Зміст аблова О. К., Коценко К. Ф., Лукаш І. М



Сторінка16/25
Дата конвертації11.05.2018
Розмір4.78 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   25

4. Шевчук В.Я. Екологічне управління: підручник / В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкін, Г.О. БілявськийК.: Либідь, 2004.432 с.




РАЗРАБОТКА ТЕОРИИ И МЕТОДОВ ПРИНЯТИЯ РЕШЕНИЙ, СВЯЗАННЫХ С УПРАВЛЕНИЕМ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТЬЮ
Орлов А.И., проф.

МГТУ им. Н.Э. Баумана (г. Москва, Россия)
Первоначальным толчком, вызвавшим наш профессиональный интерес к экологии, послужили совместные исследования начала 1990-х гг. в области выбора технологий уничтожения химического оружия, химической безопасности биосферы, экологического страхования. Наша область – математическое моделирование экологических процессов.

За более чем 20 лет получен ряд новых научных результатов, относящихся к теории и методам принятия решений, связанных с управлением экологической безопасностью. Им и посвящен доклад.

Разработаны методы использование статистического контроля при экологическом мониторинге, методологические основы ранжирования и классификации промышленных объектов, подлежащих экологическому страхованию, методология выявления приоритетов опасности при размещении и функционировании технически опасных объектов в регионе на базе экспертной оценки рисков.

Под нашим руководством выполнены работы по разработке новых экспертных методов, в том числе по созданию АРМ МАТЭК (МАТематика в Экспертизе), и по методическому обеспечению применения этих методов при решении задач экологического страхования и обеспечения химической безопасности. Пример нового метода экспертных оценок – метод согласования кластеризованных ранжировок.

Концепция экологического риска – одна из наших центральных тем. Получен ряд новых результатов в области оценки, анализа и управления риском, в том числе в связи с задачами управления экологической безопасностью. В частности, обоснован непараметрический подход при вероятностно-статистическом моделировании экологического риска, сформированы подходы к построению характеристик риска и на их основе – многокритериальной оптимизации при управлении риском, разработаны непараметрические математико-статистические методы точечного и интервального оценивания характеристик ущерба. Предложены модели описания риска на основе теории нечеткости и статистики интервальных данных.

Растущее значение экологии в социально-экономическом устройстве общества XXI века обосновано нами при анализе социально-экологических аспектов управления в условиях современной экономики. Показано, что необходимость обеспечения экологической безопасности приведет к принципиальному изменению экономических механизмов, в частности, к отказу от рыночных методов управления народным хозяйством и переходу к плановой экономике. Проанализированы проблемы, связанные с содержанием Киотского протокола и последствиями его ратификации Российской Федерацией.

Отдельные исследования были посвящены проблемам здоровья населения в промышленных центрах России и их решению с помощью концепции экологического риска, вопросам использования информационных технологий при обучении экологическим дисциплинам.

Наша работа в области экологической безопасности продолжается, в частности, в рамках Программы перехода к целевому состоянию системы управления природоохранной деятельностью холдинга «Российские железные дороги».

Образование через науку – основополагающий принцип соединения в единое целое научных исследований и учебного процесса, который положен в основу деятельности Московского государственного технического университета им. Н.Э. Баумана. Поэтому полученные научные результаты послужили основой для подготовки учебных курсов по экологическим дисциплинам и соответствующих изданий (см., например, [1]). Значительная часть этих научных результатов имеет широкую сферу применения, использовалась при решении прикладных задач в различных областях деятельности и включена в учебники по теории и методам принятия решений [2-4], не нацеленные исключительно на проблемы экологической безопасности.

По результатам части проведенных нами исследований и на основн опыта преподавания опубликована монография [5].


1. Орлов А.И., Федосеев В.Н. Менеджмент в техносфере: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 384 с.

2. Орлов А.И. Теория принятия решений. – М.: Экзамен, 2006. – 576 с.

3. Орлов А.И. Организационно-экономическое моделирование: теория принятия решений. — М. : КноРус, 2011. — 568 с.

4. Орлов А.И. Организационно-экономическое моделирование: в 3 ч. Ч.2. Экспертные оценки. — М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2011. — 486 с.

5. Орлов А.И. Проблемы управления экологической безопасностью. Итоги двадцати лет научных исследований и преподавания. – Saarbrücken: Palmarium Academic Publishing. 2012. – 344 с.
РОЛЬ Системи грейдів в запобіганні виникнення конфліктів на підприємствах6
Павленко О.О., к.е.н., доц., Філімонова Н.О., студент

Сумський державний університет (м. Суми, Україна)
Основною причиною виникнення конфліктних ситуацій вважається розподіл та перерозподіл ресурсів, зокрема фінансових, якщо мова йде про нарахування заробітної плати в залежності від долі вкладу кожного працівника в кінцевий результат діяльності. Ефективна оплата праці може не тільки мотивувати найманих працівників, але і оптимізувати витрати роботодавця. Але для застосування такої ефективної матеріальної мотивації необхідно сформувати на підприємстві таку систему, яка б дозволяла визначати, враховувати та оцінювати компетентності та результати роботи окремих працівників на своїх посадах. На сьогодні система грейдів – це найкраща і єдино виправдана система нарахування посадових окладів на основі бально-факторного методу і математичних моделей.

Грейдинг (від англ. grading) – класифікація, сортування, впорядковування. В сучасному розумінні це позиціонування посад, тобто розподіл їх в ієрархічній структурі підприємства відповідно до цінності цієї позиції для підприємства.

Дуже важко знайти такий універсальний метод оплати праці, яка враховувала б інтереси і працедавця, і співробітника. Підприємство завжди намагається платити з урахуванням своїх цілей, але рівно стільки, щоб працівник не йшов, а останній у свою чергу прагне отримувати якомога більше. Саме система грейдів дозволяє розв'язати проблеми, пов'язані з мотивацією та оплатою праці персоналу, та в свою чергу запобігти виникненню конфліктних ситуацій.

Компанії, які впроваджують систему грейдів, мають на меті створити прозору і зрозумілу систему оплати праці, справедливо оцінивши з цього погляду всі посади, що є у штатному розкладі. Оскільки фактично система грейдів — це один із варіантів переходу від ручного управління, коли директор або керівник департаменту ухвалює рішення щодо долі працівників інтуїтивно, до автоматизованої чіткої структури роботи з персоналом.

Система грейдів, вважають фахівці з управління персоналом, є хорошим інструментом для довгострокової мотивації працівників. Одна з головних проблем українських компаній — низька ефективність персоналу. Так, продуктивність працівників вітчизняної фірми щонайменше втричі нижча від працівників польської, вчетверо — грецької і майже ввосьмеро — німецької [1,3].

Введення системи грейдів дозволяє:



  • зіставити посади між собою, побудувати ієрархічну систему робіт відповідно до навичок та компетентностей працівників;

  • визначити питомий внесок кожного робітника та результатів його роботи у діяльність усієї організації;

  • зробити систему оплати праці прозорою для співробітників: припиняються розмови про " несправедливість", усі розуміють чому кожен отримує саме такий оклад і такий бонус; чітко розуміти співробітникові що необхідно робити, які якості, навички і знання мати, щоб отримувати більше;

  • спростити для кадрових служб процес адміністрування матеріального стимулювання персоналу;

  • полегшити керівництву компанії процес ухвалення рішення відносно індексації заробітної плати і визначення розмірів винагороди по усіх посадах, наявних в компанії [2].

В основі системи оцінки посад лежить набір параметрів (факторів) праці, за яким ця сама оцінка і виробляється. Кожна компанія визначає важливі для неї фактори, проте можна виділити три основні групи факторів праці:

  1. компетентність працівників;

  2. фактично прикладені розумові та фізичні зусилля;

  3. відповідальності кожного за процес виконання роботи та її результати.

Грейдинговая система, заснована на вимірюванні факторів праці, дозволяє уникнути суб'єктивності у нарахуванні зарплати: кожен співробітник може в будь-який момент отримати чітке пояснення походження своєї заробітної плати. Саме цей фактор є вирішальним в формуванні мотиваційної складової системи грейдів, оскільки розуміння працівниками підходів до диференціювання заробітної плати в залежності від рівнів компетентностей кожного робітника є запорукою зменшення кількості конфліктних ситуацій в колективі.

Таким чином, до переваг системи грейдів можна віднести підвищення ефективності функціонування підприємства, упорядкування дисбалансу заробітної плати, можливість співвідношення середньої заробітної плати будь-якої посади у своїй компанії з середньоринковою, вирішення проблеми нарахування доплат за роботу, можливість усунення істотної неефективності роботи, оскільки виявляє дублювання функцій, невміле керівництво лінійних менеджерів своїми підлеглими.


1.Фалмер Р.М. Енциклопедія сучасного керування / Рене Мілер Фал мер. – К. : Кондор, 1992. – 380 с.

2. Сладкевич В.М. Мотивационный менеджмент / Віктор Миколайович Сладкевич. – К.:МАУП, 2000. – 112 с. – (навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів)

3. АпГрейд зарплати/ Дар'я Черкащина // [Електронний ресурс]. — Режим доступу http:// http://www.management.com.ua/notes/salary_upgrade.html

еколого-економічні показники використання твердих побутових відходів у теплоенергетиці
Панченко О.В., асистент, Сюй Лицзе, студент

Сумський державний університет (м. Суми, Україна)
Рівень розвитку паливно-енергетичного комплексу України має визначальний вплив на стан економіки нашої держави. На сучасному етапі здійснення економічних перетворень в Україні актуальною проблемою є консолідація зусиль, спрямованих на реформування енергетичної сфери відповідно до умов ринкової економіки, а також диверсифікація джерел постачання ПЕР. На сьогодні необхідно вирішувати важливе стратегічне завдання, яке полягає у підвищенні еколого-економічної ефективності функціонування підприємства енергетики шляхом використання енергоресурсів у якості енергоємних відходів.

Теорія ефективності при виробництві теплової та електричної енергії за рахунок використання ТПВ на підприємстві енергетики чітко розділяє поняття ефекту та ефективності, розуміючи під першим результат енергозберігаючого заходу за рахунок заміни технології виробництва енергії, а під другим – співвідношення ефекту і витрат на здійснення цього енергозберігаючого заходу. Також слід розрізняти прямі результати, що набувають чіткого вартісного вираження для підприємства енергетики, що впроваджує енергозберігаючі заходи, і непрямі, які не стосуються діяльності суб’єктів господарювання у виробництві енергії, які не набувають безпосередньо форми грошових доходів.

З погляду обґрунтування впровадження ресурсозберігаючих технологій показники енергетичного підприємства можна поділити за класифікаційними ознаками на такі групи:


        1. За характером здійснення організаційно-технологічних процесів: економічні, екологічні та соціальні.

        2. За способом вираження безрозмірні, вартісні.

        3. За кількістю характеристик – одиничні, комплексні.

        4. За формою застосування відносні та абсолютні.

        5. За стадією визначення проектні, планові, експлуатаційні та ін.

Так, еколого-економічні показники характеризують загальну вартість природних енергетичних ресурсів, що використовуються при виробництві теплової та електричної енергії, вартість природних енергетичних ресурсів на одиницю виробленої енергії, величину екологічного податку за забруднення навколишнього природного середовища при спалюванні традиційних видів палива та ТПВ; видатки на природоохоронні заходи та відшкодування збитків.

Що стосується екологічних показників, то вони характеризують в основному обсяги та концентрацію викидів шкідливих речовин у навколишнє природне середовище при спалюванні тільки природних енергетичних ресурсів, а потім енергетичних ресурсів разом із ТПВ.



Важливим моментом при розрахунку еколого-економічного ефекту на рівні підприємства є дослідження взаємозв’язків економічних та екологічних результатів, що виникають під час реалізації енергозберігаючих заходів при використанні природних енергетичних ресурсів сумісно з ТПВ у теплоенергетиці.

Реалізація енергозберігаючих заходів містить дві складові: затратну і результатну. Затратна складова залежить від виду природних енергетичних ресурсів (газ, вугілля, нафта), з якими можливо спалювати енергоємні відходи, а результатна складова буде залежати від витрат на досягнення економічних, екологічних та соціальних результатів по підприємству регіону в цілому. Безумовно, досягнення певних параметрів супроводжується позитивними і негативними еколого-економічними ефектами. Наприклад, початкова стадія впровадження енергозберігаючого обладнання для сумісного спалювання традиційних видів енергетичних ресурсів та енергоємних ТПВ. Додаткові витрати на впровадження ресурсозберігаючих технологій дозволять знизити витрати на закупівлю енергетичних ресурсів, а також зменшити видобуток вичерпних енергетичних ресурсів та навантаження на навколишнє природне середовище.

Комплексна оцінка використання ТПВ у теплоенергетиці передбачає оцінку ефектів у напрямах, які характеризують результативність цього процесу з економічних, екологічних та соціальних позицій як на рівні теплоенергетичних підприємств (ТЕП), так і регіону.

Так, на рівні (ТЕП) економічні та організаційно-технологічні ефекти будуть виражатися як: зниження витрат при виробництві тепло- та електроенергії; можливість зростання обсягів виробництва тепло- та електроенергії; застосування інноваційних технологій у теплоенергетиці та ін.



Екологічні ефекти: зменшення величини викидів окислу вуглецю ( CO2) і окислів (азоту NОx) в атмосферу; зменшення використання природних енергетичних ресурсів.

Соціальні ефекти: підвищення рівня кваліфікації кадрів; зменшення рівня захворюваності виробничого персоналу; створення додаткових робочих місць.

Таким чином, використання ТПВ як енергоресурсів дозволяє отримати позитивні результати як на підприємстві, що використовує ТПВ, так і на території, де відбуваються процеси збирання, утилізації та використання енергоємних відходів.



СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ І ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОГЛЯДИ НА ПРОТИРІЧЧЯ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
Петрушенко М.М., к.е.н., доц., Шевченко Г.М., к.е.н., доц.

Сумський державний університет (м. Суми, Україна)
Національна економіка наразі перебуває на етапі розвитку, що характеризується різнорідними протиріччями, як екологічного, так і соціального, політичного, демографічного, культурологічного та іншого спрямування. Із соціально-економічного погляду господарство країни еволюціонує під впливом наступних протиріч: між рівнями економіки (національним, регіональним, локальним тощо); між зростаючими економічними потребами та необхідністю захисту соціальних інтересів населення країни та окремих її громадян; між владними інтересами суб’єктів економічних відносин тощо.

Одне з найвагоміших, на наш погляд, соціально-економічних протиріч розвитку національного господарства полягає в існуванні цілої низки питань між співіснуванням і взаємодією економічного та соціального потенціалу (капіталу), що формується на території певної країни та є необхідною передумовою для забезпечення її сталого розвитку та економічної безпеки держави. При цьому вказане протиріччя вимагає дослідження як на теоретичному рівні (зокрема, в поняттєво-термінологічному контексті відсутнє чітке розмежування чи пояснення щодо того, як співвідносяться економічний потенціал і потенціал соціально-економічний), так і на рівні практичному (при розв’язанні потенційних і наявних конфліктних ситуацій).

Із екологічного погляду, тобто з погляду всього довколишнього світу (його природної, соціальної, економічної, технічної сторін) будь-які досліджувані соціально-економічні явища та процеси в усьому їхньому різноманітті є суперечливими самі по собі. Відповідно, вони перебувають у перманентному русі, динамічно змінюються та трансформуються. Незмінною лишається тільки екологічна місія – “благородна мета охорони довкілля” в країні загалом і будь-якій її території, зокрема. В даному контексті йдеться про широкий погляд на екологічні протиріччя національної економіки.

В закордонній науковій літературі найбільш відповідним указаному підходу є так званий “інвайронментальний” погляд на еволюцію та сучасний стан господарської та більш широко – соціально-економічної діяльності, що розгортається з урахуванням вимог концепції сталого розвитку суспільства.

Загалом усупереч наявності достатньо великої кількості спеціалізованих еколого-економічних досліджень, у “чисто” економічній спрямованості вітчизняної науки, зокрема, в сфері управління національним господарством, необхідна посилена увага до проблеми екологічних протиріч економічного розвитку, позбавленого антагоністичної конфліктності.

ВЛИЯНИЕ СОСТОЯНИЯ ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ

НА РАЗВИТИЕ СОВРЕМЕННОГО ГОСУДАРСТВА

Питайкина И.А., доц.

ФГБОУ ВПО «Пензенский государственный университет»

(г. Пенза, Россия)

В условиях углубления процессов глобализации происходит дальнейшая трансформация основных институтовгосударства: политических, социальных, экономических. Формируется новое качество институциональной среды, адекватное требованиям постиндустриального общества, где ведущим фактором его развития становится человеческий капитал.

Усиление значимости человеческого фактора, где приоритет отдается уровню образования, профессионализму, обучаемости и креативности работника, многократно увеличивает затраты на формирование и накопление человеческого капитала. В этой связи существенно возрастает роль здоровья населения как агрегированного показателя, интегрирующего биологические, демографические, социальные, культурные, экономические и иные черты, свойственные природе человеческого общества; какфактора, способного оказать значительное воздействие на снижение трансакционных издержек в процессе формирование и накоплениечеловеческого капитала.

В этой связи затраты на сохранение и восстановление здоровья населения со стороны государства должны обеспечивать поддержание и воспроизводство населения не ниже установленных пределов, за которыми происходит уменьшение возможностей самого государства осуществлять основные социально-экономические, политические и иные функции. Так, например, одной из основных проблем дальнейшего развития российского государства является демографическая проблема. Образовавшийся с 1993 года в РФ «демографический крест», как пересечение кривых смертности и кривой рождаемости, и увеличивающийся между ними разрыввплоть до 2006 года могут стать существенным препятствием на пути достижения стратегических целей устойчивого социально-экономического развития государства.

Также остро стоит проблема значительной неравномерности развития регионов в Российской Федерации. Проводимая государством региональная политика, реализуемая целым комплексом программ и проектов по поддержке федеральных округов, отдельных регионов и городов России через непосредственное инвестирование средств федерального бюджета в экономику субъекта Российской Федерации и через предоставление отдельным регионам льготного налогового режима в целях стимулирования экономической активности, пока не достаточна. Необходимо приложить усилия по созданиютакой институциональной среды, которая будет способствовать выравниванию показателей уровня и качества жизни по регионам.

Сохранение и приращение численности населения России сегодня – проблема выживания государства в ХХI веке. Состояние здоровья каждого конкретного человека – индивидуальное здоровье – составляет качество человеческого труда и лежит в основе производительных сил общества. Здоровье человека, согласно высказыванию В. И. Ленина, представляет собой казенное имущество, которое нельзя расточать по собственному произволу без ущерба для государства. Следовательно, от состояния здоровья населения – общественного здоровья – во многом зависит экономическое процветание государства и его способность конкурировать в современных условиях усиления глобализационных процессов.

В этой связи показатель качества здоровья населения страны как основы трудового, экономического, творческого и интеллектуального потенциалов на современном этапе развития человеческого обществамногократновозрастает.



Формирование стратегии любого государства в ХХI веке должно основываться на принципах создания для граждан данного государства высоких показателей уровня и качества жизни. Данные показатели содержат в себе объективные (экологические, социальные, политические, экономические, духовные и т.д.) и субъективные (отражающие отношение субъекта к реалиям его жизни) характеристики, определяющие условия воспроизводства населения в целом и каждого человека в частности. При условии, что затраты на поддержание здоровья населения для государства значительно ниже затрат на его восстановление, проблема реформирования российского здравоохранения требует более тщательного и взвешенного подхода.

Таким образом, здоровье населения становится основным качественным показателем не только достигнутого уровня экономического развития государства, но и того места, которое государство занимает в мировой экономической системе. Следовательно, задача развития государства в условиях глобализации на ближайшую и долгосрочную перспективув как раз и состоит в восстановлении, сохранении и развитии и приумножении здоровья населения, его качества.


СТАЛИЙ РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ НА ЗАСАДАХ ЕКОЛОГІСТИКИ
Питуляк Н.С., к.е.н., старший викладач

Національний університет «Львівська політехніка» (м. Львів, Україна)
Постійне розширення ринків збуту та нераціональне управління екосистемами призводить до інтенсивного використання природних ресурсів, виснаження природного потенціалу, сприяє формуванню несприятливого екологічного середовища. Внаслідок такого підходу господарювання загроза екологічної кризи є очевидною.

Важливою складовою розвитку суспільства є збалансованість сучасних потреб людства та захист інтересів майбутніх поколінь, а пошук альтернативних та інноваційних підходів в управлінні економікою є надзвичайно актуальним для забезпечення збалансованого та сталого розвитку здорового суспільства. На сьогодні сталий розвиток – одна з перспективних сучасних ідеологій, сутність якої можна розглядати з позиції трьох аспектів: економічного, екологічного та соціального, а однією з концепцій цієї ідеології є екологістика.

Незважаючи на унікальну здатність логістики підвищувати ефективність господарської діяльності підприємств, теоретична база цієї молодої науки в Україні остаточно не сформована. Огляд спеціалізованої наукової літератури показав, що немає узагальненої думки щодо трактувань основних понять та явищ у цій сфері. На сьогодні не існує чіткого і єдиного визначення логістики, так як і екологістики. Багато тлумачень свідчить про розвиток цієї науки, поступове формування її базових принципів та концепцій. Зарубіжні науковці розглядають логістику не тільки як філософію ведення бізнесу, але й як один з чинників сталого розвитку, поєднуючи її з екологією. Однак як у зарубіжній фаховій літературі, так і вітчизняній, концепція екологістики або “зеленої” логістики науковцями досліджена не достатньо.

Концепція екологістики базується на мінімізації шкідливого впливу на навколишнє середовище, зменшенні використання природних ресурсів, що не відновлюються. Під шкідливим впливом на навколишнє середовище слід розуміти не тільки викиди шкідливих речовин, а й шум, вібрацію, які створюють дорожні та залізничні транспортні засоби, відходи паливно-мастильних матеріалів, що попадають у повітря, землю та воду, використання неекологічної упаковки, необхідність утилізації відходів та бракованої продукції [3, с. 8]. Все це зумовлює негативний вплив на навколишнє середовище та руйнує природні екосистеми. Вирішення екологічних проблем, перш за все, полягає у зменшенні використання природних ресурсів, а це автоматично призведе до зменшення витрат, що і є головним завданням логістики.

Як показали дослідження, в нашій країні екологістика не розвинена, а проблеми екології залишаються не вирішеними. Економічно розвинені країни світу сьогодні спрямовують зусилля не на збільшення прибутків, а на досягнення сталого розвитку, для чого необхідно розуміти важливість ощадливого використання природних ресурсів та розглядати економіку у екологічному та соціальному аспектах. Вітчизняні підприємства повинні переходити на технології, що відповідають екологічним вимогам окремих споживачів, ринків та суспільства в цілому, а екологістику розглядати як основу сталого розвитку економіки.

1. Герасимчук З.В. Сталий розвиток регіону на засадах екологістики / Герасимчук З.В., Хвищун Н.В. // Інноваційна економіка: всеукраїнський науково-виробничий журнал. – Тернопіль, 2012. – № 2 – С. 158 – 162.

2. Смирнов І. Г. Логістика: просторово-територіальний вимір. – К.: Обрії, 2004. – 334 с.

3. Вержбицкий О. Экологистика: экономика + экология / Вержбицкий О. // Дистрибуция и логистика: всеукраинский информационно-аналитический журнал. – 2012. – № 10. – С. 8–11.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   25


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка