Всеукраїнська науково-практична конференція



Сторінка34/60
Дата конвертації11.05.2018
Розмір3.74 Mb.
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   60

Олар О.Я., Цуркан І.С.


ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА (УКРАЇНА)

ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАДАЧ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ДІАГНОСТУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ЗАСОБІВ ЗА УМОВ НЕПОВНОТИ ДІАГНОСТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЙ



У роботі розглядається застосування методів теорії нечітких множин для формалізації задач інтелектуального діагностування комп’ютерних засобів.
Постановка задачі. Складність сучасних апаратних та програмних складових комп’ютерних засобів (КЗ) призводить до ускладнення задач, які виникають у процесі діагностування КЗ. На сьогодні користувачі бажають вирішувати комплексні задачі діагностування, які передбачають вирішення більш простіших підзадач (наприклад, моніторинг і ідентифікація станів КЗ, побудова алгоритмів і усунення несправностей, прогнозування станів КЗ і т.п.). При цьому підзадача може спрощуватись шляхом розділення її ще на більш простіші підзадачі [1].

Актуальними засобами для вирішення задач діагностування є впровадження експертних та інтелектуальних систем діагностування, які можуть використовувати великі об’єми знань, накопичені у базах знань і являються основою для інтелектуалізації процесу діагностування КЗ.

Експерту-діагносту для вирішення задачі інтелектуального діагностування (ІД), часто приходиться працювати за умов неповноти або невизначеності діагностичної інформації. У більшості випадків невизначеності пояснюються недостатньою повнотою знань про задачу ІД, яка вирішується та недостатністю і неоднозначністю діагностичної інформації про ситуації, які формалізуються у процесі ІД КЗ. Поява таких невизначеностей при описі ситуацій, призводить до зростання ризиків від прийняття неефективних рішень задач ІД.

Класичні методи вже не задовольняють вимог щодо організації процесу діагностування КЗ на етапі експлуатації за умов неповноти та різнотипності діагностичної інформації [2].

Отже, виникає необхідність дослідити задачі, які формалізуються у процесі інтелектуального діагностування КЗ на етапі експлуатації за умов відсутності, невизначеності або неповноти наявної діагностичної інформації.

Сучасним математичним апаратом, який враховує невизначеність експертної інформації є теорія нечітких множин, де прийнято, що існує певний критерій, за яким можна визначити, чи належить до даної множини якийсь конкретний елемент, чи він не належить до неї [3].



Основний результат дослідження. Задача інтелектуального діагностування, яка вирішується узагальненою формальною моделлю процесу ІД КЗ є неформалізованою та важкоформалізованою задачею, оскільки характеризується такими особливостями:

  • вихідні дані і знання про розв’язувану задачу ІД є часто неповними, неточними, їм притаманні суперечливість та помилковість;

  • велика розмірність простору можливих рішень задачі ІД, робить неможливим розв’язок цієї задачі шляхом перебору усіх можливих варіантів реалізацій процесу ІД КЗ;

  • алгоритмічне рішення задачі ІД невідоме, а його використання не завжди можливе із-за обмеженості комп’ютерних ресурсів.

У [1] проведено дослідження характеристик узагальненої формальної моделі процесу інтелектуального діагностування КЗ потребує формальної постановки задачі ІД і задіювання експертів-діагностів (учасників) у процесі вирішення задач діагностування складових КЗ на етапі експлуатації. Необхідність використання експертних знань у процесі діагностування зумовлена аналізом особливостей сучасних КЗ як об’єктів діагностування, можливістю змінення ходу процесу діагностування КЗ, так, і наповненням їх знаннями баз знань інтелектуальних систем діагностування. Такий підхід дозволяє прийняти рішення щодо коректності внесених діагностичних знань і достовірності вирішення задач ІД на основі цих знань, шляхом опису усіх можливих ситуацій узагальненої формальної моделі процесу інтелектуального діагностування КЗ.

Наприклад, представлення ситуації "задачі ІД породжує підзадачу" базується на використанні змінних (термінів) "задача ІД", "підзадача" та відношенні "породжує" (рис. 1): породжує (задача ІД, підзадача).



Рис. 1. Опис ситуації " задача ІД породжує підзадачу"


Розглянуту ситуацію можна представити як декартовий добуток множин, де під декартовим добутком множин і (записується ) ситуації "задачі ІД породжує підзадачу" називається множина всіх пар (), в якій перший компонент належить множині , а другий – множині , тобто:

або

Окрім того, відповідність для ситуації, що формалізується можна ілюструвати за допомогою так званого графа відповідності або діаграми [4].

Розглянемо побудову діаграми відповідності для даної ситуації. Нехай існує деяка множина задач ІД – і позначимо її через вертикальні прямі та деяка множина підзадач діагностування для цих задач діагностування –і позначимо її через горизонтальні прямі на координатній площині. При чому між розглянутими множинами існує співвідношення типу , тобто для кожної задачі ІД з множини може бути декілька підзад із множини і навпаки, один і той же елемент множини може мати зв’язок із декількома задачами ІД із множини (рис. 2).

Відповідність між і встановлюється на основі відношення "породжує" шляхом задіювання у процесі ІД експертів-діагностів, а сама ж ситуація формалізується наступним чином: . Виділені вузли на перетині цих прямих позначають елементи відповідності даної ситуації і утворюють діаграму відповідності.



а) б)

Рис. 2. Відповідність ситуації: а – координатна площина; б – діаграма відповідності


В одній колонці розташовуються точки із множини , а у колонці праворуч – точки із множини . З точок першої колонки проводимо стрілку в точку другої колонки і тільки тоді, коли пара належить заданій відповідності. Такі задачі досить часто виникають при розробленні експертних та інтелектуальних систем діагностування КЗ.

В результаті дослідження задачі ІД КЗ виникає необхідність в застосуванні методів теорії нечітких множин для усіх наявних ситуацій, що формалізуються у процесі діагностування КЗ на етапі експлуатації узагальненою формальною моделлю процесу ІД комп’ютерних засобів.


ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1. Олар О.Я. Реалізація та дослідження узагальненої формальної моделі процесу інтелектуального діагностування комп’ютерних засобів / О.Я. Олар, В.Я. Ляшкевич // Науковий вісник ЧНУ. Т. 2. Вип. 2: Комп’ютерні системи та компоненти. – Чернівці: ЧНУ, 2011. – C. 97-103.

2. Дунець Р.Б. Дослідження методів та засобів інтелектуального діагностування комп’ютерних засобів з використанням апарату нечітко логіки / Р.Б. Дунець, Є.Г. Гнатчук, С.В. Рябий // Вісник ХНУ, 2010. – № 3. – С. 190 – 194.

3. Акіменко В.В. Проектування СППР на основі нечіткої логіки. Навчально-методичний посібник // В.В. Акіменко, Ю.В. Загородній. – К. :Вид-во КНУ, 2007. – 94 с.

4. Новиков Ф. А. Дискретная математика для программистов: [учебн. для вузов] / Ф.А. Новиков. – СПб. : Питер, 2004. – 302 с.


УДК 007.51+ 004.62


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   60


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка