Звіт про науково-дослідну роботу оцінка ефективності та оптимізація діяльності фінансових посередників (проміжний) Етап 1 еволюція процесу становлення та сучасні тенденції розвитку фінансового посередництва начальник ндч



Сторінка2/9
Дата конвертації08.07.2018
Розмір0.78 Mb.
ТипЗвіт
1   2   3   4   5   6   7   8   9

ВСТУП

Як відомо, в залежності від характеру взаємовідносин між позичальником та кредитором грошовий ринок поділяється на два сектори – сектор прямого фінансування та сектор опосередкованого фінансування. Останній відрізняється тим, що окрім двох учасників фінансових відносин з’являється третя сторона – фінансовий посередник.

Діяльність цих економічних агентів як самостійних та рівноправних учасників фінансового ринку спрямована за своїми функціями не на самих себе, а на економіку в цілому, завдяки чому підвищується ефективність діяльності суб’єктів господарювання. Крім того, завдяки ефекту масштабу, що досягається завдяки наданню великого обсягу послуг і зменшенню питомих витрат на їх здійснення, фінансові посередники допомагають значно здешевити операції, які вони надають, у порівнянні з варіантом прямого фінансування. Усе це робить фінансове посередництво вкрай важливим як для розвитку фінансового ринку, так і для економічного зростання країни. Саме зазначеними факторами обумовлена актуальність фінансового посередництва в Україні.

Розвиток фінансових відносин, підвищення ролі фінансового ринку в економіці та суспільному відтворенні неминуче призводить до урізноманітнення форм та видів фінансових послуг. Відповідно, це сприяє виникненню нових видів фінансового посередництва, а також суб’єктів, які його реалізують. До недавнього часу провідну роль на фінансовому ринку відігравали лише комерційні банки, проте наразі небанківські, або так звані парабанківські, фінансово-кредитні установи стають дедалі важливішими учасниками фінансової системи у порівнянні з банківськими фінансовими посередниками. Види фінансових посередників різняться в залежності від рівня розвитку фінансової системи тієї чи іншої країни. Кожен з даних інститутів має своє призначення та функції.

Існують три способи переміщення капіталу між позичальниками та кредиторам, а саме: пряме і непряме за участю інвестиційного банку, та непряме за участю фінансових посередників. Саме останній спосіб руху активів дозволяє створити нові форми капіталу. Тому, особливо на сучасному етапі фінансові посередники відіграють надзвичайно велику роль на фінансовому ринку, підвищуючи ефективність позикового капіталу.

Участь фінансових посередників дозволяє мінімізувати фінансові ризики за рахунок їх перерозподілу між учасниками процесу інвестування. Оскільки фінансове посередництво є професійною діяльністю, це дозволяє значно знизити витрати на пересування капіталів між учасниками за рахунок економії на масштабі. Протягом значного періоду провідну роль серед фінансових посередників відігравали банки. Проте інноваційні та глобалізаційні процеси поступово зміщують акценти на небанківські фінансово-кредитні установи. З метою більш глибокого розуміння сутності сучасних тенденцій, які спостерігаються в Україні та світі, важливим вважаємо дослідження історичного генезису інституту фінансового посередництва, а також точного детермінування даного поняття.

Можна констатувати наявність вагомого наукового доробку щодо розробки теорії фінансового посередництва, що засвідчують праці багатьох видатних вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких: Дж. Герлі, Р. Голдсміт, У. Зілбер, Дж. Кейнс, Д. Ло, Р. Маккінон, Т. Мен, Ф. Мішкін, У. Петті, А. Пігу, А. Сміт, М. Туган-Барановський, У. Фріман, Є. Шоу, Й. Шумпетер тощо. Крім того, окремі аспекти фінансового посередництва розглядаються в наукових працях таких вчених як: І. Алексєєв, О. Бала, О. Барановський, П. Бєлєнький, С. Герасимова, О. Данілов, О. Другов, М. Дубина, В. Корнєєв, В. Кремень, С. Маслова, О. Остафіль, О. Полєтаєв, М. Савлук, В. Унинець-Ходаківська, В. Федосов, О. Шевцову, І. Школьник та ін.

Проте, незважаючи на значну кількість ґрунтовних досліджень, питання визначення сутності фінансового посередництва залишається відкритим, що й є причиною проведення даного дослідження. З метою чіткого розуміння важливої ролі, яку відіграють фінансові посередники у сучасному фінансовому та економічному житті, потребують з’ясування функції, які виконують дані інститути в сучасних економічних умовах. Саме це обумовлює актуальність даної теми роботи. Дослідження зазначених питань надасть змогу спрогнозувати перспективи розвитку фінансового посередництва в умовах вітчизняного фінансового ринку, а також вчасно виявити існуючі проблеми з метою подальшого їх вирішення.

Мета роботи – виявлення особливостей теоретичних підходів до визначення сутності фінансового посередництва, його значення і функції у процесі розвитку фінансової та реальної сфер економіки Україні, тенденцій розвитку вітчизняних суб’єктів фінансового посередництва.

Реалізація поставленої мети передбачає виконання наступних завдань:



  • узагальнити основні теоретичні підходи та еволюцію поглядів до визначення сутності понять „фінансове посередництво” і „фінансовий посередник”;

  • систематизувати класифікаційні ознаки видів фінансових посередників з урахуванням виконуваних ними функцій і рівня розвитку фінансової системи;

  • проаналізувати критерії ефективності діяльності фінансових посередників для економічного зростання країни, розвитку фінансового ринку та споживачів фінансових послуг;

  • проаналізувати сучасний стан, тенденції та перспективи розвитку інституту фінансового посередництва в сучасних умовах вітчизняного фінансового ринку;

  • визначити існуючі проблеми розвитку фінансового посередництва, які потребують першочергового вирішення в умовах світової фінансової кризи;

  • визначені пріоритети державного регулювання кадрового забезпечення системи фінансового посередництва.

1 ЕВОЛЮЦІЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ НА СУТНІСТЬ ФІНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА

З метою більш точного розуміння сутності фінансового посередництва необхідно дослідити еволюцію поглядів на дане економічне явище, дослідити особливості різних теорій, пов’язаних із трактуванням ролі та функцій фінансових посередників на ринку фінансових послуг та в економіці загалом. Розглянемо основні етапи, основні концепції та історичні періоди розвитку теорії фінансового посередництва.

Відомо, що однією з перших течій економічної теорії став меркантилізм. Його представники (Т. Мен, Д. Ло, Ж.-Б. Кольбер) наполягали на значущій ролі фінансових посередників, особливо банківських установ, у виробництві, торгівельних операціях, у тому числі і міжнаціональних.

Класики, серед яких У. Петті, А. Сміт також підкреслювали надзвичайну роль саме банків як основних фінансових посередників. Більше того, А. Сміт підкреслював важливість власне депозитних операцій банківських установ як основи для кредитування та джерела фінансових активів банку.

На початку ХХ ст. економісти (А. Маршалл, А. Пігу) продовжили розвивати теорію фінансового посередництва, наголошуючи на тому, що фінансові посередники є одними із рушіїв економічного розвитку, які перетворюють тимчасово вільні грошові ресурси на інвестиції.

На рис. 1.1 узагальнено основні концепції фінансового посередництва, розроблені представниками різних економічних шкіл [1].

Серед українських видатних економістів, які досліджували питання ролі та особливостей фінансового посередництва слід відзначити М.І. Тугана-Барановського, М.Х. Бунге, М.О. Балудянського та інших. В Україні дослідження фінансових посередників розпочалося у XVIIІ ст. та були спрямовані на обґрунтування важливості цих фінансово-кредитних установ. Дослідники наголошували на необхідності державного нагляду та регулювання діяльності таких фінансових посередників як банки.

Рисунок 1.1 – Систематизація основних концепцій фінансового посередництва


Серед сучасних теорій фінансового посередництва можна відмітити наступні:

- концепція забезпечення ліквідності, згідно з якою банки, як фінансові посередники, вважаються основними джерелами ліквідності активних і пасивних операцій;

- концепція управління ризиками, яка наголошує на вивченні радикальних змін у діяльності банків, які сприяли розвитку фінансових ринків та інновацій у фінансовій сфері;

- теорія трійчастої трансформації (трансформація капіталів, ризиків, строків).

Деякі науковці розрізняють широкий та вузький підхід до розуміння сутності категорії «фінансовий посередник» і «фінансове посередництво». Так, згідно з ширшим підходом, досліджувані терміни трактуються як сукупність установ, які, по-перше, реалізують посередницькі функції у процесі акумуляції фінансових ресурсів та, по-друге, здійснюють у фінансовій сфері лише консультаційні, інформаційні або розрахункові функції.

Відповідно, у вузькому розумінні фінансовими посередниками вважаються лише ті установи, які виконують функції власне залучення грошових коштів та їх розміщення. Тобто, фінансові посередники, з одного боку, залучають депозити, емітують цінні папери, отримують страхові платежі, а з іншого – здійснюють інвестування та кредитування за рахунок залучених коштів.

Аналіз наукової літератури, присвяченої дослідженню сутності фінансового посередництва дозволив визначити такі підходи до трактування фінансового посередництва, як функціональний, узагальнюючий, спеціалізований, інституційний, інфраструктурний, інформаційний та трансакційний (табл.1.1).
Таблиця 1.1 – Підходи до трактування фінансового посередництва


Концептуальний підхід

Характеристика підходу

Функціональний

Підкреслює кредитну та інвестиційну функції фінансових посередників як основні

Інфраструктурний

Характеризує фінансових посередників з точки зору інфраструктури

Інституційний

Наголошує на організаційному аспекті фінансово-посередницької діяльності

Спеціалізований

Досліджує фінансових посередників в залежності від їх спеціалізації

Узагальнюючий

Ототожнює фінансових посередників із фінансовими установами, інституціями, фінансово-кредитними установами, кредитною системою тощо

Інформаційний

Наголошує на тому, що фінансові посередники мають доступ до інформації, яка для інших суб’єктів є асиметричною (недоступною)

Трансакційний

Характеризує сутність діяльності фінансових посередників як надання фінансових послуг клієнтам за невисокими трансакційними витратами як власників реалізуємих «продуктів»

Загалом, існує велика кількість трактувань категорій «фінансове посередництво» та «фінансові посередники». Існує точка зору, згідно з якою всі фінансові установи, які діють на фінансовому ринку, є фінансовими посередниками.

О. Бала пропонує розуміти під поняттям «фінансові посередники» такі «фінансові установи, які здійснюють спеціалізоване та універсальне обслуговування учасників ринку з приводу акумуляції вільних грошових коштів з метою отримання прибутку та задоволення потреб учасників фінансових відносин» [2].

С. Черкасова дає наступне визначення фінансового посередництва – «це діяльність з акумуляції та перерозподілу наявного у суспільстві вільного капіталу та реалізації фінансових операцій, що супроводжують ці процеси» [3]. Проте автор не визначає, які саме установи надають послуги з фінансового посередництва, а також упускає той факт, що дана діяльність має бути професійною.

Згідно з трактуванням Ф. Мишкіна, фінансове посередництво – це «процес непрямого інвестування, за допомогою якого фінансові посередники позичають кошти у заощадників, які у свою чергу, надають позики іншим» [4]. На нашу думку, подібна дефініція враховує тільки боргові відносини між учасниками фінансово-посередницького процесу.

Згідно з Господарським кодексом України, фінансове посередництво являє собою «діяльність, пов'язану з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством» [5]. Як вказується у даному законодавчо-правовому акті, фінансовими посередниками в Україні є банки та інші фінансово-кредитні організації.

Досить різнобічним та повним, на нашу думку, є трактування Ю. Гаркуши, який визначає фінансове посередництво як «опосередковану діяльність фінансових інститутів щодо ефективного нагромадження, управління та перерозподілу капіталів шляхом надання фінансових послуг» [6].



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка