Зміст аблова О. К., Коценко К. Ф., Лукаш І. М

Дата конвертації11.05.2018
Розмір4.78 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25


Vladimirov L., Assistant Professor, Kovachev N.J., Chief Assistant,

Manev P.M., Chief Assistant Chief

University of Rousse (Rousse, Bulgaria)
The purpose of the paper is to formulate models of integral risk in environmental security. The main tasks to be solved are:

1) Formulation of a new structure of integral risks;

2) Creation of an universal situational risk models.

To solve the first problem a new architecture of integral risk is constructed. Based on this sample it is composed a universal polisituational graph of the risk genesis. Unlike the other existing graph-patterns this model presents the risk as a function of the time. This is done by considering the temporal development of components and by fixing the duration of the emissions, immissions and contacts.

The matter of polisituational model is formulated by introducing sets of components. The relationships between initiation phenomenon-impacts are recreated. The model simulates the occurrence and evolution of dangerous phenomena.

This is consistent with the occurrence of multitudes of the necessities of the activity, actions, causes, sources, risk factor and its emission level, time of the issue. The result is a multitude of dangerous phenomena. Each of the sets depends on time multitude.

The dangerous phenomenon is graphically presented. It is consistently associated with a pattern of dangerous phenomena.

It includes a multitudes of dispersion media, space, emerging immission that can not be the nature of the emissions but their derivatives, immission level, time of immission, the site of the impact of immission, the contact areas. The result is a multitude of dangerous effects. These sets appear and take place in function of the time multitude [1].

Dangerous effects model is consistent with the pattern of dangerous effects. It includes a multitude of the types of damage and their location, severity and size, compensation and rehabilitation. It result is many dangerous effects.

All component sets depend on the time and are associated with its multitude. The models include new structural elements that are linked with a chain of events, unimplemented so far. Each multitude has a different number of elements, depending on the complexity and specificity of the investigated danger.

A result is a complicated graph model [2], which must be analyzed and it can be extracted the model of situational oriented connection between integral components of risk.

Polisituational risk model requires prior formalization of dangers by creating scenarios of all potentially dangerous situations that may appear. These scenarios are the result of subjective analytical activity.

However, they need to be linguistically described. It's not just a verbal to be formalized, but to be written out. Therefore, the condition for creating the polisituational danger’s graphs is their linguistic formalization.

The monosituational risk model contains three types of risks, corresponding to the graph of the integral risk- indicator risks, component risks and integral risk. The model captures the causal relationships between events constituting indicator risks, indicator-component risks, risks between components and between integral risk. The model is integral. It can be used to objectively analyze and assess risk, as it recreates the integral dangers and present in details the main components. It has universal parameters.

The risk is defined as a three-dimensional object associated with a specific and real existing system, natural or anthropogenic conditions, processes, phenomenon and effects. It is described in the orthogonal coordinate system with the time risks by which the integral risk component are represented as a variable as a function of time.

Poly-and monosituational riskmetric models are complex and multi-dimensional objects. They are the development of the theory of integral risk. Using them a new structure, logic and versatility of application appears.

The risk is presented in a different coordinate system in which, on the one hand, indicates the time and, on the other- the transformation of the risk factors in the indicator risks and in components of the integral risk. These transformations reflect the dynamics of transitions of risks causal chains and hierarchy. It is universal because through the multitudes of the situations and events it can be represent unlimited types of dangers.
1. Vladimirov, L. Riskmetric in environmental security. Varna, Varna Free University "Free University", 2009.

2. Vladimirov, L. Risk-informational media in the environmental security. Varna Scientific Almanac of Varna Free University, 2010. Book.14, p.66-73


Vovk M.S., PhD student

Prydniprovs’k State Academy of Civil Engineering and Architecture
The question of interaction between ecological regulation and export competitiveness is on the agenda. It’s explained by the understanding of governments that economic development and reinforcement of competitive advantages is possible if ecological loses are taken into account. The relative governmental policy problem is in minimizing the costs of compliance with environmental policies and improving the international trade flows and competitiveness.

The high interest of governments, especially of developed countries in investigating ecology-competitiveness links is represented in attempts of scientists to understand these links through developing theories and empirical studies in this area. The base theory and a starting point in this investigation is hypothesis of M.Porter and C. van der Linde. The main idea of the theory is that stringent but properly designed ecological policy may enhance innovation processes in a country that will lead both to ecological and economic performance. There are so called “weak”, “strong” and “narrow” places in this theory broadly explored in the scientific world.

The effectiveness of this theory is being discussed until now. The fact that the theory has triggered high boost in researching of interactions between ecological policies and competitiveness in different levels and as a consequence it has contributed to a more comprehensive and full understanding of drive forces of competitiveness. So the question is how stringent must be ecological policy to improve economic effectiveness and competitiveness and what outcomes from this policy should be expected?

There have been elaborated different regression models trying to answer these questions. Some studies attempted to investigate the evidence of the “pollution haven theory” according to which polluting industries from developed countries will be relocated in jurisdictions with weak environmental regulations – ”pollution havens”. This fact has been tried to be proved empirically by European Network of Economic Policy Research Insitutes. Here are some results of researches (table 1).

So, the main conclusions we can make from the empirical studies considered above are like these:

1) when examining the links between environmental regulation and export competitiveness the results are different in in some cases depending on the theoretical concepts;

2) there is statistical evidence of relationships between ecological policy and export competitiveness;

3) consequences of applying ecological regulations are more effective for developed countries than for developing ones;

4) ecological regulations will lead to more yields in a medium- and long- term periods rather than in a short term period.

Table 1

Results of empirical investigations of ecology-competitiveness links

Aims of investigation



Area of study: EU15 exports (Roberta de Santis)

to estimate whether and how the interaction between WTO,

EU and MEAs memberships exerted a significant impact on EU15 exports in a gravity setting



and Taylor

estimator (HT)

1) EU14 bilateral export flows were positively influenced by the presence of both trade and environmental agreements in the period 1988-2008;

2) the environmental regulations have not constituted a secondary trade barrier in the past 20 years;

3) the membership of an MEA in the period 1988-2008 had a positive impact on EU14 exports ranging between 22 and 35%;

4) joint membership of WTO/EU and MEAs had a further positive ‘interaction effect’ on exports;

5) results reject the pollution haven hypothesis in favour of a view à la Porter, at least for EU members;

6) positive and significant relationship, in line with the existing literature, between EU and WTO membership and bilateral exports: EU countries exported about 31% more towards WTO countries and 16% more towards EU members

Area of study: U.S. manufacturing ( Michael Greenstone, John A. List and Chad Syverson)

1) to frame conceptual view of how environmental regulations might affect a manufacturer’s productivity level and how to measure such effects;

2) to use the principal instruments of the Clean Air Act Amendments (CAAAs), the pollutant-specific, county-level attainment/nonattainment designations;

3) to use the literature of the past two decades that has sought to explain differences in producers’ total factor productivity levels


Cobb-Douglas production


1) large-scale estimates of the economic costs of environmental regulations turned to be not insubstantial;

2) among surviving polluting plants, the nonattainment designation is associated with a roughly 2.6 percent decline in total factor productivity;

3) the regulations governing ozone have particularly large negative effects on productivity, though negative effects are also evident among emitters of particulates and sulfur dioxide;

4) carbon monoxide nonattainment, on the other hand, appears to increase measured TFP, especially among refineries;

5) overall, the productivity losses among surviving plants in nonattainment counties correspond to annual lost output on the order of $11.0 billion in 2010 dollars

Table 1

Area of study: Syrian Olive Oil Industry (Mohamad Ahmad, Thomas Kuhn, Omar Feraboli)

1) to shed light on the impact of compliance with environmental policies on the production and exports for the Syrian olive oil industry;

2) to assist developing and transition economies in examining how compliance with environmental policies can help to improve economic efficiency and export competitiveness;

3) to explore the need for supporting the use of environmental policies as the best way to promote international trade flows and avoid environmental dumping in the region, especially before the environmental damage occurs





through the

use of an




compliance with environmental policies in developing and transition economies has negative impacts on their production and exports, i.e., on their international trade flows and export competitiveness

Area of study: 14 different industries in 6 OECD countries (Md. Ashfaqul I. Babool, Michael R. Reed)

1) to identify factors that influence export competitiveness;

2) To develop a valid framework based on the H-O model to estimate changes in

international trade flows as influenced by factor endowments along with

environmental regulations;

3) To compare regulation’s impact at different product-based industries



Ohlin model

1) in general, factor intensities positively and the environmental variable negatively influence export flows;

2) environmental regulations imposed in the textile, textiles products, leather and footwear industry, iron and steel industry, machinery and

equipment industry and manufacturing (n.e.c) industry negatively impact net exports;

3) the coefficients of environmental regulation for only textiles, textile products, leather and footwear and manufacturing (n.e.c.) sectors are statistically significant;

4) a positive influence of environmental regulations on food, beverages and tobacco exports, which is supported by the Porter hypothesis;

5) Stringent environmental standards for iron and steel industry is found to negatively influence net exports but the coefficient is not significantly different from zero

Table 1

Area of study: EU 15 exports (Massimiliano Mazzanti, Valeria Costantini)

1) to explore how the competiveness of the EU economy, captured by the export dynamics over a fairly the medium run (1996-2007), has been affected by environmental regulation both on the public

and private sector side;

2) to test the strong and weak versions of the Porter hypothesis by specifying the export dynamics of four aggregated manufacturing sectors classified by their technological content, estimated with a dynamic panel data estimator applied to a gravity model of international trade


model of



1) environmental policy actions seem not to undermine EU competiveness;

2) the effect of energy and environmental taxes (to a lesser extent) is not in conflict with export performances;

3) environmental policy actions eventually bring about negative performances in the very short run, but correlates positively to competiveness in the medium run;

4) environmental and energy taxes, regulatory effects captured by PACE, public R&D and patenting activities all generate enhancement of green competitive advantages, after controlling for structural trade related, geographical and structural time related effects;

5) high tech and medium tech sectors respond positively to energy and environmental taxation, and also medium tech and low technology sectors are not negatively impacted; they respectively even respond positively to energy and environmental taxes

Волк О.М., к.е.н., ст. викладач, Шуда Ю.О., студентка

Сумський державний університет (м. Суми, Україна)
На сьогоднішній день питання розвитку енергетики в кожній державі є чи не найважливішим. Це є глобальна проблема, адже більшість країн світу, особливо держав, що розвиваються, мають значний дефіцит енергетичних ресурсів [1].

В Україні альтернативна енергетична галузь представлена в основному гідроенергетикою, вітряною енергетикою та сонячною енергетикою. Що стосується гідроелектроенергії, то її виробляють найбільші річки: Дніпро, Південний Буг. Це є один з найбільш екологічних видів енергії [1]. Але існують проблеми, які не дозволяють розвиватися цьому виду енергетики в Україні. По перше, це екологічний аспект, оскільки ГЕС руйнують екосистему річок, що призводить до поступового їх обміління.

По друге, за класифікацією ЄЕК ООН Україна відноситься до країн бідних на водні ресурси [2].

Вся територія України придатна для розвитку систем теплопостачання з використанням сонячної енергії. Найперспективнішими регіонами країни для розвитку сонячної енергетики є Кримський півострів і степова Україна [3]. За останніх 2,5 років в Україні побудовано більше 20 сонячних станцій. Введення в дію фотоелектричних станцій в Україні, головним чином, фінансується приватним інвестором. Найбільшим інвестором у цій сфері є австрійська компанія Activ Solar. Activ Solar розробляє, фінансує та реалізує великомасштабні сонячні фотоелектричні станції.

Найбільшими проектами, реалізованими Activ Solar, є СЕС "Перовий" (Сімферопольський р-н, АРК) потужністю 105,56 МВт і СЕС "Охотніково" (Сакський р-н, АРК) потужністю 82,65 МВт. СЕС "Перовий" є одній з найбільших сонячних фотоелектричних установок в світі [4].

В Україні встановлені і зафіксовані до 2030 року найвищі тарифи купівлі «сонячної» енергії (46 євроцентів за кВт/ч). Більш того українські тарифи на «зелену» енергію є найвищими в Європі. Для порівняння: у Германії «зелений» тариф складає близько 5,2 євроцента, Румунії – 0,33 євро, Болгарії – 0,25 євро [5].

Безумовно, настільки вигідні тарифи дозволяють національним і іноземним компаніям досить швидко окупати засоби, інвестовані в українські енергетичні проекти. По оцінках авторитетних фахівців, проекти потужністю 1-15 МВт окупаються приблизно за 4-5 років. Для крупніших проектів терміни окупності, відповідно, більше – близько 7-8 років [5].

Розвиток вітрової енергетики в Україні є дуже перспективним напрямком.Але наша держава використовує лише соту частину свого потенціалу у вітровій енергетиці і вкладає кошти в традиційні види. Вже декілька років в Україні чисельні компанії заявляли про наміри будівництва великих вітроенергетичних комплексів потужністю сотні мегават. Проте, лише в 2011 році перші проекти перейшли до практичної реалізації. Зокрема були встановлені перші сучасні вітрові турбіни на Новоазовській вітровій електростанції . Тоді було представлено 10 введених в дію вітрових турбін загальною потужністю 25 МВт [6].

Такі ж вітрові турбіни почали встановлювати і в Миколаївської області поблизу Очакова (с. Дмитрівка). Ще одну вітрову електростанцію планується побудувати в Березанському районі Миколаївської області.

Найближчим часом будівництво вітрових турбін планують почати компанії ООО “Конкорд Груп” (Казантипська вітрова електростанція потужністю 100 МВт) і ДТЕК (Ботієвська вітрова електростанція потужністю 200 МВт) [6].Залишається сподіватися на те, що Україна не буде зупинятися на досягнутому і буде шукати нові перспективні шляхи задля подолання своїх енергетичних проблем. 

1. Червінко Д. Проблеми та перспективи розвитку альтернативної енергетики в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://styknews.info/blog/dmytro-chervinko/2012/03/29/problemy-ta-perspektyvy-rozvytku-alternatyvnoi-energetyky-v-ukraini

2. Гідроенергетика – альтернатива розвитку в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://h.ua/story/224601/news_402317.html

3. Альтернативна енергетика. Дослідження розвитку аспектів розвитку сонячної енергетики в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:


4. Потужність сонячних парків Activ Solar перевищила 300 МВт. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.uaenergy.com.ua/c225758200614cc9/0/2cc60339e9279544c2257ab0003cd8e4

5. Муратов В.А. Перспективы развития солнечной энергетики в Украине. [Электронный ресурс]. – Режим доступу:


6. 2011 – рік народження сучасної вітроенергетики України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ecoclubua.com/2011/09/2011-rik-narodzhennya-suchasnoji-vitroenerhetyky-ukrajiny/

Глівенко С.В., к.е.н., доц., Кулинич І.А., студент

Сумський державний університет (м. Суми, Україна)
В умовах складних соціально-економічних перетворень в суспільстві, пов'язаних з переходом до справжньої ринкової економіки, відбувається зміна акцентів управлінської діяльності, що потребує формування нового типу керівників усіх рівнів, перш за все нової управлінської еліти, і не лише в державних органах, на які громадяни покладають свої надії, а й в бізнес-середовищі.

Сьогодні те, що раніше вважалося відхиленням від норми, ототожнювалось із кар’єризмом, який представляв собою негативний прояв, підводиться до рангу важливого показника розвитку людини в системі соціальної системи, вагомого фактора і умови покращення соціально-економічного стану, підвищення продуктивності праці в організації, забезпечення її конкурентоздатності.

Метою вивчення особливостей розвитку регіональної еліти є практичне визначення типового профілю представника певної групи, аналіз факторів, що дозволили йому увійти в дану категорію та оцінка його потенційних можливостей, як суб’єкта, що має сприяти розвитку регіону. Складність даної роботи полягає в тому, що відомості про представників еліти доступні, в більшій мірі, через відкриті джерела та ЗМІ лише у разі зайняття ними політичною діяльністю.

Соціально-економічну основу категорії «кар'єра» розглядалося Т. Заславською, В.Калмик, С.Оксамитною. Кар’єра досліджувалась в аспекті менеджменту людських ресурсів та самоменеджменту західними і вітчизняними дослідниками, такими, як: В. Андрєєв, М. Вудкок, М. Лукашевич, Д. Френсіс. Важливі результати дослідження механізмів формування професійної кар'єри з використанням якісних методів наведені в роботах російських дослідників, зокрема, І. Козіної, Г. Готліб, В. Семенової.

Проблема еліти тісно пов’язана з проблемою поділу праці в суспільстві, елементом якого є диференціація суспільства на керівників і підлеглих. Причини суспільної неефективності сучасної української еліти – не брак у неї знань та умінь, а те, що у неї немає необхідності враховувати інтереси суспільства. Необхідність врахування інтересів громадян країни диктується або моральними принципами еліти, або дієвими механізмами її політичної відповідальності, або тиском громадянського суспільства. Як свідчать дослідження більше 80% теперішньої еліти – вихідці із сіл та маленьких міст. Династії інтелігенції в Україні знищені як фізично, так і завдяки урбанізації протягом останніх радянських десятиліть. До того ж нині частина молодої еліти залишає Україну, шукаючи кращих умов життя в інших країнах.

Стан трудової кар’єри чи її окремих елементів у певний момент перебуває у вірогідній залежності від стану у попередній момент часу. Інакше кажучи, наступний вибір робочих місць залежить від вибору, зробленого раніше. Ця закономірність зумовлюється тим, що попередній досвід роботи не може не позначитися на виборі нової роботи.

Зазначені критерії впливу факторів на кар’єру стосуються і сучасної ділової кар’єри. Проте в їхній оцінці необхідно враховувати зміни в змісті як діяльності (в основному управлінської), так і самих факторів.

Головним у виборі шляхів просування (кар’єри) людини є розуміння того, що впливають на просування не просто фактори чи особистість сама по собі, а способи їх взаємодії. Під факторами кар’єри слід розуміти найбільш істотні обставини, що виступають як рушійні сили, причини процесу переміщення трудового ресурсу.

Переплетеність професійної кар’єри та політичної діяльності, що супроводжується зайняттям посад на державній службі, значно ускладнює процес класичного аналізу успішності кар’єри представників української еліти. Крім того трудовий шлях багатьох з них починався в умовах радянської партійної системи та планової економіки, розвивався в умовах перехідної економіки, а у теперішній час продовжується в умовах специфічної української ринково-олігархічної моделі економіки, що ускладнює співставлення показників успішності кар’єри особи з огляду на відмінності у ціннісних мотивах різних економічних систем, що змінювалися в процесі трансформації української економіки та суспільства.

Отже, нами було визначено, що на формування кар’єри еліти Сумської області впливає багато факторів. Ми з’ясували, що в структурі еліти регіону основну частину займають представники з технічною освітою. Не менш важливим фактором у формуванні кар’єри є місце народження особи та її перші досягнення у певній сфері. Що ж до вікової та гендерної структури, то можна говорити, що значні досягнення все ж мають чоловіки у віці 50–60 років.

Було визначено, що основним чином становлення кар’єри еліти тісно взаємопов’язане із сферою діяльності та зовнішніми умовами, які впливають та ту чи іншу галузь господарювання. Крім того важливе значення також відіграє участь еліти у політичному житті регіону. Не менш важливий вплив на формування кар’єри відіграє інтелектуальний рівень, кваліфікація, набутий досвід, загальний рівень культури, ментальність, ставлення до праці та мотиваційні фактори, що стимулюють людину в подальшому розвитку.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25

База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка