Зоря Тарасової Музи й Долі



Скачати 69.98 Kb.
Дата конвертації20.01.2018
Розмір69.98 Kb.


Зоря Тарасової Музи й Долі

Інтелектуальна літературно-мистецька гра

для учнів 8-11 класів

Мета: вшанувати 200 річчя від дня народження видатного художника та поета,

патріота України - Т.Г.Шевченка,

зацікавити учнів постаттю Шевченка, відкрити цікаві та невідомі сторінки його біографії;

формувати культуру мовлення через красу й багатство рідної мови,

виховувати любові до рідної мови, скарбів поетичного слова та України.

Обладнання: мультимедійна дошка, комп’ютер.
Ведучий. Чи бачили ви коли-небудь, як падають зорі? Спалахне ясним сяйвом край неба, гайне навскіс і згасне, не долетівши до землі.. Якусь мить це триває, але нам від цього і гарно, і водночас сумно стає на душі. Такою зіркою, що яскраво засвітилася на небосхилі української нації був Тарас Шевченко. «То була дивовижна зоря», - писав Євген Сверстюк.

Засвітилася вона блідим вогником у хаті кріпака Григорія Шевченка, щоб згодом стати небесним зорепадом.

І сьогодні ми з гордість вимовляємо ім’я Тараса Шевченка, великого сина України, щирого патріота, полум’яного поета, талановитого художника, академіка, невтомного борця за волю і свободу нашого народу.

У кожного своя дорога до Тараса. У когось вона починається зі славних Моринців на Звенигородщині, у когось – зі сторінок безсмертного «Кобзаря». Свою дорогу до Шевченка прокладаємо і ми, щоб засвітити «Зорю Тарасової Музи й Долі».



Учень

- В дні перемог і в дні поразок,


В щасливі дні і в дні сумні
Іду з дитинства до Тараса,
Несу думки свої сумні.
Іду крізь свята і крізь будні,
Крізь глум юрби і суєту,
Ні, не в минуле, а в майбутнє,
До тебе я, Тарасе, йду.


Учень

- Коли в душі моїй тривога,


Коли в душі пекельний щем,
Іду до нього, до живого,
У Всесвіт віршів і поем.
І в дощ, і в сніг карбую кроки
І чую, дивлячись в блакить:
Реве та стогне Дніпр широкий,
Щоб розбудити всіх, хто спить.

Учень

- Я не один іду до нього


Ідуть до нього тисячі,
Неначе грішники до Бога,
Свої печалі несучи.


Учень

- І доки в римах « Заповіту»


Вогонь поезії не згас,
Іду з дитинства до Тараса
Шляхами, що пройшов Тарас.
Ведучий. Дорогі друзі! Шановні гості, колеги, учні! Розпочинаємо інтелектуальну літературно-мистецьку гру «Зоря Тарасової Музи й Долі», присвячену 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка.

Вітайте команду «Неофіти»: Сірко Діану, Плетінку Мар'яну, Котюка Олексія…, Станько Наталю та Панас Наталю і капітана команди – Потопника Володимира.

Запрошуємо команду «Гайдамаки»: Личак Ірину, Рубаху Романа, Горпинку Ларису, Бицького Романа, Мерко Мар'яну. Капітан команди - Мартинюк Роман.

Дозвольте оголосити авторитетне журі:




Ведучий. Тепер пора починати гру. Уже традиційно – першим конкурсом є «Візитка команди», яка буле проходити під гаслом «Ми горді, що нащадки Кобзаря».

Просимо журі звернути увагу на глибину змісту обґрунтування назви команди, виразність виступу, зовнішній вигляд та згуртованість команди. Максимальна кількість балів – 10.

Першою запрошуємо до слова команду «Неофіти».

Виступи команд.


Ведучий. Наступний конкурс «Моє вікно у світ Шевченка».

Перед вами різнокольорові віконця. За кожним із них – непроста доля поета. Віконця мають різну ціну. Запитання червоного кольору – 4 бали, зеленого – 3, синього – 2 і жовтого – 1 бал. Пропонуємо запам’ятати розміщення кольорів. Картинка активна протягом 30 с. Тож, будьте уважні.

А тепер маєте можливість вибрати своє вікно у світ Шевченка, щоб дізнатися, як жив і працював Тарас Шевченко, з ким дружив, кого любив, про що мріяв і за що карався.

Першою віконце має право відчинити команда «Неофіти».


Читці…

Гордий, величний, палкий і нескорений

Наш незабутній славетний Кобзар

Лине в безсмертя над нивами й горами

Помислів, дум і сердець володар.
Ти ж свою музу шляхами колючими

Вів мимо синіх гаїв і дібров.

Там, де народ України засмучений

Звівсь, щоб помститись за сльози й за кров.


Доля з тобою ніяк не лукавила,

В руки торбину порожню дала.

І в хуртовину, що крила розправила,

За Катериною вслід повела.


В сяйві пожарів пішла з гайдамаками,

Лютої помсти світила вогні,

В чорній неволі з Оксаною плакала,

Слала катам свій караючий гнів.


Серце розбитеє ядом не вигоїш,

Гнівом священним палає воно.

Ти не ховався, Тарасе, під кригою, -

Кликав народ підборні знамено.

Запрошуємо до слова журі.
Ведучий. Для України Шевченко – один з найвищих злетів її духу, її найвеличніша пісня. А слово поета таке мудре і афористичне, що численні рядки його безсмертних творів стали крилатими. Отож, наступний етап гри – «Сходинками Тарасової мудрості».

Для участі у конкурсі запрошуємо капітанів. Ваше завдання по черзі називати афоризми Тараса Шевченка і твір, з якого взяті рядки. Найвищу сходинку Тарасової мудрості займе той, хто останнім назве крилатий вислів. Прохання: не повторювати афоризмів.

Журі оцінюватиме кожен вислів 1 балом.
Ведучий. «Україна – найсвітліший і водночас найдраматичніший образ у творчості Тараса Шевченка, найбільший діамант у його поетичній короні», - писав Борис Степанишин. Убога, безталанна, стоптана ляхами, обідрана москалями, із синьої далиною, білими хатами, вишневими садками, рожевими світанками, розлогими степами, високими могилами і зоряними ночами, неначе диво, плаче, стогне, навіки заснула – ці епітети та метафори - збірний образ Шевченкової України, кращої за яку немає у світі. А якою ж уявляє собі Шевченкову Україну уважний читач?

Конкурс «Слідом за уявою»

Команди мали домашнє завдання: створити мультимедійну ілюстрацію до одного із творів Кобзаря. Просимо до презентації.

Журі оцінює оригінальність та неповторність роботи. Максимальна кількість балів – 10.

Яке в нас щастя… Болю аж по вінця

Богун, Нечай, і Гонта, й Морозенко…

Яке то щастя - бути українцем!

Бо українцем був Тарас Шевченко

Євгенія Лещук



Ведучий. Тарас Шевченко – це насамперед його невмируще слово. А знати Шевченка – це знати його творчість. Пропонуємо наступний конкурс – «Упізнай твір Тараса Шевченка».

Потрібно якнайшвидше встановити назву поезії. Про кожен із творів ви отримаєте 4 підказки. Якщо скористаєтесь тільки першою – отримаєте 4 бали; якщо першою і другою – 3 бали, якщо першою, другою і третьою – 2 бали, якщо усіма підказками і правильно назвете твір Тараса Шевченка – 1 бал; назва неправильна – 0 балів.

Кожна команда має упізнати по 4 твори Тараса Шевченка. Тож, бажаємо успіхів.

До слова запрошуємо журі.



Читець

Ти не лукавила зо мною,

Ти другом, братом і сестрою

Сіромі стала. Ти взяла

Мене, маленького, за руку

І в школу хлопця одвела

До п'яного дяка в науку.

— Учися, серденько, колись

З нас будуть люди, — ти сказала.

А я й послухав, і учивсь,

І вивчився. А ти збрехала.

Які з нас люди? Та дарма!

Ми не лукавили з тобою,

Ми просто йшли; у нас нема

Зерна неправди за собою.

Ходімо ж, доленько моя!

Мій друже вбогий, нелукавий!

Ходімо дальше, дальше слава,

А слава — заповідь моя.

Ведучий. Тарасова доля … Вона мандрувала за поетом тернистими дорогами, не залишала його ні в бур'янах, ні в мандрах, ні в казематах, мережилась при світлі білих ночей Півночі і в пісках пустель закаспійських, ниділа під самотнім сонцем вигнання. Щоб збагнути таємницю Тарасової долі, виконаємо наступне завдання – «Улюблена тема».

Перед вами чотири тем. Вам надається можливість вибрати свою улюблену і відповісти на 10 запитань. Кожна правильна відповідь оцінюється одним балом.



Читці

Він був як полум'я. Його рядки -


Дзвінкі і небезпечні, наче криця,

Переживуть і жито, і пшеницю,

І хліб, і сіль, і війни, і віки.

Він був як полум'я. Його слова -

Легкі, як небо, сині, наче квіти,

Що ними тільки правду говорити,-

Він в наші душі спраглі наливав.

Ведучий. Дорогі друзі! Запрошую вас до останнього конкурсу-естафети «Сторінками «Кобзаря». Кожен учасники команди чарівною паличкою відкриває один із слайдів із кількома рядками поезії Тараса Шевченка. Ваше завдання – продовжити їх і передати естафету іншому члену команди. За кожне правильне продовження поетичних рядків – по 1 балу.

Конкурс починає команда «…»



Підведення підсумків гри. Нагородження учасників та переможців.

Заходять усі учасники гри та читці.

Ведучий. І ось ми перегорнули останню сторінку «Кобзаря», доторкнулися душею до палкого і нескореного серця поета. А поезію, яку ми сьогодні читали, уже два століття читає наш народ, а скільки ще читатиме – залежить тільки від нас з вами. Тож нехай «Заповіт» Шевченка стане для нас заповітом берегти мову народу, його звичаї, його пісні і пронести через віки у майбутнє. Нехай ніколи не гасне у ваших душах зоря Тарасової Музи й Долі.

Усі виконують «Заповіт».




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка