, які мають місце виключно за умов зорієнтованості на конкретну дитину і відповідною диференціацією за рівнем складності та змістом. Визначальним для прийняття учителями рішення пропонувати такі завдання чи ні, є їх доцільність для успішного просування кожної дитини за власною освітньою траєкторією.

Акцентуємо увагу на правильному визначені обсягу домашнього завдання, щоб учні не відчували перевантаження. Для цього необхідно враховувати зайнятість учнів з інших предметів у цей день, темп і ритм роботи учнів, стан їхнього здоров’я.



Недопустимим є перевантаження учнів завданнями, які містяться у додаткових посібниках, зошитах з друкованою основою: зафарбовування малюнків, складання схем, таблиць, виконання додаткових завдань і вправ, написання домашніх творів тощо.

Завдання мають бути посильними для самостійного виконання учнями. Не можна пропонувати завдання на невідпрацьований матеріал, який не пояснювався на уроці, оскільки в такому випадку вся складність засвоєння навчального матеріалу переноситься з уроку на домашню роботу. Недопустимим є домашнє завдання з написання рефератів.



Домашні завдання не задаються учням на вихідні, святкові та канікулярні дні.

Оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів.

Оцінювання навчальних досягнень учня/учениці зорієнтоване на формування його рефлексивної позиції, мотивації на досягнення успіху в особистісному зростанні. Тому важливим фактором є те, що результати навчальних досягнень учня/учениці не озвучуються в класі та на батьківських зборах. Ця інформація стосується тільки вчителя-учня-батьків (або осіб, які їх замінюють) і має бути описовою, з детальним поясненням досягнень дитини та доброзичливою допомогою. 

Перевірку навчальних досягнень учня/учениці початкової школи здійснюють з урахуванням принципів психологічної комфортності і здоров’язбережувального характеру навчально-виховного процесу.

З метою зменшення психологічного напруження у першокласників, для письма рекомендується користуватись простим олівцем – за рішенням вчителя, відповідно до рівня готовності дітей. На розсуд вчителя допускається виправлення або гумкою, або закресленням. Звертаємо увагу вчителів, що наявність охайних виправлень, здійснених самою дитиною, не впливає на оцінку за роботу, про що зазначається в оновлених орієнтовних вимогах до оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів. Необхідно пам’ятати, що дитина має право на помилку.

Використання олівця рекомендоване до сформування навички письма. Час і етап переходу на кулькову ручку визначає сам вчитель, індивідуально для кожної дитини.

При перевірці письмових робіт в адаптаційному періоді навчання в 1 класі не рекомендується використання ручки з червоною пастою для позначення помилок. Звертаємо увагу, що для успішного і вмотивованого навчання дітям початкової школи важливо отримувати більше схвалень їхньої роботи, аніж виправлень чи вказівок на помилки.

Для оцінювання письмових робіт в зошитах, а також у щоденниках можна використовувати колір ручки за вибором вчителя.

Основні зміни у навчальних програмах

Наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» з метою розвантаження навчальних програм для учнів початкових класів затверджено зміни до наступних програм: «Українська мова», «Літературне читання», «Математика», «Природознавство», «Я у світі», «Інформатика», «Трудове навчання», «Іноземні мови для загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладів», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Мистецтво», «Фізична культура» «Основи здоровʼя». До найбільш суттєвих змін належать такі:

знято фіксовану кількість годин на вивчення кожної теми. Учителі визначатимуть їх самостійно, враховуючи рівень підготовки класу, наявність навчально-методичного забезпечення та регіональні особливості;

знято дублювання змісту у навчальних предметах «Основи здоровʼя», «Я у світі», «Природознавство»;

здійснено перерозподіл тем між класами з метою приведення процесу навчання у відповідність до вікових можливостей молодших школярів та принципу здоров’язбереження;

уніфіковано термінологію програм, якою мають послуговуватися вчителі та автори підручників, її наближено до вікових особливостей молодших школярів.


У програмі «Основи здоровʼя» вилучено інформацію щодо оцінювання навчальних досягнень учнів, у розділі «Фізична складова здоров'я» поняття «мінерали» і «мікроклімат», оскільки в змісті навчальної програми з природознавства не передбачено формування понять «клімат», «мінерали» та «гірські породи»; вимогу «називає групи зубів та їх функції тощо.
У програмі «Фізична культура» замінено термін «Школи вправ, м’яча та ін.», вилучено систему оцінювання фізичної підготовленості школярів 7-10 років, лист контролю фізичної підготовленості учня, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з предмета «Фізична культура», тестові завдання для оцінювання теоретичних знань учнів 2-4 класів тощо. Доповнено зміст сучасними рухливими іграми та вправами на релаксацію. Лижну і ковзанярську підготовку та плавання винесено у додатки, зміст яких можна використовувати за наявності відповідних умов.

У зв´язку з внесеними змінами у навчальні програми, наголошуємо, що календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах навчального закладу, міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим.

Автономія вчителя має бути забезпечена вільним вибором форм організації навчально-виховного процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту освіти. Отже, вчитель має право самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Адміністрація навчального закладу або працівники методичних служб можуть лише надавати методичну допомогу вчителю, з метою покращення навчально-виховного процесу, а не контролю.

Для реалізації оновленого змісту навчальних програм місцевим органам управління освітою та обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти необхідно скоординувати роботу усіх регіональних методичних служб та провести широку інформаційну роботу. Обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти відкорегувати навчальні плани курсів підвищення кваліфікації вчителів початкових класів; спланувати проведення тематичних постійно діючих семінарів, семінарів-практикумів, круглих столів, тренінгів, виїзних засідань кафедр та відділів з метою ознайомлення з особливостями змісту та методикою викладання предметів за оновленими програмами.



Основна і старша школа

Основи здоров’я

Головне завдання навчання предмету «Основи здоров’я» – вплинути педагогічними методами на свідомість і поведінку учнів шляхом розвитку у них життєвих і спеціальних навичок, сприятливих для здоров’я, безпеки і гармонійного розвитку.

Концентричний спосіб систематизації змісту навчального предмета «Основи здоров’я» дозволяє змінювати, ускладнювати навчальний матеріал, маневрувати його вивчення відповідно до конкретних пізнавальних ситуацій.

Вивчення предмета «Основи здоров’я» у 2016/2017 навчальному році здійснюватиметься за навчальними програмами:

5-8 класи - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи здоров’я. 5– 9 класи. (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 06.06.2012 № 664);

9 класи - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи здоров’я. 5–9 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005 (лист МОН від 23.12.2004 №1/11-1166).

Результатом навчання має бути розвиток здоров’язбережувальних компетенцій учнів, зокрема, збільшення обсягу знань щодо збереження життя та зміцнення здоров’я, поглиблення навичок та умінь (зокрема прийняття рішень, розв’язання проблем, творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності, протистояння негативному психологічному впливові, подолання емоцій та стресу, а також розвиток співчуття і відчуття себе як громадянина), усвідомлення учнями необхідності відповідати за своє життя і здоров’я.

При плануванні вивчення основ здоров’я учнями 8 класу вчителю необхідно керуватися, насамперед, принципами наступності, перспективності, активності та емоційності.

Ефективність навчання залежить від багатьох факторів, головним з яких є якісна підготовка вчителів. Для досягнення максимальної ефективності, у 8 класі вчителю необхідно:

  1   2   3




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка