Вступ І. Контроль навчальних досягнень учнів



Скачати 423.78 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації22.12.2017
Розмір423.78 Kb.
  1   2   3

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………..2


І. Контроль навчальних досягнень учнів

1.1. Контрольна тестова робота № 1.

Словосполучення та речення .…………………………15

1.2 Читання мовчки………………………………………….18

1.3. Контрольна тестова робота № 2.

Односкладні речення. Неповні речення…………..…22

1.4. Зорово-слуховий диктант………………………………25

1.5. Письмовий твір…………………………………………26

1.6. Контрольна тестова робота № 3.

Речення з однорідними членами, звертанням,

вставними конструкціями……………………………...26

1.7. Аудіювання ………………………………………...…...30

1.8. Контрольна тестова робота № 4.

Речення з відокремленими членами .……………….....33

1.9. Слуховий диктант…………………………………..…38

ІІ. Види діяльності, перевірка яких здійснюється протягом року індивідуально

2.1. Усний переказ………………………………...………...39

2.2. Читання вголос………………………………………….40

2.3. Діалог ………………………...…………………………41

2.4.Усний твір ……………………………………………..42


Висновки …………………………………….……….…… …43
Список використаних джерел………………………………....47
Вступ
Упродовж останніх років поряд із традиційними формами контролю все більшого поширення набуває зовнішнє незалежне оцінювання. Досвід проведення незалежного зовнішнього оцінювання переконливо засвідчує, що протягом навчального року вчителям - словесникам слід постійно готувати учнів до такої особливої форми контролю, якою є тестування. Учителеві - словеснику доцільно використовувати різноманітні тестові завдання під час проведення поточного й тематичного оцінювання, широко практикувати тестування не тільки як контрольну форму перевірки знань, умінь і навичок школярів, але і як продуктивний навчальний прийом, відпрацьовувати у школярів навички виконання тестових завдань різної форми й різного ступеня складності.

Завдання в тестовій формі - це, власне, те, з чим учитель має справу під час поточного чи тематичного контролю. Воно відповідає певній формі: завдання з вибором однієї чи кількох правильних відповідей, на встановлення відповідності тощо...

Тести є давно відомою й широко практикованою формою перевірки навчальних досягнень учнів, щодо її використання накопичено чималий досвід. Тестові завдання мають суттєві переваги над іншими формами контролю: вони високотехнологічні, можуть розроблятися, проводитися й перевірятися з використанням комп'ютерної техніки, потребують невеликих часових ресурсів для проведення та перевірки, порівняно нескладні в проведенні, що дає змогу спростити саму процедуру контролю від його підготовки та здійснення до перевірки й аналізу, а також вивільнити час для інших видів роботи на уроці. Також вони дозволяють учителеві динамічно визначити рівень засвоєння учнями теоретичного матеріалу й уміння його застосовувати на практиці та відповідно корегувати цей рівень. Як порівняно нова й сучасна освітня технологія тести активізують пізнавальну діяльність школярів, сприяють розвитку в них уміння концентруватися, робити правильний вибір, усувати неточності й неповноту у формулюванні певних тверджень. А найголовніше - саме за їхньою допомогою процес перевірки навчальних досягнень учнів (рівень їхніх знань з предмета, сформованість у них відповідних умінь і навичок ) значно об'єктивується від суб'єктивної думки вчителя.

Для якісного впровадження в шкільну практику тестування як методичної форми обов'язковим є його систематичність, вписаність у загальну структуру уроку і продуманість методів його використання протягом усього навчального року, причому не тільки під час проведення тематичної атестації, а й на уроках вивчення та закріплення нового матеріалу, що буде гарним тренінгом для школярів, призвичаюватиме їх до виконання завдань такого типу.

Першорядну роль в ефективному освоєнні школярами тестових технологій відіграє успішне оволодіння ними алгоритмів виконання тестових завдань різних тематичних типів, рівня складності та структури, неодмінне здійснення аналізу результатів тестування, з'ясування типових помилок, яких припускаються учні, та визначення шляхів їх усунення.

Під час контролю навчальних досягнень учнів у своїй практиці користуюся певними кроками створення тестів: Кроки створення тестів

Крок 1. Визначаю зміст, який підлягає майбутньому тестуванню.

Крок 2. Складаю конспект тестового матеріалу, розбивши його на окремі завдання - об'єкти дослідження тестування. Чітко визначаю, які явища, факти, поняття з навчального матеріалу підлягають тестуванню. Записую, яким чином учень, що опанував певною частиною навчального матеріалу - об'єкту тестування - може продемонструвати свій рівень знань, умінь, об'єктами тестування повинні бути не тільки знання фактів, правил, але й розуміння навчального матеріалу, вміння використовувати вивчене, застосовувати його в розв'язанні задач, здатність активізувати, синтезувати інформацію, а також давати свою оцінку явищам дійсності.

Крок 3. Чітко встановлюю градацію рівнів знань, умінь учнів щодо кожного об'єкту тестування, а також рівень складності кожного тестового завдання. Відкидаю все зайве, що буде заважати учневі продемонструвати свої знання, відволікати його.

Крок 4. Відбираю той тип тексту, який якнайширше виявить рівень успішності по кожному об'єкту тестування та загалом.

Крок 5. Формулюю тестові завдання - питання, ствердження, проблеми. Раджу робити це на картках.

Крок 6. Готую вірні відповіді - ключі до кожного питання тесту. Для всіх типів тестів цей крок обов'язковий.

Крок 7. Складаю всі частини тесту за єдиною схемою. Найефективніший строк тестування - 20-25 хвилин.

При складанні та проведенні тестових завдань необхідно враховувати, що існують декілька типів тестів



Типи тестів

1. Тест множинного вибору.

Його іноді називають об'єктивним, бо він надає право вибору однієї вірної відповіді серед 3-7. Тест множинного вибору рекомендується застосовувати тоді, коли є потреба визначити знання фактичного матеріалу, концепції, правил. Тест досить чітко оцінює наявність знань, але не треба чекати від нього оцінювання рівня критичності, самостійності мислення, здатності аналізувати, синтезувати. Він визначає, яка інформація є в пам'яті, оцінює здатність учня відтворювати її.

Конструюючи тест, треба заздалегідь визначити, яка мета тестування і відповідно до цього який відсоток учнів може успішно вирішити більшість завдань. Так, якщо мета тестування - диференціація учнів, то слід включити в тест те завдання, яке може розв'язати 50% учнів цього класу. Тоді це буде тест на розчленування класу (диференціацію), визначення місця кожного учня в класі.

Якщо мета тестування - кількісне визначення рівня опанування кожним учнем певного матеріалу, тоді відсоток очікуваних вірних відповідей має дорівнювати 90%. Це тест успішності.

Часто буває, що тест використовується з метою диференціації та встановлення рівня успішності одночасно. Тоді складач тесту має іти на ряд поступок: він відбирає ті питання, вірні відповіді на які дають менше ніж 20% чи більше 80%о учнів.

2. Тест альтернативного вибору.

Цей тип тесту має всі ті ж складові, що і тест множинного вибору, але кількість альтернативних відповідей скорочена до двох (вірної і невірної).

Тест альтернативного вибору непридатний для встановлення рівня критичності мислення, вміння аналізувати тощо. Треба пам'ятати, що часте застосування тестів цього типу спровокує механічне запам'ятовування матеріалу.

Складач тестів альтернативного вибору повинен пам'ятати такі правила:



  1. Кожна відповідь до кожного питання - твердження повинна бути чи вірною, чи помилковою.

  2. Не включайте в тест питання з підручника.

  3. Ухиляйтесь від нечітких формувань питань: «багато», «мало», «більшість», «майже всі», бо це приводить до дискусійної відповіді. Використовуйте чіткі орієнтири («всі», «кожний», «десять» тощо).

  4. Не давайте ніяких натяків на вірну відповідь. Наприклад, для вірних тверджень один порядок слів, а для невірних - інший. Відповідна послідовність вірних і невірних відповідей - це теж підказка.

3. Тест «Доповнення».

На відміну від тестів множинного та альтернативного вибору тест типу «Доповнення» вимагає не впізнання чи виділення вірної відповіді з декількох альтернативних, а відтворення з пам'яті.

Прикладом тесту «Доповнення» є система речень з пропусками (незакінчених речень), які треба заповнити, дописати потрібну інформацію, факт.

Правила складання тестів «Доповнення»:



  1. Формулюйте речення - питання так, щоб інформація, яка пропущена, легко «випливала» в пам'яті тих, хто знає матеріал.

  2. Кожне речення - одна проблема, одна пізнавальна реакція.

  3. Кожне питання - одна вірна відповідь.

Ретельно готуйте інструкцію до тесту. Обов'язково вкажіть, що відповіді мають бути точними, чіткими, однозначними.

Заздалегідь визначте відповіді (вставки - ключі). Вони повинні покривати всі можливості вірної відповіді. У відповідності до них проводьте оцінювання результатів.



  1. Треба мати на увазі, що можуть бути оригінальні відповіді, які ви не змогли передбачити, а також невдалі питання.

4. Тест типу «Парування».

Тест типу «Парування» має деяку перевагу, бо поєднує позитивні риси деяких тестів. Його легко впізнати: тестовий бланк розділений вертикальною лінією на 2 половини. На лівій - стимульні речення (ствердження, питання), на правій - відповіді (доповнення, продовження, фактичний матеріал). Але вони подані в змішаному вигляді. Треба, прочитавши зліва питання, знайти на нього відповідь на правій половині листа.

Правила складання тесту:


  1. Зміст тесту має бути присвячений одній темі. Не слід змішувати і ускладнювати питання, погіршувати умови тестування.

  2. Використовуйте 5-7 питань (стимульних речень) і більше 19 відповідей, тобто число відповідей має значно перевищувати число питань. Звичайно на кожне питання має бути тільки одна вірна відповідь.

  3. Щоб запобігти відгадуванню, речення-стимули і речення -відповіді подавайте в алфавітному порядку.

  4. Весь текст краще всього розмістити на одній сторінці аркуша паперу.

5. Не вживайте в тексті складних виразів, незнайомих слів.

Мета, яка досягається за допомогою цього тесту - визначення тих, хто знає навчальний матеріал, і тих, хто не опанував його. Тому не треба, щоб учні демонстрували на цьому тесті інші здатності (читати, відгадувати, широко мислити тощо).

5. Тест «Самопізнання».

Це комплексний тест, який не тільки перевіряє знання конкретного матеріалу, «включає» змагальні мотиви (хто швидше дасть вірні відповіді на всі запитання), але й вчить на помилках. Відомо, що люди краще пам'ятають ту інформацію, в якій вони помилились, ніж ту, яку вони визначають як правильну. Якщо учень, який тестується змушений буде прочитати на шляху до виконання всього тесту деяку інформацію, то те, що він знав так і залишиться знанням, а те, що він взнав під час тестування, запам'ятається. До того ж, як ми вже визначали, цей тест може бути основою для змагання ерудитів. Він перевіряє не різносторонність, а глибину знань з певного предмету. Тест «Самопізнання» краще використовувати як підсумок вивчення навчального циклу, курсу.

Учень повинен дати відповідь на перше питання тесту, вибравши один з альтернативних варіантів відповідей, вміщених тут же на правій стороні сторінки. При кожній альтернативній відповіді є примітка - відсилання до певного пункту тесту, в якому розкривається повний зміст відповіді, дається тлумачення факту, явища та визначається, чи відповідь була вірною, чи ні. Тут же дається маршрут (відсилання до певного пункту тесту) подальшого тестування. У залежності від того, чи була відповідь правильною, той, хто тестується, повинен чи повернутись до питання, на яке він поки що не дав вірної відповіді, чи перейти до розв'язування наступного питання.

Правила складання тесту:

1. Обсяг тесту не повинен перебільшувати 50 пунктів. З них 10-15 питань і 25-40 відповідей.

2.До кожного питання має бути 2-4 відповіді та стільки ж повних відповідей - тлумачень.



  1. Не ставте в тесті питання та тлумачення - відповіді до нього послідовно, зразу ж за питанням, пункт за пунктом, а «розкидайте» їх по всьому тесту.

  2. Кожного разу застосовуйте іншу послідовність питань - вірних відповідей.

  3. Оцінювання результату тестування дається по кількості вірних кроків.

6. Тест «Майстерність».

Застосування тестів цього типу передбачає визначення вмінь значно вищого рівня, нуж попередні тести. Це визначення уміння робити висновки ґрунтуючись на вивченому матеріалі. Але для того, щоб тести цього типу відрізнялись від творів, переказів, контрольних опитувань, які широко вживають у класі, треба чітко вирішити два питання: інструкцію до тесту та оцінювання результатів тестування.

Тести типу «Майстерність» бувають двох варіантів: перший - з чітким обмеженням відповіді, другий - з необмеженою відповіддю. І в першому і в другому випадку потрібно дати учневі чітку інструкцію, що від нього чекають щодо довжини відповіді (наприклад, не більше двох речень), глибини та фактичності відповіді. Обов'язковим є визначення критеріїв оцінювання.

Правила складання тесту:



  1. Дайте чітку інструкцію з визначенням параметрів відповіді, критеріями оцінювання та зразками того, що буде вважатись за правильну відповідь.

  2. Всім учням класу потрібно давати тільки один тест. Не треба пропонувати їм вибрати 3-й з поданих 5-ти питань, тому що це не дасть провести об'єктивне оцінювання. Всі повинні працювати в однакових умовах над одним матеріалом.

  3. Краще розробити декілька коротеньких тестів цього типу, ніж один довгий, який треба виконувати понад півгодини.

  4. Заздалегідь приготуйте шкалу оцінок та критерії фіксації результатів. В оцінюванні дотримуйтесь правил однієї риси. Якщо ви беретесь оцінити і стиль письмової відповіді, і грамотність, і глибину думки, і оригінальність, і чіткість почерку і т.п., то це вже буде не тест.

  5. Конструюючи тест, заздалегідь приготуйте ключові, референтні, повні відповіді до кожного питання. Визначте, що є головним чинником відповіді, а що - другорядним (без якої інформації, фактів, понять відповідь буде неповною).

  6. Спочатку оцініть відповіді всіх учнів на перше питання тесту, потім те ж саме зробіть з іншими питаннями.

Форми тестових завдань

1. Завдання з вибором однієї або кількох правильних відповідей.

2. Завдання відкритої форми.

3. Завдання на встановлення відповідностей.

4. Завдання на встановлення послідовності.

Приклади підбору відповідей з завдання нормуються на підставі кількох принципів. Використання або поєднання цих принципів при складанні завдань у тестовій формі дає змогу суттєво розширити можливості тестів різного призначення.

Рекомендована кількість відповідей до кожного завдання цієї форми - не більше 5-6. деякі завдання створюють із використанням принципів суперечливості або протилежності Такі завдання доречно використовувати при перевірці умінь правильно відтворювати знання, приймати рішення та ін…

У завданнях, що складаються з використанням принципу однорідності, підбирають відповіді, які належать до одного роду (класу). Цей принцип називають принципом класифікації

Суттєвим фактором посилення ефективності завдань є використання схожих за описом або звучанням слів, словосполучень, цифр, знаків тощо. Це дає змогу добирати найбільш правдоподібні варіанти відповідей і зменшує вірогідність відгадування правильної відповіді.

Кумуляція. Цей принцип означає, що зміст двох відповідей містить у собі (акумулює) зміст першої, зміст третьої - другої і т.д. відповідей. При цьому у відповідях нерідко вживають сполучник «і» та коми. При відповіді на такі запитання часто обирають останню відповідь, вважаючи її найповнішою. У зв'язку з цим корисно мати питання, побудовані за принципом кумуляції, в яких правильні відповіді розташовані не на останньому місці. Тестові завдання, відповіді на які побудовані за принципом кумуляції, доцільно використовувати для перевірки повноти знань та вмінь.

Сполучення. В завданнях за цим принципом використовують сполучення слів (знаків) по два або три, рідко чотири. Можливі три варіанти завдань із використанням цього принципу. В першому варіанті сполучаються більш-менш однорідні та правдоподібні пари відповідей. У другому варіанті сполучається одне слово (поняття) з декількома іншими. У третьому варіанті відповіді сполучаються за правилом ланцюжка, коли останнє слово в першій відповіді є першим у другій відповіді, останнє в другій - першим у третій і т.д.

Градація. Цей принцип використовують у завданнях із трьома і більшим числом варіантів відповідей.

Подвоєне протиставлення. Цей принцип називається також принципом подвійної альтернативи, використовується здебільшого у завданнях із трьома варіантами відповідей.

Найкращою формою тестових завдань, на підсумковому, заключному етапі вивчення теми є різнорівневі тести комбінованого характеру. їхня мета - аналіз рівня сформованості знань, умінь і навичок, власного бачення проблеми у процесі вивчення навчально-тематичного матеріалу, вміння застосовувати здобуті знання на практиці. Такі завдання побудовані за принципом поступового ускладнення (від початкового до творчого рівня).

Тому тут можна використовувати всі види тестів: закриті вибіркової форми, напіввідкриті і відкриті.

Саме відкриті форми тестових завдань мають виявляти розуміння тематичного матеріалу, вміння висловлювати судження, робити логічні висновки, наводити приклади, застосовувати теоретичні знання під час аналізу художнього твору тощо. Такі завдання проблемного і творчого характеру можуть бути розгорнуті та стислі за формою.

Для оцінювання різнорівневих тестів комбінованого характеру слід розробити певну шкалу балів, ознайомивши з нею учнів.

Комбіновані завдання можуть бути 3-4 ступеневі, що відповідає рівням навчальної компетенції учня: низький (початковий), середній, достатній, високий (творчий).

На першому та другому рівнях завдання мають вигляд закритих форм тестів, експрес-анкет, літературного диктанту. На третьому рівні - проблемних запитань відкритого типу. Лише на четвертому рівні - це завдання творчого характеру (розгорнута відповідь на запитання, задану ситуацію - порівняти, зіставити, виявити, дослідити, дати власну оцінку чи інтерпретувати).

Необхідно зауважити, що створити позитивну морально-психологічну атмосферу під час тестування неважко. Новизна, настрій на перемогу, незвичність та досить висока складність завдань певною мірою привертають думки й увагу учнів, особливо старшокласників.

Допомога учням надається лише в опосередкованій формі, тобто у вигляді непрямих підказувань, і відбувається це лише за двох обставин:

а) коли учень не зумів після інструктажу включитися в інтелектуальну роботу;



б) коли учень не розуміє умови завдання і просить учителя допомогти йому.
Щоб зробити тестування ефективним як для вчителя, необхідно враховувати такі умови:

  • особливості сприйняття учнями навчальної діяльності, а саме " ефект краю ", коли якнайкраще сприймається початок і кінець інформації;

  • будь-яка інтелектуальна діяльність супроводжується кризами уваги: перша - через 14-18 хв. після початку, друга - через наступні 11-18 хв, третя ще через 9-11 хв;

  • наявність власної стратегії пошуку та відбору інформації, свого інтелектуального стилю.

Кількість виконаних учнем тестових завдань з часом переходить в якість. Інакше кажучи, в учня виникає індивідуальний досвід при виконанні різноманітних тестів або психологічна готовність. У психодіагностиці цей стан називається "тестова спокуса. " Тобто учень, який має певний досвід участі в тестуванні, набуває переваги перед індивідуумом, який вперше бере участь у подібному випробуванні.

І. Контроль навчальних досягнень учнів

1.1. Контрольная работа №1

Словосочетание и предложение

І вариант
Начальный и средний уровни – 6 баллов

1. Выберите правильное определение. Синтаксис изучает:

А состав слова;

Б словосочетание и предложение;

В знаки препинания и правила их употребления на письме.

2. Дополните предложение.

Слова в словосочетании связываются…….

3. Укажите именные словосочетания.

А Непримиримый человек;

Б очень ловко;

В совершенно секретно;

Г детский журнал;

Д букет цветов.

4. Найдите соответствие между словосочетанием и способом связи

А тормозить движение; 1 согласование;

Б морозное утро; 2 примыкание;

В поздно вечером ; 3 управление.

5. В отличие от предложения словосочетание, как и слово…

А выражает законченную мысль;

Б не выражает незаконченную мысль;

В не может служить средством общения.

6. Отметьте предложения с прямым порядком слов.

А Любовь сильнее смерти и страха смерти.

Б Лес зашумел, застонал, затрещал.

В Белеет парус одинокий в тумане моря голубом.

Г И зажурчали, зазвенели деревья, воздух и луга.

Достаточный уровень – 3 балла

7. Укажите признаки предложения.

А Не имеет грамматической основы;

Б имеет грамматическую основу;

В выражает отношение говорящего к сообщаемому и указывает время;

Г называет предмет, действия и их признаки;

Д сочетание двух (и более) самостоятельных слов, связанных между собой по смыслу и грамматически;

Е характеризуется интонационной законченностью.

8. Выполните синтаксический разбор словосочетаний:

приветливо встречать, выполненное задание, заботиться о здоровье.

Высокий уровень – 3 балла

9.Используя разные по цели высказывания и эмоциональной окраске предложения, напишите сочинение-миниатюру «Спешите делать добрые дела!»
ІІ вариант

Начальный и средний уровни – 6 баллов

1. Выберите правильное определение. Пунктуация изучает:

А состав слова;

Б словосочетание и предложение;

В знаки препинания и правила их употребления на письме.

2. Дополните предложение.

По составу выражения главного слова словосочетания бывают… ….

3. Укажите наречные словосочетания.

А Непримиримый человек;

Б детский журнал;

В очень ловко;

Г букет цветов;

Д совершенно секретно;

Е вполне вероятно.

4. Найдите соответствие между словосочетанием и способом связи

А поздно вечером ; 1 согласование;

Б интересный рассказ; 2 управление;

В письмо друга; 3 примыкание.

5.Повествовательные, вопросительные, восклицательные, побудительные – это виды предложений:

А по строению;

Б по интонации;

В по цели высказывания.

6. Я встречусь с братом! Я встречусь с братом! Я встречусь с братом!


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка