Як слухати музичні композиції на уроках художньої культури



Скачати 54.01 Kb.
Дата конвертації20.01.2018
Розмір54.01 Kb.
ТипУрок

Як слухати музичні композиції на уроках художньої культури? Як на уроках художньої культури слухати музику з натхненням?
Використовуючи на уроках музичні композиції, педагог повинен сам продемонструвати учням своє ставлення до музики, до конкретного музичного твору, який пропонується дітям до сприйняття. Він повинен викликати у дітей передчуття зустрічі з чимось незвичайним, унікальним і прекрасним.

До слухання музики учнів треба підготувати - послухати тишу. Оскільки "музика перебуває у тиші, немов діамант в оксамиті" (Г. Нейгауз).

Музичний твір повинен зазвучати на уроці з достатньою силою. Якщо музика буде звучати надто гучно, то це може викликати неприємні відчуття і дискомфорт. Якщо надто тихо, то звук не розкриється, буде невиразним, не викликає емоцій у слухачів. Під час прослуховування музичного твору не слід забувати, що педагог для учнів - взірець вдумливого, уважного, натхненного слухача. Це допоможе викликати в учнів повагу до мистецтва, до виконавця, до композитора і змісту, що закладений в музичний твір.

Після прослуховування композиції вчитель повинен допомогти осягнути, осмислити, усвідомити почуте. Тут допоможуть запитання. Суть запитань залежить від мети, теми, завдань уроку з художньої культури. Головне - не нав'язувати власну думку, не заставляти учнів відтворювати її. Кожна дитина по своєму сприймає твір, тому може аргументовано прокоментувати саме свої враження. Проте слід намагатися, щоб учень використовував свої знання музичних засобів виразності, які відповідають програмним вимогам. Вчителю доцільно лише скеровувати думку дитини запитаннями, наприклад: "Що наштовхнуло тебе на такий висновок?", "Чому ти саме так думаєш?" тощо.

Під час обговорення музичної композиції не повинен звучати лише монолог вчителя. Важливе спілкування учителя з учнями, дітей між собою, учнів із прослуханим твором мистецтва.

На уроці доцільно використати такий інтерактивний метод спілкування, як фасилітована дискусія.

Що таке фасилітована дискусія?

Фасилітована дискусія - це форма педагогічного спілкування, колективного обговорення певної проблеми, що має на меті знаходження спільних рішень, досягнення консенсусу за допомогою спрямовувальних запитань і спеціальних прийомів вчителя.

Загалом, треба прагнути, щоб прослуханий твір не заставив учнів байдужими.

Слід пам'ятати, що сприймання творів мистецтва, в даному випадку творів

музичного мистецтва залежить не лише від того, яка композиція прозвучала, а й від майстерності педагога підібрати потрібні слова, інформацію, інтонацію бесіди з учнями.
До речі, сприйняття музики можна зробити глибшим, використавши особливості образного мислення учнів. Під час обговорення музичного твору варто використовувати наочні матеріли і навіть запропонувати відтворити характер музики у рухах.
Яким повинне бути вступне слово перед слуханням музики?

Щоб сформувати музичне сприймання, потрібно чимало уваги приділяти підготовці дітей до слухання музики.

У вступному слові педагог подає дітям необхідну інформацію про твір, активізує їх образне та емоційне мислення. Це допомагає глибше сприйняти музику, сприяє правильній художньої естетичній установці на переживання змісту музичного твору.

Вступне слово може бути подане

- у формі розповіді. Педагог повідомляє нові факти;

- у формі бесіди. Педагог апелює до знань, життєвого і художнього досвіду дітей.

Часто вступне слово поєднує у собі обидві ці форми.

Методичні рекомендації

щодо підготовки вступного слова

перед слуханням музики

на уроках художньої культури

Вступне слово повинне грунтуватися на слідуючих принципах:

1. Образність, емоційність, лаконічність. Навіть якщо вступне слово буде цікавим, але довгим, діти втратять до нього інтерес. Не слід розповідати учням про те, що вони можуть відстежити самі під час слухання.

2. Помірність у повідомленні яскравих фактів. Дітей слід не тільки зацікавити музичною композацією. Наше завдання - викликати не миттєвий, а стійкий та динамічний інтерес. Іноді музичний твір доцільно використати декілька разів під час уроку, тоді інформацію про нього потрібно розподілити таким чином, щоб кожного разу діти дізнавалися про щось цікаве та пізнавальне.

3. Різноманістність змісту. Слово педагога - це емоційний стимул. Він пробуджує чутливість до музики як безпосередньої мови душі. Кожного разу слово педагога повинне бути особливим: перед слуханням одного музичного твору доцільно розповісти про його зміст, перед слуханням іншого - про сторію створення, або про виконавця чи композитора. Іноді факти доцільно поєднати.

Музичний твір, як і будь-який інший витвір мистецтва, не існує поза часом і простором. Тому у вступному слові варто розповісти про ті життєві обставини, за яких автор/композитор/художник його задумав і написав. Д. Кабалевский свого часу наголошував, що знання "біографій художніх творів" - основа художньої освіти слухачів. Чим більше діти знають про час, коли жив композитор, про побут того часу, тим ближчою для них стає музика, тим більше вона викликає захоплення.

"Зрозуміти музичний (і взагалі будь-який художній) твір- значить зрозуміти його життєвий задум, зрозуміти, як переплавив композитор цей задум у своїй творчій свідомості, чому втілив саме в цю, а не в якусь іншу художню форму..."

Дмитро Кабалевський

Чого потрібно уникати, готуючи вступне слово для дітей?

1. Зловживання фактами, цифрами, іменами. Варто використовувати лише ті факти, що потрібні для розуміння музики.

2. Зайвих термінів.

3. "Переказування" музики словами. Не завжди доцільно приділяти надмірну увагу аналізу текстових особливостей композиції, призначеної для слухання: визначенню жанру, кількості частин, ритмічним та мелодичним особливостям тощо. Надмірна конкретизація може лишити сенсу прослуховування твору. Акцент на тому, як побудовано твір, опис кожної з його тем, частин заважають сприймати музику цілісно та емоційно. Діти втрачають змогу самостійно осягнути естетичний зміст твору.

4. Спрямовування дітей на пошук програмного змісту в непрограмному творі. Діти захоплюються картинами, які їм малює власна уява, та менш уважно слухають музику. Іноді перед прослуховування музичної композиції не варто відразу розкривати назву музичного твору. Нехай учні самі намааються визначити її характер, придумають власну назву.

5. Однозначних характеристик твору. Твір не обов'язково повинен сподобатися учням. Тому слід уникати прямих вербальних оцінок музичного твору. Своє позитивне ставлення можна продемонструвати власним зовнішнім виглядом. Не завжди доцільно відразу називати композитора геніальним, а його твір - шедевром, надбанням світової музичної культури. Оцінити твір, дати йому характеристику можна під час художньо-педагогічного аналізування його разом з дітьми.

Мистецтво мовлення на уроці художньої культури

Щоб викликати у дітей бажання слухати музику, потрібно не тільки знати ЩО говорити. Не менш важливо - ЯК говорити.

Якщо вступне слово буде емоційним, захоплюючим, а не формальним і сухим, - то музика знайде шлях до дитячих сердець.

У мовленні педагога не повинно бути повчальності, риторики, стандартних, шаблонних фраз, загальних слів, за якими важко віднайти конкретний зміст, дізнатися про унікальність композиції.

Є музика, де вступне слово взагалі встрачає будь-який зміст. Лише одна-дві лаконічні фрази про твір можуть налаштувати дітей на його уважне прослуховування і викликати цілу бурю емоцій.

"Слово ніколи не може достеменно пояснити всю глибину музики, але без слова не можна наблизитися до цієї найтоншої сфери пізнання почуттів... Слово має настроїти чутливі струни серця, щоб осягнути мову почуттів. Пояснення музики мусить нести в собі щось поетичне, щось таке, що наближало б слово до музики"

Василь Сухомлинський

Ми відповідаємо за кожний свій коментар до музики. Адже він може викарбуватися у пам'яті, позначитися на враженні про музичний (будь-який художній) твір на все життя.

За матеріалами статті О. Ростовського - завідувача кафедри Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, доктора педагогічних наук, професора, розміщеної у щомісячному спеціалізованому журналі "Музичний керівник" № 1, 2011.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка