Як писати твір-роздум у жанрі есе



Скачати 16.21 Kb.
Дата конвертації29.12.2017
Розмір16.21 Kb.

Як писати твір-роздум у жанрі есе

  1. Розпочинаючи роботу над твором, ґрунтовно продумайте його тему.

  2. Викладаючи в есе свої думки, не забувайте, що воно не претендує на вичерпне трактування теми.

  3. Стежте за тим, щоб ваші думки були власні.

  4. Визначте свої враження з конкретного питання.

  5. Викладайте свої думки логічно.

  6. Дбайливо ставтеся до художньої форми есе.

  7. Виражайте суб`єктивну думку.

  8. Продумайте, щоб есе було філософського або публіцистичного характеру.

  9. Формулюючи речення, намагайтеся використовувати свіжі метафори, афоризми.

  10. Визначте головну ідею твору – есе.

Грім”

(Твір-есе за оповіданням Г. Маркеса „Стариган з крилами”)

Яскраве сонечко посилає ніжні промені на землю, всміхається, гладить теплом усе живе навкруги, обіймає золотавим подихом, від щастя закриває очі. То легенька хмаринка пробігає перед його обличчям. Ніщо не віщує тривоги. Тихо. Спокійно.

Раптом здригнулася земля. Схлипнула важким риданням. Ударив грім. Срібна блискавка спалахнула. Наче вогнистим мечем, розділила світ навпіл. Стало зовсім темно.

Стурбовані люди заметушилися у пітьмі, втрачаючи відчуття часу і простору. Куди йти? Де шукати дорогу?

Гучний голос покликав людей за собою, і вже йдуть вони єдиним потоком в одному напрямку.

Хтось спіткнувся, впав... Але що це? Не підняли, не звернули уваги, відвернулися. А обличчя? Чому вони однакові для всіх? І думають однаково: не спішать на допомогу іншим.

Провідник кличе, люди йдуть покірно, схиливши голови, наче свідомість їх запаморочилась, воля скута якоюсь темною силою. Так, вони засліплені, бездумні, йдуть, бо їм наказують рухатися.

Вже важко і постаті розпізнати, ніби це й не люди, а якась загальна не виразна маса, яка підкоряється тому Гучному Голосу.

Страшно уявити себе в тій масі. Хто йде поряд, чого екати від цих істот? Куди приведе їх Гучний Голос? Чому люди втратили свій вираз? Чи є дорога назад?

Грім ударив сильніше і розкотився над людськими головами. Полив дощ. Повіяло прохолодою. Розвіялася темрява.



Розгублені люди озирнулися, отямилися, посміхнулися один одному і відчули себе вільними.

Грім покотив далі й застеріг: „Люди не втрачайте свого „Я”, не підкоряйтеся темній силі, дорожіть життям і свободою!

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка