Дмитро Чижевський



Сторінка1/13
Дата конвертації04.01.2018
Розмір0.76 Mb.
ТипКонспект
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

http://www.library.kr.ua/elmuseum/chizhevsky/philosophy.html

Дмитро Чижевський

АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ
в конспективному вигляді

Лекції читані в Богословсько-
Педагогічній Академії УАПЦ в Мюнхені

 

ЗМІСТ


Передмова
Вступ

  1. Поняття філософії.

  2. Історія філософії.

  3. Межі історії філософії.

  4. Значення історії філософії для богословія.

Антична філософія

  1. Джерела до історії старої філософії.

Філософія "досократична"

  1. Пітагорейці.

  2. Іонійські натурфілософи.

  3. Елеати.

  4. Геракліт.

  5. Спроби примирення.

Період розквіту

  1. Софісти.

  2. Сократ.

  3. "Сократичні школи".

  4. Платон.

  5. Арістотель.

Пізня грецька філософія

  1. Етичні системи.

  2. Епікуреїзм.

  3. Стоїки.

  4. Скептики.

Кінець античності

  1. Загальна характеристика.

  2. Філон Олександрівський.

  3. Плутарх.

  4. Плотін.

  5. Кінець античної філософії.


ПЕРЕДМОВА


Цей конспект лекцій не являє собою закінчену літературну працю. Свого часу (в 1928-9 роках) я готував до опублікування курс історії філософії, з якого було відлітографовапо (видавництвом "Сіяч" у Празі) лише частину вступу. Рукописів тієї праці, та й початку видання, я зараз не маю в руках. В 1946 р. Українська Студентська Громада в Авгсбурзі відлітографувала частину мого курсу з історії філософії, а саме старовинну філософію. Лекції, що я їх викладав в Філії Вільного Українського Університету в Авгсбурзі, покладені в основу цього теперішнього видання. Курс, що я його викладав в Богословській Академії, розуміється, не міг бути простим повторенням університетських викладів. Де в чому вони поширені та перероблені (виправлено усі друкарські помилки), зокрема більшу увагу звернено на ті питання, що мають більше значення для богословів, в першу чергу це питання про відношення античної філософії для релігійного розвитку європейського культурного світу. Маю надію, що цей курс, не зважаючи на його конспектичний характер, може придатись не лише для моїх слухачів, але також і для тих українських читачів, що цікавляться філософічними проблемами. На жаль, ані моя книга для читання з історії філософії до Платона (Прага, 1926, видавництво "Сіяч") не може зараз побачити світу, ані можливості видрукувати почасти вже підготовану книгу для читання з історії філософії в ширшому обсязі тепер не маю. Отже, при дальшому інтересі до теми повинен радити читачам звертатись до літератури чужими мовами.

Буду дуже вдячний за всякі критичні зауваження, побажання та запитання, що виникнуть при читанні цього конспекту лекцій. Як вже сказано, це не закінчена літературна праця, а лише перша спроба.



Дмитро ЧИЖЕВСЬКИЙ.

Марбург над Ланом.


1 серпня 1947 р.
Пам'яті братів Маковеїв.


А. ВСТУП

1. Поняття філософії.


Слово та поняття "філософія" повстало та розвинулось історично. Це грецьке слово, що означає "любов до мудрости". Первісно воно означало науку взагалі. Помалу з філософії відокремлювались окремі конкретні науки (математика, астрономія, медицина і т. д.). Тоді для філософії залишились галузі знання, що не належали до окремих конкретних наук. Здебільшого вживають цього слова, щоб визначити знання, яке є "ширше", "вище" чи "глибше" за окремі науки, що вивчають лише окремі відтинки, урізки світу. Філософія або "ширше" наук, бо досліджує світ в цілому, або упорядковує результати, добуті окремими науками, що вона їх критично переглядає, освітлює, приводить в певну систему, для філософічної науки того типу, іноді зживають назви "енциклопедія", або філософія "вище" конкретних наук, контролюючи їх шляхом вияснення їх передпосилок (засновків) і засади, на яких науки ці побудовано; це нпр. "аксіоматика" наук, що займається дослідженням тих основних тверджень, на яких побудована та або інша наука або система наук, розглядаючи та обґрунтовуючи методи, якими науки працюють ("методологія"), або шляхи думання взагалі ("логіка", раніше вживано також слова "діалектика"); або нарешті філософія "глибше" окремих наук, глибше заходячи в послідження буття, відкриваючи за світом сприйнять та вражінь "дійсне", "правдиве" буття ("метафізика") та досліджуючи те, що окремі науки залишають без уваги, зокрема закони всякого буття взагалі (одна з форм такого дослідження — "онтологія", або основні питання людського життя та діяльности, і ті сфери дійсности, що їх не досліджують окремі науки (етика, естетика, філософія культури, філософія мистецтва тощо). Зрештою дані кожної науки можна освітлити філософічне, себто "з вищого пункту погляду"...

В останні десятиліття іноді вживають вираз "світогляд" замість "філософія", або в сенсі, близькім до цього слова. Слово "світогляд" має значення певного погляду на світ, але цей "світогляд" не повинен бути якось обгрунтований. Натомість філософія є наука, себто система тверджень, обгрунтованих на певних підвалинах, які "доведено" при допомозі певних "доказів", аргументів науково та методично. Філософія є "мислення в поняттях", в той час, як "світогляд" може бути збіркою неясних думок, уявлень, фантазій і здогадів.

Розуміється, філософія змінюється з часом, як і кожна інша наука, а, мабуть, ще значніше, ніж інші науки. Зокрема, змінюються ті вимоги, що їх ставлять філософії, себто уявлення про предмет, методу дослідження та мету філософії. Тому простежуючи історичний розвиток філософії, мусимо звертати увагу на те, як в кожну історичну епоху розуміли, що таке філософія, чого від неї чекали та вимагали.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка