«Зображення в повісті «Тарас Бульба» любові до України, героїзму, мужності й ратної звитяги в боротьбі за рідну землю»



Скачати 163.61 Kb.
Дата конвертації15.01.2018
Розмір163.61 Kb.
ТипВитяг

Тема: «Зображення в повісті «Тарас Бульба» любові до України, героїзму, мужності й ратної звитяги в боротьбі за рідну землю»

  • Мета: Показати загальну картину патріотизму й самовідданості запорожців, їхню близькість до епічних героїв,розширити знання дітей про Запорізьку Січ, національну боротьбу українського народу за незалежність; розвивати монологічне мовлення учнів, уміння аналізувати твір, вчити любити свій край, захоплюватись його красою й неповторністю, ознайомити з визначними полотнами митців, що відтворили дану тему

  • Виховувати патріотичні почуття, викликати повагу до героїчного минулого українського народу, шанувати і гордитись його звитягою

Завдання психосоціального розвитку:

Розвивати словесну і образну пам’ять, тренувати логічне мислення, викликати уяву як механізм творчості, стимулювати самостійні пошукові дії; впливати на формування зваженої оцінки на процес становлення загальнолюдських цінностей



Передбачувальні результати навчального заняття:

Знати: історичні особливості епохи, побут, звичаї, традиції Запорозької Січі.

Цінувати: загальнолюдські уявлення про моральні закони життя, особливості побуту, звичаїв, традицій, притаманних українському народу.

Вміти: розрізняти особливості історичної епохи, характерні особливості звичаїв, традицій, побуту українських козаків.

Обладнання та художньо-мистецьке забезпечення уроку: підручник, повість М. Гоголя «Тарас Бульба», ілюстрації з зображенням козаків та козацького життя, уривок з опери М. Лисенка «Тарас Бульба», репродукції картин, відеофрагмент з кінофільму «Тарас Бульба», слайдова презентація.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма проведення уроку: урок-дослідження

Методи навчання: монологічний,

демонстраційний,

діалогічний,

евристичний.



Методи викладання: інформаційно-повідомляючий

пояснювальний ,

стимулюючий,

інструктивний.



Методи виявлення знань: усний, письмовий.

Способи організації навчальної діяльності:

індивідуальний,

фронтальний,

груповий


Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

П. Чубинський



І. Етап орієнтації

  1. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Сьогоднішній урок ми присвячуємо темі героїзму, мужності й ратній звитязі в боротьбі за рідну землю козаків Запорізької Січі на сторінках повісті

М.В. Гоголя «Тарас Бульба»

ІІ. Етап визначення мети і завдання.

Тема уроку: Зображення в повісті «Тарас Бульба» любові до України, героїзму, мужності й ратної звитяги в боротьбі за рідну землю.

В ході роботи над текстом твору дослідимо як герої проявили героїзм, мужність, ратну звитягу у боротьбі з ворогами України, проявили любов до своєї батьківщини.



III. Етап проектування, залучення учнів до діяльності.

Слово вчителя. Що ви очікуєте від вивчення даної теми уроку, які завдання ставите перед собою?

За допомогою методу «Мікрофон» пропоную учням закінчити речення: «Від вивчення теми очікую…» (дізнатися, як героїчно захищали Україну герої повісті, дізнатися, чому одні стають героями, а інші зрадниками, дізнатися, на що готова людина заради незалежності своєї держави.) «Перед собою ставлю завдання…» (дізнатися про те, як козаки захищали Україну, на що здатні були заради її звільнення від зовнішніх ворогів)



IV. Етап організації виконання плану компетенції учнів.

  1. Робота над епіграфом уроку

Слово вчителя. Уважно прочитайте епіграф, виділіть у ньому ключові слова. Чи можна сказати, на що готові були козаки заради свободи країни. Який був дух Запорозької Січі?

  1. Постановка задач уроку.

Слово вчителя. Мета нашого дослідження – з’ясувати, чи вдалося М. В. Гоголю в повісті «Тарас Бульба» показати загальну картину патріотизму й самовідданості запорожців, їхню близькість до епічних героїв.



  1. Постановка проблемного питання уроку.

Слово вчителя. Одним із показників людської духовності й культури є пам’ять про минуле, у якій ми черпаємо досвід життя. В ході уроку постараємося дати відповідь на проблемне питання «Чому так важливо знати й любити своє минуле?»

М. Гоголь відтворює дух епохи, коли Україна була охоплена полум’ям боротьби з поневолювачами. У далекому минулому він знаходить те, що завжди його захоплювало: відданість Батьківщині, волелюбність, могутні характери, справжню дружбу та братерство.



Створила електронну презентацію

5.Повідомлення «істориків» про Запорозьку Січ.

Учень. На українських землях в XV- XVII ст. хазяйнували польські пани. Вони пригнічували селян, переслідували і принижували все національне, українське. Селяни тікали від знущань в низини Дніпра, на острів Хортиця за Дніпровськими порогами. Тому вони стали називатися запорозькими козаками. Вони будували «січі» – укріплення з навалених дерев. Звідси назва – Запорозька Січ. Запорозькі козаки воювали з польською шляхтою і турками, які часто вчиняли набіги на українські землі.

Учениця: Запорозька Січ – центр українського козацтва. Козаки створили потужний загін для захисту України від татарських набігів. Билися й проти набігів польських панів. У суворих умовах боротьби кувався й загартовувався мужній характер народу.

6.Робота з текстом .

Слово вчителя. Послухайте як в повісті М. Гоголь пише про формування Запорозької Січі та тих, хто став гордістю новоутвореної «держави». (цитату зачитує вчитель с .12 )

Бесіда.

  • Що гнало людей з рідних домівок в Січ? (набіги монгольських хижаків, спустошення, пожари, біди).

  • Як називали себе ці люди? (козаками)

7.Повідомлення учня про історію слова «козак»

Ніхто не знає, звідки пішло слово «козак». Більшість вчених вважає, що воно тюрського походження й означає «вільна людина». Інші думають, що воно бере свій початок у монгольській мові, де слово «ко» означає «броня», «панцир», а слово «зак» – «межа», «кордон», «рубіж», тобто «козак» – захисник кордонів. Перша згадка цього слова датується 1444 р. Появу вільного козацтва вчені відносять до XVIст.



8.Робота з текстом

Слово вчителя. Отже, козак – це вільна людина, захисник кордонів. Саме козаки створили Запорозьку Січ. Знайдіть цитату, де автор захоплюється Січчю, місцем, де гартуються сильні і сміливі захисники батьківщини.

«Так вот она, Сеч! Вот то гнездо откуда вылетают все те гордые и смелые, как львы! Вот откуда разливается воля и козацтво на всю Украину!»

-Чому автор порівнює Січ з гніздом? (Тут проходять школу дорослішання й мужності молоді козаки: із гнізда, коли зміцніють крила, вилітають справжні орли, готові до польоту в життя: тут, де старше покоління, загартоване в походах і битвах, опікає їх, як соколят.)

Головними героями повісті «Тарас Бульба» є козаки, люди, які палко любили Україну і готові були віддати своє життя за її незалежність. В.Г.Белінський назвав цей твір «Поемою про любов до батьківщини, і ненавистю до ворогів».



9. Словникова робота. Познайомимося з визначенням понять «патріотизм», «патріот».

  • Патріотизм (грец. πατριώτης —співвітчизник, patrís — батьківщина, Вітчизна) — це любов та відданістьБатьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Слово прийшло з грецької πατρίς, що означає земля батька, предка.

  • Патріотизм передбачає гордість за матеріальні і духовні досягнення свого народу, своєї Батьківщини, бажання збереження її характерних особливостей, її культурного надбання та захищати інтереси своєї громади, народу в цілому.

  • Патріот (гр., земляк, співвітчизник) - той, хто любить свою батьківщину, відданий своєму народові, готовий заради них на жертви і подвиги.

  • Діти, чи можемо ми назвати героїв повісті патріотами? (Так)

  • Назвіть їх. (Тарас Бульба, Остап, Кошовий, Бовдюг, Кукубенко, Охрім Гуска та ін.)

Слово вчителя. Група літературознавців дослідила, які існували в Січі закони, звичаї. як письменник в образах головних героїв втілив культурно-патріотичні, загальнолюдські цінності, любов до батьківщини. Підготувала презентацію.

10. Повідомлення літературознавців про закони та звичаї Січі

«Якщо козак прокрався, украв яку-небудь дрібницю, це вважалося вже ганьбою всьому козацтву: його, як безчесного, прив'язували до ганебного стовпа й клали біля нього дрюк, яким всякий перехожий зобов'язаний був нанести йому удар, поки в такий спосіб не забивали його на смерть. Боржника, що не платив, приковували ланцюгом до гармати...»

Однак найстрашніше покарання покладалося за «смертовбивство»: «Але всього більше зробила враження на Андрія страшна страта, певна за смертовбивство. Відразу, при ньому, вирили яму, опустили туди живого вбивцю й поверх нього поставили труну, що містила тіло їм убитого, і потім обох засипали землею. Довго потім усе чудився йому страшний обряд страти й усе представлялася ця заживо засипана людина разом з жахливою труною».

Серед козаків існував дуже гарний звичай – побратимство

Ніхто не міг порушувати клятви у вірності один одному. Це був союз не тільки воїнів, а й людей однієї думки, вдачі і долі. Побратими жертвували навіть життям у бою, коли це треба було для визволення з біди, неволі. Це найвищий моральний закон людської дружби.

Були вони прекрасними конярами. Їх коні славились по всій Європі. Царі, королі, вельможі, коли отримували запорізького коня, вважали його найдорожчим подарунком.

  • Для козаків характерними були лицарські чесноти: мужність, доброта, сердечність, безкорисливість, щедрість, совість, повага, чуйність. Дуже цінували вони літніх людей, славились гостинністю

Жорстокої страти піддавався порушивший «перший предківський закон» - закон вірності «вітчизні й вірі». За зраду й злочинний зв'язок з ворогом вітчизни зрадника-сина стратить батько, при цьому тіло віддавалося розтерзанню.

Бесіда.'>11. Бесіда.

-Чому закони були такими жорстокими?

-До чого підводить нас Гоголь, розповідаючи про закони та звичаї Січі? (Для автора головне- святість товариства, відповідальність перед суспільством Хоча в Січі усе будується на рівноправності та справедливості, але вона сурово карає тих, хто порушує закон. )

-Яка ж вона Запорізька Січ? (Незалежна, горда, справедлива республіка, заснована на рівноправності та братерстві; улюблена своїми мешканцями, тими, котрі зібралися тут за покликом серця, а не з примусу; саме така республіка, на думку Гоголя, повинна народжувати героїчні постаті.)

12. Формування комунікативної компетентності учнів

Слово вчителя. Саме такою героїчною постаттю, справжніми патріотом, охоронцем і захисником України був Тарас Бульба, про якого з неприхованим захопленням писав М. В. Гоголь у повісті «Тарас Бульба».

З першої до останньої сторінки повісті ми бачимо, відчуваємо могучий голос старого козака. Суворий й непохитний, Тарас Бульба, веде життя повне негод і небезпек. Він не був створений для сімейного вогнища. Його «нежба» - чисте поле та добрий кінь. Побачившись після довгої розлуки із синами, Тарас наступного ж дня поспішає з ними в Січ, до козаків. Тут його справжня стихія. Людина величезної волі й незвичайного природного розуму, зворушливо ніжний до товаришів і нещадний до ворога, він карає польських магнатів і орендарів і захищає пригноблених і знедолених. Це могутній образ, овіяний поетичною легендою, по вираженню Гоголя, «точно незвичайне явище російської сили».



Бесіда

-В чому бачить своє покликання Тарас? (У служінні Вітчизні і православній вірі. Він вважав себе захисником православної віри)

-Чому герой якомога швидше хотів вирушити в похід, підняти козаків на «відважне діло»? ( Він уважав, що похід є справжньою козацькою справою. Воїни загартовуються в боях.)

(Перегляд відеофрагменту з кінофільму «Тарас Бульба» «Промова Тараса

(«Хочеться мені вам сказати, панове, що є наше товариство…»)».

Евристична бесіда з елементами текстологічного аналізу

– Яке враження справляє ця промова на читача? (Через цю промову автор показує Бульбу як нескореного духом козака, який вірує в Україну, в товариство, волю, справедливість. “Дай, Боже, аби таких полковників було більше на Україні!” - говорить про Тараса Касян Бовдюг)



    • Покажіть, як Гоголь розкриває полковницький талант Тараса? Знайдіть уривок в тексті і зачитайте. (“Полковники… готовились дать сражение. Тарас уже видел это по движению и шуму в городе и расторопно хлопотал, строил, раздавал приказы и наказы, уставил в три табора курени, обнесши их возами в виде крепости, - род битвы, в которых бывали непобедимы запорожцы; двум куреням повелел забраться в засаду; вбил часть поля острыми кольями, изломанным оружием, обломками копьев, чтобы при случае загнать туда неприятельскую конницу. И когда все было сделано, как нужно, сказал речь казакам, не для того, чтобы одобрить и освежить их, - знал, что и без того крепки они духом, - а просто самому хотелось высказать все, что было на сердце”. В бою Тарас постоянно поддерживает дух товарищей: “А что, паны… есть еще порох в пороховницах?”

Індивідуальні завдання

Під час першої осади Дубно масовий героїзм проявили не тільки головні герої, а всі козаки («…Многие показали себя…»; «Немало было и сильно с добрых козаков…»

Під час другої битви під Дубно розкривається велич героїчного духу народу, коли кожен козак виростає в справжнього билинного героя.

В жорстокій схватці з ворогом б’ється отаман Кокубенко, безстрашно рубаючи ворогів

Усні розповіді учнів про подвиги запорожців під час бою.(Згадати останні слова вмираючих відважних козаків.)

-У чому, на думку козаків, полягає сенс життя? (У подвигу в імя Батьківщини, вірі в христа)




Слово вчителя.

Духовна спорідненість перевершує у запорізьких лицарів не тільки любов до жінки, але і перемагає саму смерть, даючи утіху в передсмертні хвилини.

«Узи цього братерства, - писав Гоголь про козака в статті «Про малоруські пісні», - для нього найвище, сильніше за любов. Вмираючий козак лежить серед невинної природи і збирає всі сили, щоб не померти, не поглянувши ще раз на своїх товаришів. Побачивши їх, він насищається і вмирає».

Бесіда

-Що спільного між запорожцями і билинними богатирями? ( У них одна мета- боротьба за незалежність Батьківщини: описи козаків у Гоголя подібні до тих, що використовувалися у народних оповідях, билинах, героїчних піснях)



    • Як православ'я Тараса і запорожців поєднується з їх завзятістю і широтою розгулу? (Православна віра - основа існування Січі. Любов до ближнього, до своїх братів рухає козаками, коли вони відправляються в похід на захист гнаних православних християн, коли залишаються під стінами Дубно, з метою виручити друзів з польського полону, коли кидаються вслід за татарами, що полонили козаків.)

– Пригадайте як саме потрапив до полону Тарас Бульба? (Він повернувся за люлькою, яка випала під час бою)

– Поясніть сенс виразів, використаних Гоголем в сцені полонення Тараса: «випала люлька з тютюном», «набіг гурт, схопили під могутні плечі», «не старість була провиною», «сила здолала силу».

– Що говорять вони про відношення письменника до Бульби? (Автор любить свого героя і гордиться ним. У цих виразах він як би виправдовує полонення Тараса, говорить про випадковість що відбулася, про гідний опір старого козака.)

Слово вчителя.

Для Гоголя важливо було показати, як в Тарасові втілилися типові риси запорожця. Письменник, підводячи підсумок життя і смерті свого героя, не випадково говорить: «Та хіба знайдуться на світі такі вогні і муки і сила така, яка пересилила російську силу?»

– Яким ми бачимо Тараса в сцені страти? (Тут весь Тарас з непохитною стійкістю, з презирством до смерті: «думаєте, є що-небудь на світі, чого б побоявся козак? Постійте ж, прийде час, буде час, дізнаєтеся ви, що таке православна віра!”

– Чи можна назвати Тараса Бульбу народним героєм? (В образі Тараса Гоголь втілив найяскравіші, найсильніші риси національної вдачі: високу, безкорисливу любов до батьківщини, вірність православній вірі, готовність до подвигу, відданість товариству і широту душі, кращі риси народу. Тарас Бульба - народний герой.



13. «Оберіть позицію»

Слово вчителя. Ми багато сьогодні говорили про доблесні вчинки Тараса як полководця, героя. Однак в творі герой паралельно виступає як батько, що випустив своїх синів з родинного гнізда в чисте поле і потерпів зраду в образі Андрія. Саме через образи Остапа і Андрія автор розкриває проблему подвигу і зради. Виховував синів Тарас строго, вимогливо, люблячи обох однаково.

Групова пошуково-дослідницька робота

1група досліджувала, як проявили себе Остап і Андрій під час бою ( Остап в бою умів оцінювати обстановку, турбувався про товаришів, особисті інтереси підкоряв інтересам діла. Андрій керувався в бою особистими бажаннями, проявляв показне геройство.)

2група досліджувала стан Остапа у момент смерті. Передайте відчуття героя під час страти. (У момент смерті Остап проявив мужність, витримку, душевну силу, підбадьорював товаришів під час суворого випробування та бажав в останні хвилини життя побачити батька. Тарас для Остапа ідеал рицарства, відваги, стійкості. Остап близький батькові не тільки по крові, але і до душі. Батьківське «чую!» - духовна підтримка для нього).

3група досліджувала стан Андрія у момент смерті. Передайте відчуття героя під час страти.( Стояв мовчазний перед батьком, самотній. Згадував перед смертю не імя матері, батьківщини, а імя полячки. Безславно загинув від руки батька)



Евристична бесіда

-Остап загинув як герой, і батько був гордим за нього, а Андрій прийняв смерть від батька свого. Чому ми говоримо про смерть Андрія і загибель Остапа? ( Смерть може наступити при різних обставинах і пов’язана з буденним життям. Загибель передбачає надзвичайні обставини, найчастіше пов’язані із героїзмом та подвигом.)

-В чому ви бачите причини героїчних поступків Остапа і зраду Андрія? (Ще навчаючись в Академії Остап показав себе як чесна, прямолінійна, вірна товаришам людина. Андрій був винахідливий, хитрий, розумний, умів викрутитися з любої ситуації, залишившись непокараним, мав інші почуття. На Січі Остап сприймає звичаї і закони як належне, Андрій відчуває страх, жах. На полі бою Остап упевнений, холоднокровний, примітні здібності майбутнього вождя, козаки йшли за ним, обравши отаманом. Андрій несеться як п’яний, нерозсудливий у бою, отримує задоволення від бою, не турбується про товаришів. В останні хвилини життя Остап стійко виносить тортури, вмирає як герой. Андрій злякався, збліднів, хоробрість залишила його. Смерть Андрія безславна, соромна).

-Діти, чи маємо ми право називати Андрія зрадником? Хіба погано, що він пожалів голодних і відніс їм їжу? Хіба погано, що він пожалів кохану дівчину, яка голодувала? Хіба погано, що він захищає своє кохання? Чи можна людину називати зрадником за те, що він кохає не українку, а полячку? (Ні)

-Ні, за це людину неможливо назвати зрадником. Але давайте звернемося до значення слова патріот-це людина, яка свято любить свою Батьківщину.

-А як від своєї батьківщини відмовився Андрій? («Отчизна это ты! И понесу я отчизну в сердце своем…» Саме ці слова підтверджують його зраду)



Слово вчителя Один із законів козацького товариства говорить про неприпустимість зради своєму бойовому товариству і державі.

-Як же чинить Тарас? (Він вбиває власного сина)

– Як ви вважаєте в даному випадку Тарас виступає як взірець українського козацтва чи як вбивця власного сина? Відповідь обґрунтуйте.

Все життя Тараса було нерозривно пов'язана з життям Січі. Служінню товариству, вітчизні він віддавав себе безроздільно. Цінуючи в людині мужність і відданість ідеалам Січі, він невблаганний до зрадників і боягузів. Образ Тараса втілює в собі молодецтво й розмах народного життя, всю духовну й моральну силу народу. Це людина великого запалу почуттів, страстей, думки. Сила Тараса - у могутності тих патріотичних ідей, які він виражає. У ньому немає нічого егоїстичного, дрібного, корисливого.



13.Мистецький контекст.

Слово вчителя Група «мистецтвознавців» підготувала ілюстрації, які найбільш реально і достовірно передають характери героїв та зміст повісті “Тарас Бульба”, репродукції картин про козаків. Звернулася до опери Лисенка «Тарас Бульба» та створила електронну презентацію ( до 7 слайдів)

  • Робота над репродукцією картини І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові»

Слово вчителя.

Художник І. Рєпін захоплювався образами запорозьких козаків. «Недарма про них Гоголь писав, – говорив він. – Все це правда! Ніхто на цьому світі не відчував так глибоко волі, рівності й братерства!». Усе життя Запоріжжя залишалося вільним, нікому не підкорялося.



Повідомлення учня.

Художник працював над картиною 13 років. В основі сюжету – справжня історична подія. У 1646 році турецький султан Махмуд IV надіслав запорожцям «грізну грамоту», в якій наказував їм добровільно здатися. Козаки відправили відповідь. Рєпін зображує запорожців у той момент, коли вони складають свій знаменитий лист. Запорожці відпускають гострі й уїдливі зауваження на адресу султана, сміються над ворогам, над самою думкою про їх поневолення .



Бесіда за картинами.

  • Дивлячись на картину, з чого ми можемо судити, що перед нами козаки?

  • Що ми можемо сказати про характери запорожців?

  • Хто з персонажів картини нагадує героїв повісті Гоголя «Тарас Бульба»

Робота над уривком з опери М. Лисенка «Тарас Бульба» .

  • Прослухавши музику, якими ви уявили запорожців?

  • Про що розповіла вам музика?

  • Чи почули національні мотиви? (народна пісня «Засвіт встали козаченьки»)



14. Робота з епіграфом

Слово вчителя. Звернемося до епіграфу уроку

Душу й тіло ми положим за нашу свободу

І покажем, що ми браття козацького роду

  • Якими ж постають в повісті М.Гоголя «Тарас Бульба» козаки? (Патріотами, героями. які за свободу Вітчизни віддали своє життя і доказали, що вони «козацького роду»

15. Робота над проблемним питанням

Слово вчителя.

  • Чи можемо ми дати відповідь на проблемне питання уроку «Чому ж так важливо знати й любити своє минуле?» (Для того, щоб бути гідними своєї Батьківщини, зростати патріотами, бути вірними звичаям та традиціям. Без минулого немає майбутнього)

  • Як сьогодні українці проявляють патріотизм?

  • З чим це пов’язано?

  • Чи можемо ми стверджувати, що і сьогодні українці готові віддати «душу й тіло» за нашу свободу?

16. Коментування різнорівневого домашнього завдання

1. Вивчити напам’ять уривок з повісті «Хочеться мені сказати вам , панове, що є наше товариство …»

2. Група 1: дібрати цитати до характеристики образу Тараса Бульби;

підготувати розповідь про себе від імені Тараса Бульби *

Група 2: дібрати цитати до характеристики образу Остапа ;

підготувати розповідь про себе від імені Остапа*

Група 3: дібрати цитати до характеристики образу Андрія ;

підготувати розповідь про себе від імені Андрія *



V. Етап контрольно-оцінюючий

  1. Рефлексія

За допомогою інтерактивної гри «Мікрофон» продовжити речення «На уроці я дізнався(лася)…»

«Я навчився…»



  1. Самооцінка уроку

  2. Коментоване оцінювання діяльності учня.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка