Земноводні загальна характеристика



Скачати 154.95 Kb.
Дата конвертації22.12.2017
Розмір154.95 Kb.
ТипУрок

СПЕЦІАЛЬНИЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД І-ІІ СТ. № 4 ім. М. ОЛЕФІРЕНКА

Загальна характеристика класу Земноводні.

Особливості процесів життєдіяльності та поведінки.

РОЗРОБКА УРОКУ З БІОЛОГІЇ

вчитель хімії та біології спеціаліст ІІ категорії

ЛОМАКА О. М.,
ОЛЕКСАНДРІЯ 2016

Тема.

«Загальна характеристика класу Земноводні. Особливості процесів життєдіяльності та поведінки.

Мета:

  • сформувати в учнів знання про наступний клас типу Хордові – Земноводні;

  • ознайомити учнів із середовищем існування земноводних, їх способом життя;

  • розглянути зовнішню будову на прикладі жаби озерної;

  • розкрити особливості будови та процесів життєдіяльності цих тварин у зв’язку із середовищем існування;

  • визначити риси ускладнення земноводних порівняно з рибами;

  • розвивати навички самостійно працювати з текстом та малюнками підручника;

  • розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти між собою, уміння спостерігати та робити відповідні висновки;

  • розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення;

  • прищеплювати любов до живої природи, формувати науковий підхід до її пізнання;

  • виховувати бережливе ставлення до земноводних тварин,

  • проводити просвітницьку роботу з приводу корисного значення тварин даного класу.


Тип уроку:. комбінований (засвоєння нових знань і формування практичних умінь та навичок).
Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;

в) практичний: виконання лабораторної роботи.



Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2. Репродуктивний.

Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.



Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4. Візуальний: складання схем, таблиці.

5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – музика.

6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.


Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, фотографії, таблиці з теми «Земноводні», інструктивні картки, відеіозапис «Голоси жаб» мультимедійний проектор, дошка.
Основні поняття та терміни: земноводні, амфібії. Земноводні, заціпеніння, повіки, мигальна перетинка, барабанна перетинка, резонатори, ноги, стегно, гомілка, лапка, плавальна перетинка, плече, передпліччя, кисть, крижовий відділ, хвостова кістка, пояси кінцівок, плечовий пояс, груднина, ключиця, вороняча кістка, лопатка, тазовий пояс, тазові кістки.
Наприкінці уроку учні називають характерні ознаки земноводних; наводять приклади ускладнення будови і процесів життєдіяльності земноводних порівняно з рибами; організацію земноводних та риб, риси пристосованості земноводних до життя у водному та наземному середовищі існування; роблять висновки про основні відмінності в будові скелетів кісткових риб та земноводних.

ХІД УРОКУ


  1. Організаційний момент, створення психологічного настрою. Перевірка домашнього завдання.


(Виконання експрес – тестів).

1. До хрящових риб належать:

а) манта; б) осетер; в) лящ; г) горбуша; д) катран.

2. Людиною штучно розводяться:

а) короп; б) латимерія; в) тріска; г) оселедець; д) щука.

3. Плавального міхура не мають:

а) карась; б) горбуша; в) акула; г) скат; д) лосось.

4. Яке серце у риб:

а) трубчасте; б) двокамерне; в) трикамерне; г) відсутнє.

5. Прохідними рибами є:

а) річковий окунь; б) атлантичний осетер;

в) короп; г) горбуша; д) скат-хвостокіл.




  1. Актуалізація і корекція опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

На сьогоднішньому уроці ми розпочинаємо вивчення тварин, які в одних викликають огиду, а в інших – захоплення. Дехто вважає їх прекрасними, ніжними, мудрими створіннями. Деяким з них навіть поклоняються. А окремі особини можуть здатися непривітними і огидними. Хто ж ці тварини?

(Вправа «Ключове слово»: учитель зачитує питання, правильні відповіді прикріплює на дошку. Взявши з кожного слова певні літери, складається в кінцевому результаті слово земноводні):

  1. Назва планети, на якій ми живемо. (Земля)

  2. Яким прикметником описуємо те, що з'являється вперше? (Новий)

  3. Віршований твір. (Ода)

  4. Частка, що означає заперечення. (Ні).


ЗЕМНОВОДНІ, або АМФІБІЇ – перша група хребетних тварин, що у процесі історичного розвитку вийшла на сушу, однак їх розмноження та розвиток відбувається у прісній воді.

Отже, тема уроку: «Загальна характеристика класу Земноводні…


  1. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів, повідомлення теми та мети уроку.

Проблемне навчання (учні висловлюють свої судження)

Скажіть, чи знаєте ви, …



  • Як швидко жаби поглинають їжу?

  • Чим живляться жаби взимку?

  • Які кінцівки спочатку виростають у пуголовка: передні чи задні?

  • Чи існують жаби, які не мають язика?

Вивчаючи Земноводних, ви познайомитесь з найдавнішими хребетними тваринами, які першими освоїли наземно-повітряне середовище. З'ясуєте риси пристосування як до водного, так і до наземного способу життя. Спробуємо разом знайти відповіді на запитання, що стосуються земноводних.

Сьогодні ми дамо загальну характеристику земноводним тваринам і порівняємо їх із вивченими раніше рибами.



ВІДЕО

  1. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу.


Систематика. (Гра «Біологічне лото»: на дошці в довільному порядку розміщені картки із назвами таксономічних одиниць. Завдання учнів – визначити місце Земноводних у системі органічного світу. Робота по варіантах: І-й – виправляє помилки у розміщенні таксономічних одиниць, ІІ-й – у назві таксонів. (схема 1 «Місце Земноводних у системі органічного світу» - Додаток)
Середовище існування, походження, спосіб життя.

(Розповідь-пояснення учителя).

Батрахологія – наука, що вивчає особливості будови і життєдіяльності земноводних.

Земноводні - це перші хребетні тварини, які пристосувалися до життя на суходолі, проте їхнє розмноження і розвиток відбуваються у воді. Дорослі земноводні дихають за допомогою легенів і через шкіру, а їхні личинки та деякі дорослі особини - за допомогою зябер. Предками амфібій були давні кистепері риби, які залишили водне середовище існування. Саме вони дали початок сучасному різноманіттю видів наземних хребетних тварин. Клас Земноводні, або Амфібії, налічує понад 3600 сучасних видів (в Україні- 17). Сюди належать жаби, ропухи, квакші, тритони, саламандри тощо.
Походження амфібій пов’язане з низкою таких особливостей:

  • Поява п’ятипалих кінцівок;

  • Розвиток легень;

  • Поява трикамерного серця;

  • Поява двох кіл кровообігу;

  • Прогресивний розвиток центральної нервової системи й органів чуття.

Розглянемо спосіб життя і будову тіла земноводних на прикладі жаби озерної. – найпоширенішого представника прісних водойм України.

Жаба озерна – типовий представник класу Амфібії. Вона живе в річках, озерах і великих ставках, уникаючи місць, порослих густою водяною рослинністю. Цим жаба озерна відрізняється від спорідненого виду – жаби ставкової, що оселяється в невеликих озерцях і річкових затонах, водна поверхня яких вкрита лататтям. Удень жаба веде активний спосіб життя. Значну частину доби вона перебуває у воді, на берег виходить лише полювати і погрітися на сонечку.

Жаба озерна – ненажерлива тварина. Протягом літа вона поїдає тисячі комах. Полює жаба із засідки, висовуючи з води лише голову, або причаївшись на суходолі. Вона нападає на здобич, яка рухається. Через особливу будову мозку і очей жаба не здатна помічати нерухому тварину. Викидаючи довгий липкий язик, вона вловлює комах. Так само полюють і ропухи, і квакші. Усі види земноводних живляться комахами і цим обмежують чисельність шкідників. Наприклад, трав'яна жаба з кінця весни до початку осені знищує понад 1260 безхребетних. Ставкова жаба живиться переважно личинками бабок, жуків-плавунців тощо і цим зменшує кількість шкідників риб.
Сезонні явища в житті земноводних

Жаби озерні зимують на дні водойми: закопуються в мул і впадають у стан заціпеніння – не живляться, майже не рухаються і втрачають до половини своєї маси.



Жаби кліматичної зони України спроможні витримувати навіть нетривале заморожування, перетворюючись на крижинку, яка при кімнатній температурі повітря розтає, оживає і починає стрибати.
(запис схеми 2 «Сезонні явища в житті земноводних »)

Загалом, річний цикл життя земноводних за умов сезонного клімату поділяється на такі періоди:

  • весняне пробудження;

  • розмноження (нерест);

  • період літньої активності;

  • зимівля (заціпеніння).

Зелені жаби зимують на дні водойм; кумки, тритони і ропухи – на суходолі.

Будова та покриви тіла.

(Групова робота з підручником – 3 групи: голова, тулуб, кінцівки (СТОРІНКИ). Учні по черзі зазначають особливості будови земноводних).
мал. 1
Тіло земноводних, як і риб, складається з голови, тулуба й хвоста (мал.1). Але в жаб, ропух і деяких інших представників цього класу хвостовий відділ не виражений. Шкіра гола, без лусок. У ній є багато залоз, які виділяють слиз. Цей слиз зволожує поверхню тіла й полегшує газообмін через шкіру, захищає тварин від проникнення хвороботворних мікроорганізмів. А в деяких видів (саламандри плямистої, кумок, деяких видів ропух) у шкірі є отруйні залози, тому їхній слиз містить отруйні сполуки, що захищає цих тварин від нападу хижаків.
Голова жаби плеската й широка. Є великий рот з ледь помітними зубами, очі з повіками (нижня – прозора, верхня –шкіряста), під нижньою повікою є мигальна перетинка, яка закриває око. За очима розташовані барабанні перетинки та спеціальні голосові пухирі – резонатори (у самців).
Тулуб короткий і широкий, шия та хвіст відсутні. Дві пари ніг (задні довші за передні). Задні кінцівки складаються з трьох відділів:стегна, гомілки, стопи. Стопа має 5 пальців, з’єднаних між собою плавальною перетинкою. Передні кінцівки мають теж 3 відділи, але кисть жаби – 4 пальці.
Опорно-рухова система.

(Робота з малюнком, заповнення таблиці)


Опорно-рухова система

п/п

Частина тіла

Назви кісток




1

Скелет голови (череп)




2

Тулуб




3

Пояс передніх кінцівок




4

Передні кінцівки




5

Пояс задніх кінцівок




6

Задні кінцівки





мал. 2
Скелет земноводних складніший, ніж у риб (мал.2). Хребет поділений

на шийний (1 хребець), тулубовий (9 хребців), крижовий (1хребець) відділи. Єдиний шийний хребець з’єднує голову з тулубом. Тому рухливість голови у цих тварин обмежена. Жаба не має ребер.


Череп переважно хрящовий.
Скелет кінцівок включає кістки вільних кінцівок (передніх і задніх) та їхніх поясів. Він має типову для наземних хребетних тварин будову. Передню кінцівку утворюють кістки плеча, передпліччя та кисті.
Пояс передніх кінцівок (плечовий пояс) складається з парних кісток: лопаток, воронячих кісток і ключиць. У місці сполучення воронячих кісток приєднується грудина. Задня кінцівка складається з кісток стегна, гомілки та стопи.
Пояс задніх кінцівок утворений трьома парами зрослих між собою кісток. Кінцівки закінчуються пальцями (переважно п'ятьма).
Мускулатура.

У земноводних найкраще розвинені м'язи кінцівок та їхніх поясів. М'язи земноводних поділяються на групи, що виконують спільні функції (наприклад, м'язи, що згинають кінцівки, або м'язи, які розгинають кінцівки).



Розповідь-пояснення учителя або як роздатковий для складання схем

Травна система земноводних починається ротоглотковою порожниною, яка переходить у стравохід. Сюди відкриваються протоки слинних залоз. Слина слугує лише для зволоження їжі, що полегшує її ковтання. На дні ротоглотки розташований язик. У жаб і ропух він вкритий клейкою речовиною та прикріплений до дна ротоглотки переднім кінцем, тоді як задня його частина вільна. Жаба під час полювання викидає язик із ротової порожнини вперед, до якого приклеюється здобич. При ковтанні їжі очі втягуються, тиснуть на стінки ротоглотки, сприяючи проштовхуванню їжі до стравоходу. Їжа перетравлюється у шлунку та кишечнику, в який відкриваються травні залози: печінка та

підшлункова залоза. Кишечник, як і в хрящових риб, відкривається в клоаку.


Видільна система земноводних також відкривається в клоаку.
Дихальна система.

Ми иже згадували, що земноводні у дорослому стані здебільшого дихають за допомогою легенів. Легені - парні комірчасті мішки, які забезпечують дихання атмосферним киснем. Повітря потрапляє в легені за допомогою рухів дна ротоносоглоткової порожнини. Значну роль у процесах дихання відіграє шкіра. Так, у жаб через шкіру може надходити близько половини необхідного кисню, а в далекосхідного тритона та американських безлегеневих саламандр легені взагалі зникають і газообмін відбувається тільки через шкіру та слизову оболонку ротоглоткової порожнини. Шкірне дихання забезпечує тривале перебування земноводних під водою.

Личинки земноводних дихають зябрами, а у протеїв і сиренів зябра зберігаються протягом усього життя тварини.
Кровоносна система личинок земноводних побудована так само, як і в риб: серце двокамерне, одне коло кровообігу. Але в дорослих земноводних серце має вже три камери (два передсердя та шлуночок, є два кола кровообігу). Передсердя, скорочуючись, виштовхують кров до шлуночка. Зі шлуночка кров потрапляє в основні артерії і розноситься по всьому тілу. Частина крові зі шлуночка надходить до легеневих артерій і легенів. Там вона збагачується киснем, і по венах артеріальна кров повертається до лівого передсердя. Це мале коло кровообігу. Решта крові зі шлуночка надходить до всіх інших органів. Там вона віддає кисень і стає венозною. Венозна кров повертається у праве передсердя. Так утворюється велике коло кровообігу. Крім венозної крові, в правий шлуночок по шкірних венах потрапляє й артеріальна кров. Таким чином, у правому передсерді венозна та артеріальна кров змішуються.

Внутрішня поверхня шлуночка має багато комірчин. Змішана кров (з правого передсердя) та артеріальна (з лівого) окремими порціями заповнює їх на короткий час і вже не змішується. Унаслідок цього найбідніша на кисень кров надходить до легенів, змішана - до різних внутрішніх органів, найбільш насичена киснем - до головного мозку.

Для дихання атмосферним киснем треба набагато більше дихального пігменту гемоглобіну, ніж для дихання киснем, розчиненим у воді. Тому еритроцити (червоні клітини крові) у земноводних утворюються не лише в селезінці, як у риб, а й у червоному кістковому мозку, який характерний тільки для наземних хребетних тварин.

Як і риби, земноводні належать до холоднокровних (пойкілотермних) тварин. При зниженні температури активність цих тварин знижується і вони можуть впадати у неактивний стан.


Нервова система земноводних складається з тих самих відділів, що й у риб. Але в них краще розвинений передній мозок. У ньому, на відміну від риб, розміщені півкулі, які відповідають за складні форми поведінки.
Органи чуттів земноводних досить різноманітні, оскільки в них є як органи, характерні для мешканців водойм, так і такі, що притаманні наземним тваринам. Так, у земноводних, як і в риб, є бічна лінія. У жаб вона розвинена лише на стадії личинки (пуголовка), а у видів, які постійно мешкають мохом у водоймах (деякі хвостаті земноводні), зберігається протягом усього життя. А ось очі земноводних пристосовані до функціонування на суходолі: вони допомагають тваринам краще орієнтуватися в навколишньому просторі і знаходити об'єкти живлення. Але сприймають вони лише предмети, що рухаються. Від пересихання очі захищені трьома повіками (верхньою, нижньою та миготливою перетинкою). У земноводних розвинений кольоровий зір. Очі у жаби опуклі й розташовані над поверхнею голови. Це дає змогу тварині перебувати у воді й спостерігати за тим, що відбувається поза водним середовищем.

Органи слуху земноводних здатні сприймати звуки, які поширюються в наземному середовищі. Тому, крім внутрішнього вуха, вони мають ще й середнє. До його складу входить слухова кісточка й барабанна перетинка. Вона відокремлює заповнену повітрям порожнину середнього вуха від довкілля. Звукові коливання через барабанну перетинку і слухову кісточку передаються на внутрішнє вухо. Саме там розташовані чутливі клітини, які сприймають звуки. З внутрішнім вухом пов'язаний і орган рівноваги. Чутливі клітини, які слугують смаковими рецепторами, розташовані в земноводних на язиці та у ротовій порожнині. Чутливі клітини у шкірі земноводних сприймають хімічні речовини, дотик, зміни температури.



Регенерація добре виражена у хвостатих земноводних (особливо в личинок), у яких можуть відновлюватись хвіст, кінцівки, кишечник, легені, око тощо. А в дорослих жаб, ропух й інших безхвостих земноводних здатність до регенерації виражена слабше.
Особливості поведінки земноводних.

Як і у риб, поведінка земноводних пов'язана з різноманітними інстинктами (мисливськими, захисними, турботою про нащадків тощо). Але у них досить легко виробляються й умовні рефлекс.


Розмноження та розвиток земноводних, як і в риб, відбувається у воді. Земноводні - роздільностатеві тварини, яким здебільшого притаманне зовнішнє запліднення. Протоки статевих залоз у земноводних відкриваються в клоаку.

З настанням весни земноводні прокидаються від зимового заціпеніння та починають шукати водойми, які швидко прогріваються сонячним промінням. Навесні ви часто чули гучний «жаб'ячий спів». Річ у тім, що в самців деяких видів жаб у кутках ротової щілини розвиваються особливі парні мішки – резонатори. Вони можуть роздуватися, підсилюючи звуки. У такий спосіб самці жаб сповіщають про свою присутність.

Самки жаб відкладають у воду дозрілі ікринки, а самець випускає на них рідину, що містить сперматозоїди. Через деякий час зовнішня оболонка ікринок набрякає і збільшується за об'ємом. Набряклі драглисті оболонки допомагають ікринкам утримуватися біля поверхні води, де вища температура. Вночі, коли температура знижується, в кладках завдяки драглистим оболонкам температура продовжує залишатися на декілька градусів вищою, ніж у воді. Верхня частина яйця всередині прозорої оболонки містить темний пігмент, а нижня - світла. Завдяки пігменту сонячне проміння уловлюється краще і яйце отримує більше тепла, необхідного для розвитку зародка. Крім того, темний пігмент захищає зародок від шкідливого ультрафіолетового випромінювання Сонця. (мал.1 додаток)

Земноводним притаманний непрямий розвиток

Личинка жаб має назву пуголовок. Спочатку вона схожа на личинку кісткової риби. Дихає пуголовок спочатку зовнішніми зябрами, розташованими з боків голови. Вони невдовзі замінюються внутрішні, непомітні ззовні (прорізуються зяброві щілини). Пуголовок має одне коло кровообігу і двокамерне серце. На його шкірі помітна бічна лінія. Отже, у личинок земноводних є багато спільного з кістковими рибами.

Перші дні пуголовки існують за рахунок жовтка ікринки. Згодом у них прорізується рот і вони починають живитися самостійно. Спочатку вони з'їдають драглисті оболонки ікринки, до яких прикріплювалися. Здобувати їжу пуголовкам допомагають рогові зубчики, заховані під м'ясистими губами. Пуголовки зішкрібають шар дрібних організмів (водорості, найпростіші тощо) з підводних предметів. Згодом вони починають полювати на дрібних безхребетних. (мал.2 додаток)



Пуголовок швидко росте, зовнішні зябра замінюються на внутрішні, через деякий час починають розвиватися кінцівки. Спочатку зовні помітні лише задні кінцівки, передні ж - сховані під шкірною згорткою, що прикриває зяброві щілини. Через деякий час з'являються легені, серце стає трикамерним. Хвіст поступово коротшає, та стають помітними передні кінцівки. Пуголовок перетворюється на жабеня. Період розвитку у воді триває два-три місяці, після чого жабенята заселюють на суходолі придатні місця існування. Статевозрілими жаби стають на третьому році життя. Таким чином, земноводним притаманний непрямий розвиток, під час якого організм зазнає значної перебудови.


  1. Узагальнення вивченого. Корекція знань.

Пояснення схем учнями:
Нпрямая со стрелкой 13прямая со стрелкой 12прямая со стрелкой 11ИРКИ СЕЧОВОДИ КЛОАКА СЕЧОВИЙ МІХУР

прямая со стрелкой 10

НАЗОВНІ


Спрямая со стрелкой 9прямая со стрелкой 8прямая со стрелкой 7ЕРЦЕ ДОРОСЛОЇ ЖАБИ


Спрямая со стрелкой 6прямая со стрелкой 5ЕРЦЕ ЛИЧИНКИ ЖАБИ
ОРГАНИ ЧУТТЯ

прямая со стрелкой 1прямая со стрелкой 2прямая со стрелкой 3прямая со стрелкой 4


  1. Підсумки уроку.

(Гра «Мікрофон»: учні, передаючи один одному мікрофон, повідомляють, що сподобалось найбільше на даному уроці).


  1. Повідомлення домашнього завдання.

Параграф 38-39 опрацювати, підготувати доповіді:

  • «Значення земноводних (плазунів) у природі»

  • «Значення земноводних (плазунів) у житті людини»

  • «Різноманітність земноводних (плазунів)»




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка