З допомогою якого можна побачити межу



Сторінка2/5
Дата конвертації05.01.2018
Розмір0.94 Mb.
ТипЗакон
1   2   3   4   5
Провідною ознакою індивідуально-особистісної культури студент – майбутнього педагога є засвоєні знання і уміння протягом усього періоду навчання, всієї соціально організованої освітньої діяльності університету, самостійної роботи, спілкування, роботи в читальних залах, участі у конференціях, у гуртках художньої самодіяльності.

Відоме тлумачення культури як всього того, до чого докладено певних зусиль: розуму, емоцій, волі, художньої творчості чи фізичної сили є вихідним для характеристики різних її різновидів. При визначенні сутності особистісної культури нами пропонується враховувати, що феномен культури торкається того процесу та його результату через різноманітні зусилля, спрямовані на поліпшення та відновлення силою м’язів, зусиллями розуму, волі й характеру, слова й образу, спрямованих на формування особистості. Щодо особистості педагога, керівника, то провідним компонентом тут є сприйняття і розуміння іншої людини, службовця, вихованця як такої важливої персони, від якої багато чого залежить у житті й роботі. Особистісна культура є ознакою будь-якої діяльності. Ще жодна машина чи комп’ютер, найдосконаліший підручник не зуміли замінити виконавця-людину. За останні два десятиліття створено низку спецкурсів, написано десятки дисертацій з проблеми формування педагога, спеціаліста, управлінської еліти, взагалі про те, як краще вчити керувати, управляти людиною. І не дивлячись на такий розвій пошуків, залишається багато проблематичного в реальному соціально-виробничому, освітньому процесові. Учні й студенти завершують курс навчання у школі, університеті, але залишаються без знань опанування системою умінь і навичок культури поведінки, спілкування.

Як підкреслила у своїй доповіді на Пленарному засіданні одного з методологічних семінарів АПН України акад. Н. Г. Ничкало, основними засадами успішного керівника є ті чотири принципи, які запропонував І.А.Зязюн у одній із своїх монографій, а саме: навчитися жити разом, навчити здобувати знання, навчитися працювати, навчитися жити взагалі. І бажано останнє (вміти жити) зробити власним лозунгом. Жити самому по-людські та давати можливість усім іншим вільно виконувати всі життєво важливі завдання та заповіти. Останній принцип ми б уточнили б ще й таким чином: навчитися в житті робити відповідний вибір, приймати єдино правильну програму дій, вигідних для себе та не шкідливих для інших людей. Усі рекомендації, адресовані вчителеві, безумовно, мають сенс, але тільки тоді і в такий спосіб, якщо вони торкаються індивідуально-особистісної сутності спеціаліста та якщо сам педагог внутрішньо готовий діяти на благо учня, громади, суспільства, одержувати насолоду від роботи.. Не дивлячись на те, що в колишньому Союзі вже було поставлено питання про важливість урахування індивідуальних особливостей вихованця і студентів та викладачів (О.О. Абдуліна, Ю.К.Бабанський, Н.В. Кузьміна, В.О. Сластьонін, Т.І. Шамова та ін.), але й нині в Україні це питання продовжує досліджуватись (І.Д. Бех, О.Г. Романовський, С.О. Сисоєва) і залишається поки що не до кінця розв’язаним питання методики особистого й особистісного підходу. Його відрізняє від індивідуального те, що особистісно спрямована дія вчителя чи керівника означає розвиток і формування таких відносин і таких дій з обох боків, які спрямовуються на вибір реального адекватного шляху розв’язання проблеми, визначається міра та спосіб виконання завдання. Мова йде про те, що студент будь-якого університету в процесі опанування професійною освітою і майстерністю майбутньої діяльності засвоює систему і таких знань, умінь і навичок про те, як стати щасливою особистістю, домогтися успіху не тільки в службових умовах, але зуміти жити в мирі й злагоді з усім світом і самим собою. Ніяка діяльність, дія, виконання низки виробничих завдань не буде успішною, якщо її учасники не володіють особистісною культурою, якщо внутрішній стан спеціаліста перебуває в дискомфортному положенні.

Нещасливий у своєму житті учитель і керівник не знає того, як його підлеглим виконати виробниче завдання найкоротшим шляхом. Тільки той, хто сам знає дорогу до успіху, готовий разом з іншими перемагати, може вважатись майстром. Як засвідчує наше тривале дослідження, провідним компонентом такого складного утворення, як індивідуально-особистісна культура, є гуманітарні знання. Сутність індивідуально-особистісної культури визначається рівнем знань і характером умінь та навичок застосування їх у професійній і громадській діяльності, в поведінці, спілкуванні. Професіоналізм і компетентність вчителя і керівника суттєво відрізняється від інших спеціалістів тим, що раз і назавжди дається професіоналу і що ніяк не змінюється, що є стабільним. Зовсім це не так у роботі з людьми, особливо з дітьми та молоддю. Стабільним є потреба й необхідність змін поведінки у відповідності до обставин і ситуацій, які в роботі будь-якого спеціаліста є постійно змінюваними величинами. Саме готовність і здатність до постійних творчих змін у виборі змісту та організаційних форм і методів діяльності є характерною ознакою хорошого педагога. Щоразу змінюючись та адекватно реагуючи на постійно нові зміни й переміни, професіонал ніколи не переступає межі недозволеного, межі між правильною і неправильною поведінкою. Мірилом такого рівня майстерності є особистісна культура. Вона містить у собі певні внутрішні механізми, які проявляються у своєму зовнішньому вираженні, як-то: в характері мовленнєвої діяльності, в жестах, міміці, посмішці, поставі голови, манері ходити, стояти, дивитись, говорити чи тримати паузу, звертатись до учня чи колеги за іменем чи прізвищем, ім’ям та по-батькові чи з допомогою якогось нейтрального слова – колего, друже, молодий чоловіче, пане та ін.

В особистісну культуру ми включаємо сукупність внутрішніх і зовнішніх характеристик, які є органічно притаманними людині, входять у структуру його особистості, допомагають йому діяти в своєму колективові чи за його межами.

В Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна кафедрою педагогіки протягом останніх років викладання педагогіки і спецкурсів здійснюється саме на основі забезпечення особистісного підходу до засвоєння знань, умінь, навичок з акцентом на принципи природовідповідності, самовиховання і саморозвитку, самопізнання і самореалізації, індивідуального й колективного комфорту. Мова йде про те, що педагогіка як наука й мистецтво викладається нами в такий спосіб, щоб ця навчальна дисципліна сприймалась як така, що необхідна кожній людині, кожному учневі, студентові для того, щоб якнайкраще скористатись нею в своєму повсякденному житті для забезпечення оптимальних умов власної життєдіяльності, розкритті власного "Я" та щоб знати, як краще керувати процесом навчання чи іншими видами роботи. Наших студентів ми спрямовуємо на те, що педагогіка як наука і мистецтво, розкриваючи закони виховання особистості, а також техніку й технологію їх використання, дає в руки кожного індивідуума ефективне знаряддя, користуючись яким можна впливати на інших і на себе в бажаному напрямку. В перелік особистісно значимих педагогічних знань, умінь, якостей ми включаємо такі життєво важливі, як:



  • можливість нового, власного вибору, готовність скористатись правом вибору як для себе, так і для інших;

  • зміцнення здоров'я, боротьба за активне довголіття;

  • розумовий розвиток, вдосконалення пізнавальних здібностей
    /безмежне в принципі/;

  • оволодіння моральною і естетичною культурою;

  • екологічно-валеологічне навчання і виховання;

  • духовна досконалість, яка не знає меж, здатна зміцнювати фізично,
    /берегти гармонію індивідуальну, групову, в межах Космосу/;

  • висока працездатність;

  • професіоналізм, компетентність, широка ерудиція, інтелігентність та ін.

Широко використовуючи різноманітні літературні джерела, які з'явились в останні роки в зв'язку з утворенням самостійної України та перебудовою, ми самою постановкою проблеми особистісної культури даємо в руки студента ідею широкого вибору шляхів самопізнання і способів самореалізації. Багатомірність світу свідчить про багатоплановість самої людини і можливість індивідуального пошуку свого сповідального шляху, який веде до успіху. Велика соціальна проблема пошуку свого сповідального шляху співзвучна з визначенням самого сенсу буття. Визначеність його знімає безліч морально-психологічних питань, бо дає змогу планувати близькі й далекі завдання та виконувати їх праведними засобами.

Реально виникає потреба в пошуках нових підходів до ідеї успіху в професійній діяльності та соціального захисту. Ми дійшли висновку, що прийшов час поставити питання про телеологію педагогіки - галузь науки про досягнення успіху педагогічними засобами кожним. Мова йде про те, що коли кожен викладач університету починає дбати про самопочуття студента, то потім і випускник стає співчутливо відноситись до колег, до співробітників, а обнімаючи посаду керівника такий спеціаліст стає бажаним на будь-якій роботі. Вдома він теж намагається рухатись доброчинними шляхами. Педагогіка особистості (онтопедагогіка) як наука про навчання та виховання особи жити в злагоді й гармонії з собою та довкіллям пропонується нами як альтернатива традиційній педагогіці (виховання в колективі, для колективу і через колектив). Але разом з тим онтопедагогіка передбачає і можливість добровільного входження у спілкування, співпрацю, співжиття з іншими членами сім'ї, групи. Як помітив на початку XX століття М.О. Бердяєв (6) людина не може бути щасливою наодинці. Мова йде про безмежні відмінності однієї особи від іншої, але для всіх залишається потреба поєднувати свою долю з іншими для повноти щастя. І тут постає одне з найскладніших завдань педагогіки: як жити в злагоді, як формувати колектив учнів, у якому всім його членам було б затишно. Інша галузь науки – інвайронментальна педагогіка – теж вже нагромадила певний фактичний матеріал, який і дозволяє виділити її в окрему галузь науки. Підстави для формування таких напрямків з'явились, дякуючи доступу сьогодні до книг, які раніше були забороненими чи невідомими. До них ми відносимо книги М.О. Бердяєва, В.І. Вернадського, О.Ф. Лосева, М.О.Лосського, І.І. Мечнікова, книги сучасних медиків-психотерапевтів, психологів, соціологів, філософів.

Таким чином в поняття «культура» нами вкладається таке її значення, сутність якого полягає в подоланні чогось негативного і наявності готовності створювати позитивні, високі морально-духовні й матеріальні цінності, що здатні задовольнити будь-які потреби людини. Поділ культури на матеріальну й «духовну» є цілком виправданим з погляду загальнолюдської цивілізації та й окремої особистості. Людська особистість – це складне морально-духовне та матеріально-фізіологічне утворення, що живе й розвивається як за законами живої природи (біологічними), так і за загальнолюдськими вічними психолого-соціальними, моральними, духовними. В цьому складність і неповторність кожної індивідуальності. З’являючись на світ як біологічна істота, що володіє й одразу ж проявляє спадкові (генетичні, біологічні) інстинкти, людська особистість уже прижиттєво (цілком свідомо) опановує низкою моральних правил і духовних здібностей, всебічно розвиваючи свої можливості, коли й сама свідомість і готовність до спланованих дій відрізняє людину від усього іншого живого світу. Як написав у своєму геніальному романі Л. Толстой «Воскресіння», що тільки з’явившись на світ людський нащадок починає кричати та вимагати до себе уваги. Але народження і смерть у людей теж відбуваються по-особливому, з елементами культури, обрядовості, дотримання певних віковічних правил, традицій, бажань сім’ї, близьких. Тут культура особистості проявляється в усіх стосунках по-різному, впливаючи на соціальне й природне довкілля, взаємовідносини між окремими особами, сім’ями, групами людей. Таким чином і можна пояснити феномен індивідуально-особистісної культури. Вона є неодмінним елементом педагогічної майстерності. По суті й сам термін «майстерність» передбачає включення до нього низки дій, спрямованих на високий рівень розв’язання різних загальнолюдських і професійних навчально-освітніх і виховних завдань.



1.3. Чому людина хворіє?



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка