Вступ до міжнародної економіки



Скачати 126.3 Kb.
Дата конвертації04.12.2018
Розмір126.3 Kb.
ТипРеферат

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Чернівецький торговельно-економічний інститут


Реферат


на тему:

«Вступ до міжнародної економіки»
Виконала студентка

3 курсу, 232 групи

спеціальності «Міжнародна економіка»

денної форми навчання



Твердохліб А.В.

Чернівці 2017

Міжнародна економіка як наука


Міжнародна економіка є складовою сучасної економічної теорії - фундаментальної науки про господарство, яка досліджує господарські зв'язки з різних позицій і на різних рівнях. Загальні закономірності розвитку економічних систем з точки зору виробничих відносин вивчалися у курсі політичної економії. Мікроекономіка і макроекономіка дозволили з'ясувати принципи поведінки індивідуальних господарських суб'єктів та механізм функціонування сучасної економічної системи, тобто особливості господарських відносин на мікро- та макро- рівнях. Вивчення господарської діяльності на мега- рівні логічно продовжує курс міжнародної економіки.
Міжнародна економіка в системі наук
Серед усіх складових економічної теорії міжнародна економіка як наука є наймолодшою, хоча перші розвідки міжнародних аспектів економічної діяльності були здійснені ще у ХУІ-ХУН ст. представниками меркантилізму (Г.Скаруффі, В. Стаффордом, Т. Меном).

Дослідження впливу міжнародної торгівлі на багатство нації у працях А. Сміта, Д. Рікардо, Дж. С. Мілля стало невід'ємною складовою класичної політичної економії ХУІІ-ХУІІІ ст. Основи неокласичної теорії міжнародної торгівлі і руху капіталу були закладені у першій третині XX ст. Е. Хекшером і Б. Оліном. їх теорія співвідношення факторів виробництва у другій половині XX ст. була розвинена у працях Нобелівських лауреатів П. Семюелсона, В. Леонтьєва, Я. Тінбергена. Друга половина XX ст. в цілому знаменувалася сплеском досліджень у галузі міжнародної економіки, найважливіші з яких були відзначені Нобелівськими преміями з економіки. До них належать концепція міжнародної економічної інтеграції Г. Мюрдаля, дослідження А. Льюїсом та Т. Шульцем економічних проблем країн, що розвиваються, теорія оптимальних валютних зон Р. Манделла та ін.


Динамічний розвиток досліджень спричинив виділення міжнародної економіки як самостійної наукової і навчальної дисципліни, яка початково існувала на правах окремих розділів політичної економії, мікро- та макроекономіки.
Теорія міжнародної економіки є однією з базових навчальних дисциплін в системі економічної освіти західних, а віднедавна - і вітчизняних університетів. У системі колишньої радянської економічної освіти і на початковому етапі її перебудови майбутнім фахівцям з економіки викладався курс „Міжнародних економічних відносин".
Перехід до вивчення „Міжнародної економіки" був не простою зміною назви навчальної дисципліни. Він відобразив певні зміни в самому змісті науки, головною з яких став перехід від притаманного політичній економії причинно-наслідкового аналізу до функціонального аналізу, на якому ґрунтуються мікро- та макроекономічні дослідження.
Складність і поступовий характер такого переходу відображають сучасні вітчизняні підручники і навчальні посібники з „Міжнародної економіки", чимало з яких зберігають еклектичний підхід, на відміну від навчальної літератури західних (П.Х. Ліндерт, П.Р. Кругман, М. Обстфельд) та багатьох російських (О.П. Кірєєв, Г.П. Овчінніков, В.П. Колєсов, М.В. Кулаков, H.A. Волгіна, Т.Н. Гоголєва) авторів.
Триваючий період становлення вітчизняної „Міжнародної економіки" відображає й відсутність загальноприйнятої, єдиної структури курсу, а також розбіжності у трактуванні його предмету та об'єкту, деяких базових категорій, таких як міжнародна економіка, світове господарство та ін.

Категорія „міжнародна економіка" нині здебільшого має два виміри: вона застосовується як назва науки і як позначення сукупності національних економік країн світу.


Фундаментом сучасної міжнародної економіки як науки передусім є теоретичні основи мікро- та макроекономіки. Всі складові економічної теорії мають спільний об'єкт дослідження - ринок. Відміни передусім стосуються рівнів його дослідження:
- мікроекономіка досліджує поведінку первинних господарських ланок, окремих індивідуальних суб'єктів, їх взаємодію, в результаті якої встановлюються ринкові ціни на окремі товари, розподіляються ресурси, формуються доходи;
- макроекономіка вивчає функціонування ринкової системи в цілому, аналізує сукупні наслідки діяльності окремих ринкових агентів для суспільства;
- міжнародна економіка вивчає ринкову взаємодію національних економік, в результаті якої формуються ціни на світових ринках, відбувається міждержавний перерозподіл ресурсів і доходів, аналізує сукупні наслідки діяльності ринкових агентів суверенних держав для світового господарства, міжнародної спільноти.
Спираючись на базові поняття, принципи та моделі „Мікроекономіки" та
„Макроекономіки", „Міжнародна економіка" намагається дати відповіді на багато важливих питань сучасного економічного розвитку:
- чому країни торгують між собою і чи є взаємовигідною торгівля між економічно розвиненими країнами і країнами, що розвиваються?
- чому в одних країнах експорт перевищує імпорт, а в інших - навпаки?
- як зовнішньоторговельні операції впливають на стан національної економіки та добробут суспільства?
- як впливають на стан національних економік і світового господарства в цілому міждержавні переливи капіталу, робочої сили, технологій?
- який вплив на розвиток національних економік та світового господарства чинять транснаціональні корпорації?
- як державне та міждержавне регулювання впливають на міжнародні економічні зв'язки?
- якими є наслідки зміни обмінного курсу валют?
- у чому полягають переваги і ризики глобалізації?
Ці та ще багато інших питань становлять предмет „Міжнародної економіки".
Відміни між мікро-, макро- та міжнародною економікою стосуються також цільових функцій. Цільові функції мікроекономічних суб'єктів (максимізація сукупної корисності, максимізація прибутку та ін.) чітко визначені і відносно нескладно формалізуються.
У макроекономіці єдиної цільової функції просто не існує, деякі макроекономічні цілі суперечать одна одній (як одночасне подолання спаду і приборкання інфляції), чим почасти пояснюється існування декількох точок зору на одну й ту саму проблему.
Ще більш складним є визначення і формалізація цільових функцій у міжнародній економіці, де стикаються суперечливі інтереси різних держав.
Міжнародна економіка пов'язана також з багатьма іншими науками, як економічними, так і неекономічними, зокрема із статистикою, яка забезпечує дослідження інформацією та методами її обробки; з демографією, яка надає дані про зміни у структурі населення, про його здатність до мобільності; з екологією, яка все більше пов'язує проблеми міжнародної економіки з питаннями охорони довкілля, збереження природи.
Міжнародна економіка відчуває на собі вплив певної філософії та політичної ідеології.
Міжнародна економіка являє собою складову частину сучасної економічної теорії. Структура останньої має такий вигляд:
❖ мікроекономіка (microeconomics);
❖ макроекономіка (macroeconomics);
❖ міжнародна економіка (international economics).
Визначені складові сучасної економічної теорії взаємопов'язані і в цьому взаємозв'язку віддзеркалюють цілісну картину функціонування та розвитку економіки ринкового типу.

Однак предмет мікро- та макроекономіки суттєво обмежений рамками національних економік.

Мікроекономіка вивчає закономірності ринкової поведінки окремого споживача та фірми, а макроекономіка - функціонування національної економіки в цілому та її провідних складових.
На відмінність від мікро- та макроекономіки, міжнародна економіка в широкому значенні - це теорія, що застосовується до вивчення головним чином економіки світогосподарських зв'язків як цілісного явища: Тому в міжнародній економіці як в частині теорії ринкової економіки міжнародні економічні відносини, зовнішньоекономічний вплив на національні господарства розглядаються не як другорядні явища Підвищення рівня відкритості країн, зближення та взаємозв'язок їх економік, інтернаціоналізація й інтеграція світогосподарських зв'язків, які здійснюються в умовах глобалізації, в міжнародній економіці складають окремий об'єкт для вивчення.
Міжнародна економіка (функціонально) складається з:
❖ міжнародної мікроекономіки (international microeconomics);
❖ міжнародної макроекономіки (international macroeconomics).
Така послідовність не випадкова. Історично склалося так, що відносно самостійні частини міжнародної економіки формувалися саме в такій послідовності.
Міжнародна торгівля товарами та факторами виробництва була історично першою та до певного часу головною формою міжнародних економічних відносин.
Лише наприкінці XX століття вона втратила провідну роль, яку почали займати різноманітні форми міжнародних фінансових операцій.
Вивченням закономірностей міжнародного руху товарів на чинників їх виробництва як раз і займається міжнародна мікроекономіка.
Окремі країни в міжнародній мікроекономіці розглядаються як первинні одиниці, подібно домогосподарству чи фірмам в традиційній мікроекономіці, а міжнародна валютно-фінансова система - як засіб обслуговування руху товарів та чинників виробництва. Розгляд в міжнародній мікроекономіці інтеграційних процесів зумовлений тільки тим, що вони у своїй розвинутій формі передбачають посилення лібералізму у міжнародному русі як товарів, так і чинників виробництва.
Отже, міжнародна мікроекономіка - це розділ міжнародної економіки, який займається вивченням міждержавного руху товарів та факторів їх виробництва, тобто вивченням поведінки ринку окремого товару та його основних характеристик. Це - загальновідоме визначення частини теорії міжнародної економіки, котра вже вдосталь часу викладається в університетах та коледжах США та Західної Європи .

На відміну від міжнародної мікроекономіки загального визначення теорій міжнародної макроекономіки поки що не існує.


Предмет цієї частини міжнародної економіки і досі залишається дискусійним, суперечливим, що підчас робить його еклектичним.
Вибір основних складових дослідження в міжнародній макроекономіці орієнтований на їх практичну значимість та доцільність у вирішенні конкретних проблем функціонування відкритих економік та розвитку світового господарства в цілому.
Отже, міжнародна макроекономіка суттєво поширює предмет аналізу теорії міжнародної економіки, здійснює його на рівні взаємодії відкритих національних економік та світового господарства в цілому.
Це поширення ґрунтується на існуванні міжнародної валютно-фінансової системи не тільки як механізму, що обслуговує рух товарів та чинників їх виробництва, але й як самостійної системи міжнародної економіки. Тому провідне місце в міжнародній макроекономіці передусім займають:
❖ дослідження феномену сучасної міжнародної валютно-фінансової системи;
❖ вивчення проблем щодо валютного курсу та механізму його утворення, стану платіжного балансу, котрі визначають місце національних економік у світогосподарських зв'язках;
❖ аналіз міжнародних фінансових ринків, торгівлі конкретними фінансовими інструментами - валютою, кредитом, цінними паперами. Функціонування відкритої національної економіки та світового господарства в цілому залучає також до предмету міжнародної економіки вирішення питань її регулювання, яке здійснюється через діяльність міжнародних економічних та фінансових організацій.
Таким чином, міжнародна макроекономіка - це розділ міжнародної економіки, який займається вивченням особливості взаємодії національних економік та світового господарства в цілому, особливостей їх функціонування та регулювання в умовах глобалізації фінансових ринків.
У загальному висновку треба відзначити, що міжнародна мікроекономіка та міжнародна макроекономіка - це взаємопов'язані розділи міжнародної економіки як складової частини сучасної економічної теорії. В такій, якості міжнародна економіка вивчає процеси та явища економічного життя суспільства, котрі носять міжнародний і в дедалі більшій мірі наднаціональний (глобальний) характер.
Предметом "Міжнародної економіки" як самостійної дисципліни є відносини, котрі складаються між господарюючими суб'єктами у сферах міжнародної торгівлі (товарами та послугами), міжнародного руху чинників виробництва (капіталу, робочої сили, технології), у міжнародній валютно-фінансовій сфері як самостійного явища економіки сучасних світогосподарських зв'язків, котрій притаманні розвинуті механізми моніторингу і регулювання.


ЕВОЛЮЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ ЯК НАУКИ
Міжнародна економіка - це галузь фундаментальної економічної науки, що вивчає світове господарство як систему, його основні складові (регіональні об'єднання країн, світові ринки, міжнародні економічні організації тощо), а також міжнародні економічні процеси та явища.
науки: політекономії та економікс. Провідна проблематика:

В еволюції міжнародних економічних знань доцільно виділити наступні етапи:


I. Зародки міжнародно-економічної проблематики відображено у стародавніх описах торговельних угод між державами, у міфах, творах філософів і поетів.
II. Нагромадження окремих теоретичних ідей, теорій, концепцій і гіпотез у межах економії та хрематистики, політекономії, економікс. Ключові з них:

- меркантилістські концепції грошового та торговельного балансів;


- теорії абсолютних переваг А. Сміта та відносних переваг Д. Рі-кардо;

- теорія еквівалентного обміну К. Маркса;


- теорія співвідношення факторів виробництва Е. Хекшера та Б. Оліна.
III. Становлення і розвиток відносно самостійного розділу міжнародних економічних знань у структурі фундаментальної економічної
- політекономія - соціально-економічні засади соціалістичної та капіталістичної суспільних систем, їх взаємодія та суперництво у світовому господарстві;

- економікс - функціональні аспекти міжнародної торгівлі, руху факторів виробництва і валютно-фінансових відносин.


IV. Виділення (в середині 20-го сторіччя) і розвиток самостійної науки - міжнародної економіки в творах провідних вчених, серед них Я. Бгахваті, О. Богомолов, П. Кругман, В. Леонтьєв, М. Портер, Ю. Пахомов, Т. Рибчинський, П. Самуельсон, Ю. Ширяєв та інші.

Ознаками міжнародної економіки є:


• розвинута сфера міжнародного обміну товарами на базі міжнародної торгівлі;
• розвинута сфера міжнародного руху факторів виробництва, насамперед у формах ввезення-вивезення капіталу, робочої сили і технології;
• міжнародні форми виробництва на підприємствах, розміщених у декількох країнах, насамперед у рамках транснаціональних корпорацій (ТНК);
• самостійна міжнародна фінансова сфера, не пов'язана з обслуговуванням міжнародного руху товарів та руху факторів виробництва;
• система міжнародних і наднаціональних, міждержавних і недержавних механізмів міжнародного регулювання, що забезпечує збалансованість і стабільність економічного розвитку;
• економічна політика держав, що керуються принципами відкритої економіки.
Легко зауважити, що перша ознака є характерною для світового ринку; перша, друга та третя разом — для світового господарства, всі вони загалом характеризують міжнародну економіку в цілому.
З вищевказаного можна зробити висновок, що міжнародна економіка вивчає закономірності взаємодії господарських суб'єктів різних держав у міжнародному обміні товарами, русі факторів виробництва, фінансування і формування міжнародної економічної політики.
Існування міжнародної економіки проявляється через її конкретні форми та закономірності.
У ній можна виділити чотири рівні: базові поняття; державне регулювання; форми міжнародних економічних відносин; міжнародне регулювання і нагляд. На першому рівні закладаються концептуальні базові поняття, засновані на тому, що сучасна економіка за своєю суттю є міжнародною і базується на МПП та поділі факторів виробництва між країнами. Міжнародний поділ праці і його міжнародна кооперація стали основою виникнення світового ринку.
Розвиток світового ринку товарів зумовив інтенсифікацію міжнародного економічного обміну не лише товарами, а й переміщенням факторів виробництва, насамперед капіталу та робочої сили, що призвело до виникнення світового господарства.
Важливе значення для міжнародної економіки має економічна політика держав, механізми регулювання економіки загалом і її зовнішніх аспектів зокрема. Міжнародній економіці властивий прагматичний підхід до вибору теорії, моделей та інструментів економічної політики. Вона використовує досягнення різних шкіл економічної думки (неокласичної, неокейнсіанської, школи раціональних очікувань). Теоретичні напрацювання призвели до висновку про необхідність державного втручання в економіку і її регулювання в тих чи інших формах. Питання про ступінь державного втручання в економічний розвиток є актуальним і сьогодні. Основними формами державного регулювання на мікрорівні є регулювання зовнішньої торгівлі та руху факторів виробництва, а на макрорівні — валютне і фінансове регулювання.
Міжнародна економіка проявляється у конкретних формах міжнародних економічних відносин, а саме: міжнародна торгівля товарами та послугами; міжнародний рух факторів виробництва — капіталу, робочої сили, технології; міжнародна торгівля фінансовими інструментами — валютою, цінними паперами, деривативами, кредитами; міжнародні розрахунки.

Міжнародне регулювання і нагляд здійснюють міжнародні економічні та фінансові організації. Вони покликані спостерігати за світовим економічним розвитком, запобігати дисбалансам та надавати країнам всебічну підтримку. Серед них — Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Організація Об'єднаних Націй тощо.





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка