Ю.І. Прасул основи наукових досліджень



Сторінка4/5
Дата конвертації23.10.2017
Розмір0.59 Mb.
1   2   3   4   5

Бібліографічний опис документів: Методичні рекомендації / Уклад. Ю.М. Зюлева. Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2006. 39 с.


  • Кілінська К. Основи науково-дослідної роботи з географії: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Рута, 2001. – 112 с.

  • Макосон Ю.В., Пилипенко В.В. Основи наукових досліджень в економіці: Навчальний посібник. – Донецьк: Альфа-прес, 2004. – 144 с.


    Практичне заняття № 5

    Вивчення літератури з теми науково-дослідної роботи
    Мета: навчити студентів основним правилам вивчення літератури та складати огляд літератури за темою науково-дослідної роботи з використанням літературних джерел.
    Хід практичної роботи

    1. Ознайомлення з теоретичною частиною роботи

    Під час опрацювання літературних джерел доцільно дотримуватися визначеної послідовності: ознайомитися з темою і змістом джерела за його назвою і змістом, переглянути джерело повністю, прочитати передмову (як правило, в ній узагальнюються основні проблеми праці, характеризуються її відправні точки, методика, структура і висновки), переглянути матеріали тих розділів, які представляють інтерес (ілюстративні матеріали, перші речення абзаців, висновки).

    У разі, коли переглянуті матеріали стосуються теми дослідження, інформацію необхідно уважно прочитати, критично оцінити прочитане і законспектувати найцікавіші положення як фрагменти майбутньої роботи. На останньому етапі з таких фрагментів формується конспект роботи – стисле викладення своїми словами опрацьованого матеріалу в логічній послідовності. За наявності дискусійних питань необхідно висвітлити позиції авторів, дати критичну оцінку різних точок зору і висловити власну думку.

    У міру накопичення записів рекомендується розташовувати їх у певному порядку, що дає змогу швидко розшукати потрібне джерело. За її основу може бути взятий попередній план дослідження або загальний план змісту.

    Відібравши готовий матеріал, дослідник піддає його послідовному обробленню. Цей етап можна розбити на ряд стадій:



    • систематизація матеріалу;

    • виключення матеріалів, які виявилися зайвими: дублюючі один одного; виписки, що перекриваються більш новими даними; матеріали, що не відповідають темі;

    • оцінка придатності інформації з точки зору завдань дослідження. Матеріал, визнаний непридатним, вилучається і до закінчення роботи зберігається окремо;

    • проведення аналізу документів з метою виявлення нового, що містить кожен із них; оцінка його значення; якщо літератури надто багато, то доводиться обмежуватися найбільш серйозними роботами авторитетних учених, оригінальними концепціями;

    • узагальнення всієї зібраної дослідником інформації й підбиття підсумків виконаної роботи.

    Успішність роботи з картографічними творами залежить від знання теоретичних основ картографії, засобів картографічного зображення, уміння створювати мислений образ та застосовувати прийоми роботи з картографічними джерелами інформації, а також від знання розміщення географічних об’єктів.

    Огляд літератури – оригінальний інформаційний твір, створений шляхом логічного перероблення первинної інформації з метою отримання необхідних знань про стан, шляхи розвитку і можливі напрямки вирішення поставленої проблеми. Огляд має запропонувати оптимальне можливе рішення, усунути протиріччя, відобразити проблемну ситуацію. Він, синтезуючи інформацію про предмет дослідження, визначає можливості і перспективи, тенденції та закономірності розвитку. Дослідник самостійно складає огляд за обраною тематикою дослідження на основі критичного вивчення, аналізу та узагальнення даних, що містяться в різних джерелах.

    Як правило, огляди наукової літератури мають такі складові:



    • вступ, у якому висвітлено актуальність теми й поставлених завдань;

    • основна частина, у якій викладено стислий огляд і критичну оцінку наукових видань, їх порівняльне зіставлення, аргументацію висунутих положень, які автор вважає найважливішими;

    • висновки із пропозиціями щодо подальшого використання набутих знань під час наукової чи практичної роботи;

    • список використаної літератури, що допомогла зорієнтуватися у виборі теми та обрати шлях наукового пошуку.


    2. Умови виконання практичної роботи:

    1. Проаналізуйте за результатами попередньої практичної роботи забезпеченість літературними джерелами наукового дослідження за обраною тематикою.

    2. Вивчіть обрані джерела інформації за рекомендаціями, викладеними у теоретичній частині практичної роботи № 5.

    3. Розподіліть відібрану інформацію за розділами відповідно до загального плану змісту науково-дослідної роботи.

    4. Складіть огляд відібраних джерел інформації, використовуючи обов’язково посилання на них. Посилання мають відповідати номерам інформаційних джерел, представлених у практичній роботі № 4. Обсяг основної частини огляду літератури 10-15 сторінок.

    5. Оформіть роботу в текстовому редакторі Microsoft Word. Структура роботи: титульний аркуш, безпосередньо викладений зміст роботи (вступ, основна частина, висновки). Список використаних джерел інформації не подається, бо робота виконується за результатами попереднього дослідження.


    3. Рекомендації до виконання практичної роботи

    Доцільно дотримуватися деяких найпростіших правил прочитання інформаційних джерел:



    • відокремлювати в джерелі основне від другорядного;

    • розбиратися в незнайомих словах;

    • записувати питання, які виникають;

    • дійшовши до кінця розділу (статті), поставити собі контрольні питання такого типу: У чому полягає головна думка? Які аргументи? Що можна заперечити авторові? Що звідси випливає? Як погодити цю працю з іншими джерелами інформації?

    В огляді літератури мають бути проаналізовані нові ідеї, проблеми та шляхи їх вирішення, результати теоретичних та експериментальних досліджень. Необхідно розглянути протилежні теорії, відшукати причини їх виникнення, а можливо, і шляхи їх подолання.

    Посилання на використане джерело інформації наводять у квадратних дужках у кінці згадування його в тексті. Наприклад, [2]. Номера джерел зі списку використаних джерел інформації розділяють крапкою з комою. Наприклад, [2; 14; 48]. Посилання на використані літературні джерела можна робити і по-іншому. Замість номера джерела зі списку літератури розміщують прізвище автора, ініціали та рік видання. Наприклад, [Максаковский В.П., 1998]. Коли потрібно процитувати того чи іншого автора, то після джерела вказують номер сторінки. Наприклад, [37, С. 51] або [Максаковский В.П., 1998, С. 51]

    У результаті виконання практичної роботи № 5 рекомендується обов’язково засвоїти 5 навчальних елементів: інформаційні ресурси, інформація, первинні документи, інформаційна база дослідження, огляд літератури.
    Рекомендована література:


    1. Бібліографічний опис документів: Методичні рекомендації / Уклад. Ю.М. Зюлева. – Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2006. – 39 с.

    2. Кілінська К. Основи науково-дослідної роботи з географії: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Рута, 2001. – 112 с.

    3. Макосон Ю.В., Пилипенко В.В. Основи наукових досліджень в економіці: Навчальний посібник. – Донецьк: Альфа-прес, 2004. – 144 с.

    Практичне заняття № 6

    Анотування, реферування та конспектування наукової статті
    Мета: навчити студентів складати анотацію, реферат та конспект окремого інформаційного джерела.
    Хід практичної роботи

    1. Ознайомлення з теоретичною частиною роботи

    Анотація – це найбільш стисле викладення змісту первинних джерел інформації, у якій викладено найголовніші висновки праці, визначено їх цільове призначення та наукову цінність. Вона надає найбільш узагальнене уявлення, викладає зміст своїми словами і представляє найбільший ступінь генералізації матеріалу. Обсяг анотації не залежить від обсягу оригіналу.

    Реферат – стислий виклад у письмовій формі суті певного питання або наукової проблеми.

    Якщо в рефераті викладений матеріал є результатом власного пошуку дослідника, у такому разі він називається авторефератом, або науковим рефератом. У ньому, як правило, знаходять відображення наукові дослідження, проведені автором, з викладенням поставленої гіпотези, системи доказів, експерименту й отриманих результатів, зазначена наукова новизна і практичне значення цих результатів.

    Інформативні реферати містять фактичну, статистичну інформацію, яка буде використана, наприклад, для опису території, що досліджується.

    Індикативні реферати розкривають основний зміст первинного документа в узагальненому вигляді без виділення фактичних даних. Текст викладається у такій послідовності: тема, об’єкт, предмет, характер і мета праці. Опис методів доцільний у тому випадку, коли вони нові й становлять особливий інтерес.

    Підготовка рефератів є важливим засобом формування прийомів опрацювання літературних джерел, зокрема вибір теми і ракурсу її розгляду з урахуванням елементів проблемності й актуальності; засвоєння правил послідовності пошуку джерел, систематизації матеріалу, визначення основних положень. Специфіка опрацьованих джерел визначає структуру реферату.

    Конспект – універсальна форма запису накопичених знань, що сприяє їх розумінню та засвоєнню, допомагає виробити навички змістовного викладення найважливіших питань з різних джерел, умінню лаконічно й чітко визначити зміст власними словами та швидко відновити зміст опрацьованого раніше матеріалу. Реферат є багатофункціональним вторинним документом. Властивістю реферату є його інформативність. Крім інформативної функції, реферат виконує також індикативну, науково-комунікативну, довідкову, адресну та інші функції. Він за обсягом пропорційний оригіналу, але, як правило, не перевищує 1/10 його частини.

    Конспект – як форма накопичення матеріалу власного дослідження – містить як власні роздуми з питань, що підлягають осмисленню, так і вже відомі аргументи, пояснення з різних джерел. Особливу увагу слід приділити структуруванню обробленого матеріалу, побудові логічних схем, за якими чітко виступають набуті дослідником знання.

    Під час опрацювання джерелознавчої бази конспектуються основні положення з обраної тематики, відомі та невідомі її аспекти, перспективні напрями обраної проблематики, цитатний виклад деяких праць, власні міркування з цього приводу. Конспект не може бути об’ємним, але повинен бути змістовним, оскільки конспектування – це не тиражування джерела, а його творче осмислення.

    Конспект може бути тематичним, у якому за однією тематикою ведеться конспектування кількох джерел. Найважливішим у такому конспекті є власна, творча оцінка оброблених джерел, співставлення різних тлумачень одних й тих самих процесів, що вивчаються. Тематичний конспект є основою для підготовки наукової роботи.

    Саме такі думки нерідко складають основний зміст майбутнього наукового дослідження, що і визначається оригінальністю суджень, новизною підходів, сміливістю висунутих гіпотез.

    2. Умови виконання практичної роботи:


    1. Обрати зі списку дібраних джерел інформації окремий (бажано найбільш змістовний) науковий документ.

    2. Скласти його повний бібліографічний опис.

    3. Скласти його анотацію, реферат та конспект.

    4. Оформити роботу в текстовому редакторі Microsoft Word.


    3. Рекомендації до виконання практичної роботи

    Найбільш змістовним та зручним у подальшому науковому дослідженні є конспект, який ведеться у зошиті, сторінки якого розділені навпіл, де ліворуч конспектується джерело, а праворуч дослідник записує власні думки, що виникли у нього під час опрацювання інформації. Саме таким чином рекомендується укладати конспект окремого джерела інформації під час виконання практичної роботи.

    У результаті виконання практичної роботи № 6 рекомендується обов’язково засвоїти 3 навчальних елементи: анотація, реферат, конспект.
    Рекомендована література:



    1. Поділіться з Вашими друзьями:
  • 1   2   3   4   5


    База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка