Знаменні та пам’ятні дати в вересні 2007 року



Скачати 121.07 Kb.
Дата конвертації11.05.2018
Розмір121.07 Kb.

Знаменні та пам’ятні дати в вересні 2007 року



1 вересня

Всесвітній день миру


1939 — Почалася Друга світова війна. Початок Другої світової війни ознаменувалося нападом Німеччини на Польщу. Військова пожежа охоплювала одну державу за іншою. З берегів Вісли він незабаром перекинувся в країни Північної й Західної Європи. Поступово війна втягнула у свою орбіту 61 державу (включаючи СРСР і США), де проживало 80% населення земної кулі; вона тривала 6 років і забрала близько 60 мільйонів життів.

День знань


1 вересня традицiйно вважається Днем знань. Про знання можна казати багато, але хочеться скористатися висловлюваннями мудрих людей, якi варто взяти до уваги на все життя.

«Знання це скарб, а вмiння вчитись - ключ до нього».

«Знання тiльки тодi знання, коли воно набуте зусиллями думки, а не пам'яттю.»

«Доводити людинi необхiднiсть знань - це все одно, що переконувати її у корисностi зору»

Сам час настiйно вимагає: не хочеш вiдстати вiд життя - учись!

Вiтаємо всiх студентiв, викладачiв та спiвробiтникiв з початком навчання!



2 вересня

День заснування міста Одеси


213-я годовщина со дня основания Одессы

О возрасте Одессы много спорят. С одной стороны, все хорошо знают известный указ 1794 г. о строительстве порта и города при нем, что служит бесспорным основанием некоего юбилея города. С другой, также очевидно и то обстоятельство, что Северное Причерноморье имеет куда более давнюю историю заселения и хозяйственного освоения. И на месте современной Одессы, бесспорно, были какие-то предшествующие ей поселения. Свидетельств тому достаточно: погребенные поселения и захоронения; средневековые карты-портоланы, на которых указаны "предодесские" порты, в их числе легендарная Джинестра, как бы прямая предшественница Одессы. "Как бы" - так как никаких других (кроме портоланов) исторических документов и упоминаний о Джинестре пока найти не удалось. Поэтому биография города имеет два отсчета - "доодесский", о котором известно мало, и "собственно одесский" начинающийся с 1794 года.

Особый отпечаток на судьбу и лицо города наложило его приморское положение. Одесса закладывалась как порт, долгое время выделялась как "окно" и даже "дверь" в Европу, формировалась и развивалась под огромным воздействием европейской культуры и при самом непосредственном участии европейских политических и военных деятелей, строителей и архитекторов, финансистов и коммерсантов. Все это резко отличало тогдашнюю Одессу от других городов Российской империи и даже от "вполне европейского" Петербурга. Примечательно, что подъемы и спады в экономической истории города непосредственно повторяют "открытость" или "закрытость" Одессы как морского порта, его больший или меньший выход на мировой рынок. Летом 1792 г. в Петербурге было принято решение о строительстве Днестровской оборонительной линии крепостей: на Днестре против Бендер, Гаджидерской (в районе современного Овидиополя), Гаджибейской и двух около Очакова. Еще до начала строительства вблизи будущих крепостей разместили войска для использования их в качестве рабочей силы. Сюда же притекало и гражданское население. Предполагалось, что часть этих крепостей, в том числе и Хаджибей, станут центрами уездов новой области.

Для реализации задуманного Екатерина II направила на юг уже выполнявшего подобную работу в Финляндии генерал-аншефа А. В. Суворова. Под его непосредственным наблюдением инженер-полковник Ф. П. Деволан спроектировал планы крепостей, в частности и Хаджибейской крепости. Расположенная над прибрежным обрывом, она должна была контролировать морские подступы к порту, хотя и не представляла особого военного значения, ибо являлась сравнительно небольшим земляным укреплением. Заложенная в июне 1793 г., крепость спешно, что требовалось необходимостью скорейшего создания оборонительного пояса присоединенных земель, была закончена в конце года. Параллельно с ее возведением рассматривался вопрос о размещении порта и базы гребного флота. Из-за отсутствия налаженных коммуникаций, только галеры могли обеспечить снабжение русской армии, обезопасить край от набегов турецких кораблей. А. В. Суворов, признавая роль гребного флота, поддержал ходатайство его командира И. де Рибаса о строительстве гавани на Черном море. Указывая на географическое преимущество Хаджибейской бухты, ее выгодное стратегическое положение, И. де Рибас сумел добиться в Петербурге положительного решения. 27 мая 1794 г. Екатерина II подписала рескрипт об основании города Хаджибея.

Новый город создавался прежде всего как военно-морской форпост России на ближних подступах к турецким владениям. В проекте застройки намечалось создание четырех гаваней, от которых подъем вел на удаленную от обрыва часть плато, где предполагались городские кварталы. В 1794 г. под руководством И. де Рибаса и инженер-полковника Ф. П. Деволана началась работа по возведению порта и уточнению планов строительства города. 22 августа (2 сентября по новому стилю) 1794 г. состоялась торжественная закладка строений Хаджибея. Первоначально для моряков, преимущественно греков и вольных поселенцев предназначалось незначительное число участков. Основное внимание уделялось размещению административных зданий, складов, госпиталя. Тогда же, в январе 1795 г., по желанию Екатерины II город получил современное название. "Одессой" Хаджибей стали называть вскоре после издания указа (от 27 мая 1794 г.), и стали называть его так потому, что когда-то давным давно, верстах в 45 к востоку от Хаджибея, на оконечности левого берега Тилигульского лимана, находилось греческое селение Одессос или Одиссос.

"В начале 1795 г. наш город был переименован из Хаджибея в Одессу. Когда, при каких условиях, - это, кажется, останется неизвестным навсегда".(А. Дерибас, 1913)

- "Куда едешь?" - коварно спрашивали чумаков на одесских заставах.

- "В Хаджибей" - спокойно и уверенно отвечали приезжие.

Этот невинный ответ служил поводом для экзекуции, во время которой блюстители порядка приговаривали: "В Одессу, в Одессу, в Одессу!" (А. Макарович. Одесса в народной поэзии. 1888 г.)

Почти в то же время, в начале 1795 г., Одесса, отнесенная к так называемым "приписным" городам, вошла в состав Тираспольского уезда Вознесенской губернии. Комендантом был назначен вице-адмирал И. М. де Рибас. Приток переселенцев, освоение территории, необходимость детализации планировочной структуры города привели Ф. П. Деволана в 1795 г. к мысли о создании проекта перспективного развития Одессы. Этот план с незначительными изменениями послужил основой архитектурных разработок 1798 и 1799 гг.

По замыслу проектировщика за административно-хозяйственной зоной (на месте современного Приморского бульвара) начиналась жилая зона, достигавшая значительных размеров. Улицы в одном случае шли параллельно уходящим к морю балкам, а в другом - располагались перпендикулярно к ним. Выделялись два блока кварталов, сопрягавшихся между собой под углом 45 . По оси ориентированных к морю улиц предусматривались различные по функциональному назначению площади. Планировка города, предложенная Ф. П. Деволаном, несомненно, стала одним из наиболее значительных достижений градостроительства российского классицизма.

При размещении поселенцев подчеркнутое внимание уделялось национальным признакам новых жителей, что проявилось в выделении кварталов, располагавшихся вокруг площадей с этноконфессиональными храмами. Поныне сохранились названия: Греческая, Болгарская, Арнаутская и др. Топографические особенности выбранного места позволили Ф. П. Деволану плодотворно разработать идею о функциональном разведении на два уровня производственной и жилой территории города с оврагами-коммуникациями, обеспечивавшими спуск из возвышенной части города к набережной.

Конец XVIII - начало XIX в. ознаменовался строительством порта с тремя гаванями, прикрываемого с юга крепостью. На эти цели, а также на постройку кафедрального собора, административных зданий, госпиталя, городу выделили в 1794-1795 гг. более 2 млн. рублей. С 1805 г. новым фактором, обеспечивающим перспективу дальнейшего роста Одессы, стало ее превращение в резиденцию генерал-губернатора и центральной администрации Новороссийского края, практически всего юга Украины. Пребывание в Одессе герцога А. Э. Ришелье, графа А. Ф. Ланжерона и князя М. С. Воронцова способствовало превращению города в экономический и культурный центр огромного региона Юго-Восточной Европы, в связующее звено между Россией, Украиной и Европой. Этому во многом содействовало и подчинение в 1828 г. новороссийскому генерал-губернатору Бессарабской губернии.

В Одессе, как и в других городах осваиваемого Причерноморья, наблюдался стремительный рост населения. По официальным данным, в 1797 г. в ней насчитывалось 3 тыс., в 1803 г. - уже 9 тыс., в 1830 г. - 40 тыс., в 1836 г. - около 54 тыс. человек и наконец в 1856 г. здесь проживало 104 тыс. жителей. Происходило стихийное заселение края украинскими и русскими крестьянами, украинскими и еврейскими ремесленниками и торговцами из городов и местечек Украины и Белоруссии. Приток населения связан был и с официальной политикой правительства, направленной на привлечение в пределы Российской империи, в том числе и в Одессу, греческих, болгарских, немецких, армянских и других переселенцев. Происходила также масштабная раздача земель русским помещикам с обязательным условием - заселением их крепостными крестьянами.

Однако важнейшим фактором развития Одессы стало ее вхождение в геополитическое пространство Украины, оформившееся после разделов Речи Посполитой в 1772, 1793, 1795 гг. В XVII-XVIII вв. украинский хлеб был важнейшей статьей польского экспорта. Изменения российско-польских границ, "континентальная блокада" Англии, наконец, наполеоновские войны прервали украинско-балтийские торговые пути. Требовался новый выход на мировые рынки, и Одесса становится важным портом, открывшим прямой путь украинскому хлебу на европейский рынок.


8 вересня

Міжнародний день письменності (грамотності)

Грамотність є причиною для святкування оскільки це стосується зараз 4 мільярдів людей в усьому світі. Однак досягнення грамотності для всіх – дітей, молоді, дорослих – ще не завершена справа, яка ставить все нові і нові завдання: поєднання амбіційних цілей, недостатніх і паралельних зусиль, непридатних ресурсів та стратегій та постійне недооцінювання важливості та складності завдань для цієї поки недосяжної мети. Уроки минулих десятиріч навчили нас, що мета досягнення загальної грамотності вимагає не тільки ефективних усиль, а також оновлення політичної волі та здійснення всього по-іншому, на всіх рівнях – місцевому, національному та міжнародному.

В своїй резолюції A/RES/56/116, Генеральна асамблея проголосила десятирічний період починаючи з 1 січня 2003 року Десятиріччям грамотності ООН. В резолюції асамблея схвалює міжнародний план дій для десятиріччя та визначає, що ЮНЕСКО має виконувати координаційну функцію в заходах, які здійснюються на міжнародному рівні протягом десятиріччя.

Міжнародний день солідарності журналістів


Міжнародний день солідарності журналістів відзначається за рішенням IV конгресу Міжнародної організації журналістів, що відбувся в травні 1958 року в Бухаресті на згадку про чеського журналіста Юліуса Фучіка, страченому гітлерівцями 8 вересня 1943 року.

День солідарності міст Всесвітньої культурної спадщини


Відзначається з 1994 р. в день створення Всесвітньої органзації міст культурної спадщини ЮНЕСКО (1993 р.).

День українського кіно


Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 52/96, від 12.01.96 р.) в другу суботу вересня як професійне свято працівників кінематографії.


9 вересня

Всесвітній день краси


«Краса врятує світ!»

Ф. М. Достоєвський


XX століття стало революційним у сфері косметології. Міжнародний комітет естетики й косметології МКЕК проявив ініціативу створення міжнародного Дня краси. З 1995 року в цей день у світі особливо вітається все гарне, прекрасне, що приносить эстетичну й моральну насолоду. Тому в багатьох містах і країнах саме 9 вересня повсюдно проводяться конкурси краси, при цьому далеко не завжди в них беруть участь представниці слабкої статі із класичними параметрами 90-60-90. Журі виділяють осіб, наділених неповторною красою, що полягає у своєрідності зовнішнього вигляду.
Міжнародний день пам’яті жертв фашизму (2-га неділя вересня)

День пам'яті жертв фашизму проводиться в другу неділю вересня. Ціль цього Дня - протиставити ідеології фашизму, що відроджується, ідеологію міжнаціональної єдності й дружби народів.




13 вересня

110 років тому (1897) в Одесі засновано музичне училище, на базі якого в 1913 р. утворена Одеська державна консерваторія (з 1950 р. – ім. А.В. Нежданової, нині – Одеська державна музична

академія ім. А.В. Нежданової).




15 вересня

80 років тому (1927) було відкрито Одеський державний російський драматичний театр ім. О. Іванова.


16 вересня

Міжнародний день охорони озонового шару


В 1994 році Генеральна Асамблея проголосила 16 вересня Міжнародним днем охорони озонового шару, що буде відзначатися на згадку про той день в 1987 році, коли був підписаний Монреальский протокол про речовини, що руйнують озоновий шар (резолюция 49/114 від 19 грудня). Державам було запропоновано присвятити цей День пропаганді діяльності відповідно до завдань Протоколу й виправлень до нього. Озоновий шар є вразливим шаром газу, що захищає Землю від шкідливого спектру сонячних променів і сприяє збереженню життя на планеті.


18 вересня

Міжнародний день миру (3-й вівторок вересня)

Вперше Міжнародний день миру був відзначений 21 вересня 1982 р. у штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй впередень відкриття XXXVII сесії Генеральної Асамблеї ООН. 7 вересня 2001 р. Генеральна Асамблея ООН запропонувала розширити значення відзначення Міжнародного дня миру, закликавши ворогуючі сторони в усьому світі оголосити щорічний Всесвітній день припинення вогню, щоб надати можливість співробітникам гуманітарних установ ООН, а також численних урядових і неурядових організацій у безпеці допомогти мирному населенню, що страждає від збройних конфліктів.




21 вересня

День миру


Підтверджуючи відданість країни ідеалам миру та підтримуючи рішення Генеральної Асамблеї ООН в Україні згідно до Указу Президента України від 2 лютого 2002 року №100 кожного року 21 вересня відзначається День миру.

Різдво Пресвятої Богородиці


Церква не має звичаю святкувати день народження для землі Святих Божих, але їхній день народження для неба - день смерти. Виїмок становлять двоє найбільших Святих у Церкві: Пречиста Діва Марія і св. Іван Христитель. Ми святкуємо не тільки їхнє небесне, але й їхнє земне різдво.

Празник Різдва Божої Матері у Східній Церкві належить до дуже старовинних Богородичних празників, хоча не можна точно означити часу, коли він появився. Про нього згадують св. Іван Золотоуст, св. Прокл, св. Єпіфан, св. Августин і св. Роман Сладкопівець. Палестинське передання каже, що св. Єлена (330), мати цісаря Костянтина, збудувала в Єрусалимі храм у честь Різдва Пресв. Богородиці. В п'ятому сторіччі про цей празник згадує Служебник папи Гелясія (492-496).




22 вересня

День партизанської слави


День партизанської слави відзначають щорічно 22 вересня для вшанування подвигу партизанів та підпільників у період Великої Вітчизняної Війни.

Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№1020/2001, від 30.10.01 р.)




24-30 вересня

Всесвітній день моря (останній тиждень вересня)

Всесвітній День моря відзначається з 1978 р. За рішенням Х сесії Асамблеї Міжурядової морської організації (ММО), що відбулася в листопаді 1977 р. До 1980 р. відзначався 17 березня. У цей час він відзначається в останній тиждень вересня. Це один з міжнародних днів, який відзначається у системі Організації Об'єднаних Націй.

Метою даного свята в усьому світі є привернення уваги громадськості, державних і приватних структур до проблеми збереження морів та їх біоресурсів. Традиційно День моря проводиться в дитячих садках, школах, бібліотеках у формі конкурсів, фестивалів, що розповідають підростаючому поколінню про багатство підводного світу, про користь морів і океанів для людини, а також про те, що кожний житель планети Земля може зробити для їхнього збереження. Досить часто громадські організації відзначають це свято прибиранням публічних пляжів, а також мітингами й походами на захист морів.
35 років тому (1972) було підписано угоду про поріднення міст Одеси та Ванкувера (Канада).


27 вересня

Всесвітній день туризму


Засновано ІІІ сесією Генеральної Асамблеї Всесвітньої туристської організації, яка відбулась у 1980 році.

День туризму


Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 1047/98, від 21.09.98 р.)


30 вересня

Всеукраїнський день бібліотек


Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 471/98, від 14.05.98 р.).

Всеукраїнський день бібліотек, що традиційно відзначають в Україні у вересні, свідчить про глибоку повагу народу до культури, освіти, духовних надбань і, безперечно, про визнання тієї великої ролі, яку відіграє в державі така поважна інституція, як бібліотека.

Бібліотека завжди була збирачем, хранителем і дослідником творів друку — вічних пам’яток писемності, а її служителі — вірними зберігачами і популяризаторами духовної спадщини поколінь.

За своїм природним призначенням бібліотеки є потужним знаряддям демократії, гармонізації суспільних відносин, важливим чинником інтелектуального, духовного і естетичного збагачення кожної нації. Доносячи до людей увесь спектр різноманітних інформаційних потоків і державотворчих ідей, розкриваючи реальну картину світу, вони сприяють всебічному розвитку особистості, вихованню кращих громадських якостей і патріотичної свідомості населення.



Від щирого серця вітаю бібліотечних працівників з Всеукраїнським днем бібліотек і бажаю успіхів у вашій благородній просвітницькій справі. Міцного здоров’я, щастя та благополуччя вам і вашим родинам.





У вересні також виповнюється:

85 років тому (1922) було створено Чорноморське морське пароплавство.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка