Як спілкуватися в соціальних мережах І чи може вчитель впливати на культуру спілкування в інтернеті



Скачати 192.9 Kb.
Дата конвертації14.01.2018
Розмір192.9 Kb.
ТипДиплом

Л. Т. Коваленко,

заступник директора

Інституту післядипломної педагогічної освіти

Київського університету імені Бориса Грінченка


ЯК СПІЛКУВАТИСЯ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

І ЧИ МОЖЕ ВЧИТЕЛЬ ВПЛИВАТИ НА КУЛЬТУРУ СПІЛКУВАННЯ В ІНТЕРНЕТІ
Завдяки розвитку технологій веб 2.0 нині різко зросла роль комунікації. Спілкування з усної форми переміщається в Інтернет з усіма наслідками, які з цього випливають. Не залишились осторонь цих впливів і учні шкіл, які є активними учасниками масової веб-комунікації. Вони, як цифрові аборигени, більшість свого вільного часу проводять у Мережі, обмінюються інформацією, освідчуються в коханні, просять порад й щось радять самі. Одним словом, самовиражаються. Учасники Інтернет-спілкування ведуть жвавий діалог, навіть полілог, тому що технічні можливості дають змогу спілкуватися одночасно не з одним, а з кількома співрозмовниками. Отже, на наших очах змінюються способи комунікації, що в свою чергу суттєво впливає на мову: спілкування в соціальних мережах набуває ознак усного мовлення, але відбувається воно в письмовій формі. Йому притаманні спонтанність, економія мовних засобів, з одного боку, та їх надлишковість — з іншого. Тому нині можна почути визначення, що мова Інтернету є писемним розмовним мовленням. Дехто навіть говорить про появу нового стилю (або підстилю) — мови Інтернет-спілкування. Звісно, таке визначення стосується лише жанрів масової комунікації, бо інші тексти — офіційні повідомлення органів влади, тексти наукових праць тощо — існують як звичайні паперові тексти, мова яких не змінилася від способу їхнього оприлюднення. Спілкуванню засобами Інтернету в наш час надають перевагу навіть перед таким оперативним способом передавання інформації, як телефон. Інтернет-спілкування захопило весь простір, змітаючи соціальні, вікові обмеження й національні кордони, і наші учні теж уключені в процес активної масової комунікації, що дуже добре.

Але, аналізуючи тексти електронних засобів комунікації, значна частина філологів б’є на сполох, що спілкування в соціальних мережах знижує культуру мовлення і виявляє ознаки масової неграмотності. Як масове явище фахівці відзначають орфографічну та пунктуаційну неграмотність, убогість лексичного запасу учасників комунікації, засміченість мовлення запозиченими словами, мовленнєвий волюнтаризм тощо.



Звісно, з розвитком Інтернету відбуваються суттєві зміни в інтерактивному мережевому мовленні українців. Коротко про найпоширеніші з них:

  1. Запозичення значної кількості слів з англійської мови, часто навіть якщо слово з подібним значенням є в українській мові: пост, інтерфейс, копірайтер, драйвер, офіс, менеджер, ріелтор. Часто нові слова утворюються додаванням українських афіксів до кореня англійського слова: дрінкнути, клікнути, хакнути, банити, флудити, конектитися, офлайновий, юзерський тощо. Потік новотворів у кожній мові, і в українській також, стрімко збільшується, що суттєво впливає на мову. Англійський мовознавець Флекснер проілюстрував цей процес таким прикладом: з 450 000 слів, використовуваних у сучасній англійській мові, можливо, лише 250 000 були б зрозумілі Вільяму Шекспіру. Якби Шекспір якимось дивом опинився в сучасному Лондоні, він зміг би зрозуміти в середньому п'ять з дев’яти слів лексикону сучасного англійця. Великий поет виявився б напівписьменним. Що ж, Сковорода нас теж, мабуть, не зрозумів би.

  2. Лексико-семантичні зміни без змін на морфемному рівні: сторінка (в Інтернеті), мило (е-мейл), мишка (пристрій компютера).

  3. Використання комп’ютерного сленгу (юзер, конект) та макаронізмів, переважно англійського походження («Хай, піпл, як справи?», «Як твій джоб?»).

  4. Використання значною частиною мовців нецензурної лексики.

  5. Найважливішим джерелом поповнення словника мови Інтернету є словотвір. Зміни у словотворі пов’язані перш за все з тим, що в частини Інтернет-ресурсів кількість знаків обмежена, як, наприклад, у Twitter. Щоб компенсувати цей недолік, мовці вдаються до скорочень. Це дуже простий приклад того, як умови комунікації впливають на зміни в мові. Але ми є свідками використання нових, порівняно зі, скажімо, ХХ століттям, способів абревіації. Якщо раніше абревіатури утворювалися шляхом скорочення основ (колгосп), поєднання скороченої та повної основ (літредактор) або букв чи звуків кількох слів (загс, ПТУ) за рахунок наявних в українській мові слів, то в наш час стаємо свідками нової тенденції: абревіатури утворюються на основі англійських речень, наприклад, CU (See You — до зустрічі), OOTQ (Out of the question — звичайно, немає питань), IMHO («In my humble opinion" — на мою скромну думку) тощо (словник абревіатур Інтернету читайте тут http://akaka.al.ru/other/abbr.html).

  6. «Олбанська мова» — новомодна тенденція, що є яскравим проявом «стьобу», який калічить мову (про олбанську мову див. детальніше: Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Албанська_мова_(російська);

7. О. П. Глазова «Олбанська» мова як предмет дискутування та тема статті дискусійного характеру

http://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=5&ved=0CHEQFjAE&url=http%3A%2F%2Fwww.ippo.org.ua%2Ffiles%2F%25D0%25BD%25D0%25BE%25D0%25B2%25D0%25B8%25D0%25BD%25D0%25B8%2F%25D0%259E%25D0%25A1%25D0%25A2%25D0%2590%25D0%259D%25D0%259D%25D0%2586_%25D0%259D%25D0%259E%25D0%2592%25D0%2598%25D0%259D%25D0%2598_2011%2F0911%2F1.doc&ei=HQ7XT-qQH8nRtAbghIH4Dw&usg=AFQjCNEVMXCQtfQ17hYbhTeONMsYU8MuWA&sig2=m0AIoRAvZOGdMuGBtMa4rw).

Загрозу з боку «олбанської мови» поставлено на останнє місце, тому що для комунікації україномовного користувача Інтернету вона менш типова, ніж для російськомовного. Але й в російській мові це явище, за спостереженнями російських філологів (М. Сидорова, М. Кронгауз), уже йде на спад, що й закономірно: щойно мовці усвідомили, що викривлення й спотворення мови перешкоджають комунікації, таких випадків стало менше.

В Україні актуальніше, мабуть, інше явище — мова фофуддя (більш поширене в Інтернеті написання — фофудья, дивіться детальніше http://rep-ua.com/52325.html), що виникла як реакція на шовіністичні настрої Росії до України та активних «захисників» усього російського на теренах нашої держави. На відміну від користувачів «олбанської мови», «фофуддисти» дуже грамотно пишуть українською або неграмотно російською. Часто в повідомленнях вони вдаються до витонченого сарказму: речення, написане українською, починають з російського «доколє»: «Доколє оці українці будуть тіснити наших людей?». Такі тексти позиціонуються як глузування над псевдопатріотизмом, фанатичною українофобією та російським шовінізмом.

Зрозуміло, що всі ці приклади засвідчують появу новітніх лінгвістичних змін. Аналогічні явища характерні для всіх країн світу без винятку, навіть для англійської. Хоч в Англії і немає запозичень Інтернет-термінології з чужої мови, але науковці виділяють і вивчають в англійській мові новий функціональний стиль — «Вебліш» (Web + English), який енергійно поширюється в середовищі користувачів Інтернету, охоплюючи все ширші верстви масової аудиторії.

У відповідь на сучасні зміни в мові лише невелика кількість філологів-реалістів не драматизує ситуації, а намагається спокійно осмислити мовні реалії. Серед них російський професор, доктор філологічних наук М. А.Кронгауз, який вбачає багато позитивного в сучасних тенденціях http://polit.ru/article/2009/03/19/communication/ .

Тезисно означимо найважливіші його аргументи.



  1. Є вищі цінності — культура й мова, але якщо змінюються умови життя й комунікації, ми змінюємо відповідно до цього мову й культуру. На сучасному етапі головне, щоб відбувалася комунікація, а регулюємо ми мову так, як нам зручно, тобто заради простоти спілкування можна й потрібно порушувати норму.

  2. Інтернет у наш час – масова комунікація, якої ніколи в історії людства ще не було. До появи Інтернету переважна більшість населення не була залучена до писемної форми спілкування. Писемне мовлення в усі часи було прерогативою освіченої частини населення. Якщо говорити про письменників і журналістів — основних творців письмового продукту в минулому — то їхні твори підлягали ще й обов’язковому літературному редагуванню та коректурі. Нині в процес спілкування включена така велика кількість людей, як ніколи раніше. В Інтернеті спонтанна розмовна мова залишається зафіксованою в письмовій формі, тому всі помилки з усного мовлення «перетекли» в Інтернет. Саме цим можна пояснити той факт, що середній рівень грамотності мовців знизився, хоч середній рівень писемної грамотності мовців у країні зріс. На думку М. Кронгауза, нині всі навчаються письмово розмовляти грамотно.

  3. Наявність у певні періоди розвитку народу диглосії (існування двох мов або двох різних форм однієї мови, застосовуваних у різних функціональних сферах). Прикладами диглосії є існування в Київській Русі розмовної форми давньоруської мови й церковнослов’янської мови для богослужіння, наявність у радянській і сучасній Україні двох форм спілкування — суржика й літературної української мови. І учень, наприклад, усвідомлюючи ситуацію спілкування, у класі чи з батьками розмовляє однією мовою, а зі своїми ровесниками іншою.

Зважаючи на сказане вище, стає зрозуміло, що обійти мовчанням нові мовні явища школа не може. І тут для вчителя-словесника базовим має залишатися принцип: хоч із розвитком Інтернет-технологій змінилися способи передавання й опрацювання інформації, незмінним має залишатися домінування СЛОВА в Інтернет-комунікації. І це слово повинно забезпечувати формування життєвих орієнтирів, виховання смаку, готовності до самовираження та самореалізації. Отже, учителеві української мови нині треба врахувати, що якщо більша частина комунікації переходить в царину писемного спілкування, то неминуче постає питання збагачення цієї мови, щоб учні могли передати все, що не можна передати стандартною письмовою мовою. На жаль, поки що в шкільних підручниках не враховано появи Інтернет-стилю (писемного розмовного мовлення) й не запропоновано системи роботи для удосконалення навичок Інтернет-спілкування, тому на уроках варто розширювати межі роботи зі словом, виховувати смак учнів і вчити грамотно самовиражатися в інтерактивній мережевій комунікації.

Мотивацією до якісного опанування мови для учнів має бути усвідомлення ними двох фактів:



  1. Скільки б користувач Інтернету не ховався за різними ніками, але грамотність видаватиме його культурний рівень і буде його «мовним портретом».

  2. Володіння мовою стає важливою професійною складовою людини, а отже, опановуючи мову, учень робить інвестиції у своє майбутнє. За результатами соціологічного опитування бізнесменів США про те, які якості кандидатів вони цінують найбільше, на першому місці стоїть здатність до усної комунікації (83%), наступними є такі якості, як почуття відповідальності (79%), зібраність, внутрішня дисципліна (65%), енергійність (53%), організаторські здібності (42%), зовнішні дані (30%), ініціативність, творчість (19%) (див.: Оптимизация речевого воздействия. — М., 1990. —С. 121).

Наведемо приклади вправ, які вчитель може запропонувати на уроці. Роботу можна проводити за двома напрямами: підвищення «читабельності» тексту та редагування текстів соціальних мереж.

Завдання.

Прочитайте зразки двох відгуків на форумі (збережено авторське написання). Поясніть, який текст читати легше і чому.



  • Банально, заяложено, нецікаво. Ірванця, а ще Андруховича шовіністична дур об'єднує з регіоналом Болдирєвим. Той теж бачить «мури» уві сні й наяву, і теж прагне «розпилу» України. В основному люди схожі своїми проблемами, уподобаннями, піснями. Якби дурисвіти з письменницькою сверблячкою, та поїздили луганськими селами, та послухали справжньої української мови і пісні, або хоча б переглядали, час від часу, передачу Оксани Пекун "Фольк-music", де Україна простолюду єдина у своєму розмаїтті, -- то й мури попадали б, і сверблячка пропала. Блазні.

  • Із захопленням дивлюсь по ТВІ зустрічі з Ірванцем. Окрім влучного митця, він ще й людина великої особистої сили, дуже чарівний. Смішний і з перцем — це про вірші. Вдалий приклад, як слово можна перетворити на влучну зброю.

Аналізуючи обидва тексти, учні приходять до висновку, що перший, крім помилок, має суттєвий недолік: його сприймати складно, тому що автор зловживає однорідними членами речення й складними синтаксичними конструкціями. Автор висловив думки у формі, притаманній писемному мовленню, а спілкування в Мережі більше нагадує усне мовлення, основний принцип якого — стислість і доступність думки. У другому тексті короткі влучні речення, думка сприймається значно легше. Але є ще один показник, який перешкоджає швидкому розумінню першого тексту. Порівняймо, які слова вжито в обох висловлюваннях. У першому переважно довгі, у яких чотири й більше склади (заяложено, шовіністична, основному, проблемами, уподобаннями, письменницькою тощо), у другому автор вживає переважно короткі слова до трьох складів, що і створює враження простоти й динамічності мовлення. На цих двох прикладах учитель пояснить учням, що висловлювання в Інтернет-спілкуванні має легко сприйматися читачами, бути простим, зрозумілим, тобто «читабельним». Учні приходять до висновку, що чим простіше оформлено повідомлення, тим краще воно сприймається, тим більше прибічників ідеї повідомлення, а чим ширша аудиторія, здатна сприйняти текст, тим ширше коло однодумців. Це прекрасно розумів такий неперевершений оратор, як В. Черчилль, який полюбляв уживати в текстах своїх виступів прості речення й односкладові слова, які «врізаються» у свідомість слухачів.

Щоб переконати учнів, що простота й лаконічність тексту може відігравати навіть доленосну роль у житті людини, можна навести такий відомий історичний факт.

Аналізуючи події Другої світової війни, військові історики США виявили, що в бойових діях із японцями американці зазвичай набагато швидше приймали рішення і, як наслідок, перемагали навіть значно більші сили супротивника. Зацікавившись цим, науковці прийшли до висновку, що середня довжина слова в англійській мові складає 5.2 символа, тоді як у японців — 10.8. Отже, на накази в американців ішло на 56% часу менше, ніж у японців, що в короткому бою відігравало важливу роль.

Для довідки: довжина слова в російській мові становить в середньому 7.2 символа.

Завдання.

У текстах різних стилів українською мовою порахуйте середню кількість символів у слові. Визначте, яка в середньому довжина слова в українській мові.

Середня довжина слова суттєво вливає на «читабельність» тексту. Але не тільки вона.

Учитель може пояснити учням, що є дві формули, за допомогою яких визначають рівень складності, або «читабельність», тексту, — це формула Р. Флеша і формула Р. Ганнінга. Зупинимося на другому способі обрахунку як дещо простішому. Індекс складності тексту визначають так (http://www.1news.az/authors/shasanova/20100318022106643.html):



  • рахують середню кількість слів у реченнях;

  • рахують кількість слів, які складаються з трьох і більше складів (власні назви, прийменники, абревіатури, слова, що повторюються, спільнокореневі не рахують);

  • перший і другий результати додають і множать на індекс 0,4.

Чим нижчий індекс складності, тим легший текст для розуміння.

Тексти залежно від змісту й авторського стилю мають різні рівні складності. Наведемо індекси для різних типів текстів:



  • наукова література — понад 14;

  • класична література — 12-14;

  • ЗМІ — 9-11, «жовта преса» — 8-9;

  • любовні романи — 7-8;

  • Інтернет-комунікація — 5-6;

  • шкільні підручники — до 5.

Як стає зрозуміло з цієї інформації, під час спілкування в Інтернеті рівень складності текстів має бути невисоким незалежно від освітнього рівня учасників спілкування (хоч читачі з вищою освітою здатні сприймати й тексти з індексом 16 і навіть діти 8 класу середньої школи — тексти з індексом 9-10). Учні повинні зрозуміти, що чим довші речення і більший відсоток довгих слів, тим складніше читати їхнє повідомлення. Допитливим учням можна порадити також самостійно вивчити «секрети читабельності», пов’язані з форматуванням власних текстів (http://mexboy.ru/?p=3225).

Завдання додому: визначте індекс складності власних текстів шкільних творів і повідомлень інтерактивного мережевого спілкування.
Опрацьовувати тему можна на таких прикладах текстів із форумів.

Завдання.

Прочитайте й визначте типові ознаки першої групи повідомлень (збережено авторське написання). Не обраховуючи, укажіть рівень складності кожного висловлювання (шкала: дуже складний, складний, легкий, дуже легкий) та поясніть, за рахунок яких мовних засобів такий рівень складності досягається. Відредагуйте тексти.



  • У державі не має бути жодної недоторканної посадової особи. Вчинив кримінальний злочин — маєш сісти за ґрати.

  • Привітаймо ветеранів з Перемогою! Вони дали нам мир і життя — дай Боже їм здоров'я і душевного спокою!

  • Наступні вибори зметуть практично всі нинішні уряди в Європі. Хто і з якими ідеями та рецептами прийде їм на зміну?

  • Книга надзвичайна. Просто приречена стати культовою. Тішуся нею третій місяць — не так текстом, якщо чесно, хоч місцями він чудовий, як візуальною складовою. Автору — щире захоплення і подяка!

  • Завтра виступає ТНМК, запасаюсь валідолом. Боюсь уявити, чим треба запастись перед концертом "Друга ріка".

  • Океан Ельзи репетирував уночі, щоб встигнути виступити на фестивалі «Рок над Волгой».

  • Кілька разів доводилося бути присутьої під час зустрічей пані Лесі з дітьми. Дуже теплі враження! Дякую за те, що пишите для дітей і що приходите до них у гості! Успіхів, натхнення і гарного настрою!:-)


Завдання.

Прочитайте повідомлення, розміщені на форумах (збережено авторське написання), поясніть недоліки в їхньому оформленні. Відредагуйте тексти.



  • Пришла весна, настало лето, спасибо партии за єто... Що ви хочте, щаз вони і голи і перемоги на свій рахунок писати будуть.

  • Відрепетирували з @LevytskyyVlad ! Будемо Вам показувати шо таке ФІРМА!))) 16-00, 15 червня, разом з Друга РІка - концерт перед УКР-ФРАНЦ! (УКР-ФРАНЦ — матч між Україною та Францією на Євро-2012 — моє).

  • йоу чекайте состав Теншенов в кліпе с ТНМК !

  • pidtrіmuju kogne clovo!

  • А што, ТНМК тут теж непогано жгут.

  • не спите, бо адреналін в крові булькає?) хай кипить далі! // ТНМК - Віва, Україно!:

  • Наша репортерська група вирушила на #ProstoRock.Триматимемо вас в курсах.Оперативно буде тут mjoy.ua ага і сьогодні ТНМК зайдут

  • якось загубив лік дням. а вже понеділок. завтра на фан-зоні atmаsfera, сьогодні тнмк.

  • боб ділан і спокійний сон. сьогодні перша зміна. потім йду на тнмк. нарешті щось пофотграфую. скучив. отакє.

  • Пане! Книжку не читав,але зараз спробую замовити. Хочу, лише, додати, що Винниченко дуже неправильно зробив , що написав вiдкритий лист «Ваше слово,товаришу Сталiне!», чи то в 47 чи в 48 роцi. Вождь, напевно, був приемно здивований, якщо прочитав це, так би мовити «умилился». Але, попри все, добре, що е кому написати про Винниченка, який би вiн не був.

  • Пане, наша перманентна дискусія вийшла цікавою. але в її запалі ми трішки забули, що основним предметом розмови мав би бути роман Степана Процюка. доволі незлецький, як на мою думку. не знаю, чи ви його читали. там здебільшого йдеться про Винниченка-письменника, а не політика. зрештою, це право автора - про яку іпостась писати...

  • Пане! Так- таки так, я вирiшив висловити, нарештi, всi наболiлi прeтензii Винниченку. Всiх собак не хочу навiшувати, тому, що немае мiсця, достатньо тих, що висять. Краще б вiн, взагалi, нiчого не робив... В мене е пiдозра, що наш рефлексуючий слухав тiльки своi особистi рефлекси...Е такий феномен — оточуючi переймаються цими рефлексами , в цьому випадку важко визначити на кому бiльше вини, або в кого патологiя яскравiше виражена... На жаль, в полiтицi це зустрчаеться надзвичайно часто. Особливо в укранськiй та росйськiй....

Завдання.

Прочитайте повідомлення, розміщені на форумах (збережено авторське написання), спростіть тексти і зробіть їх більш придатними для Інтернет-повідомлення.



  • цікава виходить розмова. пане, ви вирішили тут органузівати історичний лікнеп і висловити нарешті всі наболілі претензії до Винниченка? Ну то давайте почепимо на нього одного всіх «собак» — за те, що він зробив і чого не зробив, але обов’язково мав би зробити (а хто вирішув — ма чи ні? "а судьи кто?"). а може, це він таємно інспірував убивство Петлюри? а раптом... це саме він винен у голодоморі (як ви забули ще і це згадати?). і чому він не став камікадзе і не вбив Леніна чи Сталіна... легко, живучи в іншу епоху, засуджувати Винниченка. а чи ви на його місці чинили би так, як від нього вимагаєте? чи ви вважаєте себе ідеальною людиною, щоб судити інших? наша епоха також потребує принципових і діяльних людей. то почніть із себе і зробіть зараз щось для України, замість виливати злобу на Винниченка. почніть з себе!

  • Репліка: Ті що пишуть гидоту за коментарями є прихильниками БЮТу та фанатиками тюльки. Ось вам і справжнє лице цієї групи. Висловити можна одніє фразою — Ненависть до всіх.

Відповідь: Зайвий раз "на невістку" — "юльку"...Встидно! Вашу вже колишню незалежну країну нищать разом з вами, а вам Юля в голові! Знайшли винну! Придурки! Ваших дітей нищать, вас загнали знову у СОВОК, Забужка випендрилася "своєю позицією"... А тепер ваше — противсіхи місце — бути псевдопатріотичними ПРИСЛУЖНЯМИ СОВКА. Будете, як ви завжди у всі часи були — НЕСПРАВЖНІМИ і НЕЩИРИМИ! Таких як ви завжди засуджував Іван Франко! Така доля цієї тупої нещасної нації, яка замість того, щоб у дзеркало дивитись і бути добрими і мудрими — ненавидить своїх братів і всі гріхи валить на "жидів"! Грош вам, ЗАБУЖКО і забужки ціна!!!!!!!!!!!

  • Читання книжок - це запорука успіху в розвитку дитини. Якщо дитина полюбить книгу — вам дуже пощастить. Скажу відверто, іноді ми, дорослі люди, чуємо від наших дорослих дітей високе, розумне слово. І це тільки від того, що книга вчить думати, розуміти реалії життя. Нічого, що щось не виходить ще так, як треба (бо молоді, недосвіченні), але прагнення пізнати і полюбити саму суть життя - це нагорода для батьків. І на багатьох прикладах, хто мав книгу, мав віру в Бога (бо Сам Бог є розум і дав частичку цього дара людині), вистоювали в життєвих випробуваннях. "Твердого духом Ты хранишь в совершенном мире!" - ці слова зі Св. Писання. А як загартувати дух, не маючи пізнання істин через Слово?

  • Взагалі, як людина, що займалась книговидавничою справою, заявляю однозначно, що найбільше доклались до обвалу і завалу всього українського книговиробництва самі видавці разом з письменниками як графоманами з грошима, так і з НСПУ, а державні чинуші їм у тому посприяли. Мовчан, Яворівський, Павличко, Драч і ще купка добра письменників були у депутатах і що? - турбувались про загальне книговидавництво? Ні - тільки про своє. А кому отой Коротич чи Цибуля потрібні зараз отак по державній програмі? А Драча повно по бібліотеках - кому він треба жмих старезний, а не поет тощо. І це вже все - реанімувати неможливо. Як у випадку з Колісниченко - діагноз безнадійний

Завдання.

На форумах скопіюйте тексти повідомлень, які, на вашу думку, не відповідають вимогам Інтернет-комунікації. Поясніть, у чому полягають недоліки в їхньому мовленнєвому оформленні. Відредагуйте тексти.

Опрацьовуючи тему, варто особливу увагу приділити тренуванню вмінь добирати оптимальні засоби вираження думки. Учні мають зрозуміти, що багатослів’я — це кайдани точного й простого мовлення. Проілюструвати думку можна такими прикладами:

з тих пір як — відтоді

у цей час — нині

до сьогоднішнього часу — досі

незважаючи на те що — хоч

після того, як відбулася подія — згодом

завдяки тому, що так сталося — тому

дякуючи тому факту, що — завдячуючи

у найближчий час — скоро

Завдання.

Доберіть приклади багатослівного вираження думки в Інтернеті та запропонуйте більш вдалий варіант.

Після виконання вправ учні мають сформулювати правила оформлення власних висловлювань під час Інтернет-спілкування:


  • пишіть стисло, просто, зрозуміло;

  • кількість слів у реченні — не більше 10-15;

  • чергуйте короткі речення з довшими, цим ви створюватимете певний ритм висловлювання;

  • уникайте великої кількості складних речень;

  • в одному реченні виражайте одну думку;

  • обмежуйте вживання однорідних членів речення;

  • не використовуйте дієприкметникових і дієприслівникових зворотів;

  • уникайте жаргонізмів;

  • не вживайте нецензурної лексики, не принижуйте й не ображайте свого візаві;

  • із двох слів — українського й англійського — обирайте українське;

  • із кількох синонімів добирайте слова з меншою кількістю складів;

  • не використовуйте транслітерації.

На уроці варто приділити увагу й невербальним способам комунікації, яка в усному мовленні, за багатьма дослідженнями, займає 55% впливу на співрозмовника. Оскільки в мережевому спілкуванні учасники комунікації позбавлені таких допоміжних засобів, як тембр і сила голосу, логічний наголос, жести, міміка тощо, в Інтернет-спілкуванні створено чимало допоміжних графічних зображень для їхньої компенсації. Це так звані смайли, або емотикони, або емограми. Перші два найпоширеніші символи — :-) для позначення жартівливих повідомлень та :-( для позначення сумного — запропонував у 1982 році Скотт Фалман, а улюбленого нині «смайлика» в 1963 році намалював американський художник Харві Беллу. Цікаво знати, що європейські й американські емотикони суттєво відрізняються від азійських. Якщо в першій групі увагу зосереджено переважно на вустах, то в другій — на очах.

Нижче наведено найпоширеніші емотикони:




Найпоширеніші європейські та американські емотикони

Найпоширеніші азійські емотикони

«Смайлики»

Значення

:-) або xd

^_^



Щастя, радість, задоволення, усмішка

:-(

<_>




Смуток

;-) або ;)

^_~



Підморгування

>:O або >:(

>_<




Сердитий

:-[

^_^"




Зніяковілий

:-O або =-O

О_О

(О_о) або (0_о)




Здивований

Дуже здивований


Емоційну насиченість тесту намагаються компенсувати й іншими способами:



    1. Написання слова великими літерами компенсує відсутність у спілкуванні логічного наголосу і трактується як підвищення сили голосу:

  • Інфляція гривні торкнулася зовсім не долара, а КУРСУ гривні до долара. Соромно бути таким економічно безграмотним в сучасному світі, батенька!!!!

  • Адвокат зробив відмінну збірну. Навчіться цінувати РОБОТУ. А футбол - це ГРА, за те і любимо!

Таке написання може передавати ще й іронію: Н-да, ви мабуть зовсім не в темі ... Відповім, відповідь НАСТІЛЬКИ очевидна...

Написання всього речення за допомогою клавіш Caps Lock передає обурення, сердитий, лайливий тон: ДУРЕПА!!! ДЕ ТВОЯ ПІДТРИМКА УКРАЇНСЬКОЇ КОМАНДИ, КОЛИ ВОНИ – ПРОГРАЛИ?!



    1. Повторення пунктуаційних знаків передає вияв емоцій комуніканта (знак оклику, знак запитання):

  • ВАУ!!! Я й не знала!!!!!

  • І ДЕ ВАС ТАКИХ, НЕОСВІЧЕНО-НЕАДЕКВАТІВ БЕРУТЬ... ????

Емотивним знаком, який активно використовують в Інтернет-комунікації, є три крапки.

    1. Повторення літери, яку у вимові ми вимовляємо протяжно: Дууууже підтримую, велиииике захоплення.

На завершення розмови не буде зайвим ознайомитися із застереженнями фахівців з комп’ютерної лінгвістики: «Граничне спрощення комунікації в Інтернеті веде до спрощення мовної, а з часом і фізичної (реальної) особистості, викликаючи незворотні зміни в психіці. Візуалізація комунікації призводить до зниження здатності вербального вираження і сприйняття, що позначається на спілкуванні різних вікових поколінь, знижуючи його ефективність і взаєморозуміння в цілому» (http://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=3&ved=0CHEQFjAC&url=http%3A%2F%2Fwww.victoria.lviv.ua%2Fhtml%2Fdesign%2F1-1.doc&ei=eB_eT7_9DYXvsgakoYm2DQ&usg=AFQjCNEA4xNtahYyKOLMOgTsQxi3Yt3Ouw&sig2=dxQPEWvT0w9Ww2xBP9dYHw).



Думаю, що такі категоричні висновки робити зарано, принаймні, ґрунтовних досліджень щодо змін у психіці користувачів Інтернету ще не проводили, але частка правди в цьому твердженні є. Рецепт у цьому разі один: навчити школярів, як радить М. Кронгауз, «переключати регістри», тобто тренувати їх у різних мовленнєвих ситуаціях знаходити відповідні мовні засоби для найточнішого вираження своєї думки.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка