Загальні вказівки з підготовки до практичних І лабораторних занять та виконання завдань для самостійної роботи



Скачати 430.98 Kb.
Сторінка1/5
Дата конвертації25.10.2017
Розмір430.98 Kb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5

ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ З ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ І ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ ТА ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ


  1. Для підготовки до практичних, лабораторних занять та виконання завдань для самостійної роботи слід завести окремий зошит.

  2. Готуючись до заняття, слід зазначити у зошиті тему, план заняття, виконати письмові завдання, чітко виділивши завдання до практичної (лабораторної) та завдання для самостійної роботи.

  3. Розпочинати вивчення теми слід із опрацювання матеріалу лекції, у разі відсутності на лекції з теми слід взяти у кабінеті текст лекції і опрацювати його: прочитати, виписати в зошит визначення, класифікації, важливі положення.

  4. Далі опрацювати теоретичний матеріал з інших джерел (хрестоматії, методичних посібників, журнальних статей): прочитати статті, виписати головні думки, цитати, перенести в зошит схеми, таблиці (можливі ксерокопії). Увага: всі вказані у списку літератури джерела повинні бути опрацьовані. Якщо у завданнях до самостійної роботи не передбачене конспектування, їх слід опрацювати усно і за бажанням виписати у зошит основні положення. Матеріали всіх джерел слід використовувати у відповідях на практичному чи лабораторному занятті.

  5. Завершити вивчення теми виконанням творчих письмових завдань чи розв’язанням педагогічних задач та ситуацій.

  6. Всі завдання є обов’язковими до виконання.


ОБОВ’ЯЗКОВА ЛІТЕРАТУРА


  1. Базовий компонент дошкільної освіти. – К., 2012.

  2. Методика ознайомлення дітей з природою: хрестоматія / Укладач Н.М.Горопаха. – К., 2012

  3. Ознайомлення дітей з природою. Хрестоматія. – У 2-хчастинах. / Укладач Н.Горопаха. – Рівне: «Волинські обереги», 2007.

  4. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» (нова редакція). У 2 ч. / Наук. ред. О.Л.Кононко. – К., 2014.

  5. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» / за ред. О. І. Білан, Л. М. Возна, О. Л. Максименко та ін. – Тернопіль: Мандрівець, 2012. – 264 с.

  6. Яришева Н. Методика ознайомлення дітей з природою. – К., 1993.

ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ТА ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ
Загальні питання методики ознайомлення дітей дошкільного віку з природою
Тема. Методика ознайомлення з природою як наука
План практичного заняття № 1


  1. Предмет, завдання та методи методики ознайомлення з природою як наукової дисципліни.

  2. Місце методики в системі педагогічних наук, визначення теоретичних джерел методики ознайомлення дітей з природою.

  3. Становлення та розвиток методики ознайомлення з природою.


Завдання для самостійної роботи


  1. Опрацювати статті:

    • Гайдамак А., Тійтанен Т. Соціально-екологічний ідеал // Ознайомлення дітей з природою. Хрестоматія. Ч.1. – Рівне, 2007. – С. 6-14;

    • Рижова Н. Екологічне виховання дошкільників з позиції нової парадигми // Ознайомлення дітей з природою. Хрестоматія. Ч.1. – Рівне, 2007. – С. 19-31.

На основі аналізу та, використовуючи матеріал, поданий у довідках, заповнити таблиці.
Таблиця 1. «Складові частини соціально-екологічного ідеалу»

Складові частини соціально –екологічного ідеалу





Зміст з точки зору біоцентричної парадигми

Віковий період, сензитивний для формування

Естетичний компонент







Моральний компонент







Когнітивний компонент






Дієвий

компонент









Довідка до таблиці 1

  • Змістом компоненту є знання основ екології – науки про взаємозв’язки у природі.

  • Змістом компоненту є емоційно-позитивне ставлення до природи; естетичне сприймання природи.

  • Змістом компоненту є спілкування з природою; перетворення природи з врахуванням її законів; охорона природи, як середовища існування людини.

  • Змістом компоненту є усвідомлення самоцінності природи; уявлення про моральне ставлення людини до природи.

  • Сенситивним є ранній та молодший дошкільний вік.

  • Сенситивним є середній та старший дошкільний вік.

  • Сенситивним є старший дошкільний та шкільний вік.


Таблиця 2. Філософські основи екологічного виховання


Біоцентрична парадигма

Антропоцентрична парадигма


























Довідка до таблиці 2


  • Людина – господар, цар природи

  • Людина – частина природи.

  • Мірило речей – унікальність життя.

  • Світ для людини

  • Узгодженість потреб з екологічними вимогами.

  • Мірило речей – людина.

  • Повага до всіх форм життя.

  • Технократичний прорахунок користі природи, її утилітарна цінність.

2. Опрацювати статті:



  • Ніколаєва С. Теоретичні основи формування узагальнених уявлень про природу // Ознайомлення дітей з природою. Хрестоматія. Ч.1. – Рівне, 2007. – С. 31-37.

  • Ніколаєва С.М., Фабрі К.Е. Теоретичні основи ознайомлення дошкільників з процесами розвитку в живій природі // Методика ознайомлення дітей з природою. Хрестоматія. – К., 2012. – С. 43_53.

На основі аналізу та, використовуючи матеріал, поданий у таблиці 3, підготувати письмову відповідь на питання «Теоретичні основи методики ознайомлення дітей з природою».

Таблиця 3
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ЯВИЩАМИ РОЗВИТКУ В ПРИРОДІ


Психолого-педагогічний аспект

психологічна готовність дітей дошкільного віку до засвоєння знань, що відображають особливості розвитку живих істот


Природничий аспект
На яких об’єктах діти можуть засвоїти знання про процеси росту та розвитку живих істот?


Вивчення форм мислення дітей дошкільного віку, особли-вості наочно-образного мислення.


Особливості сприймання дітьми простору, часу, пропорцій.


Поняття росту живих істот в біології як накопичення кількісних змін (величини).


Поняття розвитку в біології як поява якісних змін у будові та пове-дінці. Наявність або відсутність метаморфозу.




Моделі і схеми як засіб розвитку наочно-образного мислення.


Використання координатної сітки як засобу формування просторово-часових уявлень.


Добре видимі у рослин.


Добре видимі у тварин завдяки наявності поведінки. Для розвитку з метаморфозом характерна наявність “дорослої” поведінки у личинки (недорослої істоти)


ГІПОТЕЗИ


З допомогою схем можна відобразити послідовний хід суттєвих змін об’єкта у розвитку

Можлива розробка такої експеримен-тальної моделі, яка відобразить динаміку змін об’єкта, що розви-вається, в часі.

На рослинних об’єктах добре знайомити дітей з ростом живих організмів.

Розвиток з метаморфозом дітям важко зрозуміти, а без метаморфозу - легше завдяки змінам у поведінці.


Графічні моделі, що послідовно відображають зміни, які проходять в живій та неживій природі можна використовувати для фіксації спостережень дітей за розвитком та ростом (для дітей моделі інтерпретовані як “Календарі спостережень”)



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка