Загубинога Оксана Олексіївна, вчитель біології та хімії Скородистицької загальноосвітньої школи



Скачати 144.96 Kb.
Дата конвертації14.05.2019
Розмір144.96 Kb.

Загубинога Оксана Олексіївна, вчитель біології та хімії

Скородистицької загальноосвітньої школи

I - ІІ ступенів

Чорнобаївської районної ради


ПОЗАКЛАСНА ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА З БІОЛОГІЇ В МАЛОКОМПЛЕКТНИХ ШКОЛАХ І ШКОЛАХ І-ІІ СТУПЕНІВ ТА ФОРМИ ЗАЛУЧЕННЯ УЧНІВ ДО НЕЇ
Анотація. В даній статті розглядається питання особливостей позакласної дослідницької роботи з біології в малокомплектних школах та форми залучення учнів до цієї роботи, а також участь учнівських проектів у конкурсах та акціях різних рівні.
Школа ХХІ століття – це школа самореалізації особистості і я прагну навчити учнів розвивати свої здібності, справедливо оцінювати себе, бачити світ таким, яким його бачать інші, як планувати та організовувати діяльність для досягнення визначених цілей, мати активну життєву позицію, не стояти осторонь, не боятися складних проблем.

Досвід у роботі приходить не відразу, його набувають з роками. Особливо вагоме значення він має у діяльності педагога, адже від того, як учитель може використати у власній роботі набуті методи і прийоми, залежить ефективність навчально - виховного процесу.

Вчена Г. І. Щукіна звертала увагу на те, що учіння завжди є індивідуалізованим. Проте учні мислять і діють не поодиноко, а колективно, разом з учителем і під його керівництвом. У цьому процесі індивідуально-колективної навчальної діяльності величезну роль відіграє атмосфера співробітництва і взаємодопомоги, співучасть у вирішенні навчальних проблем, співпереживання учасників пізнання (учителя і учнів) в його успіхах, взаємообмін інформацією, почуття радості від спілкування з учителем

[5, c. 167]. А тому перш ніж говорити про залучення учнів до науково – дослідної роботи, слід починати говорити про «залучення» вчителя до цієї роботи. Він повинен бути залюбленим у свою педагогічну діяльність та природу, мати навички дослідника.

Головне завдання кожного вчителя нашої школи на даному етапі, і моє, в тому числі — це формування компетентністно-зорієнтованої моделі випускника. Отже, у своїй роботі педагога я визначила основну мету − виховання соціально активної, гуманістично спрямованої особистості, яка в своїй діяльності керується загальнолюдськими культурними та національними цінностями, яка готова до свідомого вибору професії, до життя і праці в колективі, яка здатна використати набуті знання в життєвих ситуаціях, та здатна любити, оберігати і примножувати природні багатства. І здійснювати її я прагну в поєднанні урочної та позакласної форм роботи.

Велике значення в формуванні всебічно розвиненої компетентнісної особистості мають шкільні природничі дисципліни. Уроки біології, лабораторні і практичні заняття, дослідницька робота дозволяють учням озброїтися міцними знаннями про живу природу, а також виробити і науково – матеріалістичні переконання. В процесі роботи і навчання в учнів виховуються патріотичні почуття, естетичні смаки, прагнення охороняти природу та примножувати її багатства.

Навчання, як говорив К. Д. Ушинський, повинно здійснюватися так, щоб діти по можливості працювали самостійно, а вчитель керував їх працею і давав для неї матеріал [4, c. 406].

Найбільш повно ці завдання виконуються при тісному зв’язку урочної та позакласної роботи. Основними формами залучення учнів до науково- дослідної позакласної роботи з біології є індивідуальні заняття, гурткова робота в шкільних гуртках, гурткова робота в гуртках Центрів дитячої та юнацької творчості, заняття на факультативах, предметні олімпіади, робота в клубах за інтересами, участь у роботі Малої академії наук, у секціях при вищих навчальних закладах.

Найпоширенішими в школі І – ІІ ступенів, де я працюю, є індивідуальні заняття (індивідуальні виконання проектів) та гурткова робота. Можна розпочинати роботу в Малій академії наук з учнями 9 класу, але при переході у інші навчальні заклади ІІІ ступеня ці напрацювання найчастіше втрачаються. Хотілося б, щоб всеукраїнське керівництво позакласною роботою учнів організувало дослідну роботу для учнів 7 – 9 класів. Молодші учні мають конкурс «Юний дослідник», старшокласники мають Малу академію наук, а середні класи залишаються мало охопленими цією роботою. Хоч зараз і з’явились конкурси «Ман – Юніор – Дослідник» для таких учнів, проте робота може здійснюватись тільки з напрямку «Екологія» і за наявності Інтернету, тому що це Інтернет – конкурси. А коли цього немає, то в малокомплектній школі І –ІІ ступенів я віднайшла для себе цикл завершених дослідницьких робіт. Роботи ми розпочинаємо у 5-6-х класах, ведемо до 8 – 9-х класів і «виходимо» з ними на доступні для віку 14 – 15 річних дітей на різні конкурси. Участь у них стала вже традицією в дослідницькій роботі, бо так ми працюємо з 2000 року. Це конкурси Національного екологічного та обласного екологічного центрів.

Особливістю дослідницької роботи з біології є їх довготривалість, а тому позакласна робота, яка не обмежена 45 хвилинами уроку відіграє головну роль і може тривати до трьох років.

«Оцінка – найбільше досягнення людини в спонуканні до дії». Так говорив вчений Е. Фромм. І ця його думка досить добре відображає бажання працювати і у моїх учнів, та мати можливість захисту своїх робіт.

Девізом моєї з учнями дослідницької роботи є слова математика

М. І. Лобачевського: «Людину назвали володарем природи, але мудрість, з якою ми володарюємо, від природи не дається. Цьому треба вчитися».

Людину не можна відокремити від природи так само, як і природу від людини. Для кожної людини, й людства взагалі, природа – середовище існування та джерело всього необхідного для життя. Люди постійно впливають на середовище та змінюють його.

Позакласна робота з біології – науки, що вивчає все живе, повинна бути якомога більше пов'язана з такими видами занять, які включають самостійні дослідження школярів, дають можливість поставити їх в положення «першовідкривачів», викликати справжній інтерес до пізнання живої природи.

І вивчати природу потрібно не тільки по книжці, а вийшовши за поріг школи, на шкільне подвір’я, шкільні ділянки, в поле, ліс, на берег річки.

Суть мого досвіду дослідницької роботи − це використання різних традиційних, експериментально-дослідницьких форм позакласної роботи з біології, зокрема всеукраїнських та обласних конкурсів і акцій, з метою активізації пізнавальної діяльності учнів та розвитку їх творчих здібностей, для формування екологічної свідомості випускника школи, виховання компетентністної особистості.

Саме творчість стимулює розвиток інтересів, мислення, дослідницьку діяльність, що є одним з основних завдань школи. У своєму навчальному закладі І – ІІ ступенів, де є менше сотні учнів я використовую такі форми роботи :



  • колективна – уроки, заняття в гуртках, екскурсії, походи, свята, змагання, участь у Всеукраїнських та обласних конкурсах і акціях, моніторингу стану довкілля;

  • групова – рейди членів Голубого патруля, проведення досліджень на екологічній стежці, виступи членів агітбригади «Зелена планета», збір матеріалу з народознавства, проведення моніторингу, фотоконкурсів, виконання групових проектів;

  • індивідуальна – предметні олімпіади, виконання індивідуальних проектів, спостереження за змінами у природі, проведення досліджень для участі в різних конкурсах різних рівнів, дослідницька робота учнів з народознавства, творчі завдання, дослідницька робота на зупинках екологічної стежки [3, c. 7].

Ці форми роботи тісно переплітаються одна з одною, доповнюють одна одну. Вони можуть бути як епізодичними, так і постійними.

Основні методи, які я найчастіше використовую у позакласній дослідницькій діяльності це:

  • Метод експерименту,

  • Метод спостережень.

  • Метод роботи з літературою та Інтернетом.

Кожний із цих методів присутній у роботах над проектами як груповими, так і індивідуальними. Тривалість роботи над ними охоплює великі проміжки часу – від місяця до 2 – 3-х років.

Їх завдання спрямовані на вироблення вмінь спостерігати за рослинами і тваринами, доглядати за ними, бачити в них «братів наших менших» які беззахисні перед людиною, які прекрасні в своєму існуванні, які потребують нашої допомоги і охорони. В процесі роботи учні дізнаються багато цікавого про досліджувані об’єкти, про природу взагалі.

У дослідницькій роботі останнім часом довелося більше уваги приділяти індивідуальній роботі, так як учнів у школі в кожному із класів мало і працювати з ними краще за методом індивідуальних чи парних проектів.

Головна мета методу проектів - висунення та розв'язання творчих ідей. У своїй роботі, з багатьох розроблених у педагогічній літературі типів проектів, я найчастіше використовую такі види проектів:



  • Пізнавальні проекти - проекти, пов'язані з пізнанням певних природних та соціальних процесів і явищ в польових умовах, що передбачено змістом освіти.

  • Дослідницькі проекти спрямовані на формування в учнів вмінь та навичок науково-дослідної діяльності, навчальну імітацію елементів дослідницької діяльності вчених у процесі навчання.

  • Екологічні проекти спрямовані на вивчення стану довкілля, усунення чинників забруднення навколишнього середовища, формування в учнів дбайливого ставлення до природи.

  • Інтегровані проекти, пов'язані з реалізацію проектних цілей в кількох вищеозначених сферах проектної діяльності учнів [2, с. 240].

Працюючи вчителем біології та екології, я основну увагу звертаю на дослідницьку роботу учнів. Ніякі підручники не дадуть тих знань і відчуттів, які дає пророблена власними зусиллями робота і отримані результати праці.

Часто у одному проекті, особливо з біології, де використані дослідження віднаходимо риси кількох видів проектів. Їх я називаю комплексними. Наприклад, природничо - екологічний, пізнавально-дослідницький, еколого – дослідницький.

Найчастіше у своїй роботі я поєдную в екологічних проектах ознаки пізнавального та дослідницького проектів. Мої учні при роботі над проектом отримують теоретичні знання про об’єкт роботи, пізнають багато нового та обов’язково проводять дослідницьку роботу.Дослідів у кожному з проектів буває від 2 – х до – 8 - ми. Об’єкт досліджуємо всебічно. В більшості проектів, які ми виконуємо з учнями, є також елементи народознавчого характеру, (зв’язки з народною творчістю, з літературою та історією), враховується вплив кліматичних та рельєфних умов (зв’язки з географією), а тому свій тип екологічних проектів я можу назвати іще й комплексними чи інтегрованими [1, с. 19].

Особливу роль при навчанні приділяю письмовим роботам, так званим довгостроковим проектам (місячним чи річним і навіть дво- чи трирічним) проектам. Вони є матеріалами для участі учнів у різних всеукраїнських чи обласних еколого-натуралістичних конкурсах та акціях. У багатьох з них мої учні ставали переможцями, починаючи з 2003 року і на даний час. Це конкурси «Мій рідний край - моя земля», «Збережімо первоцвіти», «Вчимося заповідати», «Юний дослідник», «Плекаємо сад», «Годівничка», «Джміль і бджілка» та інші. На цей час положення і теми конкурсів відшукую в Інтернеті на «біологічних» сайтах та у профільних журналах.

Формування екологічної компетентності учня, питання охорони природи, теоретичні питання та практична, дослідницька робота розкриваються при виконанні завдань різних акцій та конкурсів, у яких із задоволенням беруть участь учні школи.

Всі ці питання виховання любові до природи, її охорони розкриваються при виконанні завдань таких конкурсів і акцій:







Назва конкурсу, акції

Вид діяльності, учасники

Обласні

1

«Живи, ялинко»

Масовий, екологічна рада

2

«Збережімо першоцвіти Черкащини»

Індивідуальні проекти, масові заходи, агітбригада

3

«Нехай не плаче береза»

Групові та індивідуальні проекти

4

«Зелений паросток майбутнього»

Гурток «Блакитний патруль», агітбригада

5

«Черкащина – край квітів».

Масово, гурток «Зелені ліки навколо нас»

Всеукраїнські

1

«Мій рідний край - моя земля»

Екологічний загін

2

«Вчимося заповідати»

Ланка екологічного загону

3

«Майбутнє лісу в твоїх руках»

Індивідуальні проекти

4

«Джміль та бджілка»

Індивідуальні та групові проекти

5

«Юні дослідники»

Індивідуальні та групові проекти, гурток «Юний дослідник»

6

«Плекаємо сад»

Масові, індивідуальні та групові проекти

7

«Флора України – компас у зеленому світі»

Гурток «Зелені ліки навколо нас», індивідуальні проекти

8

«Колосок»

Індивідуальні роботи

У процесі роботи з малою кількістю учнів у школі інколи виникає потреба у колективних завданнях - проектах, які отримує група учнів навіть різних класів. Формулює проблему вчитель, і саме він контролює різні підходи до вирішення та їх аргументацію. Учні самостійно об’єднуються в групи, обираючи ті завдання, які, на їх погляд, вони розкриють найкраще і розподлять роботу у вигляді завдань - мініпроектів. Наприклад, проект «Дослідження стану якості води методом біоіндикації», з яким учні стали учасниками конкурсу «Здорова планета – здоровий ти» включає в себе такі міні – проекти:

1. Біоіндикація водойм як один з методів дослідження екологічного стану водойм.

2. Біоіндикація водойм за присутністю в ній молюсків.

3. Біоіндикація водойм за присутністю в ній річкових раків.

4. Біоіндикація водойм за присутністю в ній мікроорганізмів.

Дослідницька робота учнів – це найтиповіша форма залучення учнів до вивчення оточуючого довкілля. Залежно від кількості учнів, що будуть працювати над певною темою, вона буває ланковою організацією чи індивідуальною, якщо учнів у школі мало. Сільські малокомплектні школи мають невеликий учнівський контингент, тому їм, як і мені, краще підходить індивідуальна (чи парна) форма організації досліджень і спостережень.

Наприклад, працюючи над проектом «Вивчення водних рослин меліоративних каналів», учні були об’єднані у дві ланки. Це ланка екологів і ланка систематиків-статистів. Вони складались із двох учнів кожна. Завданням першої ланки було закладання екологічних профілів, виявлення видового складу рослин кожного профілю та його короткої характеристики.

Завданнями другої ланки було визначення і опис виявлених видів водних рослин та визначення їх біомаси і щільності на певній площі на 1м2.

Над більшістю проектів учні працюють індивідуально. Це проект «Біоіндикація стану атмосферного повітря методомфіто індикації за станом хвої сосни звичайної» чи «Вивчення деяких особливостей акваріумних молюсків». Обидва проекти мали не тільки шкільне визнання, а й були переможцями конкурсів «Юний дослідник» та «МАН – Юніор - Дослідник».

Мої учні є постійними учасниками природничих конкурсів та акцій різних рівнів – від шкільного, районного до всеукраїнських.



Результати участі учнів у різних біологічних конкурсах, акціях

Назва конкурсів, акцій

Рік

Місце

Всеукраїнський конкурс

«Мій рідний край – моя Земля»



2003, 2004, 2005,

2006, 2007, 2008,

2009 - 2015


І область

І Україна

ІІ область


Всеукраїнська трудова акція «Турбота молоді, тобі Україно», номінація «Плекаємо сад»

2006-07,

2007-08


2013 - 2015

І область,

І Україна



Всеукраїнський конкурс школярів і учнівської молоді «Вчимося заповідати»

2006-07,

2007-08


2013 - 2015

ІІ область

І Україна

І - ІІІ Україна


Всеукраїнський дитячий конкурс «Джміль і бджілка»

2004, 2005, 2006, 2007, 2008

І область

Всеукраїнський конкурс

експериментально-дослідницьких робіт «Юний дослідник»



2007

2008


2009

2010


ІІ Україна

І область

ІІ Україна

ІІІ Україна



Всеукраїнський конкурс «МАН-Юніор-Дослідник» (Екологія)

2014

2015


ІІ місце Україна

Гарна оцінка роботи попередників спонукає наступних учнів працювати ще краще.

Площі природних угруповань на території нашого села — степів і лісів на схилах Дніпра — зараз зведені до мінімуму, тому список рідкісних рослин і тварин, які потребують охорони, зростає з кожним роком. Головне в напрямі збереження і покращення стану довкілля – це вивчення його та практична діяльність членів громади у його збереженні. Ось чому проекти, над якими учні працюють із своїм наставником є «Вивчення і охорона місцевих первоцвітів», «Отруйні рослини – первоцвіти свого краю», «Лікарські рослини околиць села Скородистик», «Річка мого дитинства», «Водно-болотні угіддя мого краю», «Зелений слід татаро – монгольської навали на нашій землі (аїр)», «Тваринний та рослинний світ річки Ірклій», «Водні та прибережні рослини меліоративних каналів», «Квітковий годинник», «Молюски Кременчуцького водоймища і річки Ірклій», «Вивчення популяції карасів у річці Ірклій», «Місцеві рослини – медоноси», «Біоіндикація місцевих водойм з допомогою водних мешканців». Кожний із цих проектів закінчується певними практичними рекомендаціями. Частину з них можуть виконати учні, а до виконання інших потрібно залучати і громаду села. Поширенню знань, підняттю питання, зверненням до односельців займаються і члени екологічної бригади, учасниками якої є учні – дослідники.

При виконанні своїх проектів учні знайомляться з місцевою природою, довкіллям та його охороною. Девіз їх роботи «Все велике – починається з малого». Вчимося захищати конкретну річку, травинку чи пташину, вивчати її життя, допомагати їй, а не якійсь абстрактній одиниці великої Природи. Любов до свого довкілля перенесеться і на все живе, що оточуватиме людину в майбутньому, де б не жив мій випускник.

У школі, на протязі всього її існування, постійно діяли природничі гуртки. Це дуже цікава форма залучення учнів до дослідницької діяльності. Найчастіше тут використовуються групові форми роботи.

Для розв’язання завдань екологічного виховання я, автор цієї статті, у співавторстві з вчителем Науменко Г.С. розробила авторські програми роботи гуртків «Зелені ліки навколо нас» , «Блакитний патруль» та факультативу «Юні екологи». Програми адаптовані до проблем своєї місцевості і затверджені Чорнобаївським районним методичним кабінетом у 2003, 2004, 2006 роках та апробовані в нашій школі та деяких школах району.

На мою думку, добре поставлена позакласна робота має велике навчально-виховне значення. Вона дозволяє тим, хто вчиться значно розширити, усвідомити і поглибити одержані на уроках знання, перетворити їх на стійкі переконання. Це, перш за все, пов'язано з тим, що в процесі позакласної роботи, не обмеженої певними рамками часу, є великі можливості для використовування спостережень і експерименту – основних методів біологічної науки. Проводячи експерименти, спостерігаючи за тими або іншими явищами природи, школярі здобувають на основі безпосередніх сприйнять конкретні уявлення про предмети і явища оточуючої їх природи, про її екологічний стан, про необхідність охорони і захисту. Турбота про навколишнє середовище вимагає від людей всебічних знань, які допомагали б краще зрозуміти закони природи, щоб своєчасно реагувати на хід подій, які ведуть до небажаних наслідків та негативно впливають на людську діяльність.

Активна участь учнів у позакласній роботі з біології сприяє формуванню в дітей життєвих якостей людини - громадянина, впевненого у своїх силах, здатного боротися з труднощами, вирішувати нетипові завдання та виходити з різних нестандартних ситуацій з якнайменшими втратами, планувати та обирати свій життєвий шлях. Вони одержують вміння не тільки оперувати здобутими знаннями, а й вчаться вмінню розуміти один одного, у них виробляється здатність бути організованими й відповідальними, працювати в колективі та організовувати роботу інших.



Література

  1. Загубинога О. О. «Проектна технологія навчання на уроках та позакласній роботі з біології і екології» /О. О. Загубинога // Біологія, 2011.

  2. Козакова Н. В. Формування проектної культури школяра

/ Матеріали Всеукраїнської науково-пошукової конференції «Теорія і практика розвитку ключових компетенцій учнів 12-річної школи» Секція «Інформаційні компетенції, їх місце і роль у формуванні в учнів критичного дивергентного мислення» К.; 2008.

  1. Никишов А. И. Внеклассная работа по биологии. Пособое для учителей / А.И. Никишов. М.: Просвещение, 1974.

  2. Ушинский К.Д. «Родное слово». Книга для навчаючих// Твори. Т.2. – С. 406.

  3. Щукина Г. И. Проблема познавательного интереса в педагогике

/ Г. И. Щукина. М.: Просвещение, 1988. - С. 176.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка