Ю.І. Прасул основи наукових досліджень



Сторінка1/5
Дата конвертації23.10.2017
Розмір0.59 Mb.
  1   2   3   4   5


Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна

Геолого-географічний факультет

Кафедра фізичної географії та картографії




Ю.І.Прасул

ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

з географії та картографії

Практичні роботи

Харків


2007

УДК 001.89



Прасул Ю.І.

Основи наукових досліджень з географії та картографії: Практичні роботи для студентів 2 курсу освітньо-професійної підготовки бакалавра спеціальності 7070501. – Харків: ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2007. – 51 с.


У посібнику викладено основний теоретичний матеріал, зміст та порядок виконання практичних робіт з курсу „Основи наукових досліджень”. Навчальне видання призначене для студентів спеціальності „Географія” Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна та рекомендується студентам-географам інших вищих навчальних закладів та всім, хто починає займатися науково-дослідною роботою.

Рецензенти: Голіков А.П., Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, д. геогр. н., професор



Сідоров В.І., Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, к. екон. н., професор
Рекомендовано до друку Вченою радою геолого-географічного факультету (протокол № 8 від 31 серпня 2007 р.)

ВСТУП

Курс „Основи наукових досліджень” знайомить зі стратегією та тактикою наукового пошуку, його значенням, трансформацією географічної думки, сучасними напрямками наукових досліджень в галузі географії та картографії. За час навчання студент має опанувати елементи дослідницької діяльності, організації та методики наукової творчості, зокрема, навчитися формулювати задачі, вміти добирати й аналізувати необхідну інформацію за темою наукового дослідження; приймати рішення; узагальнювати результати досліджень і формулювати висновки; за результатами досліджень підготувати науковий звіт, доповідь чи статтю.

Мета навчального посібника з практичних робіт з курсу „Основи наукових досліджень” – розширити, поглибити та закріпити знання з даного курсу, покращити підготовку студентів до практичних занять, сприяти удосконаленню самостійної пошукової роботи студентів.

Тематика завдань розроблена з урахуванням навчальної програми та досвіду проведення практичних занять з курсу на кафедрі фізичної географії та картографії ХНУ. Кожне завдання містить мету роботи, основні теоретичні положення з теми, методичні вказівки щодо його виконання, список рекомендованої літератури. Це робить посібник основним довідником під час виконання практичних робіт.

Практичні роботи виконуються за індивідуальною темою науково-дослідної роботи, затвердженої на засіданні кафедри фізичної географії та картографії самостійно студентом за консультацією наукового керівника або викладача дисципліни. При оформленні практичних робіт використовується ПК зі стандартним програмних забезпеченням. Роботи подаються на перевірку в роздрукованому вигляді: титульний аркуш (дод. А) та безпосередньо виконана практична робота. Після цього робота захищається шляхом відповідей на запитання викладача. Для захисту необхідно проробити теоретичний матеріал у відповідних розділах навчальних посібників та лекційний матеріал. Всі виконані роботи в папці (дод. Б) здаються в кінці семестру викладачу.

Практичне заняття № 1

Понятійний апарат наукового дослідження
Мета: навчити студентів виділяти об’єкт, предмет, мету, актуальність дослідження за власною темою науково-дослідної роботи, обирати методи та способи дослідження.

Хід практичної роботи


  1. Ознайомлення з теоретичною частиною роботи

Форма наукового твору не залежить від його виду: будь-то курсова, кваліфікаційна, дипломна, або дисертаційна робота. Вони мають єдину мову і розрізнюються тільки обсягами виконаної роботи.

Під час оформлення результатів науково-дослідної роботи необхідною вимогою є подання понятійного апарату: актуальності дослідження, його мети та задач, об’єкта, предмета, методів, новизни, практичного значення, апробації одержаних результатів, а також структури та обсягу роботи.



Актуальність теми дослідження – це ступінь важливості в даний момент та в даній ситуації для вирішення даної проблеми чи задачі. Актуальність та доцільність обраної теми дослідження для розвитку географічної науки чи виробництва обґрунтовують шляхом критичного аналізу та порівняння відомих розв’язань проблеми (наукової задачі). Воно не має бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання. При цьому необхідно спиратися на два основних напрямки характеристики актуальності дослідження. Перший напрямок пов’язаний з невивченістю обраної теми. В даному випадку дослідження актуальне, бо певні аспекти теми вивчені не повною мірою і проведене дослідження спрямоване на подолання цієї прогалини. Другий напрямок характеристики актуальності пов’язаний з можливістю розв’язання певної практичної задачі на основі отриманих у дослідженні даних.

Мета дослідження – це очікуваний кінцевий результат. Мета визначає стратегію і тактику дослідження, загальну його спрямованість та логіку. Не слід формулювати мету як „Дослідження...”, „Вивчення...”, бо ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Мета дослідження формулюється коротко й точно, конкретизуючись у завданнях дослідження, кожне з яких стосується конкретного аспекту наукової теми, у змістовному відношенні виражає основне, що має зробити дослідник, і підпорядковується меті. Зазвичай наукові задачі подаються у вигляді переліку: проаналізувати..., розробити..., узагальнити..., виявити..., обґрунтувати..., довести..., показати..., описати..., встановити..., визначити..., вивчити... і т.п.

Залежно від мети вибирається об’єкт і предмет дослідження.



Об’єкт дослідженнядосить конкретний предмет, процес або явище, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника з метою пізнання його суті, закономірностей розвитку і можливостей подальшого використання в практичній діяльності. Це те, що породжує проблемну ситуацію і на що спрямовується процес пізнання. У процесі розвитку географічної науки об’єкт дослідження змінювався від поверхні Землі до ландшафтної сфери та її компонентів, а далі до географічного середовища та географічної оболонки.

Об’єкт відносно автономний і має чіткі межі. Можна виділити такі особливості об’єктів дослідження, що безпосередньо впливають на організацію та ефективність науково-дослідних робіт: обов’язковість наявності непізнаних якостей об’єкта, динамічність об’єкта дослідження (пов’язана з постійним виявленням і вивченням властивостей об’єкта), подільність об’єкта дослідження (дозволяє виділити відносно самостійні завдання за певними стадіями та етапами), наступність об’єктів дослідження (пов’язано з формулюванням нових проблем, що виникають з виконаного дослідження). Якщо об’єкт дослідження достатньо складний, то його можна пізнавати на різних рівнях організації (наприклад, регіональний, локальний).



Предметом дослідження є найбільш значущі властивості об’єкта (окремі якості, будова, виникнення, розвиток, функціонування), окремі його взаємозв’язки, які підлягають вивченню. В інших випадках предметом географічних та картографічних досліджень може виступати сума знань про реальний об’єкт, представлена системою понять, теорій, законів та закономірностей, які мають тенденцію до руху від суб’єктивного до об’єктивного знання певної реальності. Предмет дослідження формується в результаті цілеспрямованої взаємодії людини та об’єкта, завдяки чому виникають проблеми вивчення об’єкта та наші знання про нього. При цьому з плином часу об’єкт дослідження залишається постійним, а предмет змінюється, бо змінюються мета та задачі дослідження.

Таким чином, об’єкт дослідження існує незалежно від нашої свідомості, предмет повністю визначається суб’єктом і є продуктом людської діяльності. Об’єкт і предмет співвідносяться між собою як ціле і складові. При такому визначенні, предмет – це те, що знаходиться в межах об’єкту (дод. В).



Методика дослідження відповідає на питання про те, як ми отримали результат. З метою отримання повної характеристики методики дослідження, перераховувати методи треба не відірвано від змісту роботи, а коротко і змістовно визначаючи, що саме досліджується тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Новизна, тобто отримання нового для суспільства знання, є метою проведення наукових досліджень. Це поняття пов’язує суб’єктивні та об’єктивні моменти, що виражають ставлення дослідника до результату. Подають коротку анотацію отриманих положень, при цьому необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток). У науково-дослідній роботі студента новизна може являти собою моделювання відомих у науці рішень. Для отримання нового знання сприятливі такі пізнавальні ситуації:

  • вивчення відомого, але мало досліджуваного, природного чи суспільного явища за допомогою спеціальних наукових методів та перетворення його завдяки цьому в науково встановлений факт;

  • вивчення вже відомого в науці явища на новому експериментальному матеріалі;

  • перехід від якісного опису відомих в науці фактів до їх точної кількісної характеристики;

  • вивчення відомого у науці явища більш удосконаленими методами;

  • співставлення, порівняльний аналіз процесів та явищ, що відбуваються у навколишньому середовищі;

  • вивчення зміни умов протікання процесів.

Практичне значення роботи визначає практичну цінність одержаних результатів. Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження результатів дослідження із зазначенням назви установ, в яких здійснена реалізація. Практичне значення результатів дослідження може полягати у можливості:

  • вирішення на основі використаної методики тієї чи іншої практичної задачі;

  • проведення подальших наукових досліджень;

  • використання отриманих даних у процесі підготовки фахівців.


2. Умови виконання практичної роботи:

  1. Проаналізуйте сутність основних елементів понятійного апарату дослідження за рекомендованою літературою.

  2. Сформулюйте обсягом на 0,5 сторінки актуальність обраної теми науково-дослідної роботи. Даний текстовий фрагмент має довести, що обрана тема є маловивченою та потребує ґрунтовного дослідження.

  3. Позначте мету дослідження та виділіть відносно неї не менше п’яти задач.

  4. Визначте об’єкт та предмет дослідження.

  5. Виберіть методи та прийоми, які будете використовувати під час наукового дослідження. Визначальною рисою географічної роботи є використання картографічного методу, який передбачає як розроблення нових карт так і використання карт для описів, вимірювань, математичного аналізу тощо. Обґрунтуйте свій вибір.

  6. Оформити роботу в текстовому редакторі Microsoft Word.


3. Рекомендації до виконання практичної роботи

Під час виконання практичної роботи № 1 використовується науковий стиль, частіше його різновид – класичний науковий стиль. Для класичного наукового стилю характерним є логічна послідовність викладення думок, впорядкована система зв’язків між частинами роботи, однозначність використаних термінів та смислова точність, висока насиченість змісту і разом з тим його лаконічність, завершеність та змістовна цінність роботи. У науковому тексті частіше використовуються складнопідрядні речення, що пояснюється конструкцією тексту, у якому виражено умовні зв’язки, що мають чітку схему та допомагають побудувати хід думки. Безособові речення використовуються у наукових текстах для описання фактів, явищ, процесів.

Іншим правилом наукового викладу матеріалу є ясність, лаконічність, чіткий зміст. Не слід у тексті використовувати наукові терміни, що є близькими за своїм змістом для позначення одного поняття, іноземні слова і терміни, якщо є вітчизняний аналог, скорочення позначень одиниць фізичних величин та математичні знаки під час застосування без цифр.

За правилами етики, ініціали у прізвищах, що згадуються у роботах, ставляться перед прізвищами. Після прізвищ ініціали ставляться, якщо перед прізвищем подається посада, звання і т.д. вчені звання, як правило, наводять без скорочень.

На рівні цілого тексту визначальними характеристиками є цілеспрямованість, логічна послідовність, відсутність емоційно забарвлених елементів мови, наявність точних висловлювань, наявність спеціальної термінології.

У результаті виконання практичної роботи № 1 рекомендується обов’язково засвоїти 10 навчальних елементів: наукове дослідження, актуальність дослідження, мета дослідження, задачі дослідження, об’єкт дослідження, предмет дослідження, новизна дослідження, практичне значення дослідження, методика дослідження, науковий стиль.


Рекомендована література:


  1. Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка