«Як варити і їсти суп із дикої качки»



Скачати 55.99 Kb.
Дата конвертації23.01.2018
Розмір55.99 Kb.
ТипУрок

Розробка уроку з української літератури, 11 клас.
Остап Вишня.

«Мисливські усмішки»



«Як варити і їсти суп із дикої качки»
Шаповалова Зоя Іванівна

Вчитель української мови та літератури

Валер’янівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Волноваського району

Донецької області

Мета уроку:


  • Розвивати творче мислення учнів;

  • Уміння аналізувати прочитане;

  • Визначати літературні засоби і прийоми письменника у досягненні комічного;

  • Виховувати любов до природи.

Обладнання: портрет Остапа Вишні, примірники «Мисливські усмішки», аудиозапис «Як варити і їсти суп із дикої качки», репродукції картин із зображенням природи, фотокартки учениці на тему «Природа України», казан на підставці, картонні картки із написами «Вогонь», «Вода», «Качка», «Картопля», «Сіль», «Зелень».

Епіграф уроку: «Пошли мені, доле, сили, уміння, таланту, чого хочеш, - тільки щоб я хоч що-небудь зробив таке, щоб народ мій у своїм титанічнім труді, у своїх печалях, горестях, роздумах, ваганнях, - щоб народ усміхнувся!»

(Остап Вишня)

Підготовчий момент: для створення відповідного настрою у класі на учнівських партах на підставках для книжок розставити репродукції картин із зображенням природи.

Попереднє домашнє завдання: учням пропонувалося віднайти інформацію «Остап Вишня у сучасному мистецтві» (наприклад: переглянути кінофільм режисера Ярослава Ланчака «Із життя Остапа Вишні» (1991 рік), документальний фільм «Воскресіння розстріляного відродження» (2015 рік).

Хід уроку

І. Оголошення теми, мети та завдання уроку.

Слово вчителя: Сьогодні у нас останній урок з теми «Життя і творчість Остапа Вишні». Ми підсумуємо наші знання та детально розберемо усмішку «Як варити і їсти суп із дикої качки». Цей твір увійшов до збірки «Мисливські усмішки», став його окрасою. А саму збірку критики називають «лебединою піснею» Остапа Вишні. Що вкладається в поняття «лебедина пісня»?

Орієнтовна відповідь учнів: «лебедина пісня» - вершина майстерності.

Остап Вишня був закоханий у природу. Щоб відчути всі принади спілкування людини з природою, я б хотіла провести цей урок біля річки, в лісі. Але, на жаль,зараз цього зробити не можна. Тому я пропоную увімкнути уяву і перенестись на лоно природи. А допоможуть нам в цьому репродукції картин на тему «Природа України», а також фотокартки нашої учениці Подлесецької Анастасії. Сподіваюсь, що Анастасія буде розвивати свій талант, щоб досягти майстерності.

Гумор завжди супроводжував український народ. Він був ніби «щитом душі людини від розпачу і мечем для всього ворожого» (Остап Вишня). Пригадайте Лесю Українку, яка говорила: «Щоб не плакати, я сміялась». Або картину «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Як можна перемогти народ, коли він так уміє сміятись?!

Кого з українських письменників або поетів ви ще можете навести в продовження думки «Роль гумору і сатири»?



Орієнтовна відповідь учнів: М. Гоголь, І. Котляревський…

Любив жартувати Остап Вишня, любимо жартувати і ми.

Тому на сьогоднішньому уроці я пропоную дійсно зварити і з’їсти суп із дикої качки.

Чи знаєте ви, як варити суп із качки? Що для цього треба? (ми на природі)



Орієнтовна відповідь учнів:

1) казан; 2) вогонь; 3) вода; 4) качка; 5) картопля; 6) сіль, зелень; 7) смачного!

Уявімо, що казан – це наш урок. Вогонь – домашнє завдання.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Остап Вишня і сучасне мистецтво



(учні роблять доповіді).
ІІІ. Вода – нова тема уроку.

Слово вчителя. Ми працюємо над усмішкою «Як варити і їсти суп із дикої качки». Ми вже познайомились із усмішкою «Сом». Що головне для рибалки? Здобич чи спілкування з природою? Розгляньмо кортину Перова «Мисливці на відпочинку». Що на ній зображено? Як картина стосується нашого уроку? Які виникають у вас асоціації? (відповіді учнів)

(В казан кладемо картку з надписом ВОДА)
IV. Засвоєння нового матеріалу – качка.

Прослухаймо аудиозапис цієї усмішки. Завдання: скласти план усмішки, визначити тему твору та ідею.



Орієнтовна відповідь учнів: тема твору: майстерне зображення рідної природи. Ідея: заклик до її збереження.

Слово вчителя. (читає епіграф уроку) Під час прослуховування твору чи щось викликало у вас усмішку? Що саме?

Орієнтовна відповідь учнів: комічність ситуації.

(В казан кладемо картку з надписом КАЧКА)
V. Картопля – детальний розбір тексту усмішки (робота з текстом).

Слово вчителя. Звернімо увагу на прізвища, особи, які згадуються у творі.

  1. Присвята М. Рильському. Хто це?

  2. Орнітолог Мензбір. Це вигаданий персонаж чи ні?

  3. Іван Тургенєв. Що ви знаєте про нього? Що він має спільного з Остапом Вишнею?

  4. Уривок з Екзюпері «Маленький принц».

(В казан кладемо картку з надписом КАРТОПЛЯ)

VI. Сіль.

Без солі страва буде прісна. Попрацюємо з самим текстом.



(учні роблять записи у зошиті)

Засоби комічного

Опис краси рідної природи

  1. Форма викладу (монолог-порада)

1. Вживання повторів з метою підсилення уяви («тихі-тихі»).

  1. Неприхована іронія (лукавство): пояснення слів «рушниця», «горлушко».

2. Вживання прикладки: «річка - колиска».

  1. Метафора (олюднення): дика качка любить убиватись.

3. Поетичні означення («смарагдова Батьківщина»).

  1. Вчивання пестливих слів (горлушко).

4. Кольорова гама: («янтаревий суп», «криваво-багряний горизонт»).

  1. Синоніми: вибігає, летить.




Слово вчителя. Скільки теплоти і любові до природи, до людини звучить у цій усмішці!

(В казан кладемо картку з надписом СІЛЬ)

VII. Закріплення нового матеріалу – зелень.

Виконання тестових завдань.



  1. «Дика качка любить … тихими-тихими вечорами»: а) спати; б) співати; в) убиватись.

  2. «Дика качка любить іти в супову каструлю»: а) з-під колективної праці; б) вранці; в) наодинці.

  3. «Качка, як відомо, птах… Вона … »: а) плаває; б) бігає; в) літає.

  4. «Летіла, побачила, що націлююсь, виходу не було, взяла й …»: а) зарізалась; б) застрелилась; в) задушилась.

(Перевірка правильних відповідей)

(В казан кладемо картку з надписом ЗЕЛЕНЬ)

VIII. Підсумок уроку.

Ось і зварили ми з вами суп із дикої качки. Пригощайтесь.

А чи смачно ми взнаємо, якщо дасте відповідь на запитання:

Уявіть, що ви іноземець. Про українців ви дізнались, перебуваючи з ними на подібному полюванні. Які риси українського національного характеру розкриваються в усмішках Остапа Вишні?



Орієнтовна відповідь учнів: мила наївність, скромність, уміння долати труднощі…

Смачного!



IX. Написати власне висловлювання.

Доведіть або спростуйте слова М. В. Гоголя «Людського сміху боїться кожний, навіть той, хто вже нічого не боїться. Сміх потрібен для життя не менше, ніж квітам дощ, ніж людині повітря».

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка