Заняття з малювання нетрадиційними техніками, як засіб розвитку творчих здібностей



Сторінка1/5
Дата конвертації26.12.2017
Розмір1.3 Mb.
  1   2   3   4   5


Заняття з малювання нетрадиційними техніками, як засіб розвитку творчих здібностей.

Зміст


І. Вступ……………………………………………………………………………………………...4
ІІ. Основна частина

1. Зображувальна діяльність як чинник виховання творчої

особистості …….................8

2. Нетрадиційні техніки малювання......................................................................................9

ІІІ. Висновки ......……………………………………………..…....................... 13

ІV. Додатки

Додаток 1 Конспекти занять з прийомами нетрадиційного

малювання .......................... 14

Додаток 2. Планування занять з прийомами нетрадиційного

малювання ........................ 47

Додаток 3. Матеріали до занять ........................................................ 52

Додаток 4. Ігрові вправи ...........................................................................61

Додаток 5. Поради батькам .......................................................................63

Додаток 6. Пальчикова гімнастика ...........................................................70

Додаток7.Психогімнастика......................................................................71

Додаток 8. Етюди..........................................................................................73

Додаток 9. Фотоматеріали.............................................................................. 75

V.Список використаної літератури ………………………………


Дошкільне дитинство – це період інтенсивного

розвитку творчих здібностей дитини, період

нескінчених запитань, задумок,

невичерпаного фантазування…

О.В. Запорожець
Дитячий вік має багатющі можливості

для розвитку творчих здібностей.

На жаль, ці можливості з часом необоротно

втрачаються, тому необхідно, як можна

ефективніше використовувати їх у дитинстві…

Л. Виготський

Вступ


Становлення творчо активної особистості — важливе завдання сьогодення. Вона повинна вносити прогресивні зміни до суспільного життя, вміти здійснювати вибір, визначати та вирішувати проблеми, бути винахідливою, мати творчу уяву. Процес становлення, на основі вікових особливостей та за сприятливих психолого-педагогічних умов, розпочинається вже у молодшому дошкільному віці. У цей період відбуваються якісні зміни в психіці, у результаті яких малюк стає істотою активною та діяльною. Зростають фізичні можливості, розширюються потреби, змінюються види і форми діяльності, закладаються основи вольової сфери, елементи свідомості та самосвідомості, відбуваються великі зміни у спілкуванні дитини з дорослими та однолітками.

Зображувальна діяльність відіграє велике значення для всебічного розвитку особистості. У процесі створення зображення в дитини формуються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності. Під час зображувальної діяльності дитина має можливість доступними засобами виразити свій емоційний стан, своє ставлення до навколишнього світу, вчиться самостійно створювати прекрасне, помічати його в повсякденному житті, у творах мистецтва.

Під час виконання робіт із зображувальної діяльності в дитини відбувається тренування рухів пальців рук. Відомо, що розвиток зон мозку, які відповідають за мовлення, відбувається під впливом імпульсів, що йдуть від пальців. Якщо розвиток рухів пальців відстає, то затримується і розвиток мовлення, хоча загальна фізична активність дитини при цьому може бути нормальною.

Стимулювання мовленнєвого розвитку дітей шляхом тренування пальців рук є одночасно й підготовкою руки до письма. В. О. Сухомлинський писав «Творчість відкриває в дитячій душі ті потаємні куточки, в яких дрімають джерела добрих почуттів. Витоки творчих здібностей дітей на кінчиках їхніх пальців. Чим більше майстерності в дитячій руці, тим розумніша дитина». Від пальців, образно кажучи, йдуть тоненькі струмочки, які живлять джерело творчої думки.

У Базовому компоненті дошкільної освіти у розділі «Культура» зазначається, що дитина повинна прагнути відійти від шаблону, виявляти вигадку та фантазію, винахідливість, експериментувати, вдосконалювати. При цьому вона має вміти передавати свої думки, почуття, стан, настрій, фантазії через образотворчу діяльність.

Пріоритетними напрямами роботи ДНЗ щодо розвитку творчих здібностей дитини є оновлення змісту навчально-виховного процесу, що виявляється у створенні належних умов забезпечення розвивального середовища, своєчасному розкритті природних задатків, нахилів і здібностей дитини, інтеграції родинного та суспільного виховання, формуванні готовності вихователя до інноваційної діяльності.

Проблеми розвитку дошкільної освіти на сучасному етапі характерні для проблем у системі освіти взагалі. Уже зараз окреслилась тенденція на швидкий вихід з етапу застою з орієнтацією на творчість як пріоритет, що незабаром буде основною в критеріях оцінки фахівців сучасного виробництва, освіти, науки. Для педагогіки – це виховання повноправного члена суспільства, який засвоїв мінімально необхідний рівень культури цього суспільства, який приймає і здатний виконувати основні його норми та звичаї.

На сучасному етапі розвитку нашої країни відбуваються процеси оновлення та вдосконалення суспільства. Ці процеси торкнулися і системи освіти, яка орієнтується на якісно новий рівень розвитку, що відповідав би вимогам сучасного життя.

Видатний український педагог В.О. Сухомлинський у своїх працях зазначав, що ми повинні відкрити в кожній людині творця, поставити її на шлях самобутньої творчої, ітелектуально повнокровної праці.

Сучасне життя в усіх його проявах стає все більш різноманітним та складним. Чим далі, тим більше вимагає воно від людини не шаблонних, звичайних дій, а рухливості мислення, швидкого орієнтування, творчого підходу до вирішення великих та малих завдань. Тому перед педагогами стоїть завдання виховання творчої особистості, починаючи вже з дошкільного віку.

Л.С. Виготський писав про те, що творчість виявляється скрізь, де людина змінює, відступає від стереотипу, створює хоча б крупинку нового для інших або для себе.

Перед нашою країною, школою, вихователями та батьками постає завдання надзвичайної важливості: домогтися, щоб кожного з тих, хто зараз ходить у дитячий садок та хто ще тільки-но має народитися, зростити не лише свідомим членом суспільства, не лише здоровою та міцною людиною, але й обов'язково – ініціативним, думаючим працівником, здібним до творчого підходу до будь-якої справи, за яку б він не взявся. Активна життєва позиція може мати підставу, якщо людина міркує творчо, якщо бачить навколо можливість для вдосконалення.

Наша мета – не тільки розвивати фантазію дітей, а й навчити міркувати системно, розуміючи процеси, що відбуваються, а вихователям дати в руки знаряддя з конкретного практичного виховання в дітей якостей творчої особистості, здатної розуміти єдність оточуючого світу, вирішувати свої маленькі проблеми. Дошкільний вік – це вік, сприятливий для розвитку творчості. Дитині все дається легко, усе цікаво і все вона виконує з великим захопленням, особливо коли ці дії пов'язані з грою або просто включені в ігрові відносини.

Розвиток творчих здібностей дітей завдяки художнім навичкам є процесом природним та високоефективним. Залучаючи дітей до художньо-творчої діяльності, педагог реалізує не тільки завдання художнього виховання, а й більш глобальні – розвиває інтелектуально-творчий потенціал дітей.

Таким чином, завдяки зображувальній діяльності як засобу формування творчості, ми маємо можливість навчати дитину основам творчого вирішення художньої проблеми, можемо надати дітям можливість для прояву активності та самостійності. Важливою частиною у вихованні майбутньої людини є естетичне виховання, мета якого - формувати в малюків здатність сприймати і розуміти прекрасне у природі, праці, суспільнйх відносинах, у вчинках людей, у мистецтві, розвивати естетичні смаки, потребу і здатність брати участь у створенні прекрасного.

Сухомлинський писав: «Якщо ви - педагог, мати, батько і зумієте змалку і в отроцтві навчити дитину відчувати красу, захоплюватися дивними творіннями людських рук, нерукотворною красою природи, то виростите людину з високою культурою почуттів». Адже суть краси, творчості, як поєднання різних матеріалівзвуків, слів, які надають створеному, зробленому людиною-майстром форму, що діє на почуття і розум, як сила, яка викликає у.людей здивування, гордість і радість перед їхньою здатністю до творчості.

Образотворче мистецтво зародилося у сиву давнину. Первісні люди розмальовували тіло і обличчя фарбою, прикрашали волосся пір’їнами, приносили у свої примітивні житла гілки дерев, красиві рослини. Мистецтво для людини має пізнавальну, ідейно-виховну й естетичну цінність. Художйя творчість виникла на основі матеріального життя і виражає певні суспільні потреби. Але згодом мистецтво стало розвиватися і стало однією із форм суспільної свідомості. Кожен, в кому «сидить» Рафаель, повинен мати можливість безперешкодно розвиватись.

Розвиток творчих здібностей усіх дітей — одна з найважливіших проблем сучасної педагогіки, і тому назріла проблема у пошуках нових шляхів розвитку зображувальної діяльності дітей.

Діти дуже люблять малювати, і їхні перші творчі пошуки проявляються вже у дитячому садку. І ось тут постає завдання перед вихователями: як розвинути, зацікавити малюка, навчити його через різні види зображувальної діяльності відтворювати навколишній світ. Так з’явилися малюнки, створені шляхом поєднання фарб різних кольорів (кляксографія), малювання пальчиками, кулачками, долонями (птахи, квіти, сліди, дощик), весела «клякса-малякса» розвиває у дітей фантазію, приносить дітям радість, пробуджує їхню уяву.

Що таке уява — знає кожний. Ми часто говоримо один одному: «Уяви собі таку ситуацію...» або «Ну, придумай щось». Так от, щоб усе це «уявити», «придумати» — нам необхідна уява.

Моє завдання полягає в тому, щоб розвинути оту творчу уяву малюка, навчити бачити і відтворювати навколишній світ по-своєму. Тому вже з молодшого віку я намагаюсь виявляти і розвивати творчість дитини шляхом нетрадиційних форм, методів і прийомів у зображувальній діяльності.

Такий вид діяльності захоплює малюків, виховує естетичний смак, творче уявлення, фантазію, наполегливість і самостійність.

Важливо навчити дитину бачити, відчувати цей світ, сприймати його як диво. Малювання — це своєрідна мова, за допомогою якої дитина передає свої сприйняття, свої думки про навколишній предметний світ. Зображувальна діяльність дітей — це не тільки задоволення їхньої потреби в зображенні світу, а й спосіб пізнання дійсності. Адже притаманні їм своєрідність мислення й фантазія, безпосередність поєднуються з багатьма елементами життєвої правди.

Малювання - благодатна діяльність для виховання почуттів. Передусім тому, що майже усі дітки люблять малювати - це продуктивна діяльність, яка дає змогу малюку відтворити на аркуші паперу світ своїх думок і почуттів.



Ось чому головним завданням зображувальної діяльності бачу для себе виховання естетичних почуттів, а допоміжним - навчання технічних прийомів. Заняття з малювання може стати зустріччю дитини з твором мистецтва, літератури, загадковим для неї явищем. Такі зустрічі вчитимугь дошкільнят помічати красу, радіти й дивуватися їй, вйражаючи свої почуття. Сприймання навколишнього - складний процес. І чим більше органів чуття беруть у цьому участь, тим повнішими будуть уявлення, глибшим - пізнання. Так з’явилися дитячі малюнки, виконані пальцем (квіти, сліди, горобина, вишеньки, калина, намистинки, дощик тощо), кулачками (сліди), ручкою (павучок, пташки), м’ятим папером, штапиками, по зволоженому аркуші паперу, а також цікаві малюнки, виконані свічкою, і «клякса-малякса». Ця діяльність приносить дітям велику радість, задоволення, вражає своєю загадковістю, чарівністю і неповторністю. Така робота з дітьми приносить велике задоволення не тільки мені, а, перш за все, моїм вихованцям, вона привчає дітей думати, вирішувати, проявляти творчу ініціативу і самостійність. Разом з тим, я намагаюся, щоб заняття не перетворювалися на механічне копіювання звуків, а розвивали уяву, живили фантазію, спонукали до нових творчих пошуків, викликали бажання вигадувати щось нове. Поєднання фарб різних кольорів вчить бачити красу, розвиває їх творчу уяву, естетичний смак. Діти стають більш активними, уважнішими до навколишнього світу.

Діти отримують велике задоволення, це викликає гарний настрій, що, в свою чергу,сприяє активному засвоєнню умінь і розвитку творчих здібностей. Адже мистецтво має таку властивість, і (що непомітно для нас самих) навчає радіти, любити, бути щасливими, навчає сприймати і помічати прекрасне.

Основна частина

1. Зображувальна діяльність як чинник виховання творчої особистості

Творча діяльність дошкільника складається з багатьох компонентів. Її специфічна складова – фантазія: найвища напруга особистих емоційних і духовних сил, коли задум стає реально існуючим «художнім явищем» і втілюється в «художньому витворі».

Творчість в образотворчій діяльності дошкільника — це здатність знаходити ідеї в складних, незвичних ситуаціях, нестандартно бачити й використовувати реальні предмети; здатність змінювати форму об’єкта, щоб він виступав у новій якості; здатність оригінально використовувати й поєднувати різні засоби художньої виразності з елементами інтеграції видів образотворчої діяльності, результатом чого є власний художній твір.

Дитяча образотворчість дає змогу розкритися типовим та індивідуально-особистісним рисам. Кожній дитині притаманні свій склад розуму, своя логіка; її думки свіжі, цілісні, а в душі заховано багато невимовленого змісту, який шукає собі найкращого вираження. Кожен по-своєму індивідуальний, неповторно сприймає предметний світ і відтворює його на площині за допомогою певних художніх прийомів, матеріалів та технік.

Творчість в зображувальній діяльності дошкільника - складне особистісне утворення, в основі якого лежать емоційне сприймання, зображальні вміння, знання, навички, задатки загального та специфічного характеру.

У дитячому навчальному закладі я працюю з 2005 року, на основі свого досвіду роботи з дошкільнятами дійшла до висновку, що чим більш нетрадиційною, незвичайною буде діяльність дітей, тим краще вони опановують ті методи та прийоми, за допомогою яких вихователь прагне домогтися практичного результату.

Зображувальну діяльність дітей я побудувала з урахуванням різноманітної діяльності: знайомство з різними образотворчими матеріалами, оволодіння трудовими навичками створення художніх виробів. Навчання дітей проводила як на спеціальних заняттях так і під час індивідуальної роботи. Ця робота потребує значної підготовки з боку вихователя. Мета таких занять: зробити цікавим процес пізнавання світу, ненав'язливо допомагати органічному поєднанню естетичного і трудового виховання особистості дитини.

Діти, знайомлячи з навколишнім світом, намагаються відбити його у своїй діяльності - іграх, малюванні, ліпленні, розповідях і т.д. Багаті можливості щодо цього представляє зображувальна діяльність, тому що власне кажучи своєму вона носить перетворюючий і творчий характер. Дитина одержує можливість відбити свої враження від навколишнього світу, передати образи уяви, втіливши їх за допомогою різноманітних матеріалів у реальні форми. Творчість дошкільника нерозривно пов'язане з роботою уяви, пізнавальною й практичною діяльністю. Воля творчого вираження дошкільника визначається не тільки образними поданнями й бажанням передати їх у малюнку, але й тим, як він володіє засобами зображення. Засвоєння дітьми в процесі навчання різних варіантів зображення, технічних прийомів буде сприяти їхньому творчому розвитку.

Художня творчість - один з улюблених видів дитячої діяльності. Щоб не обмежувати можливості малят у вираженні вражень від навколишнього світу, недостатньо традиційного набору образотворчих засобів і матеріалів Для розвитку творчих здібностей у зображувальній діяльності я використовую нетрадиційні техніки малювання, що демонструють незвичне поєднання матеріалів та інструментів. Малювання зубною щіткою, губкою, ватними паличками, картопляними штампиками, пальцями викликає у дітей сплеск емоцій: подив («Замажуться пальці»), радість («А гарно виходить»), задоволення («Я зміг!»).

Нетрадиційні матеріали й засоби зображення: пробки від пластикових пляшок, від тюбиків крему, зубної пасти; листя дерев, квітів, трави; овочеві штампи й печатки; пористі губки цікаві дітям як гра з невідомим. Це й займає їх, і втягує у творчий процес. Під час малювання пальцями рук дитина одержує незвичайно почуттєву насолоду при тактильних контактах з фарбою, папером, водою. Всі діти люблять малювати. Творчість для них - це відбиття щиросердечної роботи. Почуття, розум, очі й руки - інструменти душі. Зіштовхуючись із красою й гармонією миру, зазнавши при цьому почуття захвату й замилування, вони випробовують бажання “зупинити прекрасну мить”, відобразивши своє відношення до дійсності на аркуші паперу.

Творчість не може існувати під тиском і насильством. Воно повинне бути вільним, яскравим і неповторним. Не розстаючись із олівцями, фломастерами, фарбами, дитина непомітно для себе вчиться спостерігати, порівнювати, думати, фантазувати.

Для дитини звичні й знайомі сліди, що залишають олівцями, фломастерами, кульковою ручкою й кистю, але залишається дивним використання пальчиків і долоньок для малювання штампів і трафаретів.Нестандартні підходи до організації образотворчої діяльності дивують і захоплюють дітей, тим самим, викликаючи прагнення займатися такою цікавою справою.

В ході зображувальної діяльності і у дітей формуються відчуття ритму, гармонії, позитивні моральні якості, почуття, що забезпечують розвиток творчості, всебічний розквіт особистості, навчають сприймати прекрасне.

Оригінальне малювання розкриває творчі можливості дитини, дозволяє відчути фарби, їхній характер і настрій. І зовсім не страшно, якщо маленький художник забрудниться, головне - щоб він одержував задоволення від спілкування з фарбами й радувався результатам своєї праці.

Батьки й педагоги повинні постійно пам´ятати слова В. Сухомлинського: “Дитина має справжнє емоційне і інтулектуальне життя тільки тоді, коли вона живе в світі ігор, казки, музики, фантазії і творчості. Без цього вона не краща за зів´ялу квітку”.


2. Нетрадиційні техніки малювання


Опис технік

1.Малювання пальчиками

Спосіб одержання зображення: дитина опускає в гуаш пальчик і робить відбиток на папері. Малюють і правою й лівою руками. Після роботи руки витираються серветкою, потім гуаш легко змивається.



2. Кляксографія

Аркуш паперу складається навпіл, прогладжується лінія згину аркуша паперу довільної форми наноситься кілька «клякс» різного кольору. Аркуш складається, прогладжується рукою. Розгорнувши, одержуємо несподівані зображення – у них можна впізнати знайомий образ або домалювати необхідні деталі, щоб він став виразнішим.



3.Малювання по зволоженому аркуші паперу

Зволожують аркуш паперу, потім швидко наноситься малюнок пальцем, вмоченим в акварельні фарби чи пензликом.



4. Малювання зім`ятим папером

Мякий папір мнеться руками, вмочується у фарбу(за кінчик) і відбитки його наносяться на аркуші.



5. Штампи з овочів

Вирізати штампи (з картоплини, буряка, моркви) – зображення будь – яких фігур. і діти робитимуть відбитки або укладатимуть візерунки тощо.



6. Малюємо свічкою

На аркуші паперу свічкою( воском) наносять будь-який малюнок, потім поролоновою губкою або пензликом його покривають фарбою – малюнок, нанесений свічкою проявляється.



7. Монотипія

Нанесення малюнка за допомогою листя. Зберемо різні опалі листя, намажемо кожен листочок гуашшю з боку прожилок. Папір, на якій будемо друкувати, може бути, кольоровий. Пригорнемо аркуш зафарбованою стороною до паперу. Обережно знімемо його, взявши за черешок.

8. Ниткографія

Техніка отримання зображення на папері або картоні за допомогою нитки. Спосіб одержання зображення: дитина опускає нитку у фарбу, віджимає її. Потім на аркуш паперу викладає з нитки зображення, залишаючи один її кінець вільним. Після цього зверху накладає інший аркуш, притискає, притримуючи рукою, і витягує нитку за кінчик. Відсутні деталі домальовуються.



Техніка виконання нетрадиційних прийомів навчання малюванню дітей 2-5 років.

Варіанти прийомів нетрадиційного малювання з дітьми двох - трьох років.

Замість пензлика рука”

Всі діти люблять малювати. Творчість для них - це відбиття щиросердечної роботи. Почуття, розум, очі й руки - інструменти душі. Зіштовхуючись із красою й гармонією миру, зазнавши при цьому почуття захвату й замилування, вони випробовують бажання “зупинити прекрасне мгновенье”, відобразивши своє відношення до дійсності на аркуші паперу. Творчість не може існувати під тиском і насильством. Воно повинне бути вільним, яскравим і неповторним. Не розстаючись із олівцями, фломастерами, фарбами, дитина непомітно для себе вчиться спостерігати, порівнювати, думати, фантазувати. Для дитини звичні й знайомі сліди, що залишають олівцями, фломастерами, кульковою ручкою й кистю, але залишається дивним використання пальчиків і долоньок для малювання штампів і трафаретів.Нестандартні підходи до організації образотворчої діяльності дивують і захоплюють дітей, тим самим, викликаючи прагнення займатися такою цікавою справою. Оригінальне малювання розкриває творчі можливості дитини, дозволяє відчути фарби, їхній характер і настрій. І зовсім не страшно, якщо ваш маленький художник забрудниться, головне - щоб він одержував задоволення від спілкування з фарбами й радувався результатам своєї праці.

Малювання відкритою долонькою та пальчиками

Техніка – дитина вмочує палець у ємність з гуашевою чи акварельною фарбою і робить відбитки на папері відповідно до теми.

Проводиться у всіх вікових групах. У молодших групах малювання пальчиком є підготовчим етапом до примочування пензликом. Рука – природне «знаряддя», тому дитині легше отримати перше зображення через природні рухи самої руки, ніж виконувати дії з пензликом. Теми беруться з урахуванням ускладнення: спочатку ті, де потрібно примочувати пальцем по всій поверхні, а потім – на обмеженій поверхні.

Поради вихователям:

• перед заняттям слід закотити дитині рукава;

• фарба має бути густою;

• покажіть дитині, як треба тримати руку та в якому положенні мають бути пальці.

Примочування по всій площині: «Пальчик гуляє», «Сукня в горошок», «Чашки в горошок».

Примочування на обмеженій поверхні: «Гілка горобини», «Вишеньки на тарілочці», «Горошок для півника».

Малювання долонькою: «Сонечко», «Дощик», «Тюльпани», «Дерево».

Техніка набризкування


Використовуючи цю техніку, необхідно вчити дітей набрати на кінчик щетинного пензля фарбу, пензлик нахилити над аркушем і провести пальцем проти ворсу; застосовувати цю техніку для тонування паперу, створення сюжетних малюнків: зоряне небо, квітучі луки, а також – окремих образів: квітуче дерево, дерево з плодами. Можна запропонувати дітям на аркуш паперу перед використанням цієї техніки покласти вирізані із картону силуети, які потім зняти, а їх відбитки розфарбувати.

Техніка внутрішнього набризкування




Техніка зовнішнього набризкування

Малювання восковою свічкою

Крім малювання олівцями, фломастерами, фарбами, гуашшю існує багато інших художніх та допоміжних матеріалів, які можуть використовуватись в зображувальній діяльності. Одним із таких методів є малювання свічкою.

Віск залишає на папері невиразний слід, немає яскравості, як від звичайних олівців чи фломастерів. Така техніка малювання свічкою називається «Сліпим малюванням»: на папір наноситься якийсь малюнок свічкою, потім зверху тонується увесь аркуш аквареллю і на кольоровому тлі проявляється зображення. Для такого виду малювання краще брати саме розведену водою акварель, то вона прозора, на відміну від гуаші , а віск містить жир, який відштовхує воду.

Кляксографія



Аркуш паперу складається навпіл, прогладжується лінія згину. На лінію згину аркуша паперу довільної форми наноситься кілька «клякс» різного кольору. Аркуш складається, прогладжується рукою. Розгорнувши, одержуємо несподівані зображення – у них можна впізнати знайомий образ або домалювати необхідні деталі, щоб він став виразнішим.

Методика продряпування

Цікавий вид малювання способом продряпування.

Аркуш паперу (краще картон) натирається розплавленим воском. Потім покривається темною гуашшю, змішаною з дитячим милом. Мило знежирює поверхню і допомагає рівномірно затонувати аркуш. Після висихання фарби, за допомогою загостренного патичка, продряпується малюнок.

Малювання ниткою (Ниткографія)


Довжина нитки повинна бути 30-35 см.

Один кінець нитки намотати на палець або зробити петельку для зручності. Вільним кільцем опустити її в палітру з фарбою. Притримуючи пензлем, щоб не набралася зайва фарба, витягти нитку з палітри і викласти її петельками на одну сторону зігнутого навпіл аркуша так, щоб чистий кінець нитки звисав з нього, накрити другою половиною аркуша, притиснути зверху лівою рукою і витягти нитку рухом на себе і праворуч При розгортанні аркуша на обох його сторонах утвориться симетричне зображення.

Дітям треба буде визначити, що намалювала ниточка, можна домалювати те, чого на їхню думку не вистачає на малюнку.

Якщо уважно роздивитися роботи виконані ниткою, то можна помітити неймовірні речі.
Малювання зім’ятим папером


М’який папір мнеться руками, вмочується у фарбу (за кінчик) і відбитки його наносяться на аркуші.

Малювання на зволоженому аркуші паперу




Акварель по-мокрому – дозволяє отримати малюнки з розмитими, нечіткими контурами, створити колірні переходи, ніжність, гармонійність колірних узгоджень.

Зволожується аркуш паперу і кладеться на вологу серветку. Потім наноситься малюнок пензликом або пальчиком, вмоченим у акварельні фарби.

Малювання зубною щіткою

Для малювання зубною щіткою потрібна густа, напівсуха гуашева фарба. Зубну щітку потрібно вмочити у фарбу. Доторкатися до аркуша паперу потрібно усім ворсом, щоб від кожної ворсинки залишався слід. Для того, щоб набирати фарбу іншого кольору, треба гарно вимити щіточку водою і витерти насухо серветкою.


Малюємо квачиком квіти, тварин

Квачиком малюємо так само, як і звичайним пензликом. Для малювання треба підготувати фарби – акварельну або гуашеву, баночку з водою, папір білий або кольоровий, довільного розміру та форми квачик тримаємо у руці трьома пальцями, як і пензлик.Добре змочуємо квачик у воді, набираємо на нього фарби та малюємо. Квіти краще малювати напівсухим квачиком або кінчиком.

Як зробити квачик для малювання

Візьміть цупкий, але м’який квадратний клаптик тканини розміром 8х8 см. Згорніть цей клаптик так, щоб він набрав форми конуса, обмотайте цей конус ниткою та зав’яжіть. Квачик для малювання готовий. Бажано, щоб їх було кілька – окремо для кожної фарби або близьких за кольором фарб.

Набивання фарби

Використовуючи цю техніку, необхідно вчити дітей набирати фарбу на жорсткий пензлик. Фарба має бути напівсуха, пензлик також – сухим. Періодично набираючи фарбу на пензлик прикладати ворс до аркуша, використовуючи його як «патичок», ніби набиваємо фарбу.

Листочки замість пензлика

Техніка малювання відбитками – друкування

Зображення з відбитків листочків створюйте так:

1. Назбирайте під час прогулянки різних листочків. Намагайтеся знайти якомога більше листочків різної форми.

2. Приготуйте кілька білих чи різнокольорових аркушів, гуашеві фарби, пензлики.

3. Обміркуйте, які тварини, рослини зображуватимете, з яких листочків можна буде скласти їхні силуети.

4. Відберіть потрібні листочки, покладіть їх на клейонку або аркуш, що її замінить, та зафарбуйте гуашшю відповідних кольорів. Намащуйте фарбу від середини до країв листочка.

5. Обережно підніміть перший листочок за «хвостик» - черешок, покладіть його на чистий аркуш і добре притисніть. Так само зробіть решту необхідних відбитків.

6. Тепер пензликом намалюйте дрібні деталі: очі й носики звірятам, стебла до квітів, орнаменти на вазах тощо.

Малюємо у техніці видування

Для цього нам знадобляться трубочки для коктейлю, піпетки та рідкі гуашеві фарби. За допомогою піпетки наносимо фарбу на аркуш (набираємо у піпетку і виливаємо, щоб утворилася ляпка). Ляпку роздмухуємо за допомогою трубочки для коктейлю так, щоб перетворити її на щось цікаве (дерево, кущ, сніжинка, восьминіг, павучок, квітка та ін.). пензлем можна домалювати те, чого на думку дитини, не вистачає на малюнку.

Малювання картопляними штампами



На одному з кінців картопляного шматочка вирізати форму будь-якого предмета (листочок, сніжинка, кружечок, квіточка, метелик та ін.). Вмокати штампик у фарбу і прикласти там, де має бути листок, квіточка чи метелик. Коли потрібно малювати фарбою іншого кольору, штампик охайно витираємо серветкою.



Малювання пластиліном 
Ліпленням із пластиліну рекомендують займатися від трьох років. У більш ранньому віці дині ще складно працювати з пластиліном. Але якщо періодично показувати дитині якісь маніпуляції з пластиліном (розминати пальчиком, натискати на кульку з пластиліну, розплющувати), їй це сподобається і вона із задоволенням повсякчас повертатиметься до цього заняття.

Існує декілька технік і прийомів малювання пластиліном.

Першу техніку можна так і назвати — художнє малювання пластиліном. Його наносять мазками на картон. «Картини», виконані в такий спосіб, виглядають так, начебто намальовані фарбами.

Поверхня мазків із пластиліну може виглядати по-різному. Щоб зробити її гладкою і блискучою, потрібно попередньо змочувати пальці у воді. Але робити це слід злегка, щоб картонна основа в жодному разі не розмокнула.

Можна зробити поверхню картини дещо шорсткуватою. Для цього на поверхню наносять рельєфні точки, штрихи, смужки, зиґзаґи або якісь фігурні лінії. Працювати можна не тільки пальцями рук, але й стеками.

Є інший спосіб малювання пластиліном. Але він більше схожий на декоративний прийом, тому що нагадує щось середнє між аплікацією й малюванням. Для малювання в цей спосіб потрібно виліпити частково або повністю всі складові деталі майбутнього зображення, наносячи їх на пластилінове «полотно». Працюючи, діти можуть придумувати казку й додавати героїв у своїй картині.

Можна не просто ліпити, але й робити різні мозаїки з маленьких пластилінових кульок. Цей простіший, але й більш копіткий процес зацікавить посидющу дитину, яка може тривалий час виконувати монотонну роботу.

Під час занять із малюком потрібно постійно розмовляти, складати невеликі розповіді, казки, у яких головним героєм буде сама дитина. Так організоване заняття стимулює розвиток мовлення, сприяє збагаченню словникового запасу, учить будувати діалог із дорослим та іграшковими персонажами. Заняття необхідно проводити весело, легко, емоційно. Стежте за тим, щоб малюк не стомлювався.

Дуже важливо, щоб дитина відчувала повагу до своїх творів, значущість своєї роботи. Тому частіше хваліть її за старання й не бійтеся перехвалити. Таке ставлення до малюка сьогодні допоможе підтримувати постійний творчий пошук, почуватися впевненим і затребуваним у майбутньому.
Висновки

Творча обдарованість дитини, як і окремі її здібності, не дається їй у готовому вигляді від природи. Неординарний підхід до виявлення творчих здібностей у дітей дошкільного віку та створення відповідних умов для їх розвитку - одне із пріоритетних завдань педагогічних працівників дошкільної галузі і є запорукою успіху у формуванні творчо спрямованої особистості дошкільника. Завдяки зображувальній діяльності, яка спрямована на виявлення особливостей художньо-творчих проявів дітей дошкільного віку, відбувається розвиток творчих проявів та емоційно-позитивного ставлення дітей до образотворчого мистецтва, до оточуючого, засвоєння дітьми художніх технік малювання.

Всі діти люблять малювати. Творчість для них це відбиття щиросердечної роботи. Почуття, розум, очі й руки - інструменти душі. Зіштовхуючись із красою й гармонією миру, зазнавши при цьому почуття захвату й замилування, вони випробовують бажання “зупинити чарівну мить”, відобразивши своє відношення до дійсності на аркуші паперу. Малювання для дитини - радісна, натхненна праця, до якого його не треба примушувати, але дуже важливо стимулювати й підтримувати маляти, поступово відкриваючи перед ним нові можливості зображувальної діяльності. Такі заняття дарують дітям радість пізнання та відчуття задоволення від виконаної роботи, значну роль також відіграє естетичне задоволення від творчості та створеного своїми руками витвору мистецтва. Дитина дістає задоволення не тільки від результату творення, а головне – від самого процесу, вміє застосовувати набутий досвід в іграх, святах, повсякденному житті. Дошкільникам треба навчитись бачити красу, відчувати її, реагувати на красиве емоціями і почуттями: дивуватися, захоплюватися і милуватися. Слід дбайливо вести дитину шляхом оволодіння культурою споглядання та спілкування, взаємин з природою, людиною, мистецтвом, рукотворною красою.

Зображувальна діяльність має великі можливості для естетичного і творчого розвитку дитини. Для того щоб діти відчули красу, потрібно перетворити заняття в милування і залучити до цього всі органи чуття, адже враження дошкільного дитинства відкладаються в пам'яті на все життя і вирішують подальший розвиток дитини.

Незначні прояви творчої винахідливості заохочують дітей до подальшого пошуку, творчий характер роботи потребує невимушеної, вільної обстановки на заняттях. У цьому допомагає музика, поезія, картини, i тоді в роботах народжується справжня казка.

Не зважаючи на те, який шлях у подальшому своєму житті вибере дитина, вона вмітиме бачити красу навколишнього світу.



Додаток 1

Міні – заняття

( для дітей раннього віку)

Тема: «Намистинки»

Техніка: малювання пальцем

Мета: вчити дітей малювати намистинки пальцем вмоченим у фарбу, розміщувати намистинки на лінії на певній відстані; закріплювати кольори (жовтий, червоний); розвивати естетичний смак; виховувати акуратність у роботі.

Матеріал: гуашеві фарби жовтого і червоного кольору, 1/2 аркуша паперу з проведеною лінією, серветка.

Хід заняття

Пальчикова гімнастик «Розминка»

1. Пальцями однієї руки почергово розминати ділянки між пальцями другої.

2. Те саме зробити другою рукою.

Стук у двері. В гості приходить лялька Катруся в гарному вбранні і з гарним намистом. Діти розглядають ляльку, розглядають гарне намисто.

Діти, вам сподобалось Катрусене намисто? (Так.)

Ось послухайте віршик про намисто.

На довгу нитку намистини

Іринка хоче нанизать,

Вона, напевно, буде нині

На нашім святі виступать.

-Вихователь: Якою хоче бути Катруся? (Гарною.)

А ваші мами і ви, дівчатка, на свято одягаєте намисто?

Ми з вами зараз нанизаємо намистинки на ниточку. А малювати намистинки ми будемо пальчиком. Ось так. Йдемо до столів і ви мені покажете, як пальчиком будемо нанизувати намистинки (діти пальцем показують).



Фізкультхвилинка «Зарядка»

Швидко стали по порядку,

Розпочнем мерщій зарядку.

Покрутили головою,

Стали всі, немов до бою,

Крила в боки розвели

Й полетіли, попливли.

Ліва, права, ліва, права —

Роблять ніжки наші вправи.

Не лінуйтесь, присідайте,

Ви здоров'ячко зміцняйте,

Щоб хвороби оминали,

Смутку й слабкості не знали.

А тепер, дітки, вмокніть пальчик у жовту фарбу і зробіть намистинки, але робіть між ними величеньку відстань, щоб можна було туди вмістити намистинку червоного кольору.

Діти працюють, після малювання жовтим кольором витирають пальчик серветкою і малюють червоним кольором, потім знову витирають пальчик.

- Давай, Іринко, подивимось, які намистинки вийшли у дітей.

Вихователь з лялькою оглядають малюнки.

- Дуже гарні намистинки ми повісили на ляльку.

- Давайте з вами заспіваємо пісеньку-хоровод.

Міні – заняття

(для дітей раннього віку)

Тема: Жучки-сонечка.

Техніка: малювання ватяними паличками

Мета: продовжувати знайомити дітей із фарбами, їхніми властивостями, вчити дітей малювати за допомогою прийому малювання ватяними паличками; закріплювати знання кольорів (червоний, чорний), розвивати відчуття кольору; формувати позитивне сприймання світу; виховувати охайність, бажання малювати; викликати у малят радість від творчої роботи.

Матеріал: паперові силуети жучків чорна гуаш, серветки.

Попередня робота: діти спостерігають за жучками, вивчають із вихователем віршик про жучка- сонечко.

Хід роботи

Пальчикова гімнастика «Сонечко, сонечко»



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка