Xv міжнародний славістичний колоквіум



Скачати 40.55 Kb.
Дата конвертації26.10.2017
Розмір40.55 Kb.

ПРОБЛЕМИ СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВА PROBLEMY SLOV´IANOZNAVSTVA

2007. Вип. 56. С. 325–326 2007. Vol. 56. Р. 325–326





XV Міжнародний

славістичний колоквіум

(Львів, 16–18 травня 2006 р.)

Вже традиційно у другій половині травня кожного року Львів збирає українських і зарубіжних славістів на науковий форум. Цього разу в ньому взяв участь 71 науковець (із 89 заявлених) з України (у т.ч. зі Львова – 48, Києва – 6, Одеси – 3, Ізмаїла – 2 та Дрогобича, Івано-Франківська, Рівного, Ужгорода і Яворова – по одному), а також із-за рубежу – Сербії – 4, Латвії – 1, Польщі – 1 і Чехії – 1). З різних причин не прибули дослідники з Литви Македонії, Словаччини, а також з інших міст України, теми ре­фе­ратів яких були включені в програму колоквіуму. Наукова тематика різна і стійко визна­чена: мовознавство, літературознавство, історія, етнологія, мистецтвознавство, му­зико­знавство. По галузях науки вони стосувалися загальних питань, історії славістики, боге­містики, болгаристики, полоністики, русистики, сербістики, словакістики, сорабіс­тики, хорватистики, українсько-слов’янських взаємин. Робочими мовами колоквіуму були ук­раїнська, сербська і польська.

На двох пленарних засіданнях (керівники – В.Чорній, Н.Лобур і В.Моторний) були заслухані і обговорені реферати, які стосувалися загальнослов’янської проблематики та історії славістики. М.Кріль (Львів) проаналізував ставлення І.Франка до слов’янських на­ціональних програм, вказав на особливості його власної концепції слов’янської взаємності. Про актуальні питання вивчення історії сербської літератури розмірковував С.Дам’янов (Новий Сад, Сербія). Сучасний стан у сербській літературі на прикладі творчості одного письменника проаналізувала А.Татаренко (Львів). Ряд виступів було присвячено історії славістики, зокрема її мовознавчому аспекту. О.Чмир (Київ) розглянула проблему кон­цептуалізації права у старослов’янській і давньоруській мовах. Про німецьку славістику епохи Романтизму йшлося в доповіді С.Гануса (Ужгород). Н.Копистянська, І.Галенко і О.Кровицька (усі зі Львова) аналізували відповідно дослідження І.Свєнціцького, Я.Чека­новського і В.Вітковського.



Мовознавча секція (керівники – Л.Васильєва і А.Кравчук) провела два засідання
(17 рефератів). Одним з тематичних блоків було обговорення проблеми фразеології (Т.Доценко – Київ, А.Кравчук, І.Тепляков, В.Станкевич-Іванова, Ю.Дільна, О.Моторнийусі зі Львова). Н.Ашиток (Дрогобич) пов’язала моделі формування багатозначності у східнослов’янських мовах з особливостями мовних картин світу. Решта рефератів виго­лосили львівські науковці. Окремі з них стосувалися лексичних запозичень (Л.Гонта­рук, Л.Васильєва, О.Албул, О.Якимець). Переклади церковнослов’янського тексту на су­часну українську мову в лексично-граматичному і стилістичному аспектах аналізували у спільному виступі О.Лазор і Л.Федик. Про словники як джерело лексикографічних досліджень говорили Н.Лобур і О.Костюшко. Л.Осташ простежила частоту і динаміку уживання чеських чоловічих імен, А.Комаровська зосередила увагу на походженні чесь­ких дендроменів. Репертуар мовних засобів носіїв польської мови розглядали Н.Вус і Л.Король.

Секція літературознавства (керівники – Л.Петрухіна і А.Татаренко) мала два засідання. Було заслухано і обговорено 21 реферат, які стосувалися як загально­слов’ян­ської проблематики, так і окремих напрямів славістичного літературознавства. Про пое­тику “фантастичного” у слов’янській романтичній баладі говорила Л.Петрухіна (Львів). Неоміфологізм у слов’янських літературах ХХ ст. став предметом дослідження І.Фрис (Львів). Полоністика була представлена рефератами О.Янішевського (Київ) та О.Вознюк і О.Сачок (обидві зі Львова). Сербістику презентували І.Гойдич, Й.Люштанович і Л.Пе­шикан-Люштанович (усі з Нового Саду, Сербія), а також львівські дослідниці З.Гук, І.Яци­шин, М.Василишин і В.Гарапин. Свій погляд на окремі явища в хорватській літературі запропонували М.Климець і С.Вівчар (обидві зі Львова). Окремі аспекти чеської прози другої половини ХХ ст. були предметом вивчення київських літературознавців В.Мо­черної (проблема особистості і суспільства) і Г.Клічак (екзистенціальна парадигма). Проб­леми розвитку словацької літератури на межі ХІХ–ХХ ст. розглянула Ю.Білас (Львів). Болга­ристика була представлена рефератом В.Дяків (Львів). Т.Шевчук (Ізмаїл) темою своєї розвідки обрала творчість Ю.Полякова. Міжслов’янські літературні взаємини аналізували Ю.Садловський (Рига, Латвія) і М.Трчкова (Брно, Чехія).

На секції історії та історії культури (керівники – М.Кріль, Н.Лешкович і Т.По­лещук) було заслухано і обговорено 24 реферати. На першому засіданні, присвяченому власне історії, виразно простежувалася загальнослов’янська проблематика, зокрема сус­пільна думка в ХІХ–на початку ХХ ст. Ці питання розглядали Н.Саламаха, І.Мацевко і Ю.Лукашевський, О.Юрчук (усі зі Львова). Болгаристику представили реферати В.Чорнія (Львів), О.Брезніцької (Львів) і А.Дізанової (Ізмаїл). Витоки радянсько-югославського конфлікту кінця 40-х років аналізував Ю.Шахін (Одеса). Російсько-українські відносини розглядали О.Цвіркун (Одеса) і Т.Полещук (Львів). Історичну русистику деякою мірою розширив Ю.Овсінський (Львів).

На другому засіданні учасники вели дискусію навколо рефератів, присвячених істо­рії культури. Важливий блок склали повідомлення про міжслов’янські громадсько-куль­турні взаємини в ХІV–на початку ХХ ст. В цьому контексті виступили львів’яни І.Шпик, І.Олексів, Н.Лешкович, а також Е.Рудніцка (Варшава, Польща). Про польські культурно-громадські товариства в Одесі на початку ХХ ст. говорила І.Прищепа (Одеса). Україн­ська національна меншина в сучасній Чехії стала об’єктом вивчення А.Гайдукевич (Рівне). Окремі сюжети з історії українсько-чеських мистецьких взаємин аналізували В.Моторний (Львів) і З.Жмуркевич (Львів). Про дослідження ливарного мистецтва у східних слов’ян йшлося у виступі Ю.Кіндратюка (Івано-Франківськ). Широко була представлена етно­логія. У цій ділянці славістики презентували свій науковий доробок львів’янки У.Мовна, І.Горбань, К.Бородін та яворівчанин Є.Луньо.

Матеріали колоквіуму публікуються як окремі статті та короткі резюме виступів у “Проблемах слов’янознавства”.

У рамках львівського форуму славістів відбулася також презентація книжок його учасника – сербського літературознавця, професора С.Дам’янова.



Михайло Кріль




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка