Звуки мови І знаки письма, їх співвідношення. Вимова голосних І приголосних звуків у словах. Типи орфограм



Скачати 102.18 Kb.
Дата конвертації14.01.2019
Розмір102.18 Kb.


Тема: Звуки мови і знаки письма, їх співвідношення. Вимова

голосних і приголосних звуків у словах. Типи орфограм.

Мета: узагальнити знання про звуки мови та знаки письма, про

вимову голосних і приголосних, про типи орфограм,

поглиблювати вміння характеризувати звуки мовлення та

вимовляти їх відповідно до норм орфоепії, визначати в

словах орфограми та обґрунтовувати вибір написання

відповідним орфографічним правилом; виховувати

бережливе ставлення до природи; розвивати увагу, пам’ять,

логічне мислення, удосконалювати вміння й навички роботи

з таблицею.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації вивченого.

Обладнання: таблиця.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

Бесіда. Запитання для бесіди.

Як ви розумієте вирази звук мови та звук мовлення? Які ви знаєте органи мовлення? Який розділ науки про мову вивчає звуки мовлення? Яке походження назви фонетика? Що утворюють звуки мовлення, поєднуючись і розміщуючись у певному порядку? Чи втрачає слово при переміщенні звуків смисл? На якій основі звуки поділяються на голосні й приголосні? Як зветься графічний знак, що служить для позначення звука на письмі? Який розділ науки про мову вивчає знаки письма? Яке походження слова графіка? Із скількох букв складається український алфавіт? Чому не можна сказати голосна буква, мяка буква? У чому полягає відмінність між буквою і звуком? Що вивчають такі розділи науки про мову, як орфоепія та орфографія?



Опрацювання таблиці.

Співвідношення між буквами і звуками

Е = [е] або [е ]

И = [и] або [и ]

Я = [йа] або [а]

Ю = [йу] або [у]

Є = [йе] або [е]

Ї = [йі]


Щ = [шч]

ДЖ = [дж]

ДЗ = [дз] або [дз’]

Ь – окремо звука не позначає



[серце], [се стра']

[син], [си н’íти]

[сімйа], [хвил’а]

[йунак], [л’удина]

[йевропа], [син’е]

[йіжак], [мойі]

[шчука], [плошча]

[ходжу], [джм’іл’]

[дзвонити], [дз’об]

[ден’], [мужн’о]




ІІІ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

Робота біля дошки.

Записати слова. Назвати букви, якими воно записане, та позначувані буквами звуки. У кожному слові назвати звуки голосні й приголосні. Виділені слова записати фонетичною транскрипцією. Як у цих словах позначається м’якість приголосного?

Зразок: [мр’ійа].

Небо, земля, мрія, життя, щастя, джерельце, ґедзь.

Записані на дошці слова переписати в алфавітному порядку.

Після виділених слів вказати в дужках кількість букв і звуків. Підкреслене слово записати фонетичною транскрипцією.


Надія, майбутнє, обрій, добробут, серйозний, ящір, роз’яснити, зорепад, ллється, переливається, боротьба, віддзеркалення, батьківщина, мережка, по-українськи, святковий.

Розподільний диктант.

Подані слова записати у три колонки:

а) слова, у яких кількість букв і звуків збігається;

б) слова, у яких звуків менше, ніж букв;

в) слова, у яких звуків більше, ніж букв. За схемою, поданою на с.245 підручника, зробити фонетичний розбір виділених слів (усно).


Барвінок, плющ, троянда, васильки, дзвіночки, калина, ліщина, в’яз, тінь, блакить, яр, байрак, ягода, полуниця, бджола, синь, юнь, озеро, річенька, морський, хвилюється.
Записані на дошці слова прочитати, додержуючи орфоепічних норм.

Наголошення виділених слів перевірити за словником.

Крилатий, веснянка, голубка, широчінь, щирість, щебетати, хрущик, джемпер, кукурудза, броджу, ґудзик, ґудзь, дзиґлик, аґрус, проґавити, ґирлиґа, горниця, підґрунтя, гніт (уярмлення), ґніт (нитка), фабрика, фартух, професія, фельдшер, фарфор, вокзал, легко, кігті.

IV. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

Бесіда. Запитання для бесіди.

Що у дослівному перекладі означає слово орфографія? Що є предметом вивчення цього розділу науки про мову? Яке написання називається орфограмою? Які є види орфограм?


V. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

Словниковий диктант.

Визначити в словах орфограми. Які з орфограм є буквеними, а які - не буквеними?


Зима, білосніжний, сніжно-білий, прилетіти, до озера, на сьогодні, безземельний, беззаконний, віч-на-віч, часто-густо, роз’яснення, п’єдестал, сміється, змагаєшся.
Диктант за аналогією.
Визначивши в диктованому слові орфограму, записати інше слово з тією ж самою орфограмою. Вказати орфограми буквені й не буквені.
День, ожеледь, криниця, м’ята, без’язикий, лимонний, алея, в Україні, став би, високоосвічений, синьо-жовтий, по-нашому, директор, радіо.
Диктант із коментуванням.
Вказати орфограми буквені й небуквені. Виділені слова записати фонетичною транскрипцією.

Зразок: [з д а й е ц’ :а]
Прилітають з-за моря лелеки і гніздяться на буйнім гіллі, та між ними немає одної – так здається мені (П. Воронько). Стоять озера в пригорщах долин. Луги цвітуть у придорожній смузі. І царствений цибатий чорногуз поважно ходить в ранній кукурудзі. Там, як зривались чорні бурі, чорнозем тоннами несло (Л. Костенко).
Весняна квітка у хустці синій на пагорб талий зійшла, сміється (П. Воронько). Ця спідниця не буде носиться у квітах маленьких на ситці (Л. Білозерська). Краще всіх окрас широка щедрість прикрашає нас (Ф. Війон). Лишилось тільки розвести руками на всі степи аж по Великий Луг (Л. Костенко).

VI. Підведення підсумків уроку.

VII. Домашнє завдання. §17, вправи 259 (усно), 261 (письмово).

Тема: Розвиток зв’язного мовлення. Особливості побудови опису

природи. Усний вибірковий переказ з елементами опису

природи.

Мета: пояснити учням особливості побудови опису природи,

відмінність між науковим та художнім описами природи;

вчити робити усний вибірковий переказ з елементами опису

природи; розвивати образне мислення, спостережливість,

збагачувати словниковий запас; виховувати естетичний смак,

любов до природи.



Обладнання: підручник, текст переказу.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Робота за підручником.

- Прочитайте текст вправи 389. Які типи мовлення поєднано в тексті? Який куточок природи описано в ньому? Які предмети описав автор, щоб відтворити картину природи? Як ви розумієте вислів мова природи? Доберіть до тексту заголовок.



ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Проблемні запитання.

(Використовуються інтерактивні методи «Мікрофон» та «Мозковий штурм»).



  • Скажіть, навіщо людині необхідно вміти будувати опис природи?

  • Що ви очікуєте від цього уроку?

IV. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Робота за підручником.

1) Опрацювання теоретичного матеріалу, с. 191.

2) Виконання вправ 390-391.

3) опрацювання теоретичного матеріалу, с. 192.

4) Виконання вправ 392-393.

2. Практична робота.

Завдання: прочитати уривок, довести, що він є описом природи. Визначити стиль опису, свою думку довести.


Уночі була гроза, а ранок видався ясний на диво. Небо чисте, лагідне-лагідне. Сонце веселе, тепле, бадьоре. На бур’янах рясніли блискучими діамантами краплі нічного дощу, світились, як із золота ковані, листочки сухої кропиви, круто пахли високі буйні ромашки.

(За С. Васильченком.)

- Визначте у реченнях опису «відоме» та «нове».

3. Робота над вибірковим переказом.

Завдання: прочитати, визначити тему тексту та його головну думку. Які типи мовлення у ньому поєднано? Колективно скласти план опису природи. Усно переказати опис природи за планом.


Іде Харитя селом, і якось їй чудно. Ніколи не ходила вона сама так далеко від хати. От вже й крайню хату минула, вийшла на поле й стала, задивившись в далечінь на чудовий краєвид. І справді було гарно на ниві, несказано гарно! Погідне блакитне небо дихало на землю теплом. Половіли жита й вилискувались на сонці. Червоніло ціле море колосків пшениці. Долиною повилась річечка, наче хто кинув нову синю стрічку на зелену траву. А за річкою, попід кучерявим зеленим лісом, вся гора вкрита розкішними килимами ярини. Гарячою зеленою барвою горить на сонці ячмінь, широко стелиться килим ясно-зеленого вівса, далі, наче риза рути, темніє просо. Межи зеленими килимами біліє гречка, наче хто розіслав великі шматки полотна білити на сонці. В долині, край лісу, висить синя імла. І над усім тим розкинулось погідне блакитне небо, лунає в повітрі весела пісня жайворонка. Віють з поля чудові пахощі од нестиглого зерна і польових квіток. Як тільки Харитя увійшла межи жита, гарний краєвид зник. Босі ноженята ступали по втоптаній стежці, над головою, межи колосками, як биндочка, синіло небо, а з обох боків, як стіни, стояло жито й шелестіло вусатим колоссям. Харитя опинилась наче на дні в морі. В житі синіли волошки та сокирки, білів зіркастий ромен, червоніла квітка польового маку. Польова повитиця полізла догори по стеблині жита і розтулила свої білі делікатні квіточки. Харитя мимохіть зривала дорогою квіточки та йшла все далі.

(225 слів) (М. Коцюбинський.)



Орієнтовний план

1) Перша далека прогулянка.

2) Чудовий краєвид:

а) небо дихає теплом;

б) половіють жита;

в) гора, вкрита яриною;

г) зелені килими.

3) «Харитя опинилася наче на дні в морі».

4) Дівчинка йде далі.
4. Аналіз та оцінювання усних переказів.

V. Підбиття підсумків уроку.

Опитування-інтерв’ю.

(Використовується інтерактивний метод «Мікрофон».)

- Чи справдилися ваші очікування від уроку?



VI. Домашнє завдання.

Виконати завдання для тих, хто хоче розуміти красу (с. 193). Прочитати поезію, розглянути картину В. Патика. Розпочати роботу над розробкою проекту «Природа – наша мати».



Тема: В. Близнець. «Звук павутинки».

Мета: ознайомити учнів із новими розділами повісті, допомогти

глибше усвідомити ідейно-художній зміст твору, його

моральні уроки; розвивати навички виразного читання,

переказу, характеристики обставин і часу, в якому живуть

герої; прищеплювати любов до природи, прагнення до краси

та добра.



Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації

учнів.


Теорія літератури: повість, підтекст, реальне та уявне, описи.

Хід уроку

І. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Перевірка домашнього завдання.

1) Виразне читання, переказування.

Учні зачитують, переказують епізоди повісті, що запам’яталися їм найбільше.

2) Огляд ілюстрацій.



IV. Формування і вдосконалення вмінь та навичок.

1. Виразне читання.

Учні або вчитель виразно читають розділи повісті «Ніна», «Глика і Бакун», «Лікар Бусько».



2. Обмін враженнями про прочитане.

3. Словникова робота.

(Проводиться за питаннями учнів.)



4. Евристична бесіда.

1) З якими новими героями, реальними та фантастичними, ви познайомилися?

2) Що нового ви дізналися про Льоньку, Адама та Ніну?

3) Які історії про птахів, тварин – ластівок, лелек, коня – вас зацікавили? Чим саме вони вас вразили?



5. Робота з теорії літератури.

Часто письменники у своїх творах використовують підтекст (прихований зміст).

Вивчаючи притчі, ми вже деякою мірою обговорювали це питання.

Підтекст не висловлене прямо в тексті, але ніби витікаюче з окремих реплік, деталей ставлення автора до діючих осіб, їх взаємин, сюжетних ситуацій; неявний смисл, який може не співпадати з прямим смислом тексту.

(Учні роблять запис до літературного словника).



6. Робота з текстом.

Завдання 1: розкрити підтекст даного уривка.

Адам: «Ну, скажімо, ти вийшов на човні у море, заплив далеко, і раптом – прорвало човна. Що ти робитимеш? Складеш руки і смирненько ждатимеш, поки вода заллє? Чи будеш гребти? Правда ж, ти будеш гребти, налягати на весла, доки сил, доки змоги твоєї? Так і я, Льоню. Давно, в інституті ще, прорвало мій човен. А я гребусь. Йду на дно, а гребусь. Щоб і на останній хвилі – жить, як ти, як нормальні люди. Ясно, капітане?»


Завдання 2: знайшовши в тексті відповідні місця, описати діда Глипу і з’ясувати, яка роль цього персонажа у творі, чи є певний прихований зміст у цьому образі. (У житті добро і зло – завжди поряд. Глипа – зло, груба сила.)
V. Закріплення знань, умінь та навичок.

Розгадування кросворда.

Марійка Допитлива склала кросворд, ключовим словом якого буде основне теоретичне поняття, що розглядалося на уроці.



Запитання до кросворду:
1) Як звали злого діда, сусіда Льоньки? (Глипа.)

2) Ім’я нової подружки Льоньки? (Ніна.)

3) Ім’я вченого-атомщика, що приїхав у село до баби? (Адам.)

4) Те, про що розповідав хлопчик своєму новому знайомому?

(Тварини.)

5) Прізвисько, яке дав Льонці його новий друг? (Ленд.)

6) Кличка старого розумного коня, про якого розповів Льонька? (Бакун.)

7) Ім’я баби, до якої приїхав учений? (Строха.)

8) Що зробили лелеки, коли баба Груня захворіла і не вийшла проводжати їх у вирій? (Зосталися.)
Відповідь: Підтекст (центральне слово по вертикалі).
VI. Домашнє завдання.

Навчитися виразно читати уривки з повісті, переказувати їх, пояснювати підтекст; зробити ілюстрації.



VII. Підсумок уроку.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка