Зміст аблова О. К., Коценко К. Ф., Лукаш І. М



Сторінка6/25
Дата конвертації11.05.2018
Розмір4.78 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25

ЗАСТОСУВАННЯ ФУНКЦІЙ НЕПРОПОРЦІЙНОСТІ У ЗАДАЧАХ УПРАВЛІННЯ СКЛАДНИМИ СИСТЕМАМИ
Горобченко Д.В., к.е.н., Говорушенко Р.В., Матвєєв П.С., студент

Сумський державний університет (м. Суми, Україна)
Існує клас задач управління, для вирішення яких необхідно в доповнення до відомих виявити нові характеристики. До таких задач можна віднести виявлення однорідності процесів, що реалізуються в складних системах.

В якості прикладу була розглянута задача вивчення закономірностей відвідування сайту факультету економіки та менеджменту СумДУ. Використовуючи інструментарій Google Analytics, були виділені фактори, які впливають на інтенсивність вхідного трафіку досліджуваного сайту за період з серпня 2011 року по листопад 2012 р.: нові відвідування, повторні відвідування, відвідування через пошукові сервіси, пряме відвідування, відвідування через переходи з руги сайтів, відвідування з мобільних пристроїв і планшетних ПК.

Для проведення дослідження було застосовано метод непропорційності числових функцій з метою виявлення закономірностей формування сумарного трафіку.

Непропорційність по похідній першого порядку функції y = f(x) по x визначається за формулою [1]:



(1)

Для тих значень t, при яких залежність між x(t) і y(t) пропорційна (ідентична динаміка), значення характеристик непропорційності дорівнюють нулю. У випадку, якщо динаміка (однорідної) обох функцій схожа, значення прямує до нуля. Особливістю даного методу є його інваріантність до фактору масштабу, що дозволяє порівнювати динаміку підсумкового показника по відносно динаміки показника, який є його складовою частиною.

В якості еталонної функції y(t) була прийнята функція загальної відвідуваності за досліджуваний період. До неї по черзі був застосований аналіз методом непропорційності числових функцій, де в якості функції x(t) приймалися функції вищеназваних факторів інтенсивності відвідування (прямий, пошуковий трафік, переходи та ін.) Відповідно для кожної пари розраховувалася функція непропорційності, для якої проводилася оцінка середньоквадратичного відхилення. Наприклад, на рис. 1 представлений графік функції непропорційності при порівнянні поведінки функцій підсумкового та повторного відвідувань. Середньоквадратичне відхилення в даному випадку склало 3,79, що говорить про однорідність поведінки даних функцій.

Рис. 1. Графік функції непропорційності при порівнянні поведінки функцій підсумкового та повторного відвідувань

Комплексний аналіз дозволяє зробити висновок про те, що динаміка нових (σ2 = 3,77), повторних відвідувань (σ2 = 3,79), пошукового трафіку (σ2 = 5,67), трафіку переходів (σ2 = 4,71) однорідна до показника підсумкової відвідуваності. Прямий трафік менш однорідний по своїй динаміці (σ2 = 17,64) до загальної відвідуваності, однак в загальних рисах узгоджується з його тенденціями. Окремо варто розглянути динаміку трафіка з мобільних пристроїв (σ2 = 84,81) і планшетів (σ2 = 96,19). Високе значення відхилення говорить про загальну неоднорідность динаміки даних показників і загальної відвідуваності. Проте графічний аналіз функції непропорційності дозволив виявити цікаву закономірність: ділянка даної функції на період літніх канікул (липень-серпень) вказує на наявність пропорційного зв'язку функцій відвідування з мобільних пристроїв і планшетів та підсумкової функції, що свідчить про перерозподіл структури відвідування за даний період на користь мобільного хостингу.

Проведене дослідження показує високий потенціал застосування функції непропорційності числових функцій, яка дозволяє досить легко виявити зв'язок між показниками функціонування складної системи, провести порівняльний аналіз динаміки різних процесів, а також обгрунтувати схожість їх поведінки.


1. Карпенко А.П.Интегральные характеристикинепропорциональности числовых функций и их применение в диагностике / А.П. Карпенко // Вісник СумДУ. – 2000, №16.

Актуальність регіональних інвестицій
Грек В.А., к.е.н., доц., Вакарчук В., студентка

Сумський державний університет (м. Суми, Україна)
Соціально-економічне зростання в Україні багато в чому залежить від масштабів інвестиційної діяльності окремих підприємств, які за рахунок втілення інвестиційних проектів істотно підвищують фінансовий потенціал.

Для суттєвого покращення місця України у рейтингу «Ведення бізнесу – 2013» актуальним на сьогодні є питання удосконалення правової та організаційної бази для підвищення дієздатності механізмів забезпечення сприятливого інвестиційного клімату й формування основи збереження та підвищення конкурентоспроможності.

Моніторинг прямих інвестиції в народне господарство Сумщини показує, що достатній внесок іноземних коштів в економіку області відбувся після економічної кризи, в 2010 році.

Загальний обсяг акціонерного капіталу на 1 січня 2013 року становив 374,4 млн. дол. США, що на 3,5% більше у порівнянні з обсягами інвестицій на початок 2012 року і з розрахунку на одного мешканця області становив 326,8 дол. США.

Інвестиції 2012 року спрямовувалися в розвинені сфери економічної діяльності та були вкладені у 171 підприємство народного господарства області. Вагому частку іноземних вкладань (80,7%) отримали промислові підприємства області – 302,1 млн. дол. США, у фінансові установи було спрямовано 15% іноземних інвестицій. Ці кошти спрямовувалися ні на модернізацію та іновацію, а на заповнення бракуючих оборотних коштів в умовах дефіциту ліквідності і кредитних можливостей.

Найбільше інвестування (79,7%) надходили у переробну промисловість – 298,4 млн. дол. США. Підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку акумулювали 33 млн. дол. США (9,1%). Сфера послуг (операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям) зосередила 26,7 млн. дол. США (7,4%).

Іноземні інвестиції у 2012 році надходили в область із 38 країн світу. До основних країн-інвесторів, на які припадає 94,1% загального обсягу іноземного капіталу, входять Кіпр – 245,3 млн. дол. США, Нідерланди – 49,7 млн. дол. США, Велика Британія – 24,7 млн. дол. США, Вірґінські Острови (Британія) – 18,3 млн. дол. США, Франція – 14,4 млн. дол. США, Азербайджан – 6,8 млн. дол. США, Російська Федерація – 4,5 млн. дол. США.

Регіональний розподіл іноземного капіталу на Сумщині наступний: м. Суми – 267,3 млн. дол. США (73,9% від загального обсягу),м. Шостка – 27,1 млн. дол. США (7,5%), Тростянецький район – 26,4 млн. дол. США (7,3%), Глухівський район – 19,0 млн. дол. США (5,2%). В економіці решти міст та районів області обсяг іноземних інвестицій складає 6,1 % від загального показника.

Економічне зростання в області поступово набуває рис стійкого відновлення у всіх сферах економіки за рахунок зростання залучених інвестицій, поліпшення ведення бізнесу та позитивних зрушень у зовнішній торгівлі. В минулому році продовжено роботу з інвесторами, що вже тривалий час працюють на території області, такими як ПАТ "Крафт Фудз Україна", ТОВ "Керамейя", ТОВ "Гуала Кложерс Україна", ПАТ "Технологія" по реалізації 4 інвестиційних проектів.

У списку інвесторів області також з’явився ПАТ «Фармак», яке розпочало реалізацію проекту з виробництва активних фармацевтичних інгредієнтів.

Разом з цим основною проблемою, що має негативний вплив на залучення інвестицій, залишається недостатній рівень розбудови інфраструктури області.

З метою забезпечення у 2013 році створення сприятливих умов для збільшення залучення інвестицій в економіку регіону, забезпечення високого рівня зайнятості населення та покращення добробуту мешканців області визначені ряд завдань.

Отже, при визначенні теоретичних засад залучення інвестиційних коштів, було з'ясовано, що на даному етапі інвестиційна політика області перебуває у стані активного впровадження. Однак, існує ряд негативних факторів, які впливають на прискорення цього процессу. Але проаналізувавши економічне зростання та мету розвитку економіки регіону можна наголосити на те, що інвестиційна політика Сумщини покликана сформувати сприятливий інвестиційний клімат, який є необхідним елементом стабілізації економіки в найближчі часи.
1. Череп А. В. Теоретичні аспекти формування інноваційно-інвестиційної діяльності/ А.В. Череп, С.В. Маркова // Інноваційна економіка. – 2009. – №5.

2. Головний управління статистики в Сумській області [Електронний ресурс] Режим доступу: sumy.ukrstat.gov.ua

3. Денисенко М.П. Основи інвестиційної діяльності: підручник для студентів вищих навчальних закладів / Денисенко М.П. – К. : Алеута, 2003. – 338 с.

4. Солдатенко В.В. Моніторинг інвестиційних можливостей прямих іноземних інвестицій в Україні / Солдатенко В.В. // Інвестиції: практика та досвід: Аналіз.Прогнози.Коментар. – №10. – 2005.



Якість продукції та її вплив на Конкурентоспроможність підприємства
Дегтяренко О.Г., к.е.н., доц.

Сумський державний університет (м. Суми, Україна)
Досвід останніх років свідчить про посилення конкуренції в усіх сферах ринкової діяльності. Поява великої кількості нових підприємств і організацій, лібералізація імпорту, утворення ринку капіталу, акціонерних підприємств, проникнення на український ринок іноземних компаній – усе це значно ускладнило ринкову ситуацію. Збільшення пропозицій товарів і послуг, з одного боку, і зменшення платоспроможності попиту – з другого, створили умови, коли конкуренція стала повсякденною справою.

Конкурентоспроможність підприємства – комплексне, багатопрофільне поняття, оскільки передбачає врахування взаємодії всіх його складових (виробництво, персонал, маркетинг, менеджмент, фінанси та ін.).

Конкурентоспроможність підприємства має кілька особливостей, а саме:

1. Конкурентоспроможність може бути виявлена та оцінена тільки за наявності конкурентів (реальних або потенційних).

2. Це поняття є відносним, тобто воно має різний рівень стосовно різних конкурентів.

3. Рівень конкурентоспроможності підприємства залежить від рівня конкурентоспроможності його складових (передовсім продукції), а також від загальної конкурентоспроможності галузі та країни.

Стан конкуренції на ринку можна охарактеризувати наступними конкурентними силами серед конкуруючих продавців:

1) конкуренція з боку товарів, що є замінниками і конкурентоспроможних за ціною;

2) загроза появи нових конкурентів;

3) економічні можливості та торгові здібності постачальників;

4) економічні можливості та торгові здібності покупців.

Значення кожної з сил залежить від галузі, в якій функціонують конкуруючі підприємства, і визначає в остаточному підсумку їх прибутковість.

Основними складовими конкуренції, на які виробник повинен звертати особливу увагу, є:

– визначення потреб ринку;

– якість проектування;

– якість процесу виробництва;

– якість післяпродажного обслуговування.

Таким чином, задоволеність споживача cs (customer's satisfacta) залежить від якості v продукту і його вартості с і може бути представлена ​​у вигляді cs = v / с

Можливі наступні ситуації конкурентоспроможності продукції:

1) v = с; cs = 1. Нейтральна ситуація. У цій ситуації очікування споживача підтвердилися, а виробник окупив свої витрати і отримав запланований прибуток.

2) v > с; cs > 1. Споживач задоволений. У той же час виробник зацікавлений в отриманні більшого прибутку за рахунок збільшення обсягів реалізації своєї продукції.

3) v < с; cs < 1. Споживач не задоволений і в більшості випадків купівля товару може не здійснитися; виробник починає втрачати придбаних споживачів. Ось чому бізнес з таким співвідношенням пропонованого продукту завжди вважався поганим бізнесом.

Виходячи з наведеного вище можна виділити три основних шляхи конкурентної боротьби виробників:

1. Конкуренція за рахунок зниження цін при загальному низькому якості продукції.

Цей шлях можливий за ситуації, коли v > с, і граничному її випадку, коли v = с.

Ринок споживає все, що виробляється. Конкурентна боротьба, якщо вона має місце, ведеться в основному за зниження цін при загальному порівняно низьку якість продукції.

2. Конкуренція за рахунок підвищення цінності v продукту і відповідної його вартості с.

По мірі насичення ринку і підвищення життєвого рівня населення споживач стає більш розбірливим і готовий заплатити велику вартість за більш цінний продукт.

3. Конкуренція за споживача в умовах насиченого ринку.

Боротьба за споживача у цей період йде не тільки за рахунок підвищення якості v продукту, але й за рахунок одночасного зниження його вартості с.

Характер впливу складових v і с на задоволеність споживача придбаним продуктом для цього випадку можна представити у вигляді cs = v / с

В сучасних умовах конкурентної боротьби якість продукту є кінцевою метою будь-якого виробника і визначає його цінність в очах споживача.



ОЦІНКА ІНТЕЛЕКУАЛЬНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

В КОНТЕКСТІ ЕКОЛОГІЧНО ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ
Денисенко П.А., асистент

Сумський державний університет (м. Суми, Україна)
Вплив комплексної інтелектуально-інноваційної перебудови в соціально-економічній системі носить для довкілля позитивний характер, зокрема якщо завдяки цьому підвищується віддача від використання наявних обмежених ресурсів. Тобто в умовах економіки, орієнтованої на знання, на кожну використану тону умовногосукупного ресурсу припадає більша сума з остаточно спожитого валового регіонального продукту – ВРП (так званий показник ресурсопродуктивності – РП).Таким чином, економічне зростання відносно менше залежатиме від матеріально-ресурсної складової, а наявні ресурси, зокрема природні, будуть вичерпуватися з меншою швидкістю, а за можливості навіть відновлюватися. Разом з тим, таке підвищення ефективності використання ресурсів саме по собі не призводить до екологічно-збалансованого соціально-економічногорозвитку. Завжди існує варіант збільшення обсягів споживання та, відповідно, все більшого залучення додаткового об’єму ресурсів через можливість отримання додаткового прибутку. Окрім того, сама специфіка грошового вираження як самих показників продуктивності ресурсів, так і ВРП відповідної країни має бути врахованою. Тому можназапропонувати наступний критерій оцінки впливу інтелектуально-інноваційної діяльності на забезпечення екологічно збалансованого розвитку:

(1)

Тобто зростання ВРП за певний період tмає бути повільнішим за зростання продуктивності ресурсів, залучених для його отримання за той самий період. За цієї умови навіть постійне зростання потреб населення як фактор додаткового залучення ресурсів компенсуватиметься інноваційним удосконаленням системи виробництва.

Запропонованепорівняння зміни двох показників все ще не враховує особливості відновлюваності та невідновлюваності ресурсів, а просто констатує покращення ситуації з їх використанням у виробничій сфері. Особливої уваги при цьому заслуговує врахування можливого повторного використання відходів виробництва та відтворення ресурсів з них.

Загалом виходить, що роль утворення, поширення та застосування принципово нових знань, методів та підходів у соціально-економічній системі – це не тільки конкретна конкурентна перевага а й шлях до еколого-економічної узгодженості.



РОЛЬ ФАКТОРУ ЧАСУ

У СУЧАСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
Дерев’янко Ю.М., к.е.н., доц.

Сумський державний університет (м. Суми, Україна)
На нашу думку «присутність» фактору часу у переважній більшості наукових економічних дослідженнях у будь-якій формі прояву вже говорить про актуальність всебічного та ґрунтовного вивчення питання впливу фактору часу на процеси економічного розвитку. Важливою проблемою є необхідність систематизації досліджень з питань вивчення ролі фактору часу в економіці у сучасних дослідження авторів пострадянського простору. Причому важливою є проблема виокремлення саме тих досліджень, які би ставили питання вивчення ролі фактору часу на перше місце і не зводили її до вузького напряму окремого економічного дослідження, а розглядали фактор часу, як концептуальну категорію соціально-економічних досліджень, яка має визначені та обґрунтовані особливості власного прояву у соціально-економічних явищах та процесах.

Поміж досить значної кількості сучасних авторів пострадянського простору, які тією чи іншою мірою приділяли увагу дослідженню фактору часу в економіці, на наш погляд, слід виокремити таких, які на нашу думку зробили суттєвий внесок до виокремлення проблеми вивчення фактору часу в соціально-економічних процесах у окреме питання, що потребує детального аналізу. Серед них: Є. В. Балацький, А. І. Баскін, В. В. Бірюков, Н. В. Кожевнікова, О. О. Кравченко, Л. Г. Мельник, А. М. Міфтахутдінова, В. І. Полєщук. На нашу думку, найбільш концептуальними серед сучасних досліджень виглядають роботи Є. В. Балацького та Л. Г. Мельника.

Підсумовуючи основні здобутки науковців можна зазначити високий ступінь методологічного обґрунтування доцільності, актуальності, практичної значущості та наукової перспективності вивчення проблеми впливу фактору часу на процеси економічного розвитку систем. Здобутки проаналізованих наукових праць дають можливість говорити про необхідність подальшої систематизації та універсалізації існуючих підходів до вивчення аналізованої проблеми. В той же час, необхідно відмітити, що в роботах зроблено суттєвий крок вперед по відношенню до виокремлення проблеми урахування фактору часу в економічних дослідженнях, як самостійного науково-практичного напряму, який дозволить вивести на принципово новий рівень економічні дослідження процесів розвитку і трансформації (еволюції) соціально-економічних систем.

Перспективою подальших досліджень ми вбачаємо аналіз наукових досліджень з даної проблеми закордонних фахівців, особливо із країн з розвиненою ринковою економікою та подальше порівняння підходів авторів різних країн та наукових шкіл, виокремлення загальних тенденцій та принципових розбіжностей у поглядах на проблематику урахування фактору часу в економічних дослідженнях.


1. Дерев’янко, Ю. М. Тенденції аналізу фактору часу у сучасних економічних дослідженнях [Текст] / Ю. М. Дерев’янко // Механізм регулювання економіки. – 2012. – № 3. – С. 133–139.

Перспективи розвитку СІЛЬСЬКого ТУРИЗМу (НА ПРИКЛАДІ СУМСЬКОГО РАЙОНУ)
Домашенко М.Д., к.е.н., Чикалова А.С., студентка

Сумський державний університет (м. Суми, Україна)
Сучасний етап економічного розвитку України стимулює пошук таких форм господарювання, які б задовольняли як потреби виробника, так і потреби споживача певного виду продукції. Однією з найбільш ефективних форм є приватна підприємницька діяльність, яка з одного боку забезпечує зайнятість частини населення, а з другого – сприяє виробництву національного продукту та популяризації його на вітчизняному та міжнародному ринку.

Сільський туризм є перспективним напрямком малого бізнесу в сфері туристичної діяльності. Ґрунтується він здебільшого на активному відпочинку в сільській місцевості. Сільський туризм часто асоціюють із зеленим туризмом. Різниця між ними полягає в тому, що сільський туризм, на відміну від зеленого, прив’язаний до проживання туристів у сільській місцевості з метою залучення їх до побуту, сільськогосподарських робіт, збору врожаю тощо, проте слід пам’ятати, що основною метою такого роду туризму є відпочинок.

Ідея сільського туризму ідеально підходить для підприємницької діяльності у селі. Вона не потребує значних інвестицій, численного обслуговуючого персоналу, сучасної розвинутої інфраструктури. Сільський туристичний продукт складається із кількох місцевих продуктів послуг та розваг, які можуть бути запропоновані як індивідуально, так і пакетом. Використання потенціалу людських та природних ресурсів у даному регіоні дає можливість здійснювати контроль за розвитком сільського туризму силами місцевих жителів. Адже саме вони найкраще знають власні цінності, наявні ресурси та потреби.

Підприємницька діяльність фізичної особи у сфері зеленого туризму є найоптимальнішим способом впровадження цього виду бізнесу на початковому етапі. Вона не потребує Статуту чи Установчого договору; Статутного фонду і великого Статутного капіталу; окремої юридичної адреси, оскільки адресою як суб’єкта підприємницької діяльності буде домашня адреса.

У Сумській області зареєстровано і діють 14 садиб, які надають послуги в сфері «зеленого» туризму; серед них 2 – у Сумському районі нашої області: село Зелена Роща та садиба сільського туризму «Вакулина байка», власник якої у вересні 2012 року отримав сертифікат відповідності другого рівня.

Садиби пропонують відпочити від міського шуму, скуштувати сільську здорову їжу, насолодитися чарівною природою із заповідними луками. І все це – у поєднанні із сучасним комфортом та зручностями.



Проте, незважаючи на багатий історичний та культурний потенціал Сумщини, територія регіону не є «місцем паломництва» іноземних туристів. Проте, сільський туризм на Сумщині має перспективи розвитку при умові дієвої підтримки з боку місцевих органів влади та на національному рівні:

  • розробка та прийняття Закону «Про сільський туризм», проект якого вже подавався на розгляд та був знятий;

  • розробка кваліфікаційних характеристик спеціальностей «фахівець з розвитку сільського туризму» та «робітник з надання послуг у сфері сільського туризму»;

  • організація коротко- та довготривалих навчальних курсів з підготовки цих фахівців у навчальних закладах Сумщини;

  • силами студентів Сумських вишів провести маркетингові дослідження сільського туризму на території Сумщини та розробити ефективну рекламу сільського туризму Сумщини з метою залучення іноземних туристів тощо.

Таким чином, спираючись на аспекти значущості сільського зеленого туризму для забезпечення зайнятості сільського населення, зокрема Сумського району, за умови сезонності сільськогосподарської праці – цей вид підприємницької діяльності для жителів села є реальним виходом із ситуації безробіття, навіть при умові тимчасового характеру. Законодавчо-правове забезпечення та додаткові умови ліцензування, сертифікації житла, додаткові пільги допоможуть затвердитися сільському туризму в якості ефективного ведення підприємницької діяльності.


  1. Гловацька В.В. Послуги господарств населення із сільського зеленого туризму / В.В. Гловацька // “Європейська наука XXI століття: стратегія і перспективи розвитку 2006”: м-ли І Міжнар. наук.-практ. конф. – Т. 7: Економічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – С. 5-7

  2. Гловацька В.В. Формування попиту і пропозиції на туристичний продукт сільського (зеленого) туризму / В.В. Гловацька // Інноваційна економіка. – С. 165-169.

  3. Закон України «Про туризм» від 15.09.1995 № 324/95-ВР за станом на 10 травня 2005 р. – К. : Парламентське вид-во, 2005. – 33 с.

  4. Садиба зеленого туризму «Вакулина байка» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://vacula.net.ua/home

  5. Тєлєтов О.С. Інтерактивний маркетинг сільського зеленого туризму в Україні / О.С. Тєлєтов, Ю. А. Уманцева // Економічні проблеми сталого розвитку; зб. тез доповідей наук.-техн. конференції викладачів, співробітників, аспірантів і студентів факультету економіки та менеджменту (19–23.04.2010). – Суми : СумДУ. – 2010. – Ч.3. – С. 134–135.



СПЕЦИФІКА І ПЕРЕВАГИ ЗАСТОСУВАННЯ ЦІНОУТВОРЕННЯ ЗА СХЕМОЮ PAY-WHAT-YOU-WANT

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка