Всеукраїнська науково-практична конференція



Сторінка48/60
Дата конвертації11.05.2018
Розмір3.74 Mb.
1   ...   44   45   46   47   48   49   50   51   ...   60

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ І.Л., ЗАГОРОДНЯ Т.М.


СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (УКРАЇНА)

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ КОМПЕТЕНТІСНОГО ПІДХОДУ ДО НАВЧАННЯ ІНЖЕНЕРІВ-ЕЛЕКТРИКІВ



Запропоновано та обґрунтовано доцільність і ефективність інформаційного підходу до формування інформаційно-змістовного наповнення структурних одиниць (логічних модулів) з урахуванням обмеження загального навчального час, з урахуванням впливу параметрів навчальних занять на формування компетенцій
Постановка проблеми. Для підготовки висококваліфікованих спеціалістів традиційна побудова навчального процесу мало адаптована. Підготовка спеціалістів, що відповідають вимогам роботодавців стає можливою за компетентісного підходу в освіті. Для формування набору компетенцій, необхідних для професійного інженера, потрібний певний інструментарій для гнучкої траєкторії набуття компетенцій. Проте, на сьогодні поки ще нема засобів (інструментів), які би максимально чітко дозволили формувати модель майбутнього інженера.

Вирішувані завдання. Сьогодні актуальною є задача формування набору компетенцій, при якому враховувались наступні позиції: наповнення кожної навчальної структурної одиниці (логічного навчального модуля) та параметри кожного з навчальних елементів. Одним із перспективних напрямів у вирішенні такої задачі є застосування інформаційних технологій.

Суть дослідження. Ми пропонуємо розглядати набір компетенцій, які повинні бути сформовані у студента як результат вивчення логічного модулю, таким, що складається з певного набору, який повинен мати максимально можливе значення як по кожній компетенції окремо, так і по набору в цілому:

де K – множина компетенцій;



– матриця зв’язку для отримання загального значення компетенцій у вигляді кінцевого числа;

K1, K2, …, Kn – компетенції, кожна з яких може приймати певне значення за 100-бальною шкалою: від 0 – відсутність компетенції; до 100 – максимальне володіння компетенцією;

nкількість компетенцій, які повинні бути сформовані у результаті проведення логічного модулю.

Компетенції K1, K2, …, Kn окрім числового значення, залежать від набору індикаторів.

Пропонуємо у якості складових компетенцій використовувати множину індикаторів, кожен з яких може приймати певне значення за 10-бальною шкалою: від 0 – відсутність вміння; до 10 – максимальне вміння:

, де I – множина індикаторів.

Враховуючи, те, що компетенції складаються з індикаторів, можна записати:



де ki – коефіцієнти впливу індикаторів на компетенцію, які показують як впливає кожен з індикаторів I на формування конкретної компетенції K.

Кожне заняття має певні кількісні параметри навчального заняття, кожен з яких також може бути легко визначеним:

, де P – множина кількісних параметрів занять.

Отже, формування індикаторів I залежить від параметрів аудиторних занять та параметрів самостійної роботи студентів P:



де kp – коефіцієнти впливу кожного з параметрів занять P на формування конкретного індикатора Ii.

Таким чином, враховуючи формули (3) та (5), множина компетенцій K визначається як:

Розв’язок рівняння (6) ми пропонуємо проводити за допомогою інформаційних технологій.



Висновок. При розв’язанні цього рівняння визначається наповнення логічних навчальних модулів з урахуванням обмеження загального навчального часу та урахуванням впливу параметрів навчальних занять на формування компетенцій. Розв’язувати таке рівняння можливо при застосуванні інформаційних технологій, які дозволяють визначити конкретні параметри кожного навчального заняття.
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1. А. Кирсанов, В. Иванов В. Кондратьев Л. Гурье Инженерное образование, инженерная педагогика, инженерная деятельность // Высшее образование в России, №6 2008 С.37-40

2. В.Н. Cтегний, Л.Н. Курбатова Исследование качеств инженера в контексте компетентностного похода // Высшее образование в России, №5 2010 С.95-101

3. Шимонина Н.И. Повышение качества подготовки инженеров лесного профиля на основе компетентностного похода // http://www.rusnauka.com/16_ADEN_2011/Pedagogica/2_88350.doc.htm


УДК 004.89

Запара С.В., Бєляєв Ю.Б.


Національний університет харчових технологій

(україна, м. Київ)

спостереження за діями користувача комп’ютеризованого робочого місця як засоби автоматизації методів виявлення знань предметної області



У доповіді розглядається питання розробки програмних засобів для автоматизації методів виявлення знань предметної області на етапах життєвого циклу інформаційних систем.
При розробці інформаційних системи (ІС) одним із основних етапів є аналіз предметної області (ПО) або бізнес-моделювання. Від якості його виконання, повною мірою залежать інші етапи життєвого циклу ІС.

На етапі аналізу ПО знайшли широке застосування як традиційні методи аналізу (інтерв’ю, анкетування, спостереження, вивчення документів та існуючих програмних систем), так і сучасні методи: створення прототипу, колективна розробка (JAD-метод), швидка розробка (RAD-метод) [1, 2].

Одним із основних недоліків традиційних методів аналізу є те, що всі вони передбачають тісну взаємодію між основними учасниками процесу аналізу ПО – бізнес-аналітиками, експертами, замовниками та користувачами. Досягнення ефективної взаємодії між учасниками аналізу ПО на практиці, досить складна задача.

Одним з найбільш вживаних методів виявлення знань на початкових етапах розробки ІС, є метод спостереження. Суть метода полягає у фіксації всіх дій експерта, його реплік і пояснень.

Спостереження за процесом вирішення реальних завдань дозволяє аналітику глибше зрозуміти ПО. Метод спостереження – єдиний «чистий» метод, що майже повністю виключає втручання аналітика в роботу експерта[2]. Однак експерт у цьому випадку відчуває велике психологічне навантаження, розуміючи, що здійснює не тільки свою професійну діяльність, але й демонструє її іншим. Спостереження за імітацією процесу знімає це навантаження, але призводить до зниження повноти і якості аналізу ПО.

Основним недоліком методу спостереження, є низький рівень його автоматизації, обробку отриманих результатів аналітик змушений виконувати самостійно, без використання технічних засобів.

Враховуючи високий рівень комп’ютерного забезпечення сучасних робочих місць, пропонується створити систему спостереження за діями експерта на комп’ютеризованому робочому місці, використовуючи методи інформаційного пошуку та аналізу інформації[3, 4].

Така система дозволить на початкових етапах розробки ІС отримати: перелік програмного забезпечення, що використовується в роботі експерта; первинний набір текстових документів предметної області та нормативних актів з якими безпосередньо працює експерт; виявити взаємодію експерта з іншими учасниками бізнес-процесів.

Зважаючи на вищенаведене, створення системи спостереження за діями експерта на комп’ютеризованому робочому місці, є перспективним напрямком дослідження.
ПЕРЕЛІК Літератури

1. Мацяшек Лешек А. Анализ требований и проектирование систем. Разработка информационных систем с использованием UML.: Пер. с англ. – М.: «Вильямс», 2002. – 432 с.

2. Гаврилова Т.А., Хорошевский В.Ф. Базы знаний интеллектуальных систем. – СПб: «Питер», 2000. – 384 с.

3. Christopher D. Manning, Prabhakar Raghavan, Hinrich Schütze, Introduction to Information Retrieval. – Cambridge University Press, 2008 – 496 p.

4. Ronen Feldman, James Sanger, The Text Mining Handbook: Advanced Approaches in Analyzing Unstructured Data. – Cambridge University Press, 2007 – 422 p.

УДК 004.7:004.94



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   44   45   46   47   48   49   50   51   ...   60


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка